Рішення № 36539056, 03.12.2013, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/9041/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2013 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

Судді Наумов С.В.

При секретарі Прокопчук Л.М.

Позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2

Представника позивачів ОСОБА_3

Відповідача ОСОБА_4

Представника відповідача ОСОБА_5

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, Моторне (транспортне ) страхове бюро України, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

В с т а н о в и в:

До суду звернулись ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_4 та Моторне (транспортне) страхове бюро України в якому просять стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 117 450 грн.;

-стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди грошові кошти в розмірі 73 112 грн.60 коп., в рахунок відшкодування моральної шкоди 117 450 грн.;

-стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди грошові кошти в розмірі 6 505 грн.14 коп., в рахунок відшкодування моральної шкоди 2550 грн.;

-стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 2550 грн.., витрати по справі покласти на відповідачів.

В судовому засіданні позивачі та представник позовні вимоги підтримали. Дали суду аналогічні пояснення які викладені в позовній заяві. Просять суд їх задовольнити.

Відповідач та його представник позовні вимоги не визнали. ОСОБА_4 не заперечив того, що будь-якої шкоди позивачам не відшкодовував в наслідок смерті після ДТП ОСОБА_7 Вважають, що позивачі не наддали належних та допустимих доказів, які б підтвердили їм заподіяння моральної шкоди та відповідно її розмір компенсації з урахуванням протиправності діяння її заподіювача. Оскільки в скоєнні ДТП та отриманні тілесних пошкоджень ОСОБА_7 які потягнули її смерть, його вини не має. А тому важають, що підстава позову в частині стягнення моральної шкоди не передбачена законом . Просять суд відмвити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача МТСБУ в судовому засіданні позовні вимоги до страхового бюро не визнав. Підтримав позицію яка викладена в листі Департаменту врегулювання Моторне (транспортне) страхове бюро Українивід 29.10.2013р.№3/1-05/30105 (адресованному позивачам), щодо неможливості здійснити відшкодування шкоди із фонду захисту потерпілих у зв»язку із загибеллю ОСОБА_7, оскільки на час вчинення ДТП не набрав сили Закон України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наемних транспортних засобів», який набрав чинності з 01.01.2005р..Просить відмовити у задоволенні позову до МТСБУ повністю.

Заслухавши сторін та їх представників в судовому засіданні, дослідивши надані ними письмові докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, 15.10.1988р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 укладено шлюб, що стверджується свідоцтвом про укладання шлюбу серія АДРЕСА_1.

У шлюбі вказаних осіб народився син ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1.

Із дослідженої в судовому засіданні постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 28.01.2005р., слідує, що 07 грудня 2004р. приблизно в 07 год.20хв.ОСОБА_4 керуючи автомобілем «NissanVanette» д.н. НОМЕР_1, рухаючись по під»їзній дорозі до ВАТ «Рівнеазот» зі сторони а/д Устілуг-Луцьк-Рівне в напрямку с. Городок Рівненського р-ну, здійснив наїзд пішохода ОСОБА_7, яка переходила проїзну частину справа наліво по ходу транспортного засобу і на смугу руху автомобіля «NissanVanette» вийшла із-за передньої частини одного із автобусів ЛАЗ, котрі стояли біля правого краю проїзної частини .

В результаті дорожно - транспортної пригоди ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження, від яких померла в реанімаційному відділенні ЦМЛ м. Рівне. (Лікарське свідоцтво про смерть №786 від 13.12.2004р., Свідоцтво про смерть ОСОБА_7 від 14.12.2004р..

В порушенні відносно ОСОБА_4 кримінальної справи по ч.2 ст.286 КК України провадженням відмовлено в зв»язку із відсутністю в його діях складу вказаного злочину.

Сторони ствердили суду, що названа вище постанова органу досудового розслідування є чинною.

У відповідності до ст..1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями,діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч.2 цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної лади , органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно ч.2 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією см»єю.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов»язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об»єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

ОСОБА_1 який втратив дружину та ОСОБА_2 який був неповнолітньою дитиною на час смерті матері - ОСОБА_7, відповідно до ст..1200 ЦК України мають право на відшкодування шкоди.

Обов"язок по відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди в зв"язку із смертю ОСОБА_7, покладається на ОСОБА_4 як володільця джерела підвищеної небезпеки який керував автомобілем.

У відповідності до ст..1201 ЦК України, особа яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов»язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам»ятника, ці витрати.

Суд погоджується із частковим задоволенням ОСОБА_1 матеріальної шкоди, зокрема із витратами понесених ним на поховання дружини, розмір якої становить: труна -320 грн.,хрест -75 грн., вінок -115 грн.,служба в церкві -250 грн., одяг -1038,86 грн., пам»ятник - 2200 грн.. Вказані витрати стверджуються відповідними документами які досліджені в судовому засіданні . Загальна сума матеріальної шкоди яка підлягає стягненню із відповідача ОСОБА_4 становить 3998 грн.86 коп..

Не підлягає задоволенню відшкодування витрат зазначених ОСОБА_1 як обід в сумі 2506,28 грн., оскільки на думку суду, наведені витрати не відносяться до витрат на поховання визначених ст.1201 ЦК України.

Матеріальна шкода , завдана позивачу ОСОБА_2, полягає у вигляді не отриманого доходу матері яка померла 12.12.2004р. від отриманих тілесних ушкоджень в наслідок ДТП.

На момент смерті матері ОСОБА_2 було 14 років .

Контрактом №ЕДМ 08с.0025 від 01 09.2009р. стверджується, що ОСОБА_2 вступив до Міжнародного економіко - гуманітарного університету імені академіка Степана Дем»янчука.

Навчання вказаного позивача, дає підстави відшкодувати йому відповідачем частину не отриманих доходів (втрачений заробіток), який він мав за життя матері до досягнення 23 років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2.

Наданий позивачами розрахунок матеріальної шкоди - сума середньомісячного втраченого заробітку становить 73112 грн.60 коп., який підлягає стягненню на користь ОСОБА_2, здійснений у відповідності до п.п.13,21-1 Постанови пленуму Верховного суду України №6 від 27.03.92р.«Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», п.4 Постанови КМУ від 26.09.2001р. №1266 «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу,грошового забезпечення ) для розрахунку виплат за загальнообов»язковим державним соціальним страхуванням.

Тобто, суд погоджується з наведеним розміром шкоди за період з 01 січня 2005р. по 29 квітня 2013р. який становить 73 112,60 грн..

Суд вважає, що в зв»язку із дорожно - транспортною пригодою ОСОБА_1, спричинено моральну (немайнову) шкоду, яка пов»язана із смертю дружини. Моральна шкода полягає у його душевних стражданнях з приводу втрати близької людини. Він змушений був самостійно виховувати неповнолітнього сина. Довелося додатково докладати зусилля для організації життя. Із дослідженої в судовому засіданні амбулаторної картки ОСОБА_1, слідує, що в період після смерті дружини у нього виникли проблеми із здоров»ям, зокрема, став страждати на захворювання: Церебральний атеросклероз, артеріальна гіпертензія, звертався до лікаря дерматолога із проблемами на шкірі які виникли в наслідок переживань по втраті близької людини. Душевні страждання у вказаного позивача також виникли в наслідок не бажання ОСОБА_4 допомогти сім»ї після ДТП, який відмовився виділити не значні кошти на поховання ОСОБА_7.

Виходячи з наведених доводів, принципу розумності та справедливості, з врахуванням ступеня вини винуваться ДТП, оцінену ОСОБА_1 моральну (немайнову) шкоду в сумі 120000 грн., суд зменшує її стягнення із ОСОБА_4 до грошової суми в 65 000 грн..

ОСОБА_2 також спричинено моральної (немайнової) шкоди, пов»язаної із смертю матері. Моральна шкода полягає у його душевних стражданнях з приводу втрати близької людини. Довелося додатково докладати зусилля для організації життя, залишився без материнського піклування.

Із дослідженої характеристики складеної практичним психологом та директором школи де навчався ОСОБА_2, слідує, що вкінці 2004р. на початку 2005 року (тобто після смерті матері), ОСОБА_2 став нервовим, неврівноваженим. Спостерігалась неадекватна поведінка, часті пропуски уроків без поважних причин. У вихованні учня вбачалась недостатня увага батьків.

Із характеристики автотранспортного технікуму слідує, що ОСОБА_2 як студент був скритий, замкнутий в собі. Іноді в поведінці спостерігались нервові зриви.

Виходячи з наведених доводів, принципу розумності та справедливості, з врахуванням ступеня вини винуваться ДТП, оцінену ОСОБА_2 моральну (немайнову) шкоду в сумі 120000 грн., суд зменшує її стягнення із ОСОБА_4 до грошової суми в 65 000 грн..

Наведені судом докази, спростовують покликання сторони відповідача, що позивачами не надано доказів обґрунтування заподіяної їм моральної (немайнової) шкоди.

Отже, судом з"ясовано та підтверджується факт заподіяння позивачам моральних страждань, втрат немайнового характеру, за яких обставин вони заподіяні та в якій грошовій сумі оцінено заподіяну шкоду, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Суд погоджується із доводами представника позивача МТСБУ щодо відсутності прав страхового бюро здійснити відшкодування шкоди із фонду захисту потерпілих у зв»язку із загибеллю ОСОБА_7.

Закон України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 1 липня 2004 року набрав чинності з 1 січня 2005 року.

Дорожно - транспортна пригода в якій загинула ОСОБА_7 трапилась ІНФОРМАЦІЯ_3 року. Тому посилання позивачів на зазначений Закон є безпідставним, оскільки на момент ДТП даний Закон не набрав чинності.

Вимоги позивачів до Моторне (транспортне) страхове бюро України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди є безпідставними.

На підставі п.3 ст.6 ЗУ "Про судовий збір", за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і ненемайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Позивачі відповідно до п.2 ч.1 ст.5 ЗУ "Про судовий збір" звільнені від сплати судового збору.

Відповідно підлягає стягненню із ОСОБА_4 в дохід держави сплата судового збору в сумі 444 грн..(229,40 грн.+ 214,60 грн.)

На підставі ст.ст.22,23, 1167,1168,1200,1201 ЦК України, керуючись ст.ст.10,30,60, 88,212,213,215, 218,294 ЦПК України, суд-

В и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду 3998 грн.86коп. та моральну шкоду 65 000 грн., а всього підлягають стягненню грошові кошти в розмірі 68998,86 грн. (шістдесят вісім тисяч дев"ятсот дев"яносто вісім ) .

Стягнути із ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 73112,60грн. та моральної шкоди 65 000грн., а всього підлягають стягненню грошові кошти в розмірі 138 112(сто тридцять вісім тисяч сто дванадцять) грн. 60 коп..

В позовній вимозі ОСОБА_1, ОСОБА_2 до відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення матеріальної та моральної шкоди, відмовити повністю.

Стягнути із ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 в дохід держави сплату судового збору в сумі 444 грн..

Повідомити сторін, що із повним рішенням суду вони зможуть ознайомитись та отримати копію рішення в Рівненському міському суді 09 грудня 2013 року.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд за апеляційною скаргою на рішення суду, яка подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Рівненського міського суду С.В. Наумов