Ухвала суду № 36534312, 27.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 р.Справа № 820/7015/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Концерна "Високі технології права", Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2013р. по справі № 820/7015/13-а

за позовом Концерна "Високі технології права"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Концерн "ВИСОКІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРАВА", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - ДПІ у Київському районі м. Харкова), в якому просив суд:

- визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо не реєстрації Концерну "ВИСОКІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРАВА" як платника податку на додану вартість;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Київському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області зареєструвати Концерн "ВИСОКІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРАВА" як платника на додану вартість;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Київському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області видати свідоцтво платника податку на додану вартість Концерну "ВИСОКІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРАВА".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що, на виконання п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України, 17.07.2013 року через канцелярію ДПІ у Київському районі м. Харкова позивачем було подано заяву про реєстрацію платника податку на додану вартість Концерну "ВИСОКІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРАВА" за формою 1-ПДВ з додатками в виді документального підтвердження достовірності відомостей про здійснення постачання товарів/послуг. Відповідно до отриманого листа від 24.07.2013 за №322/10/18-02-24 було відмовлено в реєстрації як платника ПДВ Концерну "ВИСОКІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРАВА"з огляду на встановлення невідповідності критеріям, визначених п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України, а саме не надано в повному обсязі підтверджуючих документів, які підтверджують здійснення операцій з постачання товарів. Позивач зазначив, що ним було виконано приписи ст.181 Податкового кодексу України та п.3 Розділу III Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 року №1394 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.11.2011 року за №1369/20107 в повному обсязі, вся необхідна інформація та її документальне підтвердження були надані. Твердження ДПІ щодо надання документів, які підтверджують здійснення операцій з постачання товарів, не в повному обсязі, а саме не подано рахунок фактури, позивач вважає незаконним та необґрунтованим, оскільки підприємством при подачі вищевказаної заяви були надані, передбачені діючими приписами нормативно-правових актів, які регулюють проведення реєстрації платником ПДВ необхідні документи, для проведення такої реєстрації.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.13 року позов Концерну "ВИСОКІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРАВА" до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо не реєстрації Концерну "ВИСОКІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРАВА" як платника податку на додану вартість.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Київському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області розглянути питання щодо реєстрації Концерну "ВИСОКІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРАВА" в якості платника податку на додану вартість та видачі свідоцтва платника податку на додану вартість.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову у цій частині та задовольнити позов у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

У відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що, відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, позивач належним чином зареєстрований в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Харківської міської ради 03.06.2013 року та перебуває на обліку у відповідача.

Як свідчать матеріали справи, 17.07.2013 року до канцелярії ДПІ у Київському районі м. Харкова позивачем було подано реєстраційну заяву платника податку на додану вартість за формою 1-ПДВ, на підтвердження здійснення операцій з постачання товарів було додано: виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, довідку АА №848353 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), договір №10/06/13 від 20.06.2013 року про надання юридичних послуг, акт прийому-здачі наданих послуг від 21.06.2013 року, звіт про надання послуг, протокол узгодження договірної ціни, заяву про надання юридичних послуг, договір оренди приміщення б/н від 11.06.2013 року з додатками, виписку банку (оригінал), лист від 15.07.2013 року.

24.07.2013 року за вих.№322/10/18-02-24 відповідачем на адресу позивача було направлено лист, відповідно до якого повідомлялось, що за результатами розгляду заяви за формою 1-ПДВ від 17.07.2013 року встановлено, що Концерн "ВИСОКІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРАВА" код 38773020 не відповідає критеріям визначеним п.182.1 статті 182 Податкового Кодексу України (до заяви за формою 1-ПДВ не надано рахунок фактури), з огляду на що запропоновано позивачу надати нову реєстраційну заяву платника податку на додану вартість форми 1-ПДВ, заповнену згідно вимог діючого законодавства та документальним підтвердженням достовірності відомостей про здійснення особою постачання товарів/послуг або відповідність особи вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 розділу Податкового кодексу України.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо не реєстрації Концерну "ВИСОКІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРАВА" як платника податку на додатку вартість є протиправними, однак вимога про зобов'язання відповідача реєструвати Концерн "ВИСОКІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРАВА" як платника на додатку вартість та видати свідоцтво платника податку на додану вартість Концерну "ВИСОКІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРАВА" не підлягає задоволенню, оскільки суд не може перебирати на себе функції органу, якому надано такі виключні повноваження.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п.182.1 ст.182 Податкового кодексу України, якщо особа, яка провадить оподатковувані операції і відповідно до пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу не є платником податку у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.

В силу п.183.1 ст.183 Податкового кодексу України, будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

Згідно з п.183.7 ст.183 Податкового кодексу України, заява про реєстрацію особи як платника податку подається особисто такою фізичною особою або безпосередньо керівником або представником юридичної особи - платника (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та повноважень) до органу державної податкової служби за місцезнаходженням (місцем проживання) особи. У заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку.

Відповідно до п.3.8. Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, при реєстрації платника ПДВ обов'язково проводиться перевірка його реєстраційних даних з Єдиного банку даних про платників податку - юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб. Відомості про заявника мають бути включені до Єдиного державного реєстру. Дані реєстраційної заяви мають бути достовірними та відповідати відомостям Єдиного державного реєстру. З метою перевірки достовірності даних про заявника податковий орган може звернутись до державного реєстратора за отриманням витягу з Єдиного державного реєстру.

Матеріалами справи підтверджено, що згідно довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) серії АА №848353 та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, основним видом діяльності Концерну "ВИСОКІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРАВА" за КВЕД-2010 зазначено: діяльність у сфері права (код 69.10). Копія зазначеної довідки надавалась з додатками до Реєстраційної заяви. Суд зазначає, що виконання позивачем договору №10/06/13 від 20.06.2013 року про надання юридичних послуг в повній мірі відповідає основному виду діяльності.

Окрім цього, згідно п.3.8. Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, з метою підтвердження достовірності відомостей про здійснення особою постачання товарів/послуг або відповідність особи вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 розділу V Кодексу, така особа відповідно до підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 розділу I Кодексу, пункту 73.3 статті 73 розділу II Кодексу подає до податкового органу документи, що підтверджують такі відомості.

Як вбачається з матеріалів справи, надана Концерном "ВИСОКІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРАВА" 17.07.2013 року реєстраційна заява платника податку на додану вартість, складена за формою №1-ПДВ та заповнена відповідно до вимог п.182.1 ст.182 Податкового Кодексу України, Положення №1394, листа Голови ДПС України від 12.09.2012 року №3208/0/71-12/18-3117 „Про розгляд реєстраційних заяв платників ПДВ".

В матеріалах справи міститься копія договору №10/06/13 від 20.06.2013 року про надання юридичних послуг, акт прийому-здачі наданих послуг від 21.06.2013 року, звіт про надання послуг, протокол узгодження договірної ціни, заява про надання юридичних послуг, договір оренди приміщення б/н від 11.06.2013 року з додатками, виписка банку (оригінал), лист від 15.07.2013 року.

Крім того, статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення цієї операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складено документ, назву документа (форми), дату і місце складання, зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Рахунок (рахунок-фактура) за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа, оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а носить лише інформаційний характер. Форма рахунку (рахунку-фактури) не відносяться до типових форм, які затверджуються Державним комітетом статистики України, застосування її нормативно-правовими актами не передбачено, тому при його складанні слід керуватися нормами зазначеного Закону України.

З аналізу вимог ст.ст.181-183 ПК України, листа ДПС України від 12.09.2012 року №3208/0/71-12/18-3117, Положення №1394, листа Міністерство Фінансів України від 09.07.2007 р. N 31-34000-20/23-4579/4800 вбачається, що рахунок-фактура не є обов'язковим документом, який рекомендовано додавати до реєстраційної заяви як документ, що підтверджує здійснення розрахунків за реалізовані товари/послуги.

Приписами п. 3.9 Положення №1394, на який є посилання у вищезазначеному листі відповідача, зазначено, що якщо в заяві про реєстрацію не зазначені обов'язкові реквізити, надані недостовірні або неповні дані, її не скріплено печаткою заявника, не підписано заявником (для фізичних осіб), відповідальною особою заявника (для юридичних осіб) чи особою, яка має документально підтверджене повноваження щодо підпису реєстраційної заяви від особи, яка реєструється платником ПДВ, відомості про заявника не включені до Єдиного державного реєстру, то протягом 10 робочих днів від дня отримання заяви податковий орган звертається до особи з письмовою пропозицією надати нову заяву про реєстрацію (із зазначенням підстав неприйняття попередньої).

Згідно з п.3.10 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, податковий орган відмовляє в реєстрації особи як платника ПДВ, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа не здійснює постачання товарів/послуг або не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 розділу V Кодексу (пункт 1.5 розділу I, пункти 3.3, 3.4, підпункт 3.5.1 пункту 3.5 розділу III цього Положення), або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із статтею 184 розділу V Кодексу (пункт 5.1 розділу V цього Положення).

Згідно листа ДПІ у Київському районі м.Харкова від 24.07.2013 року за вих.№322/10/18-02-24, саме через невідповідність вимогам, визначеним пунктом 182.1 статті 182 Податкового кодексу України, податковим органом було запропоновано позивачу надати нову реєстраційну заяву платника податку на додану вартість. Суд вважає, що вказані дії податкового органу протирічать приписам п.3.9 та п.3.10 Положення №1394, через те, що на підставі висновків для відмови у реєстрації особи як платника ПДВ згідно п.3.10 Положення №1394, податковим органом було запропоновано позивачу вчинити дії, передбачені п.3.9 Положення №1394.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення, щодо не реєстрації позивача платником податку на додану вартість.

З огляду на встановлені фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що лист ДПІ у Київському районі м. Харкова від 24.07.2013 року за вих.№322/10/18-02-24 суперечить п.3.9, п.3.10 Положення №1394, а саме, відсутнє будь-яке законне обґрунтування недостовірності даних в реєстраційній заяві платника ПДВ та обґрунтування відсутності здійснення постачання товарів/послуг або невідповідності вимогам, визначеним пунктом 182.1 статті 182 Податкового кодексу України, суд не вбачає законних та обґрунтованих підстав для пропозиції позивачу надати нову заяву про реєстрацію.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо не реєстрації Концерну "ВИСОКІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРАВА" як платника податку на додану вартість є протиправними.

Щодо позовних вимог про зобов'язання ДПІ у Київському районі м.Харкова реєструвати Концерн "ВИСОКІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРАВА" як платника на додану вартість та видати свідоцтво платника податку на додану вартість Концерну "ВИСОКІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРАВА", колегія суддів не вбачає підстав для їх задоволення, оскільки суд не може перебирати на себе функції органу, якому надано такі виключні повноваження.

У відповідності до положень ч.2 ст.11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в ДПІ у Київському районі м.Харкова. З огляду на цю обставину, обов'язок щодо розгляду питання реєстрації позивача платником податку на додану вартість відноситься до виключної компетенції відповідача.

З огляду на неправомірність дій ДПІ у Київському районі м. Харкова при розгляді реєстраційної заяви платника податку на додану вартість за формою 1 ПДВ від 17.07.2013 року щодо не реєстрації позивача платником податку на додану вартість, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для виходу за межі позовних вимог, та задовольнив позовну вимогу про зобов'язання ДПІ у Київському районі м.Харкова розглянути питання щодо реєстрації Концерну "ВИСОКІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРАВА" в якості платника податку на додатку вартість та видачі свідоцтва платника податку на додатку вартість.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо не реєстрації Концерну "ВИСОКІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРАВА" як платника податку на додану вартість є протиправними, однак вимога про зобов'язання відповідача реєструвати Концерн "ВИСОКІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРАВА" як платника на додатку вартість та видати свідоцтво платника податку на додатку вартість Концерну "ВИСОКІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРАВА" не підлягають задоволенню, оскільки суд не може перебирати на себе функції органу, якому надано такі виключні повноваження.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано частково задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 16.09.13 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача та відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скарг, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Концерна "Високі технології права", Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2013р. по справі № 820/7015/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С.Судді(підпис) (підпис) Катунов В.В. Ральченко І.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Рєзнікова С.С.