Постанова № 36529686, 19.12.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2013 року 15:46

Справа № 808/7803/13-а

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Стрельнікової Н.В.,

при секретарі Чистяковій К.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Дочірнього підприємства «Запорізький Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна компанія «Автомобільні дороги України», м. Запоріжжя,

до: Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області,

м. Мелітополь Запорізької області,

про визнання нечинним та скасування рішення,

за участі представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Запорізький Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна компанія «Автомобільні дороги України» (далі позивач, ДП «Запорізький облавтодор») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі відповідач, Мелітопольська ОДПІ), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000011702 від 06.06.2013.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначає у позові, що за наслідками планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Мелітопольською ОДПІ було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000011702 від 06.06.2013, яким Філії «Мелітопольська дорожньо-експлуатаційна дільниця» (далі Філія «Мелітопольська ДЕД») ДП «Запорізький облавтодор» були нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 136779 грн. 27 коп. за платежем «податок з доходу фізичних осіб». Позивач вважає, що в даному випадку у відповідача були відсутні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до положень ст. 127 Податкового кодексу України, оскільки зазначена норма, на думку позивача, застосовується у разі не нарахування та несплати податків платником податків, у тому числі податковим агентом, та зазначає, що в даному випадку податок був нарахований, утриманий, але несвоєчасно перерахований, у зв’язку з чим зазначає про відсутність з боку Філії «Мелітопольська ДЕД» ДП «Запорізький облавтодор» порушення, яке стало підставою для нарахування штрафних (фінансових) санкцій.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов у повному обсязі. Обґрунтовуючи свою позицію, представник позивача надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити позивачу у задоволенні позову. Під час надання суду пояснень та у своїх письмових запереченнях (вх.№47449 від 04.12.2013) свою позицію представник відповідача обґрунтував висновками акту планової виїзної перевірки №478/22/26249790 від 24.05.2013 та вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте цілком правомірно.

Вислухав пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи суд з’ясував наступне.

У період з 15.04.2013 по 18.05.2013 Мелітопольською ОДПІ була проведена планова виїзна перевірка Філії «Мелітопольська ДЕД» ДП «Запорізький облавтодор» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012. За наслідками цієї перевірки відповідачем складений акт №478/22/26249790 від 24.05.2013 (далі акт перевірки).

Так, згідно висновку акту перевірки, відповідач встановив, що позивачем порушенні пп. 168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 п 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України в частині несвоєчасного перерахування податку з доходів фізичних осіб у розмірі 236544 грн. 28 коп., в тому числі: за лютий 2012 року – 23095 грн. 95 коп., за березень 2012 року – 25257 грн. 77 коп., за квітень 2012 року – 1138 грн. 39 коп., за травень 2012 року – 28572 грн. 04 коп., за червень 2012 року – 33979 грн. 13 коп., за липень 2012 року – 27453 грн. 08 коп.. за серпень 2012 року – 30666 грн. 34 коп., за вересень 2012 року – 40433 грн. 12 коп., за жовтень 2012 року – 25948 грн. 46 коп. А також за результатами перевірки встановлена несплата податку з доходів фізичних осіб, по якому настав термін сплати станом на 31.12.2012 у розмірі 37014,25. Згідно наданих до перевірки банківських документів вказана сума перерахована підприємством до бюджету до початку перевірки.

06 червня 2013 року, на підставі акту перевірки, Мелітопольською ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення №0000011702 від 06.06.2013, яким Філії «Мелітопольська ДЕД» ДП «Запорізький облавтодор» відповідно до ст. 127 ПК України були нараховані штрафні (фінансові) санкції за платежем податок з доходу фізичних осіб у розмірі 136779 грн. 27 коп.

21 червня 2013 року позивач звернувся до Головного управління Міндоходів у Запорізькій області із первинною скаргою на податкове повідомлення-рішення №0000011702 від 06.06.2013.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 15.08.2013 позивачу відмовлено у задоволенні первинної скарги від 21.06.2013, а податкове повідомлення-рішення №0000011702 від 06.06.2013 залишено без змін.

27 серпня 2013 року позивач звернувся до Міністерства доходів і зборів України із повторною скаргою на податкове повідомлення-рішення №0000011702 від 06.06.2013. Однак, рішенням Міндоходів України від 17.09.2013 зазначена скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0000011702 від 06.06.2013 без змін.

02 жовтня 2013 року позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення №0000011702 від 06.06.2013.

Вислухав пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити виходячи з наступного.

Як вбачається зі змісту акту перевірки №478/22/26249790 від 24.05.2013 та із розрахунку, який є додатком до спірного повідомлення рішення, підставою для нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 136779 грн. 27 коп. стали ті обставини, що позивачем хоча і нараховувався оподатковуваний дохід на користь платників податків, проте не виплачувався, в той же час, що Філією «Мелітопольська ДЕД» ДП «Запорізький облавтодор» до бюджету суми податку на доходи фізичних осіб у встановлений законом строк не перераховувались.

Підпунктом 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України (далі ПК України) визначено, що якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Згідно з положеннями підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 ПК України податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Отже, з урахуванням наведеного, податок, який підлягає утриманню з нарахованого, але не виплаченого (на наданого) доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки для місячного податкового періоду, тобто 10 календарних днів для сплати податкового зобов'язання, починають розраховуватись після 20 числа (як граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання місячної податкової декларації), незалежно від того, чи передбачено подання самої декларації.

При цьому, факт відсутності місячної податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб не впливає на розрахунок граничних строків сплати вказаного податку, які становлять 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно п. 127.1 ст. 127 ПК України не нарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Також п. 127.1 ст. 127 передбачено, що відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.

В даному випадку з боку позивача наявне порушення у вигляді несплати (неперерахування) податку з доходів фізичних осіб до виплати доходу на користь іншого платника податків, хоча відповідний обов’язок зі сплати (перерахування) такого виду податку наявний у позивача згідно вимог 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України. Суд вважає, що відсутність у п. 127.1 ст. 127 ПК України формулювання порушення у вигляді несвоєчасної сплати (неперерахування) податку не спростовує вищенаведеного висновку суду, оскільки в даному випадку несвоєчасна сплата є тотожною несплаті податковим агентом податку до виплати доходу на користь іншого платника податків, тобто несвоєчасність і полягає у несплаті податку до виплати доходу.

При цьому попередньою перевіркою позивача, за наслідками якої було складено акт №387/23/26249790 від 19.03.2012р., було встановлено кредитове сальдо по податку з доходів фізичних осіб, по якому настав строк сплати станом на 31.12.2011р. у розмірі 565,05 грн. На підставі зазначеного акту перевірки податковим повідомленням-рішенням №0000701702 від 06.04.2012 позивачеві вже були нараховані штрафні санкції на підставі п. 127.1 ст. 127 ПК України. Зазначене податкове повідомлення-рішення не було оскаржено позивачем і визначена ним сума податкових зобов’язань є узгодженою. Таким чином позивачем були вчинені повторно протягом 1095 днів дії у вигляді несплати (неперерахування) податку з доходів фізичних осіб до виплати доходу на користь працівників, щодо яких позивач є податковим агентом.

Відтак, з огляду на те, що станом на 31.12.2012 за Філією «Мелітопольська ДЕД» ДП «Запорізький облавтодор» рахувалась кредиторська заборгованість по сплаті податку на доходи фізичних осіб у розмірах, зазначених в акті перевірки та додатках до нього, суд приходить до висновку про правомірність застосування до позивача спірним рішенням штрафних санкцій на підставі п. 127.1 ст. 127 ПК України у розмірі 50 відсотків від суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету, у зв’язку з чим підстави для скасування податкового повідомлення-рішення №0000011702 від 06.06.2013 відсутні, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Аналогічних висновків дійшов Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 18.07.2013р. по справі №К/800/29136/13.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 72, 159-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова буде складена в повному обсязі у строк, визначений ч. 3 ст. 160 КАС України.

Суддя Н.В. Стрельнікова