Рішення № 36541842, 19.12.2013, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 19.12.2013 Справа № 334/7340/13-ц

Провадження № 2/334/2926/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2013 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді Колесник С.Г.,

при секретарі Манюхіні О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування страхових витрат в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу з відповідача, в якому зазначив, що 22.04.2010 року на перехресті вул. Полтавський Шлях та вул. Димитріївській в м. Харкові з вини водія ОСОБА_1, який керував автомобілем «Меrcedes Vito», державний номер НОМЕР_1, належний йому на праві власності, була скоєна дорожньо-транспортна пригода. Однак, на дату скоєння цієї пригоди Відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

В результаті зазначеної ДТП був пошкоджений автомобіль «ВАЗ-2104», державний номер АО 420 XI, який належав на праві власності ОСОБА_2, а розмір завданих збитків за пошкоджений транспортний засіб становить 17570,04 грн.

Зазначена шкода ОСОБА_1 не була відшкодована потерпілій особі. Власник пошкодженого автомобіля з метою отримання відшкодування звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з відповідною заявою, на підставі чого Позивач здійснив виплату відшкодування в розмірі 15732,54 грн. Крім того, згідно акту виконаних робіт та рахунку-фактури №58 від 09.07.2010р. за послуги аварійного комісару Позивачем перерахована сума 200,00 грн., а всього затрати Позивача складають 15932,54 грн.

Позивач звернувся до ОСОБА_1 з листами про компенсацію витрат в добровільному порядку, які залишилися без виконання та реагування зі сторони Відповідача, у звязку з чим, Позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Просить стягнути з відповідача на свою користь затрати по виплаті вказаного страхового відшкодування, а також судові витрати, понесені ним при зверненні з позовом до суду та за надання правових послуг.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі, проти заочного рішення не заперечувала.

Відповідач на неодноразові виклики в судове засідання не зявився, причини неявки суду не повідомив, заперечень на позов не надав, з заявою про розгляд справи у його відсутність до суду не звертався, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, за згодою представника позивача, вважає можливим провести заочний розгляд справи, на підставі матеріалів справи, у відповідності зі ст.ст. 169, 224-226 ЦПК України, за відсутністю відповідача.

Дослідивши письмові матеріали по справі, вислухавши думку представника позивача, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України: зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства

Згідно ст. 993 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

В судовому засіданні встановлено, що 22.04.2010 року на перехресті вул. Полтавський Шлях та вул. Димитріївській в м. Харкові з вини водія ОСОБА_1 була скоєна дорожньо-транспортна пригода.

Відповідач керував автомобілем «Меrcedes Vito», державний номер НОМЕР_1, який належав йому на праві власності.

На дату скоєння цієї пригоди Відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Вина Відповідача у скоєнні вищезазначеної ДТП підтверджується постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 13.05.2010 року та матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

В результаті зазначеної ДТП був пошкоджений автомобіль «ВАЗ-2104», державний номер АО 420 XI, який належав на праві власності потерпілій особі - ОСОБА_2.

Розмір завданих збитків, за пошкоджений транспортний засіб, становить 17570,04 грн., що підтверджується Звітом №95/Д спеціаліста авто-товарознавця від 11.06.2010 року.

Зазначена шкода ОСОБА_1 не була відшкодована потерпілій особі. Власник пошкодженого автомобіля з метою отримання відшкодування звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з відповідною заявою.

Договірних зобов'язань між Позивачем, Потерпілою особою, Відповідачем та Третьою особою не виникало.

Нормами ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Таким актом є Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон), який містить спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин.

Відповідно до п. п. а) п. 41.1. ст. 41 вищезазначеного Закону, Позивач за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Згідно ст. 22 Закону, Позивач відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час ДТП.

У зв'язку з настанням події, передбаченої п. п. а) п. 41.1 ст. 41 Закону та наказом про сплату №2288 від 31.10.2010 року, Позивач здійснив виплату відшкодування Потерпілій особі в розмірі 15732,54 грн.

Крім того, згідно акту виконаних робіт та рахунку-фактури №58 від 09.07.2010 року Позивачем перерахована сума в 200,00 грн. за послуги аварійного комісару.

Всього затрати Позивача складають 15932,54 грн.

Ст. 1191 ЦК України та п. 38.2.1 ст. 38 Закону передбачено, що особа яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування. Відповідно до ст. 1191 ЦК України та п. 38.2.1 ст. 38 Закону після проведення виплати Потерпілій особі у Позивача виникло право зворотної вимоги до ОСОБА_1

Позивач згідно Закону здійснив відшкодування шкоди за водія транспортного засобу, який спричинив ДТП і не мав договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Позивач звернувся до ОСОБА_1 з листами: № 14098/3-2-05 від 23.07.2010р. та №11884/3-2-05 від 18.05.2012р. про компенсацію витрат в добровільному порядку, але Відповідач не надіслав відповідь на листи та добровільно не відшкодував витрати, у звязку з чим, Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до суду за захистом своїх прав.

Отже, після виплати страхового відшкодування Моторне (транспортне) страхове бюро України має регресну вимогу до ОСОБА_1, в розмірі фактично виплаченого страхового відшкодування, а саме 15932,54 грн.

Таким чином, проаналізувавши у сукупності надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 229,40 грн., понесені ним при поданні позову

Відповідно до ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони. Враховуючи, що витрати на правову допомогу є різновидом судових витрат, згідно ст. 79 ЦПК України, та у відповідності зі ст. 88 ЦПК України,сторона у разі ухвалення рішення на її користь має право на відшкодування зі сторони відповідача понесених нею витрат.

Судом встановлено, що 27.09.2012 року Моторне (транспортне) страхове бюро України, в особі заступника генерального директора ОСОБА_3 уклало Контракт №67 про надання правової допомоги з ТОВ «ТАЛІОН», в особі генерального директора ОСОБА_4, яке взяло на себе зобов'язання виконання правової допомоги по всім питанням повернення суми витрат відшкодування в порядку регресу, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування.

У звязку з тим, що генеральний директор ТОВ «ТАЛІОН» ОСОБА_4 має Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 262 від 14.02.1996 року з нею 09.06.2009 року також було договір про надання юридичних послуг.

Таким чином, згідно ст. 12 Закону України «Про адвокатуру», ст.ст. 79, 84 Цивільного процесуального Кодексу України Позивач уклав договір про надання правових послуг з адвокатом. Витрати, які несе Позивач при звернені до суду за послуги адвоката є судовими витратами та підлягають сплаті. Послуги адвоката на підставі Контракту від 27.09.2012р. №67 про надання правових послуг по вищезазначеній справі складають 2000,00 грн., що в судовому засіданні підтверджено письмовими доказами та поясненнями представника позивача, а тому підлягають стягнення в судовому порядку.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57, 60, 69, 84, 88, 169, 212-215, 224, 526, ЦПК України, ст. 993, 1191 ЦК України, ст..38.2 ст. 38, 22, 27, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154 м. Київ, Русанівський Бульвар,8 п/р № 2600101284871 ВАТ «Укрексімбанк» у м. Києві, МФО 322313, код ЄДРПОУ 21647131) суму матеріальних збитків у розмірі 15 932,54 грн. (п'ятнадцять тисяч девятсот тридцять дві гривні 54 коп.), а також судові витрати у розмірі 229,40 грн. (двісті двадцять девять гривень 40 копійок) та витрати за надання правових послуг у розмірі 2 000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 коп.), що разом становить 18 161,94 грн. (вісімнадцять тисяч сто шістдесят одна гривня 94 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особа, без участі якої було постановлено рішення, має право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: Колесник С. Г.