Постанова № 36529082, 25.12.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2013 р. Справа № 804/14946/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О.

при секретарі судового засідання Василенко К.Е.

за участю:

представника позивача Заіменка Д.В.

представника відповідача Постольник О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпробетон" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000202210 від 14.03.2013 р.,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпробетон" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо невиконання вимог п.56.9 ст.56 Податкового кодексу України;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000202210 від 14.03.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що товариством подана скарга до контролюючого органу на податкове повідомлення-рішення № 0000202210 від 14.03.2013 року, рішення за результатами розгляду якої, позивач протягом встановленого законодавством строку не отримував, з огляду на що, скарга платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпробетон" вважається задоволеною, а податкове повідомлення-рішення № 0000202210 від 14.03.2013 року, скасованим.

Відповідач надав заперечення, в яких вказав на своєчасний розгляд скарги позивача на податкове повідомлення-рішення №0000202210 від 14.03.2013 року, про що прийняте відповідне рішення. Крім того, скарга, яку позивач вважає задоволеною, розглядалася ДПС у Дніпропетровській області, а не відповідачем. З огляду на зазначене, позивачу слід відмовити.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку TOB «Дніпробетон» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з контрагентами TOB ВК «Віконні системи» за січень, березень, квітень, травень 2012 року, TOB «РИВС» за червень, серпень, вересень 2012 року, TOB «Ангстрем Континенталь» за липень 2012 року, TOB «Ферріт Д» за вересень 2012 року, TOB «Старт Д» за жовтень 2012 року.

За результатами проведення вказаної перевірки, податковою інспекцією було складено Акт № 670/22/20239861 від 18.02.2013 року та 25.02.2013 року, TOB «Дніпробетон» отримало вказаний Акт.

01.03.2013 року товариством подані до Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби заперечення на Акт.

12.03.2013 року отримана відповідь на вказані заперечення з посиланням на правомірність висновків податкової інспекції.

08.04.2013 року підприємством отримано кур'єрською поштою податкове повідомлення-рішення від 14.03.2013 року № 0000202210, яким зменшено TOB «Дніпробетон» розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 673015,00 гривень.

17.04.2013 року TOB «Дніпробетон» подано до Державної податкової служби у Дніпропетровській області скаргу на податкове повідомлення-рішення № 0000202210 від 14.03.2013 року (вхідний № 1903/10/С від 17.04.2013 року).

14.05.2013 року підприємство отримало від Державної податкової служби у Дніпропетровській області рішення про продовження терміну розгляду скарги до 16 червня 2013 року, включно (вих. № 1931/10/10-25 від 30.04.2013 року).

В подальшому, позивач звертався на адресу Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області із заявою про задоволення скарги ТОВ «Дніпробетон» на податкове повідомлення-рішення № 0000202210 від 14.03.2013 року, посилаючись на той факт, що після спливу терміну, встановленого Головним управлінням Міндоходів у Дніпропетровській області, останнім не направлено рішення про результати розгляду скарги позивача, а отже, відповідно до п.56.9 ст.56 Податкового кодексу України, скарга підлягає задоволенню,а податкове повідомлення-рішення має бути скасоване.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.55 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства. Контролюючим органом вищого рівня, зокрема, є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері митної справи, - для інших митних органів.

Згідно з пунктами 56.1, 56.2, 56.3 ст.56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Відповідно до п.56.16 ст.56 ПК України, днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

Пунктами 56.8, 56.9 ст.56 ПК України визначено, що контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Керівник (або його заступник) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті. Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається, також, повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Згідно п.16 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника органу державної податкової служби (заступника керівника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, що настає за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається, також, повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника органу державної податкової служби (заступника керівника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано представником позивача, Головним управлінням Міндоходів у Дніпропетровській області надало відповіді на заяви TOB „Дніпробетон" стосовно скарги, які оформлені листами № 7033/10/04-36 10-04-09 від 07.10.2013 та за № 285/10/04-36-10-04-09 від 22.10.2013, яких зазначено про вчасне надання відповіді.

На підтвердження своєї правової позиції представник відповідача надав список поштових відправлень, наданих на Дніпропетровському поштампі та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 4911201517270 з датою подання 14.06.2013 року, що підтверджує направлення та отримання позивачем рішення Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 14.06.2013 року № 423/10/10-25 про результати розгляду скарги ТОВ «Дніпробетон».

У зв'язку з виконанням приписів п. 56.9 ст. 56 Податкового кодексу України ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області надання відповіді на заяви ТОВ «Дніпробетон» стосовно скарги, які оформлені листами № 7033/10/04-36-10-04-09 від 07.10.2013р. та за № 285/10/04-36-10-04-09 від 22.10.2013р. Ці листи містять інформацію про вчасне надання відповіді та свідчать про відсутність протиправності дій відповідача щодо невиконання вимог п. 56.9 ст. 56 Податкового кодексу України.

Тому, підстави для визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000202210 від 14.03.2013 року у суду, відсутні.

Крім того, в судовому засіданні представником відповідача було звернуто увагу суду та надано для огляду, та залучення до матеріалів справи, копії витягів з ЄДР відносно тих контрагентів, з якими співпрацював позивач за спірний, перевіряемий період. З відповідних документів вбачається, що ТОВ «СТАРТ-Д» з 12.07.2013р. - в стані припинення; ТОВ «ФЕРРІТ-Д» з 01.10.2013р. - припинено; ТОВ «Виробнича компанія «ВІКОННІ СИСТЕМИ» з 03.10.2013р. - припинено; ТОВ «АНГСТРЕМ КОНТИНЕНТАЛЬ» з 27.12.2012р. - в стані припинення; ТОВ «РИВС» з 08.01.2013р. стан суб'єкта - припинено.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України, суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих представником позивача та представником відповідача доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Вирішуючи питання щодо судового збору, суд зазначає наступне.

Згідно із ч.3 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

У зв'язку з чим, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпробетон» решту судового збору у розмірі 4 129, 19 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 КАС України, при вирішені справи по суті, суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю, або частково.

З рахуванням викладеного, позовні вимоги є не обґрунтованими, а тому позовна заява не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 69, 70, 71, 86, 122, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпробетон" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000202210 від 14.03.2013 р. - відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпробетон" решту судового збору у розмірі 4 129, 19 грн.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови, відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Лозицька