Постанова № 36539807, 31.10.2013, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 2604/15316/12

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2013 р.Дніпровський районний суд м.Києва в складі:

Головуючого судді Чауса М.О.

при секретарі Гноілек М.В., Грунковської З.В.,

Папенко Т.В., Яськової В.В.

за участю прокурора Постемської Ю.Ф

захисника ОСОБА_3

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Органами досудового розслідування підсудний ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він, перебуваючи на посаді головного спеціаліста відділу контролю за використанням нежилого фонду управління орендних відносин та експертної оцінки нерухомості Головного управління комунальної власності міста Києва, в середині травня 2012 року здійснюючи перевірку підстав використання приміщень за адресою АДРЕСА_3, встановив за вказаною адресою СТО ФОП ОСОБА_5 та пред"явивши службове посвідчення працівнику СТО ОСОБА_6 з вимогою надання договору оренди, а отримавши відповідь про відсутність договору - висунув вимогу щодо здійснення безкоштовного ремонту свого автомобіля, на що ОСОБА_6 погодився. 31.05.2012 року, близько 09 години ОСОБА_4, отримуючи на території СТО за адресою: АДРЕСА_3 у ОСОБА_6 автомобіль після ремонту, повідомив останьому, що за невжиття заходів реагування у зв'язку з відсутністю документів на оренду приміщень та земельної ділянки СТО йому ще додатково необхідно передати матеріальну винагороду. ОСОБА_6 йому запропонував 500 доларів США або їх еквівалент 4000 грн. ОСОБА_4 запропонував замість надання йому грошової винагороди у вказаній сумі придбати диски для його автомобіля, в подальшому виконувати ремонті роботи його автомобіля, або запропонувати іншу суму грошових коштів. В результаті було досягнуто домовленість про передачу йому за невжиття заходів реагування у зв'язку з відсутністю договору оренди та подальше попередження про проведення ним перевірок, або інформування про включення до плану таких перевірок 2000 доларів США. Відповідно до попередньої домовленості, 07.06.2012 року приблизно о 10 годині, перебуваючи у приміщенні ремонтного боксу СТО за адресою: АДРЕСА_3, діючи умисно, з корисливих мотивів, ОСОБА_4 одержав від ОСОБА_6 хабар у сумі 16000 гривень, що є еквівалентом 2000 доларів США, після чого був затриманий на місці злочину.

В судовому засіданні перед закінченням судового слідства підсудний та захисник заявили клопотання про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування.

Прокурор заперечує проти задоволення клопотання, вважає, що по справі належно проведені всі слідчі дії та зібрані відповідні докази.

Суд, вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали кримінальної справи вважає, що справу належить повернути для проведення додаткового розслідування з мотивів неповноти та неправильності досудового слідства, коли це неможливо усунути в судовому засіданні.

Згідно ст. 22 КПК України, прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також ті обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.

Згідно ст. 281 КПК України, повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Як роз"яснив Пленум Верховного суду України в п.2,3 Постанови від 11.02.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування" та відповідно до вимог ст.64 КПК України при провадженні досудового слідства підлягають доказуванню подія злочину, винність особи, мотив злочину, розмір завданої шкоди, повне і об'єктивне зібрання даних про особу, що має істотне значення для правильного вирішення справи і призначення виду та розміру покарання.

Відповідно ж до роз'яснення вищезазначеної Постанови та ст.246 КПК України суддя при попередньому розгляді кримінальної справи з власної ініціативи повернути її на додаткове розслідування лише у випадках, коли під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства були допущені такі порушення вимог КПК, без усунення яких вона не може бути призначена. У решті випадків кримінальна справа може бути повернута на додаткове розслідування лише за клопотанням одного із учасників процесу.

У відповідності до п.10 роз"яснення вищезазначеної Постанови за наявності підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за статтею КК України, якою передбачено відповідальність за більш тяжкий злочин, чи для збільшення обсягу обвинувачення справа може бути повернена на додаткове розслідування лише за умови, що прокурор не змінив обвинувачення в суді ( ч.2 ст.277 КПК), а також коли потерпілий чи його представник вважають, що підстави для цього є, а прокурор їх не вбачає.

Так підсудному було пред"явлено не конкретне обвинувачення, не зазначений механізм дій ОСОБА_4 щодо виконання посадових обов"язків для забезпечення роботи СТО, що є підставою для направлення кримінальної справи на додаткове розслідування.

Крім того, досудове слідство було проведено не повно. Так, на досудовому слідстві не були в повній мірі зібрано доказів щодо кола обов"язків підсудного при перебуванні на відповідній посаді та можливості виконати дії, за які вимагався хабар.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснили, що перевірки проводяться на підставі доручення та з відповідною резолюцією. Таке доручення підсудному не надавалося, об"єкт по АДРЕСА_3 - не включений був до плану перевірок та перебуває в управлінні Дніпровської РДА.

Зазначені обставини вказують на відсутність будь-яких підстав для проведення перевірки на об"єкті по АДРЕСА_3.

Відповідно до ст. 364 КК України, службовими особами є особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним повноваженням.

Таким чином, в ході судового слідства було встановлено, що ОСОБА_4 не був уповноважений або наділений функціями щодо проведення перевірки на вищезазначеному об"єкті та приймати рішення щодо порушників законодавства, даний факт не був спростований в ході досудового розслідування кримінальної справи.

Дані обставини свідчать про те, що органом досудового слідства, всупереч вимогам ст. ст. 22, 64 КПК України, не встановлені обставини, які безпосередньо стосуються особи підсудного та мають значення для кваліфікації його дій як посадового злочину.

З метою перевірки зібраних по справі доказів та показань свідків судом в порядку ст.315-1 КПК України неодноразово надавалися окремі доручення для доставки до суду інших свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 Разом з тим, окреме доручення було залишено без виконання, свідки не були доставлені в судове засідання, що перешкодило суду повно та об"єктивно дослідити зібрані по справі докази в частині обставин затримання ОСОБА_4, факту виявлення грошових коштів, їх місця знаходження, порядку огляду та вилучення.

Зазначені обставини також є підставою для повернення кримінальної справи на додаткове розслідування відповідно до п.8 Постанови Пленум Верховного суду України від 11.02.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування."

При додатковому розслідуванні слід перевірити шляхом відповідних процесуальних дій коло повноважень підсудного та його дій, як посадової особи при отриманні хабара, шляхом повторного допиту свідків, підсудного, зібрання додаткових матеріалів щодо відповідності його дій його посадовим інструкціям, які вказують на наявність ознак складу злочину передбаченого ст.190 КК України.

Також необхідно надати оцінку законності дій працівників при документальному оформленні заяви про злочин та подальших дій з цим пов"язаних.

Зазначені недоліки позбавляють суд можливості повно, всебічно та об"єктивно дослідити обставини вчиненого злочину, правильно визначити ступінь вини та кваліфікацію дій ОСОБА_4, призначити відповідне покарання підсудному.

З урахуванням викладеного, кримінальна справа підлягає поверненню для проведення досудового слідства, усунення зазначених недоліків, встановлення та допиту свідків, повторного допиту свідків по справі, підсудного, щодо підтвердження або спростування зібраних по справі доказів, зібрання додаткових матеріалів щодо кола посадових обов"язків підсудного, щодо проведення злочинних дій згідно займаної посади, надання оцінки законності діям працівників при оформленні заяви про злочин та дій пов"язаних з цим, що вказує на необхідність проведення оперативно-розшукових заходів, проведення яких не входить до компетенції суду, а може бути виконане лише в ході проведення додаткового розслідування.

На підставі викладеного та керуючись ст. 281 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_4 по ст. 368 ч. З КК України направити прокурору Дніпровського району м. Києва для організації проведення додаткового розслідування.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 підписку про невиїзд з постійного місця проживання - залишити без змін.

Постанова може бути оскаржено протягом 7 діб з моменту оголошення до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя: