Постанова № 36529312, 23.12.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2013 р. Справа №805/17041/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. при секретарі судового засідання - Мандрика К.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного

адміністративного суду адміністративну справу

за позовом фізичної особи ОСОБА_1

до відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку

про визнання протиправною та скасування постанови

за участю:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Антошина Г.О. (дов. № 1 від 16 січня 2013 року)

ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку про визнання протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 39629142 від 9 вересня 2013 року, постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження ВП № 39629142 від 13 вересня 2013 року та постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 39629142 від 30 вересня 2013 року.

В обґрунтування вимог позивач зазначила відкриття неповідомлення її про відкриття виконавчого провадження та самостійне погашення нею боргу.

До канцелярії суду представником позивача надано заяву, в якій у зв'язку із закінченням виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 678 813,90 грн. у зв'язку із добровільним виконанням, представник позивача уточнив заявлені вимоги та просив суд визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 39629142 від 30 вересня 2013 року. Крім цього, представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, проти задоволення позову заперечував, зазначив що на момент розгляду справи оскаржувана постанова про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 39629142 від 30 вересня 2013 року скасована.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні у справі докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

09 вересня 2013 року державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку відкрито виконавче провадження ВП № 39629142 з примусового виконання виконавчого винесено напису нотаріусу № 1021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 коштів у сумі 678 813,90 грн.

30 вересня 2013 року державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку прийнято постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, якою ОСОБА_1 стягнуто виконавчий збір в сумі 67 881,39 грн.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються положеннями Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (надалі за текстом Закон № 606-XIV).

Розмір та умови стягнення виконавчого збору визначені статтею 28 Закону України "Про виконавчий збір". Згідно частини 1 цієї статті у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір. При цьому, виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.

Частина 2 статті 25 Закону визначає обов'язок державного виконавця надати боржнику строк для добровільного виконання рішення. Так, державний виконавець у постанові вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, в постанові про відкриття виконавчого провадження від 9 вересня 2013 року державним виконавцем встановлений строк для самостійного виконання боржником виконавчого документу до 13 вересня 2013 року (арк. справи 13). Проте, постанова про відкриття виконавчого провадження направлена відповідачем позивачу на адресу: АДРЕСА_1, в той час як згідно відмітки про реєстрацію в паспорті позивач знята з реєстрації в АДРЕСА_1 29 березня 2011 року та з 17 червня 2011 року зареєстрована у АДРЕСА_2

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону № 606-XIV , виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Згідно з частиною 1 статті 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Згідно приписів статті 27 Закону № 606-XIV у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до підпункту 4.1.1 Інструкції про порядок проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Мінюсту від 15 грудня 199 року №74/5 державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитись, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк.

Постанова про відкриття виконавчого провадження вважається врученою боржнику за адресою, зазначеною у виконавчому документі, за умов, передбачених для вручення судових повісток.

У разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, установленому статтею 32 Закону № 606-XIV, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.

Згідно підпункту 4.1.3 Інструкції, якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, то державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання в межах строку, передбаченого статтею 25 Закону № 606-XIV .

Відповідно до підпункту 4.1.5 Інструкції якщо в установлений строк рішення боржником добровільно не виконано, державний виконавець за наявності іншого виконавчого провадження або зведеного виконавчого провадження щодо даного боржника виносить постанову про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження або про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження. Така постанова виноситься не пізніше наступного дня після закінчення строку для добровільного виконання.

З аналізу положень чинного законодавства суд зазначає, що орган державної виконавчої служби зобов'язаний не пізніше наступного дня після прийняття постанови про відкриття провадження надіслати її копію на адресу сторін виконавчого провадження із зазначенням строку добровільного виконання обов'язку боржника. Обов'язком державного виконавця є вчинення дій, що мають на меті одержання відомостей про факт отримання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження і про здійснені боржником дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк.

Втім, державним виконавцем не було вжито заходів зі встановлення місця проживання, перебування позивача, її майна, у той час як такі відомості могли бути відомі державному виконавцю, оскільки існує їх документальне підтвердження, зокрема: відмітки у паспорті боржника; за змістом інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, нерухоме майна боржника знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (арк. справи 17).

Строк на добровільне виконання рішення органу державної виконавчої служби починає свій перебіг після отримання боржником постанови про відкриття провадження, якою визначається строк, для добровільного виконання виконавчого документу.

Необізнаність боржника про відкриття виконавчого провадження позбавляє його об'єктивної можливості виконати свій обов'язок у добровільному порядку, а тому боржник не може зазнавати негативних наслідків, пов'язаних із спливом строку на добровільне виконання виконавчого документу, про початок перебігу якого позивач не знав та не міг знати.

Водночас, як вбачається з наявної в матеріалах справи розписки 10 вересня 2013 року позивач самостійної сплатила на користь стягувача - ОСОБА_3 кошти у сумі 678 813,90 грн., яка відповідає сумі стягнення за виконавчим провадженням № 39629142 (арк. справи 26).

Наведене вище свідчить про те, що відповідачем 30 вересня 2013 року при прийнятті постанови про стягнення виконавчого збору не виконано, як того вимагають приписи законодавства, комплексу заходів спрямованих на повідомлення боржника про наявність боргу та строків його сплати.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про протиправність постанови про стягнення з боржника виконавчого збору за виконавчим провадженням № 39629142 у сумі 67 881,39 грн.

Відповідно до п. 10.2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» № 7 від 20 травня 2013 року із змісту статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України випливає, що в разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача: про скасування або визнання нечинними рішення чи окремих його положень.

Згідно наданої у судовому засіданні представником відповідача постанови від 16 грудня 2013 року, виконуючим обов'язки начальника відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку скасовано постанову від 30 вересня 2013 року про стягнення з боржника виконавчого збору за виконавчим провадженням № 39629142 у сумі 67 881,39 грн.

Враховуючи наведене, заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в вимог про визнання протиправною постанови про стягнення виконавчого збору від 30 вересня 2013 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи вищевикладене, на підставі положень Закону України «Про виконавче провадження» та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 104-107, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 181, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 39629142 від 30 вересня 2013 року, - задовольнити частково.

Визнати протиправною постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 39629142 від 30 вересня 2013 року

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2, РНОКП НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 34,41 грн.(тридцять чотири грн. 41 копійка)

Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено та підписано 27 грудня 2013 року.

Суддя Михайлик А.С.