Постанова № 36530170, 06.11.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2013 року м. Миколаїв Справа № 2а-4429/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В.С. розглянувши адміністративну справу в порядку письмового провадження,

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Еллінг-2000",

вул. Турбінна, 15-б, м. Миколаїв, 54000

до

Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області,

вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028

про

скасувати рішення №0001622303 від 15.10.2010 р.,

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про скасування рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.10.10 №0001622303.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що дане рішення прийняте з порушенням закону оскільки, відповідач неправомірно застосував фінансові санкції за не зберігання кожної з контрольних стрічок, то як повинен був застосувати санкції, як за один випадок порушення.

Відповідач заперечень суду не надав.

Представники сторін надали до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, –

В С Т А Н О В И В:

ТОВ ”Елінг-2000” зареєстрована як фізична особа підприємець та є платником податків.

30.09.10 ДПА у Миколаївській області проведено перевірку позивача, щодо дотримання суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

30.09.10 за результатами перевірки було складено акт №0651/14/00/23/30738539, в якому встановлені порушення:

не проведення розрахункової операції через РРО на суму 2,50грн.;

незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі готівкових коштів, яка зазначена в денному звіті РРО. Невідповідність склала 102,50грн.;

не зберігання протягом встановленого терміну контрольних стрічок. Встановлено 298 випадків не зберігання протягом встановленого терміну контрольних стрічок. не зберігання за період з 01.10.09 по 29.09.10.

15.10.10 на підставі даного акту відповідачем було прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001622303, яким за порушення п.1, 10, 13 ст.3 Закону України ”Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” №265/95-ВР від 6.07.95 р. (далі Закон №265), та на підставі п.1, 5 ст.17, ст.22 Закону №265, до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в загальній сумі 51 185грн.

Відповідно до п.1, 10, 13 ст.3 Закону №265 – суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років;

забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Згідно з п.1 ст.17 Закону №265 – за порушення вимог цього Закону до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

За порушення вказаної норми, та враховуючи, що позивач не провів розрахункову операції через РРО на суму 2,50грн., відповідачем застосовано санкцію на суму 12,50грн.

Позивач вказане порушення не заперечив, тому суд вважає, що відповідач правомірно застосував до позивача штрафні санкції за порушення п.1 ст.17 Закону №265.

Пунктом 5 ст.17 Закону №265 передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі невиконання друку контрольної стрічки або її незберігання протягом встановленого терміну.

Застосовуючи штрафні санкції, за не зберігання протягом встановленого терміну контрольних стрічок, відповідач вважав за порушення кожну з не збережених стрічок (298 випадків), тому застосував санкції в сумі 50 660грн. (170грн.х298).

Суд вважає, що не виконуючи протягом певного періоду обов’язок зберігати контрольну стрічку, суб’єкт підприємницької діяльності вчиняє продовжуване правопорушення.

Враховуючи, що згідно зі ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, за дії (бездіяльність), які у своїй сукупності складають єдине продовжуване чи триваюче правопорушення, можливо притягнути лише один раз.

Отже, за вчинення порушень, про які йдеться у п.5 ст.17 Закону №265 відповідач міг застосувати лише одну фінансову санкцію у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, незалежно від виявлених під час перевірки випадків.

Таким чином суд вважає, що відповідач за порушення позивачем п.5 ст.17 Закону №265, повинен був застосувати фінансові санкції у розмірі 170грн., та відповідно неправомірно застосував санкції в решті суми – 50 490грн.

Аналогічна правова позиція вказана в постанові Вищого адміністративного суду України від 23.10.13 по справі №К-42252/10.

Відповідно до ст.22 Закону №265 – у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб’єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п’ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

За порушення вказаної норми, та враховуючи, що під час перевірки було виявлене незабезпечення позивачем відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі готівкових коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, і склала 102,50грн., відповідачем застосовано фінансові санкції в сумі 512,50грн.

Позивач вказане порушення не заперечив, тому суд вважає, що відповідач правомірно застосував до позивача штрафні санкції за порушення ст.22 Закону №265.

Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.10.10 №0001622303, підлягає скасуванню частково в сумі 50 490грн.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати по справі присудити на користь позивача в частині задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 69, 71, 86, 159-163, КАС України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.10.10 №0001622303, в частині застосування фінансових санкцій у розмірі 50 490грн.

3.Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ”Елінг-2000” судові витрати у розмірі 1,70 грн. з Державного бюджету України.

4.Роз’яснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня проголошення/отримання її копії. Апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.

Суддя В. С. Брагар