Постанова № 36535831, 26.12.2013, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/4657/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2013 року м. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіДанилюк У.Т. при секретаріКомарницькій О.М. за участі:позивача, представника відповідачарозглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

11 грудня 2013 року позивач звернувся в суд з позовом до Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції про зобов'язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 22 листопада 2013 року він звернувся до реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції із заявою про державну реєстрацію права власності на гараж, однак йому було відмовлено в проведенні державної реєстрації, хоча ним були подані всі необхідні для цього документи. Відмічає, що право власності на гараж ним було набуто на підставі свідоцтва про право на спадщину, в якому площа такого гаража зазначена меншою (21,6 кв.м.), ніж є насправді (27,5 кв.м.). Розбіжності у вимірах пояснює помилкою при первинному записі.

Гараж не був перебудований, до нього не здійснювались добудови, а тому 21.09.2012 року йому було видано новий технічний паспорт з зазначенням площі 27,5 кв.м., право власності було зареєстровано Хмельницьким БТІ 12.01.2012 року.

Також зазначає, що 19 жовтня 2013 року він отримав свідоцтво про право власності на розташовану під гаражем земельну ділянку площею 0,003 га.

Вважає відмову реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції незаконною та просить зобов'язати відповідача зареєструвати за ним право власності на гараж площею 27,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні з вказаних в позовній заяві підстав.

Представник відповідача в задоволенні позову просив відмовити. Зазначив, що подані заявником документи не дають змоги однозначно ідентифікувати об'єкт нерухомого майна в зв'язку з зазначенням в поданих документах різної площі гаража.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 05 грудня 2013 року рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції №8685174 відмовлено у державній реєстрації права власності за ОСОБА_3 (за його заявою, зареєстрованою 22.11.2013 року за реєстраційним номером 4128648) на гараж АДРЕСА_1, що розташований АДРЕСА_1.

З посиланням на ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та п.16,23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703, підставою для відмови зазначено, що подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV) державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Відповідно до п. 12 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 703 (далі - постанова №703) під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах.

Причиною відмови відповідача, як зазначено в рішенні від 05.12.2013 року за №8685174, була виявлена невідповідність загальної площі гаража, а саме в записі з реєстру прав власності на нерухоме майно №34478098 (27,5 кв.м.; зареєстровано Хмельницьким БТІ на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.12.2011 року, р/н 2661) , та в поданому заявником свідоцтві про право на спадщину за законом від 14.12.2011 року, р/н 2661 (загальна площа гаража 21,6 кв.м.), що не дає змоги однозначно ідентифікувати об'єкт нерухомого майна.

Дійсно, згідно свідоцтва про право власності за законом від 14.12.2011 року позивач є спадкоємцем гаража АДРЕСА_1, площа якого зазначена в розмірі 21,6 кв.м.

Однак згідно наявної в матеріалах справи копії технічного паспорту на гараж від 21.09.2012 року, який містить план гаража, загальна його площа зазначена в розмірі 27,5 кв.м.

Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 04.12.2012 року (реєстраційний номер майна 34478098) загальна площа гаража, АДРЕСА_1 (адреса: АДРЕСА_1) зазначена в розмірі 27,5 кв.м. Підставою виникнення права власності зазначено свідоцтво про право на спадщину від 14.12.2011 року.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 19.10.2013 року серії САК №436533 позивач є власником земельної ділянки, АДРЕСА_1, площею 0,003 га (що становить 30 кв.м.).

Для встановлення відповідності відомостей про нерухоме майно відповідачем на адресу Хмельницького БТІ було надіслано запит №02.4-14/19/21 від 03.12.2012 року про надання інформації щодо площі спірного гаража.

Листом від 04.12.2013 року за №7210/01-15 Хмельницьке БТІ надало відповідь, згідно якої в зв'язку з проведеним контрольним розрахунком площі фактична площа гаража становить 27,5 кв.м.; самовільне будівництво в даному об'єкті відсутнє.

Отже, інформація, що міститься в технічному паспорті, відповідає дійсності та відтворює фактичний стан технічних характеристик об'єкта.

В матеріалах справи відсутні докази того, що після отримання позивачем в спадщину нерухомого майна здійснювалась реконструкція, зміна, перепланування гаража за адресою: АДРЕСА_1.

Суд звертає увагу на те, що позивач просив зареєструвати право власності на нерухоме майно, яке вже зареєстроване раніше на підставі того ж правовстановлюючого документа, а саме свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.12.2011 року. При цьому Хмельницьким БТІ було проведено контрольний розрахунок площі гаража, яка становить 27,5 кв.м., та встановлено відсутність самовільного будівництва на такому об'єкті. Підстав для наявності суперечностей щодо дійсної площі гаража Хмельницьким БТІ виявлено не було, з чого суд робить висновок про помилкове зазначення площі гаража саме в свідоцтві про право на спадщину.

Разом з цим документи, подані для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, чітко підтверджують виникнення у позивача права власності на об'єкт, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, - гаража, вказаного як в свідоцтві про право на спадщину законом, так і в технічному паспорті на нього, та про державну реєстрацію права власності якого просить позивач.

Таким чином, з вищевикладеного суд робить висновок, що відмова державного реєстратора у задоволенні заяви позивача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є необґрунтованою, прийнятою без урахування всіх наявних обставин, а тому є протиправною.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте всупереч наведеним положенням, відповідачем, який є суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність його рішення, що оскаржується.

Однак щодо заявленої позовної вимоги - зобов'язати відповідача зареєструвати право власності на гараж площею 27,5 кв.м. суд зазначає, що відповідно до норм чинного законодавства повноваження відповідача щодо здійснення державної реєстрації прав та їх обтяжень або відмова у їх реєстрації є дискреційними повноваженнями та його виключною компетенцією, а тому у суду відсутні підстави для зобов'язання відповідача зареєструвати вищевказаний об'єкт.

Так, відповідно до ч.4 ст. 9 Закону №1952-IV державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Згідно ч.2 ст.11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З огляду на встановлені фактичні обставини справи, для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати реєстраційну службу Хмельницького міськрайонного управління юстиції повторно розглянути заяву позивача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зареєстровану 22.11.2013 року за реєстраційним номером 4128648.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.11, 71, 86, 158-163,254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов'язати реєстраційну службу Хмельницького міськрайонного управління юстиції повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зареєстровану 22.11.2013 року за реєстраційним номером 4128648.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 31 грудня 2013 року

Суддя/підпис/У.Т. Данилюк"Згідно з оригіналом" Суддя У.Т. Данилюк