Постанова № 36535454, 19.12.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2013 р. Справа № 804/15267/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Неклеса О.М., при секретарі судового засідання Колеснік І.О.,

за участі:

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Лєнкової І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська (далі - УПФУ в Індустріальному районі), в якому просить скасувати Рішення Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська №№ 558, 559 від 24.05.2013 р., №№ 649, 650, 651 від 01.07.2013 р.

В обґрунтування позову зазначено, що за результатами планової перевірки ФОП ОСОБА_1 складено Акт від 24.05.2013 р. № 158 та винесено рішення №№ 555, 556, 557, 558, 559 від 24.05.2013 р., якими до позивача застосовано фінансові санкції. Зазначені рішення були оскаржені позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області і за результатами розгляду скарг позивача рішення УПФУ в Індустріальному районі від 24.05.2013 р. № 555, № 556 та № 557 скасовано, рішення № 558, № 559 залишені без змін. 01.07.2013 р. відповідачем винесено нові рішення №№ 649, 650, 651, якими до позивача застосовано фінансові санкції. Рішення №№ 558, 559, 649, 650, 651 також були оскаржені позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області і за результатами розгляду скарга позивача залишена без задоволення, а рішення - без змін. Позивач з зазначеними рішеннями не погоджується, вважає їх незаконними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки вони були винесені на підставі норми, яка не діяла на час їх прийняття. В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, надав суду письмові заперечення з наступним обгрунтуванням. УПФУ в Індустріальному районі з 20.05.2013 р. по 24.05.2013 р. було проведено планову перевірку ФОП ОСОБА_1, за результатами якої складено Акт від 24.05.2013 р. № 158 та винесені рішення про застосування до позивача фінансових санкцій з посиланням на норми Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Представник відповідача вважає, що оскаржувані рішення про накладення фінансових санкцій винесено правомірно, порушення допущені позивачем у період чинності норми Закону, що передбачала відповідальність за ці порушення (до 01.01.2011 р. п. 5 ч. 9 ст. 106). Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Дослідивши письмові докази по справі, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, проаналізувавши чинне законодавство, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ФОП ОСОБА_1 (НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа - підприємець 27.09.2011 р. Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради.

Судом встановлено, що УПФУ в Індустріальному районі з 20.05.2013 р. по 24.05.2013 р. проведено планову перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 01.01.2004 р. до 31.03.2013 р.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем складено Акт від 24.05.2013 р. № 158 та винесено наступні рішення:

- від 24.05.2013 р. № 558 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, яким застосовано до ФОП ОСОБА_1 фінансову санкцію в сумі 1464,32 грн.;

- від 24.05.2013 р. № 559 про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, яким застосовано до ФОП ОСОБА_1 фінансову санкцію в розмірі всієї суми прихованої (заниженої) заробітної плати - 1600,00 грн.;

- від 01.07.2013 р. № 649 про застосування фінансових санкцій за подання до органів Пенсійного фонду України недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, яким застосовано до ФОП ОСОБА_1 фінансову санкцію у розмірі 170, 00 грн.;

- від 01.07.2013 р. № 650 про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду України, яким застосовано до ФОП ОСОБА_1 фінансову санкцію у розмірі 1295,36 грн.;

- від 01.07.2013 р. № 651 про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду України, яким застосовано до ФОП ОСОБА_1 фінансову санкцію у розмірі 1633,28 грн.

Вищезазначені рішення були оскаржені позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про результати розгляду скарги від 25.06.2013 р. № 12191/07/30 скаргу ФОП ОСОБА_1 від 07.06.2013 р. задоволено частково, рішення УПФУ в Індустріальному районі від 24.05.2013 р. № 558 та № 559 залишено без змін, рішення УПФУ в Індустріальному районі від 24.05.2013 р. № 555, № 556 та № 557 скасовано та зобов'язано УПФУ в Індустріальному районі винести нові рішення.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про результати розгляду скарги від 06.08.2013 р. № 15646/07/30 скаргу ФОП ОСОБА_1 від 18.07.2013 р. залишено без задоволення, рішення УПФУ в Індустріальному районі від 01.07.2013 р. № 649, № 650, № 651 залишено без змін.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про результати розгляду скарги від 25.10.2013 р. № 28484/09-10 скаргу ФОП ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення УПФУ в Індустріальному районі від 24.05.2013 р. № 558 та № 559, від 01.07.2013 р. № 649, № 650, № 651 про застосування фінансових санкцій залишені без змін.

З досліджених судом акту перевірки від 24.05.2013 р., на підставі якого УПФУ в Індустріальному районі прийняті рішення від 24.05.2013 р. № 558 та № 559, від 01.07.2013 р. № 649, № 650, № 651 вбачається, що вони винесені на підставі ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV).

В акті перевірки, поряд з іншим, встановлено порушення позивачем ч. 2 ст. 17 Закону № 1058-ІV.

За період до 01.01.2011 р. відносини, що виникали між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулювалися Законом № 1058-ІV. Виключно цим Законом визначалися платники страхових внесків, порядок їх нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно з п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058-ІV, в редакції, яка діяла до 01 січня 2011 року, за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно абзацу 5 п. 7 Розділу VІІІ "Заключні та Перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків по діючим видам нарахованих та\або не сплачених в період до 01 січня 2011 року, у тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, здійснюються фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування у відповідності до законодавства, яке діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, норми права, врегульовані ч. 9 та 17 ст. 106 Закону № 1058-ІV, які регламентують вчинене порушення, встановлене відповідачем в Акті, втратили чинність з 1 січня 2011 року згідно із Законом № 2464-VI, тобто, не діяла на дату прийняття УПФУ в Індустріальному районі оскаржуваних рішень.

Зазначена правова позиція узгоджується з висновками Верховного суду України, викладена в постанові від 20.11.2012 р. по справі № 21-367а12.

Відповідно до ч. 2 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Згідно з пунктами 1, 2 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Враховуючи те, що оскаржувані рішення прийняті УПФУ в Індустріальному районі під час дії Закону № 2464-VI, то посилання відповідача на норми ч. 9 та 17 ст. 106 Закону № 1058-ІV, приписи яких були виключені у зв'язку з прийняттям Закону № 2464-VI, при прийнятті оскаржуваних рішень суд вважає безпідставними.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено правомірності прийнятих рішень всупереч вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, в той час як докази, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, є законними, допустимими, обґрунтованими, такими, що відповідають дійсним обставинам справи

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що при винесенні рішень від 24.05.2013 р. № 558 та № 559, від 01.07.2013 р. № 649, № 650, № 651 відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

В позовній заяві позивач також просить судові витрати покласти на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, документально підтверджені позивачем судові витрати - судовий збір сплачений згідно квитанції № ПН51910К від 22.10.2013 р. у розмірі 34,41 грн. підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати Рішення Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська №№ 558, 559 від 24.05.2013 р., №№ 649, 650, 651 від 01.07.2013 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 172,05 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова в повному обсязі виготовлена 24 грудня 2013 р.

Суддя О.М. Неклеса