Рішення № 36543664, 24.12.2013, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Провадження № 2/225/1526/2013

Головуючий по справі: Челюбєєв Є.В.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24 грудня 2013 року Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Челюбєєв Є.В.,

при секретарі Бондарчук Т.І.,

за участю:

позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського міського суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_4, приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення грошової компенсації у рахунок відшкодування матеріальної і моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги посиланням на те, що 20 лютого 2011 року о 11 год. 30 хв., він, знаходячись на роботі, по вул.Герцена в м. Дзержинську, на підставі довіреності керував транспортним засобом "LANOS TF69Y", 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який на праві власності належить ОСОБА_5 В цей день близько о 11 год. 40 хв. в районі будинку № 5 по вул.Герцена в м. Дзержинську Донецької області ОСОБА_4 під час пред'явлення йому претензій щодо порушення ним Правил дорожнього руху, пошкодив його автомобіль, а йому, як особі яка має право на володіння та користування автомобілем заподіяна матеріальна шкода з урахуванням величини втрати товарної вартості автомобіля з технічної точки зору в сумі 2380грн. 66 коп. За проведення експертної оцінки пошкодженого автомобіля ним було сплачено грошові кошти в сумі 400 грн. Отже, розмір завданої йому матеріальної шкоди складає 2780 грн. 66 коп. Крім того, внаслідок неправомірних дій відповідача він зазнав моральної шкоди, яка полягає в моральних стражданнях та переживаннях. Пошкодження автомобілю порушило його нормальні життєві функції, для поновлення яких йому були необхідні додаткові зусилля. Моральну шкоду оцінює в 15000 грн.

Заявою від 18.12.2013 року позивач уточнив позовні вимоги, просив стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" та ОСОБА_4 на його користь грошову компенсацію у рахунок відшкодування матеріальної шкоди в сумі 2780 грн. та моральної шкоди в сумі 15000 грн.

Позивач у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав повністю, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, його інтереси за довіреністю представляв ОСОБА_3, який в судовому засіданні заявлені вимоги не визнав, оскільки вважає, що від його дій ніякої шкоди ОСОБА_2 завдано не було. Крім цього, якщо ж суд прийде до висновку, що позивачу завдано шкоду, то відповідно до закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" завдану шкоду повинна відшкодувати страхова компанія, яка уклала договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності з власником даного автомобіля,в тому числі на випадок протиправних дій третіх осіб.

Належно повідомлений представник співвідповідача приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" в судове засідання не з'явився, заяву про відкладення справи або розгляд справи у його відсутності суду не подавав, тому суд розглядав справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до угоди № 113103 від 05.12.2005 року, укладеної між ЗАТ "АІСЕ Україна" та ОСОБА_5, останній, будучи учасником системи послуг автоплану, придбав автомобіль "DAEWOO LANOS TF69Y", 2008 року випуску (а.с. 31-37, т. 2).

При цьому згідно тимчасового реєстраційного талону, НОМЕР_3, виданого 5 січня 2009 року, позивач ОСОБА_2 мав право користування і (або) розпорядження вищевказаним автомобілем (а.с. 15-16, т. 1).

У зв'язку з цим суд зазначає, що відповідно до положень п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.1992 року № 6, оскільки згідно зі ст. 48 Закону України "Про власність" положення щодо захисту права власності поширюється також на особу, яка хоча і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором, така особа також вправі вимагати відшкодування шкоди, заподіяної цьому майну. Незважаючи на те, що Закон України "Про власність" втратив чинності, ці положення необхідно враховувати, оскільки вони узгоджуються з положеннями діючого ЦК України.

Відповідно до ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на його захист, у тому числі й від власника майна, відповідно до положень глави 29 ЦК України.

Так, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що не спростовано сторонами по справі, 20.02.2011 року приблизно о 10 год. 30 хв. ОСОБА_2 разом зі своїми знайомими ОСОБА_6 і ОСОБА_7 на своєму автомобілі " DAEWOO LANOS TF69Y", реєстраційний номер НОМЕР_1 виїжджав від приміщення ДКП "Житловик-3", розташованого по вул. Герцена в м. Дзержинську і не пропустив ОСОБА_4, який йшов по тротуару зі своїм сином ОСОБА_8 Внаслідок чого між ОСОБА_4 і ОСОБА_2 на ґрунті раптово виниклих особистих неприязне них відносин сталася словесна сварка, в ході якої відповідач по справі один раз вдарив кулаком по лівому крилу автомобіля ОСОБА_2, чим заподіяв пошкодження майну останнього. Після чого ОСОБА_2 зі своїми знайомими ОСОБА_6 і ОСОБА_7 стали бити ОСОБА_4 При даному інциденті був присутній син ОСОБА_4 ОСОБА_8, 2005 року народження, який побачивши це, отримав психологічну травму.

Відповідно до постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 24.02.2011 року (а.с. 24, т. 1) в порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_4, а також ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ст. 296 КК України відмовлено. При чому, в зазначеній постанові вказано, що в діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки складу злочину, передбаченого ст. 194 КК України, але враховуючи малозначність даного діяння, в порушенні кримінальної справи відмовлено.

Отже судом встановлено, що відповідач неправомірними діями спричинив пошкодження автомобіля.

Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до звіту про експертну оцінку колісного транспортного засобу № 18 від 23.02.2011 року вартість матеріального збитку з врахуванням величини втрати товарної вартості, спричиненої власнику транспортного засобу марки " DAEWOO LANOS TF69Y" складає 2380,66 грн. При чому в мотивувальній частині висновку зазначено, що вартість матеріального збитку складає 1190 грн. 33 коп. і втрата товарної вартості автомобіля складає 1190 грн. 33 коп. (т.1 а.с. 25-43).

При цьому суд зазначає, що судом за клопотанням представника відповідача було призначено проведення авто технічної експертизи. Всі витрати на проведення експертизи були покладені судом на відповідача. Однак, відповідач не погодився оплачувати витрати, тому експертиза по справі не була проведена. Враховуючи положення ст. ч.1 ст. 146, 212, 213 ЦПК України суд визнає належним доказом наданий позивачем звіт про експертну оцінку автомобіля і вважає доведеним розмір спричиненої матеріальної шкоди.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В той же час суд зазначає, що відповідно до ст. ст. 5, 12, п. 22.1. ст.. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції чинній станом на 20.02.2011 року) об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

З матеріалів справи вбачається, що автомобіль "LANOS TF69Y", реєстраційний номер НОМЕР_1, був застрахований власником ОСОБА_5 в страховій компанії ЗАТ «Страхова компанія «КРЕДО-КЛАСИК» (код ЄДРПОУ 20033533), яка в подальшому була перейменована в приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА» (код ЄДРПОУ 20033533). Відповідно до страхового сертифікату № 001088/434046/09 від 08.01.2009 року, строк дії договору встановлений з 09.01.2009 року по закінчення терміну дії Угоди між страхувальником та ЗАТ «АІСЕ Україна» (т.1 а.с. 65 ). Згідно додатку № 3 до Угоди № 113103 термін дії Угоди встановлений до 31.12.2012 року (т.2 а.с. 32).

Таким чином, станом на 20 лютого 2011 року договір страхування наземного транспортного засобу - автомобіля Lanos TF69Y, реєстраційний номер НОМЕР_2, укладений між страхувальником ОСОБА_5 і страховою компанією ЗАТ «Страхова компанія «Кредо - класик» був чинним, а тому страхова компанія повинна сплатити заподіяну позивачу матеріальну шкоду..

В той же час, відповідно до п. 32.7 ст. 32 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції чинній станом на 20.02.2011 року) шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу страхова компанія не відшкодовує.

Крім цього ст. 12.1 вказаного Закону (в редакції чинній станом на 20.02.2011 року) передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Відповідно до вищезазначеного страхового сертифікату франшиза складає 1% від страхової суми.

Враховуючи викладене, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди відповідач страхова компанія повинна сплатити на користь позивача 2380,66 грн. (вартість матеріального збитку ) - 1190,33 грн. (втрата товарної вартості ) - 11,90 грн. (франшиза) = 1178,43 грн.

У зв'язку з цим, а також, враховуючи положення ст. 1166 ЦК України втрата товарної вартості майна (1190,33 грн.), франшиза (11,90 грн.) повинна бути відшкодована відповідачем ОСОБА_4 в повному обсязі.

Крім цього, суд вважає, що витрати понесені позивачем на оплату експертної оцінки у сумі 400 грн. підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_4, так як підтвердженні документально (т.1 а.с. 44).

Таким чином позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди доведені в суді, а тому вони підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне. Відповідно до п. 3 ч.2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди.

Згідно до ч. 2 п. 22.3 ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції чинній станом на 20.02.2011 року) якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Суд вважає, що пошкодження автомобіля спричинило позивачу моральну шкоду, яка виразилася в душевних стражданнях. Автомобіль був придбаний у кредит за спільні гроші родини позивача на ім'я дяді ОСОБА_5, який необхідно сплачувати ще тривалий час, тому він дуже дбайливо доглядав за ним. Свій автомобіль він використовує щоденно. Внаслідок ремонту автомобіля він був вимушений тимчасово припинити використовувати транспортний засіб, змінити спосіб життя. Через це він постійно хвилювався, втратив душевний спокій. Суд вважає, що зазначене призвело до змін звичайного образу життя позивача та потребувало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Разом з тим, вимога позивача про відшкодування моральної шкоди в розмірі 15000грн. є завищеною. З врахуванням ступеня та глибини моральних страждань позивача, яких він зазнав внаслідок пошкодження автомобіля, конкретних обставин справи, порушення нормального укладу життя, керуючись принципом розумності та справедливості, суд знаходить можливим стягнути з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача 1000 гр., як відшкодування моральної шкоди.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги доведеними частково, а тому вони підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 221 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (код ЄДРПОУ 20033533) на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію у відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 1178 (одна тисяча сто сімдесят вісім) грн. 43 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 25 (двадцять п'ять) грн.. 24 коп., та витрати з оплати інформаційно - технічного забезпечення розгляду справи в сумі 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію у відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 1202 (одна тисяча двісті дві) грн. 23 коп., у відшкодування моральної шкоди грошову компенсацію у розмірі 1000 (одна тисяча) грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 42 (сорок дві) грн. 76 коп. та витрати з оплати інформаційно - технічного забезпечення розгляду справи в сумі 97 (дев'яносто сім) грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області через Дзержинський міський суд на протязі десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: