Ухвала суду № 36535712, 08.01.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

08.01.14р.Справа № 904/10279/13

Суддя Рудовська І.А. , розглянувши матеріали

за позовом КП "ЖИЛСЕРВІС-2" ДМР, м. Дніпропетровськ

до Дніпровського ТУ ВП ПрАТ "МТС Україна", м. Дніпропетровськ

Третя особа: Дніпропетровська міська рада, м. Дніпропетровськ

За участю Прокурора Бабушкінського району, м. Дніпропетровська

про усунення порушень, що перешкоджають власнику здійснювати користування майном (про спонукання до виселення)

ВСТАНОВИВ:

Стаття 63 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує суддю, який вирішує питання про прийняття позовної заяви, повернути позовну заяву з підстав неправильного оформлення позовної заяви та доданих до неї документів.

Суд досліджує позовну заяву за формальними ознаками, не вивчаючи питання по суті позовних вимог.

Позовна заява підлягає поверненню, якщо вона за формою та змістом не відповідає вимогам статей 54 - 58 Господарського процесуального кодексу України.

Стаття 65 Кодексу визначає дії судді з підготовки справи до розгляду, які полягають у здійсненні певних заходів і процесуальних дій, спрямованих на правильне і своєчасне вирішення спору.

Суддя самостійно на власний розсуд визначає, які саме дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, а також тих клопотань, що подані позивачем разом із позовною заявою.

КП "ЖИЛСЕРВІС-2" ДМР звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом (вх. № суду 9824 від 30.12.2013 р.) до Дніпровського ТУ ВП ПрАТ "МТС Україна" в якому просить суд:

- зобов'язати відповідача усунути порушення, що перешкоджають позивачу, здійснювати правомочне користування власністю, а саме: зобов'язати звільнити частину нежитлового вбудованого приміщення будівлі (16,0 кв.м.) та частину даху (5 кв.м.), загальною площею 21,0 кв.м. розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Єрмолової, 44;

- зобов'язати відповідача демонтувати антенно-фідерні пристрої та контейнер з телекомунікаційним обладнанням розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Єрмолової, 44 та судові витрати по сплаті судового збору.

Суд вважає за необхідне повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду з наступних підстав:

Пунктом 2 частини другої ст. 54 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема, найменування, місцезнаходження, ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб).

Згідно ч. 1 ст. 90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування.

Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.

Всупереч вказаних вимог, позовна заява не містить повного найменування позивача (зазначено лише скорочену назву підприємства, без розшифровки абревіатури КП "ЖИЛСЕРВІС-2" ДМР) та відповідача (зазначено лише скорочену назву підприємства, без розшифровки абревіатури Дніпровське ТУ ВП ПрАТ "МТС Україна"), що є неприпустимим. Організаційно-правова форма сторони має вказуватись повністю, так як є складовою частиною найменування юридичної особи. Крім цього позивачем не вказано ідентифікаційні коди позивача, відповідача та третьої особи, як того вимагають положення статті 54 ГПК України.

Відповідно до ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України, вирішуючи питання щодо сплати судового збору, господарський суд повинен виходити, зокрема, з такого.

Статтею 55 Господарського процесуального кодексу України передбачено визнання ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.

Що ж до позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.

Відповідно до п. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" від 06.12.12р. № 5515-VI, розмір мінімальної заробітної плати на 1 січня 2013 року становить 1147,00 грн.

Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Однак судам слід враховувати що, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог (п.2.11. Постанови Пленуму ВГСУ № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України."

Як вбачається з позовної заяви (зареєстрованої судом 30.12.13р.), позивач звернувся до суду з вимогою про зобов'язання усунути порушення, що перешкоджають позивачу, здійснювати правомочне користування власністю, а саме: зобов'язати звільнити частину нежитлового вбудованого приміщення будівлі (16,0 кв.м.) та частину даху (5 кв.м.), загальною площею 21,0 кв.м. розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Єрмолової, 44; та з вимогою про зобов'язання демонтувати антенно-фідерні пристрої та контейнер з телекомунікаційним обладнанням розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Єрмолової, 44.

Тобто прохальна частина позовної заяви містить дві немайнові вимоги, в зв'язку з чим, кожна з них повинна бути оплачена судовим збором окремо.

До позовної заяви додано платіжне доручення № 709 від 16.09.2013р. про сплату судового збору у розмірі 114,70 грн., тобто не повністю сплачений судовий збір за дві немайнові вимоги.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що відповідно до платіжного доручення № 709 від 16.09.2013 р. про сплату судового збору у сумі 114,70 грн., доданого до позовної заяви в підтвердження оплати судового збору, позивач перерахував судовий збір у розмірі 114,70 грн. на рахунок УДКСУ у Бабушкінському районі, розрахунковий рахунок одержувача № 31210206700004.

Разом з тим, відповідно до листа Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області від 06.02.2012р. № 02-12/162 реквізити для зарахування надходжень судового збору при зверненні з позовом до господарського суду Дніпропетровської області з 06.02.2012р. наступні:

одержувач - Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області; код за ЄДРПОУ - 37989269; банк - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області (Головне управління Державної казначейської служби у Дніпропетровській області, код банку за ЄДРПОУ 37988155); МФО банку - 805012: Рахунок судового збору (господарський суд Дніпропетровської області) - № 31214206783005, код бюджетної класифікації доходів - 22030001.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 9 Закону України "Про судовий збір" про спрямованість коштів судового збору, судовий збір з 06.02.2012р. має бути перераховано на рахунок - №31214206783005.

Відповідно до абзацу 4 п. 2.22. постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" за відсутності у відповідному платіжному документі належних платіжних реквізитів або неправильного їх зазначення заява (скарга) повертається господарським судом без розгляду. При цьому в ухвалі, що виноситься господарським судом з даного приводу, має бути зазначено правильні платіжні реквізити для перерахування сум судового збору.

Відтак, до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі, що є підставою для повернення позовної заяви без розгляду згідно з пунктом 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.11 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", зокрема, абзацу 1 п. 3.5, де зазначено, що недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Вказані обставини є підставою для повернення позовної заяви та доданих до неї документів без розгляду.

Додатково зазначаємо, що згідно з ч.3 ст.63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись ст. 28, ч. 2 ст. 34, ст.ст. 54-57, п.п. 2, 4, 6 ст. 63, ст.ст. 86, 87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Додаток: - позовна заява на 20 аркушах, у тому числі платіжне доручення № 709 від 16.09.2013 р. про сплату судового збору у розмірі 114,70 грн.

Суддя І.А. Рудовська