Постанова № 36534326, 04.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" грудня 2013 р. м. Київ К-38092/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Гончарук І.Ю.,

за участю:

представника позивача - Мазура О.В.,

представника відповідача - Руцької А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Президент-Готель»

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2010 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2010 року

у справі № 2а-1574/10/2670

за позовом Закритого акціонерного товариства «Президент-Готель» (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Президент-Готель»)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків (правонаступником якого є Міжрегіональне Головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників)

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Закрите акціонерне товариство «Президент-Готель» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП № 0000124220/0 від 28 січня 2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2010 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2010 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ЗАТ «Президент-Готель», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2010 року і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

У відповідності до положень частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі здійснено заміну позивача - ЗАТ «Президент-Готель» його правонаступником - ПАТ «Президент-Готель», а також здійснено заміну відповідача - СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП її правонаступником Міжрегіональним ГУ Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Згідно свідоцтва серії А01 № 262757, 10 серпня 1998 року було здійснено державну реєстрацію юридичної особи ЗАТ «Президент-Готель», 17 квітня 2008 року було замінено свідоцтво про державну реєстрацію у зв'язку зі зміною найменування юридичної особи.

СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП була проведена планова виїзна перевірка ЗАТ «Президент-Готель» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2006 року по 30 вересня 2009 року, валютного законодавства за період з 01 січня 2003 року по 30 вересня 2009 року, за результатами якої складений акт від 15 січня 2010 року № 9/42-20/30058128.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги пункту 6.3 розділу VI Положення про збір за право використання символіки м. Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15 лютого 1994 року № 7 (в редакції рішення від 09 березня 2006 року № 149/3240).

28 січня 2010 року СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000124220/0, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктами 17.1.1, 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ЗАТ «Президент-Готель» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: збір за право використання місцевої символіки у розмірі 141554,94 грн., у тому числі: 93686,96 грн. - за основним платежем, 47864,98 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що слово «Київ» та похідне від цього слова «Київський» відносяться до місцевої символіки, у зв'язку з чим позивач був зобов'язаний сплачувати збір за право на використання символіки міста Києва відповідно до статті 12 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори».

Однак погодитися з такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів не може, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 15 Закону України «Про систему оподаткування» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) до місцевих зборів (обов'язкових платежів), зокрема, належить збір за право використання місцевої символіки.

Згідно зі статтею 18 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) органам місцевого самоврядування було надано право самостійно встановлювати і визначати порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок.

Стаття 12 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачає, що збір за право на використання місцевої символіки справляється з юридичних осіб і громадян, які використовують цю символіку з комерційною метою. Дозвіл на використання місцевої символіки (герба міста або іншого населеного пункту, назви чи зображення архітектурних, історичних пам'яток) видається відповідними органами місцевого самоврядування. Граничний розмір збору за право на використання місцевої символіки не повинен перевищувати з юридичних осіб - 0,1 відсотка вартості виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг з використанням місцевої символіки, з громадян, що займаються підприємницькою діяльністю, - п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) територіальна громада міста Києва має герб, прапор та іншу символіку. Райони в місті можуть мати власну символіку. Зміст, опис, порядок використання символіки визначаються Положенням про символіку, яке затверджується, відповідно, Київською міською радою та районними в місті радами.

Так, рішенням Київської міської ради від 09 березня 2006 року № 149/3240 «Про внесення змін та доповнень до рішення Київської міської ради народних депутатів від 15 лютого 1994 року № 7 «Про введення збору за право на використання символіки міста Києва» затверджено Положення про збір за право на використання символіки міста Києва (далі - Положення).

Згідно з пунктом 1.2 вказаного Положення до місцевої символіки відносяться назви і зображення об'єктів та історичних пам'яток міста згідно з затвердженим розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 15 січня 1996 року № 39 Переліком назв об'єктів та історичних пам'яток, що відносяться до місцевої символіки, використання яких юридичними особами і громадянами у комерційних цілях підлягає сплаті збору у встановленому порядку (далі - Перелік). Це: герб м. Києва; прапор м. Києва; назви (похідні від назв) історичних пам'яток міста згідно з Переліком, які використовуються в найменуваннях підприємств або окремих видах продукції (крім найменувань, які слугують для визначення місцезнаходження); зображення об'єктів історичних пам'яток міста згідно з Переліком, які використовуються при виготовленні друкованої (за винятком бланків ділових паперів), сувенірної, рекламної продукції тощо. За пунктом 76 Переліку назва «Київ» віднесена до назв, використання яких юридичними особами і громадянами у комерційних цілях підлягає сплаті збору в установленому порядку.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що до місцевої символіки, яка є предметом справляння зазначеного збору, відносяться герб міста або іншого населеного пункту, назви чи зображення архітектурних, історичних пам'яток. При цьому назва міста або іншого населеного пункту, якщо таке місто або такий населений пункт не віднесено до архітектурних пам'яток, до місцевої символіки відповідно до норм Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори» не належить.

Таким чином, включення до Переліку назви міста, якщо таке місто не віднесено до архітектурних пам'яток, не відповідає вимогам Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори».

Окрім того, поняття «комерційна мета», яке є визначальним при сплаті збору, не визначене жодним нормативним актом України. Господарський кодекс України, а саме назва Глави 4 - «Господарська комерційна діяльність (підприємництво)», - ототожнює комерційну діяльність з підприємництвом.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Тобто як комерційну мету розуміють власну господарську діяльність, метою якої є одержання прибутку.

Аналізуючи статтю 12 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори», колегія суддів дійшла висновку, що законодавець мав на увазі використання місцевої символіки при виготовленні продукції, виконанні робіт, наданні послуг, що в кінцевому результаті принесе прибуток.

Як вбачається з матеріалів справи, в судових рішеннях відсутні посилання на те, що діяльність ЗАТ «Президент-Готель» пов'язана з використанням місцевої символіки з комерційною метою.

Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій про те, що, оскільки назва «Київ» відноситься до місцевої символіки міста Києва та ЗАТ «Президент-Готель» використовує у власній назві слово «Київ» з комерційною метою, - він, як наслідок, має сплачувати відповідний місцевий збір за використання місцевої символіки, не відповідають вимогам законодавства.

Таким чином, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про правомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення не є обґрунтованими.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З урахуванням вищевикладеного, а також зважаючи на те, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2010 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2010 року і ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 55, 160, 167, 210, 220, 221, 223, 229, 230, 232, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Президент-Готель» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2010 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків № 0000124220/0 від 28 січня 2010 року про визначення Закритому акціонерному товариству «Президент-Готель» суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: збір за право використання місцевої символіки у розмірі 141554,94 грн., у тому числі: 93686,96 грн. - за основним платежем, 47864,98 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна