Вирок № 36541853, 06.01.2014, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/683/13-к

Провадження 1-кп/190/2/14

ВИРОК

Іменем України

06 січня 2014 року м. П'ятихатки

П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді Резніченка М.С.,

за участю секретаря

судового засідання Москалець А.В.,

прокурора Хваль А.В.,

потерпілих, цивільних позивачів ОСОБА_2 і ОСОБА_3,

представника потерпілих ОСОБА_4,

захисника ОСОБА_5,

обвинуваченого ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Пятихатки Дніпропетровської області, громадянина України, маючого початкову загальну освіту, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого в АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.. 121 ч. 2 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_6 10 серпня 2011 р. приблизно о 02.20 год., знаходячись поблизу історичного музею, розташованого по вул.. Мірошниченко, 109 в м. П'ятихатки Дніпропетровської області, в результаті сварки, що виникла на грунті колишніх неприязних стосунків з ОСОБА_7, в процесі розмови між ними сталася бійка. ОСОБА_6, діючи з умислом спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_7, відвів його в безлюдну місцевість, та, зупинившись біля садиби № 129 по вул.. Мірошниченко м. П'ятихатки, з метою нанесення тілесних ушкоджень підібрав з землі каміння, помістивши його в долоню правої руки, наніс не менше трьох ударів ОСОБА_7 в область лівої скроні голови, в результаті чого у ОСОБА_7 згідно висновку експерта № 1664/129-Е від 08.09.2011 р. виявлено тілесні ушкодження у вигляді: садна у лобній ділянці ліворуч, крововилив на внутрішній поверхні м'яких покривних тканин голови у лівій лобно-скронево-тім'яній ділянці, згорток крові на зовнішній поверхні твердої мозкової оболонки у лівій лобно-скронево-тім'яній ділянці, згорток крові на внутрішній поверхні твердої мозкової оболонки у передніх черепних ямках та відповідно правих скроневої і тім'яної часток, перелом кісток лівої передньої черепної ямки, перелом від краю решітчастої кістки на ліву передню черепну ямку, перелом лівої скроневої кістки до виличного відростку, тріщини зовнішньої кісткової пластинки лівої скроневої кістки, крововиливи під м'якою мозковою оболонкою на лівих лобній та потиличній частках, зів'ялість та безструктурний характер речовини лівої потиличної частки у ділянці крововиливу, численні поліморфновогнищеві внутрішньо мозкові крововиливи, набряк речовини головного мозку, садна у ділянках ліктьових та колінних суглобів, внутрішній поверхні стоп. Тілесні ушкодження на голові у сукупності, що призвели до настання смерті, стосовно до живих осіб, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень. Ушкодження у вигляді саден на кінцівках стосовно до живих осіб мають ознаки легких тілесних ушкоджень. Наявна у ОСОБА_7 відкрита черепно-мозкова травма є наслідком сукупності механічних дій в ділянку голови. Смерть потерпілого настала від сукупності тілесних ушкоджень на голові ІНФОРМАЦІЯ_2. о 05.30 год. у приміщенні Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім.. Мечникова.

Обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ст. 121 ч. 2 КК України визнав частково, а заявлений до нього потерпілими цивільний позов не визнав і показав, що вночі 10.08.2011 р. він був тверезий, добре почувався і ОСОБА_7 запропонував йому відійти в бік від присутніх поговорити, оскільки раніше з ним був конфлікт. Той повалив його на землю і сів зверху, почав бити. ОСОБА_8 зняв ОСОБА_7 з нього, роздійняв їх. ОСОБА_7 не пояснював чому він розпочав бійку. Він у відповідь наніс ОСОБА_7 один удар із замахом, і той побіг в напрямку, де проживав. Конфлікт між ними тривав 10-15 хвилин. Після бійки він був пошкрябаний, розбита голова. Вину визнає частково, оскільки наніс удар кулаком, але не каменем та від його дій не могли бути спричинені тілесні ушкодження, від яких настала смерть ОСОБА_7. Вважає, що моральну шкоду нікому не завдавав. В останньому слові просив вибачення у потерпілих.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення ґрунтуються на доказах, безпосередньо досліджених судом при розгляді цієї справи.

Так, потерпіла ОСОБА_2 показала, що її син ОСОБА_9 о 22.00 год. 09.08.2011 р. пішов з дому і вона чекала його, а приблизно о 02.30 год. 10.08.2011 р., виглядаючи сина, помітила, як ОСОБА_10 привів ОСОБА_7 до двору. В будинку помітила, що у сина розбиті коліна і лікті, а футболку тримав біля лівої скроні голови. На її питання відповів, що біля музею до нього чіплялися троє хлопців, а ОСОБА_6 почав бити його, вдарив камінням в скроню голови. Вона обмила його і поклала в ліжко, приклала до голови холод. На пропозицію викликати працівників міліції син заперечив, сказавши, що сам все владнає. Через пів години почула стогін і син повідомив, що не може терпіти біль в області голови. Викликаючи «швидку допомогу» їй дали рекомендації прикласти холод та випити заспокійливе, а вранці викликати «швидку». Вночі ОСОБА_7 було погано, він блював, піднялася температура, понизився тиск. О 07.00 год. син начебто спав, але постійно стогнав. Вона поїхала у справах по роботі і по телефону намагалася викликати лікаря-терапевта, але їй сказали, що лікар може прийняти після 14.00 год.. Повернувшись додому побачила, що ОСОБА_7 спить, але син блював. На її прохання з сином деякий час знаходилася старша дочка, оскільки у неї були справи по роботі, але та зателефонувала і вимагала негайно приїхати додому. Від сусіда десь о 12.00 год. викликала «швидку допомогу». Лікар повідомив, що ОСОБА_7 слід везти в реанімацію обласної лікарні, оскільки у нього тяжка травма голови. Син помер в лікарні ІНФОРМАЦІЯ_2. вранці. Підтримує цивільний позов, оскільки побиттям сина, в результаті чого настала його смерть, їй спричинено моральну шкоду, адже загинула найдорожча їй людина, на сина покладала певні надії і сподівання, але злочином вона позбавлена можливості спілкуватися з ним і бачити його. З чоловіком позбавлені можливості у похилому віці бути доглянутими сином, отримувати від нього допомогу та підтримку. Смерть сина перенесла з великими фізичними та моральними труднощами стражданнями, до цього часу перебувають у шоковому стані, а через долання стресу постійно страждають від головного болю та інших захворювань, порушились нормальні життєві зв'язки, бо стали роздратованими, пригніченими. Замість витрачання свого часу на відпочинок чи дозвілля обоє вимушені тривалий час захищати свої права та інтереси в правоохоронних органах, користуватися платними послугами адвоката, на що витрачають власні сімейні кошти. Моральну шкоду оцінює в 50000 грн.. В судових дебатах висловилася щодо призначення ОСОБА_6 суворого покарання, запропонованого державним обвинувачем.

Потерпілий ОСОБА_3 показав, що вночі 10.08.2011 р. він був вдома і чув як дружина постійно телефонувала ОСОБА_3, виходила у двір. Приблизно о 02.00 год. чув як ОСОБА_3 зайшов в будинок, про щось розмовляли з дружиною. Вийшовши до них побачив, що у сина розбиті коліна і лікті, футболку він тримав біля голови. На питання син розповів, що з ОСОБА_10 йшли додому і до них причіплялися троє молодих хлопців, один з них ОСОБА_6. Той бив його і камінням вдарив в голову. Дружина обмила сина і вклала в ліжко, поклала до голови холод. Через пів години почули стогін сина від болю. Він говорив,що не може терпіти головну біль, тому викликали швидку допомогу, по телефону повідомили про травму голови. Лікар порадив прикласти до голови холодне, випити знеболююче, а вранці викликати лікаря. Десь о 08.00 год. ранку він підійшов до ліжка сина, той ніби спав і він поїхав на роботу. Близько 10 год. зателефонувала дружина, повідомивши про погіршення стану сина, про те, що приїхала швидка і ОСОБА_3 треба везти в обласну лікарню. Він негайно приїхав додому і лікар сказав, що дійсно сина необхідно везти в реанімацію, оскільки у нього тяжка травма голови. Він залишився вдома і пішов до міліції, де написав заяву про злочин та хто його вчинив. Вважає, що ОСОБА_6 спричинив йому моральну шкоду в 50000 грн., позов підтримав повністю та просив суворо покарати обвинуваченого, оскільки той, на його думку, не розкаявся у вчиненому, говорить про те, що зможе уникнути покарання.

Допитаний свідок ОСОБА_10 показав, що 10.08.2011 р. близько 02 год. він разом з ОСОБА_3 йшли по вул.. Мірошниченко м. П'ятихатки до кафе «Лідія» і зустріли трьох хлопців, серед яких був ОСОБА_6, який пішов з ОСОБА_3 в бік історичного музею і почали голосно розмовляти, сварилися. Він з іншими хлопцями залишилися на місці, а через 10 хв. почув їхні крики і всі побігли до ОСОБА_3 і ОСОБА_6. Ті билися і вони їх роздійняли, заспокоювали. Зразу ж вони домовилися відійти в бік продовжити розмову і пішли в сторону СТО по вул.. Мірошниченко. На відстані приблизно 50 м. всі пішли за ними обома і він бачив, як між ОСОБА_6 і ОСОБА_3 знову почалася бійка. В бійку він не втручався, але бачив, як ОСОБА_3 піднімався з землі, ОСОБА_6 пару разів замахувався рукою, але ОСОБА_3 в цей час 5-7 хв. не був в полі зору через погане освітлення вулиці. Знову побачив ОСОБА_3, який швидко пішов в напрямку свого будинку, а він пішов за ним. Майже біля двору наздогнав його і бачив, що ОСОБА_3 тримав свою футболку біля скроні голови, скаржився, що його вдарив в голову ОСОБА_6. Їх зустріла мати ОСОБА_3 і він пішов додому.

З показань допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_8 слідує, що 10.08.2011 р. він з ОСОБА_6 і ОСОБА_12 відпочивали в кафе, вживали пиво. Йдучи додому по вул.. Мірошниченко поблизу історичного музею зустріли ОСОБА_3 і ОСОБА_10. Зустрівшись ОСОБА_6 і ОСОБА_3 відійшли в бік поговорити про якийсь конфлікт і між ними почалася бійка. Всі підійшли до них розбороняти і бачив, що ОСОБА_3 сидів поверх ОСОБА_6. Роздійнявши хлопців вони знову відійшли від них, а він з ОСОБА_10 і ОСОБА_12 залишилися біля музею. Ті відійшли вже далеко і вони помалу пішли за ними. Знову між ОСОБА_6 і ОСОБА_3 почалася бійка. Бачив як ОСОБА_6 з навприсядки піднімався з землі. В бійку не втручалися. ОСОБА_10 пішов за ОСОБА_3, який направився по вулиці від них, а вони розійшлися по домівках. На обличчі ОСОБА_6 бачив подряпини.

Свідок ОСОБА_12 суду показав, що дійсно спільно з ОСОБА_6 і ОСОБА_13 поверталися з кафе «Лідія», зустріли ОСОБА_3 і ОСОБА_10. Між ОСОБА_3 і ОСОБА_6 сталася сварка на грунті якогось конфлікту щодо боргів, почали битися і вони їх розтягнули, намагалися заспокоїти. Вони відійшли від них на відстань, знову сварилися. Особливої уваги на них ніхто не звертав, але він побачив як ОСОБА_6 впав напівприсівши, при цьому опирався на руку, а піднявшись у весь зріст замахувався в бік ОСОБА_7.

Згідно протоколу огляду місця події від 13.08.2011 р. слідчим Низьким Д.О. за участю ОСОБА_6 в присутності захисника адвоката ОСОБА_14 оглянуто ділянку місцевості асфальтового покриття поблизу домоволодіння № 129 вул. Мірошниченко м. П'ятихатки, де на узбіччі автодороги мається щебінь каміння різних форм та діаметрів. ОСОБА_6 вказав, що саме на цій ділянці на асфальтовому покритті він наносив удар по голові ОСОБА_7, при цьому тримаючи в руці камінь розміром приблизно 7х6 см. (т. 1 а.с. 45).

Відповідно до протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_6 від 13.08.2011 р. в присутності захисника адвоката ОСОБА_14 ОСОБА_6 за добровільної згоди вказав місце біля бару «Лідія», де на грунті неприязні, яка була раніше, виникла сварка з ОСОБА_7, відійшли в бік від усіх, розмовляли без сторонніх. Показав як ОСОБА_7 хватав його правою рукою за шию, повалив на землю. В цей час він виліз зверху і намагався вдарити і вдарив кулаком по голові ОСОБА_7 ззаду. До них підбігли ОСОБА_10, ОСОБА_12 і ОСОБА_8, розтягнули їх. Разом з ОСОБА_7 вони обоє пішли далі від усіх на велику відстань і поблизу садиби № 129 по вул.. Мірошниченко м. П'ятихатки ОСОБА_7 вдарив його правою рукою в щелепу, а він нахилився до землі і правою рукою взяв камінь, який вмістився в його долоню розміром приблизно 5х6 см, а вирівнявшись в повний зріст, стоячи один напроти одного обличчям зробив боковий замах правої руки з каменем, відвівши руку назад до кінця і з цього положення наніс удар в область лівої скроні голови ОСОБА_7. Від удару того повернуло в бік і ОСОБА_7 з місця події відбіг, а він пішов додому (т. 1 а.с. 47-54).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1664/129-Е від 08.09.2011р. (т.1 а.с. 91-94) при експертизі трупа ОСОБА_7 виявлено садна у лобній ділянці ліворуч, крововилив на внутрішній поверхні м'яких покривних тканин голови у лівій лобно-скронево-тім'яній ділянці, згорток крові на зовнішній поверхні твердої мозкової оболонки у лівій лобно-скронево-тім'яній ділянці, згорток крові на внутрішній поверхні твердої мозкової оболонки у передніх черепних ямках та відповідно правих скроневої і тім'яної часток, перелом кісток лівої передньої черепної ямки, перелом від краю решітчастої кістки на ліву передню черепну ямку, перелом лівої скроневої кістки до виличного відростку, тріщини зовнішньої кісткової пластинки лівої скроневої кістки, крововиливи під м'якою мозковою оболонкою на лівих лобній та потиличній частках, зів'ялість та безструктурний характер речовини лівої потиличної частки у ділянці крововиливу, численні поліморфновогнищеві внутрішньо мозкові крововиливи, набряк речовини головного мозку, садна у ділянках ліктьових та колінних суглобів, внутрішній поверхні стоп. Тілесні ушкодження на голові у сукупності, що призвели до настання смерті, стосовно до живих осіб, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень. Ушкодження у вигляді саден на кінцівках, стосовно до живих осіб, мають ознаки легких тілесних ушкоджень. Наявна у ОСОБА_7 відкрита черепно-мозкова травма є наслідком сукупності механічних дій в ділянку голови. Смерть потерпілого настала від сукупності тілесних ушкоджень на голові ІНФОРМАЦІЯ_2. о 05.30 год. у приміщенні Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім.. Мечникова.

З висновку додаткової судово-медичної експертизи від 13.02.2012 р. № 1664/24-Е слідує, що висновок експерта ґрунтується на даних судово-медичної експертизи № 1664/129-Е від 08.09.2011р. та протоколі відтворення обстановки та обставин події від 13.08.2011 р.. Враховуючи дані відтворення і судово-медичного дослідження трупу потерпілого всі виявлені на трупі ушкодження не могли бути причинені за вказаних умов. Тілесні ушкодження причинені від дії тупого предмету (предметів) чи о такий (такі). Виключити можливості спричинення ушкоджень на голові потерпілого вказаним предметом (каменем) не можна. У ділянку голови могло бути причинено близько трьох механічних дій. Можливість виникнення ушкоджень на голові потерпілого внаслідок дії власноруч є виключеною (т. 1 а.с. 209-212).

Висновок додаткової судово-медичної експертизи № 1664/317-ЕД від 17.12.2013 р. (т. 3 а.с. 156-163) дає відповіді на поставлені судом питання, а саме: чисельні зовнішні ушкодження, виявлені на тілі трупа потерпілого могли утворитися від трьох видів зовнішньої травматичної дії: переважно динамічні (ударні) навантаження; можлива зовнішня ковзна дія (тертя); не виключені статичні навантаження (стискання). Ушкодження виникли від дії тупих твердих жорсткої конструкції предметів, як з обмеженою, так і з переважаючою контактуючими поверхнями, про форму та розміри яких достовірно судити не представляється можливим. На сплощено-випуклих ділянках тіла (наприклад, на голові) пошкодження, вірогідно, спричинені від дії предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, розміри якої віддалено можуть наближатися до розмірів самих ушкоджень. При цьому кількість ушкоджень може наближено свідчити про кількість локальних контактів (травматичних дій). В анатомічних ділянках з рельєфною поверхнею (в проекції кісткових виступів, наприклад ліктьові та колінні суглоби) ушкодження могли спричинятися предметами як з обмеженою, так і з переважаючою контактуючими поверхнями. При цьому кількість ушкоджень на зазначених ділянках тіла може не відповідати числу локальних травматичних дій предметів з переважаючими контактуючими поверхнями. Виявлений у потерпілого комплекс черепно-мозкової травми міг бути результатом багаторазових (не менше 4-х) зовнішніх динамічних (ударних) навантажень різної сили (потужності) в ліві передні бокові відділи голови в переважному напрямку зліва-направо, з можливими варіаціями: зліва-направо, зверху-вниз, спереду-назад. Втиснений характер осколкового перелому лівої скроневої кістки черепа може свідчити на користь того, що травмуючий тупий предмет діяв в дану область черепа вузько-локально, а отже мав, відповідно, обмежену контактну поверхню, розміри якої наближались до поперечного розміру самого перелому (близько 3 см). Втиснений перелом лівої скроневої кістки у ОСОБА_7 утворився від концентрованого потужного динамічного (ударного) навантаження в область голови, тупим твердим жорсткої конструкції знаряддям, тобто предметом, з фізичними властивостями подібними до каменю. Неозброєна рука людини (кулак) може слугувати ударним засобом наступу та оборони. При цьому кулак людини має фізичні властивості напівжорсткого (армірованого кісткою) тупого предмета, від ударної дії якого у ОСОБА_7 очікувано могло бути утворення саден, не виключене утворення лінійних тріщин пласких кісток черепа. Однак, виникнення втиснених переломів пласких кісток склепіння черепа від дії кисті людини стисненої в кулак, навіть обваженої затисненим каменем, маловірогідне. Експертизою за допомогою 3D графічного моделювання відтворені (реконструйовані) сцени вірогідних варіантів обставин кульмінаційних подій, які, невиключно, могли відбутися в момент заподіяння травми голови ОСОБА_7, та підлягали перевірці. По результатах проведеного дослідження не встановлено протиріч поміж судово-медичними даними та наданими матеріалами справи, відносно механізму та обставин спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7, на які вказує ОСОБА_6. Тобто, травма голови у потерпілого цілком могла виникнути за обставин нанесення бокових горизонтальних зліва-направо ударів в ліві бокові відділи голови ОСОБА_7 кулаком обвинуваченого, обваженого затисненим в долоні каменем, при знаходженні їх обличчям один до одного та відстані близько одного метру поміж ними. При цьому експерт відзначив, що принаймні один удар в голову потерпілого (який привів до утворення локального втисненого перелому лівої скроневої кістки) був нанесений безпосередньо каменем, затисненим в правій руці обвинуваченого. Тілесні ушкодження, виявлені у потерпілого, не відповідають тому комплексу тілесних ушкоджень, що звично спостерігається у людини при падіннях з висоти власного зросту. Отже, тілесні ушкодження в області голови у потерпілого ОСОБА_7 не могли утворитися за обставин його падіння на тверду поверхню з висоти власного зросту.

Оцінюючи в сукупності вищенаведене суд дійшов висновку, що ОСОБА_6 вчинив злочин проти життя та здоров'я особи, віднесений відповідно до ст.. 12 ч. 4 КК України до категорії тяжких злочинів, а його дії органом досудового розслідування вірно кваліфіковано за ст.. 121 ч. 2 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння і таке, що спричинило смерть потерпілого.

Призначаючи покарання ОСОБА_6 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_6 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався (а.с. 82, 83 т. 1), на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває (а.с. 77, 79 т. 1), за місцем проживання характеризується посередньо, заяв та скарг на неправомірні дії до міськвиконкому не надходило (а.с. 81 т. 1).

Обставин, що пом'якшували б покарання ОСОБА_6 відповідно до ст. 66 КК України, суд не встановив, оскільки ОСОБА_6 критично не оцінив свою поведінку, вину, як і цивільний позов, фактично не визнав, адже стверджує, що від його дій не могли бути спричинені виявлені у ОСОБА_7 тілесні ушкодження, що його дії кваліфіковано не вірно, не висловився про готовність нести кримінальну відповідальність. Обставинами, які згідно ст.. 67 цього Кодексу обтяжують його покарання, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, адже свідок ОСОБА_8 вказав, що ОСОБА_6 разом з ним і ОСОБА_12 в кафе «Лідія» вживали пиво, а також тяжкі наслідки, завдані злочином. При віднесенні наслідків до числа тяжких суд враховує важливість (соціальну цінність) тих суспільних відносин, яким злочином заподіяна шкода, а також ступінь заподіяння цієї шкоди.

Враховуючи зазначені обставини суд вважає, що ОСОБА_6 слід обрати покарання у виді позбавлення волі з ізоляцією від суспільства, що є необхідним і достатнім для досягнення мети покарання та його виправлення. При цьому суд враховує правову позицію державного обвинувача і потерпілих, які погодилися з запропонованою мірою покарання і бажають призначення суворого покарання у вигляді позбавлення волі. Відповідно до ст.. 66 КК України щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, однак протягом судового слідства ОСОБА_6 свою вину у обсязі пред'явленого йому обвинувачення визнав частково, не висловив щирого каяття, критично не оцінив свою поведінку, за наявності безспірних доказів перебування його у стані алкогольного сп'яніння заперечив цей факт, намагаючись уникнути застосування судом положень п. 13 ч. 1 ст.. 67 КК України.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Цивільний позов, заявлений ОСОБА_2 і ОСОБА_3 до ОСОБА_6 (а.с. 3-5, 224-226 т. 2) підлягає задоволенню у повному обсязі, що буде розумним і співмірним розміром завданій шкоді, яку достатньо обґрунтували у судовому засіданні потерпілі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та їх представник ОСОБА_4, у тому числі тим, що внаслідок вчинення відносно ОСОБА_7 з боку ОСОБА_6 дій помер їх рідний син, якого батьки виростили і виховали, покладали на нього певні надії і сподівання.

Згідно протоколу затримання відповідно до ст. 115 КПК України (в редакції Закону 1961 р.) ОСОБА_6 затриманий 12 серпня 2011 р. о 22.00 год., тому відповідно до ст. 72 ч. 5 КК України строк відбуття покарання ОСОБА_6 слід рахувати з 06.01.2014 р., зарахувавши в строк відбуття покарання строк перебування під вартою з 22.00 години 12.08.2011 р. по 15.08.2011 р. (а.с. 38-39 т. 1).

На підставі ст. 1167 ЦК України, керуючись ст.. 72 КК України, ст.ст. 61, 62, 321, 323, 324, 328, 330-339 КПК України, суд,

з а с у д и в:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.. 121 ч. 2 КК України, і призначити покарання 7 років 6 місяців позбавлення волі з поміщенням у кримінально-виконавчу установу закритого типу.

Запобіжний захід - підписку про невиїзд - змінити на тримання під вартою, взявши під варту в залі суду негайно.

Строк відбуття покарання ОСОБА_6 рахувати з 06 січня 2014 року, зарахувавши в строк відбуття покарання строк перебування під вартою з 22.00 години 12 серпня 2011 року по 15 серпня 2011 року.

Цивільний позов ОСОБА_2 і ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.

Стягнути з ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Обвинуваченому, який перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії судового рішення.

Головуючий суддя