Постанова № 36529429, 18.12.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2013 р. Справа № 805/17568/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спасової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення з рахунків відповідача, відкритих у банківських установах, що обслуговують цього платника податків, податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 2 990 000,00 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (надалі позивач, Красноармійська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Селидіввугілля» (надалі відповідач, ДП «Селидіввугілля») про стягнення з рахунків відповідача, відкритих у банківських установах, що обслуговують цього платника податків, податкового боргу податку на додану вартість у сумі 2 990 000,00 грн. В обґрунтування позовних вимог вказувала, що відповідачем по декларації від 21.10.2013 року № 9066796655 не сплачено податковий борг у сумі 2 990 000,00 грн., який виник зв'язку з скасуванням договору про розстрочення від 30.10.2013 № 50/11. Рішення про скасування розстрочення грошових зобов'язань від 02.12.2013 року за №90с-05-99-11-02-3 ДП «Селидіввугілля» оскаржено до контролюючого органу вищого рівня чи до суду не було. У зв'язку з несплатою податкових зобов'язань у добровільному порядку на адресу відповідача було надіслано першу податкову вимогу № 1/92 від 01.07.2005 року та другу податкову вимогу № 2/103 від 05.08.2005 року. Також, Красноармійською ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області було прийнято рішення від 12.09.2005 року №19 про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів. Проте податковий борг погашено не було. Оскільки прийняті заходи не призвели до добровільного погашення відповідачем суми заборгованості, позивач, просив стягнути суму податкового боргу у розмірі 2 990 000,00 грн. з банківських рахунків відповідача у судовому порядку.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, явку своїх представників у судове засідання не забезпечили. До відділу діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду надали заяви про розгляд справи за їх відсутністю, в порядку письмового провадження.

Крім того,відповідачем до суду подані заява про визнання позову та заява про встановлення порядку виконання судового рішення, відповідно до якої, ДП «Селидіввугілля» просило відстрочити на три роки виконання судового рішення, ухваленого за результатами розгляду даного позову. В обґрунтування заяви зазначило, що через незбалансованість економіки підприємства внаслідок недоодержання бюджетного фінансування в 2013 і попередніх роках ДП «Селидіввугілля» не має можливості на даний час погасити суму вказаного податкового боргу. Фінансовий стан підприємства не стабільний. Має місце значне перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською, відбувається постійне зростання собівартості товарної вугільної продукції, зменшення придатності основних засобів, отримані доходи не покривають проведених витрат, що в кінцевому результаті призвело до збитковості господарської діяльності підприємства. Крім того, на сьогоднішній день фінансовий стан ДП «Селидіввугілля» ще більше погіршився. Згідно договору поставки вугілля № 04-13/1-ЕНЦ від 25.12.2012, укладеному ДП «Селидіввугілля» з ДП «Вугілля України», вантажоотримувачем продукції відповідача є Вуглегірська ТЕС ПАТ «Центренерго». Проте, внаслідок аварії, яка сталася 29.03.2013 на Вуглегірській ТЕС ПАТ «Центренерго», зменшено споживання вугілля та ДП «Селидіввугілля» змушене працювати в режимі мінімального завантаження виробничих потужностей. Вказувало, що згідно наказу Міністерства палива та енергетики України від 10.11.2005 за № 538 ДП «Селидіввугілля» включено до переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості відповідно вимогам Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно - енергетичного комплексу" від 23.06.2005р. № 2711. Оскільки вказаним законом визначений ряд заходів для поліпшення фінансового положення підприємств паливно-енергетичного комплексу, ДП «Селидіввугілля» вважало, що у підприємства, завдяки вжитим заходам, з'явиться можливість сплатити податковий борг у розмірі 2 990 000,00 грн. через три роки.

Згідно заяви за вих. № 2099 від 18.12.2013 року Красноармійська ОДПІ не заперечувала проти відстрочення на три роки виконання постанови суду по справі про стягнення з ДП «Селидіввугілля» податкового боргу з ПДВ у розмірі 2 990 000,00 грн. (а.с.65)

Згідно вимог ст. 112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову, оскільки зазначені дії не суперечить закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

У відповідності до положень ч.6 ст. 128 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до статті 19-1 Податкового кодексу України органи державної податкової служби, крім іншого виконують такі функції: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом; здійснюють контроль за своєчасністю подання передбаченої законом звітності (податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків та зборів), а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків та зборів.

Право на звернення до суду органів державної податкової служби передбачено статтею 20 Податкового кодексу України.

Отже, позивач у відповідності до норм Податкового кодексу України, є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу, у тому числі з рахунків платника податків, відкритих у банківських установах, що обслуговують такого платника податків, прямо визначені законодавством України.

Судом встановлено, що відповідач у справі Державне підприємство «Селидіввугілля» (код ЄДРПОУ 33426253) зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Селидівської міської ради Донецької області 06.06.2005 року, про що за № 1 276 102 0000 000226 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено відповідний запис. Зазначене підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 192565 та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АА № 391754 (а.с.11, 6-7)

ДП «Селидіввугілля» перебуває на податковому обліку в Селидівському відділенні Красноармійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області з 08.06.2005 року за № 56, що підтверджується довідкою від 16.04.2010 року № 62. (а.с.10)

21.10.2013 року ДП «Селидіввугілля» було подано до Красноармійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області податкову декларацію з податку на додану вартість № 9066796655. (а.с.20-21)

30.10.2013 року між сторонами було укладено договір № 50/11 про розстрочення грошових зобов'язань, відповідно до якого орган державної податкової служби надавав платнику розстрочення (відстрочення) сплати грошових зобов'язань на загальну суму 2990000, 00 грн. під проценти строком з 30.10.2013 року по 16.12.2013 року. (а.с.17-18)

Договір було достроково розірвано згідно рішення № 90с/05-99-11-02-12-3 від 02.12.2013 року у зв'язку з невиконанням умов платником податків. (а.с.22)

З розрахунку суми податкового боргу з податку на додану вартість вбачається, що за відповідачем рахується заборгованість в загальному розмірі 2990000, 00 грн. (а.с.5)

При цьому представником відповідача було долучено до матеріалів справи акт звірки станом на 16.12.2013 року, відповідно до якого, за даними сторін сума заборгованості ДП «Селидіввугілля» перед бюджетом співпадає та складає суму 2990000,00 грн. (а.с.29)

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із п. 54.1. ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно п.57.1 ст.57 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом, для подання податкової декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Відповідно до п. 59.1 ст.59 Податкового Кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму зобов'язання у встановлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податкову вимогу.

Оскільки податковий борг має безперервний характер позивачем було сформовано першу податкову вимогу №1/92 від 01.07.2005 року на суму податкового боргу у загальному розмірі 47662577,06 грн., яку відповідач отримав 04.07.2005 року та другу податкову вимогу № 2/103 від 05.08.2005 року на суму 81629904,39 грн., яку відповідач отримав 09.08.2005 року. (а.с.12,13)

Крім того, відповідно до п.88.1 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Згідно зі ст.89 ПК України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

З матеріалів справи вбачається, що майно відповідача згідно з актом опису від 19.07.2011 року №22 передано у податкову заставу, про що до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено відповідні записи. (а.с.15)

Проте сума податкового боргу відповідачем сплачена не була. Тобто заходи, здійснені позивачем щодо стягнення податкового зобов'язання, не призвели до його погашення.

Згідно п. 95.1., п. 95.2, п.95.3 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно довідки Селидівського відділення Красноармійська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області відповідач має відкриті розрахункові рахунки в АТ «Брокбізнесбанк», АТ КБ «ТК Кредит», ПАТ «Промінвестбану», ПАТ «Укрсоцбанк» та інші.

Таким чином, враховуючи наведене, зважаючи на існування на день розгляду справи у ДП «Селидіввугілля» узгодженого податкового боргу у загальному розмірі 2 990 000,00 грн., враховуючи неефективність заходів, прийнятих позивачем до його погашення та приймаючи до уваги наявність у відповідача банківських рахунків, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову Красноармійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області та необхідність його задоволення.

Згідно частини 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Зважаючи на те, що відповідач надав суду належні докази скрутного фінансового становища на даний час та можливості його покращення в майбутньому, приймаючи до уваги, що позивач проти відстрочення сплати податкової заборгованості не заперечує, суд вважає за можливе встановити спосіб, строк і порядок виконання рішення суду шляхом його відстрочення строком на 3 роки.

Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України судові витрати стягненню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 95 Податкового Кодексу України, ст. ст. 2, 7, 69-71, 94, 162, 184-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення з рахунків відповідача, відкритих у банківських установах, що обслуговують цього платника податків, податкового боргу податку на додану вартість у сумі 2 990 000,00 грн. - задовольнити.

Стягнути з рахунків Державного підприємства «Селидіввугілля» (код ЄДРПОУ 33426253), відкритих у банківських установах, що обслуговують цього платника податків, на користь Державного бюджету України, в погашення боргу з податку на додану вартість, грошові кошти у розмірі 2 990 000 (два мільйони дев'ятсот дев'яносто тисяч) гривень 00 копійок, які перерахувати за наступними реквізитами: р/р 31113029700070, відкритий ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, код платежу 30 14010100.

Встановити наступний спосіб, строки і порядок виконання постанови: відстрочити до 18 грудня 2016 року стягнення з розрахункових рахунків Державного підприємства «Селидіввугілля» податкового боргу у розмірі 2 990 000,00 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова складена та підписана у нарадчій кімнаті 18 грудня 2013 року.

Суддя Спасова Н.В.