Справа № 686/19140/13-ц
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2013 року Хмельницький міськрайонний суд
в складі:
головуючого - судді Бондарчука В.В.
при секретарі Потаніній О.О.,
з участю представника
позивача ОСОБА_1,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виселення,
встановив:
26 вересня 2013 року позивачка звернулася до суду із позовом до відповідача про виселення та зобов'язання зніти з реєстрації, посилаючись на те, що є власником кватири АДРЕСА_1. В зазначеній квартирі зареєстрований та проживає її син ОСОБА_3, який постійно вчиняє сварки та бійки із ОСОБА_2, вигнав її з квартири, внаслідок чого позивачка з серпня 2013 року проживає у своїх друзів та знайомих. З огляду на що ОСОБА_2 з підстав визначених ст.ст.116, 157 ЖК України, ст.317 ЦК України просить виселити відповідача із належної їй квартири без надання іншого житла, та зобов'язати ДМС України в Хмельницькій області зняти відповідача з реєстрації.
В судовому засіданні представник позивача частину позовних вимог щодо зобов'язання Управління державної міграційної служби України в Хмельницькій області зняти з реєстрації ОСОБА_3 залишити без розгляду. Решту позовних вимог підтримала в повному обсязі.
Відповідач в судове зсідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, заяви про розгляд справи без його участі не надсилав, про причини неявки суд не повідомив.
Із згоди представника позивача суд ухвалив здійснити заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріли справи прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_2 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 24 листопада 2003 року. У зазначеній квартирі зареєстровано місце проживання ОСОБА_3, що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання або перебування фізичної особи від 1 жовтня 2013 року.
ОСОБА_3 своїми діями, які проявляються у вчиненні постійних сварок, бійок, пошкодженням меблів, погрозами розправою робить неможливим спільне проживання із ним позивача.
Зазначені обставини підтверджуються зверненням позивачки до Південно-західного відділення міліції від 29 серпня 2013 року, підставою чого були погрози фізичною розправою з боку ОСОБА_3 та те, що він вигнав позивачку із квартири. За наслідками розгляду звернення працівниками міліції було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.173-2 КУпАП, однак постановою Хмельницького районного суду від 21 жовтня 2013 року провадження у справі було закрито, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення. 9 вересня 2013 року ОСОБА_2 знову звернулася до ПВЗМ ХМВ УМВС із заявою про те, що ОСОБА_3 близько 18 год. голосно слухав музику, обзивав нецензурними словами, погрожував фізичною розправою, внаслідок чого за протоколом про адміністративне правопорушення передбаченого ст.173-2 КУпАП України ОСОБА_3 постановою Хмельницького міськрайонного суду від 27 вересня 2013 року було визнано винним у вчиненні цього адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 68 грн. Крім цього 9 вересня 2013 року ОСОБА_2 також звернулася до суду із заявою, про те, що ОСОБА_3 в цей же день пошкодив вхідні двері кімнати, ображав нецензурними словами, про що зазначено у висновку від 14 вересня 2013 року, яким рекомендовано ОСОБА_2 звернутися до суду. За цими зверненнями працівниками Південно-західного відділення міліції ХМВ УМВС України в Хмельницькій області проводилися профілактичні бесіди, щодо неприпустимості протиправної поведінки щодо ОСОБА_2, що підтверджується відповідними листами від 3 вересня 2013 року, від 16 вересня 2013 року.
З постанови про закриття кримінального провадження від 26 серпня 2013 року винесеної слідчим СВ Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області вбачається, що 22 серпня 2013 року ОСОБА_3 перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1 наніс удар рукою в область голови ОСОБА_2, чим завдав останній болю. Під час розслідування та опитуванні мешканців будинку було встановлено що гр. ОСОБА_3 веде антигромадський спосіб вжиття, неодноразово вчиняв насильство щодо своєї матері, є наркозалежним, неодноразово судимий, однак довести факт побиття ОСОБА_2 не представилось можливим через недостатність доказів.
Відповідно до ст.157ЖК України членів сім'ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених частиною першою статті 116 цього Кодексу. Виселення провадиться у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.
Ч.1 ст.116 ЖК України передбачено, що члени сім'ї або інші особи, які проживають разом з наймачем, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання із ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 р. "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" під час вирішення справ про виселення на підставі ст. 116 ЖК осіб, які систематично порушують правила співжиття і роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі або будинку, слід керуватися тим, що під час триваючої антигромадської поведінки виселення винного може статися і під час повторного порушення, якщо раніше вжиті заходи попередження або громадського впливу не дали позитивних результатів. Серед таких визначені заходи попередження, що застосовуються судами, прокуратурами, органами внутрішніх справ тощо.
З досліджених у справі доказів вбачається що спільне проживання ОСОБА_2 із ОСОБА_3 є неможливим внаслідок систематичного порушення правил співжиття, заходи попередження, які застосовувались до відповідача працівниками правоохоронних органів виявились безрезультатними, оскільки він своєї поведінки по відношенню до матері не змінив, тому суд приходить до висновку, що його слід виселити із займаного приміщення - квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житла.
Судові витрати по справі становлять 114 грн. 70 коп., які відповідно до ст.88 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь держави.
Керуючись ст.ст.116, 157 ЖК України, ст.ст.60, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов задовольнити.
Виселити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 із квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення. іншого приміщення.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 судовий збір в сумі 114 грн. 70 коп. на користь держави (Одержувач: УДКСУ у Хмельницькому районі, Код ЗКПО 38045535, рр 31212206700490,банк одержувача: ГУДКСУ в Хмельницькій області, МФО 815013, КЕКД 22030001, ідентифікаційний код суду 26515061, Пункт ставок судового збору 1.1).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, що подається протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Хмельницької області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя:
Судове рішення № 36545005, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області було прийнято 08.01.2014. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 686/19140/13-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: