Рішення № 36528890, 26.12.2013, Апеляційний суд міста Севастополя

26.12.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц/797/2991/13 Головуючий у першій

інстанції Лушніков В.Ф.

Доповідач у апеляційній

інстанції Володіна Л.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Володіної Л.В.,

суддів - Клочка В.П., Водяхіної Л.М.,

секретар - Малахова Н.В.,

за участю:

представника позивача - Цирцан А.А.,

відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства „Чорноморський Банк Розвитку та Реконструкції" до ОСОБА_6, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором за рахунок майна, переданого в іпотеку, зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ПАТ „Чорноморський Банк Розвитку та Реконструкції" про визнання договору поруки припиненим, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 01 листопада 2013 р., -

В С Т А Н О В И Л А:

ПАТ „„Чорноморський Банк Розвитку та Реконструкції" в жовтні 2012 року звернулось з зазначеним позовом до відповідачів, уточнивши позовні вимоги, просило суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 1301/0815-1003 від 05.11.2007 р. у розмірі 4472585,40 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки, також просив відшкодувати судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 05.11.2007 р. між позивачем і ОСОБА_6 був укладений кредитний договір № 1301/0815-1003, згідно умов якого банк відкрив відповідачу мультивалютну кредитну лінію з лімітом у 224000 доларів США на споживчі цілі на строк до 09.11.2012 р. зі сплатою 15% річних. З ціллю забезпечення виконання ОСОБА_6 умов кредитного договору, 05.11.2007 р. між позивачем і ОСОБА_4 був укладений договір поруки.

За договором іпотеки від 05.11.2007 р., якій укладений між позивачем і ОСОБА_4 в якості забезпечення зобов'язань за кредитним договором, в іпотеку передано нерухоме майно - приміщення тренажерного залу, загальною площею 184 кв.м по АДРЕСА_1.

Умови кредитного договору відповідачем ОСОБА_6 не виконані.

Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 10.12.2010 р. з ОСОБА_6, ОСОБА_4 у солідарному порядку стягнута заборгованість за кредитним договором за період з липня 2009 р. по 04.06.2010 р. в сумі 2419745,35 грн.

Рішення суду до теперішнього часу не виконано, відповідачем ОСОБА_6 умови кредитного договору не виконуються, станом на 11 вересня 2012 року загальна сума заборгованості за кредитним договором складає 4472585,40 грн., яку позивач просить звернути на предмет іпотеки.

ОСОБА_4 звернувся до суду з зустрічним позовом до ПАТ „ЧБРР" про визнання договору поруки припиненим, визнання недійсними і скасування п.4.13 кредитного договору № 1301/0815-1003 від 05.11.2007 р. про сплату комісії; п.п.7.2, 7.3, 7.4, 7.8 кредитного договору про встановлення штрафів; просив змінити п.7.1 кредитного договору про встановлення пені з додаванням слів: „Але не більше 50% від розміру кредиту, який вказаний в п.1.2 кредитного договору", просив відшкодувати судові витрати.

Свої вимоги мотивував тим, що договором поруки від 05.11.2007 р. не встановлений строк його дії і він повинен бути припиненим після спливу шести місяців після закінчення кредитного договору, якій є основним зобов'язанням.

Згідно п.8 ст.18, п.п.10 п.3 ст.18 Закону України „Про захист прав споживачів", позивач просив визнати недійсним п.4.13 договору про сплату комісії, оскільки цей пункт внесено без згоди позичальника; на підставі п.п.5 п.3 ст.18 ЗУ „Про захист прав споживачів" просив змінити п.7.1 договору, яким встановлена пеня без обліку обмежень, тобто встановлений гранично можливий розмір пені 50% від кредиту; п.п. 7.2, 7.3, 7.4, 7.8 про встановлення штрафів просив визнати недійсними на підставі п.п.3 п.3 ст.18 ЗУ „Про захист прав споживачів".

Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 01 листопада 2013 року первісний позов задоволено частково, в задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції, як ухвалене при неправильному застосуванні норм матеріального права, при порушенні норм процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи, просить ухвалити нове рішення, яким відмовити у подвійному стягненні суми боргу в розмірі 2419745 грн., оскільки ця сума стягнута за рішенням суду від 10.12.2010 р., визначити початкову ціну предмета іпотеки не менше 1749000 грн., застосувати строк позовної давності до вимоги про стягнення пені, зменшити розмір неустойки з врахуванням раніше стягнутих сум, відмовити в нарахуванні відсотків за час прострочки кредиту, зупинити поруку ОСОБА_4 за договором поруки від 05.11.2007 р.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, якій просив апеляційну скаргу відхилити, відповідача ОСОБА_4, якій апеляційну скаргу підтримав, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 526,615 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися у встановлений строк у відповідності до чинного законодавства та умов договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до ст. 39 Закону України „Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ч. 1 ст. 38 цього Закону.

Відповідно до ст.589, 590 ЦК України, ст. 33 Закону України «Про іпотеку» заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується матеріалами справи, що 05.11.2007 р. між ОСОБА_6 і АКБ „Чорноморський банк розвитку та реконструкції" (правонаступником якого є ПАТ „Чорноморський банк розвитку та реконструкції") укладений кредитний договір № 1301/0815-1003, відповідно до умов якого банк відкрив позичальнику мультивалютну кредитну лінію на споживчі цілі з лімітом в еквіваленті 1300000 грн. на строк до 09 листопада 2012 року (а.с. 30-33). Відповідно до п.п.1.4,1.5,4.2 кредитного договору і додаткових угод до нього, позичальник зобов'язався щомісячно не пізніше 10 числа кожного місяця з дня надання кредитних коштів до дня повернення всієї суми кредитних коштів сплачувати банку 15% річних у доларах США, 15% річних у євро, 20% річних у гривні з розрахунку 360 днів у році за фактично отримані кошти та точну кількість днів користування кредитом.

У забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором 05.11.2007 р. між банком і ОСОБА_4 укладений договір поруки № 1301/0815-1003-п-1. Відповідно до п.2.1 договору поруки, у разі невиконання позичальником прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором, поручитель і позичальник несуть солідарну відповідальність перед банком на всю суму заборгованості включаючи суму кредиту, відсотки за кредитом, пеню та інші платежі, передбачені кредитним договором (а.с. 55-58).

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 05.11.2007 р. між АКБ „ЧБТР" і ОСОБА_4 укладений договір іпотеки, предметом якого є нерухомо майно - приміщення тренажерного залу, загальною площею 184 кв.м, які розташовані на третьому поверсі готельного блоку по АДРЕСА_1. Відповідно до п.5.2 договору іпотеки іпотекодержатель у разі невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором в момент настання строку виконання таких зобов'язань, набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію (а.с. 23-29).

Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 10.12.2010 р. з ОСОБА_6, ОСОБА_4 стягнута заборгованість за кредитним договором № 1301/0815-1003 від 05.11.2007 р. станом на 04.06.2010 р. у розмірі 2419745,37 грн. солідарно (а.с. 21).

Згідно наданого представником позивача розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 11.09.2012 р., заборгованість складає 4472585,40 грн., яка складається: із заборгованості за рішенням суду від 10.12.2010 р. у розмірі 2419745,35 грн.; заборгованості за період з 05.06.2010 р. по 11.09.2012 р. у розмірі 2052840,05 грн. (у тому числі 77466 доларів США (за курсом НБУ еквівалент 619191,01 грн.) - прострочена заборгованість по відсоткам; 67241,37 доларів США (за курсом НБУ 538433,04 грн.) - за траншем у доларах США; 972,77 грн. - за траншем у гривні - по пені за кредитом і відсоткам; 112000 доларів США (за офіційним курсом НБУ - 895216 грн. - штраф у розмірі 50% згідно п.7.3 кредитного договору (за кожен випадок порушення договірних умов у розмірі 10% від суми кредиту).

Відповідачами порушені умови кредитного договору, їм неодноразово надсилались повідомлення про наявність заборгованості за кредитним договором і необхідність її сплатити, однак заборгованість по кредиту погашена не була.

Враховуючи те, що порушення умов кредитного договору з боку відповідачів знайшло своє підтвердження, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Разом з тим, вирішуючи питання про встановлення загального розміру вимог та всіх його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки (ст.39 Закону України „Про іпотеку"), встановлення суми пені за порушення зобов'язання в розмірі 538433,04 - за траншем у доларах США, судом першої інстанції не враховано заяву відповідачів в запереченнях на позов про застосування позовної давності в один рік до вимоги про стягнення неустойки (штрафу, пені) відповідно до ч.2 ст.258 ЦК України (ч.3 ст.267 ЦК України) (а.с. 90).

Колегія суддів, враховуючи заяву відповідачів про застосування до вимоги про стягнення пені строку позовної давності, дату звернення з позовом до суду 08.10.2012 р., приходить до висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги в цій частині відповідно до ч.2 ст.258 ЦК України, і наявність підстав для зменшення суми пені до 299932,46 грн., погоджуясь з розрахунком пені, який наданий банком (а.с. 234-235). Таким чином, загальна сума боргу, яка підлягає сплаті позивачу з вартості предмету іпотеки складає 4234084,82 грн. (619191,01 грн. - заборгованість по відсоткам за термін з 05.06.2010 до 11.09.2012 р.; заборгованість по пені за кредитом та відсоткам за період з 08.10.2011 р. по 11.09.2012 р. - 299932,46 грн.; штраф згідно п.7.3 кредитного договору - 895216,00 грн.; 2419745,35 грн. - за рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 10.12.2010 р.).

Разом з тим, враховуючи, що порушення умов кредитного договору мають місце за весь час нарахування заборгованості по 11.09.2012 р., колегія суддів не знаходить підстав для застосування строків позовної давності щодо штрафу. Крім того, враховуючи недоведеність істотних обставин в розумінні ч.3 ст.551 ЦК України, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зменшення розміру неустойки.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що суд, визначаючи початкову ціну продажу предмета іпотеки не врахував положення п.5.3.1.3 договору іпотеки від 05.11.2007 р., якими передбачено, що початкова ціна продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів встановлюється за рішенням суду (третейського суду) або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо така згода не досягнута, то спеціалізованою організацією, що проводить прилюдні торги на підставі оцінки предмету іпотеки. При цьому початкова ціна не може бути нижчею за вартість предмету іпотеки, визначеної шляхом його оцінки згідно акту узгодження вартості предмету іпотеки укладеному сторонами та зазначеного в п.1.5 цього договору. Пунктом 1.5 договору встановлено, що сторони визначили, що заставна вартість предмету іпотеки на момент укладення договору іпотеки становить 1749000 грн., про що сторонами 05.11.2007 р. складено акт узгодження вартості предмету іпотеки. Враховуючи положення вищезазначених пунктів договору, колегія суддів приходить до висновку що рішення суду в частині визначення початкової ціни реалізації предмета іпотеки підлягає зміні, з зазначенням, що початкова ціна реалізації предмета іпотеки складає 1749000 грн.

Доводи позивача щодо переоцінки нерухомого майна, яке також є предметом іпотеки, за результатами прилюдних торгів під час проведення виконавчих дій при виконанні рішення Ленінського райсуду м.Севастополя від 10.12.2010 р., колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вони стосуються іншої справи, не є підставою для зміни умов договору іпотеки щодо початкової ціни реалізації предмету іпотеки.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні зустрічного позову з наступних підстав.

Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 р. „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів що виникають із кредитних правовідносин" роз'яснено, що якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу. Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову.

Суд, врахувавши, що кредит надано на строк до 09.11.2012 р., позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості, тобто позивач пред'явив вимогу до поручителя шляхом пред'явлення до нього позову з застосуванням права на повернення кредиту достроково, прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні зустрічного позову в частині визнання договору поруки припиненим.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про відмову в задоволенні зустрічного позову в частині визнання недійсними і скасування п.4.13 кредитного договору № 1301/0815-1003 від 05.11.2007 р. про сплату комісії; п.п.7.2, 7.3, 7.4, 7.8 кредитного договору про встановлення штрафів; змінити п.7.1 кредитного договору про встановлення пені з додаванням слів: „Але не більше 50% від розміру кредиту, який вказаний в п.1.2 кредитного договору", оскільки жодного доказу в підтвердження цих вимог суду першої інстанції надано не було, крім цього, ОСОБА_4 не є стороною кредитного договору № 1301/0815-1003 від 05.11.2007 р., тому не довів своє право на звернення до суду з зазначеними вимогами.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд вдруге стягнув з відповідачів заборгованість в сумі 2419745,35 грн., оскільки вона вже стягнута рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 10.12.2010 р., колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки судом правильно враховані роз'яснення, які містяться в п.17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 р. „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів що виникають із кредитних правовідносин", в якому зазначено, що зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК).Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що під час розгляду справи судом першої інстанції допущені порушення норм матеріального або процесуального права, як підстави для скасування рішення, тому колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду змінити.

Керуючись ст.ст. 526, 615, 559 ЦК України, Законом України „Про іпотеку", п.3 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст.309, ст.ст.313-317 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Змінити Рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 01 листопада 2013 року.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 1301/0815-1003 від 05.11.2007 р. перед Публічним акціонерним товариством „Чорноморський Банк Розвитку та Реконструкції" (99000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Большовицька, 24, поточний рахунок № 37398001 в ПАТ „ЧБРР", МФО 384577, код ЄДРПО 20929956) у розмірі 4234084 (чотири мільйона двісті тридцять чотири тисячі вісімдесят чотири) грн. 82 коп. - звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 05.11.2007 р., посвідченим приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_7, реєстровий № 1974, а саме - нерухоме майно - приміщення тренажерного залу, загальною площею 184,0 кв.м (приміщення за № Х111-22 по Х111-28), розташовані на 3-му поверсі готельного блоку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1) шляхом реалізації з прилюдних торгів за початковою ціною не нижче 1749000 (один мільйон сімсот сорок дев'ять тисяч) грн.

В інші частині рішення Ленінського районного суду м. Севастополя залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - Л.В. Володіна

Судді - В.П. Клочко

- Л.М. Водяхіна