Постанова № 36546943, 09.01.2014, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/3087/13-а

Номер провадження 2-а/623/24/2014

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2014 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого - судді Бутенка В.М.

секретаря судового засідання - Костенко В.В.

судового розпорядника - Максименка Р.С.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Ізюмі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до відділу державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області, Ізюмське управління Державної казначейської служби України Харківської області, управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області про визнання противоправними дій і бездіяльності органів владних повноважень, зміну способу і порядку виконання рішення суду, -

в с т а н о в и в:

У серпні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області (далі - ВДВС), Ізюмське управління Державної казначейської служби України Харківської області (далі - Управління Держказначейства), управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області (далі по тексту - УПСЗН) про визнання противоправними дій і бездіяльності органів владних повноважень, зміну способу і порядку виконання рішення суду з клопотанням про поновлення строку подання позову. Просить суд:

1. Задовольнити адміністративний позов.

2. Визнати протиправними дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень - заступника начальника ВДВС щодо невиконання постанови Ізюмського міськрайонного суду від 04 серпня 2010 року у справі №2-а-1616/2010 року про зобов'язання УПСЗН призначити та виплатити недоплачену допомоги на оздоровлення за 2009 рік відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та забезпечити відповідні виплати з урахування виплаченої суми допомоги на оздоровлення за 2009 рік та повернення виконавчого документа.

3. Визнати незаконною постанову заступника начальника відділу ВДВС від 27.06.2013 року про повернення виконавчого провадження ВП № 36371797 та зобов'язати ВДВС здійснити заходи та провести примусове виконання судового рішення за виконавчим провадженням.

4. Задовольнити заяву та постановити рішення про заміну способу і порядку виконання рішення суду від 04 серпня 2010 року у справі №2-а-1616/2010 року про зобов'язання УПСЗН призначити та виплатити недоплачену допомоги на оздоровлення за 2009 рік відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та забезпечити відповідні виплати з урахування виплаченої суми допомоги на оздоровлення за 2009 рік в частині стягнення на виконання судового рішення перерахованої допомоги на оздоровлення за 2009 рік в розмірі 2905,00 грн. за матеріалами виконавчого провадження.

5. Визнати протиправними дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень - Управління Держказначейства щодо невиконання приписів Порядку виконання судових рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМ України від 03.08.2011 року № 845 (в редакції Постанови КМ України від 30.01.2013 року № 45); не здійснення попереднього розгляду документів і не визначення необхідності отримання від стягувача інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів; не повідомлення стягувачеві (представнику стягувача) результати попереднього розгляду документів і повернення без виконання виконавчого листа № 2-а-1616/2010 та зобов'язати здійснити заходи і провести виконання судового рішення та виконавчого листа № 2-а-1616/2010 за виконавчим провадженням в частині стягнення з боржника нарахованої допомоги на оздоровлення за 2009 рік в розмірі 2905,00 грн. в межах визначеної компенсації.

6. Визнати протиправними дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень - УПСЗН щодо невиконання постанови Ізюмського міськрайонного суду від 04 серпня 2010 року у справі №2-а-1616/2010 року про зобов'язання УПСЗН призначити та виплатити недоплачену допомоги на оздоровлення за 2009 рік відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та забезпечити відповідні виплати з урахування виплаченої суми допомоги на оздоровлення за 2009 рік та ненадання перерахунку допомоги на оздоровлення за 2009 рік і забезпечення відповідної виплати допомоги в розмірі 2905,00 грн..

7. Зобов'язати органи влади подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

8. Задовольнити клопотання про поновлення строку подання позову.

(а.с. 1-2)

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав письмове клопотання про розгляд справи без його участі, підтримує позовні вимоги і просить суд адміністративний позов задовольнити (а.с. 50).

Представник відповідача ВДВС в судове засідання не з'явився, надав письмове клопотання про розгляд справи без його участі, ВДВС надали заперечення на позовні вимоги і просять суд у задоволенні адміністративного позову відмовити (а.с. 23-25).

Представник відповідача Управління Держказначейства в судове засідання не з'явився, надав письмове клопотання про розгляд справи без його участі, Управління Держказначейства надали заперечення на позовні вимоги і просять суд у задоволенні адміністративного позову щодо Ізюмського УДКСУ відмовити (а.с. 19-20, 49, 56, 74).

Представник відповідача УПСЗН в судове засідання не з'явився, надав письмове клопотання про розгляд справи без його участі, надали заперечення на позовні вимоги і просять суд у задоволенні адміністративного позову відмовити (а.с. 22, 21).

Суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ч.4 ст. 128 КАС України.

Перевіривши і дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 04 серпня 2010 року по цивільній справі № 2-1616/2010, із змінами ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 07.04.2011 року, позов ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області - задоволено частково. Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області призначити і виплатити ОСОБА_2 суми одноразової допомоги на оздоровлення за 2009 рік з урахуванням абзацу 7 частини 4 ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за вичетом раніше сплачених сум вищезазначеної соціальної допомоги. Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області на користь ОСОБА_2 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

(а.с. 3)

Із позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що 26.05.2011 року стягувач ОСОБА_2 отримав виконавчий лист №2-1616/2010, виданий 24.05.2011 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 04.08.2010 року та надав для виконання до ВДВС (а.с. 5).

Із наданих суду копій завершеного виконавчого провадження № 382/16, номер за ЄДРВП: 36371797 (а.с. 26-47), вбачається, що 27.06.2012 року заступником начальника ВДВС ухвалено постанову про повернення виконавчого документа - виконавчого листа №2-1616/2010, виданий 24.05.2011 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 04.08.2010 року, стягувачеві ОСОБА_2 з підстав п.2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 28, 29). Повторно стягувач ОСОБА_2 подав до ВДВС заяву від 05.02.2013 року про виконання виконавчого листа №2-1616/2010, виданий 24.05.2011 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 04.08.2010 року (а.с. 27, 30).

Постановою заступника начальника ВДВС від 07.02.2013 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-1616/2010, виданий 24.05.2011 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 04.08.2010 року, про зобов'язання управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області призначити і виплатити ОСОБА_2 суми одноразової допомоги на оздоровлення за 2009 рік з урахуванням абзацу 7 частини 4 ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за вичетом раніше сплачених сум вищезазначеної соціальної допомоги. Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області на користь ОСОБА_2 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду (а.с. 31).

В постанові про відкриття виконавчого провадження визначено, що боржник, у семиденний строк з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, повинен добровільно виконати рішення суду.

УПСЗН видало розпорядження № 22 від 16.06.2011 року «Про перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік гр. ОСОБА_2 особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорія 1» на виконання Постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.06.2011 року, яким виконати гр. ОСОБА_2 перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік, який згідно розрахунку складає 2905,0 грн. (5х605,0=3025,0-120,0) (а.с. 32).

З матеріалів вбачається, що виконавчим органом ВДВС частково вживались заходи, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», спрямовані на виконання рішення суду, а саме направлялися відповідні запити про наявність грошових коштів на рахунках боржника, складалися відповідні акти (а.с. 33-44).

27.06.2013 року заступником начальника ВДВС ухвалено постанову про повернення виконавчого документа - виконавчого листа №2-1616/2010, виданий 24.05.2011 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 04.08.2010 року, стягувачеві ОСОБА_2 з підстав п.2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 4, 45, 46, 60, 61).

25.07.2013 року ОСОБА_2 звертався з заявою до начальника УПСЗН щодо виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-1616/2010, виданий 24.05.2011 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 04.08.2010 року (а.с. 6).

Листом від 29.07.2013 року № 4681 УПСЗН повідомили ОСОБА_2, що у червні 2011 року на виконання виконавчого листа №2-1616/2010, виданий 24.05.2011 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 04.08.2010 року, був проведений перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік, який згідно розрахунку складає 2905,0 грн. (5х605,0=3025,0-120,0). Виплата цієї суми проведена не була у зв'язку з тим, що згідно Законами України «Про Державний бюджет України» на поточні роки видатків на виплату коштів за рішеннями судів не передбачено. Відповідно до порядку виконання судових рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845, безспірне списання коштів з рахунків державного бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за рахунок і в межах відповідних бюджетних асигнувань на поточний рік передбачених у затвердженому кошторисі доходів і видатків, планів використання бюджетних коштів за відповідними кодами бюджетної класифікації (а.с. 6 оборот).

25.07.2013 року ОСОБА_2 звертався з заявою до начальника Управління Держказначейства щодо виконання судового рішення за виконавчим листом №2-1616/2010, виданий 24.05.2011 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 04.08.2010 року (а.с. 7).

Згідно листа Управління Держказначейства від 08.08.2013 року № 02-29/973 щодо виконання рішення суду за виконавчим листом №2-1616/2010, виданий 24.05.2011 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 04.08.2010 року, Управління Держказначейства роз'яснили ОСОБА_2 його право звернутися з цим питанням до суду в порядку ст. 221 ЦПК України з заявою про роз'яснення рішення суду, посилаючись, що у відповідності до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» (зі змінами) стягувачами коштів є фізичні та юридичні особи, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів. Але наданий стягувачем виконавчий лист не передбачає стягнення коштів, а також у виконавчому документі не вказана сума, що унеможливлює стягнення коштів згідно з бюджетною програмою «Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою», та повернули до стягувача без виконання вказаний виконавчий лист (а.с. 7 оборот).

Стаття 9 КАС України встановлює, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV, встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів ( посадових осіб), які проводилися на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначений цим Законом, іншими нормативно - правовими актами прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконання ( далі рішення).

Згідно ч.1 та ч.2 ст. 2 цього Закону примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України, примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці визначені Законом України «Про державну виконавчу службу» (далі державні виконавці).

Відповідно до ч.1 і ч.2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчинити виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановлених виконавчим документом і цим законом.

Згідно ч.1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Суд зазначає, що вимоги Закону України «Про виконавче провадження» містить вичерпний перелік підстав для закінчення виконавчого провадження, а саме: визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду; визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання; смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва; скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі; закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення; передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії (або ліквідатору) у разі ліквідації боржника - юридичної особи; фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ; направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону; якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини; непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 51 цього Закону; списання згідно із Законом України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.

З матеріалів справи вбачається, що виконавчим органом ВДВС не були вжиті всі можливі заходи, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», спрямовані на виконання рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 04.08.2010 року, а саме виконавчого провадження № 382/16, номер за ЄДРВП: 36371797.

Суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 4.4.1. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 № 74/5, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою має право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Таким чином, відповідач ВДВС у виконавчому провадження № 382/16, номер за ЄДРВП: 36371797, виконавчий лист №2-1616/2010, виданий 24.05.2011 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 04.08.2010 року, мав звернутися до місцевого суду із заявою про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в порядку ст. 263 КАС України та ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження».

Проте, державний виконавець ВДВС не скористався своїм правом, відповідно до наведеної норми КАС України та Закону України «Про виконавче провадження» та не звертався до суду із заявою про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення та 27.06.2013 року заступником начальника ВДВС ухвалено постанову про повернення виконавчого документа - виконавчого листа №2-1616/2010, виданий 24.05.2011 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 04.08.2010 року, стягувачеві ОСОБА_2 з підстав п.2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, суд не погоджується з доводами відповідача УПСЗН у запереченнях на позов щодо правомірності та обґрунтованості доводів УПСЗН, на виконання рішення суду за умови бюджетного фінансування.

За приписами ч.1 та 2 ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави та застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка відповідно до ч.1 ст. 9 Конституції України стала частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 19 Конвенції для забезпечення дотримання державами-учасницями Конвенції взятих на себе зобов'язань за Конвенцією та протоколами до неї створюється Європейський суд з прав людини.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції кожному гарантовано право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру. У справі «Горнсбі проти Греції» Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 15 жовтня 2009 року по справі «Комнацький проти України» визначився, що держава повинна забезпечити гарантії, передбачені Конвенцією, і що протиріччя між органами місцевої влади не повинні вплинути на права заявника, гарантовані Конвенцією (від 04 листопада 1950 року № ETS N 005 «Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод»).

Таким чином, суд зазначає, що відсутність коштів у боржника УПСЗН чи у держави на виконання взятих на себе зобов'язань не звільняє боржника від виконання рішення суду, та не є обставиною, яка ускладнює його виконання.

Стосовно частини позовних вимог про зобов'язання примусових заходів суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби. За наявності обставин, передбачених частиною шостою статті 79 цього Закону, виконавче провадження підлягає відновленню у триденний строк з дня надходження до державного виконавця відповідної заяви стягувача.

Про відновлення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, копії якої не пізніше наступного дня надсилаються до суду, який визнав незаконною постанову державного виконавця, сторонам, а також органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), якому повернуто виконавчий документ, зобов'язаний у тримісячний строк з дня надходження відповідної постанови пред'явити його до виконання.

Із наданих суду копії матеріалів виконавчого провадження № 709/16, номер за ЄДРВП: 39426211 (а.с. 58-71), вбачається, що повторно стягувач ОСОБА_2 подав до ВДВС заяву від 16.08.2013 року про виконання виконавчого листа №2-1616/2010, виданий 24.05.2011 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 04.08.2010 року (а.с. 59, 62).

Постановою заступника начальника ВДВС від 22.08.2013 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-1616/2010, виданий 24.05.2011 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 04.08.2010 року, про зобов'язання управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області призначити і виплатити ОСОБА_2 суми одноразової допомоги на оздоровлення за 2009 рік з урахуванням абзацу 7 частини 4 ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за вичетом раніше сплачених сум вищезазначеної соціальної допомоги. Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області на користь ОСОБА_2 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду (а.с. 64, 63).

В постанові про відкриття виконавчого провадження визначено, що боржник, у семиденний строк з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, повинен добровільно виконати рішення суду.

З матеріалів вбачається, що виконавчим органом ВДВС вживались заходи, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», спрямовані на виконання рішення суду, а саме направлялися відповідні запити про наявність грошових коштів на рахунках боржника (а.с. 66-71).

У відповідності до листа УПСЗН від 09.09.2013 року № 5665 щодо виконавчого провадження ВП № 39426211 з примусового виконання виконавчого листа №2-1616/2010 року, виданого 24.05.2011 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області, УПСЗН проведено розрахунок ОСОБА_2 суми одноразової допомоги на оздоровлення за 2009 рік відповідно до вимог ч.4 ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 2905,00 грн.. Виплата цієї суми проведена не була у зв'язку з тим, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» видатків на виплату сум за рішенням судів не передбачено, що унеможливлює виконання судових рішень у добровільному порядку (а.с. 65).

Згідно до листа Ізюмського управління Державної казначейської служби України Харківської області від 03.10.2013 року № 03-45/1159 на рахунках УПСЗН відсутні кошти для виплати відповідних соціальних допоміг (а.с. 69).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 № 4901-VI (Із змінами, внесеними згідно із Законами № 238-VII від 15.05.2013р., № 583-VII від 19.09.2013р.) держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

Водночас судові рішення у справах, пов'язаних із соціальними виплатами, які мають зобов'язальний характер щодо проведення таких виплат, не належать до зазначених у згаданій статті видів рішень, що унеможливлює їх виконання без зміни його способу.

Згідно з ч.1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Ця норма не містить виключного переліку обставин, що є підставою для вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Суд враховує, що підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання судового рішення неможливим.

Таким чином, зміни у правовому регулюванні порядку виконання судових рішень, боржником за якими є державний орган, яким не передбачено виконання рішень зобов'язального характеру, унеможливлюють їх виконання. Така обставина є підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Вирішуючи це питання, суд звертає увагу на таке: під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття судом нових заходів для реалізації рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.

У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення цих виплат. Така зміна можлива лише у разі виконання боржником зобов'язальної частини рішення про нарахування соціальних виплат. При цьому суд виходить з розміру заборгованості боржника перед стягувачем, що виникла під час виконання судового рішення.

Згідно розрахунку до розпорядження УПСЗН № 22 від 16.06.2011 року «Про перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік гр. ОСОБА_2 особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорія 1» на виконання Постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.06.2011 року, яким виконати гр. ОСОБА_2 перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік, який згідно розрахунку складає 2905,0 (5х605,0=3025,0-120,0) гривень (а.с. 32).

23 жовтня 2013 року заступник начальника ВДВС звертався до суду з заявою про зміну способу і порядку виконання виконавчого листа №2-1616/2010 року, виданого 24.05.2011 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області, та ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 04 листопада 2013 року змінено спосіб і порядок виконання рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 04 серпня 2010 року по цивільній справі № 2-1616/2010 за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області шляхом зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення з управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області на користь ОСОБА_2 2905 гривень одноразової допомоги на оздоровлення за 2009 рік (а.с. 78-79).

Ухвалою судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 27.11.2013 року скасована ухвала Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 04 листопада 2013 року, якою змінено спосіб і порядок виконання рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 04 серпня 2010 року по цивільній справі № 2-1616/2010, та закрито провадження у цивільній справі за заявою заступника начальника ВДВС про зміну способу і порядку виконання судового рішення (а.с. 80).

Таким чином, на цей час існують обставини, що утруднюють виконання рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 04 серпня 2010 року по цивільній справі № 2-1616/2010 за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області, тому суд може змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення шляхом зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення.

В зв'язку з цим підлягають задоволенню вимоги позивача про заміну способу і порядку виконання рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 04 серпня 2010 року по цивільній справі № 2-1616/2010 за позовом ОСОБА_2 до УПСЗН шляхом зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення 2905 гривень одноразової допомоги на оздоровлення за 2009 рік.

Суд вважає, що для захисту порушеного права позивача на цей час відсутня необхідність скасування оскаржуваної постанови заступника начальника ВДВС про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.06.2013 року - виконавчого листа №2-1616/2010, виданий 24.05.2011 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 04.08.2010 року, так як постановою заступника начальника ВДВС від 22.08.2013 року відкрито виконавче провадження № 709/16, номер за ЄДРВП: 39426211, з примусового виконання виконавчого листа №2-1616/2010, виданий 24.05.2011 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 04.08.2010 року (а.с. 64).

Оскільки відповідач ВДВС діяв в не межах повноважень та не у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України (частина 2 статті 19), тому є підстави для часткового задоволення позову в цій частині щодо визнати протиправною постанову заступника начальника відділу державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції в Харківській області від 27.06.2013 року про повернення виконавчого документа - виконавчого листа №2-1616/2010, виданий 24.05.2011 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 04.08.2010 року, стягувачеві ОСОБА_2 з підстав п.2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Оскільки відповідач УПСЗН діяв в не межах повноважень та не у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України (частина 2 статті 19), тому є підстави для задоволення позову в частині щодо невиконання постанови Ізюмського міськрайонного суду від 04 серпня 2010 року у справі №2-а-1616/2010 року про зобов'язання УПСЗН призначити та виплатити недоплачену допомоги на оздоровлення за 2009 рік відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та забезпечити відповідні виплати з урахування виплаченої суми допомоги на оздоровлення за 2009 рік та ненадання перерахунку допомоги на оздоровлення за 2009 рік і забезпечення відповідної виплати допомоги в розмірі 2905,00 грн..

Оскільки відповідач Управління Держказначейства діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України (частина 2 статті 19), тому відсутні підстави для задоволення позову в частині визнати протиправними дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень - Управління Держказначейства щодо невиконання приписів Порядку виконання судових рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМ України від 03.08.2011 року № 845 (в редакції Постанови КМ України від 30.01.2013 року № 45); не здійснення попереднього розгляду документів і не визначення необхідності отримання від стягувача інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів; не повідомлення стягувачеві (представнику стягувача) результати попереднього розгляду документів і повернення без виконання виконавчого листа № 2-1616/2010 та зобов'язати здійснити заходи і провести виконання судового рішення та виконавчого листа № 2-1616/2010 за виконавчим провадженням в частині стягнення з боржника нарахованої допомоги на оздоровлення за 2009 рік в розмірі 2905,00 грн. в межах визначеної компенсації.

Крім цього, у відповідності до ч.1 ст. 267 КАС України, суд вважає зобов'язати суб'єкта владних повноважень - УПСЗН та ВДВС, не на користь яких ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 46 Конституції України, ст.ст. 1-3, 7, 11, 36, 47, 51 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 2, 6, 8, 9, 10-18, 128, 158-163, 167, 263, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до відділу державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області, Ізюмське управління Державної казначейської служби України Харківської області, управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області про визнання противоправними дій і бездіяльності органів владних повноважень, зміну способу і порядку виконання рішення суду з клопотанням про поновлення строку подання - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень - управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області щодо невиконання постанови Ізюмського міськрайонного суду від 04 серпня 2010 року у справі №2-1616/2010 року про зобов'язання УПСЗН призначити та виплатити недоплачену допомоги на оздоровлення за 2009 рік відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та забезпечити відповідні виплати з урахування виплаченої суми допомоги на оздоровлення за 2009 рік та ненадання перерахунку допомоги на оздоровлення за 2009 рік і забезпечення відповідної виплати допомоги в розмірі 2905,00 грн..

Визнати протиправною постанову заступника начальника відділу державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції в Харківській області від 27.06.2013 року про повернення виконавчого документа - виконавчого листа №2-1616/2010, виданий 24.05.2011 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 04.08.2010 року, стягувачеві ОСОБА_2 з підстав п.2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Змінити спосіб і порядок виконання рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 04 серпня 2010 року по цивільній справі № 2-1616/2010 за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області шляхом зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення з управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області (64300, м. Ізюм, Харківська область, вул. Соборна, 20) на користь ОСОБА_2 2905 гривень одноразової допомоги на оздоровлення за 2009 рік, відповідно до статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області та управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області подати у місячний строк звіт про виконання судового рішення.

У задоволенні решті частині адміністративного позову - відмовити.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги в строк десять днів з дня отримання копії постанови до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ізюмський міськрайонний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається до суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя -