Постанова № 36529379, 20.12.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2013 р. Справа № 805/17138/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про скасування податкового повідомлення-рішення

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000261720 від 1 жовтня 2013 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 85 185,94 грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначив визначення відповідачем в акті перевірки суми чистого оподатковуваного доходу, оскільки відповідач визначив суму отриманого позивачем доходу у 4 кварталі 2012 року в розмірі 403 862,09 грн. за відсутності будь-яких документів, які б підтверджували його отримання на підставі відомостей щодо вартості придбаних в ТОВ "ТД "Золотий Урожай" хлібобулочних виробів, при визначені чистого доходу відповідачем не було враховано понесених позивачем витрат на придбання хлібобулочних виробів та оренди приміщень для здійснення торгівельної діяльності.

20 грудня 2013 року представник позивача через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник податкової інспекції до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У наданих до суду запереченнях на позов в якості обґрунтування незгоди із позовом відповідач визначив встановлення в ході проведеної перевірки заниження позивачем обсягу виручки у 1-3 кварталі 2012 року. В порушення підпункту 16.1.2 пункту16.1. статі 16, пунктів 44.1, 44.3 статті 44 та підпункту 296.1.11 пункту 296.1 статті 296 Податкового кодексу України до перевірки позивачем не надано книгу обліку доходів за 2010-2011 роки, отримані та видані накладні, інші первинні документи складанням яких оформлювалося виконання господарських операцій, трудові угоди та відомості по нарахуванню заробітної плати. Втім, за наслідком перевірки контрагента позивача - ТОВ "ТД Золотий Урожай" встановлено придбання позивачем в 2012 році хлібобулочних виробів на суму 1 678 921,98 грн. та їх реалізацію в 2012 році, тобто отримання доходу в сумі 1 678 927,98 грн.

Оскільки позивач в 3 кварталі 2012 року перевищив граничний обсяг доходу, що встановлений пунктом 291.4 статті 291 Податкового кодексу України (обсяг доходу 3 кварталу 2012 року склав 1 275 065,89 грн.) позивач у відповідності із вимогами підпункту 293.8.2 пункту 293.8 статті 293 Податкового кодексу України не перейшов на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку 3 групи або не відмовився від застосування спрощеної системи оподаткування, до суми перевищення граничного обсягу доходу не застосував ставку податку в розмірі 15%, що призвело до заниження єдиного податку.

Крім цього, з урахуванням наведеного, з 1 жовтня 2012 року позивач мав перейти на загальну систему оподаткування. В порушення пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України позивачем занижено валовий дохід 4 кварталу 2012 року на 403 862,09 грн. Оскільки під час перевірки податковою інспекцією не встановлено понесення позивачем витрат, що пов'язані із отриманням доходу в період з 1 жовтня 2012 року по 31 грудня 2012 року, сума чистого оподатковуваного доходу в цей період складає 403 862,09 грн. Сума нарахованого податку становить 68 012,76 грн. Правомірність визначення заниження податку на доходи фізичних осіб свідчить про правомірність застосування штрафних (фінансових) санкцій.

На думку податкової інспекції наведене підтверджує правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення та відсутність підстав для задоволення заявленого позову.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання, як платник податків зареєстрований та обліковується в Жовтневій об'єднаній державній податковій інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

В період з 16 по 23 серпня 2013 року відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 квітня 2010 року по 31 березня 2013 року, за наслідком проведення якої складений акт № 501/17-3/НОМЕР_2 від 3 вересня 2013 року (арк. справи 9-23).

1 жовтня 2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000261720 , яким на підставі пункту 54.3.статті 54 та відповідно до пункту 120.1 статті 120, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, на підставі акту перевірки № 501/17-3/НОМЕР_2 від 3 вересня 2013 року, яким встановлено порушення пунктів 49.1, 49.2, 49.3, підпункту 49.18.5 пункту 49.18 статті 49, пунктів 177.2, 177.5 статті 177 Податкового кодексу України, збільшено грошові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 85 185,94 грн., з яких за основним платежем - 68 012,75 грн., штрафні (фінансові) санкції 17 173,19 грн. (арк. справи 8).

Порушення, виявлені в ході перевірки, що призвели до заниження податку на доходи фізичних осіб описані в акті наступним чином.

Відповідно до довідки про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «ТД Золотий урожай» за 2012 рік № 46/22-01/36888079 від 22 липня 2013 року, складеної Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька, наданих пояснень ФОП ОСОБА_1 щодо реалізації придбаного товару в повному обсязі, останнім у 2012 року придбано в ТОВ «ТД Золотий урожай» хлібобулочні вироби на суму 1 678 927,98 грн. та реалізовано зазначений товар у 2012 році в повному обсязі, тобто отримано доход в сумі 1 678 927,98 грн. В порушення вимог пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 у 3 кварталі 2012 року отриманий дохід в сумі 1 275 065,89 грн., що перевищує встановлений цієї статтею граничний обсяг доходу в розмірі 1 000 000,00 грн. В порушення вимог підпункту 293.8.2 пункту 293.8 статті 293 Податкового кодексу України в наступному звітному податковому періоді - 4 кварталі 2012 року позивач не перейшов на застосування ставки єдиного податку, визначеного для платників 3 групи та не відмовився від застосування спрощеної системи оподаткування. Перевіркою встановлено отримання позивачем доходу в 4 кварталі 2012 року в сумі 403 862,09 грн. Витрат, пов'язаних із одержанням доходу в період з 1 жовтня 2012 року по 31 березня 2013 року, позивачем не заявлялося, в ході перевірки не було встановлено.

Із врахуванням виявлених порушень та встановлених обставин в розділі 2.2.3 акті перевірки відповідачем визначено порушення позивачем пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, що призвело до заниження чистого оподатковуваного доходу за період з 1 жовтня 2012 року по 31 грудня 2012 року в сумі 403 862,09 грн., не нарахування та несплату позивачем податку на доходи фізичних осіб в сумі 68 012,76 грн.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначені главою 1 розділу 14 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності є особливим механізмом справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Пунктом 291.4 статті 291 податкового кодексу України передбачено групи платників єдиного податку в залежності від обсягу отриманих доходів та використання праці найманих осіб.

За змістом викладеного акті перевірки позивач з 1 січня 2012 року перебуває на спрощеній системі оподаткування, віднесений до 2 групи платників єдиного податку.

За змістом частини 2 пункту 291.4 статті 294 Податкового кодексу України до другої групи відносяться фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;обсяг доходу не перевищує 1 000 000,00 гривень.

Згідно абзацу 2 пункту 293.8 статті 293 Податкового кодексу України платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої або п'ятої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування. Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

Пунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України передбачено, що платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, зокрема, у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої - третьої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.

Як встановлено в ході проведеної відповідачем перевірки, позивач у третьому кварталі 2012 року, отримавши доходів в сумі 1 275 065,89 грн., перевищив граничну суму доходу, встановлену для платників єдиного податку 2 групи, втім будь-яких заяв про застосування ставки податку, визначеної для платників 3 та 5 групи чи відмову від застосування спрощеної системи оподаткування не надав. Документи, які б спростовували викладені в акті обставини стосовно перевищення позивачем граничного розміру доходу, що встановлений статтею 294 Податкового кодексу України в матеріалах справи відсутні. З огляду на таке, позивач мав з 1 жовтня 2012 року оподатковувати отримані ним доходи від здійснення господарської діяльності в порядку та на умовах загальної системи оподаткування та звітувати до податкової у встановленому порядку.

Доходи, отримані фізичною особою - підприємцем від продажу товарів, робіт, послуг в межах підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування оподатковуються податком на доходи фізичних осіб. Особливості оподаткування доходів фізичної особи - підприємця від провадження господарської діяльності визначені статтею 177 Податкового кодексу України.

Пунктом 177.2 цієї статті передбачено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Актом перевірки встановлено отримання позивачем доходу в період з 1 жовтня 2012 року по 31 грудня 2012 року в сумі 403 862,09 грн.

Згідно пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

В ході перевірки здійснення позивачем документально підтверджених витрат, пов'язаних із отриманням доходу, не встановлено.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами затверджений наказом міністерства фінансів України № 395 від 14 березня 2013 року, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 квітня 2013 року за № 607/23139.

Згідно пункту 1.4 зазначеного Порядку результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Актом є службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. (пункти 1.5 та 1.6 Порядку).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 44.6 цієї статті передбачено, що у разі, якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

У відповідності до статті 83 Податкового Кодексу України, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені Податковим Кодексом України, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені Податковим Кодексом України або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим ) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи,що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи акту перевірки будь яких документів, які б підтверджували ведення позивачем обліку доходів та витрат в ході здійснюваної ним господарської діяльності до перевірки не надані. За змістом наданих позивачем пояснень в ході перевірки протягом 2012 року позивач придбав хлібобулочних вироби на суму 1 678 927,00 грн., які були реалізовані ним протягом 2012 року з торговою націнкою 7 % в повному обсязі. Станом на 1 січня 2013 року залишків хлібобулочних виробів відсутні. Крім цього, у наданих поясненнях позивач зазначив про те, що суму отриманої виручки від реалізації хлібобулочних виробів до книги доходів та витрат не внесено.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В ході розгляду справи позивачем не надано будь-яких документів, які б спростовували висновки акту перевірки в частині визначення заниження позивачем податку на доходи фізичних осіб за 4 квартал 2012 року, з огляду на що суд дійшов висновку про правомірність здійсненого відповідачем нарахування грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб в сумі 68 012,75 грн.

Відповідно до статті 123.1 Податкового кодексу України визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. Оскільки судом дійдено висновку про правомірність донарахування податку на доходи фізичних осіб, відповідачем правомірно застосовані до позивача штрафні (фінансові) санкції 17 003,19 грн.

Згідно пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Оскільки в ході судового розгляду встановлено наявність в позивача обов'язку подання до податкової інспекції декларації, невиконання зазначеного обов'язку свідчить про правомірність застосування штрафних санкцій, передбачених пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України в сумі 170,00 грн.

Наведене вище свідчить про правомірність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення про збільшення грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб на 85 185,94 грн., з яких за основним платежем - 68 012,75 грн., штрафні (фінансові) санкції 17 173,19 грн. та необґрунтованість заявлених позивачем вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Підстави для здійснення розподілу судових витрат відсутні.

З огляду на викладене, на підставі положень Податкового кодексу України ат керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 104-107, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000261720 від 1 жовтня 2013 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 85 185,94 грн., - відмовити повністю.

Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено в судовому засіданні в присутності представників позивача та відповідача.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 20 грудня 2013 року.

Суддя Михайлик А.С.