Вирок № 36527380, 30.12.2013, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 1 - 525/12

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЧЕРКАСИ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2013 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді - Орленка В.В.

при секретарях - Кондес В.А., Гусак І.Ю.

за участю:

прокурорів - Варенка Р.О., Рейдала Ю.Д., Лагути Ю.О.

захисників - адвокатів - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальну справу по обвинуваченню

1. ОСОБА_4, народився ІНФОРМАЦІЯ_13 м. Черкаси, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, одруженого, проживаючого за адресою - АДРЕСА_1, раніше судимого :

- 28.12.2001 року Черкаським апеляційним судом за ст. ст. 69, 187 ч. 4, 42 ч. 1 КК України до 8-ми років позбавлення волі з конфіскацією майна. Ухвалою Верховного суду України від 28.05.2002 року склад злочину по окремому епізоду перекваліфіковано і засуджено за ст. ст. 69, 187 ч. 4, 14, 187 ч. 4, 44 КК України до 8-ми років позбавлення волі. Ухвалою Верховного суду України від 02.06.2003 року ухвала від 28.05.2002 року скасована і справу направлено на новий розгляд. Ухвалою Верховного суду України від 14.10.2003 року засуджено за ст. ст. 187 ч. 4, 14, 187 ч. 4, 42 КК України до 8-ми років позбавлення волі. Звільнений 05.12.2008 року із місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання;

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 147, ч. 5 ст. 186, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України, -

2. ОСОБА_5, народився ІНФОРМАЦІЯ_7 в с. Новосамарка Красноокнянського району Одеської області, громадянина України, українця, освіта середня, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою - АДРЕСА_12, раніше судимого,

- 25.03.2005 року Приморським районним судом м. Одеса за ст. ст. 186 ч. 5, 69, 187 ч. 4, 357 ч. 3, 70 КК України до 5-ти років 6-ти місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Ухвалою Верховного суду України від 14.03.2006 року його дії перекваліфіковані з ч. 4 ст. 187 КК України на ч. 2 ст. 187 КК України, з ч. 5 ст. 186 КК України на ч. 2 ст. 186 КК України і засуджено за ст. ст. 186 ч. 2, 69, 187 ч. 2, 70 КК України до 5-ти років 6-ти місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 10.04.2009 року по відбуттю строку покарання,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 147, ч. 5 ст. 186, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України, -

3. ОСОБА_6, народився ІНФОРМАЦІЯ_10 в м. Ташкент Узбекистан, громадянина України, росіянина, освіта середня технічна, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою - АДРЕСА_13, раніше судимого :

- 25.03.2005 року Приморським районним судом м. Одеса за ст. ст. 186 ч. 5, 69, 187 ч. 4, 357 ч. 3, 70 КК України до 5-ти років позбавлення волі з конфіскацією майна. Ухвалою Верховного суду України від 14.03.2006 року його дії перекваліфіковані з ч. 4 ст. 187 КК України на ч. 2 ст. 187 КК України, з ч. 5 ст. 186 КК України на ч. 2 ст. 186 КК України і засуджено за ст. ст. 186 ч. 2, 69, 187 ч. 2, 70 КК України до 5-ти років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 10.10.2008 року по відбуттю строку покарання,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 147, ч. 2 ст. 186, ч. 5 ст. 186, ч. 3 ст. 289, ч. 4 ст. 189 КК України, -

4. ОСОБА_7, народився ІНФОРМАЦІЯ_9 в с. Новосамарка Красноокнянського району Одеської області, громадянина України, українця, освіта середня, одруженого, має на утриманні малолітню доньку, не працюючого, проживаючого за адресою - АДРЕСА_14, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 147, ч. 5 ст. 186, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України, -

5. ОСОБА_8, народився ІНФОРМАЦІЯ_11 в м. Єкатеринбург Луганської області, громадянина України, українця, освіта незакінчена вища, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою - АДРЕСА_2, в силу вимог ст. 89 КК України вважається раніше не судимим,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 147, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України, -

6. ОСОБА_9, народився ІНФОРМАЦІЯ_14 в с. Іванівна Очаківського району Миколаївської області, громадянина України, українця, освіта неповна середня, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою - АДРЕСА_21, в силу вимог ст. 89 КК України вважається раніше не судимим,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 147 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4, будучи раніше судимим за ст. 187 КК України, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, та переслідуючи мету незаконного збагачення, а саме - одержання прибутку шляхом викрадення громадянина з наступним незаконним позбавленням його волі і подальшого використання в якості заручника з метою спонукання родичів останнього до виплати грошової винагороди, усвідомлюючи протиправність своїх дій, створив та очолити стійку злочинну групу корисливої спрямованості, яка спеціалізувалася на незаконному захопленні і триманні особи як заручника з метою спонукання родичів захопленого до виплати грошової винагороди.

Користуючись авторитетом серед раніше судимих осіб, ОСОБА_4 розробив план-схему захоплення заручника, незаконного його утримання та подальшого отримання грошової винагороди за звільнення останнього від його рідних, в липні 2009 року створив стійку організовану групу для здійснення вказаного злочину, до складу якої залучив в якості активного виконавця, свого знайомого ОСОБА_5, раніше судимого за вчинення злочинів, передбачених ст. ст. 186, 187 КК України, спільно з яким вони відбували покарання у Літинській ВК-123 Вінницької області. Завідомо знаючи, що ОСОБА_5 10.04.2009 року звільнився з місць позбавлення волі та не мав постійного джерела прибутку, ОСОБА_4 детально довів до нього свій план вчинення організованою групою злочинів, пов'язаних з незаконним захопленням і триманням заручника з метою спонукання родичів захопленого до виплати грошових коштів за умови звільнення заручника, а також повідомив останньому про його роль виконавця та старшого групи безпосереднього викрадення і незаконного тримання заручника, що включає в себе чітке виконання його вказівок при здійсненні покладених на нього функцій під час вчинення злочинів. Отримавши згоду ОСОБА_5, на участь у вчиненні викрадання та незаконного утримання заручника з метою подальшого отримання від рідних за звільнення затриманого грошової винагороди, він наказав останньому підшукати двох членів своєї групи, яких ознайомити із загальним планом діяльності при здійсненні вказаного злочину та відведеними їм ролями, відповідно до якого вони зобов'язані були підпорядковуватися лише ОСОБА_5, який і здійснював безпосередній контроль і керування діяльністю своєї групи, члени якої мали затримати особу, обрану та вказану ОСОБА_4, забезпечити його охорону, супроводження під час незаконного переміщення, позбавлення його волі шляхом обмеження пересування і утримання в відведених місцях до здійснення родичами заручника виплати грошової винагороди, після чого кожний член групи мав отримати від ОСОБА_4 певну грошову винагороду.

Так ОСОБА_4 розробив план захоплення і тримання в якості заручника мешканця м. Черкаси ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6, переслідуючи мету спонукання родича затриманого, а саме його брата - ОСОБА_10, до виплати на користь членів організованої ним групи грошової винагороди, як умови звільнення затриманого. Про деталі і обставини розробленого ОСОБА_4 злочинного плану ним було доведено ОСОБА_5, а згодом і всім іншим членам організованої групи.

В подальшому, до складу організованої групи, для реалізації заздалегідь розробленого ОСОБА_4 плану пов'язаного з незаконним захопленням і триманням ОСОБА_11, з урахуванням попередніх судимостей, матеріального становища та схильності до вчинення злочинів, а також морально - вольових, психологічних і фізичних якостей, були залучені наступні громадяни: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, житель АДРЕСА_12, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_9, мешканець АДРЕСА_14, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_10, мешканець м. Одеси, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_11, житель м. Черкаси, які добровільно надали згоду приймати участь у здійснені злочинів у складі організованої групи та відповідно мали виконувати певні зобов'язання, а саме:

- ОСОБА_5, будучи раніше судимим за ст. ст. 186, 187 КК України, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, та переслідуючи мету незаконного збагачення, а саме - одержання прибутку шляхом викрадення громадянина з наступним незаконним позбавленням його волі і подальшого використання в якості заручника з метою спонукання родичів останнього до виплати грошової винагороди, усвідомлюючи протиправність своїх дій, добровільно надав свою згоду і уже будучи залучений до складу організованої групи ОСОБА_4 в липні 2009 року, являючись активним учасником групи у відповідністю з відведеною йому роллю був зобов'язаний:

- за вказівкою ОСОБА_4 підшукати двох інших учасників для здійснення злочину та залучення їх до злочинної групи в якості активних виконавців, яких добре знав, міг на них покластися і відповідно довести до їх відома план здійснення злочину;

- у відповідності до відведеної йому ОСОБА_4 ролі, прибувши в м. Черкаси під приводом обговорення пропозицій пов'язаних з бізнесом мав зустрічатися з ОСОБА_11 та під час зустрічі спільно із іншими активними учасниками організованої групи здійснити викрадення потерпілого;

- перевезенням з іншими учасниками злочинного угрупування на автомобілі, викраденого ОСОБА_11 із місця викрадення до місця незаконного утримання;

- забезпечити його охорону під час перебування в обраному або погодженому з ОСОБА_4 місці, здійснити обмеження волі пересування ОСОБА_11 шляхом тримання в відведеному місці, до здійснення родичами потерпілого виплати суми грошей, зазначених у листах - вимогах підготовлених і переданих ОСОБА_4, а також, за вказівкою ОСОБА_4, повідомлених родичам заручника під час телефонних розмов ОСОБА_5;

- отримати від результатів злочинної діяльності обумовлену частку за участь у здійсненні викрадення та тримання затриманого у певному місці;

приймав активну участь в реалізації плану вчинення злочину разом із організатором ОСОБА_4, діючи згідно його вказівок здійснював зв'язок з ОСОБА_10 з метою висунення вимог про передачу грошових коштів переслідуючи ціль подальшого звільнення заручника;

- ОСОБА_6, будучи раніше судимим за ст. ст. 186, 187 КК України, переслідуючи мету незаконного збагачення, а саме - одержання прибутку шляхом викрадення громадянина з наступним незаконним позбавленням його волі і подальшого використання в якості заручника з метою спонукання родичів останнього до виплати грошової винагороди, усвідомлюючи протиправність своїх дій, добровільно надав свою згоду прийняти участь у здійсненні запропонованого злочину та являючись активним учасником організованої групи:

- знав та був добре ознайомлений із загальним планом вчинення злочинів та був повністю обізнаний із схемою злочинної діяльності злочинної групи та про роль кожного із учасників групи і згідно відведеної йому ролі мав приймати активну участь у силовому затриманні ОСОБА_11,

- мав супроводжувати потерпілого під час незаконного переміщення з м. Черкаси до АДРЕСА_17 та з АДРЕСА_17;

- мав забезпечити його охорону під час перебування в обраному або погодженому з ОСОБА_4 місці;

- здійснити обмеження волі пересування ОСОБА_11 шляхом тримання в відведеному місці, до здійснення родичами потерпілого виплати суми грошей, зазначених у листах - вимогах підготовлених і переданих ОСОБА_4, а також, за вказівкою ОСОБА_4, повідомлених родичам заручника під час телефонних розмов ОСОБА_5;

- отримати від результатів злочинної діяльності обумовлену частку за участь у здійсненні викрадення та тримання затриманого у певному місці;

- ОСОБА_7, який добровільно надав свою згоду прийняти участь у здійсненні запропонованого злочину та являючись активним учасником організованої злочинної групи в якій:

- до нього було доведено загальний план вчинення злочинів та який був повністю обізнаний із схемою злочинної діяльності злочинної групи та про роль кожного із учасників групи і згідно відведеної йому ролі мав керувати автомобілем потерпілого після його викрадення;

- супроводжувати потерпілого під час незаконного переміщення з м.Черкаси до АДРЕСА_17 та з АДРЕСА_17;

- забезпечити його охорону під час перебування в обраному ОСОБА_4 місці, здійснити обмеження волі пересування ОСОБА_11 шляхом тримання у відведеному місці, до здійснення родичами потерпілого виплати суми грошей, зазначених у листах - вимогах підготовлених і переданих ОСОБА_4, а також, за вказівкою ОСОБА_4, повідомлених родичам заручника під час телефонних розмов ОСОБА_5;

- отримати від результатів злочинної діяльності обумовлену частку за участь у здійсненні викрадення та тримання затриманого у певному місці;

- ОСОБА_8, який був залучений до організованої злочинної групи безпосередньо організатором ОСОБА_4 та який добровільно надав свою згоду прийняти участь у здійсненні запропонованих злочинів, та став активним учасником організованої злочинної групи в якій:

- до нього було доведено загальний план вчинення злочинів та який був повністю обізнаний із схемою злочинної діяльності злочинної групи та про роль кожного із учасників групи і згідно відведеної йому ролі мав надати приміщення для проживання інших учасників організованої злочинної групи та подальшого утримання там захопленого заручника;

- за вказівкою ОСОБА_4, на своєму автомобілі, в супроводженні членів групи, перевезти викраденого потерпілого із АДРЕСА_17 до АДРЕСА_21, для його подальшого незаконного тримання;

- отримати від результатів злочинної діяльності обумовлену частку за участь у здійсненні викрадення, перевезення та тримання затриманого у певному місці;

Створена таким чином ОСОБА_4 стійка організована група, в незмінному складі, в яку ввійшли ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, надавши добровільно згоду, згідно розробленого ОСОБА_4 та доведеного до всіх учасників групи і погодженого ними планом, на території м. Черкаси, в проміжок часу із липня 2009 року по 24 листопада 2009 року включно, вчинила наступні задокументовані працівниками правоохоронних органів злочини:

Так, 05.10.2009 ОСОБА_5, ОСОБА_7, і ОСОБА_6, за вказівкою ОСОБА_4, з метою здійснення запланованого злочину, потягом сполученням «Одеса - Київ» прибули у м. Черкаси, де ОСОБА_8, за вказівкою ОСОБА_4, діючи відповідно до відведеної йому ролі, зустрів їх та використовуючи свій автомобіль марки «Саманд», д.н.з. НОМЕР_6, відвіз вказаних осіб до АДРЕСА_17, де розмістив їх у своєму дачному будинку НОМЕР_17, що розташований на території дачного кооперативу «Кристал».

Надалі ОСОБА_5 на виконання спільного плану, протягом жовтня 2009 року, за вказівкою ОСОБА_4, маючи на меті захоплення і тримання ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6, як заручника з метою спонукання його родича - рідного брата ОСОБА_10 передати їм гроші як умови звільнення ОСОБА_11, шляхом обману, під приводом обговорення пропозицій пов'язаних з бізнесом на взаємовигідних умовах, під час телефонних розмов та зустрічей з родичами і колишніми співробітниками ОСОБА_11, намагався організувати зустріч потерпілого з ним в заздалегідь обраному ОСОБА_4 місці, і лише 04.11.2009 ОСОБА_11, будучи введеним в оману щодо справжніх намірів ОСОБА_5, погодився зустрітися з останнім близько 18 години, біля території парку 50 - річчя Жовтня м. Черкаси, що по вул. Дахнівській.

Для реалізації запланованих спільних злочинних дій, ОСОБА_5 діючи за вказівкою ОСОБА_4, спільно з ОСОБА_7 і ОСОБА_6 прибули 04.11.2009 року до обумовленого ОСОБА_4 місця, де останніх чекав на автомобілі ОСОБА_8, та спільно почали чекати в автомобілі останнього на появу ОСОБА_11 з метою подальшого його захоплення та тримання як заручника.

В цей же день, близько 18 години, ОСОБА_11, будучи введеним в оману з приводу мети зустрічі, на власному автомобілі марки ВАЗ-2102, д.н.з. НОМЕР_7, прибув на вищевказане місце зустрічі, а саме до території парку 50 - річчя Жовтня м. Черкаси, де припаркував свій автомобіль неподалік зупинки громадського транспорту «Перша міська лікарня». Одразу після цього, за вказівкою ОСОБА_4 отриману ОСОБА_5 в телефонному режимі, ОСОБА_11 в своєму автомобілі був захоплений ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7, які, проти волі потерпілого, із застосуванням грубої фізичної сили, з метою істотного обмеження вільного руху, пересування і здійснення контролю над ОСОБА_11, зв'язали руки і ноги останнього і змусили його випити заздалегідь приготовлену ними суміш горілки і медичного препарату «клофелін». В цей час ОСОБА_5 по телефону надійшла вказівка від ОСОБА_4 щодо перевірки та вилучення засобів мобільного зв'язку. ОСОБА_6 діючи за вказівкою ОСОБА_5 протиправно вилучив із барсетки ОСОБА_11 мобільний телефон. Після цього, на автомобілі потерпілого ОСОБА_11, під керуванням ОСОБА_7, згідно заздалегідь обумовленого плану погодженого всіма учасниками організованої групи, доставили ОСОБА_11 до дачного будинку НОМЕР_17, який розташований на території дачного кооперативу «Кристал», що в АДРЕСА_17. В цей час ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_8 на автомобілі останнього, супроводжували учасників організованої злочинної групи до місця тримання потерпілого ОСОБА_11, а саме до дачного кооперативу «Кристал», що в АДРЕСА_17. Де на протязі трьох діб, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 з метою отримання грошової винагороди за звільнення ОСОБА_11, умисно, незаконно, протиправно, примусово тримали потерпілого ОСОБА_11, як заручника, зв'язавши йому руки і ноги та змушували його протягом вказаного періоду часу вживати спиртні напої, в які розбавляли медичний препарат «клофелін». Надалі, в очікуванні виплати грошової винагороди за звільнення потерпілого в сумі 1000000 доларів США, з метою недопущення виявлення їх місцезнаходження і подальшого переховування заручника, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, за вказівкою організатора злочинної групи ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8, діючи як співвиконавці, на автомобілі ОСОБА_8 «Саманд», д.н.з. НОМЕР_6, під керуванням останнього, 7 листопада 2009, примусово перевезли ОСОБА_11 з АДРЕСА_17 до АДРЕСА_21, при цьому, з метою обмеження свободи пересування потерпілого і зменшення його активності, попередньо зв'язали йому руки та ноги і використовуючи медичний шприц ввели внутрішньовенно медичний препарат «Димедрол». Прибувши до вказаного населеного пункту, згідно обумовленого злочинного плану, помістили ОСОБА_11 в будинок, який належить ОСОБА_9, де з застосуванням фізичного насильства, і погроз його застосування, примусово тримали потерпілого з метою отримання грошової винагороди як умови його звільнення, що виразилось в тому, що ОСОБА_5, за вказівкою ОСОБА_4, приїжджав до м.Черкаси, де неодноразово телефонував братові особи, захопленої і утримуваної ними в якості заручника - ОСОБА_10, і під час телефонних розмов спонукав останнього до виплати на користь членів організованої ОСОБА_4 злочинної групи, зміненої і погодженої з ОСОБА_4 грошової винагороди в розмірі 600000 доларів США за звільнення ОСОБА_11, поки не був разом з іншими членами групи затриманий працівниками міліції. 24.11.2009 ОСОБА_11 був звільнений працівниками міліції в будинку, в якому проживав ОСОБА_9 і в якому він незаконно тримався членами організованої групи.

Крім цього, ОСОБА_5 діючи за безпосередньою вказівкою ОСОБА_4, згідно заздалегідь розробленого і схваленого ними спільного злочинного плану, разом з ОСОБА_7 і ОСОБА_6, діючи як члени організованої злочинної групи, захопили 04.11.2009 близько 18 години потерпілого ОСОБА_11, в його власному автомобілі марки ВАЗ-2102, д.н.з. НОМЕР_7, яким він прибув на заздалегідь обумовлене місце зустрічі, а саме до території парку 50 - річчя Жовтня м.Черкаси, де припаркував свій автомобіль неподалік зупинки громадського транспорту «Перша міська лікарня», із застосуванням грубої фізичної сили, з метою істотного обмеження вільного руху, пересування і здійснення контролю над ОСОБА_11, зв'язали руки і ноги останнього і змусили його випити заздалегідь приготовлену ними суміш горілки і медичного препарату «клофелін». Після цього, на автомобілі потерпілого, під керуванням ОСОБА_7, згідно заздалегідь обумовленого плану, доставили ОСОБА_11 із м. Черкаси до дачного будинку НОМЕР_17, який розташований на території дачного кооперативу «Кристал», що в АДРЕСА_17, де протягом трьох діб, з метою отримання грошової винагороди за звільнення ОСОБА_11, умисно, незаконно, протиправно, примусово тримали потерпілого ОСОБА_11, як заручника, зв'язавши йому руки і ноги та змушували його протягом вказаного періоду часу вживати спиртні напої, в які розбавляли медичний препарат «клофелін». Надалі, в очікуванні виплати грошової винагороди за звільнення потерпілого в сумі 1000000 доларів США, з метою недопущення виявлення їх місцезнаходження і подальшого переховування заручника, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, за вказівкою організатора злочинної групи ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8, діючи як співвиконавці, на автомобілі ОСОБА_8 «Саманд», д.н.з. НОМЕР_6, під керуванням останнього, примусово перевезли ОСОБА_11 з АДРЕСА_17 до АДРЕСА_21, при цьому, з метою обмеження свободи пересування потерпілого і зменшення його активності, попередньо зв'язали йому руки та ноги і використовуючи медичний шприц ввели внутрішньовенно медичний препарат «Димедрол». Прибувши до вказаного населеного пункту, згідно обумовленого злочинного плану, помістили ОСОБА_11 в будинок, який належить ОСОБА_9, де з застосуванням фізичного насильства, і погроз його застосування, примусово тримали потерпілого з метою отримання грошової винагороди як умови його звільнення, що виразилось в тому, що ОСОБА_5, за вказівкою ОСОБА_4, приїжджав до м.Черкаси, де неодноразово телефонував братові особи, захопленої і утримуваної ними в якості заручника - ОСОБА_10, і під час телефонних розмов спонукав останнього до виплати на користь членів організованої ОСОБА_4 злочинної групи, зміненої і погодженої з ОСОБА_4 грошової винагороди в розмірі 600000 доларів США за звільнення ОСОБА_11, поки не був разом з іншими членами групи затриманий працівниками міліції. 24.11.2009 ОСОБА_11 був звільнений працівниками міліції в будинку, в якому проживав ОСОБА_9 і в якому він незаконно утримувався та був позбавлений волі, членами організованої злочинної групи, протягом тривалого часу, тобто 21 день.

ОСОБА_4, повторно, 04 листопада 2009 року, близько 18 години 10 хвилин, з корисливих мотивів та з метою забезпечення злочинного плану по захопленню та подальшого тримання як заручника ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6, одразу після фактичного захоплення останнього в його автомобілі ВАЗ-2102, д.н.з. НОМЕР_7, що знаходився біля зупинки громадського транспорту «Перша міська лікарня», що по вул. Дахнівській в м. Черкаси, членами організованої ним групи, а саме ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_5, які згідно розробленого злочинного плану із захоплення ОСОБА_11, зв'язали останнього і змусили його випити заздалегідь приготовлену ними суміш горілки і медичного препарату «клофелін», зателефонував ОСОБА_5 і користуючись своїм беззаперечним авторитетом серед учасників цієї групи, наказав заволодіти мобільним телефоном ОСОБА_11 та передати вказаний мобільний телефон йому. Одразу після цього, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_5, діючи в складі організованої ОСОБА_4 злочинної групи та чітко виконуючи вказівки останнього, відкрито, умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння мобільним телефоном ОСОБА_11, обшукали одяг потерпілого та не виявивши в ньому вищевказане майно, в присутності потерпілого, усвідомлюючи те, що останній спостерігає за їхніми діями та не зважаючи на це, незаконно, проти волі ОСОБА_11, обшукали салон вищевказаного автомобілю, в результаті чого виявили барсетку потерпілого, в якій знаходилось чуже майно, яке на праві приватної власності належить громадянину ОСОБА_11, а саме: мобільний телефон Нокіа 3310, вартістю 300 гривень, в якому було встановлено стартовий пакет Лайф, вартістю 25 гривень, на рахунку якого знаходилось близько 30 гривень, яким вони відкрито, умисно, з корисливих мотивів заволоділи. Одразу після цього, ОСОБА_5, продовжуючи спільні злочинні дії організованої групи, разом з вищевказаним майном, вийшов з даного автомобіля, та виконуючи вказівку ОСОБА_4 передав йому це майно. В результаті сумісних дій членів організованої ОСОБА_4 групи, її учасники всього викрали чуже майно на загальну суму 355 гривень, чим спричинили потерпілому матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Він же, повторно, 04 листопада 2009 року, згідно заздалегідь розробленого та схваленого всіма учасниками групи злочинного плану по захопленню та подальшого тримання як заручника ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6, діючи в складі організованої ним злочинної групи, надав вказівку незаконно заволодіти чужим майном, а саме транспортним засобом ОСОБА_11 на якому останній повинен був приїхати до зупинки громадського транспорту «Перша міська лікарня», що по вул. Дахнівській в м. Черкаси, та на ньому ж транспортувати ОСОБА_11 до дачного будинку НОМЕР_17, що розташований на території дачного кооперативу «Кристал», що в АДРЕСА_17. Цього ж дня, близько 18 години, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_5, діючи в складі організованої ОСОБА_4 групи, чітко виконуючи вказівки останнього та розроблений ним план по захопленню ОСОБА_11 і заволодіння його транспортним засобом, умисно, незаконно заволоділи легковим автомобілем ВАЗ-2102, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_7, який належить ОСОБА_11, вартість якого, згідно висновку автотоварознавчої експертизи №10 від 22.04.2010 року, на момент скоєння злочину складала 10188,72 гривень, і на якому останній приїхав до зупинки громадського транспорту «Перша міська лікарня», що по вул. Дахнівській в м. Черкаси, що виразилось в тому, що вони сіли до салону автомобіля, та із застосуванням фізичного насильства, що не є небезпечним для життя або здоров'я потерпілого, відкрито, з метою отримання можливості керувати вищевказаним автомобілем, ОСОБА_6 і ОСОБА_5, умисно, захопили ОСОБА_11, та перетягли його з водійського сидіння на заднє сидіння його автомобілю, після чого зв'язали йому ноги і руки, а потім змусили його випити заздалегідь приготовлену ними суміш горілки і медичного препарату «клофелін», а ОСОБА_7, в цей час, діючи згідно розробленого ОСОБА_4 і доведеного до кожного учасника групи плану, сів на водійське сидіння вищевказаного автомобілю, після чого, умисно, незаконно, за вказівкою ОСОБА_5, всупереч волі ОСОБА_11, разом з іншими членами групи і потерпілим, проїхав на даному автомобілі близько 30 метрів, зупинив автомобіль у неосвітленому місці, де учасники групи, на протязі близько 30 хвилин, чекали щоб суміш горілки і медичного препарату «клофелін», яку вони змусили випити ОСОБА_11 почала діяти і останній заснув. Після цього, за вказівкою ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 і ОСОБА_7, продовжуючи свої злочинні дії, і виконуючи заздалегідь розроблений ОСОБА_4 план, незаконно, всупереч волі власника транспортного засобу ОСОБА_11 і разом з ним, на вищевказаному автомобілі, під керуванням ОСОБА_7, приїхали до дачного будинку НОМЕР_17, що розташований на території дачного кооперативу «Кристал», що в АДРЕСА_17, де і висадили потерпілого. На протязі всього часу ОСОБА_4, разом із ОСОБА_8 на автомобілі останнього супроводжували членів організованої злочинної групи які перевозили викраденого ОСОБА_11 від вулиці Дахнівська в м.Черкаси до перехрестя дороги в напрямку села Чапаєвка Золотоніського району де залишилися чекати повернення ОСОБА_7 на автомобілі потерпілого ОСОБА_11 Дочекавшись у вищевказаному місці повернення ОСОБА_7, який перебував за кермом автомобіля потерпілого ОСОБА_11 та супроводжували останнього в м.Черкаси. Прибувши в м. Черкаси за вказівкою ОСОБА_4, ОСОБА_7 залишив автомобіль в районі драматичного театру, що розташований за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 234. Після цього ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_8 на автомобілі останнього відвезли ОСОБА_7 до дачного кооперативу «Кристал», що в АДРЕСА_17 де утримувався потерпілий ОСОБА_11

Він же, та ОСОБА_8, повторно, 04 листопада 2009 року і 05 листопада 2009 року, діючи в складі організованої ним злочинної групи, одразу після захоплення активними членами вказаної злочинної групи, а саме: ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_5 як заручника громадянина ОСОБА_11, переслідуючи корисливі мотиви, а саме заволодіння грошовими коштами, здійснили вимагання передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, в тому числі і у вбивством, обмеження його свободи при наступних обставинах:

- шляхом відправлення відповідного текстового повідомлення та направлення підготовленого листа - вимоги, вимагав від його близького родича - рідного брата ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_12, передачі чужого майна, яке належить останньому, а саме грошових коштів в сумі 1000000 доларів США за звільнення його брата ОСОБА_11, який був захоплений та незаконно обмежений свободи, утримувався членами організованої злочинної групи в одному із жилих будинків в АДРЕСА_21, де проживає ОСОБА_9.

В подальшому, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, користуючись своїм беззаперечним авторитетом серед учасників цієї групи, ОСОБА_4 наказав одному з її активних членів - ОСОБА_5 продовжити злочинні дії з пред'явлення вимог передачі вищевказаного майна, шляхом здійснення відповідних телефонних дзвінків громадянину ОСОБА_10, в результаті чого ОСОБА_5, діючи в складі організованої ОСОБА_4 групи і чітко виконуючи вказівки останнього, в період часу з 14 листопада 2009 року до 24 листопада 2009 року, умисно, незаконно, діючи з корисливих мотивів, під час телефонних розмов з ОСОБА_10, виконуючи злочинний план з отримання грошової винагороди за звільнення ОСОБА_11 доведений до всіх учасників організованої групи, скоїв шість дзвінків ОСОБА_10, з вимогою передати грошові кошти в сумі 1000000 доларів США за звільнення брата. Під час, чергового телефонного дзвінка, за проханням останнього і за погодженням з ОСОБА_4, змінив розмір грошової винагороди з 1000000 доларів США на 600000 доларів США, проте вищевказану винагороду учасники організованої ОСОБА_4 групи так і не отримали, в силу незалежних від них обставин, оскільки були затримані працівниками міліції.

Крім цього, ОСОБА_5, 04 листопада 2009 року, діючи спільно та погоджено з ОСОБА_7 і ОСОБА_6, після захоплення ОСОБА_11 як заручника, та транспортування останнього до дачного будинку НОМЕР_17 розташованого на території дачного кооперативу «Кристал», що в АДРЕСА_17, під час перенесення ОСОБА_11, безпосередньо в приміщення вищевказаного будинку, близько 18 години 45 хвилин, знаходячись біля останнього, умисно та цілеспрямовано, з метою подолання опору потерпілого, нанесли захопленому ними ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6, близько десяти ударів кулаками рук в область грудної клітки і ребер, в результаті чого, згідно висновку судово - медичної експертизи № 1580 від 26.11.2009 потерпілому ОСОБА_11 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді травми грудної клітки з переломом передніх відділів восьмого ребра зліва, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

Крім цього, ОСОБА_6, повторно, 04 листопада 2009 року, близько 18 години 55 хвилин, після нанесення учасниками організованої ОСОБА_4 групи потерпілому ОСОБА_11 тілесних ушкоджень середньої тяжкості, для подолання опору останнього під час занесення потерпілого до приміщення дачного будинку НОМЕР_17 розташованого на території дачного кооперативу «Кристал», що в АДРЕСА_17, діючи за вказівкою іншого учасника організованої групи ОСОБА_5 здійснити обшук кишень і одягу ОСОБА_11 з метою виявлення колюче - ріжучих предметів і засобів зв'язку, ОСОБА_6, із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя або здоров'я потерпілого та з погрозою застосування такого насильства, користуючись його безпорадним станом, що виявилось у застосуванні безпосередньо перед цим фізичного насильства, діючи умисно і цілеспрямовано провів обшук кишень одягу ОСОБА_11, де в одній із яких виявив та відкрито, з корисливих мотивів, здійснив крадіжку чужого майна, яке на праві приватної власності належить ОСОБА_11, а саме : готівкові гроші в сумі 3 300 гривень, різними купюрами, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Крім цього, ОСОБА_9 в перших числах листопада 2009 року, діючи з корисливих мотивів, надав свою згоду на пропозицією свого рідного брата ОСОБА_5, який діяв за вказівкою ОСОБА_4, надати своє житло в АДРЕСА_21, де він постійно проживає, знайомим ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5 з метою утримання останніми в якості заручника ОСОБА_11, та за це мав отримати певну грошову винагороду, так як був повідомлений і обізнаний із планом вищевказаних осіб, направленим на досягнення певної мети, тобто отримання грошової винагороди за утримання певної особи, як заручника в своєму житловому будинку.

07 листопада 2009 року ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, із АДРЕСА_17 доставили в жилий будинок, що належить ОСОБА_9, розташованому в АДРЕСА_21, незаконно затриманого як заручника ОСОБА_11, якого в подальшому помістили у вищевказаний жилий будинок, де із застосуванням фізичного насильства, погроз його застосування, із відома власника будинку ОСОБА_9 незаконно та протиправно утримували потерпілого ОСОБА_11, як заручника до 24 листопада 2009 року, тобто до часу звільнення останнього працівниками міліції, переслідуючи мету отримання грошової винагороди в сумі 600000 доларів США за умови його звільнення як заручника, від брата останнього - ОСОБА_10, обмежуючи таким чином свободу пересування потерпілого включно до 24 листопада 2009 року.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину в скоєнні інкримінованих йому злочинах не визнав та пояснив, що до викрадення потерпілого ОСОБА_10 він не має жодного відношення. У вказаний в обвинуваченні час він дійсно кілька разів зустрічався з деякими підсудними ( зокрема з ОСОБА_5 ), однак зустрічі мали поодинокий характер і стосувалися бізнесових справ ( оренда житла, купівля - продаж дорогоцінних металів ). ОСОБА_4 також познайомив підсудних ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з ОСОБА_8, у якого останні орендували помешкання в кооперативі. Злочинну групу він не створював, не очолював, вказівок іншим підсудним не давав, до викрадення ОСОБА_11 не має жодного відношення. Пізніше від інших підсудних довідався, що вони були вимушені оговорити його у вчиненні злочинів під тиском працівників органів внутрішніх справ.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину в скоєнні інкримінованих йому злочинах визнав частково та показав, що викрадення потерпілого ОСОБА_11 мало місце, однак підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_8 до цього не причетні. Ініціатором та організатором був невстановлений слідством чоловік на ім'я ОСОБА_15, який запропонував йому скоїти викрадення потерпілого з метою отримання викупу. З цією метою підсудний, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 прибули до м. Черкаси, там їх зустрів ОСОБА_8, з яким їх познайомив ОСОБА_4, та який відвіз їх до свого будинку в садовому кооперативі. В подальшому підсудний, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, використовуючи інформацію, яку надавав їм невстановлений слідством чоловік на ім'я ОСОБА_15, призначили зустріч з ОСОБА_11. Коли потерпілий приїхав на цю зустріч на власному автомобілі, вони проникли до автомобіля, де застосовуючи фізичну силу, подолали його опір, зв'язали, примусили впити горілку з клофеліном, та на автомобілі потерпілого відвезли до дачі ОСОБА_8, яку вони знімали. Там вони утримували потерпілого три дні, а потім попросили ОСОБА_8 перевезти їх до АДРЕСА_21, до помешкання ОСОБА_9. ОСОБА_8 на належному автомобілі перевіз трьох вищевказаних підсудних та потерпілого, якого підсудні перед цим примусили вжити медичні препарати, щоб подолати його волю та опір, до АДРЕСА_21. Про те, що разом з ними їде заручник, який незаконно позбавлений волі, вони ОСОБА_8 не повідомляли, а ввівши його в оману, сказали, що це їх знайомий. Потерпілий під час транспортування його опору не чинив, з ОСОБА_8 не розмовляв. В подальшому потерпілий ОСОБА_11 утримувався в помешканні ОСОБА_9, на нього були одягнуті саморобні засоби та його примусово заставляли вживати медичні препарати, щоб обмежити його пересування та щоб запобігти його втечі. Підсудний повернувся до м. Черкаси, звідки неодноразово телефонував братові викраденого, ОСОБА_10, та вимагав кошти за звільнення заручника. В ході переговорів його та інших затримали співробітники УБОЗ, які із застосуванням психічного та фізичного тиску примусили оговорити про причетність до скоєння вказаних злочинів ОСОБА_4 та ОСОБА_8, хоча останні до цього не були причетні, про викрадення нічого не знали і участі в скоєні злочинів не приймали. Також підсудний ОСОБА_5 заявив, що жодних тілесних ушкоджень потерпілому під час вищевказаних подій ні він, ні інші підсудні, які причетні до скоєння вказаних злочинів, не спричиняли.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_6 свою вину в скоєнні інкримінованих йому злочинів визнав частково та показав, що на пропозицію ОСОБА_5 разом погодився взяти участь у викраденні людини. Для цього вони із ОСОБА_7 приїхали до м. Черкаси, де ОСОБА_5 домовився з потерпілим ОСОБА_11 про зустріч, під час якої підсудний та ОСОБА_5 сіли до автомобіля потерпілого, не застосовуючи фізичної сили, зв'язали йому руки, примусили випити горілку з клофеліном та відвезли до будинку, який орендували в ОСОБА_8. Там вони кілька днів утримували потерпілого, зв'язавши йому руки, а потім домовилися з ОСОБА_8, що той перевезе їх до АДРЕСА_21. Про те, що вони викрали потерпілого, ОСОБА_8 ніхто не повідомляв, його ввели в оману, сказавши, що з ними буде їх знайомий. Коли сідали в автомобіль, то ОСОБА_8 не бачив, що в потерпілого були зв'язані руки, оскільки розмовляв з підсудними, а сам потерпілий перебував під впливом медичних препаратів. Після того, як ОСОБА_8 привіз їх до АДРЕСА_21, то потерпілого в подальшому утримували в будинку ОСОБА_9. Через деякий час підсудного та ОСОБА_5 затримали працівники міліції. Вину у спричиненні тілесних ушкоджень потерпілому за ч. 1 ст. 122 КК України підсудний не визнав, зазначивши, що він чи інші підсудні тілесних ушкоджень потерпілому не спричинили і його не били. Також вважає не вірною кваліфікацію його дій. До скоєння інкримінованих злочинів ОСОБА_4 та ОСОБА_8 не причетні, ОСОБА_4 підсудний не бачив, а ОСОБА_8 лише здав їм в оренду житло та відвіз на автомобілі в АДРЕСА_21, проте про викрадення та незаконне утримання вказані особи нічого не знали.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_7 свою вину в скоєнні інкримінованих йому злочинів визнав частково та показав, що на пропозицію ОСОБА_5 він погодився допомогти останньому в справі, яка вимагала керування автомобілем, оскільки лише у ОСОБА_7 було посвідчення водія. Для цього він, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 приїхали до м. Черкаси, там зустрілися з ОСОБА_8, в якого орендували заміський будинок. Потім ОСОБА_5 домовився з потерпілим ОСОБА_11 про зустріч, під час якої ОСОБА_5 та ОСОБА_6 сіли до автомобіля потерпілого. Підсудний чекав осторонь, і коли його покликали, то ОСОБА_5 наказав йому сісти за кермо та відвезти їх до орендованого житла. При цьому підсудний про те, що відбувається викрадення людини не знав, а коли дізнався, то під впливом погроз ОСОБА_5 був вимушений брати участь в подальших протиправних діях. Коли дізнався, що до ОСОБА_5 приїхали співробітники Черкаського УБОЗу, то добровільно з'явився із зізнанням.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_8 свою вину в скоєнні інкримінованих йому злочинів не визнав та показав, що злочини він не скоював, до складу організованої злочинної групи не входив. Він лише здав ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 свій заміський будинок, потім на прохання вказаних підсудних перевіз їх та їх знайомого ( як потім з'ясувалося - це був ОСОБА_11 ) до АДРЕСА_21. Під час перевезення він не бачив, чи були зв'язані в потерпілого руки, останній також нічого йому не говорив. Підсудні сказали йому, що це їх знайомий, і він випив зайвого. По приїзду в АДРЕСА_21 він залишив всіх вищевказаних осіб там, а сам повернувся в м. Черкаси. До викрадення потерпілого та інших злочинів він відношення не має, і що його обвинувачують в причетності до скоєного дізнався лише після затримання.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_9 свою вину в скоєнні інкримінованому злочину визнав повністю та показав, що на прохання свого брата - ОСОБА_5, він погодився надати останньому та його знайомим - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 своє домоволодіння, щоб останні деякий час утримували там потерпілого. Зі слів ОСОБА_5, він заборгував значну суму коштів, і в разі неповернення цих коштів його вб'ють, тому він і викрав потерпілого. Підсудний ОСОБА_9 погодився допомогти братові, і потерпілий залишився в його будинку. Потім ОСОБА_5 їздив до м. Черкаси, а через деякий час заручника звільнили співробітники УБОЗ та затримали підсудних.

Вина підсудних у вчиненні інкримінованих злочинів доводиться :

по факту захоплення та тримання ОСОБА_11 як заручника з метою спонукання родича - брата ОСОБА_11 до виплати грошової винагороди як умови звільнення заручника, скоєного організованою групою:

- показами потерпілого ОСОБА_11, який в судовому засіданні підтримав свої покази, дані на досудовому слідстві та підтвердив, що безпосередньо його позбавили волі ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7. ОСОБА_8 він бачив один раз;

- показами потерпілого ОСОБА_11, оголошеними в судовому засіданні, що приблизно в кінці жовтня 2009 року, коли він зайшов до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_15», по АДРЕСА_22, то зустрів директора магазину ОСОБА_17, яка пояснила, що кілька днів назад приходив незнайомий чоловік та просив передати йому листа. Коли він прочитав листа, в ньому йшла мова про комерційну пропозицію: зокрема пропонувалося купити сік та цукор недорого. Він, прочитавши листа, сказав ОСОБА_17, що його це не стосується, так як він на даній роботі вже не працює та віддав листа ОСОБА_17, після чого пішов в особистих справах. Після того, не пам'ятає якого саме числа, близько 18 години, коли він знаходився вдома, то до хати прийшов невідомий чоловік невисокого росту, близько 165 см. Даний чоловік попросив перетелефонувати чоловікові, якого назвав по імені (однак на даний час він його не пам'ятає) та підтвердити те, що він отримав листа з комерційною пропозицією. Що за то був за чоловік він не знає і про нього не розпитував. Після чого незнайомий чоловік дав йому номер телефону та потерпілий зі свого телефону (так як у незнайомця не було телефону) зателефонував. Під час розмови він пояснив, що листа з пропозицією отримав, однак цим не займається після чого незнайомий чоловік пішов. Після цього, почались незрозумілі дзвінки, номеру телефону з яких надходили дзвінки - він не пам'ятає, і в нього він не зберігся. Телефонував чоловік, який розповідав, що він працює на фірмі та на вигідних умовах може продати сік та цукор. ОСОБА_11 пояснив, що це не до нього, щоб він йшов до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_15» та показував їм комерційні пропозиції. Після того даний чоловік ще кілька разів телефонував зі своєю комерційною пропозицією, при чому при кожній розмові даний чоловік пропонував зустрітися увечері в кафе та поговорити про пропозицію. Потерпілий говорив, що в нього не виходить та й наміру в нього зустрічатися з ним не було. В подальшому вказаний чоловік телефонував щодня, кілька разів на день, говорив, що в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_15 » його пропозицією не зацікавились та наполягав на зустрічі. Такі дзвінки тривали десь на протязі трьох тижнів. Так, 04 листопада 2009 року він як і завжди перебував на робочому місці, після 17 годин, він закінчив роботу та вирішив їхати додому. До речі, цього дня незнайомий чоловік, про якого він говорив раніше, вже телефонував 2-3 рази та наполягав на зустрічі, щоб при зустрічі обговорити пропозицію так як в нього дуже дешево, й щоб потерпілий підійшов до директора магазину «ІНФОРМАЦІЯ_15 » з такою пропозицією. Під час такої розмови ОСОБА_11 пояснив, що може зустрітися близько 17 години 30 хвилин. Незнайомець пояснив, що його офіс знаходиться в районі 1-ї міської лікарні в м. Черкаси, та щоб потерпілий під'їхав до парку ім.50 р. Перемоги. Під час розмови він говорив, що буде на автомобілі ВАЗ 2102 білого кольору. Близько 17 години 30 хв. чи можливо й пізніше, він приїхав до вказаного парку та зупинився на стоянці. В цей час він помітив як позаду його автомобіля, з правої сторони, підійшло двоє незнайомих йому чоловік, віком близько 35 років, один з яких був невисокого росту, інший - вищого росту. Вони підійшли до автомобіля та невисокого зросту чоловік відкрив задню праву дверцята та запитав, чи він з приводу пропозиції. ОСОБА_11 відповів, що так, після чого даний чоловік хотів сісти до автомобіля. В цей час потерпілий, відкривши свої дверцята, хотів встати, однак даний чоловік схватив його за шию та потягнув назад до салону, утримуючи ОСОБА_11 в сидінні. В цей час інший чоловік, вищий на зріст, відкрив передні праві дверцята та залізши до салону тримав ноги. Чоловік нижчого росту сильно давив потерпілого за шию, так, що останній навіть не міг дихати, від чого він підняв руки. Після цього, чоловік, що вищого зросту, зв'язав його руки позаду з допомогою гумового джгута, який до речі знаходився на передньому правому сидінні. Коли невідомі зв'язали йому руки, то він тоді вже переліз на заднє сидіння. Потім він помітив, як до автомобіля підійшов третій чоловік, середнього росту, нібито волосся в нього було кучерявим, який сів за кермо автомобіля. Коли руки потерпілому зв'язали, то здається чоловік вищого росту почав його обшукувати, після чого з баретки, що була в нього на плечі, він дістав його телефон «Нокіа» 3310, придбаний близько 5-ти років назад, в якому знаходилась сім - картка «Лайф», на рахунку якої були кошти в сумі 30 гривень. Крім телефону в барсетці був паспорт на його ім'я, посвідчення водія, довіреність, технічний паспорт на автомобіль ВАЗ-2102, медична довідка. Після цього, здається чоловік вищого росту, примусово заставляв потерпілого випити рідину, яка за смаком та запахом подібна до горілки. Потім хтось засунув йому до рота дві таблетки круглої форми темного кольору, після чого він дані таблетки непомітно для всіх виплюнув під куртку. Потім, один чоловік, хто саме - сказати не зміг, так як його тоді поклали обличчям до сидіння, вийшов з автомобіля та через декілька хвилин повернувся й вони поїхали у невідомому напрямку. Під час руху він почув розмову, що рухатися автомобілем необхідно зі швидкістю 60 - 65 км. на год., розмова була нібито з телефону. В подальшому, через певний проміжок часу, автомобіль зупинився, та він вийшов з автомобіля. В цей час один з чоловіків сказав іншому: «ти знаєш, що робити», після чого його взяли за плечі, так як руки були зв'язані, та за ноги та почали нести в невідомому напрямку. В цей час він почав кричати та кликати на допомогу, а тому ноги йому відпустили та один з чоловіків почав його бити кулаком в район грудної клітки та ребер з правої та лівої сторін. Удари наносив один чоловік, кількість ударів близько 5. Під час нанесення ударів його тримали за плечі, скільки чоловік тримало - він не знає. Потім коли він замовчав, його перестали бити, однак коли він віддихався, почав знову кричати та кликати на допомогу й його хтось почав знову бити в грудну клітку, кількість ударів була близько 5. На його думку удари наносив той самий чоловік, так як сила та точність була подібною. Потім його завели в двоповерховий будинок, на другий поверх. Будинок він не бачив, так як у нього постійно на голові була накрита, в кімнаті його зупинили й розв'язали йому руки, поклали на підлогу, обличчям до низу та один чоловік за вказівкою іншого почав його обшукувати. Хто обшукував та хто говорив - він не бачив. У нього в джинсах, в задній правій кишені, знаходились гроші в сумі 3 300 гривень. Чоловік, що його обшукував дані гроші витягнув з кишені. Гроші у нього були різними купюрами: 100 грн., 50 грн., 10 грн. та інші. Коли він лежав на підлозі, руки в нього були витягнуті до гори, таким чином йому широкими капроновими ременями зв'язали зап'ястя рук та ноги, при чому ремені вони заклепали металевими заклепками. Зв'язавши руки та ноги з нього зняли капюшон та посадили на ліжко. В кімнаті знаходилось два ліжка, стіл, три стільці, обігрівач електричний. В кімнаті він помітив трьох чоловік, двоє з яких на обличчі були медичні марлеві пов'язки, які на половину закривали їх обличчя, один чоловік був без пов'язки. Чоловік з пов'язкою був в спортивному костюмі чорного кольору, чоловік без пов'язки в куртці коричневого кольору, в що був одягнутий третій чоловік він не пам'ятає. Чоловік, що без пов'язки розповів, щоб він не кричав, не рухався, взагалі нічого не робив, вів себе добре, й від нього нічого не залежить. Ще говорив, що їм втрачати нічого. В той день він відчув біль в районі ребер з лівої сторони. На протязі трьох днів за ним постійно наглядали, їсти давали один - два рази вдень, в кімнаті знаходилось відро, тому фізіологічні потреби він справляти ходив до нього. Інколи, за його проханням, давали пити воду та чай. Одного разу, здається, це було наступного дня після приїзду, йому вдалося витягнути одну руку, однак в цей час забіг чоловік без пов'язки, а за ним ще один чоловік - його він не пам'ятає й почали його бити по обличчю, нирках, печінці. Він знаходився лежачи на ліжку, обличчям до низу. Потім чоловік без пов'язки почав говорити, щоб він нічого такого не робив, й вони його не будуть чіпати. Біля потерпілого постійно знаходився один чоловік й мінялись вони десь через 3 години. Щовечора, на протязі вказаного часу, йому давали таблетки, на думку потерпілого - клофелін, та кололи йому шприцем прозору рідину, що знаходилась в ампулах, після чого він засинав на час близько 5-8 годин. Одного разу він проспав навіть близько 14 годин. Після сну він відчував «в'ялість» всього організму, сонливість. Шприцем кололи в м'язи ноги, колов чоловік, що був в пов'язці. На третій день його перебування у даному будинку, руки йому розв'язали, ноги залишили зв'язаними й у вечері, чоловік без пов'язки пояснив, що йому необхідно вколоти снодійне та дали таблетки з горілкою. Як йому пояснили, що вони будуть кудись переїздити. Під вечір, на нього наділи капюшон та посадили до автомобіля, тому марки й кольору він не бачив. Потім вони поїхали в невідомому напрямку. Про те скільки було чоловік в автомобілі він сказати не зміг, бо на голові постійно в нього був капюшон. Він знаходився в положенні лежачи, голову йому нахилили до колін та постійно говорили щоб він не чинив опір. Тоді ноги були в нього зв'язані, а руки йому розв'язали. В автомобілі ніхто не розмовляв, слухали радіо, по дорозі один раз зупинились десь на 2-3 хв. після чого знову ж таки поїхали. Невдовзі автомобіль зупинився, він вийшов з автомобіля та його завели до будинку, посадили на підлогу на матрац. В іншому будинку умови були подібні. Він проживав в кімнаті розміром 2 х 3 м., в кімнаті було ліжко, матрац, з ним було двоє людей в масці, один без, та був ще один чоловік віком близько 34 років, полюбляв вживати спиртні напої на ім'я ОСОБА_9, який інколи приходив. Десь через 5 днів, чоловік що був без пов'язки, зібрався й кудись поїхав, коли потерпілий залишився сам в кімнаті, двоє чоловік в пов'язці та ОСОБА_9 щось святкували. Його запросили також. Він випивши вина, сказав що буде йти спати, і тікати нікуди не буде. Після цього він пішов до кімнати. Насправді він гадав, що коли вони заснуть, то він зможе втекти. Він ліг на ліжко й в цей час до кімнати забіг чоловік без пов'язки в коричневій куртці та почав кричати на інших людей. Після цього потерпілому дали випити горілки з снодійним, після чого він заснув. Прокинувся він вже в сараї, на матраці, на ліжку, й до самого кінця залишався в сараї, руки були зв'язані ременем. Здається 22 листопада 2009 року до нього підійшов чоловік в коричневій куртці. В його в руках був кишеньковий персональний комп'ютер. Він пояснив, що необхідно записати голос ОСОБА_11, для того щоб його в подальшому показати брату ОСОБА_10, й пересвідчити його, що він живий. Даний чоловік дав кпк та потерпілий вголос розповів про родичів. Після чого він дав йому листок паперу із зошита в клітинку та сказав щоб той написав текст про родичів. Потім даний чоловік забрав все та невдовзі кудись поїхав, так як потерпілий його не бачив, та залишився лише один чоловік, що був в спортивному. Попередньо, до ременя, який постійно був у нього на ногах, прив'язали ще одну мотузку, край якої прив'язали до ліжка, щоб він нікуди не пішов. Через два дні, 24 листопада 2009 року, коли він лежав на ліжку приїхали працівники міліції та визволили його ( т. 2 а. с. 57 - 59 );

- показами свідка ОСОБА_10, оголошеними в судовому засіданні, що 04 листопада 2009 року, близько 23 години, йому на мобільний телефон надійшло текстове повідомлення від невідомої особи, наступного змісту: «ОСОБА_10 твой брат у нас завтра приезжай в Черкассы получишь инструкции. Машину забери у театра. В милицию лучше не звони». Повідомлення прийшло з мобільного телефону його брата ОСОБА_11. Одразу після цього він перетелефонував ОСОБА_11, на цей же телефон, але хтось підняв трубку і одразу зкинув. Вважає, що це було зроблено для того, щоб впевнитись, що він отримав вищевказане повідомлення. Потім він ще декілька разів телефонував ОСОБА_11 на мобільний, але на дзвінки ніхто вже не відповідав. У вищевказаний час він їхав потягом у м. Сімферополь і знаходився біля станції ім. «Шевченко» (м.Сміла), а тому одразу зійшов з потягу. Після цього він зателефонував дочці ОСОБА_11 - ОСОБА_32 і попросив, щоб ОСОБА_39, який проживав разом з ОСОБА_22, поїхав до драматичного театру м. Черкаси, біля якого мав стояти автомобіль її батька, тобто ОСОБА_11. Як потім з'ясувалось, до драматичного театру їздили ОСОБА_39 і ОСОБА_32. Вони по приїзду до театру виявили автомобіль ОСОБА_11 який був не зачинений і двигун якого не працював. Оглянувши автомобіль вони виявили другий мобільний телефон ОСОБА_11, оскільки у останнього їх було два. Уточнив, що повідомлення прийшло йому з іншого телефону ОСОБА_11. Барсетки і будь - яких інструкцій в автомобілі ОСОБА_11 не було, так само як і документів ОСОБА_11 та його другого мобільного телефону. В цей час, з міста Сміла він одразу поїхав в м. Черкаси, а потім додому до ОСОБА_11. В цей час вдома, наскільки він пам'ятає, були ОСОБА_22, ОСОБА_39 і їх донька. Через деякий нетривалий час, за його проханням, додому прийшла ОСОБА_32, яка в цей час знаходилась у своєї матері - ОСОБА_23, яка проживає за адресою : АДРЕСА_10. Після цього він наказав всім вищевказаним особам нікуди з квартири не виходити і сидіти вдома, до тих пір поки не скаже що робити далі. Також він показав їм вищевказане СМС - повідомлення. Потім він відвіз ОСОБА_32 знову до матері, а сам поїхав до м. Києва. ОСОБА_22 і ОСОБА_39 залишились в квартирі по вул. Г. Дніпра. 05 листопада 2009 року, близько 20 години, йому на мобільний телефон зателефонував невідомий чоловік, який назвав його по імені, а потім спитав чому він не забрав автомобіль ОСОБА_11, а коли він відповів, що тому що не бачив в цьому сенсу, вищевказаний чоловік сказав, щоб в поштовій скриньці його тещі, яка проживала АДРЕСА_11, знаходиться лист з інструкціями, який особисто йому необхідно було забрати. Його здивував той факт, що невідомий уточнив вулицю по якій проживала його теща. Голос того чоловіка був схожим на голос чоловіка віком близько 30 років. Його він раніше не чув і він йому був не знайомий. Той голос він зможе впізнати оскільки він досить специфічний і його добре запам'ятав. 06 листопада 2009 року, зранку, він приїхав до м. Черкаси з м. Києва, і одразу поїхав до своєї тещі - ОСОБА_24, яка проживає за адресою : АДРЕСА_11. В поштовій скриньці, як і казав невідомий, він знайшов паперовий конверт, заклеєний. Одразу після цього він відкрив цей конверт і виявив в ньому лист формату А-4, на якому було роздруковано текст з приводу того, що його брата викрали, викрадачі гарантували його безпеку якщо він не буде звертатися до міліції, що за ним постійно викрадачі спостерігають, і в разі виникнення у викрадачів підозри щодо інформування про викрадення правоохоронні органи ОСОБА_11 буде знищено. В кінці листа містилася інформація про те, що йому необхідно буде виплатити викрадачам за звільнення ОСОБА_11 гроші в сумі 1 000 000 доларів США. Лист ніким підписаний не був. Розпочинався він словами « Уважаемый ОСОБА_10…». Цього ж дня, забравши всіх родичів і забравши вищевказаний лист і конверт із собою, він поїхав знову до м. Києва. Своїх родичів він залишив у своїх друзів. 07 листопада 2009 року, ввечері, він знову поїхав у м. Черкаси, а 08 листопада 2009 року звернувся із заявою до УБОЗ ГУМВС України в Черкаській області. До своєї заяви він додав вищевказані конверт і лист. Після цього він поїхав до м. Києва. Через деякий час, точної дати він вже не пам'ятає, коли він знаходився у своїх друзів з родичами, йому, близько 08 години 30 хвилин, на мобільний телефон зателефонував той же невідомий чоловік (який телефонував і раніше), який спитав чи отримав він листа. Коли він відповів що отримав листа, невідомий спитав у нього з приводу грошей. Він відповів, що сума вказана в листі є занадто великою, на що останній сказав, щоб він ще подумав, а потім від'єднався. Приблизно 12 або 13 листопада 2009 року його дружина повідомила, що в ході її розмови зі своєю бабусею по лінії батька - ОСОБА_26, яка проживає в м. Черкаси, їй стало відомо, що до неї приходив її племінник (племінник ОСОБА_26) - ОСОБА_4 (який являється двоюрідним братом батька моєї дружини), прізвище якого до 16-річного віку було « ОСОБА_4 », і який розпитував останню про нього, його справи, а також його фінансове становище, і цей факт її дуже здивував, оскільки той раніше на протязі останніх 20 років до неї не заходив і тип паче не цікавився його життям. Також додав, що приблизно 11 років тому, він проживав в АДРЕСА_8, і в цей час ОСОБА_4 проживав по сусідству з ним. Тісних стосунків з ним ніколи не підтримував. Після цього він почав підозрювати ОСОБА_4 в участі до викрадення його брата, про що повідомив правоохоронні органи. Після цього деякий час йому ніхто не телефонував, повідомлень не присилав і вказівок про подальші дії не надавав. Він вирішив для себе, що за звільнення ОСОБА_11, він зможе заплатити викрадачам лише 300 000 доларів США, про що і повідомив тій же особі, яка йому зателефонувала приблизно через тиждень. Ще приблизно через 5 діб, йому знову зателефонував той же чоловік, якому він підтвердив факт наявності у нього трьохсот тисяч доларів США і якого він попросив дізнатися у його брата імена і адреси проживання його тіток для того, щоб переконатися що ОСОБА_11 досі живий. Невідомий погодився на це. В цей же день, приблизно через 20 хвилин, той чоловік знову перетелефонував і повідомив, що вони за звільнення ОСОБА_11 хочуть 600 000 доларів США, але він наполіг на вищевказаній сумі і додав, що кожного разу як невідомий буде телефонувати він буде задавати йому питання на які той повинен буде давати відповіді, дізнавшись їх попередньо у ОСОБА_11. Ще через декілька днів, близько 10 години 30 хвилин, йому знову зателефонував той чоловік і сказав, що у адміністратора спортзалу, що біля цукрового заводу, знаходиться лист від його брата з усією цікавлячою його інформацією, і який йому необхідно було забрати. Того ж дня, ввечері, йому знову зателефонував той чоловік, і спитав чи отримав він листа від ОСОБА_11 (забрав у адміністратора), і коли той відповів стверджувально сказав, що подальші його дії він повідомить пізніше. На наступний день, зранку, коли він перебував у м. Києві, йому знову зателефонував той чоловік, який спитав чи готовий він передати їм гроші за звільнення ОСОБА_11, а коли той відповів що готовий, чоловік спитав коли він буде вдома, на що він відповів, що знаходиться в Києві, оскільки там проживає. Після цього той чоловік знову сказав про те що йому робити далі повідомлять згодом. Того ж дня, тобто в ніч з 24.11.2009 на 25.11.2009 він дізнався від працівників міліції про те, що його брата звільнили в Одеській області. В Черкаси ОСОБА_11 привезли працівники міліції близько 10 години. Він виглядав дуже стомленим, схудлим, і скаржився на біль в області ребер. З ним спілкувався один і той же чоловік. Він постійно телефонував йому на його мобільний телефон, на номер НОМЕР_5. Кожного разу у нього на мобільному телефоні висвітлювались вхідні номери телефонів з кодом м. Черкаси (тобто 0472), а тому він зателефонував до ВАТ «Укртелеком», продиктував номери вхідних дзвінків від невідомого і йому повідомили, що всі ці дзвінки відбувались з таксофонних апаратів м. Черкаси. Зазначив, що по голосу чоловіку, який йому телефонував близько 30 років. Особисто він впевнений, що саме ОСОБА_4 організував викрадення його брата ОСОБА_11 і його утримання з метою отримання від нього грошової винагороди з причин вказаних ним вище ( т. 5 а. с. 22 - 26 );

- показами свідка ОСОБА_27, оголошеними в судовому засіданні, що в м. Київ він проживає з 2000 року. На даний час і вже з 2005 року він працює директором охоронної компанії «Пересвіт», яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (це юридична адреса). До 2000 року він досить тривалий проміжок часу проживав в м. Черкаси за вищевказаною адресою. Ще в дитинстві, коли він проживав в АДРЕСА_9, в сусідньому подвір'ї проживав ОСОБА_4. У той час він з ним тісних стосунків не підтримував і знав його лише наглядно. Згодом, ОСОБА_4 відкрив спортивний клуб «Атлет», який знаходився біля ринку «Сєдова» в м. Черкаси, у підвальному приміщенні. Приблизно у 1992-1993 роках він почав ходити до вищевказаного клубу для того, щоб займатися там спортом. У вищевказаний час і у вищевказаному місці він і познайомився з ОСОБА_4 ближче. Тісних стосунків з ним він ніколи не підтримував і не підтримує. В основному він зустрічався з ним лише в приміщенні вищевказаного клубу. У клубі ОСОБА_4 він займався на протязі часу близько одного року, а потім почав ходити до іншого спортивного залу, який відкрився ближче до його місця проживання. На той час ОСОБА_4, проживав на перехресті вулиць Горького - Шевченка в м. Черкаси, проживав з якоюсь жінкою (або дружиною або співмешканкою - цього він точно сказати не може), чим він займався у вільний час - йому не відомо. Серед їхніх спільних знайомих були лише ті люди, які також займалися у вищевказаному клубі. Потім він дізнався, що ОСОБА_4 був засуджений за скоєння якогось злочину, але якого саме - йому не відомо. В кінці весни - на початку літа 2009 року, він випадково зустрів ОСОБА_4 в спортивному клубі «Плазма - GYM» м. Черкаси. Про подробиці його життя він детально не розпитував і останній про це не розповідав. Приблизно в кінці літа - на початку осені у вищевказаному клубі він знову зустрів ОСОБА_4 Останній розповів йому, що у нього якісь проблеми з його комп'ютером, а потім спитав чи не може він допомогти йому в ремонті та налагодженні його. Особисто він в комп'ютерній техніці не досить добре обізнаний, а тому він сказав йому, що має знайомого, до якого він звертаюсь в разі виникнення подібних проблем. Після цього ОСОБА_4 попросив його познайомити з цим знайомим. Після цього, вони з ОСОБА_4 поїхали до вищевказаного його знайомого - ОСОБА_40, офіс якого неподалік «Водоканалу» м. Черкаси. По приїзду він познайомив ОСОБА_40 з ОСОБА_4 і попросив ОСОБА_40 допомогти ОСОБА_4 по вищевказаному питанню. Що саме відбувалось потім він пригадати не може. Після того він ще випадково зустрічався з ОСОБА_4 і ОСОБА_40 Наскільки він пам'ятає, останнього разу він бачив ОСОБА_4 у кінці вересня - на початку жовтня 2009 року, в приміщенні вищевказаного спортивного залу «Плазма - GYM» ( т. 5 а. с. 45 - 47 );

- показами свідка ОСОБА_30, оголошеними в судовому засіданні, що приблизно з 1993 року він знайомий з ОСОБА_10. Наскільки він пам'ятає, вони з ним познайомились в спортивному залі, що розташований на площі 700-річчя в м. Черкаси. З ОСОБА_10 він завжди підтримував і підтримує добрі дружні стосунки. Крім того, на даний час вони з ним мають спільний бізнес. Згодом ОСОБА_10 познайомив його зі своїм братом - ОСОБА_11, з яким він також підтримував і підтримує дружні стосунки. Крім того, приблизно у тому ж році, він познайомився з ОСОБА_4, який мав спортивний зал на ринку «Сєдова» в м. Черкаси. На той час він був йому відомий під прізвищем «ОСОБА_4». З ним тісних стосунків він ніколи не підтримував і не підтримує. Останнього разу він бачив ОСОБА_4 у 2009 році в приміщенні бару «Ерік», що розташований по вул. Хрещатик в м. Черкаси. З ним він тоді не спілкувався і він був один - мабуть на когось чекав. Йому відомо, що ОСОБА_4 був раніше судимим. На початку листопада 2009 року, від ОСОБА_10 він дізнався, що невідомі особи викрали ОСОБА_11 і за його звільнення вимагають гроші в сумі 1000000 доларів США. Після цього, з його слів, йому телефонував невідомий і надавав інструкції з приводу подальших дій ОСОБА_10. З того часу, по дружньому, ОСОБА_10 тримав його в курсі даних подій. В кінці листопада йому на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_10 і попросив його негайно поїхати до спортивного залу «Цезарь», який розташований біля цукрового заводу м. Черкаси, де у адміністратора забрати лист для нього. Одразу після цього він на власному автомобілі під'їхав до вищевказаного спортивного залу, де підійшов до дівчини-адміністратора, яка знаходилась при вході, з правої сторони, і спитав у неї листа для ОСОБА_10. Адміністратором була молода дівчина, на вигляд близько 22-23 років, зріст і колір волосся якої він не пам'ятає. Та дівчина, мовчки, віддала мені паперовий конверт, білого кольору, запечатаний, без будь-яких надписів на лицевій стороні. Прізвище свідка адміністратор не питала і його документи не перевіряла. Забравши конверт, він сів до свого автомобіля і перетелефонував ОСОБА_10. В ході телефонної розмови, ОСОБА_10 попросив його акуратно розкрити вищевказаний конверт, ознайомитись з вмістом. Він так і зробив і виявив всередині конверту один аркуш паперу із зошита в клітинку, ще один аркуш і електронний носій інформації у вигляді маленької дискети. На папері з зошита знаходився рукописний текст на якому знаходилась інформація про родичів ОСОБА_10, на іншому аркуші знаходився друкований текст в якому йшла мова про суму викупу - 600 000 доларів США, а також інформація про те, що додаткові інструкції будуть надані додатково. Що саме знаходилась на дискеті - йому не відомо. Прочитавши вищевказані аркуші паперу, він, в телефонному режимі, переказав їх ОСОБА_10. Після цього ОСОБА_10 попросив його відвезти усі вищевказані речі директору магазину «ІНФОРМАЦІЯ_15», що розташований по АДРЕСА_22 - ОСОБА_17. Він так і зробив і по приїзду до вищевказаного магазину, віддав усі вищевказані речі (предмети) ОСОБА_17 особисто в руки. Що саме ОСОБА_17 зробила з тими речами - йому не відомо ( т. 5 а. с. 52 - 54 );

- показами свідка ОСОБА_31, яка в судовому засіданні підтвердила свої покази на досудовому слідстві;

- показами свідка ОСОБА_31, оголошеними в судовому засіданні, що на протязі 10 років працює в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_15 », що знаходиться в АДРЕСА_22, з 2007 року працює на посаді менеджера по бакалійній групі товарів. Так, здається з листопада 2007 року, точно вказати не може, до них на роботу менеджера по овочах та фруктах влаштувався ОСОБА_11, якого вона знала ще до того часу, як рідного брата ОСОБА_10 - власник магазину «ІНФОРМАЦІЯ_15». Під час роботи ОСОБА_11 на посаді менеджера, характеризувався з позитивної сторони. добросовісний, до поставленої роботи ставився з відповідальністю, спиртними напоями не зловживав, на роботі був завжди тверезим. Десь на початку жовтня 2009 року, коли вона прийшла на роботу, як і зазвичай, то на столі виявила лист, попередньо директор ОСОБА_17 пояснила, що лист їй, коли він прочитала, в ньому було текст друкованими літерами, в якому зазначалось що пропонуємо Вам купити за невисокою ціною продукцію, зокрема, цукор та сік «Сандора», при чому вказувалась ціна, якою мовою був текст та кому він був адресований - вона не пам'ятає, про те чи зазначались імена в листі та телефони - сказати не може. Даний лист був незвичайного зразка. Прочитавши вона поклала лист до папки паперів. Після того, через кілька днів, яке саме число було - він сказати не може, на мобільний телефон офісу їхнього магазину 80674726996 зателефонував незнайомий чоловік, з якого номеру телефону телефонував незнайомець - сказати не може, слухавку взяла вона, даний чоловік здається запитав про комерційну пропозицію, після чого почав розпитувати про ОСОБА_11, та просив, щоб вона дала йому номер мобільного телефона ОСОБА_11, вона відповіла, що ОСОБА_11 до пропозиції не має ніякого відношення, а номер мобільного телефону в неї не має, в ході розмови незнайомець говорив, що це ж брат ОСОБА_10, й що він знає ОСОБА_10. Після чого незнайомий чоловік поклав слухавку ( том 1 а. с. 81 - 82 );

- показами свідка ОСОБА_32, оголошеними в судовому засіданні, що вона проживає разом з батьком - ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6. На даний час вона ніде не працює і не навчається. З 2008 року вона проживала в м. Києві, за адресою: АДРЕСА_20, де проживала і проживає її бабуся. Там вона проживала лише на протязі двох років. На початку листопада, в зв'язку з хворобою, вона приїхала до м. Черкаси і фактично проживала за вищевказаною адресою. Її батько являється приватним підприємцем та працював за домовленістю з приватним підприємцем ОСОБА_33, вже приблизно з кінця літа 2009 року. Наскільки їй відомо до його завдань входило постачання будівельних матеріалів до об'єктів будівництва. Постачання він здійснював на власному автомобілі марки ВАЗ-2102, білого кольору, д.н.НОМЕР_7. Раніше, до листопада 2008 року він працював на посаді менеджера в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_15», що по АДРЕСА_22, власником якого являється брат мого батька - ОСОБА_10. 04 листопада 2009 року, вночі, їй на мобільний телефон зателефонував брат мого батька ОСОБА_10, який наказав їй приїхати за вищевказаною адресою. В цей час вона знаходилась у своєї матері - ОСОБА_23, яка проживає за адресою: АДРЕСА_10. Коли вона приїхала додому, а це відбулося через досить короткий проміжок часу, то вдома на цей час знаходилась її рідна сестра - ОСОБА_22, її співмешканець - ОСОБА_39, їх дитина і ОСОБА_10. По приїзду ОСОБА_10 наказав їм нікуди з квартири не виходити і сидіти вдома, до тих пір поки він не скаже нам що робити далі. Також він показав СМС-повідомлення, яке прийшло на його мобільний телефон, в якому було вказано про те, що її батька викрадено, щоб в міліцію вони не звертались і точно виконували подальші інструкції, автомобіль батька можна забрати біля драм. театру. З якого саме номеру абонента було надіслано вищевказане повідомлення - вона не знала і не знає по теперішній час, бо ОСОБА_10 цього їм не казав і особисто вона його не бачила. Після цього, ОСОБА_10 на своєму автомобілі відвіз її знову до матері, а сам поїхав у невідомому їй напрямку. ОСОБА_22 і ОСОБА_39 залишились в квартирі по вул.Г.Дніпра. На протязі двох днів вона знаходилась у матері і з квартири не виходила. В цей проміжок часу вона з квартири матері не виходила і чекала на вказівки ОСОБА_10. Через два дні за нею заїхав ОСОБА_10 і забрав її і ОСОБА_22 до м. Києва, а саме десь за містом (де саме - їй не відомо), вони проживали у його друзів. Там вони проживали на протязі 21 доби, тобто до тих пір поки вони не дізналися про те, що її батька визволили. ОСОБА_10 проживав з ними. Під час проживання у друзів ОСОБА_10, останньому майже кожного дня телефонували якісь люди, і щось від нього вимагали. Що то були за люди і що саме вони хотіли від ОСОБА_10 він їм не розповідав. Особисто їй на мобільний телефон ніхто не телефонував, бо вона, за вимогою ОСОБА_10, виключила його. Через 21 день, ОСОБА_10 на мобільний телефон зателефонували з міліції і повідомили, що її батька визволили, а тому ОСОБА_10 відвіз її до бабусі, а ОСОБА_22 відвіз до м. Черкаси. Згодом вона дізналася від батька і ОСОБА_10, що 04 листопада 2009 року, ввечері, біля парку « 50-річчя» в м. Черкаси, невідомі особи, викрали її батька і утримували його з метою отримання викупу за нього. Хто саме скоїв те викрадення - їй не відомо. Також згодом від ОСОБА_10 вона дізналася про те, що майже відразу після викрадення батька на адресу батьків дружини ОСОБА_10, які проживають в Південно - західному районі м. Черкаси (точної адреси вона не знає), надійшов лист від осіб, які викрали її батька з вимогою про сплату грошей в сумі 1 000 000 доларів США за звільнення її батька ( т. 4 а. с. 127 - 129 );

- даними протоколу огляду місця події дачної ділянки в АДРЕСА_21 від 25.11.2009 року, в ході якого було виявлено сліди та зафіксовано факт незаконного утримання ОСОБА_11 ( т. 2 а. с. 5 - 14 );

- даними протоколу огляду речових доказів від 08.12.2009 року, в ході якого було оглянуто упаковки клофеліну, ампули з димедролом та постановою про приєднання їх до матеріалів кримінальної справи (т. 2 а. с. 15 - 16, 17 );

- даними висновку судово-медичної експертизи № 2446 від 10.12.2009 року, згідно якого в сечі ОСОБА_11 виявлено - фенобарбітал ( том 2 а. с. 31 - 32 );

- даними висновку судово-медичної експертизи № 1580 від 26.11.2009 року, згідно якого ОСОБА_11 отримав тілесні ушкодження у вигляді травми грудної клітини з переломом передніх відділів восьмого ребра зліва, що відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості ( т. 2 а. с. 48 - 49 );

- даними протоколу огляду місця події дачної ділянки НОМЕР_17 в кооперативі «Кристал» Чорнобаївського району Черкаської області від 25.11.2009 року, в ході якого було виявлено сліди та зафіксовано факт незаконного утримання ОСОБА_11 ( т. 2 а. с. 61 - 65 );

- даними протоколу огляду автомобіля «Саманд» від 25.11.2009 року, вилученого у ОСОБА_8, в ході якого було виявлено сліди та зафіксовано факт незаконного утримання ОСОБА_11 та постановою про визнання автомобіля речовим доказом ( том 2 а. с. 66 - 69, 70 );

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події за участі ОСОБА_6 від 25.11.2009 року, в ході якого останній детально розповів та вказав на місцях обставини вчинення ним злочину спільно з іншими фігурантами по справі ( т. 2 а. с. 73 - 81 );

- показами свідка ОСОБА_4, оголошеними в судовому засіданні, що вона проживає на дачному участку «Кристал» Чорнобаївського району Черкаської області де неподалік неї є дачний участок НОМЕР_17, що належить ОСОБА_8. Так вона дійсно бачила, що в жовтні 2009 року на дачний участок ОСОБА_8 приїхало троє невідомих молодих чоловіків та проживали там на протязі тривалого часу ( т. 2 а. с. 82 );

- даними протоколу очної ставки між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 в ході якого обвинувачені підтвердили участь один одного у вчиненні інкримінованих їм злочинах ( т. 2 а. с. 83 - 86)

- даними протоколів відтворення обстановки та обставин події за участі ОСОБА_5 від 26.11.2009 року, в ході якого останній детально розповів та вказав на місцях обставини вчинення ним злочину спільно з іншими фігурантами по справі ( т. 2 а. с. 87 - 88, 89 - 92, 93 - 95, 96 - 98 );

- даними протоколу очної ставки між ОСОБА_40 та ОСОБА_4, в ході якої ОСОБА_40 підтвердив свої покази, які давав раніше ( т. 2 а. с. 99 - 101 );

- даними протоколів пред'явлення особи для впізнання в ході яких ОСОБА_11 впізнав ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_8 як осіб які вчинили його викрадення та незаконно проти його волі утримували ( т. 2 а. с. 103 - 104, 105 - 106, 107 - 108, 109 - 110 );

- даними відповіді на запит ВАТ «Укртелеком» № 939 від 03.12.2009 року, в ході якого останні надали інформацію про реалізацію телефонних пластикових карток ( т. 2 а. с. 177 );

- даними розпізнавальних фото злочинної діяльності групи осіб, які скоїли викрадення ОСОБА_11 та вимагали гроші у ОСОБА_10 ( т. 2 а. с. 178 - 188 );

- даними протоколів відтворення обстановки та обставин події за участі ОСОБА_7 від 01.12.2009 року, в ході яких останній детально розповів та вказав на місцях обставини вчинення ним злочину спільно з іншими фігурантами по справі ( т. 2 а. с. 192 - 196, 197 - 203 );

- даними протоколів відтворення обстановки та обставин події за участі ОСОБА_8 від 02.12.2009 року, в ході яких останній детально розповів та вказав на місцях обставини вчинення ним злочину спільно з іншими фігурантами по справі ( т. 2 а. с. 207 - 209, 210 - 211 );

- даними протоколу виїмки від 25.12.2009 року, в ході якого було вилучено лазерний диск з магазину «Київського ювелірного заводу» на якому зафіксовано рух ОСОБА_5 при здійсненні злочинної діяльності ( т. 3 а. с. 32 );

- даними протоколу очної ставки між ОСОБА_11 та ОСОБА_6, в ході якого ОСОБА_11 підтвердив свої покази, та вказав, що саме ця особа спільно з іншими здійснила його викрадення та незаконне утримання ( т. 3 а. с. 63 - 67 );

- даними протоколу огляду від 25.11.2009 року, в ході якого було оглянуто сліди пальців рук вилучених на кооперативі «Кристал» Чорнобаївського району Черкаської області та визнання їх речовими доказами ( т. 3 а. с. 95,124 );

- даними висновку судово-дактилоскопічної експертизи № 1/729 від 26.12.2009 року, згідно якого сліди пальців рук вилучених в кооперативі «Кристал» Чорнобаївського району Черкаської області належать ОСОБА_11 ( т. 3 а. с. 104 - 110 );

- даними висновку технічної експертизи документа № 1/730 від 16.12.2009 року, згідно якого надані на експертизу фрагменти аркушів складали раніше одне ціле двох окремих аркушів зі рукописними текстами ( т. 3 а. с. 136 - 139 );

- показами свідка ОСОБА_35, оголошеними в судовому засіданні, що в кінці вересня її чоловік ОСОБА_7 їй повідомив, що він їде на будівництво в Одеській області та зібравшись пішов. 24.11.2009 року близько 02 год. 30 хв. прийшов її чоловік додому та повідомив, що він спільно з іншими співучасниками викрали людину в м. Черкаси та привезли її до АДРЕСА_21 де незаконно утримували при цьому вимагали гроші за його звільнення ( т. 3 а. с. 188 - 189 );

- даними протоколу пред'явлення особи для впізнання від 22.12.2009 року, в ході якого ОСОБА_36 впізнала ОСОБА_4 як особу яка три рази приходила на офіс за місцем її роботи та щось розпечатувала ( т. 3 а. с. 192 );

- даними протоколу огляду та приєднанням в якості речового доказу аркушу паперу з вимогою про виплату грошей за звільнення ОСОБА_11, які надав ОСОБА_10 ( т. 1 а. с. 14 - 15 );

- даними протоколу огляду транспортного засобу від 17.11.2009 року, а саме : ВАЗ-2102 д.н.НОМЕР_7, що належить ОСОБА_11 та визнання його речовим доказом ( т. 1 а. с. 39 - 41 );

- показами свідка ОСОБА_39, оголошеними в судовому засіданні, що він проживає разом з ОСОБА_11 і співмешканкою ОСОБА_22. Весь час як він проживає разом з ОСОБА_22 в ОСОБА_11, практично щодня ОСОБА_11 близько 7 години 40 хвилин на власному автомобілі ВАЗ 2102, білого кольору, від'їжджав на роботу, повертався близько 17 години, на початку 18 години, робив щодня крім суботи та неділі. Таких випадків, щоб ОСОБА_11 не приходив на ніч - не було, бувало таке, що приходив пізно в ночі. Так, 4 листопада 2009 року близько 8 години ОСОБА_11 зібрався та на автомобілі ВАЗ 2102, як і завжди, поїхав на роботу, того дня він близько 11 години пішов до інтернет-кафе «Трафік», та близько 13 години повернувся додому. ОСОБА_22 постійно знаходилася вдома, та нікуди не відходила. Прийшовши додому, свідок лишався біля ОСОБА_22. Близько 20 години він зателефонував з мобільного телефону НОМЕР_8 на мобільний телефон ОСОБА_11, однак абонент був поза зоною досяжності. Після цього він зателефонував на інший телефон ОСОБА_11 (оскільки в ОСОБА_11 було два телефони, в одному знаходилась сім-картка Лайф, в іншому - МТС) телефон ОСОБА_11 - на номер Лайф. На цьому номері виклик йшов, однак ніхто слухавки не підіймав. Близько 22 години він знову зателефонував на обидва номери телефонів, однак вони були поза зоною досяжності. Близько 23 години до нього на мобільний телефон зателефонував чоловік який представився ОСОБА_10, братом ОСОБА_11, та попросив щоб він передав телефон ОСОБА_22. ОСОБА_39 дав телефон та ОСОБА_22 розмовляла з ОСОБА_10. Про що вони розмовляли - він не знає, так як відійшов іншу кімнату. Потім ОСОБА_22 передала йому телефон, та ОСОБА_10 сказав йому, щоб він їхав до драмтеатру в м. Черкаси, де знаходиться автомобіль ОСОБА_11 та коли буде там, щоб зателефонував йому. Після даної розмови до нього на телефон зателефонувала ОСОБА_32 - донька ОСОБА_11, яка на той час знаходилась в м. Черкаси, у матері, яка пояснила, щоб він заїхав до неї та вони поїдуть до драмтеатру. Після чого він викликав автомобіль «Таксі» та через кілька хвилин поїхав на ньому до ОСОБА_32. Потім вони поїхали до драмтеатру в м. Черкаси. Приїхавши куди, на зупинці, навпроти квіткового ринку вони помітили автомобіль ОСОБА_11, після чого вони підійшли до автомобіля ОСОБА_11. Дверцята автомобіля були зачиненими, однак не замкнутими, в замку запалення він помітив ключі. Потім він зателефонував до ОСОБА_10 та сказав, що вони біля автомобіля. ОСОБА_10 сказав, що десь в автомобілі має бути конверт чи записка. Він, оглянувши автомобіль, ні конверта ні записки не знайшов, однак виявив в багажному відділенні будівельні матеріали, ОСОБА_32 в цей час на задньому сидінні автомобіля виявила мобільний телефон Нокіа. Після чого він покликав таксиста на автомобілі «Мітсубісі Ланцер» чорного кольору, який стояв неподалік, після чого переклав будівельні матеріали до автомобіля «Мітсубісі», витягнув ключі від замка запалення та ОСОБА_32 з собою забрала мобільний телефон. Закривши автомобіль він з ОСОБА_32 поїхали додому. Додав, що 20 жовтня 2009 року, йому ОСОБА_22 розповіла, що в обідню пору додому приходив незнайомий чоловік, який запитував про ОСОБА_11, після чого сказав ОСОБА_22, щоб ОСОБА_11 зателефонував йому, що нібито ОСОБА_11 знає ( т. 1 а. с. 47 - 49 );

- показами свідка ОСОБА_38, яка в судовому засіданні підтримала свої покази, дані на досудовому слідстві;

- показами свідка ОСОБА_38, оголошеними в судовому засіданні, що на протязі трьох років працює менеджером в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_15», що розташований по АДРЕСА_22. Близько двох років тому назад, на роботу до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_15» влаштувався ОСОБА_11, який влаштувався на посаду менеджера. ОСОБА_11 працював в магазині на посаді менеджера по фруктах та овочах, однак працював не довго та близько року назад звільнився за власним бажанням. На початку жовтня 2009 року, в проміжок часу з 11 години по 13 годину, коли вона знаходилась на робочому місці, то помітила, як повз неї, до кабінету директора ОСОБА_17 пройшов чоловік середнього росту, віком близько 30 р., близько 1,7 м., світловолосий, коротко підстрижений, одягнений в спортивну куртку. Як їй здалося даний чоловік знав куди йому йти, хоча раніше вона в магазині його не бачила. Даний чоловік пройшов до кабінету директора та через 1-2 хвилини вийшов з магазину. При чому вона чула розмову, даний чоловік запитав в ОСОБА_17 про ОСОБА_11 та просив передати лист йому. Директор відповіла, що даний чоловік не працює, на що незнайомець відповів, що ви ж його все рівно інколи бачите, то як побачите, щоб йому його передати. Після цього незнайомець вийшов. Через кілька днів, до магазину зайшов ОСОБА_11, який йшов до директора, яка віддала листа ОСОБА_11, на що ОСОБА_11 почитавши листа сказав ОСОБА_17, що це не йому, а для нашого магазину. Невдовзі ОСОБА_11 вийшов з магазину. Після чого вона прочитала лист, де знаходився друкованими літерами текст, в якому йшла мова про пропозицію для реалізації соку «Сандора», цукру, а також зазначалась ціна. До того ж як їй здалося даний текст був складений не професійно. В середині жовтня місяця 2009 року, зателефонував телефон. Коли вона підняла слухавку, почула чоловічий голос (голос був настойчивим, нетерпеливий). Чоловік запитав про комерційну пропозицію, і вона відповіла, що це не її продукція, на що даний чоловік сказав, щоб вона дала номер мобільного телефону, так як йому дорого на міський телефон, після чого вона продиктувала номер офісного телефону. Потім даний чоловік відразу зателефонував на даний телефон та запитав про комерційну пропозицію. Вона знову ж таки пояснила, що вона не займаюся цією продукцією. В цей час зайшла ОСОБА_31, яка відповідає за даний товар, після того вона пішла займатися своєю роботою, при чому чула як ОСОБА_31 запропонувала чоловіку принести договір постачання та прайс-лист з продукцією ( т. 1 а. с. 75 - 77 );

- показами свідка ОСОБА_17, оголошеними в судовому засіданні, що приблизно на початку жовтня 2009 року до її робочого кабінету зайшов чоловік, віком близько 30 років, невисокого зросту, одягнений у куртку, волосся русяве. Даний чоловік сказав щоб вона передала ОСОБА_11 конверт з під-диску. Вона пояснила, що ОСОБА_11 небачить, але той чоловік сказав, щоб віддала коли побачить. Коли вона взяла конверт чоловік попросив витягнути з нього листа, а конверт повернути йому. Вона так і зробила. Через кілька днів до магазину зайшов ОСОБА_11, якому вона передала того листа. ОСОБА_11 прочитавши листа, пояснив, що йому це не потрібно. Коли вона прочитала листа, то виявила, що в ньому йшлося про сік і цукор. Його вона передала ОСОБА_31 - менеджеру. Лист їй показався незвичним, підозрілим. Через кілька днів на роботу зателефонував телефон. Вона підняла слухавку. Телефонував чоловік яки просив покликати ОСОБА_11. Коли вона повідомила, що ОСОБА_11 немає і щоб він телефонував йому на мобільний, незнайомець пояснив, що мобільний ОСОБА_11 не відповідає і попросив щоб вона дала інший номер, але вона відмовила йому. Потім чоловік спитав за ділову пропозицію і вона відповіла, що менеджери йому зателефонують ( т. 1 а. с. 78 - 80 );

- даними протоколу пред'явлення ОСОБА_17 осіб для впізнання, серед яких вона впізнала ОСОБА_5, як особу, яка на початку жовтня 2009 року приходила до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_15» та просив передати лист - пропозицію ОСОБА_11 ( т. 2 а. с. 111 - 112 );

- даними протоколу обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 від 24.11.2009 року, в ході якого було виявлено і вилучено порвані клаптики паперу з рукописними надписами, ноутбук, записну книжку та інші речі ( т. 1 а. с. 90 );

- даними протоколу обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 від 24.11.2009 року. в ході якого було виявлено і вилучено квитанції про сплату послуг інтернет на ім'я ОСОБА_4 ( т. 1 а. с. 95 );

- даними протоколу обшуку від 24.11.2009 року в приміщенні офісу ТОВ « Луі Дріфус Комудітіс України ЛТД » за адресою : м. Черкаси, вул. Ватутіна, 12/7, за результатами якого виявлено та вилучено системний блок і багатофункціональний пристрій ( т. 1 а. с. 107 );

- даними протоколу огляду вилучених під час проведення обшуків у ОСОБА_4 і ОСОБА_8 речей та приєднання їх в якості речових доказів ( т. 1 а. с. 109 - 114 );

- показами свідка ОСОБА_40, який в судовому засіданні підтримав свої покази на досудовому слідстві;

- показами свідка ОСОБА_40, оголошеними в судовому засіданні, що 23.11.2009 року, близько 08 години 30 хвилин йому зателефонував ОСОБА_4 і спитав чи може під'їхати до нього. Після того як він відповів стверджувально, приблизно через 30 хвилин, до його офісу прийшов ОСОБА_4. На той час в офісі знаходилась офіс менеджер ОСОБА_36. ОСОБА_4 спитав у нього чи може він у нього на комп'ютері роздрукувати один документ та дістав з кишені лазерний диск. Свідок відповів, що може і щоб він віддав диск ОСОБА_36, яка йому все роздрукує. Однак ОСОБА_4 сказав, що хоче роздрукувати текст самостійно. ОСОБА_40 попросив ОСОБА_36 звільнити місце для ОСОБА_4. Коли Підійшовши до її комп'ютера він сів на робоче місце ОСОБА_36, вставив диск в дисковод. На клавіатурі він тексту не набирав, а працював лише мишкою. Коли він роздрукував документ, то ОСОБА_36 йому повідомила, що він роздрукував свій документ на чорновику. Після цього ОСОБА_4 взяв аркуш з надрукованим ним текстом, згорну в його і тримав в руках. Після цього він вставив в принтер чистий аркуш паперу та повторно роздрукував свій текст. Потім він витягнув свій диск, забрав обидва аркуша з надрукованим ним текстом і поклав їх собі в кишеню. Після цього він пішов ( т. 1 а. с. 97 - 99 );

- показами свідка ОСОБА_36, оголошеними в судовому засіданні, що приблизно два тижні тому в офіс знову прийшов той чоловік, коли ОСОБА_40 був в офісі. Зміст розмови з тим чоловіком їй не був відомий, але він знову попросив ОСОБА_40 роздрукувати текст на принтері. При невідомому чоловікові був СД диск і вона звільнила йому своє робоче місце. ОСОБА_40 при цьому перебував за своїм робочим місцем. Він спочатку роздрукував на черновику, але побачивши це надрукував знову вже на чистому аркуші паперу. При цьому, коли йшов, то забрав із собою перший зіпсований аркуш. 23.11.2009 року приблизно об 11 годині до офісу знову прийшов той чоловік, без попередження і попросив роздрукувати текст з диску. Так як вона, що це знайомий ОСОБА_40 - вона не заперечувала. Він знову зажадав, щоб це він зробив особисто намагаючись не показувати текст документа, сказавши при цьому: «Краще Вам не бачити текст ». Кожен раз знайомий ОСОБА_40 перебував в офісі всього декілька хвилин, але його обличчя вона добре запам'ятала ( т. 1 а. с. 105 );

- даними протоколу особистого огляду ОСОБА_6 від 24.11.2009 року , в ході якого у останнього було вилучено: телефонну картку «Укртелеком», мотузки, флеш -картки і мобільні телефони ( т. 1 а. с. 118 - 119 );

- даними протоколу особистого огляду ОСОБА_5 від 25.11.2009 року, в ході якого у останнього було вилучено : телефонну картку «Укртелеком», мобільний телефон, дві перчатки і 4 аркуші паперу ( т. 1 а. с. 226 - 227 );

- даними протоколу огляду предметів від 26.02.2010 року, згідно якого, в присутності двох понятих, було здійснено огляд речей, вилучених під час особистого огляду ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, під час огляду місця події в кооперативі «Кристал» і під час огляду автомобіля «Саманд» і оптичного носія інформації ( т. 4 а. с. 69 - 79 );

- даними висновку експерта №1/190 від 12.03.2010 року, згідно якого рукописні написи на двох аркушах паперу виконані ОСОБА_11 ( т. 4 а. с. 140 - 143 );

- даними висновку судової експертизи волокнистих матеріалів № 2/315 від 25.03.2010 року, згідно якого серед текстильних волокон - накладень, вилучених із ліжка в домоволодінні ОСОБА_8, а також із заднього сидіння та спинки заднього сидіння легкового автомобіля ОСОБА_8 - виявлено волокна вовни білого кольору, які мають широку родову належність з відповідними волокнами, які входять до складу хутряного коміру шкіряної куртки коричневого кольору ОСОБА_11 ( т. 4 а. с. 160 - 168 );

- даними протоколу відтворення обстановки і обставин події за участю потерпілого ОСОБА_11 від 11.03.2010 року згідно якого потерпілий розповів та наглядно показав усім учасникам про обставини його викрадення 04.11.2009 року ( т. 4 а. с. 180 - 183 );

- даними протоколу огляду предметів ( речей ) від 29.03.2010 року, згідно якого за участю обвинуваченого ОСОБА_6 було здійснено огляд оптичного носія інформації із аудіо записами телефонних розмов ОСОБА_5 і ОСОБА_10 ( т. 5 а. с. 17 - 21 );

- даними протоколу прослуховування аудіозапису від 08.04.2010 року, згідно якого, за участю ОСОБА_10 було здійснено прослуховування оптичного носія інформації із аудіо записами телефонних розмов ОСОБА_5 і ОСОБА_10 ( т. 5 а. с. 27 - 31 );

- даними протоколу прослуховування аудіозапису від 09.04.2010 року, згідно якого за участю ОСОБА_5 було здійснено прослуховування оптичного носія інформації із аудіо записами телефонних розмов ОСОБА_5 і ОСОБА_10 ( т. 5 а. с. 32 - 36 );

- даними протоколу очної ставки між ОСОБА_5 і ОСОБА_7 від 14.04.2010 року, згідно якого ОСОБА_7 викриває ОСОБА_5 і ОСОБА_8 у скоєнні вищевказаного злочину ( т. 5 а. с. 59 - 61 );

- даними протоколу очної ставки між ОСОБА_8 і ОСОБА_7 від 21.04.2010 року, згідно якого ОСОБА_7 викриває ОСОБА_8 у скоєнні ( участі в скоєнні ) вищевказаного злочину ( т. 5 а. с. 91 - 93 );

- даними протоколу огляду предмету (речі) від 21.04.2010 року, згідно якого за участю ОСОБА_5 було здійснено огляд і перегляд відеозапису камери зовнішнього спостереження магазину «КЮЗ» ( т. 5 а. с. 94 - 95 );

по епізоду скоєння злочину, передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України :

- показами потерпілого ОСОБА_11, який в судовому засіданні підтримав свої покази, дані на досудовому слідстві та підтвердив, що безпосередньо його позбавили волі ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7. ОСОБА_8 він бачив один раз;

- показами потерпілого ОСОБА_11, оголошеними в судовому засіданні, що приблизно в кінці жовтня 2009 року, коли він зайшов до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_15», по АДРЕСА_22, то зустрів директора магазину ОСОБА_17, яка пояснила, що кілька днів назад приходив незнайомий чоловік та просив передати йому листа. Коли він прочитав листа, в ньому йшла мова про комерційну пропозицію: зокрема пропонувалося купити сік та цукор недорого. Він, прочитавши листа, сказав ОСОБА_17, що його це не стосується, так як він на даній роботі вже не працює та віддав листа ОСОБА_17, після чого пішов в особистих справах. Після того, не пам'ятає якого саме числа, близько 18 години, коли він знаходився вдома, то до хати прийшов невідомий чоловік невисокого росту, близько 165 см. Даний чоловік попросив перетелефонувати чоловікові, якого назвав по імені (однак на даний час він його не пам'ятає) та підтвердити те, що він отримав листа з комерційною пропозицією. Що за то був за чоловік він не знає і про нього не розпитував. Після чого незнайомий чоловік дав йому номер телефону та потерпілий зі свого телефону (так як у незнайомця не було телефону) зателефонував. Під час розмови він пояснив, що листа з пропозицією отримав, однак цим не займається після чого незнайомий чоловік пішов. Після цього, почались незрозумілі дзвінки, номеру телефону з яких надходили дзвінки - він не пам'ятає, і в нього він не зберігся. Телефонував чоловік, який розповідав, що він працює на фірмі та на вигідних умовах може продати сік та цукор. ОСОБА_11 пояснив, що це не до нього, щоб він йшов до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_15» та показував їм комерційні пропозиції. Після того даний чоловік ще кілька разів телефонував зі своєю комерційною пропозицією, при чому при кожній розмові даний чоловік пропонував зустрітися увечері в кафе та поговорити про пропозицію. Потерпілий говорив, що в нього не виходить та й наміру в нього зустрічатися з ним не було. В подальшому вказаний чоловік телефонував щодня, кілька разів на день, говорив, що в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_15 » його пропозицією не зацікавились та наполягав на зустрічі. Такі дзвінки тривали десь на протязі трьох тижнів. Так, 04 листопада 2009 року він як і завжди перебував на робочому місці, після 17 годин, він закінчив роботу та вирішив їхати додому. До речі, цього дня незнайомий чоловік, про якого він говорив раніше, вже телефонував 2-3 рази та наполягав на зустрічі, щоб при зустрічі обговорити пропозицію так як в нього дуже дешево, й щоб потерпілий підійшов до директора магазину «ІНФОРМАЦІЯ_15 » з такою пропозицією. Під час такої розмови ОСОБА_11 пояснив, що може зустрітися близько 17 години 30 хвилин. Незнайомець пояснив, що його офіс знаходиться в районі 1-ї міської лікарні в м. Черкаси, та щоб потерпілий під'їхав до парку ім.50 р. Перемоги. Під час розмови він говорив, що буде на автомобілі ВАЗ 2102 білого кольору. Близько 17 години 30 хв. чи можливо й пізніше, він приїхав до вказаного парку та зупинився на стоянці. В цей час він помітив як позаду його автомобіля, з правої сторони, підійшло двоє незнайомих йому чоловік, віком близько 35 років, один з яких був невисокого росту, інший - вищого росту. Вони підійшли до автомобіля та невисокого зросту чоловік відкрив задню праву дверцята та запитав, чи він з приводу пропозиції. ОСОБА_11 відповів, що так, після чого даний чоловік хотів сісти до автомобіля. В цей час потерпілий, відкривши свої дверцята, хотів встати, однак даний чоловік схватив його за шию та потягнув назад до салону, утримуючи ОСОБА_11 в сидінні. В цей час інший чоловік, вищий на зріст, відкрив передні праві дверцята та залізши до салону тримав ноги. Чоловік нижчого росту сильно давив потерпілого за шию, так, щоостанній навіть не міг дихати, від чого він підняв руки. Після цього, чоловік, що вищого зросту, зв'язав його руки позаду з допомогою гумового джгута, який до речі знаходився на передньому правому сидінні. Коли невідомі зв'язали йому руки, то він тоді вже переліз на заднє сидіння. Потім він помітив, як до автомобіля підійшов третій чоловік, середнього росту, нібито волосся в нього було кучерявим, який сів за кермо автомобіля. Коли руки потерпілому зв'язали, то здається чоловік вищого росту почав його обшукувати, після чого з баретки, що була в нього на плечі, він дістав його телефон «Нокіа» 3310, придбаний близько 5-ти років назад, в якому знаходилась сім - картка «Лайф», на рахунку якої були кошти в сумі 30 гривень. Крім телефону в барсетці був паспорт на його ім'я, посвідчення водія, довіреність, технічний паспорт на автомобіль ВАЗ-2102, медична довідка. Після цього, здається чоловік вищого росту, примусово заставляв потерпілого випити рідину, яка за смаком та запахом подібна до горілки. Потім хтось засунув йому до рота дві таблетки круглої форми темного кольору, після чого він дані таблетки непомітно для всіх виплюнув під куртку. Потім, один чоловік, хто саме - сказати не зміг, так як його тоді поклали обличчям до сидіння, вийшов з автомобіля та через декілька хвилин повернувся й вони поїхали у невідомому напрямку. Під час руху він почув розмову, що рухатися автомобілем необхідно зі швидкістю 60 - 65 км. на год., розмова була нібито з телефону. В подальшому, через певний проміжок часу, автомобіль зупинився, та він вийшов з автомобіля. В цей час один з чоловіків сказав іншому: «ти знаєш, що робити», після чого його взяли за плечі, так як руки були зв'язані, та за ноги та почали нести в невідомому напрямку. В цей час він почав кричати та кликати на допомогу, а тому ноги йому відпустили та один з чоловіків почав його бити кулаком в район грудної клітки та ребер з правої та лівої сторін. Удари наносив один чоловік, кількість ударів близько 5. Під час нанесення ударів його тримали за плечі, скільки чоловік тримало - він не знає. Потім коли він замовчав, його перестали бити, однак коли він віддихався, почав знову кричати та кликати на допомогу й його хтось почав знову бити в грудну клітку, кількість ударів була близько 5. На його думку удари наносив той самий чоловік, так як сила та точність була подібною. Потім його завели в двоповерховий будинок, на другий поверх. Будинок він не бачив, так як у нього постійно на голові була накрита, в кімнаті його зупинили й розв'язали йому руки, поклали на підлогу, обличчям до низу та один чоловік за вказівкою іншого почав його обшукувати. Хто обшукував та хто говорив - він не бачив. У нього в джинсах, в задній правій кишені, знаходились гроші в сумі 3 300 гривень. Чоловік, що його обшукував дані гроші витягнув з кишені. Гроші у нього були різними купюрами: 100 грн., 50 грн., 10 грн. та інші. Коли він лежав на підлозі, руки в нього були витягнуті до гори, таким чином йому широкими капроновими ременями зв'язали зап'ястя рук та ноги, при чому ремені вони заклепали металевими заклепками. Зв'язавши руки та ноги з нього зняли капюшон та посадили на ліжко. В кімнаті знаходилось два ліжка, стіл, три стільці, обігрівач електричний. В кімнаті він помітив трьох чоловік, двоє з яких на обличчі були медичні марлеві пов'язки, які на половину закривали їх обличчя, один чоловік був без пов'язки. Чоловік з пов'язкою був в спортивному костюмі чорного кольору, чоловік без пов'язки в куртці коричневого кольору, в що був одягнутий третій чоловік він не пам'ятає. Чоловік, що без пов'язки розповів, щоб він не кричав, не рухався, взагалі нічого не робив, вів себе добре, й від нього нічого не залежить. Ще говорив, що їм втрачати нічого. В той день він відчув біль в районі ребер з лівої сторони. На протязі трьох днів за ним постійно наглядали, їсти давали один - два рази вдень, в кімнаті знаходилось відро, тому фізіологічні потреби він справляти ходив до нього. Інколи, за його проханням, давали пити воду та чай. Одного разу, здається, це було наступного дня після приїзду, йому вдалося витягнути одну руку, однак в цей час забіг чоловік без пов'язки, а за ним ще один чоловік - його він не пам'ятає й почали його бити по обличчю, нирках, печінці. Він знаходився лежачи на ліжку, обличчям до низу. Потім чоловік без пов'язки почав говорити, щоб він нічого такого не робив, й вони його не будуть чіпати. Біля потерпілого постійно знаходився один чоловік й мінялись вони десь через 3 години. Щовечора, на протязі вказаного часу, йому давали таблетки, на думку потерпілого - клофелін, та кололи йому шприцем прозору рідину, що знаходилась в ампулах, після чого він засинав на час близько 5-8 годин. Одного разу він проспав навіть близько 14 годин. Після сну він відчував «в'ялість» всього організму, сонливість. Шприцем кололи в м'язи ноги, колов чоловік, що був в пов'язці. На третій день його перебування у даному будинку, руки йому розв'язали, ноги залишили зв'язаними й у вечері, чоловік без пов'язки пояснив, що йому необхідно вколоти снодійне та дали таблетки з горілкою. Як йому пояснили, що вони будуть кудись переїздити. Під вечір, на нього наділи капюшон та посадили до автомобіля, тому марки й кольору він не бачив. Потім вони поїхали в невідомому напрямку. Про те скільки було чоловік в автомобілі він сказати не зміг, бо на голові постійно в нього був капюшон. Він знаходився в положенні лежачи, голову йому нахилили до колін та постійно говорили щоб він не чинив опір. Тоді ноги були в нього зв'язані, а руки йому розв'язали. В автомобілі ніхто не розмовляв, слухали радіо, по дорозі один раз зупинились десь на 2-3 хв. після чого знову ж таки поїхали. Невдовзі автомобіль зупинився, він вийшов з автомобіля та його завели до будинку, посадили на підлогу на матрац. В іншому будинку умови були подібні. Він проживав в кімнаті розміром 2 х 3 м., в кімнаті було ліжко, матрац, з ним було двоє людей в масці, один без, та був ще один чоловік віком близько 34 років, полюбляв вживати спиртні напої на ім'я ОСОБА_9, який інколи приходив. Десь через 5 днів, чоловік що був без пов'язки, зібрався й кудись поїхав, коли потерпілий залишився сам в кімнаті, двоє чоловік в пов'язці та ОСОБА_9 щось святкували. Його запросили також. Він випивши вина, сказав що буде йти спати, і тікати нікуди не буде. Після цього він пішов до кімнати. Насправді він гадав, що коли вони заснуть, то він зможе втекти. Він ліг на ліжко й в цей час до кімнати забіг чоловік без пов'язки в коричневій куртці та почав кричати на інших людей. Після цього потерпілому дали випити горілки з снодійним, після чого він заснув. Прокинувся він вже в сараї, на матраці, на ліжку, й до самого кінця залишався в сараї, руки були зв'язані ременем. Здається 22 листопада 2009 року до нього підійшов чоловік в коричневій куртці. В його в руках був кишеньковий персональний комп'ютер. Він пояснив, що необхідно записати голос ОСОБА_11, для того щоб його в подальшому показати брату ОСОБА_10, й пересвідчити його, що він живий. Даний чоловік дав кпк та потерпілий вголос розповів про родичів. Після чого він дав йому листок паперу із зошита в клітинку та сказав щоб той написав текст про родичів. Потім даний чоловік забрав все та невдовзі кудись поїхав, так як потерпілий його не бачив, та залишився лише один чоловік, що був в спортивному. Попередньо, до ременя, який постійно був у нього на ногах, прив'язали ще одну мотузку, край якої прив'язали до ліжка, щоб він нікуди не пішов. Через два дні, 24 листопада 2009 року, коли він лежав на ліжку приїхали працівники міліції та визволили його ( т. 2 а. с. 57 - 59 );

- показами свідка ОСОБА_10, оголошеними в судовому засіданні, що 04 листопада 2009 року, близько 23 години, йому на мобільний телефон надійшло текстове повідомлення від невідомої особи, наступного змісту: «ОСОБА_10 твой брат у нас завтра приезжай в Черкассы получишь инструкции. Машину забери у театра. В милицию лучше не звони». Повідомлення прийшло з мобільного телефону його брата ОСОБА_11. Одразу після цього він перетелефонував ОСОБА_11, на цей же телефон, але хтось підняв трубку і одразу зкинув. Вважає, що це було зроблено для того, щоб впевнитись, що він отримав вищевказане повідомлення. Потім він ще декілька разів телефонував ОСОБА_11 на мобільний, але на дзвінки ніхто вже не відповідав. У вищевказаний час він їхав потягом у м. Сімферополь і знаходився біля станції ім. «Шевченко» (м.Сміла), а тому одразу зійшов з потягу. Після цього він зателефонував дочці ОСОБА_11 - ОСОБА_32 і попросив, щоб ОСОБА_7, який проживав разом з ОСОБА_22, поїхав до драматичного театру м. Черкаси, біля якого мав стояти автомобіль її батька, тобто ОСОБА_11. Як потім з'ясувалось, до драматичного театру їздили ОСОБА_7 і ОСОБА_32. Вони по приїзду до театру виявили автомобіль ОСОБА_11 який був не зачинений і двигун якого не працював. Оглянувши автомобіль вони виявили другий мобільний телефон ОСОБА_11, оскільки у останнього їх було два. Уточнив, що повідомлення прийшло йому з іншого телефону ОСОБА_11. Барсетки і будь - яких інструкцій в автомобілі ОСОБА_11 не було, так само як і документів ОСОБА_11 та його другого мобільного телефону. В цей час, з міста Сміла він одразу поїхав в м. Черкаси, а потім додому до ОСОБА_11. В цей час вдома, наскільки він пам'ятає, були ОСОБА_22, ОСОБА_39 і їх донька. Через деякий нетривалий час, за його проханням, додому прийшла ОСОБА_32, яка в цей час знаходилась у своєї матері - ОСОБА_23, яка проживає за адресою : АДРЕСА_10. Після цього він наказав всім вищевказаним особам нікуди з квартири не виходити і сидіти вдома, до тих пір поки не скаже що робити далі. Також він показав їм вищевказане СМС - повідомлення. Потім він відвіз ОСОБА_32 знову до матері, а сам поїхав до м. Києва. ОСОБА_22 і ОСОБА_39 залишились в квартирі по вул. Г. Дніпра. 05 листопада 2009 року, близько 20 години, йому на мобільний телефон зателефонував невідомий чоловік, який назвав його по імені, а потім спитав чому він не забрав автомобіль ОСОБА_11, а коли він відповів, що тому що не бачив в цьому сенсу, вищевказаний чоловік сказав, щоб в поштовій скриньці його тещі, яка проживала АДРЕСА_11, знаходиться лист з інструкціями, який особисто йому необхідно було забрати. Його здивував той факт, що невідомий уточнив вулицю по якій проживала його теща. Голос того чоловіка був схожим на голос чоловіка віком близько 30 років. Його він раніше не чув і він йому був не знайомий. Той голос він зможе впізнати оскільки він досить специфічний і його добре запам'ятав. 06 листопада 2009 року, зранку, він приїхав до м. Черкаси з м. Києва, і одразу поїхав до своєї тещі - ОСОБА_24, яка проживає за адресою : АДРЕСА_11. В поштовій скриньці, як і казав невідомий, він знайшов паперовий конверт, заклеєний. Одразу після цього він відкрив цей конверт і виявив в ньому лист формату А-4, на якому було роздруковано текст з приводу того, що його брата викрали, викрадачі гарантували його безпеку якщо він не буде звертатися до міліції, що за ним постійно викрадачі спостерігають, і в разі виникнення у викрадачів підозри щодо інформування про викрадення правоохоронні органи ОСОБА_11 буде знищено. В кінці листа містилася інформація про те, що йому необхідно буде виплатити викрадачам за звільнення ОСОБА_11 гроші в сумі 1 000 000 доларів США. Лист ніким підписаний не був. Розпочинався він словами « Уважаемый ОСОБА_10…». Цього ж дня, забравши всіх родичів і забравши вищевказаний лист і конверт із собою, він поїхав знову до м. Києва. Своїх родичів він залишив у своїх друзів. 07 листопада 2009 року, ввечері, він знову поїхав у м.Черкаси, а 08 листопада 2009 року звернувся із заявою до УБОЗ ГУМВС України в Черкаській області. До своєї заяви він додав вищевказані конверт і лист. Після цього він поїхав до м. Києва. Через деякий час, точної дати він вже не пам'ятає, коли він знаходився у своїх друзів з родичами, йому, близько 08 години 30 хвилин, на мобільний телефон зателефонував той же невідомий чоловік (який телефонував і раніше), який спитав чи отримав він листа. Коли він відповів що отримав листа, невідомий спитав у нього з приводу грошей. Він відповів, що сума вказана в листі є занадто великою, на що останній сказав, щоб він ще подумав, а потім від'єднався. Приблизно 12 або 13 листопада 2009 року його дружина повідомила, що в ході її розмови зі своєю бабусею по лінії батька - ОСОБА_26, яка проживає в м. Черкаси, їй стало відомо, що до неї приходив її племінник (племінник ОСОБА_26) - ОСОБА_4 (який являється двоюрідним братом батька моєї дружини), прізвище якого до 16-річного віку було « ОСОБА_4 », і який розпитував останню про нього, його справи, а також його фінансове становище, і цей факт її дуже здивував, оскільки той раніше на протязі останніх 20 років до неї не заходив і тип паче не цікавився його життям. Також додав, що приблизно 11 років тому, він проживав в АДРЕСА_8, і в цей час ОСОБА_4 проживав по сусідству з ним. Тісних стосунків з ним ніколи не підтримував. Після цього він почав підозрювати ОСОБА_4 в участі до викрадення його брата, про що повідомив правоохоронні органи. Після цього деякий час йому ніхто не телефонував, повідомлень не присилав і вказівок про подальші дії не надавав. Він вирішив для себе, що за звільнення ОСОБА_11, він зможе заплатити викрадачам лише 300 000 доларів США, про що і повідомив тій же особі, яка йому зателефонувала приблизно через тиждень. Ще приблизно через 5 діб, йому знову зателефонував той же чоловік, якому він підтвердив факт наявності у нього трьохсот тисяч доларів США і якого він попросив дізнатися у його брата імена і адреси проживання його тіток для того, щоб переконатися що ОСОБА_11 досі живий. Невідомий погодився на це. В цей же день, приблизно через 20 хвилин, той чоловік знову перетелефонував і повідомив, що вони за звільнення ОСОБА_11 хочуть 600 000 доларів США, але він наполіг на вищевказаній сумі і додав, що кожного разу як невідомий буде телефонувати він буде задавати йому питання на які той повинен буде давати відповіді, дізнавшись їх попередньо у ОСОБА_11. Ще через декілька днів, близько 10 години 30 хвилин, йому знову зателефонував той чоловік і сказав, що у адміністратора спортзалу, що біля цукрового заводу, знаходиться лист від його брата з усією цікавлячою його інформацією, і який йому необхідно було забрати. Того ж дня, ввечері, йому знову зателефонував той чоловік, і спитав чи отримав він листа від ОСОБА_11 (забрав у адміністратора), і коли той відповів стверджувально сказав, що подальші його дії він повідомить пізніше. На наступний день, зранку, коли він перебував у м. Києві, йому знову зателефонував той чоловік, який спитав чи готовий він передати їм гроші за звільнення ОСОБА_11, а коли той відповів що готовий, чоловік спитав коли він буде вдома, на що він відповів, що знаходиться в Києві, оскільки там проживає. Після цього той чоловік знову сказав про те що йому робити далі повідомлять згодом. Того ж дня, тобто в ніч з 24.11.2009 на 25.11.2009 він дізнався від працівників міліції про те, що його брата звільнили в Одеській області. В Черкаси ОСОБА_11 привезли працівники міліції близько 10 години. Він виглядав дуже стомленим, схудлим, і скаржився на біль в області ребер. З ним спілкувався один і той же чоловік. Він постійно телефонував йому на його мобільний телефон, на номер НОМЕР_5. Кожного разу у нього на мобільному телефоні висвітлювались вхідні номери телефонів з кодом м. Черкаси (тобто 0472), а тому він зателефонував до ВАТ «Укртелеком», продиктував номери вхідних дзвінків від невідомого і йому повідомили, що всі ці дзвінки відбувались з таксофонних апаратів м. Черкаси. Зазначив, що по голосу чоловіку, який йому телефонував близько 30 років. Особисто він впевнений, що саме ОСОБА_4 організував викрадення його брата ОСОБА_11 і його утримання з метою отримання від нього грошової винагороди з причин вказаних ним вище ( т. 5 а. с. 22 - 26 );

- показами свідка ОСОБА_27, оголошеними в судовому засіданні, що в м. Київ він проживає з 2000 року. На даний час і вже з 2005 року він працює директором охоронної компанії «Пересвіт», яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (це юридична адреса). До 2000 року він досить тривалий проміжок часу проживав в м. Черкаси за вищевказаною адресою. Ще в дитинстві, коли він проживав в АДРЕСА_9, в сусідньому подвір'ї проживав ОСОБА_4. У той час він з ним тісних стосунків не підтримував і знав його лише наглядно. Згодом, ОСОБА_4 відкрив спортивний клуб «Атлет», який знаходився біля ринку «Сєдова» в м. Черкаси, у підвальному приміщенні. Приблизно у 1992-1993 роках він почав ходити до вищевказаного клубу для того, щоб займатися там спортом. У вищевказаний час і у вищевказаному місці він і познайомився з ОСОБА_4 ближче. Тісних стосунків з ним він ніколи не підтримував і не підтримує. В основному він зустрічався з ним лише в приміщенні вищевказаного клубу. У клубі ОСОБА_4 він займався на протязі часу близько одного року, а потім почав ходити до іншого спортивного залу, який відкрився ближче до його місця проживання. На той час ОСОБА_4, проживав на перехресті вулиць Горького - Шевченка в м. Черкаси, проживав з якоюсь жінкою (або дружиною або співмешканкою - цього він точно сказати не може), чим він займався у вільний час - йому не відомо. Серед їхніх спільних знайомих були лише ті люди, які також займалися у вищевказаному клубі. Потім він дізнався, що ОСОБА_4 був засуджений за скоєння якогось злочину, але якого саме - йому не відомо. В кінці весни - на початку літа 2009 року, він випадково зустрів ОСОБА_4 в спортивному клубі «Плазма - GYM» м. Черкаси. Про подробиці його життя він детально не розпитував і останній про це не розповідав. Приблизно в кінці літа - на початку осені у вищевказаному клубі він знову зустрів ОСОБА_4 Останній розповів йому, що у нього якісь проблеми з його комп'ютером, а потім спитав чи не може він допомогти йому в ремонті та налагодженні його. Особисто він в комп'ютерній техніці не досить добре обізнаний, а тому він сказав йому, що має знайомого, до якого він звертаюсь в разі виникнення подібних проблем. Після цього ОСОБА_4 попросив його познайомити з цим знайомим. Після цього, вони з ОСОБА_4 поїхали до вищевказаного його знайомого - ОСОБА_40, офіс якого неподалік «Водоканалу» м. Черкаси. По приїзду він познайомив ОСОБА_40 з ОСОБА_4 і попросив ОСОБА_40 допомогти ОСОБА_4 по вищевказаному питанню. Що саме відбувалось потім він пригадати не може. Після того він ще випадково зустрічався з ОСОБА_4 і ОСОБА_40 Наскільки він пам'ятає, останнього разу він бачив ОСОБА_4 у кінці вересня - на початку жовтня 2009 року, в приміщенні вищевказаного спортивного залу «Плазма - GYM» ( т. 5 а. с. 45 - 47 );

- показами свідка ОСОБА_30, оголошеними в судовому засіданні, що приблизно з 1993 року він знайомий з ОСОБА_10. Наскільки він пам'ятає, вони з ним познайомились в спортивному залі, що розташований на площі 700-річчя в м. Черкаси. З ОСОБА_10 він завжди підтримував і підтримує добрі дружні стосунки. Крім того, на даний час вони з ним мають спільний бізнес. Згодом ОСОБА_10 познайомив його зі своїм братом - ОСОБА_11, з яким він також підтримував і підтримує дружні стосунки. Крім того, приблизно у тому ж році, він познайомився з ОСОБА_4, який мав спортивний зал на ринку «Сєдова» в м. Черкаси. На той час він був йому відомий під прізвищем «ОСОБА_4». З ним тісних стосунків він ніколи не підтримував і не підтримує. Останнього разу він бачив ОСОБА_4 у 2009 році в приміщенні бару «Ерік», що розташований по вул. Хрещатик в м. Черкаси. З ним він тоді не спілкувався і він був один - мабуть на когось чекав. Йому відомо, що ОСОБА_4 був раніше судимим. На початку листопада 2009 року, від ОСОБА_10 він дізнався, що невідомі особи викрали ОСОБА_11 і за його звільнення вимагають гроші в сумі 1000000 доларів США. Після цього, з його слів, йому телефонував невідомий і надавав інструкції з приводу подальших дій ОСОБА_10. З того часу, по дружньому, ОСОБА_10 тримав його в курсі даних подій. В кінці листопада йому на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_10 і попросив його негайно поїхати до спортивного залу «Цезарь», який розташований біля цукрового заводу м. Черкаси, де у адміністратора забрати лист для нього. Одразу після цього він на власному автомобілі під'їхав до вищевказаного спортивного залу, де підійшов до дівчини-адміністратора, яка знаходилась при вході, з правої сторони, і спитав у неї листа для ОСОБА_10. Адміністратором була молода дівчина, на вигляд близько 22-23 років, зріст і колір волосся якої він не пам'ятає. Та дівчина, мовчки, віддала мені паперовий конверт, білого кольору, запечатаний, без будь-яких надписів на лицевій стороні. Прізвище свідка адміністратор не питала і його документи не перевіряла. Забравши конверт, він сів до свого автомобіля і перетелефонував ОСОБА_10. В ході телефонної розмови, ОСОБА_10 попросив його акуратно розкрити вищевказаний конверт, ознайомитись з вмістом. Він так і зробив і виявив всередині конверту один аркуш паперу із зошита в клітинку, ще один аркуш і електронний носій інформації у вигляді маленької дискети. На папері з зошита знаходився рукописний текст на якому знаходилась інформація про родичів ОСОБА_10, на іншому аркуші знаходився друкований текст в якому йшла мова про суму викупу - 600 000 доларів США, а також інформація про те, що додаткові інструкції будуть надані додатково. Що саме знаходилась на дискеті - йому не відомо. Прочитавши вищевказані аркуші паперу, він, в телефонному режимі, переказав їх ОСОБА_10. Після цього ОСОБА_10 попросив його відвезти усі вищевказані речі директору магазину «ІНФОРМАЦІЯ_15», що розташований по АДРЕСА_22 - ОСОБА_17. Він так і зробив і по приїзду до вищевказаного магазину, віддав усі вищевказані речі (предмети) ОСОБА_17 особисто в руки. Що саме ОСОБА_17 зробила з тими речами - йому не відомо ( т. 5 а. с. 52 - 54 );

- показами свідка ОСОБА_31, яка в судовому засіданні підтвердила свої покази на досудовому слідстві;

- показами свідка ОСОБА_31, оголошеними в судовому засіданні, що на протязі 10 років працює в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_15 », що знаходиться в АДРЕСА_22, з 2007 року працює на посаді менеджера по бакалійній групі товарів. Так, здається з листопада 2007 року, точно вказати не може, до них на роботу менеджера по овочах та фруктах влаштувався ОСОБА_11, якого вона знала ще до того часу, як рідного брата ОСОБА_10 - власник магазину «ІНФОРМАЦІЯ_15». Під час роботи ОСОБА_11 на посаді менеджера, характеризувався з позитивної сторони. добросовісний, до поставленої роботи ставився з відповідальністю, спиртними напоями не зловживав, на роботі був завжди тверезим. Десь на початку жовтня 2009 року, коли вона прийшла на роботу, як і зазвичай, то на столі виявила лист, попередньо директор ОСОБА_17 пояснила, що лист їй, коли він прочитала, в ньому було текст друкованими літерами, в якому зазначалось що пропонуємо Вам купити за невисокою ціною продукцію, зокрема, цукор та сік «Сандора», при чому вказувалась ціна, якою мовою був текст та кому він був адресований - вона не пам'ятає, про те чи зазначались імена в листі та телефони - сказати не може. Даний лист був незвичайного зразка. Прочитавши вона поклала лист до папки паперів. Після того, через кілька днів, яке саме число було - він сказати не може, на мобільний телефон офісу їхнього магазину 80674726996 зателефонував незнайомий чоловік, з якого номеру телефону телефонував незнайомець - сказати не може, слухавку взяла вона, даний чоловік здається запитав про комерційну пропозицію, після чого почав розпитувати про ОСОБА_11, та просив, щоб вона дала йому номер мобільного телефона ОСОБА_11, вона відповіла, що ОСОБА_11 до пропозиції не має ніякого відношення, а номер мобільного телефону в неї не має, в ході розмови незнайомець говорив, що це ж брат ОСОБА_10, й що він знає ОСОБА_10. Після чого незнайомий чоловік поклав слухавку ( том 1 а. с. 81 - 82 );

- показами свідка ОСОБА_32, оголошеними в судовому засіданні, що вона проживає разом з батьком - ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6. На даний час вона ніде не працює і не навчається. З 2008 року вона проживала в м. Києві, за адресою: АДРЕСА_20, де проживала і проживає її бабуся. Там вона проживала лише на протязі двох років. На початку листопада, в зв'язку з хворобою, вона приїхала до м. Черкаси і фактично проживала за вищевказаною адресою. Її батько являється приватним підприємцем та працював за домовленістю з приватним підприємцем ОСОБА_33, вже приблизно з кінця літа 2009 року. Наскільки їй відомо до його завдань входило постачання будівельних матеріалів до об'єктів будівництва. Постачання він здійснював на власному автомобілі марки ВАЗ-2102, білого кольору, д.н.НОМЕР_7. Раніше, до листопада 2008 року він працював на посаді менеджера в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_15», що по АДРЕСА_22, власником якого являється брат мого батька - ОСОБА_10. 04 листопада 2009 року, вночі, їй на мобільний телефон зателефонував брат мого батька ОСОБА_10, який наказав їй приїхати за вищевказаною адресою. В цей час вона знаходилась у своєї матері - ОСОБА_23, яка проживає за адресою: АДРЕСА_10. Коли вона приїхала додому, а це відбулося через досить короткий проміжок часу, то вдома на цей час знаходилась її рідна сестра - ОСОБА_22, її співмешканець - ОСОБА_39, їх дитина і ОСОБА_10. По приїзду ОСОБА_10 наказав їм нікуди з квартири не виходити і сидіти вдома, до тих пір поки він не скаже нам що робити далі. Також він показав СМС-повідомлення, яке прийшло на його мобільний телефон, в якому було вказано про те, що її батька викрадено, щоб в міліцію вони не звертались і точно виконували подальші інструкції, автомобіль батька можна забрати біля драм. театру. З якого саме номеру абонента було надіслано вищевказане повідомлення - вона не знала і не знає по теперішній час, бо ОСОБА_10 цього їм не казав і особисто вона його не бачила. Після цього, ОСОБА_10 на своєму автомобілі відвіз її знову до матері, а сам поїхав у невідомому їй напрямку. ОСОБА_22 і ОСОБА_39 залишились в квартирі по вул.Г.Дніпра. На протязі двох днів вона знаходилась у матері і з квартири не виходила. В цей проміжок часу вона з квартири матері не виходила і чекала на вказівки ОСОБА_10. Через два дні за нею заїхав ОСОБА_10 і забрав її і ОСОБА_22 до м. Києва, а саме десь за містом (де саме - їй не відомо), вони проживали у його друзів. Там вони проживали на протязі 21 доби, тобто до тих пір поки вони не дізналися про те, що її батька визволили. ОСОБА_10 проживав з ними. Під час проживання у друзів ОСОБА_10, останньому майже кожного дня телефонували якісь люди, і щось від нього вимагали. Що то були за люди і що саме вони хотіли від ОСОБА_10 він їм не розповідав. Особисто їй на мобільний телефон ніхто не телефонував, бо вона, за вимогою ОСОБА_10, виключила його. Через 21 день, ОСОБА_10 на мобільний телефон зателефонували з міліції і повідомили, що її батька визволили, а тому ОСОБА_10 відвіз її до бабусі, а ОСОБА_22 відвіз до м. Черкаси. Згодом вона дізналася від батька і ОСОБА_10, що 04 листопада 2009 року, ввечері, біля парку « 50-річчя» в м. Черкаси, невідомі особи, викрали її батька і утримували його з метою отримання викупу за нього. Хто саме скоїв те викрадення - їй не відомо. Також згодом від ОСОБА_10 вона дізналася про те, що майже відразу після викрадення батька на адресу батьків дружини ОСОБА_10, які проживають в Південно - західному районі м. Черкаси (точної адреси вона не знає), надійшов лист від осіб, які викрали її батька з вимогою про сплату грошей в сумі 1 000 000 доларів США за звільнення її батька ( т. 4 а. с. 127 - 129 );

- даними протоколу огляду місця події дачної ділянки в АДРЕСА_21 від 25.11.2009 року, в ході якого було виявлено сліди та зафіксовано факт незаконного утримання ОСОБА_11 ( т. 2 а. с. 5 - 14 );

- даними протоколу огляду речових доказів від 08.12.2009 року, в ході якого було оглянуто упаковки клофеліну, ампули з димедролом та постановою про приєднання їх до матеріалів кримінальної справи (т. 2 а. с. 15 - 16, 17 );

- даними висновку судово-медичної експертизи № 2446 від 10.12.2009 року, згідно якого в сечі ОСОБА_11 виявлено - фенобарбітал ( том 2 а. с. 31 - 32 );

- даними висновку судово-медичної експертизи № 1580 від 26.11.2009 року, згідно якого ОСОБА_11 отримав тілесні ушкодження у вигляді травми грудної клітини з переломом передніх відділів восьмого ребра зліва, що відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості ( т. 2 а. с. 48 - 49 );

- даними протоколу огляду місця події дачної ділянки НОМЕР_17 в кооперативі «Кристал» Чорнобаївського району Черкаської області від 25.11.2009 року, в ході якого було виявлено сліди та зафіксовано факт незаконного утримання ОСОБА_11 ( т. 2 а. с. 61 - 65 );

- даними протоколу огляду автомобіля «Саманд» від 25.11.2009 року, вилученого у ОСОБА_8, в ході якого було виявлено сліди та зафіксовано факт незаконного утримання ОСОБА_11 та постановою про визнання автомобіля речовим доказом ( том 2 а. с. 66 - 69, 70 );

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події за участі ОСОБА_6 від 25.11.2009 року, в ході якого останній детально розповів та вказав на місцях обставини вчинення ним злочину спільно з іншими фігурантами по справі ( т. 2 а. с. 73 - 81 );

- показами свідка ОСОБА_4, оголошеними в судовому засіданні, що вона проживає на дачному участку «Кристал» Чорнобаївського району Черкаської області де неподалік неї є дачний участок НОМЕР_17, що належить ОСОБА_8. Так вона дійсно бачила, що в жовтні 2009 року на дачний участок ОСОБА_8 приїхало троє невідомих молодих чоловіків та проживали там на протязі тривалого часу ( т. 2 а. с. 82 );

- даними протоколу очної ставки між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 в ході якого обвинувачені підтвердили участь один одного у вчиненні інкримінованих їм злочинах ( т. 2 а. с. 83 - 86);

- даними протоколів відтворення обстановки та обставин події за участі ОСОБА_5 від 26.11.2009 року, в ході якого останній детально розповів та вказав на місцях обставини вчинення ним злочину спільно з іншими фігурантами по справі ( т. 2 а. с. 87 - 88, 89 - 92, 93 - 95, 96 - 98 );

- даними протоколу очної ставки між ОСОБА_40 та ОСОБА_4, в ході якої ОСОБА_40 підтвердив свої покази, які давав раніше ( т. 2 а. с. 99 - 101 );

- даними протоколів пред'явлення особи для впізнання в ході яких ОСОБА_11 впізнав ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_8 як осіб які вчинили його викрадення та незаконно проти його волі утримували ( т. 2 а. с. 103 - 104, 105 - 106, 107 - 108, 109 - 110 );

- даними відповіді на запит ВАТ «Укртелеком» № 939 від 03.12.2009 року, в ході якого останні надали інформацію про реалізацію телефонних пластикових карток ( т. 2 а. с. 177 );

- даними розпізнавальних фото злочинної діяльності групи осіб, які скоїли викрадення ОСОБА_11 та вимагали гроші у ОСОБА_10 ( т. 2 а. с. 178 - 188 );

- даними протоколів відтворення обстановки та обставин події за участі ОСОБА_7 від 01.12.2009 року, в ході яких останній детально розповів та вказав на місцях обставини вчинення ним злочину спільно з іншими фігурантами по справі ( т. 2 а. с. 192 - 196, 197 - 203 );

- даними протоколів відтворення обстановки та обставин події за участі ОСОБА_8 від 02.12.2009 року, в ході яких останній детально розповів та вказав на місцях обставини вчинення ним злочину спільно з іншими фігурантами по справі ( т. 2 а. с. 207 - 209, 210 - 211 );

- даними протоколу виїмки від 25.12.2009 року, в ході якого було вилучено лазерний диск з магазину «Київського ювелірного заводу» на якому зафіксовано рух ОСОБА_5 при здійсненні злочинної діяльності ( т. 3 а. с. 32 );

- даними протоколу очної ставки між ОСОБА_11 та ОСОБА_6, в ході якого ОСОБА_11 підтвердив свої покази, та вказав, що саме ця особа спільно з іншими здійснила його викрадення та незаконне утримання ( т. 3 а. с. 63 - 67 );

- даними протоколу огляду від 25.11.2009 року, в ході якого було оглянуто сліди пальців рук вилучених на кооперативі «Кристал» Чорнобаївського району Черкаської області та визнання їх речовими доказами ( т. 3 а. с. 95,124 );

- даними висновку судово-дактилоскопічної експертизи № 1/729 від 26.12.2009 року, згідно якого сліди пальців рук вилучених в кооперативі «Кристал» Чорнобаївського району Черкаської області належать ОСОБА_11 ( т. 3 а. с. 104 - 110 );

- даними висновку технічної експертизи документа № 1/730 від 16.12.2009 року, згідно якого надані на експертизу фрагменти аркушів складали раніше одне ціле двох окремих аркушів зі рукописними текстами ( т. 3 а. с. 136 - 139 );

- показами свідка ОСОБА_35, оголошеними в судовому засіданні, що в кінці вересня її чоловік ОСОБА_7 їй повідомив, що він їде на будівництво в Одеській області та зібравшись пішов. 24.11.2009 року близько 02 год. 30 хв. прийшов її чоловік додому та повідомив, що він спільно з іншими співучасниками викрали людину в м. Черкаси та привезли її до АДРЕСА_21 де незаконно утримували при цьому вимагали гроші за його звільнення ( т. 3 а. с. 188 - 189 );

- даними протоколу пред'явлення особи для впізнання від 22.12.2009 року, в ході якого ОСОБА_36 впізнала ОСОБА_4 як особу яка три рази приходила на офіс за місцем її роботи та щось розпечатувала ( т. 3 а. с. 192 );

- даними протоколу огляду та приєднанням в якості речового доказу аркушу паперу з вимогою про виплату грошей за звільнення ОСОБА_11, які надав ОСОБА_10 ( т. 1 а. с. 14 - 15 );

- даними протоколу огляду транспортного засобу від 17.11.2009 року, а саме: ВАЗ-2102 д.н.НОМЕР_7, що належить ОСОБА_11 та визнання його речовим доказом ( т. 1 а. с. 39 - 41 );

- показами свідка ОСОБА_39, оголошеними в судовому засіданні, що він проживає разом з ОСОБА_11 і співмешканкою ОСОБА_22. Весь час як він проживає разом з ОСОБА_22 в ОСОБА_11, практично щодня ОСОБА_11 близько 7 години 40 хвилин на власному автомобілі ВАЗ 2102, білого кольору, від'їжджав на роботу, повертався близько 17 години, на початку 18 години, робив щодня крім суботи та неділі. Таких випадків, щоб ОСОБА_11 не приходив на ніч - не було, бувало таке, що приходив пізно в ночі. Так, 4 листопада 2009 року близько 8 години ОСОБА_11 зібрався та на автомобілі ВАЗ 2102, як і завжди, поїхав на роботу, того дня він близько 11 години пішов до інтернет-кафе «Трафік», та близько 13 години повернувся додому. ОСОБА_22 постійно знаходилася вдома, та нікуди не відходила. Прийшовши додому, свідок лишався біля ОСОБА_22. Близько 20 години він зателефонував з мобільного телефону НОМЕР_8 на мобільний телефон ОСОБА_11, однак абонент був поза зоною досяжності. Після цього він зателефонував на інший телефон ОСОБА_11 (оскільки в ОСОБА_11 було два телефони, в одному знаходилась сім-картка Лайф, в іншому - МТС) телефон ОСОБА_11 - на номер Лайф. На цьому номері виклик йшов, однак ніхто слухавки не підіймав. Близько 22 години він знову зателефонував на обидва номери телефонів, однак вони були поза зоною досяжності. Близько 23 години до нього на мобільний телефон зателефонував чоловік який представився ОСОБА_10, братом ОСОБА_11, та попросив щоб він передав телефон ОСОБА_22. ОСОБА_39 дав телефон та ОСОБА_22 розмовляла з ОСОБА_10. Про що вони розмовляли - він не знає, так як відійшов іншу кімнату. Потім ОСОБА_22 передала йому телефон, та ОСОБА_10 сказав йому, щоб він їхав до драмтеатру в м. Черкаси, де знаходиться автомобіль ОСОБА_11 та коли буде там, щоб зателефонував йому. Після даної розмови до нього на телефон зателефонувала ОСОБА_32 - донька ОСОБА_11, яка на той час знаходилась в м. Черкаси, у матері, яка пояснила, щоб він заїхав до неї та вони поїдуть до драмтеатру. Після чого він викликав автомобіль «Таксі» та через кілька хвилин поїхав на ньому до ОСОБА_32. Потім вони поїхали до драмтеатру в м. Черкаси. Приїхавши куди, на зупинці, навпроти квіткового ринку вони помітили автомобіль ОСОБА_11, після чого вони підійшли до автомобіля ОСОБА_11. Дверцята автомобіля були зачиненими, однак не замкнутими, в замку запалення він помітив ключі. Потім він зателефонував до ОСОБА_10 та сказав, що вони біля автомобіля. ОСОБА_10 сказав, що десь в автомобілі має бути конверт чи записка. Він, оглянувши автомобіль, ні конверта ні записки не знайшов, однак виявив в багажному відділенні будівельні матеріали, ОСОБА_32 в цей час на задньому сидінні автомобіля виявила мобільний телефон Нокіа. Після чого він покликав таксиста на автомобілі «Мітсубісі Ланцер» чорного кольору, який стояв неподалік, після чого переклав будівельні матеріали до автомобіля «Мітсубісі», витягнув ключі від замка запалення та ОСОБА_32 з собою забрала мобільний телефон. Закривши автомобіль він з ОСОБА_32 поїхали додому. Додав, що 20 жовтня 2009 року, йому ОСОБА_22 розповіла, що в обідню пору додому приходив незнайомий чоловік, який запитував про ОСОБА_11, після чого сказав ОСОБА_22, щоб ОСОБА_11 зателефонував йому, що нібито ОСОБА_11 знає ( т. 1 а. с. 47 - 49 );

- показами свідка ОСОБА_38, яка в судовому засіданні підтримала свої покази, дані на досудовому слідстві;

- показами свідка ОСОБА_38, оголошеними в судовому засіданні, що на протязі трьох років працює менеджером в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_15», що розташований по АДРЕСА_22. Близько двох років тому назад, на роботу до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_15» влаштувався ОСОБА_11, який влаштувався на посаду менеджера. ОСОБА_11 працював в магазині на посаді менеджера по фруктах та овочах, однак працював не довго та близько року назад звільнився за власним бажанням. На початку жовтня 2009 року, в проміжок часу з 11 години по 13 годину, коли вона знаходилась на робочому місці, то помітила, як повз неї, до кабінету директора ОСОБА_17 пройшов чоловік середнього росту, віком близько 30 р., близько 1,7 м., світловолосий, коротко підстрижений, одягнений в спортивну куртку. Як їй здалося даний чоловік знав куди йому йти, хоча раніше вона в магазині його не бачила. Даний чоловік пройшов до кабінету директора та через 1-2 хвилини вийшов з магазину. При чому вона чула розмову, даний чоловік запитав в ОСОБА_17 про ОСОБА_11 та просив передати лист йому. Директор відповіла, що даний чоловік не працює, на що незнайомець відповів, що ви ж його все рівно інколи бачите, то як побачите, щоб йому його передати. Після цього незнайомець вийшов. Через кілька днів, до магазину зайшов ОСОБА_11, який йшов до директора, яка віддала листа ОСОБА_11, на що ОСОБА_11 почитавши листа сказав ОСОБА_17, що це не йому, а для нашого магазину. Невдовзі ОСОБА_11 вийшов з магазину. Після чого вона прочитала лист, де знаходився друкованими літерами текст, в якому йшла мова про пропозицію для реалізації соку «Сандора», цукру, а також зазначалась ціна. До того ж як їй здалося даний текст був складений не професійно. В середині жовтня місяця 2009 року, зателефонував телефон. Коли вона підняла слухавку, почула чоловічий голос (голос був настойчивим, нетерпеливий). Чоловік запитав про комерційну пропозицію, і вона відповіла, що це не її продукція, на що даний чоловік сказав, щоб вона дала номер мобільного телефону, так як йому дорого на міський телефон, після чого вона продиктувала номер офісного телефону. Потім даний чоловік відразу зателефонував на даний телефон та запитав про комерційну пропозицію. Вона знову ж таки пояснила, що вона не займаються цією продукцією. В цей час зайшла ОСОБА_31, яка відповідає за даний товар, після того вона пішла займатися своєю роботою, при чому чула як ОСОБА_31 запропонувала чоловіку принести договір постачання та прайс-лист з продукцією ( т. 1 а. с. 75 - 77 );

- показами свідка ОСОБА_17, оголошеними в судовому засіданні, що приблизно на початку жовтня 2009 року до її робочого кабінету зайшов чоловік, віком близько 30 років, невисокого зросту, одягнений у куртку, волосся русяве. Даний чоловік сказав щоб вона передала ОСОБА_11 конверт з під-диску. Вона пояснила, що ОСОБА_11 небачить, але той чоловік сказав, щоб віддала коли побачить. Коли вона взяла конверт чоловік попросив витягнути з нього листа, а конверт повернути йому. Вона так і зробила. Через кілька днів до магазину зайшов ОСОБА_11, якому вона передала того листа. ОСОБА_11 прочитавши листа, пояснив, що йому це не потрібно. Коли вона прочитала листа, то виявила, що в ньому йшлося про сік і цукор. Його вона передала ОСОБА_31 - менеджеру. Лист їй показався незвичним, підозрілим. Через кілька днів на роботу зателефонував телефон. Вона підняла слухавку. Телефонував чоловік яки просив покликати ОСОБА_11. Коли вона повідомила, що ОСОБА_11 немає і щоб він телефонував йому на мобільний, незнайомець пояснив, що мобільний ОСОБА_11 не відповідає і попросив щоб вона дала інший номер, але вона відмовила йому. Потім чоловік спитав за ділову пропозицію і вона відповіла, що менеджери йому зателефонують ( т. 1 а. с. 78 - 80 );

- даними протоколу пред'явлення ОСОБА_17 осіб для впізнання, серед яких вона впізнала ОСОБА_5, як особу, яка на початку жовтня 2009 року приходила до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_15» та просив передати лист - пропозицію ОСОБА_11 ( т. 2 а. с. 111 - 112 );

- даними протоколу обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 від 24.11.2009 року, в ході якого було виявлено і вилучено порвані клаптики паперу з рукописними надписами, ноутбук, записну книжку та інші речі ( т. 1 а. с. 90 );

- даними протоколу обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 від 24.11.2009 року. в ході якого було виявлено і вилучено квитанції про сплату послуг інтернет на ім'я ОСОБА_4 ( т. 1 а. с. 95 );

- даними протоколу обшуку від 24.11.2009 року в приміщенні офісу ТОВ « Луі Дріфус Комудітіс України ЛТД » за адресою : м. Черкаси, вул. Ватутіна, 12/7, за результатами якого виявлено та вилучено системний блок і багатофункціональний пристрій ( т. 1 а. с. 107 );

- даними протоколу огляду вилучених під час проведення обшуків у ОСОБА_4 і ОСОБА_8 речей та приєднання їх в якості речових доказів ( т. 1 а. с. 109 - 114 );

- показами свідка ОСОБА_40, який в судовому засіданні підтримав свої покази на досудовому слідстві;

- показами свідка ОСОБА_40, оголошеними в судовому засіданні, що 23.11.2009 року, близько 08 години 30 хвилин йому зателефонував ОСОБА_4 і спитав чи може під'їхати до нього. Після того як він відповів стверджувально, приблизно через 30 хвилин, до його офісу прийшов ОСОБА_4. На той час в офісі знаходилась офіс менеджер ОСОБА_36. ОСОБА_4 спитав у нього чи може він у нього на комп'ютері роздрукувати один документ та дістав з кишені лазерний диск. Свідок відповів, що може і щоб він віддав диск ОСОБА_36, яка йому все роздрукує. Однак ОСОБА_4 сказав, що хоче роздрукувати текст самостійно. ОСОБА_40 попросив ОСОБА_36 звільнити місце для ОСОБА_4. Коли Підійшовши до її комп'ютера він сів на робоче місце ОСОБА_36, вставив диск в дисковод. На клавіатурі він тексту не набирав, а працював лише мишкою. Коли він роздрукував документ, то ОСОБА_36 йому повідомила, що він роздрукував свій документ на чорновику. Після цього ОСОБА_4 взяв аркуш з надрукованим ним текстом, згорну в його і тримав в руках. Після цього він вставив в принтер чистий аркуш паперу та повторно роздрукував свій текст. Потім він витягнув свій диск, забрав обидва аркуша з надрукованим ним текстом і поклав їх собі в кишеню. Після цього він пішов ( т. 1 а. с. 97 - 99 );

- показами свідка ОСОБА_36, оголошеними в судовому засіданні, що приблизно два тижні тому в офіс знову прийшов той чоловік, коли ОСОБА_40 був в офісі. Зміст розмови з тим чоловіком їй не був відомий, але він знову попросив ОСОБА_40 роздрукувати текст на принтері. При невідомому чоловікові був СД диск і вона звільнила йому своє робоче місце. ОСОБА_40 при цьому перебував за своїм робочим місцем. Він спочатку роздрукував на черновику, але побачивши це надрукував знову вже на чистому аркуші паперу. При цьому, коли йшов, то забрав із собою перший зіпсований аркуш. 23.11.2009 року приблизно об 11 годині до офісу знову прийшов той чоловік, без попередження і попросив роздрукувати текст з диску. Так як вона, що це знайомий ОСОБА_40 - вона не заперечувала. Він знову зажадав, щоб це він зробив особисто намагаючись не показувати текст документа, сказавши при цьому: «Краще Вам не бачити текст ». Кожен раз знайомий ОСОБА_40 перебував в офісі всього декілька хвилин, але його обличчя вона добре запам'ятала ( т. 1 а. с. 105 );

- даними протоколу особистого огляду ОСОБА_6 від 24.11.2009 року , в ході якого у останнього було вилучено: телефонну картку «Укртелеком», мотузки, флеш -картки і мобільні телефони ( т. 1 а. с. 118 - 119 );

- даними протоколу особистого огляду ОСОБА_5 від 25.11.2009 року, в ході якого у останнього було вилучено : телефонну картку «Укртелеком», мобільний телефон, дві перчатки і 4 аркуші паперу ( т. 1 а. с. 226 - 227 );

- даними протоколу огляду предметів від 26.02.2010 року, згідно якого, в присутності двох понятих, було здійснено огляд речей, вилучених під час особистого огляду ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, під час огляду місця події в кооперативі «Кристал» і під час огляду автомобіля «Саманд» і оптичного носія інформації ( т. 4 а. с. 69 - 79 );

- даними висновку експерта №1/190 від 12.03.2010 року, згідно якого рукописні написи на двох аркушах паперу виконані ОСОБА_11 ( т. 4 а. с. 140 - 143 );

- даними висновку судової експертизи волокнистих матеріалів № 2/315 від 25.03.2010 року, згідно якого серед текстильних волокон - накладень, вилучених із ліжка в домоволодінні ОСОБА_8, а також із заднього сидіння та спинки заднього сидіння легкового автомобіля ОСОБА_8 - виявлено волокна вовни білого кольору, які мають широку родову належність з відповідними волокнами, які входять до складу хутряного коміру шкіряної куртки коричневого кольору ОСОБА_11 (т. 4 а. с. 160 - 168 );

- даними протоколу відтворення обстановки і обставин події за участю потерпілого ОСОБА_11 від 11.03.2010 року згідно якого потерпілий розповів та наглядно показав усім учасникам про обставини його викрадення 04.11.2009 року ( т. 4 а. с. 180 - 183 );

- даними протоколу огляду предметів ( речей ) від 29.03.2010 року, згідно якого за участю обвинуваченого ОСОБА_6 було здійснено огляд оптичного носія інформації із аудіо записами телефонних розмов ОСОБА_5 і ОСОБА_10 ( т. 5 а. с. 17 - 21 );

- даними протоколу прослуховування аудіозапису від 08.04.2010 року, згідно якого, за участю ОСОБА_10 було здійснено прослуховування оптичного носія інформації із аудіо записами телефонних розмов ОСОБА_5 і ОСОБА_10 ( т. 5 а. с. 27 - 31 );

- даними протоколу прослуховування аудіозапису від 09.04.2010 року, згідно якого за участю ОСОБА_5 було здійснено прослуховування оптичного носія інформації із аудіо записами телефонних розмов ОСОБА_5 і ОСОБА_10 ( т. 5 а. с. 32 - 36 );

- даними протоколу очної ставки між ОСОБА_5 і ОСОБА_7 від 14.04.2010 року, згідно якого ОСОБА_7 викриває ОСОБА_5 і ОСОБА_8 у скоєнні вищевказаного злочину ( т. 5 а. с. 59 - 61 );

- даними протоколу очної ставки між ОСОБА_8 і ОСОБА_7 від 21.04.2010 року, згідно якого ОСОБА_7 викриває ОСОБА_8 у скоєнні ( участі в скоєнні ) вищевказаного злочину ( т. 5 а. с. 91 - 93 );

- даними протоколу огляду предмету (речі) від 21.04.2010 року, згідно якого за участю ОСОБА_5 було здійснено огляд і перегляд відеозапису камери зовнішнього спостереження магазину «КЮЗ» ( т. 5 а. с. 94 - 95 );

по епізоду незаконного заволодіння транспортним засобом ОСОБА_11 :

- показами потерпілого ОСОБА_11, який в судовому засіданні підтримав свої покази, дані на досудовому слідстві та підтвердив, що безпосередньо його позбавили волі ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7. ОСОБА_8 він бачив один раз;

- показами потерпілого ОСОБА_11, оголошеними в судовому засіданні, що приблизно в кінці жовтня 2009 року, коли він зайшов до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_15», по АДРЕСА_22, то зустрів директора магазину ОСОБА_17, яка пояснила, що кілька днів назад приходив незнайомий чоловік та просив передати йому листа. Коли він прочитав листа, в ньому йшла мова про комерційну пропозицію: зокрема пропонувалося купити сік та цукор недорого. Він, прочитавши листа, сказав ОСОБА_17, що його це не стосується, так як він на даній роботі вже не працює та віддав листа ОСОБА_17, після чого пішов в особистих справах. Після того, не пам'ятає якого саме числа, близько 18 години, коли він знаходився вдома, то до хати прийшов невідомий чоловік невисокого росту, близько 165 см. Даний чоловік попросив перетелефонувати чоловікові, якого назвав по імені (однак на даний час він його не пам'ятає) та підтвердити те, що він отримав листа з комерційною пропозицією. Що за то був за чоловік він не знає і про нього не розпитував. Після чого незнайомий чоловік дав йому номер телефону та потерпілий зі свого телефону (так як у незнайомця не було телефону) зателефонував. Під час розмови він пояснив, що листа з пропозицією отримав, однак цим не займається після чого незнайомий чоловік пішов. Після цього, почались незрозумілі дзвінки, номеру телефону з яких надходили дзвінки - він не пам'ятає, і в нього він не зберігся. Телефонував чоловік, який розповідав, що він працює на фірмі та на вигідних умовах може продати сік та цукор. ОСОБА_11 пояснив, що це не до нього, щоб він йшов до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_15» та показував їм комерційні пропозиції. Після того даний чоловік ще кілька разів телефонував зі своєю комерційною пропозицією, при чому при кожній розмові даний чоловік пропонував зустрітися увечері в кафе та поговорити про пропозицію. Потерпілий говорив, що в нього не виходить та й наміру в нього зустрічатися з ним не було. В подальшому вказаний чоловік телефонував щодня, кілька разів на день, говорив, що в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_15 » його пропозицією не зацікавились та наполягав на зустрічі. Такі дзвінки тривали десь на протязі трьох тижнів. Так, 04 листопада 2009 року він як і завжди перебував на робочому місці, після 17 годин, він закінчив роботу та вирішив їхати додому. До речі, цього дня незнайомий чоловік, про якого він говорив раніше, вже телефонував 2-3 рази та наполягав на зустрічі, щоб при зустрічі обговорити пропозицію так як в нього дуже дешево, й щоб потерпілий підійшов до директора магазину «ІНФОРМАЦІЯ_15 » з такою пропозицією. Під час такої розмови ОСОБА_11 пояснив, що може зустрітися близько 17 години 30 хвилин. Незнайомець пояснив, що його офіс знаходиться в районі 1-ї міської лікарні в м. Черкаси, та щоб потерпілий під'їхав до парку ім.50 р. Перемоги. Під час розмови він говорив, що буде на автомобілі ВАЗ 2102 білого кольору. Близько 17 години 30 хв. чи можливо й пізніше, він приїхав до вказаного парку та зупинився на стоянці. В цей час він помітив як позаду його автомобіля, з правої сторони, підійшло двоє незнайомих йому чоловік, віком близько 35 років, один з яких був невисокого росту, інший - вищого росту. Вони підійшли до автомобіля та невисокого зросту чоловік відкрив задню праву дверцята та запитав, чи він з приводу пропозиції. ОСОБА_11 відповів, що так, після чого даний чоловік хотів сісти до автомобіля. В цей час потерпілий, відкривши свої дверцята, хотів встати, однак даний чоловік схватив його за шию та потягнув назад до салону, утримуючи ОСОБА_11 в сидінні. В цей час інший чоловік, вищий на зріст, відкрив передні праві дверцята та залізши до салону тримав ноги. Чоловік нижчого росту сильно давив потерпілого за шию, так, щоостанній навіть не міг дихати, від чого він підняв руки. Після цього, чоловік, що вищого зросту, зв'язав його руки позаду з допомогою гумового джгута, який до речі знаходився на передньому правому сидінні. Коли невідомі зв'язали йому руки, то він тоді вже переліз на заднє сидіння. Потім він помітив, як до автомобіля підійшов третій чоловік, середнього росту, нібито волосся в нього було кучерявим, який сів за кермо автомобіля. Коли руки потерпілому зв'язали, то здається чоловік вищого росту почав його обшукувати, після чого з баретки, що була в нього на плечі, він дістав його телефон «Нокіа» 3310, придбаний близько 5-ти років назад, в якому знаходилась сім - картка «Лайф», на рахунку якої були кошти в сумі 30 гривень. Крім телефону в барсетці був паспорт на його ім'я, посвідчення водія, довіреність, технічний паспорт на автомобіль ВАЗ-2102, медична довідка. Після цього, здається чоловік вищого росту, примусово заставляв потерпілого випити рідину, яка за смаком та запахом подібна до горілки. Потім хтось засунув йому до рота дві таблетки круглої форми темного кольору, після чого він дані таблетки непомітно для всіх виплюнув під куртку. Потім, один чоловік, хто саме - сказати не зміг, так як його тоді поклали обличчям до сидіння, вийшов з автомобіля та через декілька хвилин повернувся й вони поїхали у невідомому напрямку. Під час руху він почув розмову, що рухатися автомобілем необхідно зі швидкістю 60 - 65 км. на год., розмова була нібито з телефону. В подальшому, через певний проміжок часу, автомобіль зупинився, та він вийшов з автомобіля. В цей час один з чоловіків сказав іншому: «ти знаєш, що робити», після чого його взяли за плечі, так як руки були зв'язані, та за ноги та почали нести в невідомому напрямку. В цей час він почав кричати та кликати на допомогу, а тому ноги йому відпустили та один з чоловіків почав його бити кулаком в район грудної клітки та ребер з правої та лівої сторін. Удари наносив один чоловік, кількість ударів близько 5. Під час нанесення ударів його тримали за плечі, скільки чоловік тримало - він не знає. Потім коли він замовчав, його перестали бити, однак коли він віддихався, почав знову кричати та кликати на допомогу й його хтось почав знову бити в грудну клітку, кількість ударів була близько 5. На його думку удари наносив той самий чоловік, так як сила та точність була подібною. Потім його завели в двоповерховий будинок, на другий поверх. Будинок він не бачив, так як у нього постійно на голові була накрита, в кімнаті його зупинили й розв'язали йому руки, поклали на підлогу, обличчям до низу та один чоловік за вказівкою іншого почав його обшукувати. Хто обшукував та хто говорив - він не бачив. У нього в джинсах, в задній правій кишені, знаходились гроші в сумі 3 300 гривень. Чоловік, що його обшукував дані гроші витягнув з кишені. Гроші у нього були різними купюрами: 100 грн., 50 грн., 10 грн. та інші. Коли він лежав на підлозі, руки в нього були витягнуті до гори, таким чином йому широкими капроновими ременями зв'язали зап'ястя рук та ноги, при чому ремені вони заклепали металевими заклепками. Зв'язавши руки та ноги з нього зняли капюшон та посадили на ліжко. В кімнаті знаходилось два ліжка, стіл, три стільці, обігрівач електричний. В кімнаті він помітив трьох чоловік, двоє з яких на обличчі були медичні марлеві пов'язки, які на половину закривали їх обличчя, один чоловік був без пов'язки. Чоловік з пов'язкою був в спортивному костюмі чорного кольору, чоловік без пов'язки в куртці коричневого кольору, в що був одягнутий третій чоловік він не пам'ятає. Чоловік, що без пов'язки розповів, щоб він не кричав, не рухався, взагалі нічого не робив, вів себе добре, й від нього нічого не залежить. Ще говорив, що їм втрачати нічого. В той день він відчув біль в районі ребер з лівої сторони. На протязі трьох днів за ним постійно наглядали, їсти давали один - два рази вдень, в кімнаті знаходилось відро, тому фізіологічні потреби він справляти ходив до нього. Інколи, за його проханням, давали пити воду та чай. Одного разу, здається, це було наступного дня після приїзду, йому вдалося витягнути одну руку, однак в цей час забіг чоловік без пов'язки, а за ним ще один чоловік - його він не пам'ятає й почали його бити по обличчю, нирках, печінці. Він знаходився лежачи на ліжку, обличчям до низу. Потім чоловік без пов'язки почав говорити, щоб він нічого такого не робив, й вони його не будуть чіпати. Біля потерпілого постійно знаходився один чоловік й мінялись вони десь через 3 години. Щовечора, на протязі вказаного часу, йому давали таблетки, на думку потерпілого - клофелін, та кололи йому шприцем прозору рідину, що знаходилась в ампулах, після чого він засинав на час близько 5-8 годин. Одного разу він проспав навіть близько 14 годин. Після сну він відчував «в'ялість» всього організму, сонливість. Шприцем кололи в м'язи ноги, колов чоловік, що був в пов'язці. На третій день його перебування у даному будинку, руки йому розв'язали, ноги залишили зв'язаними й у вечері, чоловік без пов'язки пояснив, що йому необхідно вколоти снодійне та дали таблетки з горілкою. Як йому пояснили, що вони будуть кудись переїздити. Під вечір, на нього наділи капюшон та посадили до автомобіля, тому марки й кольору він не бачив. Потім вони поїхали в невідомому напрямку. Про те скільки було чоловік в автомобілі він сказати не зміг, бо на голові постійно в нього був капюшон. Він знаходився в положенні лежачи, голову йому нахилили до колін та постійно говорили щоб він не чинив опір. Тоді ноги були в нього зв'язані, а руки йому розв'язали. В автомобілі ніхто не розмовляв, слухали радіо, по дорозі один раз зупинились десь на 2-3 хв. після чого знову ж таки поїхали. Невдовзі автомобіль зупинився, він вийшов з автомобіля та його завели до будинку, посадили на підлогу на матрац. В іншому будинку умови були подібні. Він проживав в кімнаті розміром 2 х 3 м., в кімнаті було ліжко, матрац, з ним було двоє людей в масці, один без, та був ще один чоловік віком близько 34 років, полюбляв вживати спиртні напої на ім'я ОСОБА_9, який інколи приходив. Десь через 5 днів, чоловік що був без пов'язки, зібрався й кудись поїхав, коли потерпілий залишився сам в кімнаті, двоє чоловік в пов'язці та ОСОБА_9 щось святкували. Його запросили також. Він випивши вина, сказав що буде йти спати, і тікати нікуди не буде. Після цього він пішов до кімнати. Насправді він гадав, що коли вони заснуть, то він зможе втекти. Він ліг на ліжко й в цей час до кімнати забіг чоловік без пов'язки в коричневій куртці та почав кричати на інших людей. Після цього потерпілому дали випити горілки з снодійним, після чого він заснув. Прокинувся він вже в сараї, на матраці, на ліжку, й до самого кінця залишався в сараї, руки були зв'язані ременем. Здається 22 листопада 2009 року до нього підійшов чоловік в коричневій куртці. В його в руках був кишеньковий персональний комп'ютер. Він пояснив, що необхідно записати голос ОСОБА_11, для того щоб його в подальшому показати брату ОСОБА_10, й пересвідчити його, що він живий. Даний чоловік дав кпк та потерпілий вголос розповів про родичів. Після чого він дав йому листок паперу із зошита в клітинку та сказав щоб той написав текст про родичів. Потім даний чоловік забрав все та невдовзі кудись поїхав, так як потерпілий його не бачив, та залишився лише один чоловік, що був в спортивному. Попередньо, до ременя, який постійно був у нього на ногах, прив'язали ще одну мотузку, край якої прив'язали до ліжка, щоб він нікуди не пішов. Через два дні, 24 листопада 2009 року, коли він лежав на ліжку приїхали працівники міліції та визволили його ( т. 2 а. с. 57 - 59 );

- показами свідка ОСОБА_10, оголошеними в судовому засіданні, що 04 листопада 2009 року, близько 23 години, йому на мобільний телефон надійшло текстове повідомлення від невідомої особи, наступного змісту: «ОСОБА_10 твой брат у нас завтра приезжай в Черкассы получишь инструкции. Машину забери у театра. В милицию лучше не звони». Повідомлення прийшло з мобільного телефону його брата ОСОБА_11. Одразу після цього він перетелефонував ОСОБА_11, на цей же телефон, але хтось підняв трубку і одразу зкинув. Вважає, що це було зроблено для того, щоб впевнитись, що він отримав вищевказане повідомлення. Потім він ще декілька разів телефонував ОСОБА_11 на мобільний, але на дзвінки ніхто вже не відповідав. У вищевказаний час він їхав потягом у м. Сімферополь і знаходився біля станції ім. «Шевченко» (м.Сміла), а тому одразу зійшов з потягу. Після цього він зателефонував дочці ОСОБА_11 - ОСОБА_32 і попросив, щоб ОСОБА_39, який проживав разом з ОСОБА_22, поїхав до драматичного театру м. Черкаси, біля якого мав стояти автомобіль її батька, тобто ОСОБА_11. Як потім з'ясувалось, до драматичного театру їздили ОСОБА_39 і ОСОБА_32. Вони по приїзду до театру виявили автомобіль ОСОБА_11 який був не зачинений і двигун якого не працював. Оглянувши автомобіль вони виявили другий мобільний телефон ОСОБА_11, оскільки у останнього їх було два. Уточнив, що повідомлення прийшло йому з іншого телефону ОСОБА_11. Барсетки і будь - яких інструкцій в автомобілі ОСОБА_11 не було, так само як і документів ОСОБА_11 та його другого мобільного телефону. В цей час, з міста Сміла він одразу поїхав в м. Черкаси, а потім додому до ОСОБА_11. В цей час вдома, наскільки він пам'ятає, були ОСОБА_22, ОСОБА_39 і їх донька. Через деякий нетривалий час, за його проханням, додому прийшла ОСОБА_32, яка в цей час знаходилась у своєї матері - ОСОБА_23, яка проживає за адресою : АДРЕСА_10. Після цього він наказав всім вищевказаним особам нікуди з квартири не виходити і сидіти вдома, до тих пір поки не скаже що робити далі. Також він показав їм вищевказане СМС - повідомлення. Потім він відвіз ОСОБА_32 знову до матері, а сам поїхав до м. Києва. ОСОБА_22 і ОСОБА_39 залишились в квартирі по вул. Г. Дніпра. 05 листопада 2009 року, близько 20 години, йому на мобільний телефон зателефонував невідомий чоловік, який назвав його по імені, а потім спитав чому він не забрав автомобіль ОСОБА_11, а коли він відповів, що тому що не бачив в цьому сенсу, вищевказаний чоловік сказав, щоб в поштовій скриньці його тещі, яка проживала АДРЕСА_11, знаходиться лист з інструкціями, який особисто йому необхідно було забрати. Його здивував той факт, що невідомий уточнив вулицю по якій проживала його теща. Голос того чоловіка був схожим на голос чоловіка віком близько 30 років. Його він раніше не чув і він йому був не знайомий. Той голос він зможе впізнати оскільки він досить специфічний і його добре запам'ятав. 06 листопада 2009 року, зранку, він приїхав до м. Черкаси з м. Києва, і одразу поїхав до своєї тещі - ОСОБА_24, яка проживає за адресою : АДРЕСА_11. В поштовій скриньці, як і казав невідомий, він знайшов паперовий конверт, заклеєний. Одразу після цього він відкрив цей конверт і виявив в ньому лист формату А-4, на якому було роздруковано текст з приводу того, що його брата викрали, викрадачі гарантували його безпеку якщо він не буде звертатися до міліції, що за ним постійно викрадачі спостерігають, і в разі виникнення у викрадачів підозри щодо інформування про викрадення правоохоронні органи ОСОБА_11 буде знищено. В кінці листа містилася інформація про те, що йому необхідно буде виплатити викрадачам за звільнення ОСОБА_11 гроші в сумі 1 000 000 доларів США. Лист ніким підписаний не був. Розпочинався він словами « Уважаемый ОСОБА_10…». Цього ж дня, забравши всіх родичів і забравши вищевказаний лист і конверт із собою, він поїхав знову до м. Києва. Своїх родичів він залишив у своїх друзів. 07 листопада 2009 року, ввечері, він знову поїхав у м.Черкаси, а 08 листопада 2009 року звернувся із заявою до УБОЗ ГУМВС України в Черкаській області. До своєї заяви він додав вищевказані конверт і лист. Після цього він поїхав до м. Києва. Через деякий час, точної дати він вже не пам'ятає, коли він знаходився у своїх друзів з родичами, йому, близько 08 години 30 хвилин, на мобільний телефон зателефонував той же невідомий чоловік (який телефонував і раніше), який спитав чи отримав він листа. Коли він відповів що отримав листа, невідомий спитав у нього з приводу грошей. Він відповів, що сума вказана в листі є занадто великою, на що останній сказав, щоб він ще подумав, а потім від'єднався. Приблизно 12 або 13 листопада 2009 року його дружина повідомила, що в ході її розмови зі своєю бабусею по лінії батька - ОСОБА_26, яка проживає в м. Черкаси, їй стало відомо, що до неї приходив її племінник (племінник ОСОБА_26) - ОСОБА_4 (який являється двоюрідним братом батька моєї дружини), прізвище якого до 16-річного віку було « ОСОБА_4 », і який розпитував останню про нього, його справи, а також його фінансове становище, і цей факт її дуже здивував, оскільки той раніше на протязі останніх 20 років до неї не заходив і тип паче не цікавився його життям. Також додав, що приблизно 11 років тому, він проживав в АДРЕСА_8, і в цей час ОСОБА_4 проживав по сусідству з ним. Тісних стосунків з ним ніколи не підтримував. Після цього він почав підозрювати ОСОБА_4 в участі до викрадення його брата, про що повідомив правоохоронні органи. Після цього деякий час йому ніхто не телефонував, повідомлень не присилав і вказівок про подальші дії не надавав. Він вирішив для себе, що за звільнення ОСОБА_11, він зможе заплатити викрадачам лише 300 000 доларів США, про що і повідомив тій же особі, яка йому зателефонувала приблизно через тиждень. Ще приблизно через 5 діб, йому знову зателефонував той же чоловік, якому він підтвердив факт наявності у нього трьохсот тисяч доларів США і якого він попросив дізнатися у його брата імена і адреси проживання його тіток для того, щоб переконатися що ОСОБА_11 досі живий. Невідомий погодився на це. В цей же день, приблизно через 20 хвилин, той чоловік знову перетелефонував і повідомив, що вони за звільнення ОСОБА_11 хочуть 600 000 доларів США, але він наполіг на вищевказаній сумі і додав, що кожного разу як невідомий буде телефонувати він буде задавати йому питання на які той повинен буде давати відповіді, дізнавшись їх попередньо у ОСОБА_11. Ще через декілька днів, близько 10 години 30 хвилин, йому знову зателефонував той чоловік і сказав, що у адміністратора спортзалу, що біля цукрового заводу, знаходиться лист від його брата з усією цікавлячою його інформацією, і який йому необхідно було забрати. Того ж дня, ввечері, йому знову зателефонував той чоловік, і спитав чи отримав він листа від ОСОБА_11 (забрав у адміністратора), і коли той відповів стверджувально сказав, що подальші його дії він повідомить пізніше. На наступний день, зранку, коли він перебував у м. Києві, йому знову зателефонував той чоловік, який спитав чи готовий він передати їм гроші за звільнення ОСОБА_11, а коли той відповів що готовий, чоловік спитав коли він буде вдома, на що він відповів, що знаходиться в Києві, оскільки там проживає. Після цього той чоловік знову сказав про те що йому робити далі повідомлять згодом. Того ж дня, тобто в ніч з 24.11.2009 на 25.11.2009 він дізнався від працівників міліції про те, що його брата звільнили в Одеській області. В Черкаси ОСОБА_11 привезли працівники міліції близько 10 години. Він виглядав дуже стомленим, схудлим, і скаржився на біль в області ребер. З ним спілкувався один і той же чоловік. Він постійно телефонував йому на його мобільний телефон, на номер НОМЕР_5. Кожного разу у нього на мобільному телефоні висвітлювались вхідні номери телефонів з кодом м. Черкаси (тобто 0472), а тому він зателефонував до ВАТ «Укртелеком», продиктував номери вхідних дзвінків від невідомого і йому повідомили, що всі ці дзвінки відбувались з таксофонних апаратів м. Черкаси. Зазначив, що по голосу чоловіку, який йому телефонував близько 30 років. Особисто він впевнений, що саме ОСОБА_4 організував викрадення його брата ОСОБА_11 і його утримання з метою отримання від нього грошової винагороди з причин вказаних ним вище ( т. 5 а. с. 22 - 26 );

- показами свідка ОСОБА_27, оголошеними в судовому засіданні, що в м. Київ він проживає з 2000 року. На даний час і вже з 2005 року він працює директором охоронної компанії «Пересвіт», яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (це юридична адреса). До 2000 року він досить тривалий проміжок часу проживав в м. Черкаси за вищевказаною адресою. Ще в дитинстві, коли він проживав в АДРЕСА_9, в сусідньому подвір'ї проживав ОСОБА_4. У той час він з ним тісних стосунків не підтримував і знав його лише наглядно. Згодом, ОСОБА_4 відкрив спортивний клуб «Атлет», який знаходився біля ринку «Сєдова» в м. Черкаси, у підвальному приміщенні. Приблизно у 1992-1993 роках він почав ходити до вищевказаного клубу для того, щоб займатися там спортом. У вищевказаний час і у вищевказаному місці він і познайомився з ОСОБА_4 ближче. Тісних стосунків з ним він ніколи не підтримував і не підтримує. В основному він зустрічався з ним лише в приміщенні вищевказаного клубу. У клубі ОСОБА_4 він займався на протязі часу близько одного року, а потім почав ходити до іншого спортивного залу, який відкрився ближче до його місця проживання. На той час ОСОБА_4, проживав на перехресті вулиць Горького - Шевченка в м. Черкаси, проживав з якоюсь жінкою (або дружиною або співмешканкою - цього він точно сказати не може), чим він займався у вільний час - йому не відомо. Серед їхніх спільних знайомих були лише ті люди, які також займалися у вищевказаному клубі. Потім він дізнався, що ОСОБА_4 був засуджений за скоєння якогось злочину, але якого саме - йому не відомо. В кінці весни - на початку літа 2009 року, він випадково зустрів ОСОБА_4 в спортивному клубі «Плазма - GYM» м. Черкаси. Про подробиці його життя він детально не розпитував і останній про це не розповідав. Приблизно в кінці літа - на початку осені у вищевказаному клубі він знову зустрів ОСОБА_4 Останній розповів йому, що у нього якісь проблеми з його комп'ютером, а потім спитав чи не може він допомогти йому в ремонті та налагодженні його. Особисто він в комп'ютерній техніці не досить добре обізнаний, а тому він сказав йому, що має знайомого, до якого він звертаюсь в разі виникнення подібних проблем. Після цього ОСОБА_4 попросив його познайомити з цим знайомим. Після цього, вони з ОСОБА_4 поїхали до вищевказаного його знайомого - ОСОБА_40, офіс якого неподалік «Водоканалу» м. Черкаси. По приїзду він познайомив ОСОБА_40 з ОСОБА_4 і попросив ОСОБА_40 допомогти ОСОБА_4 по вищевказаному питанню. Що саме відбувалось потім він пригадати не може. Після того він ще випадково зустрічався з ОСОБА_4 і ОСОБА_40 Наскільки він пам'ятає, останнього разу він бачив ОСОБА_4 у кінці вересня - на початку жовтня 2009 року, в приміщенні вищевказаного спортивного залу «Плазма - GYM» ( т. 5 а. с. 45 - 47 );

- показами свідка ОСОБА_30, оголошеними в судовому засіданні, що приблизно з 1993 року він знайомий з ОСОБА_10. Наскільки він пам'ятає, вони з ним познайомились в спортивному залі, що розташований на площі 700-річчя в м. Черкаси. З ОСОБА_10 він завжди підтримував і підтримує добрі дружні стосунки. Крім того, на даний час вони з ним мають спільний бізнес. Згодом ОСОБА_10 познайомив його зі своїм братом - ОСОБА_11, з яким він також підтримував і підтримує дружні стосунки. Крім того, приблизно у тому ж році, він познайомився з ОСОБА_4, який мав спортивний зал на ринку «Сєдова» в м. Черкаси. На той час він був йому відомий під прізвищем «ОСОБА_4». З ним тісних стосунків він ніколи не підтримував і не підтримує. Останнього разу він бачив ОСОБА_4 у 2009 році в приміщенні бару «Ерік», що розташований по вул. Хрещатик в м. Черкаси. З ним він тоді не спілкувався і він був один - мабуть на когось чекав. Йому відомо, що ОСОБА_4 був раніше судимим. На початку листопада 2009 року, від ОСОБА_10 він дізнався, що невідомі особи викрали ОСОБА_11 і за його звільнення вимагають гроші в сумі 1000000 доларів США. Після цього, з його слів, йому телефонував невідомий і надавав інструкції з приводу подальших дій ОСОБА_10. З того часу, по дружньому, ОСОБА_10 тримав його в курсі даних подій. В кінці листопада йому на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_10 і попросив його негайно поїхати до спортивного залу «Цезарь», який розташований біля цукрового заводу м. Черкаси, де у адміністратора забрати лист для нього. Одразу після цього він на власному автомобілі під'їхав до вищевказаного спортивного залу, де підійшов до дівчини-адміністратора, яка знаходилась при вході, з правої сторони, і спитав у неї листа для ОСОБА_10. Адміністратором була молода дівчина, на вигляд близько 22-23 років, зріст і колір волосся якої він не пам'ятає. Та дівчина, мовчки, віддала мені паперовий конверт, білого кольору, запечатаний, без будь-яких надписів на лицевій стороні. Прізвище свідка адміністратор не питала і його документи не перевіряла. Забравши конверт, він сів до свого автомобіля і перетелефонував ОСОБА_10. В ході телефонної розмови, ОСОБА_10 попросив його акуратно розкрити вищевказаний конверт, ознайомитись з вмістом. Він так і зробив і виявив всередині конверту один аркуш паперу із зошита в клітинку, ще один аркуш і електронний носій інформації у вигляді маленької дискети. На папері з зошита знаходився рукописний текст на якому знаходилась інформація про родичів ОСОБА_10, на іншому аркуші знаходився друкований текст в якому йшла мова про суму викупу - 600 000 доларів США, а також інформація про те, що додаткові інструкції будуть надані додатково. Що саме знаходилась на дискеті - йому не відомо. Прочитавши вищевказані аркуші паперу, він, в телефонному режимі, переказав їх ОСОБА_10. Після цього ОСОБА_10 попросив його відвезти усі вищевказані речі директору магазину «ІНФОРМАЦІЯ_15», що розташований по АДРЕСА_22 - ОСОБА_17. Він так і зробив і по приїзду до вищевказаного магазину, віддав усі вищевказані речі (предмети) ОСОБА_17 особисто в руки. Що саме ОСОБА_17 зробила з тими речами - йому не відомо ( т. 5 а. с. 52 - 54 );

- показами свідка ОСОБА_31, яка в судовому засіданні підтвердила свої покази на досудовому слідстві;

- показами свідка ОСОБА_31, оголошеними в судовому засіданні, що на протязі 10 років працює в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_15 », що знаходиться в АДРЕСА_22, з 2007 року працює на посаді менеджера по бакалійній групі товарів. Так, здається з листопада 2007 року, точно вказати не може, до них на роботу менеджера по овочах та фруктах влаштувався ОСОБА_11, якого вона знала ще до того часу, як рідного брата ОСОБА_10 - власник магазину «ІНФОРМАЦІЯ_15». Під час роботи ОСОБА_11 на посаді менеджера, характеризувався з позитивної сторони. добросовісний, до поставленої роботи ставився з відповідальністю, спиртними напоями не зловживав, на роботі був завжди тверезим. Десь на початку жовтня 2009 року, коли вона прийшла на роботу, як і зазвичай, то на столі виявила лист, попередньо директор ОСОБА_17 пояснила, що лист їй, коли він прочитала, в ньому було текст друкованими літерами, в якому зазначалось що пропонуємо Вам купити за невисокою ціною продукцію, зокрема, цукор та сік «Сандора», при чому вказувалась ціна, якою мовою був текст та кому він був адресований - вона не пам'ятає, про те чи зазначались імена в листі та телефони - сказати не може. Даний лист був незвичайного зразка. Прочитавши вона поклала лист до папки паперів. Після того, через кілька днів, яке саме число було - він сказати не може, на мобільний телефон офісу їхнього магазину 80674726996 зателефонував незнайомий чоловік, з якого номеру телефону телефонував незнайомець - сказати не може, слухавку взяла вона, даний чоловік здається запитав про комерційну пропозицію, після чого почав розпитувати про ОСОБА_11, та просив, щоб вона дала йому номер мобільного телефона ОСОБА_11, вона відповіла, що ОСОБА_11 до пропозиції не має ніякого відношення, а номер мобільного телефону в неї не має, в ході розмови незнайомець говорив, що це ж брат ОСОБА_10, й що він знає ОСОБА_10. Після чого незнайомий чоловік поклав слухавку ( том 1 а. с. 81 - 82 );

- показами свідка ОСОБА_32, оголошеними в судовому засіданні, що вона проживає разом з батьком - ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6. На даний час вона ніде не працює і не навчається. З 2008 року вона проживала в м. Києві, за адресою: АДРЕСА_20, де проживала і проживає її бабуся. Там вона проживала лише на протязі двох років. На початку листопада, в зв'язку з хворобою, вона приїхала до м. Черкаси і фактично проживала за вищевказаною адресою. Її батько являється приватним підприємцем та працював за домовленістю з приватним підприємцем ОСОБА_33, вже приблизно з кінця літа 2009 року. Наскільки їй відомо до його завдань входило постачання будівельних матеріалів до об'єктів будівництва. Постачання він здійснював на власному автомобілі марки ВАЗ-2102, білого кольору, д.н.НОМЕР_7. Раніше, до листопада 2008 року він працював на посаді менеджера в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_15», що по АДРЕСА_22, власником якого являється брат мого батька - ОСОБА_10. 04 листопада 2009 року, вночі, їй на мобільний телефон зателефонував брат мого батька ОСОБА_10, який наказав їй приїхати за вищевказаною адресою. В цей час вона знаходилась у своєї матері - ОСОБА_23, яка проживає за адресою: АДРЕСА_10. Коли вона приїхала додому, а це відбулося через досить короткий проміжок часу, то вдома на цей час знаходилась її рідна сестра - ОСОБА_22, її співмешканець - ОСОБА_39, їх дитина і ОСОБА_10. По приїзду ОСОБА_10 наказав їм нікуди з квартири не виходити і сидіти вдома, до тих пір поки він не скаже нам що робити далі. Також він показав СМС-повідомлення, яке прийшло на його мобільний телефон, в якому було вказано про те, що її батька викрадено, щоб в міліцію вони не звертались і точно виконували подальші інструкції, автомобіль батька можна забрати біля драм. театру. З якого саме номеру абонента було надіслано вищевказане повідомлення - вона не знала і не знає по теперішній час, бо ОСОБА_10 цього їм не казав і особисто вона його не бачила. Після цього, ОСОБА_10 на своєму автомобілі відвіз її знову до матері, а сам поїхав у невідомому їй напрямку. ОСОБА_22 і ОСОБА_39 залишились в квартирі по вул.Г.Дніпра. На протязі двох днів вона знаходилась у матері і з квартири не виходила. В цей проміжок часу вона з квартири матері не виходила і чекала на вказівки ОСОБА_10. Через два дні за нею заїхав ОСОБА_10 і забрав її і ОСОБА_22 до м. Києва, а саме десь за містом (де саме - їй не відомо), вони проживали у його друзів. Там вони проживали на протязі 21 доби, тобто до тих пір поки вони не дізналися про те, що її батька визволили. ОСОБА_10 проживав з ними. Під час проживання у друзів ОСОБА_10, останньому майже кожного дня телефонували якісь люди, і щось від нього вимагали. Що то були за люди і що саме вони хотіли від ОСОБА_10 він їм не розповідав. Особисто їй на мобільний телефон ніхто не телефонував, бо вона, за вимогою ОСОБА_10, виключила його. Через 21 день, ОСОБА_10 на мобільний телефон зателефонували з міліції і повідомили, що її батька визволили, а тому ОСОБА_10 відвіз її до бабусі, а ОСОБА_22 відвіз до м. Черкаси. Згодом вона дізналася від батька і ОСОБА_10, що 04 листопада 2009 року, ввечері, біля парку « 50-річчя» в м. Черкаси, невідомі особи, викрали її батька і утримували його з метою отримання викупу за нього. Хто саме скоїв те викрадення - їй не відомо. Також згодом від ОСОБА_10 вона дізналася про те, що майже відразу після викрадення батька на адресу батьків дружини ОСОБА_10, які проживають в Південно - західному районі м. Черкаси (точної адреси вона не знає), надійшов лист від осіб, які викрали її батька з вимогою про сплату грошей в сумі 1 000 000 доларів США за звільнення її батька ( т. 4 а. с. 127 - 129 );

- даними протоколу огляду місця події дачної ділянки в АДРЕСА_21 від 25.11.2009 року, в ході якого було виявлено сліди та зафіксовано факт незаконного утримання ОСОБА_11 ( т. 2 а. с. 5 - 14 );

- даними протоколу огляду речових доказів від 08.12.2009 року, в ході якого було оглянуто упаковки клофеліну, ампули з димедролом та постановою про приєднання їх до матеріалів кримінальної справи (т. 2 а. с. 15 - 16, 17 );

- даними висновку судово-медичної експертизи № 2446 від 10.12.2009 року, згідно якого в сечі ОСОБА_11 виявлено - фенобарбітал ( том 2 а. с. 31 - 32 );

- даними висновку судово-медичної експертизи № 1580 від 26.11.2009 року, згідно якого ОСОБА_11 отримав тілесні ушкодження у вигляді травми грудної клітини з переломом передніх відділів восьмого ребра зліва, що відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості ( т. 2 а. с. 48 - 49 );

- даними протоколу огляду місця події дачної ділянки НОМЕР_17 в кооперативі «Кристал» Чорнобаївського району Черкаської області від 25.11.2009 року, в ході якого було виявлено сліди та зафіксовано факт незаконного утримання ОСОБА_11 ( т. 2 а. с. 61 - 65 );

- даними протоколу огляду автомобіля «Саманд» від 25.11.2009 року, вилученого у ОСОБА_8, в ході якого було виявлено сліди та зафіксовано факт незаконного утримання ОСОБА_11 та постановою про визнання автомобіля речовим доказом ( том 2 а. с. 66 - 69, 70 );

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події за участі ОСОБА_6 від 25.11.2009 року, в ході якого останній детально розповів та вказав на місцях обставини вчинення ним злочину спільно з іншими фігурантами по справі ( т. 2 а. с. 73 - 81 );

- показами свідка ОСОБА_4, оголошеними в судовому засіданні, що вона проживає на дачному участку «Кристал» Чорнобаївського району Черкаської області де неподалік неї є дачний участок НОМЕР_17, що належить ОСОБА_8. Так вона дійсно бачила, що в жовтні 2009 року на дачний участок ОСОБА_8 приїхало троє невідомих молодих чоловіків та проживали там на протязі тривалого часу ( т. 2 а. с. 82 );

- даними протоколу очної ставки між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 в ході якого обвинувачені підтвердили участь один одного у вчиненні інкримінованих їм злочинах ( т. 2 а. с. 83 - 86);

- даними протоколів відтворення обстановки та обставин події за участі ОСОБА_5 від 26.11.2009 року, в ході якого останній детально розповів та вказав на місцях обставини вчинення ним злочину спільно з іншими фігурантами по справі ( т. 2 а. с. 87 - 88, 89 - 92, 93 - 95, 96 - 98 );

- даними протоколу очної ставки між ОСОБА_40 та ОСОБА_4, в ході якої ОСОБА_40 підтвердив свої покази, які давав раніше ( т. 2 а. с. 99 - 101 );

- даними протоколів пред'явлення особи для впізнання в ході яких ОСОБА_11 впізнав ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_8 як осіб які вчинили його викрадення та незаконно проти його волі утримували ( т. 2 а. с. 103 - 104, 105 - 106, 107 - 108, 109 - 110 );

- даними відповіді на запит ВАТ «Укртелеком» № 939 від 03.12.2009 року, в ході якого останні надали інформацію про реалізацію телефонних пластикових карток ( т. 2 а. с. 177 );

- даними розпізнавальних фото злочинної діяльності групи осіб, які скоїли викрадення ОСОБА_11 та вимагали гроші у ОСОБА_10 ( т. 2 а. с. 178 - 188 );

- даними протоколів відтворення обстановки та обставин події за участі ОСОБА_7 від 01.12.2009 року, в ході яких останній детально розповів та вказав на місцях обставини вчинення ним злочину спільно з іншими фігурантами по справі ( т. 2 а. с. 192 - 196, 197 - 203 );

- даними протоколів відтворення обстановки та обставин події за участі ОСОБА_8 від 02.12.2009 року, в ході яких останній детально розповів та вказав на місцях обставини вчинення ним злочину спільно з іншими фігурантами по справі ( т. 2 а. с. 207 - 209, 210 - 211 );

- даними протоколу виїмки від 25.12.2009 року, в ході якого було вилучено лазерний диск з магазину «Київського ювелірного заводу» на якому зафіксовано рух ОСОБА_5 при здійсненні злочинної діяльності ( т. 3 а. с. 32 );

- даними протоколу очної ставки між ОСОБА_11 та ОСОБА_6, в ході якого ОСОБА_11 підтвердив свої покази, та вказав, що саме ця особа спільно з іншими здійснила його викрадення та незаконне утримання ( т. 3 а. с. 63 - 67 );

- даними протоколу огляду від 25.11.2009 року, в ході якого було оглянуто сліди пальців рук вилучених на кооперативі «Кристал» Чорнобаївського району Черкаської області та визнання їх речовими доказами ( т. 3 а. с. 95,124 );

- даними висновку судово-дактилоскопічної експертизи № 1/729 від 26.12.2009 року, згідно якого сліди пальців рук вилучених в кооперативі «Кристал» Чорнобаївського району Черкаської області належать ОСОБА_11 ( т. 3 а. с. 104 - 110 );

- даними висновку технічної експертизи документа № 1/730 від 16.12.2009 року, згідно якого надані на експертизу фрагменти аркушів складали раніше одне ціле двох окремих аркушів зі рукописними текстами ( т. 3 а. с. 136 - 139 );

- показами свідка ОСОБА_35, оголошеними в судовому засіданні, що в кінці вересня її чоловік ОСОБА_7 їй повідомив, що він їде на будівництво в Одеській області та зібравшись пішов. 24.11.2009 року близько 02 год. 30 хв. прийшов її чоловік додому та повідомив, що він спільно з іншими співучасниками викрали людину в м. Черкаси та привезли її до АДРЕСА_21 де незаконно утримували при цьому вимагали гроші за його звільнення ( т. 3 а. с. 188 - 189 );

- даними протоколу пред'явлення особи для впізнання від 22.12.2009 року, в ході якого ОСОБА_36 впізнала ОСОБА_4 як особу яка три рази приходила на офіс за місцем її роботи та щось розпечатувала ( т. 3 а. с. 192 );

- даними протоколу огляду та приєднанням в якості речового доказу аркушу паперу з вимогою про виплату грошей за звільнення ОСОБА_11, які надав ОСОБА_10 ( т. 1 а. с. 14 - 15 );

- даними протоколу огляду транспортного засобу від 17.11.2009 року, а саме : ВАЗ-2102 д.н.НОМЕР_7, що належить ОСОБА_11 та визнання його речовим доказом ( т. 1 а. с. 39 - 41 );

- показами свідка ОСОБА_39, оголошеними в судовому засіданні, що він проживає разом з ОСОБА_11 і співмешканкою ОСОБА_22. Весь час як він проживає разом з ОСОБА_22 в ОСОБА_11, практично щодня ОСОБА_11 близько 7 години 40 хвилин на власному автомобілі ВАЗ 2102, білого кольору, від'їжджав на роботу, повертався близько 17 години, на початку 18 години, робив щодня крім суботи та неділі. Таких випадків, щоб ОСОБА_11 не приходив на ніч - не було, бувало таке, що приходив пізно в ночі. Так, 4 листопада 2009 року близько 8 години ОСОБА_11 зібрався та на автомобілі ВАЗ 2102, як і завжди, поїхав на роботу, того дня він близько 11 години пішов до інтернет-кафе «Трафік», та близько 13 години повернувся додому. ОСОБА_22 постійно знаходилася вдома, та нікуди не відходила. Прийшовши додому, свідок лишався біля ОСОБА_22. Близько 20 години він зателефонував з мобільного телефону НОМЕР_8 на мобільний телефон ОСОБА_11, однак абонент був поза зоною досяжності. Після цього він зателефонував на інший телефон ОСОБА_11 (оскільки в ОСОБА_11 було два телефони, в одному знаходилась сім-картка Лайф, в іншому - МТС) телефон ОСОБА_11 - на номер Лайф. На цьому номері виклик йшов, однак ніхто слухавки не підіймав. Близько 22 години він знову зателефонував на обидва номери телефонів, однак вони були поза зоною досяжності. Близько 23 години до нього на мобільний телефон зателефонував чоловік який представився ОСОБА_10, братом ОСОБА_11, та попросив щоб він передав телефон ОСОБА_22. ОСОБА_39 дав телефон та ОСОБА_22 розмовляла з ОСОБА_10. Про що вони розмовляли - він не знає, так як відійшов іншу кімнату. Потім ОСОБА_22 передала йому телефон, та ОСОБА_10 сказав йому, щоб він їхав до драмтеатру в м. Черкаси, де знаходиться автомобіль ОСОБА_11 та коли буде там, щоб зателефонував йому. Після даної розмови до нього на телефон зателефонувала ОСОБА_32 - донька ОСОБА_11, яка на той час знаходилась в м. Черкаси, у матері, яка пояснила, щоб він заїхав до неї та вони поїдуть до драмтеатру. Після чого він викликав автомобіль «Таксі» та через кілька хвилин поїхав на ньому до ОСОБА_32. Потім вони поїхали до драмтеатру в м. Черкаси. Приїхавши куди, на зупинці, навпроти квіткового ринку вони помітили автомобіль ОСОБА_11, після чого вони підійшли до автомобіля ОСОБА_11. Дверцята автомобіля були зачиненими, однак не замкнутими, в замку запалення він помітив ключі. Потім він зателефонував до ОСОБА_10 та сказав, що вони біля автомобіля. ОСОБА_10 сказав, що десь в автомобілі має бути конверт чи записка. Він, оглянувши автомобіль, ні конверта ні записки не знайшов, однак виявив в багажному відділенні будівельні матеріали, ОСОБА_32 в цей час на задньому сидінні автомобіля виявила мобільний телефон Нокіа. Після чого він покликав таксиста на автомобілі «Мітсубісі Ланцер» чорного кольору, який стояв неподалік, після чого переклав будівельні матеріали до автомобіля «Мітсубісі», витягнув ключі від замка запалення та ОСОБА_32 з собою забрала мобільний телефон. Закривши автомобіль він з ОСОБА_32 поїхали додому. Додав, що 20 жовтня 2009 року, йому ОСОБА_22 розповіла, що в обідню пору додому приходив незнайомий чоловік, який запитував про ОСОБА_11, після чого сказав ОСОБА_22, щоб ОСОБА_11 зателефонував йому, що нібито ОСОБА_11 знає ( т. 1 а. с. 47 - 49 );

- показами свідка ОСОБА_38, яка в судовому засіданні підтримала свої покази, дані на досудовому слідстві;

- показами свідка ОСОБА_38, оголошеними в судовому засіданні, що на протязі трьох років працює менеджером в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_15», що розташований по АДРЕСА_22. Близько двох років тому назад, на роботу до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_15» влаштувався ОСОБА_11, який влаштувався на посаду менеджера. ОСОБА_11 працював в магазині на посаді менеджера по фруктах та овочах, однак працював не довго та близько року назад звільнився за власним бажанням. На початку жовтня 2009 року, в проміжок часу з 11 години по 13 годину, коли вона знаходилась на робочому місці, то помітила, як повз неї, до кабінету директора ОСОБА_17 пройшов чоловік середнього росту, віком близько 30 р., близько 1,7 м., світловолосий, коротко підстрижений, одягнений в спортивну куртку. Як їй здалося даний чоловік знав куди йому йти, хоча раніше вона в магазині його не бачила. Даний чоловік пройшов до кабінету директора та через 1-2 хвилини вийшов з магазину. При чому вона чула розмову, даний чоловік запитав в ОСОБА_17 про ОСОБА_11 та просив передати лист йому. Директор відповіла, що даний чоловік не працює, на що незнайомець відповів, що ви ж його все рівно інколи бачите, то як побачите, щоб йому його передати. Після цього незнайомець вийшов. Через кілька днів, до магазину зайшов ОСОБА_11, який йшов до директора, яка віддала листа ОСОБА_11, на що ОСОБА_11 почитавши листа сказав ОСОБА_17, що це не йому, а для нашого магазину. Невдовзі ОСОБА_11 вийшов з магазину. Після чого вона прочитала лист, де знаходився друкованими літерами текст, в якому йшла мова про пропозицію для реалізації соку «Сандора», цукру, а також зазначалась ціна. До того ж як їй здалося даний текст був складений не професійно. В середині жовтня місяця 2009 року, зателефонував телефон. Коли вона підняла слухавку, почула чоловічий голос (голос був настойчивим, нетерпеливий). Чоловік запитав про комерційну пропозицію, і вона відповіла, що це не її продукція, на що даний чоловік сказав, щоб вона дала номер мобільного телефону, так як йому дорого на міський телефон, після чого вона продиктувала номер офісного телефону. Потім даний чоловік відразу зателефонував на даний телефон та запитав про комерційну пропозицію. Вона знову ж таки пояснила, що вона не займаюся цією продукцією. В цей час зайшла ОСОБА_31, яка відповідає за даний товар, після того вона пішла займатися своєю роботою, при чому чула як ОСОБА_31 запропонувала чоловіку принести договір постачання та прайс-лист з продукцією ( т. 1 а. с. 75 - 77 );

- показами свідка ОСОБА_17, оголошеними в судовому засіданні, що приблизно на початку жовтня 2009 року до її робочого кабінету зайшов чоловік, віком близько 30 років, невисокого зросту, одягнений у куртку, волосся русяве. Даний чоловік сказав щоб вона передала ОСОБА_11 конверт з під-диску. Вона пояснила, що ОСОБА_11 небачить, але той чоловік сказав, щоб віддала коли побачить. Коли вона взяла конверт чоловік попросив витягнути з нього листа, а конверт повернути йому. Вона так і зробила. Через кілька днів до магазину зайшов ОСОБА_11, якому вона передала того листа. ОСОБА_11 прочитавши листа, пояснив, що йому це не потрібно. Коли вона прочитала листа, то виявила, що в ньому йшлося про сік і цукор. Його вона передала ОСОБА_31 - менеджеру. Лист їй показався незвичним, підозрілим. Через кілька днів на роботу зателефонував телефон. Вона підняла слухавку. Телефонував чоловік яки просив покликати ОСОБА_11. Коли вона повідомила, що ОСОБА_11 немає і щоб він телефонував йому на мобільний, незнайомець пояснив, що мобільний ОСОБА_11 не відповідає і попросив щоб вона дала інший номер, але вона відмовила йому. Потім чоловік спитав за ділову пропозицію і вона відповіла, що менеджери йому зателефонують ( т. 1 а. с. 78 - 80 );

- даними протоколу пред'явлення ОСОБА_17 осіб для впізнання, серед яких вона впізнала ОСОБА_5, як особу, яка на початку жовтня 2009 року приходила до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_15» та просив передати лист - пропозицію ОСОБА_11 ( т. 2 а. с. 111 - 112 );

- даними протоколу обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 від 24.11.2009 року, в ході якого було виявлено і вилучено порвані клаптики паперу з рукописними надписами, ноутбук, записну книжку та інші речі ( т. 1 а. с. 90 );

- даними протоколу обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 від 24.11.2009 року. в ході якого було виявлено і вилучено квитанції про сплату послуг інтернет на ім'я ОСОБА_4 ( т. 1 а. с. 95 );

- даними протоколу обшуку від 24.11.2009 року в приміщенні офісу ТОВ « Луі Дріфус Комудітіс України ЛТД » за адресою : м. Черкаси, вул. Ватутіна, 12/7, за результатами якого виявлено та вилучено системний блок і багатофункціональний пристрій ( т. 1 а. с. 107 );

- даними протоколу огляду вилучених під час проведення обшуків у ОСОБА_4 і ОСОБА_8 речей та приєднання їх в якості речових доказів ( т. 1 а. с. 109 - 114 );

- показами свідка ОСОБА_40, який в судовому засіданні підтримав свої покази на досудовому слідстві;

- показами свідка ОСОБА_40, оголошеними в судовому засіданні, що 23.11.2009 року, близько 08 години 30 хвилин йому зателефонував ОСОБА_4 і спитав чи може під'їхати до нього. Після того як він відповів стверджувально, приблизно через 30 хвилин, до його офісу прийшов ОСОБА_4. На той час в офісі знаходилась офіс менеджер ОСОБА_36. ОСОБА_4 спитав у нього чи може він у нього на комп'ютері роздрукувати один документ та дістав з кишені лазерний диск. Свідок відповів, що може і щоб він віддав диск ОСОБА_36, яка йому все роздрукує. Однак ОСОБА_4 сказав, що хоче роздрукувати текст самостійно. ОСОБА_40 попросив ОСОБА_36 звільнити місце для ОСОБА_4. Коли Підійшовши до її комп'ютера він сів на робоче місце ОСОБА_36, вставив диск в дисковод. На клавіатурі він тексту не набирав, а працював лише мишкою. Коли він роздрукував документ, то ОСОБА_36 йому повідомила, що він роздрукував свій документ на чорновику. Після цього ОСОБА_4 взяв аркуш з надрукованим ним текстом, згорну в його і тримав в руках. Після цього він вставив в принтер чистий аркуш паперу та повторно роздрукував свій текст. Потім він витягнув свій диск, забрав обидва аркуша з надрукованим ним текстом і поклав їх собі в кишеню. Після цього він пішов ( т. 1 а. с. 97 - 99 );

- показами свідка ОСОБА_36, оголошеними в судовому засіданні, що приблизно два тижні тому в офіс знову прийшов той чоловік, коли ОСОБА_40 був в офісі. Зміст розмови з тим чоловіком їй не був відомий, але він знову попросив ОСОБА_40 роздрукувати текст на принтері. При невідомому чоловікові був СД диск і вона звільнила йому своє робоче місце. ОСОБА_40 при цьому перебував за своїм робочим місцем. Він спочатку роздрукував на черновику, але побачивши це надрукував знову вже на чистому аркуші паперу. При цьому, коли йшов, то забрав із собою перший зіпсований аркуш. 23.11.2009 року приблизно об 11 годині до офісу знову прийшов той чоловік, без попередження і попросив роздрукувати текст з диску. Так як вона, що це знайомий ОСОБА_40 - вона не заперечувала. Він знову зажадав, щоб це він зробив особисто намагаючись не показувати текст документа, сказавши при цьому: «Краще Вам не бачити текст ». Кожен раз знайомий ОСОБА_40 перебував в офісі всього декілька хвилин, але його обличчя вона добре запам'ятала ( т. 1 а. с. 105 );

- даними протоколу особистого огляду ОСОБА_6 від 24.11.2009 року , в ході якого у останнього було вилучено: телефонну картку «Укртелеком», мотузки, флеш -картки і мобільні телефони ( т. 1 а. с. 118 - 119 );

- даними протоколу особистого огляду ОСОБА_5 від 25.11.2009 року, в ході якого у останнього було вилучено : телефонну картку «Укртелеком», мобільний телефон, дві перчатки і 4 аркуші паперу ( т. 1 а. с. 226 - 227 );

- даними протоколу огляду предметів від 26.02.2010 року, згідно якого, в присутності двох понятих, було здійснено огляд речей, вилучених під час особистого огляду ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, під час огляду місця події в кооперативі «Кристал» і під час огляду автомобіля «Саманд» і оптичного носія інформації ( т. 4 а. с. 69 - 79 );

- даними висновку експерта №1/190 від 12.03.2010 року, згідно якого рукописні написи на двох аркушах паперу виконані ОСОБА_11 ( т. 4 а. с. 140 - 143 );

- даними висновку судової експертизи волокнистих матеріалів № 2/315 від 25.03.2010 року, згідно якого серед текстильних волокон - накладень, вилучених із ліжка в домоволодінні ОСОБА_8, а також із заднього сидіння та спинки заднього сидіння легкового автомобіля ОСОБА_8 - виявлено волокна вовни білого кольору, які мають широку родову належність з відповідними волокнами, які входять до складу хутряного коміру шкіряної куртки коричневого кольору ОСОБА_11 ( т. 4 а. с. 160 - 168 );

- даними протоколу відтворення обстановки і обставин події за участю потерпілого ОСОБА_11 від 11.03.2010 року згідно якого потерпілий розповів та наглядно показав усім учасникам про обставини його викрадення 04.11.2009 року ( т. 4 а. с. 180 - 183 );

- даними протоколу огляду предметів ( речей ) від 29.03.2010 року, згідно якого за участю обвинуваченого ОСОБА_6 було здійснено огляд оптичного носія інформації із аудіо записами телефонних розмов ОСОБА_5 і ОСОБА_10 ( т. 5 а. с. 17 - 21 );

- даними протоколу прослуховування аудіозапису від 08.04.2010 року, згідно якого, за участю ОСОБА_10 було здійснено прослуховування оптичного носія інформації із аудіо записами телефонних розмов ОСОБА_5 і ОСОБА_10 ( т. 5 а. с. 27 - 31 );

- даними протоколу прослуховування аудіозапису від 09.04.2010 року, згідно якого за участю ОСОБА_5 було здійснено прослуховування оптичного носія інформації із аудіо записами телефонних розмов ОСОБА_5 і ОСОБА_10 ( т. 5 а. с. 32 - 36 );

- даними протоколу очної ставки між ОСОБА_5 і ОСОБА_7 від 14.04.2010 року, згідно якого ОСОБА_7 викриває ОСОБА_5 і ОСОБА_8 у скоєнні вищевказаного злочину ( т. 5 а. с. 59 - 61 );

- даними протоколу очної ставки між ОСОБА_8 і ОСОБА_7 від 21.04.2010 року, згідно якого ОСОБА_7 викриває ОСОБА_8 у скоєнні ( участі в скоєнні ) вищевказаного злочину ( т. 5 а. с. 91 - 93 );

- даними протоколу огляду предмету (речі) від 21.04.2010 року, згідно якого за участю ОСОБА_5 було здійснено огляд і перегляд відеозапису камери зовнішнього спостереження магазину «КЮЗ» ( т. 5 а. с. 94 - 95 );

по епізоду вимагання грошей у ОСОБА_10 :

- показами потерпілого ОСОБА_11, який в судовому засіданні підтримав свої покази, дані на досудовому слідстві та підтвердив, що безпосередньо його позбавили волі ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7. ОСОБА_8 він бачив один раз;

- показами потерпілого ОСОБА_11, оголошеними в судовому засіданні, що приблизно в кінці жовтня 2009 року, коли він зайшов до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_15», по АДРЕСА_22, то зустрів директора магазину ОСОБА_17, яка пояснила, що кілька днів назад приходив незнайомий чоловік та просив передати йому листа. Коли він прочитав листа, в ньому йшла мова про комерційну пропозицію: зокрема пропонувалося купити сік та цукор недорого. Він, прочитавши листа, сказав ОСОБА_17, що його це не стосується, так як він на даній роботі вже не працює та віддав листа ОСОБА_17, після чого пішов в особистих справах. Після того, не пам'ятає якого саме числа, близько 18 години, коли він знаходився вдома, то до хати прийшов невідомий чоловік невисокого росту, близько 165 см. Даний чоловік попросив перетелефонувати чоловікові, якого назвав по імені (однак на даний час він його не пам'ятає) та підтвердити те, що він отримав листа з комерційною пропозицією. Що за то був за чоловік він не знає і про нього не розпитував. Після чого незнайомий чоловік дав йому номер телефону та потерпілий зі свого телефону (так як у незнайомця не було телефону) зателефонував. Під час розмови він пояснив, що листа з пропозицією отримав, однак цим не займається після чого незнайомий чоловік пішов. Після цього, почались незрозумілі дзвінки, номеру телефону з яких надходили дзвінки - він не пам'ятає, і в нього він не зберігся. Телефонував чоловік, який розповідав, що він працює на фірмі та на вигідних умовах може продати сік та цукор. ОСОБА_11 пояснив, що це не до нього, щоб він йшов до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_15» та показував їм комерційні пропозиції. Після того даний чоловік ще кілька разів телефонував зі своєю комерційною пропозицією, при чому при кожній розмові даний чоловік пропонував зустрітися увечері в кафе та поговорити про пропозицію. Потерпілий говорив, що в нього не виходить та й наміру в нього зустрічатися з ним не було. В подальшому вказаний чоловік телефонував щодня, кілька разів на день, говорив, що в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_15 » його пропозицією не зацікавились та наполягав на зустрічі. Такі дзвінки тривали десь на протязі трьох тижнів. Так, 04 листопада 2009 року він як і завжди перебував на робочому місці, після 17 годин, він закінчив роботу та вирішив їхати додому. До речі, цього дня незнайомий чоловік, про якого він говорив раніше, вже телефонував 2-3 рази та наполягав на зустрічі, щоб при зустрічі обговорити пропозицію так як в нього дуже дешево, й щоб потерпілий підійшов до директора магазину «ІНФОРМАЦІЯ_15 » з такою пропозицією. Під час такої розмови ОСОБА_11 пояснив, що може зустрітися близько 17 години 30 хвилин. Незнайомець пояснив, що його офіс знаходиться в районі 1-ї міської лікарні в м. Черкаси, та щоб потерпілий під'їхав до парку ім.50 р. Перемоги. Під час розмови він говорив, що буде на автомобілі ВАЗ 2102 білого кольору. Близько 17 години 30 хв. чи можливо й пізніше, він приїхав до вказаного парку та зупинився на стоянці. В цей час він помітив як позаду його автомобіля, з правої сторони, підійшло двоє незнайомих йому чоловік, віком близько 35 років, один з яких був невисокого росту, інший - вищого росту. Вони підійшли до автомобіля та невисокого зросту чоловік відкрив задню праву дверцята та запитав, чи він з приводу пропозиції. ОСОБА_11 відповів, що так, після чого даний чоловік хотів сісти до автомобіля. В цей час потерпілий, відкривши свої дверцята, хотів встати, однак даний чоловік схватив його за шию та потягнув назад до салону, утримуючи ОСОБА_11 в сидінні. В цей час інший чоловік, вищий на зріст, відкрив передні праві дверцята та залізши до салону тримав ноги. Чоловік нижчого росту сильно давив потерпілого за шию, так, щоостанній навіть не міг дихати, від чого він підняв руки. Після цього, чоловік, що вищого зросту, зв'язав його руки позаду з допомогою гумового джгута, який до речі знаходився на передньому правому сидінні. Коли невідомі зв'язали йому руки, то він тоді вже переліз на заднє сидіння. Потім він помітив, як до автомобіля підійшов третій чоловік, середнього росту, нібито волосся в нього було кучерявим, який сів за кермо автомобіля. Коли руки потерпілому зв'язали, то здається чоловік вищого росту почав його обшукувати, після чого з баретки, що була в нього на плечі, він дістав його телефон «Нокіа» 3310, придбаний близько 5-ти років назад, в якому знаходилась сім - картка «Лайф», на рахунку якої були кошти в сумі 30 гривень. Крім телефону в барсетці був паспорт на його ім'я, посвідчення водія, довіреність, технічний паспорт на автомобіль ВАЗ-2102, медична довідка. Після цього, здається чоловік вищого росту, примусово заставляв потерпілого випити рідину, яка за смаком та запахом подібна до горілки. Потім хтось засунув йому до рота дві таблетки круглої форми темного кольору, після чого він дані таблетки непомітно для всіх виплюнув під куртку. Потім, один чоловік, хто саме - сказати не зміг, так як його тоді поклали обличчям до сидіння, вийшов з автомобіля та через декілька хвилин повернувся й вони поїхали у невідомому напрямку. Під час руху він почув розмову, що рухатися автомобілем необхідно зі швидкістю 60 - 65 км. на год., розмова була нібито з телефону. В подальшому, через певний проміжок часу, автомобіль зупинився, та він вийшов з автомобіля. В цей час один з чоловіків сказав іншому: «ти знаєш, що робити», після чого його взяли за плечі, так як руки були зв'язані, та за ноги та почали нести в невідомому напрямку. В цей час він почав кричати та кликати на допомогу, а тому ноги йому відпустили та один з чоловіків почав його бити кулаком в район грудної клітки та ребер з правої та лівої сторін. Удари наносив один чоловік, кількість ударів близько 5. Під час нанесення ударів його тримали за плечі, скільки чоловік тримало - він не знає. Потім коли він замовчав, його перестали бити, однак коли він віддихався, почав знову кричати та кликати на допомогу й його хтось почав знову бити в грудну клітку, кількість ударів була близько 5. На його думку удари наносив той самий чоловік, так як сила та точність була подібною. Потім його завели в двоповерховий будинок, на другий поверх. Будинок він не бачив, так як у нього постійно на голові була накрита, в кімнаті його зупинили й розв'язали йому руки, поклали на підлогу, обличчям до низу та один чоловік за вказівкою іншого почав його обшукувати. Хто обшукував та хто говорив - він не бачив. У нього в джинсах, в задній правій кишені, знаходились гроші в сумі 3 300 гривень. Чоловік, що його обшукував дані гроші витягнув з кишені. Гроші у нього були різними купюрами: 100 грн., 50 грн., 10 грн. та інші. Коли він лежав на підлозі, руки в нього були витягнуті до гори, таким чином йому широкими капроновими ременями зв'язали зап'ястя рук та ноги, при чому ремені вони заклепали металевими заклепками. Зв'язавши руки та ноги з нього зняли капюшон та посадили на ліжко. В кімнаті знаходилось два ліжка, стіл, три стільці, обігрівач електричний. В кімнаті він помітив трьох чоловік, двоє з яких на обличчі були медичні марлеві пов'язки, які на половину закривали їх обличчя, один чоловік був без пов'язки. Чоловік з пов'язкою був в спортивному костюмі чорного кольору, чоловік без пов'язки в куртці коричневого кольору, в що був одягнутий третій чоловік він не пам'ятає. Чоловік, що без пов'язки розповів, щоб він не кричав, не рухався, взагалі нічого не робив, вів себе добре, й від нього нічого не залежить. Ще говорив, що їм втрачати нічого. В той день він відчув біль в районі ребер з лівої сторони. На протязі трьох днів за ним постійно наглядали, їсти давали один - два рази вдень, в кімнаті знаходилось відро, тому фізіологічні потреби він справляти ходив до нього. Інколи, за його проханням, давали пити воду та чай. Одного разу, здається, це було наступного дня після приїзду, йому вдалося витягнути одну руку, однак в цей час забіг чоловік без пов'язки, а за ним ще один чоловік - його він не пам'ятає й почали його бити по обличчю, нирках, печінці. Він знаходився лежачи на ліжку, обличчям до низу. Потім чоловік без пов'язки почав говорити, щоб він нічого такого не робив, й вони його не будуть чіпати. Біля потерпілого постійно знаходився один чоловік й мінялись вони десь через 3 години. Щовечора, на протязі вказаного часу, йому давали таблетки, на думку потерпілого - клофелін, та кололи йому шприцем прозору рідину, що знаходилась в ампулах, після чого він засинав на час близько 5-8 годин. Одного разу він проспав навіть близько 14 годин. Після сну він відчував «в'ялість» всього організму, сонливість. Шприцем кололи в м'язи ноги, колов чоловік, що був в пов'язці. На третій день його перебування у даному будинку, руки йому розв'язали, ноги залишили зв'язаними й у вечері, чоловік без пов'язки пояснив, що йому необхідно вколоти снодійне та дали таблетки з горілкою. Як йому пояснили, що вони будуть кудись переїздити. Під вечір, на нього наділи капюшон та посадили до автомобіля, тому марки й кольору він не бачив. Потім вони поїхали в невідомому напрямку. Про те скільки було чоловік в автомобілі він сказати не зміг, бо на голові постійно в нього був капюшон. Він знаходився в положенні лежачи, голову йому нахилили до колін та постійно говорили щоб він не чинив опір. Тоді ноги були в нього зв'язані, а руки йому розв'язали. В автомобілі ніхто не розмовляв, слухали радіо, по дорозі один раз зупинились десь на 2-3 хв. після чого знову ж таки поїхали. Невдовзі автомобіль зупинився, він вийшов з автомобіля та його завели до будинку, посадили на підлогу на матрац. В іншому будинку умови були подібні. Він проживав в кімнаті розміром 2 х 3 м., в кімнаті було ліжко, матрац, з ним було двоє людей в масці, один без, та був ще один чоловік віком близько 34 років, полюбляв вживати спиртні напої на ім'я ОСОБА_9, який інколи приходив. Десь через 5 днів, чоловік що був без пов'язки, зібрався й кудись поїхав, коли потерпілий залишився сам в кімнаті, двоє чоловік в пов'язці та ОСОБА_9 щось святкували. Його запросили також. Він випивши вина, сказав що буде йти спати, і тікати нікуди не буде. Після цього він пішов до кімнати. Насправді він гадав, що коли вони заснуть, то він зможе втекти. Він ліг на ліжко й в цей час до кімнати забіг чоловік без пов'язки в коричневій куртці та почав кричати на інших людей. Після цього потерпілому дали випити горілки з снодійним, після чого він заснув. Прокинувся він вже в сараї, на матраці, на ліжку, й до самого кінця залишався в сараї, руки були зв'язані ременем. Здається 22 листопада 2009 року до нього підійшов чоловік в коричневій куртці. В його в руках був кишеньковий персональний комп'ютер. Він пояснив, що необхідно записати голос ОСОБА_11, для того щоб його в подальшому показати брату ОСОБА_10, й пересвідчити його, що він живий. Даний чоловік дав кпк та потерпілий вголос розповів про родичів. Після чого він дав йому листок паперу із зошита в клітинку та сказав щоб той написав текст про родичів. Потім даний чоловік забрав все та невдовзі кудись поїхав, так як потерпілий його не бачив, та залишився лише один чоловік, що був в спортивному. Попередньо, до ременя, який постійно був у нього на ногах, прив'язали ще одну мотузку, край якої прив'язали до ліжка, щоб він нікуди не пішов. Через два дні, 24 листопада 2009 року, коли він лежав на ліжку приїхали працівники міліції та визволили його ( т. 2 а. с. 57 - 59 );

- показами свідка ОСОБА_10, оголошеними в судовому засіданні, що 04 листопада 2009 року, близько 23 години, йому на мобільний телефон надійшло текстове повідомлення від невідомої особи, наступного змісту: «ОСОБА_10 твой брат у нас завтра приезжай в Черкассы получишь инструкции. Машину забери у театра. В милицию лучше не звони». Повідомлення прийшло з мобільного телефону його брата ОСОБА_11. Одразу після цього він перетелефонував ОСОБА_11, на цей же телефон, але хтось підняв трубку і одразу зкинув. Вважає, що це було зроблено для того, щоб впевнитись, що він отримав вищевказане повідомлення. Потім він ще декілька разів телефонував ОСОБА_11 на мобільний, але на дзвінки ніхто вже не відповідав. У вищевказаний час він їхав потягом у м. Сімферополь і знаходився біля станції ім. «Шевченко» (м.Сміла), а тому одразу зійшов з потягу. Після цього він зателефонував дочці ОСОБА_11 - ОСОБА_32 і попросив, щоб ОСОБА_39, який проживав разом з ОСОБА_22, поїхав до драматичного театру м. Черкаси, біля якого мав стояти автомобіль її батька, тобто ОСОБА_11. Як потім з'ясувалось, до драматичного театру їздили ОСОБА_39 і ОСОБА_32. Вони по приїзду до театру виявили автомобіль ОСОБА_11 який був не зачинений і двигун якого не працював. Оглянувши автомобіль вони виявили другий мобільний телефон ОСОБА_11, оскільки у останнього їх було два. Уточнив, що повідомлення прийшло йому з іншого телефону ОСОБА_11. Барсетки і будь - яких інструкцій в автомобілі ОСОБА_11 не було, так само як і документів ОСОБА_11 та його другого мобільного телефону. В цей час, з міста Сміла він одразу поїхав в м. Черкаси, а потім додому до ОСОБА_11. В цей час вдома, наскільки він пам'ятає, були ОСОБА_22, ОСОБА_39 і їх донька. Через деякий нетривалий час, за його проханням, додому прийшла ОСОБА_32, яка в цей час знаходилась у своєї матері - ОСОБА_23, яка проживає за адресою : АДРЕСА_10. Після цього він наказав всім вищевказаним особам нікуди з квартири не виходити і сидіти вдома, до тих пір поки не скаже що робити далі. Також він показав їм вищевказане СМС - повідомлення. Потім він відвіз ОСОБА_32 знову до матері, а сам поїхав до м. Києва. ОСОБА_22 і ОСОБА_39 залишились в квартирі по вул. Г. Дніпра. 05 листопада 2009 року, близько 20 години, йому на мобільний телефон зателефонував невідомий чоловік, який назвав його по імені, а потім спитав чому він не забрав автомобіль ОСОБА_11, а коли він відповів, що тому що не бачив в цьому сенсу, вищевказаний чоловік сказав, щоб в поштовій скриньці його тещі, яка проживала АДРЕСА_11, знаходиться лист з інструкціями, який особисто йому необхідно було забрати. Його здивував той факт, що невідомий уточнив вулицю по якій проживала його теща. Голос того чоловіка був схожим на голос чоловіка віком близько 30 років. Його він раніше не чув і він йому був не знайомий. Той голос він зможе впізнати оскільки він досить специфічний і його добре запам'ятав. 06 листопада 2009 року, зранку, він приїхав до м. Черкаси з м. Києва, і одразу поїхав до своєї тещі - ОСОБА_24, яка проживає за адресою : АДРЕСА_11. В поштовій скриньці, як і казав невідомий, він знайшов паперовий конверт, заклеєний. Одразу після цього він відкрив цей конверт і виявив в ньому лист формату А-4, на якому було роздруковано текст з приводу того, що його брата викрали, викрадачі гарантували його безпеку якщо він не буде звертатися до міліції, що за ним постійно викрадачі спостерігають, і в разі виникнення у викрадачів підозри щодо інформування про викрадення правоохоронні органи ОСОБА_11 буде знищено. В кінці листа містилася інформація про те, що йому необхідно буде виплатити викрадачам за звільнення ОСОБА_11 гроші в сумі 1 000 000 доларів США. Лист ніким підписаний не був. Розпочинався він словами « Уважаемый ОСОБА_10…». Цього ж дня, забравши всіх родичів і забравши вищевказаний лист і конверт із собою, він поїхав знову до м. Києва. Своїх родичів він залишив у своїх друзів. 07 листопада 2009 року, ввечері, він знову поїхав у м.Черкаси, а 08 листопада 2009 року звернувся із заявою до УБОЗ ГУМВС України в Черкаській області. До своєї заяви він додав вищевказані конверт і лист. Після цього він поїхав до м. Києва. Через деякий час, точної дати він вже не пам'ятає, коли він знаходився у своїх друзів з родичами, йому, близько 08 години 30 хвилин, на мобільний телефон зателефонував той же невідомий чоловік (який телефонував і раніше), який спитав чи отримав він листа. Коли він відповів що отримав листа, невідомий спитав у нього з приводу грошей. Він відповів, що сума вказана в листі є занадто великою, на що останній сказав, щоб він ще подумав, а потім від'єднався. Приблизно 12 або 13 листопада 2009 року його дружина повідомила, що в ході її розмови зі своєю бабусею по лінії батька - ОСОБА_26, яка проживає в м. Черкаси, їй стало відомо, що до неї приходив її племінник (племінник ОСОБА_26) - ОСОБА_4 (який являється двоюрідним братом батька моєї дружини), прізвище якого до 16-річного віку було « ОСОБА_4 », і який розпитував останню про нього, його справи, а також його фінансове становище, і цей факт її дуже здивував, оскільки той раніше на протязі останніх 20 років до неї не заходив і тип паче не цікавився його життям. Також додав, що приблизно 11 років тому, він проживав в АДРЕСА_8, і в цей час ОСОБА_4 проживав по сусідству з ним. Тісних стосунків з ним ніколи не підтримував. Після цього він почав підозрювати ОСОБА_4 в участі до викрадення його брата, про що повідомив правоохоронні органи. Після цього деякий час йому ніхто не телефонував, повідомлень не присилав і вказівок про подальші дії не надавав. Він вирішив для себе, що за звільнення ОСОБА_11, він зможе заплатити викрадачам лише 300 000 доларів США, про що і повідомив тій же особі, яка йому зателефонувала приблизно через тиждень. Ще приблизно через 5 діб, йому знову зателефонував той же чоловік, якому він підтвердив факт наявності у нього трьохсот тисяч доларів США і якого він попросив дізнатися у його брата імена і адреси проживання його тіток для того, щоб переконатися що ОСОБА_11 досі живий. Невідомий погодився на це. В цей же день, приблизно через 20 хвилин, той чоловік знову перетелефонував і повідомив, що вони за звільнення ОСОБА_11 хочуть 600 000 доларів США, але він наполіг на вищевказаній сумі і додав, що кожного разу як невідомий буде телефонувати він буде задавати йому питання на які той повинен буде давати відповіді, дізнавшись їх попередньо у ОСОБА_11. Ще через декілька днів, близько 10 години 30 хвилин, йому знову зателефонував той чоловік і сказав, що у адміністратора спортзалу, що біля цукрового заводу, знаходиться лист від його брата з усією цікавлячою його інформацією, і який йому необхідно було забрати. Того ж дня, ввечері, йому знову зателефонував той чоловік, і спитав чи отримав він листа від ОСОБА_11 (забрав у адміністратора), і коли той відповів стверджувально сказав, що подальші його дії він повідомить пізніше. На наступний день, зранку, коли він перебував у м. Києві, йому знову зателефонував той чоловік, який спитав чи готовий він передати їм гроші за звільнення ОСОБА_11, а коли той відповів що готовий, чоловік спитав коли він буде вдома, на що він відповів, що знаходиться в Києві, оскільки там проживає. Після цього той чоловік знову сказав про те що йому робити далі повідомлять згодом. Того ж дня, тобто в ніч з 24.11.2009 на 25.11.2009 він дізнався від працівників міліції про те, що його брата звільнили в Одеській області. В Черкаси ОСОБА_11 привезли працівники міліції близько 10 години. Він виглядав дуже стомленим, схудлим, і скаржився на біль в області ребер. З ним спілкувався один і той же чоловік. Він постійно телефонував йому на його мобільний телефон, на номер НОМЕР_5. Кожного разу у нього на мобільному телефоні висвітлювались вхідні номери телефонів з кодом м. Черкаси (тобто 0472), а тому він зателефонував до ВАТ «Укртелеком», продиктував номери вхідних дзвінків від невідомого і йому повідомили, що всі ці дзвінки відбувались з таксофонних апаратів м. Черкаси. Зазначив, що по голосу чоловіку, який йому телефонував близько 30 років. Особисто він впевнений, що саме ОСОБА_4 організував викрадення його брата ОСОБА_11 і його утримання з метою отримання від нього грошової винагороди з причин вказаних ним вище ( т. 5 а. с. 22 - 26 );

- показами свідка ОСОБА_27, оголошеними в судовому засіданні, що в м. Київ він проживає з 2000 року. На даний час і вже з 2005 року він працює директором охоронної компанії «Пересвіт», яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (це юридична адреса). До 2000 року він досить тривалий проміжок часу проживав в м. Черкаси за вищевказаною адресою. Ще в дитинстві, коли він проживав в АДРЕСА_9, в сусідньому подвір'ї проживав ОСОБА_4. У той час він з ним тісних стосунків не підтримував і знав його лише наглядно. Згодом, ОСОБА_4 відкрив спортивний клуб «Атлет», який знаходився біля ринку «Сєдова» в м. Черкаси, у підвальному приміщенні. Приблизно у 1992-1993 роках він почав ходити до вищевказаного клубу для того, щоб займатися там спортом. У вищевказаний час і у вищевказаному місці він і познайомився з ОСОБА_4 ближче. Тісних стосунків з ним він ніколи не підтримував і не підтримує. В основному він зустрічався з ним лише в приміщенні вищевказаного клубу. У клубі ОСОБА_4 він займався на протязі часу близько одного року, а потім почав ходити до іншого спортивного залу, який відкрився ближче до його місця проживання. На той час ОСОБА_4, проживав на перехресті вулиць Горького - Шевченка в м. Черкаси, проживав з якоюсь жінкою (або дружиною або співмешканкою - цього він точно сказати не може), чим він займався у вільний час - йому не відомо. Серед їхніх спільних знайомих були лише ті люди, які також займалися у вищевказаному клубі. Потім він дізнався, що ОСОБА_4 був засуджений за скоєння якогось злочину, але якого саме - йому не відомо. В кінці весни - на початку літа 2009 року, він випадково зустрів ОСОБА_4 в спортивному клубі «Плазма - GYM» м. Черкаси. Про подробиці його життя він детально не розпитував і останній про це не розповідав. Приблизно в кінці літа - на початку осені у вищевказаному клубі він знову зустрів ОСОБА_4 Останній розповів йому, що у нього якісь проблеми з його комп'ютером, а потім спитав чи не може він допомогти йому в ремонті та налагодженні його. Особисто він в комп'ютерній техніці не досить добре обізнаний, а тому він сказав йому, що має знайомого, до якого він звертаюсь в разі виникнення подібних проблем. Після цього ОСОБА_4 попросив його познайомити з цим знайомим. Після цього, вони з ОСОБА_4 поїхали до вищевказаного його знайомого - ОСОБА_40, офіс якого неподалік «Водоканалу» м. Черкаси. По приїзду він познайомив ОСОБА_40 з ОСОБА_4 і попросив ОСОБА_40 допомогти ОСОБА_4 по вищевказаному питанню. Що саме відбувалось потім він пригадати не може. Після того він ще випадково зустрічався з ОСОБА_4 і ОСОБА_40 Наскільки він пам'ятає, останнього разу він бачив ОСОБА_4 у кінці вересня - на початку жовтня 2009 року, в приміщенні вищевказаного спортивного залу «Плазма - GYM» ( т. 5 а. с. 45 - 47 );

- показами свідка ОСОБА_30, оголошеними в судовому засіданні, що приблизно з 1993 року він знайомий з ОСОБА_10. Наскільки він пам'ятає, вони з ним познайомились в спортивному залі, що розташований на площі 700-річчя в м. Черкаси. З ОСОБА_10 він завжди підтримував і підтримує добрі дружні стосунки. Крім того, на даний час вони з ним мають спільний бізнес. Згодом ОСОБА_10 познайомив його зі своїм братом - ОСОБА_11, з яким він також підтримував і підтримує дружні стосунки. Крім того, приблизно у тому ж році, він познайомився з ОСОБА_4, який мав спортивний зал на ринку «Сєдова» в м. Черкаси. На той час він був йому відомий під прізвищем «ОСОБА_4». З ним тісних стосунків він ніколи не підтримував і не підтримує. Останнього разу він бачив ОСОБА_4 у 2009 році в приміщенні бару «Ерік», що розташований по вул. Хрещатик в м. Черкаси. З ним він тоді не спілкувався і він був один - мабуть на когось чекав. Йому відомо, що ОСОБА_4 був раніше судимим. На початку листопада 2009 року, від ОСОБА_10 він дізнався, що невідомі особи викрали ОСОБА_11 і за його звільнення вимагають гроші в сумі 1000000 доларів США. Після цього, з його слів, йому телефонував невідомий і надавав інструкції з приводу подальших дій ОСОБА_10. З того часу, по дружньому, ОСОБА_10 тримав його в курсі даних подій. В кінці листопада йому на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_10 і попросив його негайно поїхати до спортивного залу «Цезарь», який розташований біля цукрового заводу м. Черкаси, де у адміністратора забрати лист для нього. Одразу після цього він на власному автомобілі під'їхав до вищевказаного спортивного залу, де підійшов до дівчини-адміністратора, яка знаходилась при вході, з правої сторони, і спитав у неї листа для ОСОБА_10. Адміністратором була молода дівчина, на вигляд близько 22-23 років, зріст і колір волосся якої він не пам'ятає. Та дівчина, мовчки, віддала мені паперовий конверт, білого кольору, запечатаний, без будь-яких надписів на лицевій стороні. Прізвище свідка адміністратор не питала і його документи не перевіряла. Забравши конверт, він сів до свого автомобіля і перетелефонував ОСОБА_10. В ході телефонної розмови, ОСОБА_10 попросив його акуратно розкрити вищевказаний конверт, ознайомитись з вмістом. Він так і зробив і виявив всередині конверту один аркуш паперу із зошита в клітинку, ще один аркуш і електронний носій інформації у вигляді маленької дискети. На папері з зошита знаходився рукописний текст на якому знаходилась інформація про родичів ОСОБА_10, на іншому аркуші знаходився друкований текст в якому йшла мова про суму викупу - 600 000 доларів США, а також інформація про те, що додаткові інструкції будуть надані додатково. Що саме знаходилась на дискеті - йому не відомо. Прочитавши вищевказані аркуші паперу, він, в телефонному режимі, переказав їх ОСОБА_10. Після цього ОСОБА_10 попросив його відвезти усі вищевказані речі директору магазину «ІНФОРМАЦІЯ_15», що розташований по АДРЕСА_22 - ОСОБА_17. Він так і зробив і по приїзду до вищевказаного магазину, віддав усі вищевказані речі (предмети) ОСОБА_17 особисто в руки. Що саме ОСОБА_17 зробила з тими речами - йому не відомо ( т. 5 а. с. 52 - 54 );

- показами свідка ОСОБА_31, яка в судовому засіданні підтвердила свої покази на досудовому слідстві;

- показами свідка ОСОБА_31, оголошеними в судовому засіданні, що на протязі 10 років працює в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_15 », що знаходиться в АДРЕСА_22, з 2007 року працює на посаді менеджера по бакалійній групі товарів. Так, здається з листопада 2007 року, точно вказати не може, до них на роботу менеджера по овочах та фруктах влаштувався ОСОБА_11, якого вона знала ще до того часу, як рідного брата ОСОБА_10 - власник магазину «ІНФОРМАЦІЯ_15». Під час роботи ОСОБА_11 на посаді менеджера, характеризувався з позитивної сторони. добросовісний, до поставленої роботи ставився з відповідальністю, спиртними напоями не зловживав, на роботі був завжди тверезим. Десь на початку жовтня 2009 року, коли вона прийшла на роботу, як і зазвичай, то на столі виявила лист, попередньо директор ОСОБА_17 пояснила, що лист їй, коли він прочитала, в ньому було текст друкованими літерами, в якому зазначалось що пропонуємо Вам купити за невисокою ціною продукцію, зокрема, цукор та сік «Сандора», при чому вказувалась ціна, якою мовою був текст та кому він був адресований - вона не пам'ятає, про те чи зазначались імена в листі та телефони - сказати не може. Даний лист був незвичайного зразка. Прочитавши вона поклала лист до папки паперів. Після того, через кілька днів, яке саме число було - він сказати не може, на мобільний телефон офісу їхнього магазину 80674726996 зателефонував незнайомий чоловік, з якого номеру телефону телефонував незнайомець - сказати не може, слухавку взяла вона, даний чоловік здається запитав про комерційну пропозицію, після чого почав розпитувати про ОСОБА_11, та просив, щоб вона дала йому номер мобільного телефона ОСОБА_11, вона відповіла, що ОСОБА_11 до пропозиції не має ніякого відношення, а номер мобільного телефону в неї не має, в ході розмови незнайомець говорив, що це ж брат ОСОБА_10, й що він знає ОСОБА_10. Після чого незнайомий чоловік поклав слухавку ( том 1 а. с. 81 - 82 );

- показами свідка ОСОБА_32, оголошеними в судовому засіданні, що вона проживає разом з батьком - ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6. На даний час вона ніде не працює і не навчається. З 2008 року вона проживала в м. Києві, за адресою: АДРЕСА_20, де проживала і проживає її бабуся. Там вона проживала лише на протязі двох років. На початку листопада, в зв'язку з хворобою, вона приїхала до м. Черкаси і фактично проживала за вищевказаною адресою. Її батько являється приватним підприємцем та працював за домовленістю з приватним підприємцем ОСОБА_33, вже приблизно з кінця літа 2009 року. Наскільки їй відомо до його завдань входило постачання будівельних матеріалів до об'єктів будівництва. Постачання він здійснював на власному автомобілі марки ВАЗ-2102, білого кольору, д.н.НОМЕР_7. Раніше, до листопада 2008 року він працював на посаді менеджера в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_15», що по АДРЕСА_22, власником якого являється брат мого батька - ОСОБА_10. 04 листопада 2009 року, вночі, їй на мобільний телефон зателефонував брат мого батька ОСОБА_10, який наказав їй приїхати за вищевказаною адресою. В цей час вона знаходилась у своєї матері - ОСОБА_23, яка проживає за адресою: АДРЕСА_10. Коли вона приїхала додому, а це відбулося через досить короткий проміжок часу, то вдома на цей час знаходилась її рідна сестра - ОСОБА_22, її співмешканець - ОСОБА_39, їх дитина і ОСОБА_10. По приїзду ОСОБА_10 наказав їм нікуди з квартири не виходити і сидіти вдома, до тих пір поки він не скаже нам що робити далі. Також він показав СМС-повідомлення, яке прийшло на його мобільний телефон, в якому було вказано про те, що її батька викрадено, щоб в міліцію вони не звертались і точно виконували подальші інструкції, автомобіль батька можна забрати біля драм. театру. З якого саме номеру абонента було надіслано вищевказане повідомлення - вона не знала і не знає по теперішній час, бо ОСОБА_10 цього їм не казав і особисто вона його не бачила. Після цього, ОСОБА_10 на своєму автомобілі відвіз її знову до матері, а сам поїхав у невідомому їй напрямку. ОСОБА_22 і ОСОБА_39 залишились в квартирі по вул.Г.Дніпра. На протязі двох днів вона знаходилась у матері і з квартири не виходила. В цей проміжок часу вона з квартири матері не виходила і чекала на вказівки ОСОБА_10. Через два дні за нею заїхав ОСОБА_10 і забрав її і ОСОБА_22 до м. Києва, а саме десь за містом (де саме - їй не відомо), вони проживали у його друзів. Там вони проживали на протязі 21 доби, тобто до тих пір поки вони не дізналися про те, що її батька визволили. ОСОБА_10 проживав з ними. Під час проживання у друзів ОСОБА_10, останньому майже кожного дня телефонували якісь люди, і щось від нього вимагали. Що то були за люди і що саме вони хотіли від ОСОБА_10 він їм не розповідав. Особисто їй на мобільний телефон ніхто не телефонував, бо вона, за вимогою ОСОБА_10, виключила його. Через 21 день, ОСОБА_10 на мобільний телефон зателефонували з міліції і повідомили, що її батька визволили, а тому ОСОБА_10 відвіз її до бабусі, а ОСОБА_22 відвіз до м. Черкаси. Згодом вона дізналася від батька і ОСОБА_10, що 04 листопада 2009 року, ввечері, біля парку « 50-річчя» в м. Черкаси, невідомі особи, викрали її батька і утримували його з метою отримання викупу за нього. Хто саме скоїв те викрадення - їй не відомо. Також згодом від ОСОБА_10 вона дізналася про те, що майже відразу після викрадення батька на адресу батьків дружини ОСОБА_10, які проживають в Південно - західному районі м. Черкаси (точної адреси вона не знає), надійшов лист від осіб, які викрали її батька з вимогою про сплату грошей в сумі 1 000 000 доларів США за звільнення її батька ( т. 4 а. с. 127 - 129 );

- даними протоколу огляду місця події дачної ділянки в АДРЕСА_21 від 25.11.2009 року, в ході якого було виявлено сліди та зафіксовано факт незаконного утримання ОСОБА_11 ( т. 2 а. с. 5 - 14 );

- даними протоколу огляду речових доказів від 08.12.2009 року, в ході якого було оглянуто упаковки клофеліну, ампули з димедролом та постановою про приєднання їх до матеріалів кримінальної справи (т. 2 а. с. 15 - 16, 17 );

- даними висновку судово-медичної експертизи № 2446 від 10.12.2009 року, згідно якого в сечі ОСОБА_11 виявлено - фенобарбітал ( том 2 а. с. 31 - 32 );

- даними висновку судово-медичної експертизи № 1580 від 26.11.2009 року, згідно якого ОСОБА_11 отримав тілесні ушкодження у вигляді травми грудної клітини з переломом передніх відділів восьмого ребра зліва, що відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості ( т. 2 а. с. 48 - 49 );

- даними протоколу огляду місця події дачної ділянки НОМЕР_17 в кооперативі «Кристал» Чорнобаївського району Черкаської області від 25.11.2009 року, в ході якого було виявлено сліди та зафіксовано факт незаконного утримання ОСОБА_11 ( т. 2 а. с. 61 - 65 );

- даними протоколу огляду автомобіля «Саманд» від 25.11.2009 року, вилученого у ОСОБА_8, в ході якого було виявлено сліди та зафіксовано факт незаконного утримання ОСОБА_11 та постановою про визнання автомобіля речовим доказом ( том 2 а. с. 66 - 69, 70 );

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події за участі ОСОБА_6 від 25.11.2009 року, в ході якого останній детально розповів та вказав на місцях обставини вчинення ним злочину спільно з іншими фігурантами по справі ( т. 2 а. с. 73 - 81 );

- показами свідка ОСОБА_4, оголошеними в судовому засіданні, що вона проживає на дачному участку «Кристал» Чорнобаївського району Черкаської області де неподалік неї є дачний участок НОМЕР_17, що належить ОСОБА_8. Так вона дійсно бачила, що в жовтні 2009 року на дачний участок ОСОБА_8 приїхало троє невідомих молодих чоловіків та проживали там на протязі тривалого часу ( т. 2 а. с. 82 );

- даними протоколу очної ставки між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 в ході якого обвинувачені підтвердили участь один одного у вчиненні інкримінованих їм злочинах ( т. 2 а. с. 83 - 86);

- даними протоколів відтворення обстановки та обставин події за участі ОСОБА_5 від 26.11.2009 року, в ході якого останній детально розповів та вказав на місцях обставини вчинення ним злочину спільно з іншими фігурантами по справі ( т. 2 а. с. 87 - 88, 89 - 92, 93 - 95, 96 - 98 );

- даними протоколу очної ставки між ОСОБА_40 та ОСОБА_4, в ході якої ОСОБА_40 підтвердив свої покази, які давав раніше ( т. 2 а. с. 99 - 101 );

- даними протоколів пред'явлення особи для впізнання в ході яких ОСОБА_11 впізнав ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_8 як осіб які вчинили його викрадення та незаконно проти його волі утримували ( т. 2 а. с. 103 - 104, 105 - 106, 107 - 108, 109 - 110 );

- даними відповіді на запит ВАТ «Укртелеком» № 939 від 03.12.2009 року, в ході якого останні надали інформацію про реалізацію телефонних пластикових карток ( т. 2 а. с. 177 );

- даними розпізнавальних фото злочинної діяльності групи осіб, які скоїли викрадення ОСОБА_11 та вимагали гроші у ОСОБА_10 ( т. 2 а. с. 178 - 188 );

- даними протоколів відтворення обстановки та обставин події за участі ОСОБА_7 від 01.12.2009 року, в ході яких останній детально розповів та вказав на місцях обставини вчинення ним злочину спільно з іншими фігурантами по справі ( т. 2 а. с. 192 - 196, 197 - 203 );

- даними протоколів відтворення обстановки та обставин події за участі ОСОБА_8 від 02.12.2009 року, в ході яких останній детально розповів та вказав на місцях обставини вчинення ним злочину спільно з іншими фігурантами по справі ( т. 2 а. с. 207 - 209, 210 - 211 );

- даними протоколу виїмки від 25.12.2009 року, в ході якого було вилучено лазерний диск з магазину «Київського ювелірного заводу» на якому зафіксовано рух ОСОБА_5 при здійсненні злочинної діяльності ( т. 3 а. с. 32 );

- даними протоколу очної ставки між ОСОБА_11 та ОСОБА_6, в ході якого ОСОБА_11 підтвердив свої покази, та вказав, що саме ця особа спільно з іншими здійснила його викрадення та незаконне утримання ( т. 3 а. с. 63 - 67 );

- даними протоколу огляду від 25.11.2009 року, в ході якого було оглянуто сліди пальців рук вилучених на кооперативі «Кристал» Чорнобаївського району Черкаської області та визнання їх речовими доказами ( т. 3 а. с. 95,124 );

- даними висновку судово-дактилоскопічної експертизи № 1/729 від 26.12.2009 року, згідно якого сліди пальців рук вилучених в кооперативі «Кристал» Чорнобаївського району Черкаської області належать ОСОБА_11 ( т. 3 а. с. 104 - 110 );

- даними висновку технічної експертизи документа № 1/730 від 16.12.2009 року, згідно якого надані на експертизу фрагменти аркушів складали раніше одне ціле двох окремих аркушів зі рукописними текстами ( т. 3 а. с. 136 - 139 );

- показами свідка ОСОБА_35, оголошеними в судовому засіданні, що в кінці вересня її чоловік ОСОБА_7 їй повідомив, що він їде на будівництво в Одеській області та зібравшись пішов. 24.11.2009 року близько 02 год. 30 хв. прийшов її чоловік додому та повідомив, що він спільно з іншими співучасниками викрали людину в м. Черкаси та привезли її до АДРЕСА_21 де незаконно утримували при цьому вимагали гроші за його звільнення ( т. 3 а. с. 188 - 189 );

- даними протоколу пред'явлення особи для впізнання від 22.12.2009 року, в ході якого ОСОБА_36 впізнала ОСОБА_4 як особу яка три рази приходила на офіс за місцем її роботи та щось розпечатувала ( т. 3 а. с. 192 );

- даними протоколу огляду та приєднанням в якості речового доказу аркушу паперу з вимогою про виплату грошей за звільнення ОСОБА_11, які надав ОСОБА_10 ( т. 1 а. с. 14 - 15 );

- даними протоколу огляду транспортного засобу від 17.11.2009 року, а саме : ВАЗ-2102 д.н.НОМЕР_7, що належить ОСОБА_11 та визнання його речовим доказом ( т. 1 а. с. 39 - 41 );

- показами свідка ОСОБА_39, оголошеними в судовому засіданні, що він проживає разом з ОСОБА_11 і співмешканкою ОСОБА_22. Весь час як він проживає разом з ОСОБА_22 в ОСОБА_11, практично щодня ОСОБА_11 близько 7 години 40 хвилин на власному автомобілі ВАЗ 2102, білого кольору, від'їжджав на роботу, повертався близько 17 години, на початку 18 години, робив щодня крім суботи та неділі. Таких випадків, щоб ОСОБА_11 не приходив на ніч - не було, бувало таке, що приходив пізно в ночі. Так, 4 листопада 2009 року близько 8 години ОСОБА_11 зібрався та на автомобілі ВАЗ 2102, як і завжди, поїхав на роботу, того дня він близько 11 години пішов до інтернет-кафе «Трафік», та близько 13 години повернувся додому. ОСОБА_22 постійно знаходилася вдома, та нікуди не відходила. Прийшовши додому, свідок лишався біля ОСОБА_22. Близько 20 години він зателефонував з мобільного телефону НОМЕР_8 на мобільний телефон ОСОБА_11, однак абонент був поза зоною досяжності. Після цього він зателефонував на інший телефон ОСОБА_11 (оскільки в ОСОБА_11 було два телефони, в одному знаходилась сім-картка Лайф, в іншому - МТС) телефон ОСОБА_11 - на номер Лайф. На цьому номері виклик йшов, однак ніхто слухавки не підіймав. Близько 22 години він знову зателефонував на обидва номери телефонів, однак вони були поза зоною досяжності. Близько 23 години до нього на мобільний телефон зателефонував чоловік який представився ОСОБА_10, братом ОСОБА_11, та попросив щоб він передав телефон ОСОБА_22. ОСОБА_39 дав телефон та ОСОБА_22 розмовляла з ОСОБА_10. Про що вони розмовляли - він не знає, так як відійшов іншу кімнату. Потім ОСОБА_22 передала йому телефон, та ОСОБА_10 сказав йому, щоб він їхав до драмтеатру в м. Черкаси, де знаходиться автомобіль ОСОБА_11 та коли буде там, щоб зателефонував йому. Після даної розмови до нього на телефон зателефонувала ОСОБА_32 - донька ОСОБА_11, яка на той час знаходилась в м. Черкаси, у матері, яка пояснила, щоб він заїхав до неї та вони поїдуть до драмтеатру. Після чого він викликав автомобіль «Таксі» та через кілька хвилин поїхав на ньому до ОСОБА_32. Потім вони поїхали до драмтеатру в м. Черкаси. Приїхавши куди, на зупинці, навпроти квіткового ринку вони помітили автомобіль ОСОБА_11, після чого вони підійшли до автомобіля ОСОБА_11. Дверцята автомобіля були зачиненими, однак не замкнутими, в замку запалення він помітив ключі. Потім він зателефонував до ОСОБА_10 та сказав, що вони біля автомобіля. ОСОБА_10 сказав, що десь в автомобілі має бути конверт чи записка. Він, оглянувши автомобіль, ні конверта ні записки не знайшов, однак виявив в багажному відділенні будівельні матеріали, ОСОБА_32 в цей час на задньому сидінні автомобіля виявила мобільний телефон Нокіа. Після чого він покликав таксиста на автомобілі «Мітсубісі Ланцер» чорного кольору, який стояв неподалік, після чого переклав будівельні матеріали до автомобіля «Мітсубісі», витягнув ключі від замка запалення та ОСОБА_32 з собою забрала мобільний телефон. Закривши автомобіль він з ОСОБА_32 поїхали додому. Додав, що 20 жовтня 2009 року, йому ОСОБА_22 розповіла, що в обідню пору додому приходив незнайомий чоловік, який запитував про ОСОБА_11, після чого сказав ОСОБА_22, щоб ОСОБА_11 зателефонував йому, що нібито ОСОБА_11 знає ( т. 1 а. с. 47 - 49 );

- показами свідка ОСОБА_38, яка в судовому засіданні підтримала свої покази, дані на досудовому слідстві;

- показами свідка ОСОБА_38, оголошеними в судовому засіданні, що на протязі трьох років працює менеджером в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_15», що розташований по АДРЕСА_22. Близько двох років тому назад, на роботу до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_15» влаштувався ОСОБА_11, який влаштувався на посаду менеджера. ОСОБА_11 працював в магазині на посаді менеджера по фруктах та овочах, однак працював не довго та близько року назад звільнився за власним бажанням. На початку жовтня 2009 року, в проміжок часу з 11 години по 13 годину, коли вона знаходилась на робочому місці, то помітила, як повз неї, до кабінету директора ОСОБА_17 пройшов чоловік середнього росту, віком близько 30 р., близько 1,7 м., світловолосий, коротко підстрижений, одягнений в спортивну куртку. Як їй здалося даний чоловік знав куди йому йти, хоча раніше вона в магазині його не бачила. Даний чоловік пройшов до кабінету директора та через 1-2 хвилини вийшов з магазину. При чому вона чула розмову, даний чоловік запитав в ОСОБА_17 про ОСОБА_11 та просив передати лист йому. Директор відповіла, що даний чоловік не працює, на що незнайомець відповів, що ви ж його все рівно інколи бачите, то як побачите, щоб йому його передати. Після цього незнайомець вийшов. Через кілька днів, до магазину зайшов ОСОБА_11, який йшов до директора, яка віддала листа ОСОБА_11, на що ОСОБА_11 почитавши листа сказав ОСОБА_17, що це не йому, а для нашого магазину. Невдовзі ОСОБА_11 вийшов з магазину. Після чого вона прочитала лист, де знаходився друкованими літерами текст, в якому йшла мова про пропозицію для реалізації соку «Сандора», цукру, а також зазначалась ціна. До того ж як їй здалося даний текст був складений не професійно. В середині жовтня місяця 2009 року, зателефонував телефон. Коли вона підняла слухавку, почула чоловічий голос (голос був настойчивим, нетерпеливий). Чоловік запитав про комерційну пропозицію, і вона відповіла, що це не її продукція, на що даний чоловік сказав, щоб вона дала номер мобільного телефону, так як йому дорого на міський телефон, після чого вона продиктувала номер офісного телефону. Потім даний чоловік відразу зателефонував на даний телефон та запитав про комерційну пропозицію. Вона знову ж таки пояснила, що вона не займаюся цією продукцією. В цей час зайшла ОСОБА_31, яка відповідає за даний товар, після того вона пішла займатися своєю роботою, при чому чула як ОСОБА_31 запропонувала чоловіку принести договір постачання та прайс-лист з продукцією ( т. 1 а. с. 75 - 77 );

- показами свідка ОСОБА_17, оголошеними в судовому засіданні, що приблизно на початку жовтня 2009 року до її робочого кабінету зайшов чоловік, віком близько 30 років, невисокого зросту, одягнений у куртку, волосся русяве. Даний чоловік сказав щоб вона передала ОСОБА_11 конверт з під-диску. Вона пояснила, що ОСОБА_11 небачить, але той чоловік сказав, щоб віддала коли побачить. Коли вона взяла конверт чоловік попросив витягнути з нього листа, а конверт повернути йому. Вона так і зробила. Через кілька днів до магазину зайшов ОСОБА_11, якому вона передала того листа. ОСОБА_11 прочитавши листа, пояснив, що йому це не потрібно. Коли вона прочитала листа, то виявила, що в ньому йшлося про сік і цукор. Його вона передала ОСОБА_31 - менеджеру. Лист їй показався незвичним, підозрілим. Через кілька днів на роботу зателефонував телефон. Вона підняла слухавку. Телефонував чоловік яки просив покликати ОСОБА_11. Коли вона повідомила, що ОСОБА_11 немає і щоб він телефонував йому на мобільний, незнайомець пояснив, що мобільний ОСОБА_11 не відповідає і попросив щоб вона дала інший номер, але вона відмовила йому. Потім чоловік спитав за ділову пропозицію і вона відповіла, що менеджери йому зателефонують ( т. 1 а. с. 78 - 80 );

- даними протоколу пред'явлення ОСОБА_17 осіб для впізнання, серед яких вона впізнала ОСОБА_5, як особу, яка на початку жовтня 2009 року приходила до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_15» та просив передати лист - пропозицію ОСОБА_11 ( т. 2 а. с. 111 - 112 );

- даними протоколу обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 від 24.11.2009 року, в ході якого було виявлено і вилучено порвані клаптики паперу з рукописними надписами, ноутбук, записну книжку та інші речі ( т. 1 а. с. 90 );

- даними протоколу обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 від 24.11.2009 року. в ході якого було виявлено і вилучено квитанції про сплату послуг інтернет на ім'я ОСОБА_4 ( т. 1 а. с. 95 );

- даними протоколу обшуку від 24.11.2009 року в приміщенні офісу ТОВ « Луі Дріфус Комудітіс України ЛТД » за адресою : м. Черкаси, вул. Ватутіна, 12/7, за результатами якого виявлено та вилучено системний блок і багатофункціональний пристрій ( т. 1 а. с. 107 );

- даними протоколу огляду вилучених під час проведення обшуків у ОСОБА_4 і ОСОБА_8 речей та приєднання їх в якості речових доказів ( т. 1 а. с. 109 - 114 );

- показами свідка ОСОБА_40, який в судовому засіданні підтримав свої покази на досудовому слідстві;

- показами свідка ОСОБА_40, оголошеними в судовому засіданні, що 23.11.2009 року, близько 08 години 30 хвилин йому зателефонував ОСОБА_4 і спитав чи може під'їхати до нього. Після того як він відповів стверджувально, приблизно через 30 хвилин, до його офісу прийшов ОСОБА_4. На той час в офісі знаходилась офіс менеджер ОСОБА_36. ОСОБА_4 спитав у нього чи може він у нього на комп'ютері роздрукувати один документ та дістав з кишені лазерний диск. Свідок відповів, що може і щоб він віддав диск ОСОБА_36, яка йому все роздрукує. Однак ОСОБА_4 сказав, що хоче роздрукувати текст самостійно. ОСОБА_40 попросив ОСОБА_36 звільнити місце для ОСОБА_4. Коли Підійшовши до її комп'ютера він сів на робоче місце ОСОБА_36, вставив диск в дисковод. На клавіатурі він тексту не набирав, а працював лише мишкою. Коли він роздрукував документ, то ОСОБА_36 йому повідомила, що він роздрукував свій документ на чорновику. Після цього ОСОБА_4 взяв аркуш з надрукованим ним текстом, згорну в його і тримав в руках. Після цього він вставив в принтер чистий аркуш паперу та повторно роздрукував свій текст. Потім він витягнув свій диск, забрав обидва аркуша з надрукованим ним текстом і поклав їх собі в кишеню. Після цього він пішов ( т. 1 а. с. 97 - 99 );

- показами свідка ОСОБА_36, оголошеними в судовому засіданні, що приблизно два тижні тому в офіс знову прийшов той чоловік, коли ОСОБА_40 був в офісі. Зміст розмови з тим чоловіком їй не був відомий, але він знову попросив ОСОБА_40 роздрукувати текст на принтері. При невідомому чоловікові був СД диск і вона звільнила йому своє робоче місце. ОСОБА_40 при цьому перебував за своїм робочим місцем. Він спочатку роздрукував на черновику, але побачивши це надрукував знову вже на чистому аркуші паперу. При цьому, коли йшов, то забрав із собою перший зіпсований аркуш. 23.11.2009 року приблизно об 11 годині до офісу знову прийшов той чоловік, без попередження і попросив роздрукувати текст з диску. Так як вона, що це знайомий ОСОБА_40 - вона не заперечувала. Він знову зажадав, щоб це він зробив особисто намагаючись не показувати текст документа, сказавши при цьому: «Краще Вам не бачити текст ». Кожен раз знайомий ОСОБА_40 перебував в офісі всього декілька хвилин, але його обличчя вона добре запам'ятала ( т. 1 а. с. 105 );

- даними протоколу особистого огляду ОСОБА_6 від 24.11.2009 року , в ході якого у останнього було вилучено: телефонну картку «Укртелеком», мотузки, флеш -картки і мобільні телефони ( т. 1 а. с. 118 - 119 );

- даними протоколу особистого огляду ОСОБА_5 від 25.11.2009 року, в ході якого у останнього було вилучено : телефонну картку «Укртелеком», мобільний телефон, дві перчатки і 4 аркуші паперу ( т. 1 а. с. 226 - 227 );

- даними протоколу огляду предметів від 26.02.2010 року, згідно якого, в присутності двох понятих, було здійснено огляд речей, вилучених під час особистого огляду ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, під час огляду місця події в кооперативі «Кристал» і під час огляду автомобіля «Саманд» і оптичного носія інформації ( т. 4 а. с. 69 - 79 );

- даними висновку експерта №1/190 від 12.03.2010 року, згідно якого рукописні написи на двох аркушах паперу виконані ОСОБА_11 ( т. 4 а. с. 140 - 143 );

- даними висновку судової експертизи волокнистих матеріалів № 2/315 від 25.03.2010 року, згідно якого серед текстильних волокон - накладень, вилучених із ліжка в домоволодінні ОСОБА_8, а також із заднього сидіння та спинки заднього сидіння легкового автомобіля ОСОБА_8 - виявлено волокна вовни білого кольору, які мають широку родову належність з відповідними волокнами, які входять до складу хутряного коміру шкіряної куртки коричневого кольору ОСОБА_11 ( т. 4 а. с. 160 - 168 );

- даними протоколу відтворення обстановки і обставин події за участю потерпілого ОСОБА_11 від 11.03.2010 року згідно якого потерпілий розповів та наглядно показав усім учасникам про обставини його викрадення 04.11.2009 року ( т. 4 а. с. 180 - 183 );

- даними протоколу огляду предметів ( речей ) від 29.03.2010 року, згідно якого за участю обвинуваченого ОСОБА_6 було здійснено огляд оптичного носія інформації із аудіо записами телефонних розмов ОСОБА_5 і ОСОБА_10 ( т. 5 а. с. 17 - 21 );

- даними протоколу прослуховування аудіозапису від 08.04.2010 року, згідно якого, за участю ОСОБА_10 було здійснено прослуховування оптичного носія інформації із аудіо записами телефонних розмов ОСОБА_5 і ОСОБА_10 ( т. 5 а. с. 27 - 31 );

- даними протоколу прослуховування аудіозапису від 09.04.2010 року, згідно якого за участю ОСОБА_5 було здійснено прослуховування оптичного носія інформації із аудіо записами телефонних розмов ОСОБА_5 і ОСОБА_10 ( т. 5 а. с. 32 - 36 );

- даними протоколу очної ставки між ОСОБА_5 і ОСОБА_7 від 14.04.2010 року, згідно якого ОСОБА_7 викриває ОСОБА_5 і ОСОБА_8 у скоєнні вищевказаного злочину ( т. 5 а. с. 59 - 61 );

- даними протоколу очної ставки між ОСОБА_8 і ОСОБА_7 від 21.04.2010 року, згідно якого ОСОБА_7 викриває ОСОБА_8 у скоєнні ( участі в скоєнні ) вищевказаного злочину ( т. 5 а. с. 91 - 93 );

- даними протоколу огляду предмету (речі) від 21.04.2010 року, згідно якого за участю ОСОБА_5 було здійснено огляд і перегляд відеозапису камери зовнішнього спостереження магазину «КЮЗ» ( т. 5 а. с. 94 - 95 );

по епізоду відкритого заволодіння майном ОСОБА_11 скоєного організованою групою:

- показами потерпілого ОСОБА_11, який в судовому засіданні підтримав свої покази, дані на досудовому слідстві та підтвердив, що безпосередньо його позбавили волі ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7. ОСОБА_8 він бачив один раз;

- показами потерпілого ОСОБА_11, оголошеними в судовому засіданні, що приблизно в кінці жовтня 2009 року, коли він зайшов до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_15», по АДРЕСА_22, то зустрів директора магазину ОСОБА_17, яка пояснила, що кілька днів назад приходив незнайомий чоловік та просив передати йому листа. Коли він прочитав листа, в ньому йшла мова про комерційну пропозицію: зокрема пропонувалося купити сік та цукор недорого. Він, прочитавши листа, сказав ОСОБА_17, що його це не стосується, так як він на даній роботі вже не працює та віддав листа ОСОБА_17, після чого пішов в особистих справах. Після того, не пам'ятає якого саме числа, близько 18 години, коли він знаходився вдома, то до хати прийшов невідомий чоловік невисокого росту, близько 165 см. Даний чоловік попросив перетелефонувати чоловікові, якого назвав по імені (однак на даний час він його не пам'ятає) та підтвердити те, що він отримав листа з комерційною пропозицією. Що за то був за чоловік він не знає і про нього не розпитував. Після чого незнайомий чоловік дав йому номер телефону та потерпілий зі свого телефону (так як у незнайомця не було телефону) зателефонував. Під час розмови він пояснив, що листа з пропозицією отримав, однак цим не займається після чого незнайомий чоловік пішов. Після цього, почались незрозумілі дзвінки, номеру телефону з яких надходили дзвінки - він не пам'ятає, і в нього він не зберігся. Телефонував чоловік, який розповідав, що він працює на фірмі та на вигідних умовах може продати сік та цукор. ОСОБА_11 пояснив, що це не до нього, щоб він йшов до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_15» та показував їм комерційні пропозиції. Після того даний чоловік ще кілька разів телефонував зі своєю комерційною пропозицією, при чому при кожній розмові даний чоловік пропонував зустрітися увечері в кафе та поговорити про пропозицію. Потерпілий говорив, що в нього не виходить та й наміру в нього зустрічатися з ним не було. В подальшому вказаний чоловік телефонував щодня, кілька разів на день, говорив, що в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_15 » його пропозицією не зацікавились та наполягав на зустрічі. Такі дзвінки тривали десь на протязі трьох тижнів. Так, 04 листопада 2009 року він як і завжди перебував на робочому місці, після 17 годин, він закінчив роботу та вирішив їхати додому. До речі, цього дня незнайомий чоловік, про якого він говорив раніше, вже телефонував 2-3 рази та наполягав на зустрічі, щоб при зустрічі обговорити пропозицію так як в нього дуже дешево, й щоб потерпілий підійшов до директора магазину «ІНФОРМАЦІЯ_15 » з такою пропозицією. Під час такої розмови ОСОБА_11 пояснив, що може зустрітися близько 17 години 30 хвилин. Незнайомець пояснив, що його офіс знаходиться в районі 1-ї міської лікарні в м. Черкаси, та щоб потерпілий під'їхав до парку ім.50 р. Перемоги. Під час розмови він говорив, що буде на автомобілі ВАЗ 2102 білого кольору. Близько 17 години 30 хв. чи можливо й пізніше, він приїхав до вказаного парку та зупинився на стоянці. В цей час він помітив як позаду його автомобіля, з правої сторони, підійшло двоє незнайомих йому чоловік, віком близько 35 років, один з яких був невисокого росту, інший - вищого росту. Вони підійшли до автомобіля та невисокого зросту чоловік відкрив задню праву дверцята та запитав, чи він з приводу пропозиції. ОСОБА_11 відповів, що так, після чого даний чоловік хотів сісти до автомобіля. В цей час потерпілий, відкривши свої дверцята, хотів встати, однак даний чоловік схватив його за шию та потягнув назад до салону, утримуючи ОСОБА_11 в сидінні. В цей час інший чоловік, вищий на зріст, відкрив передні праві дверцята та залізши до салону тримав ноги. Чоловік нижчого росту сильно давив потерпілого за шию, так, щоостанній навіть не міг дихати, від чого він підняв руки. Після цього, чоловік, що вищого зросту, зв'язав його руки позаду з допомогою гумового джгута, який до речі знаходився на передньому правому сидінні. Коли невідомі зв'язали йому руки, то він тоді вже переліз на заднє сидіння. Потім він помітив, як до автомобіля підійшов третій чоловік, середнього росту, нібито волосся в нього було кучерявим, який сів за кермо автомобіля. Коли руки потерпілому зв'язали, то здається чоловік вищого росту почав його обшукувати, після чого з баретки, що була в нього на плечі, він дістав його телефон «Нокіа» 3310, придбаний близько 5-ти років назад, в якому знаходилась сім - картка «Лайф», на рахунку якої були кошти в сумі 30 гривень. Крім телефону в барсетці був паспорт на його ім'я, посвідчення водія, довіреність, технічний паспорт на автомобіль ВАЗ-2102, медична довідка. Після цього, здається чоловік вищого росту, примусово заставляв потерпілого випити рідину, яка за смаком та запахом подібна до горілки. Потім хтось засунув йому до рота дві таблетки круглої форми темного кольору, після чого він дані таблетки непомітно для всіх виплюнув під куртку. Потім, один чоловік, хто саме - сказати не зміг, так як його тоді поклали обличчям до сидіння, вийшов з автомобіля та через декілька хвилин повернувся й вони поїхали у невідомому напрямку. Під час руху він почув розмову, що рухатися автомобілем необхідно зі швидкістю 60 - 65 км. на год., розмова була нібито з телефону. В подальшому, через певний проміжок часу, автомобіль зупинився, та він вийшов з автомобіля. В цей час один з чоловіків сказав іншому: «ти знаєш, що робити», після чого його взяли за плечі, так як руки були зв'язані, та за ноги та почали нести в невідомому напрямку. В цей час він почав кричати та кликати на допомогу, а тому ноги йому відпустили та один з чоловіків почав його бити кулаком в район грудної клітки та ребер з правої та лівої сторін. Удари наносив один чоловік, кількість ударів близько 5. Під час нанесення ударів його тримали за плечі, скільки чоловік тримало - він не знає. Потім коли він замовчав, його перестали бити, однак коли він віддихався, почав знову кричати та кликати на допомогу й його хтось почав знову бити в грудну клітку, кількість ударів була близько 5. На його думку удари наносив той самий чоловік, так як сила та точність була подібною. Потім його завели в двоповерховий будинок, на другий поверх. Будинок він не бачив, так як у нього постійно на голові була накрита, в кімнаті його зупинили й розв'язали йому руки, поклали на підлогу, обличчям до низу та один чоловік за вказівкою іншого почав його обшукувати. Хто обшукував та хто говорив - він не бачив. У нього в джинсах, в задній правій кишені, знаходились гроші в сумі 3 300 гривень. Чоловік, що його обшукував дані гроші витягнув з кишені. Гроші у нього були різними купюрами: 100 грн., 50 грн., 10 грн. та інші. Коли він лежав на підлозі, руки в нього були витягнуті до гори, таким чином йому широкими капроновими ременями зв'язали зап'ястя рук та ноги, при чому ремені вони заклепали металевими заклепками. Зв'язавши руки та ноги з нього зняли капюшон та посадили на ліжко. В кімнаті знаходилось два ліжка, стіл, три стільці, обігрівач електричний. В кімнаті він помітив трьох чоловік, двоє з яких на обличчі були медичні марлеві пов'язки, які на половину закривали їх обличчя, один чоловік був без пов'язки. Чоловік з пов'язкою був в спортивному костюмі чорного кольору, чоловік без пов'язки в куртці коричневого кольору, в що був одягнутий третій чоловік він не пам'ятає. Чоловік, що без пов'язки розповів, щоб він не кричав, не рухався, взагалі нічого не робив, вів себе добре, й від нього нічого не залежить. Ще говорив, що їм втрачати нічого. В той день він відчув біль в районі ребер з лівої сторони. На протязі трьох днів за ним постійно наглядали, їсти давали один - два рази вдень, в кімнаті знаходилось відро, тому фізіологічні потреби він справляти ходив до нього. Інколи, за його проханням, давали пити воду та чай. Одного разу, здається, це було наступного дня після приїзду, йому вдалося витягнути одну руку, однак в цей час забіг чоловік без пов'язки, а за ним ще один чоловік - його він не пам'ятає й почали його бити по обличчю, нирках, печінці. Він знаходився лежачи на ліжку, обличчям до низу. Потім чоловік без пов'язки почав говорити, щоб він нічого такого не робив, й вони його не будуть чіпати. Біля потерпілого постійно знаходився один чоловік й мінялись вони десь через 3 години. Щовечора, на протязі вказаного часу, йому давали таблетки, на думку потерпілого - клофелін, та кололи йому шприцем прозору рідину, що знаходилась в ампулах, після чого він засинав на час близько 5-8 годин. Одного разу він проспав навіть близько 14 годин. Після сну він відчував «в'ялість» всього організму, сонливість. Шприцем кололи в м'язи ноги, колов чоловік, що був в пов'язці. На третій день його перебування у даному будинку, руки йому розв'язали, ноги залишили зв'язаними й у вечері, чоловік без пов'язки пояснив, що йому необхідно вколоти снодійне та дали таблетки з горілкою. Як йому пояснили, що вони будуть кудись переїздити. Під вечір, на нього наділи капюшон та посадили до автомобіля, тому марки й кольору він не бачив. Потім вони поїхали в невідомому напрямку. Про те скільки було чоловік в автомобілі він сказати не зміг, бо на голові постійно в нього був капюшон. Він знаходився в положенні лежачи, голову йому нахилили до колін та постійно говорили щоб він не чинив опір. Тоді ноги були в нього зв'язані, а руки йому розв'язали. В автомобілі ніхто не розмовляв, слухали радіо, по дорозі один раз зупинились десь на 2-3 хв. після чого знову ж таки поїхали. Невдовзі автомобіль зупинився, він вийшов з автомобіля та його завели до будинку, посадили на підлогу на матрац. В іншому будинку умови були подібні. Він проживав в кімнаті розміром 2 х 3 м., в кімнаті було ліжко, матрац, з ним було двоє людей в масці, один без, та був ще один чоловік віком близько 34 років, полюбляв вживати спиртні напої на ім'я ОСОБА_9, який інколи приходив. Десь через 5 днів, чоловік що був без пов'язки, зібрався й кудись поїхав, коли потерпілий залишився сам в кімнаті, двоє чоловік в пов'язці та ОСОБА_9 щось святкували. Його запросили також. Він випивши вина, сказав що буде йти спати, і тікати нікуди не буде. Після цього він пішов до кімнати. Насправді він гадав, що коли вони заснуть, то він зможе втекти. Він ліг на ліжко й в цей час до кімнати забіг чоловік без пов'язки в коричневій куртці та почав кричати на інших людей. Після цього потерпілому дали випити горілки з снодійним, після чого він заснув. Прокинувся він вже в сараї, на матраці, на ліжку, й до самого кінця залишався в сараї, руки були зв'язані ременем. Здається 22 листопада 2009 року до нього підійшов чоловік в коричневій куртці. В його в руках був кишеньковий персональний комп'ютер. Він пояснив, що необхідно записати голос ОСОБА_11, для того щоб його в подальшому показати брату ОСОБА_10, й пересвідчити його, що він живий. Даний чоловік дав кпк та потерпілий вголос розповів про родичів. Після чого він дав йому листок паперу із зошита в клітинку та сказав щоб той написав текст про родичів. Потім даний чоловік забрав все та невдовзі кудись поїхав, так як потерпілий його не бачив, та залишився лише один чоловік, що був в спортивному. Попередньо, до ременя, який постійно був у нього на ногах, прив'язали ще одну мотузку, край якої прив'язали до ліжка, щоб він нікуди не пішов. Через два дні, 24 листопада 2009 року, коли він лежав на ліжку приїхали працівники міліції та визволили його ( т. 2 а. с. 57 - 59 );

- показами свідка ОСОБА_10, оголошеними в судовому засіданні, що 04 листопада 2009 року, близько 23 години, йому на мобільний телефон надійшло текстове повідомлення від невідомої особи, наступного змісту: «ОСОБА_10 твой брат у нас завтра приезжай в Черкассы получишь инструкции. Машину забери у театра. В милицию лучше не звони». Повідомлення прийшло з мобільного телефону його брата ОСОБА_11. Одразу після цього він перетелефонував ОСОБА_11, на цей же телефон, але хтось підняв трубку і одразу зкинув. Вважає, що це було зроблено для того, щоб впевнитись, що він отримав вищевказане повідомлення. Потім він ще декілька разів телефонував ОСОБА_11 на мобільний, але на дзвінки ніхто вже не відповідав. У вищевказаний час він їхав потягом у м. Сімферополь і знаходився біля станції ім. «Шевченко» (м.Сміла), а тому одразу зійшов з потягу. Після цього він зателефонував дочці ОСОБА_11 - ОСОБА_32 і попросив, щоб ОСОБА_7, який проживав разом з ОСОБА_22, поїхав до драматичного театру м. Черкаси, біля якого мав стояти автомобіль її батька, тобто ОСОБА_11. Як потім з'ясувалось, до драматичного театру їздили ОСОБА_7 і ОСОБА_32. Вони по приїзду до театру виявили автомобіль ОСОБА_11 який був не зачинений і двигун якого не працював. Оглянувши автомобіль вони виявили другий мобільний телефон ОСОБА_11, оскільки у останнього їх було два. Уточнив, що повідомлення прийшло йому з іншого телефону ОСОБА_11. Барсетки і будь - яких інструкцій в автомобілі ОСОБА_11 не було, так само як і документів ОСОБА_11 та його другого мобільного телефону. В цей час, з міста Сміла він одразу поїхав в м. Черкаси, а потім додому до ОСОБА_11. В цей час вдома, наскільки він пам'ятає, були ОСОБА_22, ОСОБА_39 і їх донька. Через деякий нетривалий час, за його проханням, додому прийшла ОСОБА_32, яка в цей час знаходилась у своєї матері - ОСОБА_23, яка проживає за адресою : АДРЕСА_10. Після цього він наказав всім вищевказаним особам нікуди з квартири не виходити і сидіти вдома, до тих пір поки не скаже що робити далі. Також він показав їм вищевказане СМС - повідомлення. Потім він відвіз ОСОБА_32 знову до матері, а сам поїхав до м. Києва. ОСОБА_22 і ОСОБА_39 залишились в квартирі по вул. Г. Дніпра. 05 листопада 2009 року, близько 20 години, йому на мобільний телефон зателефонував невідомий чоловік, який назвав його по імені, а потім спитав чому він не забрав автомобіль ОСОБА_11, а коли він відповів, що тому що не бачив в цьому сенсу, вищевказаний чоловік сказав, щоб в поштовій скриньці його тещі, яка проживала АДРЕСА_11, знаходиться лист з інструкціями, який особисто йому необхідно було забрати. Його здивував той факт, що невідомий уточнив вулицю по якій проживала його теща. Голос того чоловіка був схожим на голос чоловіка віком близько 30 років. Його він раніше не чув і він йому був не знайомий. Той голос він зможе впізнати оскільки він досить специфічний і його добре запам'ятав. 06 листопада 2009 року, зранку, він приїхав до м. Черкаси з м. Києва, і одразу поїхав до своєї тещі - ОСОБА_24, яка проживає за адресою : АДРЕСА_11. В поштовій скриньці, як і казав невідомий, він знайшов паперовий конверт, заклеєний. Одразу після цього він відкрив цей конверт і виявив в ньому лист формату А-4, на якому було роздруковано текст з приводу того, що його брата викрали, викрадачі гарантували його безпеку якщо він не буде звертатися до міліції, що за ним постійно викрадачі спостерігають, і в разі виникнення у викрадачів підозри щодо інформування про викрадення правоохоронні органи ОСОБА_11 буде знищено. В кінці листа містилася інформація про те, що йому необхідно буде виплатити викрадачам за звільнення ОСОБА_11 гроші в сумі 1 000 000 доларів США. Лист ніким підписаний не був. Розпочинався він словами « Уважаемый ОСОБА_10…». Цього ж дня, забравши всіх родичів і забравши вищевказаний лист і конверт із собою, він поїхав знову до м. Києва. Своїх родичів він залишив у своїх друзів. 07 листопада 2009 року, ввечері, він знову поїхав у м.Черкаси, а 08 листопада 2009 року звернувся із заявою до УБОЗ ГУМВС України в Черкаській області. До своєї заяви він додав вищевказані конверт і лист. Після цього він поїхав до м. Києва. Через деякий час, точної дати він вже не пам'ятає, коли він знаходився у своїх друзів з родичами, йому, близько 08 години 30 хвилин, на мобільний телефон зателефонував той же невідомий чоловік (який телефонував і раніше), який спитав чи отримав він листа. Коли він відповів що отримав листа, невідомий спитав у нього з приводу грошей. Він відповів, що сума вказана в листі є занадто великою, на що останній сказав, щоб він ще подумав, а потім від'єднався. Приблизно 12 або 13 листопада 2009 року його дружина повідомила, що в ході її розмови зі своєю бабусею по лінії батька - ОСОБА_26, яка проживає в м. Черкаси, їй стало відомо, що до неї приходив її племінник (племінник ОСОБА_26) - ОСОБА_4 (який являється двоюрідним братом батька моєї дружини), прізвище якого до 16-річного віку було « ОСОБА_4 », і який розпитував останню про нього, його справи, а також його фінансове становище, і цей факт її дуже здивував, оскільки той раніше на протязі останніх 20 років до неї не заходив і тип паче не цікавився його життям. Також додав, що приблизно 11 років тому, він проживав в АДРЕСА_8, і в цей час ОСОБА_4 проживав по сусідству з ним. Тісних стосунків з ним ніколи не підтримував. Після цього він почав підозрювати ОСОБА_4 в участі до викрадення його брата, про що повідомив правоохоронні органи. Після цього деякий час йому ніхто не телефонував, повідомлень не присилав і вказівок про подальші дії не надавав. Він вирішив для себе, що за звільнення ОСОБА_11, він зможе заплатити викрадачам лише 300 000 доларів США, про що і повідомив тій же особі, яка йому зателефонувала приблизно через тиждень. Ще приблизно через 5 діб, йому знову зателефонував той же чоловік, якому він підтвердив факт наявності у нього трьохсот тисяч доларів США і якого він попросив дізнатися у його брата імена і адреси проживання його тіток для того, щоб переконатися що ОСОБА_11 досі живий. Невідомий погодився на це. В цей же день, приблизно через 20 хвилин, той чоловік знову перетелефонував і повідомив, що вони за звільнення ОСОБА_11 хочуть 600 000 доларів США, але він наполіг на вищевказаній сумі і додав, що кожного разу як невідомий буде телефонувати він буде задавати йому питання на які той повинен буде давати відповіді, дізнавшись їх попередньо у ОСОБА_11. Ще через декілька днів, близько 10 години 30 хвилин, йому знову зателефонував той чоловік і сказав, що у адміністратора спортзалу, що біля цукрового заводу, знаходиться лист від його брата з усією цікавлячою його інформацією, і який йому необхідно було забрати. Того ж дня, ввечері, йому знову зателефонував той чоловік, і спитав чи отримав він листа від ОСОБА_11 (забрав у адміністратора), і коли той відповів стверджувально сказав, що подальші його дії він повідомить пізніше. На наступний день, зранку, коли він перебував у м. Києві, йому знову зателефонував той чоловік, який спитав чи готовий він передати їм гроші за звільнення ОСОБА_11, а коли той відповів що готовий, чоловік спитав коли він буде вдома, на що він відповів, що знаходиться в Києві, оскільки там проживає. Після цього той чоловік знову сказав про те що йому робити далі повідомлять згодом. Того ж дня, тобто в ніч з 24.11.2009 на 25.11.2009 він дізнався від працівників міліції про те, що його брата звільнили в Одеській області. В Черкаси ОСОБА_11 привезли працівники міліції близько 10 години. Він виглядав дуже стомленим, схудлим, і скаржився на біль в області ребер. З ним спілкувався один і той же чоловік. Він постійно телефонував йому на його мобільний телефон, на номер НОМЕР_5. Кожного разу у нього на мобільному телефоні висвітлювались вхідні номери телефонів з кодом м. Черкаси (тобто 0472), а тому він зателефонував до ВАТ «Укртелеком», продиктував номери вхідних дзвінків від невідомого і йому повідомили, що всі ці дзвінки відбувались з таксофонних апаратів м. Черкаси. Зазначив, що по голосу чоловіку, який йому телефонував близько 30 років. Особисто він впевнений, що саме ОСОБА_4 організував викрадення його брата ОСОБА_11 і його утримання з метою отримання від нього грошової винагороди з причин вказаних ним вище ( т. 5 а. с. 22 - 26 );

- показами свідка ОСОБА_27, оголошеними в судовому засіданні, що в м. Київ він проживає з 2000 року. На даний час і вже з 2005 року він працює директором охоронної компанії «Пересвіт», яка знаходиться за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка, 419, кв.13 (це юридична адреса). До 2000 року він досить тривалий проміжок часу проживав в м. Черкаси за вищевказаною адресою. Ще в дитинстві, коли він проживав в АДРЕСА_9, в сусідньому подвір'ї проживав ОСОБА_4. У той час він з ним тісних стосунків не підтримував і знав його лише наглядно. Згодом, ОСОБА_4 відкрив спортивний клуб «Атлет», який знаходився біля ринку «Сєдова» в м. Черкаси, у підвальному приміщенні. Приблизно у 1992-1993 роках він почав ходити до вищевказаного клубу для того, щоб займатися там спортом. У вищевказаний час і у вищевказаному місці він і познайомився з ОСОБА_4 ближче. Тісних стосунків з ним він ніколи не підтримував і не підтримує. В основному він зустрічався з ним лише в приміщенні вищевказаного клубу. У клубі ОСОБА_4 він займався на протязі часу близько одного року, а потім почав ходити до іншого спортивного залу, який відкрився ближче до його місця проживання. На той час ОСОБА_4, проживав на перехресті вулиць Горького - Шевченка в м. Черкаси, проживав з якоюсь жінкою (або дружиною або співмешканкою - цього він точно сказати не може), чим він займався у вільний час - йому не відомо. Серед їхніх спільних знайомих були лише ті люди, які також займалися у вищевказаному клубі. Потім він дізнався, що ОСОБА_4 був засуджений за скоєння якогось злочину, але якого саме - йому не відомо. В кінці весни - на початку літа 2009 року, він випадково зустрів ОСОБА_4 в спортивному клубі «Плазма - GYM» м. Черкаси. Про подробиці його життя він детально не розпитував і останній про це не розповідав. Приблизно в кінці літа - на початку осені у вищевказаному клубі він знову зустрів ОСОБА_4 Останній розповів йому, що у нього якісь проблеми з його комп'ютером, а потім спитав чи не може він допомогти йому в ремонті та налагодженні його. Особисто він в комп'ютерній техніці не досить добре обізнаний, а тому він сказав йому, що має знайомого, до якого він звертаюсь в разі виникнення подібних проблем. Після цього ОСОБА_4 попросив його познайомити з цим знайомим. Після цього, вони з ОСОБА_4 поїхали до вищевказаного його знайомого - ОСОБА_40, офіс якого неподалік «Водоканалу» м. Черкаси. По приїзду він познайомив ОСОБА_40 з ОСОБА_4 і попросив ОСОБА_40 допомогти ОСОБА_4 по вищевказаному питанню. Що саме відбувалось потім він пригадати не може. Після того він ще випадково зустрічався з ОСОБА_4 і ОСОБА_40 Наскільки він пам'ятає, останнього разу він бачив ОСОБА_4 у кінці вересня - на початку жовтня 2009 року, в приміщенні вищевказаного спортивного залу «Плазма - GYM» ( т. 5 а. с. 45 - 47 );

- показами свідка ОСОБА_30, оголошеними в судовому засіданні, що приблизно з 1993 року він знайомий з ОСОБА_10. Наскільки він пам'ятає, вони з ним познайомились в спортивному залі, що розташований на площі 700-річчя в м. Черкаси. З ОСОБА_10 він завжди підтримував і підтримує добрі дружні стосунки. Крім того, на даний час вони з ним мають спільний бізнес. Згодом ОСОБА_10 познайомив його зі своїм братом - ОСОБА_11, з яким він також підтримував і підтримує дружні стосунки. Крім того, приблизно у тому ж році, він познайомився з ОСОБА_4, який мав спортивний зал на ринку «Сєдова» в м. Черкаси. На той час він був йому відомий під прізвищем «ОСОБА_4». З ним тісних стосунків він ніколи не підтримував і не підтримує. Останнього разу він бачив ОСОБА_4 у 2009 році в приміщенні бару «Ерік», що розташований по вул. Хрещатик в м. Черкаси. З ним він тоді не спілкувався і він був один - мабуть на когось чекав. Йому відомо, що ОСОБА_4 був раніше судимим. На початку листопада 2009 року, від ОСОБА_10 він дізнався, що невідомі особи викрали ОСОБА_11 і за його звільнення вимагають гроші в сумі 1000000 доларів США. Після цього, з його слів, йому телефонував невідомий і надавав інструкції з приводу подальших дій ОСОБА_10. З того часу, по дружньому, ОСОБА_10 тримав його в курсі даних подій. В кінці листопада йому на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_10 і попросив його негайно поїхати до спортивного залу «Цезарь», який розташований біля цукрового заводу м. Черкаси, де у адміністратора забрати лист для нього. Одразу після цього він на власному автомобілі під'їхав до вищевказаного спортивного залу, де підійшов до дівчини-адміністратора, яка знаходилась при вході, з правої сторони, і спитав у неї листа для ОСОБА_10. Адміністратором була молода дівчина, на вигляд близько 22-23 років, зріст і колір волосся якої він не пам'ятає. Та дівчина, мовчки, віддала мені паперовий конверт, білого кольору, запечатаний, без будь-яких надписів на лицевій стороні. Прізвище свідка адміністратор не питала і його документи не перевіряла. Забравши конверт, він сів до свого автомобіля і перетелефонував ОСОБА_10. В ході телефонної розмови, ОСОБА_10 попросив його акуратно розкрити вищевказаний конверт, ознайомитись з вмістом. Він так і зробив і виявив всередині конверту один аркуш паперу із зошита в клітинку, ще один аркуш і електронний носій інформації у вигляді маленької дискети. На папері з зошита знаходився рукописний текст на якому знаходилась інформація про родичів ОСОБА_10, на іншому аркуші знаходився друкований текст в якому йшла мова про суму викупу - 600 000 доларів США, а також інформація про те, що додаткові інструкції будуть надані додатково. Що саме знаходилась на дискеті - йому не відомо. Прочитавши вищевказані аркуші паперу, він, в телефонному режимі, переказав їх ОСОБА_10. Після цього ОСОБА_10 попросив його відвезти усі вищевказані речі директору магазину «ІНФОРМАЦІЯ_15», що розташований по АДРЕСА_22 - ОСОБА_17. Він так і зробив і по приїзду до вищевказаного магазину, віддав усі вищевказані речі (предмети) ОСОБА_17 особисто в руки. Що саме ОСОБА_17 зробила з тими речами - йому не відомо ( т. 5 а. с. 52 - 54 );

- показами свідка ОСОБА_31, яка в судовому засіданні підтвердила свої покази на досудовому слідстві;

- показами свідка ОСОБА_31, оголошеними в судовому засіданні, що на протязі 10 років працює в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_15 », що знаходиться в АДРЕСА_22, з 2007 року працює на посаді менеджера по бакалійній групі товарів. Так, здається з листопада 2007 року, точно вказати не може, до них на роботу менеджера по овочах та фруктах влаштувався ОСОБА_11, якого вона знала ще до того часу, як рідного брата ОСОБА_10 - власник магазину «ІНФОРМАЦІЯ_15». Під час роботи ОСОБА_11 на посаді менеджера, характеризувався з позитивної сторони. добросовісний, до поставленої роботи ставився з відповідальністю, спиртними напоями не зловживав, на роботі був завжди тверезим. Десь на початку жовтня 2009 року, коли вона прийшла на роботу, як і зазвичай, то на столі виявила лист, попередньо директор ОСОБА_17 пояснила, що лист їй, коли він прочитала, в ньому було текст друкованими літерами, в якому зазначалось що пропонуємо Вам купити за невисокою ціною продукцію, зокрема, цукор та сік «Сандора», при чому вказувалась ціна, якою мовою був текст та кому він був адресований - вона не пам'ятає, про те чи зазначались імена в листі та телефони - сказати не може. Даний лист був незвичайного зразка. Прочитавши вона поклала лист до папки паперів. Після того, через кілька днів, яке саме число було - він сказати не може, на мобільний телефон офісу їхнього магазину 80674726996 зателефонував незнайомий чоловік, з якого номеру телефону телефонував незнайомець - сказати не може, слухавку взяла вона, даний чоловік здається запитав про комерційну пропозицію, після чого почав розпитувати про ОСОБА_11, та просив, щоб вона дала йому номер мобільного телефона ОСОБА_11, вона відповіла, що ОСОБА_11 до пропозиції не має ніякого відношення, а номер мобільного телефону в неї не має, в ході розмови незнайомець говорив, що це ж брат ОСОБА_10, й що він знає ОСОБА_10. Після чого незнайомий чоловік поклав слухавку ( том 1 а. с. 81 - 82 );

- показами свідка ОСОБА_32, оголошеними в судовому засіданні, що вона проживає разом з батьком - ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6. На даний час вона ніде не працює і не навчається. З 2008 року вона проживала в м. Києві, за адресою: АДРЕСА_20, де проживала і проживає її бабуся. Там вона проживала лише на протязі двох років. На початку листопада, в зв'язку з хворобою, вона приїхала до м. Черкаси і фактично проживала за вищевказаною адресою. Її батько являється приватним підприємцем та працював за домовленістю з приватним підприємцем ОСОБА_33, вже приблизно з кінця літа 2009 року. Наскільки їй відомо до його завдань входило постачання будівельних матеріалів до об'єктів будівництва. Постачання він здійснював на власному автомобілі марки ВАЗ-2102, білого кольору, д.н.НОМЕР_7. Раніше, до листопада 2008 року він працював на посаді менеджера в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_15», що по АДРЕСА_22, власником якого являється брат мого батька - ОСОБА_10. 04 листопада 2009 року, вночі, їй на мобільний телефон зателефонував брат мого батька ОСОБА_10, який наказав їй приїхати за вищевказаною адресою. В цей час вона знаходилась у своєї матері - ОСОБА_23, яка проживає за адресою: АДРЕСА_10. Коли вона приїхала додому, а це відбулося через досить короткий проміжок часу, то вдома на цей час знаходилась її рідна сестра - ОСОБА_22, її співмешканець - ОСОБА_33, їх дитина і ОСОБА_10. По приїзду ОСОБА_10 наказав їм нікуди з квартири не виходити і сидіти вдома, до тих пір поки він не скаже нам що робити далі. Також він показав СМС-повідомлення, яке прийшло на його мобільний телефон, в якому було вказано про те, що її батька викрадено, щоб в міліцію вони не звертались і точно виконували подальші інструкції, автомобіль батька можна забрати біля драм. театру. З якого саме номеру абонента було надіслано вищевказане повідомлення - вона не знала і не знає по теперішній час, бо ОСОБА_10 цього їм не казав і особисто вона його не бачила. Після цього, ОСОБА_10 на своєму автомобілі відвіз її знову до матері, а сам поїхав у невідомому їй напрямку. ОСОБА_22 і ОСОБА_39 залишились в квартирі по вул.Г.Дніпра. На протязі двох днів вона знаходилась у матері і з квартири не виходила. В цей проміжок часу вона з квартири матері не виходила і чекала на вказівки ОСОБА_10. Через два дні за нею заїхав ОСОБА_10 і забрав її і ОСОБА_22 до м. Києва, а саме десь за містом (де саме - їй не відомо), вони проживали у його друзів. Там вони проживали на протязі 21 доби, тобто до тих пір поки вони не дізналися про те, що її батька визволили. ОСОБА_10 проживав з ними. Під час проживання у друзів ОСОБА_10, останньому майже кожного дня телефонували якісь люди, і щось від нього вимагали. Що то були за люди і що саме вони хотіли від ОСОБА_10 він їм не розповідав. Особисто їй на мобільний телефон ніхто не телефонував, бо вона, за вимогою ОСОБА_10, виключила його. Через 21 день, ОСОБА_10 на мобільний телефон зателефонували з міліції і повідомили, що її батька визволили, а тому ОСОБА_10 відвіз її до бабусі, а ОСОБА_22 відвіз до м. Черкаси. Згодом вона дізналася від батька і ОСОБА_10, що 04 листопада 2009 року, ввечері, біля парку « 50-річчя» в м. Черкаси, невідомі особи, викрали її батька і утримували його з метою отримання викупу за нього. Хто саме скоїв те викрадення - їй не відомо. Також згодом від ОСОБА_10 вона дізналася про те, що майже відразу після викрадення батька на адресу батьків дружини ОСОБА_10, які проживають в Південно - західному районі м. Черкаси (точної адреси вона не знає), надійшов лист від осіб, які викрали її батька з вимогою про сплату грошей в сумі 1 000 000 доларів США за звільнення її батька ( т. 4 а. с. 127 - 129 );

- даними протоколу огляду місця події дачної ділянки в АДРЕСА_21 від 25.11.2009 року, в ході якого було виявлено сліди та зафіксовано факт незаконного утримання ОСОБА_11 ( т. 2 а. с. 5 - 14 );

- даними протоколу огляду речових доказів від 08.12.2009 року, в ході якого було оглянуто упаковки клофеліну, ампули з димедролом та постановою про приєднання їх до матеріалів кримінальної справи (т. 2 а. с. 15 - 16, 17 );

- даними висновку судово-медичної експертизи № 2446 від 10.12.2009 року, згідно якого в сечі ОСОБА_11 виявлено - фенобарбітал ( том 2 а. с. 31 - 32 );

- даними висновку судово-медичної експертизи № 1580 від 26.11.2009 року, згідно якого ОСОБА_11 отримав тілесні ушкодження у вигляді травми грудної клітини з переломом передніх відділів восьмого ребра зліва, що відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості (т. 2 а. с. 48 - 49 );

- даними протоколу огляду місця події дачної ділянки НОМЕР_17 в кооперативі «Кристал» Чорнобаївського району Черкаської області від 25.11.2009 року, в ході якого було виявлено сліди та зафіксовано факт незаконного утримання ОСОБА_11 ( т. 2 а. с. 61 - 65 );

- даними протоколу огляду автомобіля «Саманд» від 25.11.2009 року, вилученого у ОСОБА_8, в ході якого було виявлено сліди та зафіксовано факт незаконного утримання ОСОБА_11 та постановою про визнання автомобіля речовим доказом ( том 2 а. с. 66 - 69, 70 );

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події за участі ОСОБА_6 від 25.11.2009 року, в ході якого останній детально розповів та вказав на місцях обставини вчинення ним злочину спільно з іншими фігурантами по справі ( т. 2 а. с. 73 - 81 );

- показами свідка ОСОБА_4, оголошеними в судовому засіданні, що вона проживає на дачному участку «Кристал» Чорнобаївського району Черкаської області де неподалік неї є дачний участок НОМЕР_17, що належить ОСОБА_8. Так вона дійсно бачила, що в жовтні 2009 року на дачний участок ОСОБА_8 приїхало троє невідомих молодих чоловіків та проживали там на протязі тривалого часу ( т. 2 а. с. 82 );

- даними протоколу очної ставки між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 в ході якого обвинувачені підтвердили участь один одного у вчиненні інкримінованих їм злочинах ( т. 2 а. с. 83 - 86);

- даними протоколів відтворення обстановки та обставин події за участі ОСОБА_5 від 26.11.2009 року, в ході якого останній детально розповів та вказав на місцях обставини вчинення ним злочину спільно з іншими фігурантами по справі ( т. 2 а. с. 87 - 88, 89 - 92, 93 - 95, 96 - 98 );

- даними протоколу очної ставки між ОСОБА_40 та ОСОБА_4, в ході якої ОСОБА_40 підтвердив свої покази, які давав раніше ( т. 2 а. с. 99 - 101 );

- даними протоколів пред'явлення особи для впізнання в ході яких ОСОБА_11 впізнав ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_8 як осіб які вчинили його викрадення та незаконно проти його волі утримували ( т. 2 а. с. 103 - 104, 105 - 106, 107 - 108, 109 - 110 );

- даними відповіді на запит ВАТ «Укртелеком» № 939 від 03.12.2009 року, в ході якого останні надали інформацію про реалізацію телефонних пластикових карток ( т. 2 а. с. 177 );

- даними розпізнавальних фото злочинної діяльності групи осіб, які скоїли викрадення ОСОБА_11 та вимагали гроші у ОСОБА_10 ( т. 2 а. с. 178 - 188 );

- даними протоколів відтворення обстановки та обставин події за участі ОСОБА_7 від 01.12.2009 року, в ході яких останній детально розповів та вказав на місцях обставини вчинення ним злочину спільно з іншими фігурантами по справі ( т. 2 а. с. 192 - 196, 197 - 203 );

- даними протоколів відтворення обстановки та обставин події за участі ОСОБА_8 від 02.12.2009 року, в ході яких останній детально розповів та вказав на місцях обставини вчинення ним злочину спільно з іншими фігурантами по справі ( т. 2 а. с. 207 - 209, 210 - 211 );

- даними протоколу виїмки від 25.12.2009 року, в ході якого було вилучено лазерний диск з магазину «Київського ювелірного заводу» на якому зафіксовано рух ОСОБА_5 при здійсненні злочинної діяльності ( т. 3 а. с. 32 );

- даними протоколу очної ставки між ОСОБА_11 та ОСОБА_6, в ході якого ОСОБА_11 підтвердив свої покази, та вказав, що саме ця особа спільно з іншими здійснила його викрадення та незаконне утримання ( т. 3 а. с. 63 - 67 );

- даними протоколу огляду від 25.11.2009 року, в ході якого було оглянуто сліди пальців рук вилучених на кооперативі «Кристал» Чорнобаївського району Черкаської області та визнання їх речовими доказами ( т. 3 а. с. 95,124 );

- даними висновку судово-дактилоскопічної експертизи № 1/729 від 26.12.2009 року, згідно якого сліди пальців рук вилучених в кооперативі «Кристал» Чорнобаївського району Черкаської області належать ОСОБА_11 ( т. 3 а. с. 104 - 110 );

- даними висновку технічної експертизи документа № 1/730 від 16.12.2009 року, згідно якого надані на експертизу фрагменти аркушів складали раніше одне ціле двох окремих аркушів зі рукописними текстами ( т. 3 а. с. 136 - 139 );

- показами свідка ОСОБА_35, оголошеними в судовому засіданні, що в кінці вересня її чоловік ОСОБА_7 їй повідомив, що він їде на будівництво в Одеській області та зібравшись пішов. 24.11.2009 року близько 02 год. 30 хв. прийшов її чоловік додому та повідомив, що він спільно з іншими співучасниками викрали людину в м. Черкаси та привезли її до АДРЕСА_21 де незаконно утримували при цьому вимагали гроші за його звільнення ( т. 3 а. с. 188 - 189 );

- даними протоколу пред'явлення особи для впізнання від 22.12.2009 року, в ході якого ОСОБА_36 впізнала ОСОБА_4 як особу яка три рази приходила на офіс за місцем її роботи та щось розпечатувала ( т. 3 а. с. 192 );

- даними протоколу огляду та приєднанням в якості речового доказу аркушу паперу з вимогою про виплату грошей за звільнення ОСОБА_11, які надав ОСОБА_10 ( т. 1 а. с. 14 - 15 );

- даними протоколу огляду транспортного засобу від 17.11.2009 року, а саме : ВАЗ-2102 д.н.НОМЕР_7, що належить ОСОБА_11 та визнання його речовим доказом ( т. 1 а. с. 39 - 41 );

- показами свідка ОСОБА_39, оголошеними в судовому засіданні, що він проживає разом з ОСОБА_11 і співмешканкою ОСОБА_22. Весь час як він проживає разом з ОСОБА_22 в ОСОБА_11, практично щодня ОСОБА_11 близько 7 години 40 хвилин на власному автомобілі ВАЗ 2102, білого кольору, від'їжджав на роботу, повертався близько 17 години, на початку 18 години, робив щодня крім суботи та неділі. Таких випадків, щоб ОСОБА_11 не приходив на ніч - не було, бувало таке, що приходив пізно в ночі. Так, 4 листопада 2009 року близько 8 години ОСОБА_11 зібрався та на автомобілі ВАЗ 2102, як і завжди, поїхав на роботу, того дня він близько 11 години пішов до інтернет-кафе «Трафік», та близько 13 години повернувся додому. ОСОБА_22 постійно знаходилася вдома, та нікуди не відходила. Прийшовши додому, свідок лишався біля ОСОБА_22. Близько 20 години він зателефонував з мобільного телефону НОМЕР_8 на мобільний телефон ОСОБА_11, однак абонент був поза зоною досяжності. Після цього він зателефонував на інший телефон ОСОБА_11 (оскільки в ОСОБА_11 було два телефони, в одному знаходилась сім-картка Лайф, в іншому - МТС) телефон ОСОБА_11 - на номер Лайф. На цьому номері виклик йшов, однак ніхто слухавки не підіймав. Близько 22 години він знову зателефонував на обидва номери телефонів, однак вони були поза зоною досяжності. Близько 23 години до нього на мобільний телефон зателефонував чоловік який представився ОСОБА_10, братом ОСОБА_11, та попросив щоб він передав телефон ОСОБА_22. ОСОБА_39 дав телефон та ОСОБА_22 розмовляла з ОСОБА_10. Про що вони розмовляли - він не знає, так як відійшов іншу кімнату. Потім ОСОБА_22 передала йому телефон, та ОСОБА_10 сказав йому, щоб він їхав до драмтеатру в м. Черкаси, де знаходиться автомобіль ОСОБА_11 та коли буде там, щоб зателефонував йому. Після даної розмови до нього на телефон зателефонувала ОСОБА_32 - донька ОСОБА_11, яка на той час знаходилась в м. Черкаси, у матері, яка пояснила, щоб він заїхав до неї та вони поїдуть до драмтеатру. Після чого він викликав автомобіль «Таксі» та через кілька хвилин поїхав на ньому до ОСОБА_32. Потім вони поїхали до драмтеатру в м. Черкаси. Приїхавши куди, на зупинці, навпроти квіткового ринку вони помітили автомобіль ОСОБА_11, після чого вони підійшли до автомобіля ОСОБА_11. Дверцята автомобіля були зачиненими, однак не замкнутими, в замку запалення він помітив ключі. Потім він зателефонував до ОСОБА_10 та сказав, що вони біля автомобіля. ОСОБА_10 сказав, що десь в автомобілі має бути конверт чи записка. Він, оглянувши автомобіль, ні конверта ні записки не знайшов, однак виявив в багажному відділенні будівельні матеріали, ОСОБА_32 в цей час на задньому сидінні автомобіля виявила мобільний телефон Нокіа. Після чого він покликав таксиста на автомобілі «Мітсубісі Ланцер» чорного кольору, який стояв неподалік, після чого переклав будівельні матеріали до автомобіля «Мітсубісі», витягнув ключі від замка запалення та ОСОБА_32 з собою забрала мобільний телефон. Закривши автомобіль він з ОСОБА_32 поїхали додому. Додав, що 20 жовтня 2009 року, йому ОСОБА_22 розповіла, що в обідню пору додому приходив незнайомий чоловік, який запитував про ОСОБА_11, після чого сказав ОСОБА_22, щоб ОСОБА_11 зателефонував йому, що нібито ОСОБА_11 знає ( т. 1 а. с. 47 - 49 );

- показами свідка ОСОБА_38, яка в судовому засіданні підтримала свої покази, дані на досудовому слідстві;

- показами свідка ОСОБА_38, оголошеними в судовому засіданні, що на протязі трьох років працює менеджером в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_15», що розташований по АДРЕСА_22. Близько двох років тому назад, на роботу до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_15» влаштувався ОСОБА_11, який влаштувався на посаду менеджера. ОСОБА_11 працював в магазині на посаді менеджера по фруктах та овочах, однак працював не довго та близько року назад звільнився за власним бажанням. На початку жовтня 2009 року, в проміжок часу з 11 години по 13 годину, коли вона знаходилась на робочому місці, то помітила, як повз неї, до кабінету директора ОСОБА_17 пройшов чоловік середнього росту, віком близько 30 р., близько 1,7 м., світловолосий, коротко підстрижений, одягнений в спортивну куртку. Як їй здалося даний чоловік знав куди йому йти, хоча раніше вона в магазині його не бачила. Даний чоловік пройшов до кабінету директора та через 1-2 хвилини вийшов з магазину. При чому вона чула розмову, даний чоловік запитав в ОСОБА_17 про ОСОБА_11 та просив передати лист йому. Директор відповіла, що даний чоловік не працює, на що незнайомець відповів, що ви ж його все рівно інколи бачите, то як побачите, щоб йому його передати. Після цього незнайомець вийшов. Через кілька днів, до магазину зайшов ОСОБА_11, який йшов до директора, яка віддала листа ОСОБА_11, на що ОСОБА_11 почитавши листа сказав ОСОБА_17, що це не йому, а для нашого магазину. Невдовзі ОСОБА_11 вийшов з магазину. Після чого вона прочитала лист, де знаходився друкованими літерами текст, в якому йшла мова про пропозицію для реалізації соку «Сандора», цукру, а також зазначалась ціна. До того ж як їй здалося даний текст був складений не професійно. В середині жовтня місяця 2009 року, зателефонував телефон. Коли вона підняла слухавку, почула чоловічий голос (голос був настойчивим, нетерпеливий). Чоловік запитав про комерційну пропозицію, і вона відповіла, що це не її продукція, на що даний чоловік сказав, щоб вона дала номер мобільного телефону, так як йому дорого на міський телефон, після чого вона продиктувала номер офісного телефону. Потім даний чоловік відразу зателефонував на даний телефон та запитав про комерційну пропозицію. Вона знову ж таки пояснила, що вона не займаюся цією продукцією. В цей час зайшла ОСОБА_31, яка відповідає за даний товар, після того вона пішла займатися своєю роботою, при чому чула як ОСОБА_31 запропонувала чоловіку принести договір постачання та прайс-лист з продукцією ( т. 1 а. с. 75 - 77 );

- показами свідка ОСОБА_17, оголошеними в судовому засіданні, що приблизно на початку жовтня 2009 року до її робочого кабінету зайшов чоловік, віком близько 30 років, невисокого зросту, одягнений у куртку, волосся русяве. Даний чоловік сказав щоб вона передала ОСОБА_11 конверт з під-диску. Вона пояснила, що ОСОБА_11 небачить, але той чоловік сказав, щоб віддала коли побачить. Коли вона взяла конверт чоловік попросив витягнути з нього листа, а конверт повернути йому. Вона так і зробила. Через кілька днів до магазину зайшов ОСОБА_11, якому вона передала того листа. ОСОБА_11 прочитавши листа, пояснив, що йому це не потрібно. Коли вона прочитала листа, то виявила, що в ньому йшлося про сік і цукор. Його вона передала ОСОБА_31 - менеджеру. Лист їй показався незвичним, підозрілим. Через кілька днів на роботу зателефонував телефон. Вона підняла слухавку. Телефонував чоловік яки просив покликати ОСОБА_11. Коли вона повідомила, що ОСОБА_11 немає і щоб він телефонував йому на мобільний, незнайомець пояснив, що мобільний ОСОБА_11 не відповідає і попросив щоб вона дала інший номер, але вона відмовила йому. Потім чоловік спитав за ділову пропозицію і вона відповіла, що менеджери йому зателефонують ( т. 1 а. с. 78 - 80 );

- даними протоколу пред'явлення ОСОБА_17 осіб для впізнання, серед яких вона впізнала ОСОБА_5, як особу, яка на початку жовтня 2009 року приходила до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_15» та просив передати лист - пропозицію ОСОБА_11 ( т. 2 а. с. 111 - 112 );

- даними протоколу обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 від 24.11.2009 року, в ході якого було виявлено і вилучено порвані клаптики паперу з рукописними надписами, ноутбук, записну книжку та інші речі ( т. 1 а. с. 90 );

- даними протоколу обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 від 24.11.2009 року. в ході якого було виявлено і вилучено квитанції про сплату послуг інтернет на ім'я ОСОБА_4 ( т. 1 а. с. 95 );

- даними протоколу обшуку від 24.11.2009 року в приміщенні офісу ТОВ « Луі Дріфус Комудітіс України ЛТД » за адресою : м. Черкаси, вул. Ватутіна, 12/7, за результатами якого виявлено та вилучено системний блок і багатофункціональний пристрій ( т. 1 а. с. 107 );

- даними протоколу огляду вилучених під час проведення обшуків у ОСОБА_4 і ОСОБА_8 речей та приєднання їх в якості речових доказів ( т. 1 а. с. 109 - 114 );

- показами свідка ОСОБА_40, який в судовому засіданні підтримав свої покази на досудовому слідстві;

- показами свідка ОСОБА_40, оголошеними в судовому засіданні, що 23.11.2009 року, близько 08 години 30 хвилин йому зателефонував ОСОБА_4 і спитав чи може під'їхати до нього. Після того як він відповів стверджувально, приблизно через 30 хвилин, до його офісу прийшов ОСОБА_4. На той час в офісі знаходилась офіс менеджер ОСОБА_36. ОСОБА_4 спитав у нього чи може він у нього на комп'ютері роздрукувати один документ та дістав з кишені лазерний диск. Свідок відповів, що може і щоб він віддав диск ОСОБА_36, яка йому все роздрукує. Однак ОСОБА_4 сказав, що хоче роздрукувати текст самостійно. ОСОБА_40 попросив ОСОБА_36 звільнити місце для ОСОБА_4. Коли Підійшовши до її комп'ютера він сів на робоче місце ОСОБА_36, вставив диск в дисковод. На клавіатурі він тексту не набирав, а працював лише мишкою. Коли він роздрукував документ, то ОСОБА_36 йому повідомила, що він роздрукував свій документ на чорновику. Після цього ОСОБА_4 взяв аркуш з надрукованим ним текстом, згорну в його і тримав в руках. Після цього він вставив в принтер чистий аркуш паперу та повторно роздрукував свій текст. Потім він витягнув свій диск, забрав обидва аркуша з надрукованим ним текстом і поклав їх собі в кишеню. Після цього він пішов ( т. 1 а. с. 97 - 99 );

- показами свідка ОСОБА_36, оголошеними в судовому засіданні, що приблизно два тижні тому в офіс знову прийшов той чоловік, коли ОСОБА_40 був в офісі. Зміст розмови з тим чоловіком їй не був відомий, але він знову попросив ОСОБА_40 роздрукувати текст на принтері. При невідомому чоловікові був СД диск і вона звільнила йому своє робоче місце. ОСОБА_40 при цьому перебував за своїм робочим місцем. Він спочатку роздрукував на черновику, але побачивши це надрукував знову вже на чистому аркуші паперу. При цьому, коли йшов, то забрав із собою перший зіпсований аркуш. 23.11.2009 року приблизно об 11 годині до офісу знову прийшов той чоловік, без попередження і попросив роздрукувати текст з диску. Так як вона, що це знайомий ОСОБА_40 - вона не заперечувала. Він знову зажадав, щоб це він зробив особисто намагаючись не показувати текст документа, сказавши при цьому: «Краще Вам не бачити текст ». Кожен раз знайомий ОСОБА_40 перебував в офісі всього декілька хвилин, але його обличчя вона добре запам'ятала ( т. 1 а. с. 105 );

- даними протоколу особистого огляду ОСОБА_6 від 24.11.2009 року , в ході якого у останнього було вилучено: телефонну картку «Укртелеком», мотузки, флеш -картки і мобільні телефони ( т. 1 а. с. 118 - 119 );

- даними протоколу особистого огляду ОСОБА_5 від 25.11.2009 року, в ході якого у останнього було вилучено : телефонну картку «Укртелеком», мобільний телефон, дві перчатки і 4 аркуші паперу ( т. 1 а. с. 226 - 227 );

- даними протоколу огляду предметів від 26.02.2010 року, згідно якого, в присутності двох понятих, було здійснено огляд речей, вилучених під час особистого огляду ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, під час огляду місця події в кооперативі «Кристал» і під час огляду автомобіля «Саманд» і оптичного носія інформації ( т. 4 а. с. 69 - 79 );

- даними висновку експерта №1/190 від 12.03.2010 року, згідно якого рукописні написи на двох аркушах паперу виконані ОСОБА_11 ( т. 4 а. с. 140 - 143 );

- даними висновку судової експертизи волокнистих матеріалів № 2/315 від 25.03.2010 року, згідно якого серед текстильних волокон - накладень, вилучених із ліжка в домоволодінні ОСОБА_8, а також із заднього сидіння та спинки заднього сидіння легкового автомобіля ОСОБА_8 - виявлено волокна вовни білого кольору, які мають широку родову належність з відповідними волокнами, які входять до складу хутряного коміру шкіряної куртки коричневого кольору ОСОБА_11 ( т. 4 а. с. 160 - 168 );

- даними протоколу відтворення обстановки і обставин події за участю потерпілого ОСОБА_11 від 11.03.2010 року згідно якого потерпілий розповів та наглядно показав усім учасникам про обставини його викрадення 04.11.2009 року ( т. 4 а. с. 180 - 183 );

- даними протоколу огляду предметів ( речей ) від 29.03.2010 року, згідно якого за участю обвинуваченого ОСОБА_6 було здійснено огляд оптичного носія інформації із аудіо записами телефонних розмов ОСОБА_5 і ОСОБА_10 ( т. 5 а. с. 17 - 21 );

- даними протоколу прослуховування аудіозапису від 08.04.2010 року, згідно якого, за участю ОСОБА_10 було здійснено прослуховування оптичного носія інформації із аудіо записами телефонних розмов ОСОБА_5 і ОСОБА_10 ( т. 5 а. с. 27 - 31 );

- даними протоколу прослуховування аудіозапису від 09.04.2010 року, згідно якого за участю ОСОБА_5 було здійснено прослуховування оптичного носія інформації із аудіо записами телефонних розмов ОСОБА_5 і ОСОБА_10 ( т. 5 а. с. 32 - 36 );

- даними протоколу очної ставки між ОСОБА_5 і ОСОБА_7 від 14.04.2010 року, згідно якого ОСОБА_7 викриває ОСОБА_5 і ОСОБА_8 у скоєнні вищевказаного злочину ( т. 5 а. с. 59 - 61 );

- даними протоколу очної ставки між ОСОБА_8 і ОСОБА_7 від 21.04.2010 року, згідно якого ОСОБА_7 викриває ОСОБА_8 у скоєнні ( участі в скоєнні ) вищевказаного злочину ( т. 5 а. с. 91 - 93 );

- даними протоколу огляду предмету (речі) від 21.04.2010 року, згідно якого за участю ОСОБА_5 було здійснено огляд і перегляд відеозапису камери зовнішнього спостереження магазину «КЮЗ» ( т. 5 а. с. 94 - 95 );

по епізоду спричинення ОСОБА_11 тілесних ушкоджень середньої тяжкості :

- даними висновку судово-медичної експертизи № 1580 від 26.11.2009 року, згідно якої ОСОБА_11 отримав тілесні ушкодження у вигляді травми грудної клітини з переломом передніх відділів восьмого ребра зліва, що відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості (т. 2 а. с. 48 - 49 );

- показами потерпілого ОСОБА_11, який в судовому засіданні підтримав свої покази, дані на досудовому слідстві;

- показами потерпілого ОСОБА_11, оголошеними в судовому засіданні, що приблизно в кінці жовтня 2009 року, коли він зайшов до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_15», по АДРЕСА_22, то зустрів директора магазину ОСОБА_17, яка пояснила, що кілька днів назад приходив незнайомий чоловік та просив передати йому листа. Коли він прочитав листа, в ньому йшла мова про комерційну пропозицію: зокрема пропонувалося купити сік та цукор недорого. Він, прочитавши листа, сказав ОСОБА_17, що його це не стосується, так як він на даній роботі вже не працює та віддав листа ОСОБА_17, після чого пішов в особистих справах. Після того, не пам'ятає якого саме числа, близько 18 години, коли він знаходився вдома, то до хати прийшов невідомий чоловік невисокого росту, близько 165 см. Даний чоловік попросив перетелефонувати чоловікові, якого назвав по імені (однак на даний час він його не пам'ятає) та підтвердити те, що він отримав листа з комерційною пропозицією. Що за то був за чоловік він не знає і про нього не розпитував. Після чого незнайомий чоловік дав йому номер телефону та потерпілий зі свого телефону (так як у незнайомця не було телефону) зателефонував. Під час розмови він пояснив, що листа з пропозицією отримав, однак цим не займається після чого незнайомий чоловік пішов. Після цього, почались незрозумілі дзвінки, номеру телефону з яких надходили дзвінки - він не пам'ятає, і в нього він не зберігся. Телефонував чоловік, який розповідав, що він працює на фірмі та на вигідних умовах може продати сік та цукор. ОСОБА_11 пояснив, що це не до нього, щоб він йшов до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_15» та показував їм комерційні пропозиції. Після того даний чоловік ще кілька разів телефонував зі своєю комерційною пропозицією, при чому при кожній розмові даний чоловік пропонував зустрітися увечері в кафе та поговорити про пропозицію. Потерпілий говорив, що в нього не виходить та й наміру в нього зустрічатися з ним не було. В подальшому вказаний чоловік телефонував щодня, кілька разів на день, говорив, що в магазині „ІНФОРМАЦІЯ_15" його пропозицією не зацікавились та наполягав на зустрічі. Такі дзвінки тривали десь на протязі трьох тижнів. Так, 04 листопада 2009 року він як і завжди перебував на робочому місці, після 17 годин, він закінчив роботу та вирішив їхати додому. До речі, цього дня незнайомий чоловік, про якого він говорив раніше, вже телефонував 2-3 рази та наполягав на зустрічі, щоб при зустрічі обговорити пропозицію так як в нього дуже дешево, й щоб потерпілий підійшов до директора магазину „ІНФОРМАЦІЯ_15" з такою пропозицією. Під час такої розмови ОСОБА_11 пояснив, що може зустрітися близько 17 години 30 хвилин. Незнайомець пояснив, що його офіс знаходиться в районі 1-ї міської лікарні в м.Черкаси, та щоб потерпілий під'їхав до парку ім.50 р. Перемоги. Під час розмови він говорив, що буде на автомобілі ВАЗ 2102 білого кольору. Близько 17 години 30 хв. чи можливо й пізніше, він приїхав до вказаного парку та зупинився на стоянці. В цей час він помітив як позаду його автомобіля, з правої сторони, підійшло двоє незнайомих йому чоловік, віком близько 35 років, один з яких був невисокого росту, інший - вищого росту. Вони підійшли до автомобіля та невисокого зросту чоловік відкрив задню праву дверцята та запитав, чи він з приводу пропозиції. ОСОБА_11 відповів, що так, після чого даний чоловік хотів сісти до автомобіля. В цей час потерпілий, відкривши свої дверцята, хотів встати, однак даний чоловік схватив його за шию та потягнув назад до салону, утримуючи ОСОБА_11 в сидінні. В цей час інший чоловік, вищий на зріст, відкрив передні праві дверцята та залізши до салону тримав ноги. Чоловік нижчого росту сильно давив потерпілого за шию, так, що останній навіть не міг дихати, від чого він підняв руки. Після цього, чоловік, що вищого зросту, зв'язав його руки позаду з допомогою гумового джгута, який до речі знаходився на передньому правому сидінні. Коли невідомі зв'язали йому руки, то він тоді вже переліз на заднє сидіння. Потім він помітив, як до автомобіля підійшов третій чоловік, середнього росту, нібито волосся в нього було кучерявим, який сів за кермо автомобіля. Коли руки потерпілому зв'язали, то здається чоловік вищого росту почав його обшукувати, після чого з баретки, що була в нього на плечі, він дістав його телефон «Нокіа» 3310, придбаний близько 5-ти років назад, в якому знаходилась сім - картка «Лайф», на рахунку якої були кошти в сумі 30 гривень. Крім телефону в барсетці був паспорт на його ім'я, посвідчення водія, довіреність, технічний паспорт на автомобіль ВАЗ-2102, медична довідка. Після цього, здається чоловік вищого росту, примусово заставляв потерпілого випити рідину, яка за смаком та запахом подібна до горілки. Потім хтось засунув йому до рота дві таблетки круглої форми темного кольору, після чого він дані таблетки непомітно для всіх виплюнув під куртку. Потім, один чоловік, хто саме - сказати не зміг, так як його тоді поклали обличчям до сидіння, вийшов з автомобіля та через декілька хвилин повернувся й вони поїхали у невідомому напрямку. Під час руху він почув розмову, що рухатися автомобілем необхідно зі швидкістю 60 - 65 км. на год., розмова була нібито з телефону. В подальшому, через певний проміжок часу, автомобіль зупинився, та він вийшов з автомобіля. В цей час один з чоловіків сказав іншому: «ти знаєш що робити», після чого його взяли за плечі, так як руки були зв'язані, та за ноги та почали нести в невідомому напрямку. В цей час він почав кричати та кликати на допомогу, а тому ноги йому відпустили та один з чоловіків почав його бити кулаком в район грудної клітки та ребер з правої та лівої сторін. Удари наносив один чоловік, кількість ударів близько 5. Під час нанесення ударів його тримали за плечі, скільки чоловік тримало - він не знає. Потім коли він замовчав, його перестали бити, однак коли він віддихався, почав знову кричати та кликати на допомогу й його хтось почав знову бити в грудну клітку, кількість ударів була близько 5. На його думку удари наносив той самий чоловік, так як сила та точність була подібною. Потім його завели в двоповерховий будинок, на другий поверх. Будинок він не бачив, так як у нього постійно на голові була накрита, в кімнаті його зупинили й розв'язали йому руки, поклали на підлогу, обличчям до низу та один чоловік за вказівкою іншого почав його обшукувати. Хто обшукував та хто говорив - він не бачив. У нього в джинсах, в задній правій кишені, знаходились гроші в сумі 3 300 гривень. Чоловік, що його обшукував дані гроші витягнув з кишені. Гроші у нього були різними купюрами: 100 грн., 50 грн., 10 грн. та інші. Коли він лежав на підлозі, руки в нього були витягнуті до гори, таким чином йому широкими капроновими ременями зв'язали зап'ястя рук та ноги, при чому ремені вони заклепали металевими заклепками. Зв'язавши руки та ноги з нього зняли капюшон та посадили на ліжко. В кімнаті знаходилось два ліжка, стіл, три стільці, обігрівач електричний. В кімнаті він помітив трьох чоловік, двоє з яких на обличчі були медичні марлеві пов'язки, які на половину закривали їх обличчя, один чоловік був без пов'язки. Чоловік з пов'язкою був в спортивному костюмі чорного кольору, чоловік без пов'язки в куртці коричневого кольору, в що був одягнутий третій чоловік він не пам'ятає. Чоловік, що без пов'язки розповів, щоб він не кричав, не рухався, взагалі нічого не робив, вів себе добре, й від нього нічого не залежить. Ще говорив, що їм втрачати нічого. В той день він відчув біль в районі ребер з лівої сторони. На протязі трьох днів за ним постійно наглядали, їсти давали один - два рази вдень, в кімнаті знаходилось відро, тому фізіологічні потреби він справляти ходив до нього. Інколи, за його проханням, давали пити воду та чай. Одного разу, здається, це було наступного дня після приїзду, йому вдалося витягнути одну руку, однак в цей час забіг чоловік без пов'язки, а за ним ще один чоловік - його він не пам'ятає й почали його бити по обличчю, нирках, печінці. Він знаходився лежачи на ліжку, обличчям до низу. Потім чоловік без пов'язки почав говорити, щоб він нічого такого не робив, й вони його не будуть чіпати. Біля потерпілого постійно знаходився один чоловік й мінялись вони десь через 3 години. Щовечора, на протязі вказаного часу, йому давали таблетки, на думку потерпілого - клофелін, та кололи йому шприцем прозору рідину, що знаходилась в ампулах, після чого він засинав на час близько 5-8 годин. Одного разу він проспав навіть близько 14 годин. Після сну він відчував «в'ялість» всього організму, сонливість. Шприцем кололи в м'язи ноги, колов чоловік, що був в пов'язці. На третій день його перебування у даному будинку, руки йому розв'язали, ноги залишили зв'язаними й у вечері, чоловік без пов'язки пояснив, що йому необхідно вколоти снодійне та дали таблетки з горілкою. Як йому пояснили, що вони будуть кудись переїздити. Під вечір, на нього наділи капюшон та посадили до автомобіля, тому марки й кольору він не бачив. Потім вони поїхали в невідомому напрямку. Про те скільки було чоловік в автомобілі він сказати не зміг, бо на голові постійно в нього був капюшон. Він знаходився в положенні лежачи, голову йому нахилили до колін та постійно говорили щоб він не чинив опір. Тоді ноги були в нього зв'язані, а руки йому розв'язали. В автомобілі ніхто не розмовляв, слухали радіо, по дорозі один раз зупинились десь на 2-3 хв. після чого знову ж таки поїхали. Невдовзі автомобіль зупинився, він вийшов з автомобіля та його завели до будинку, посадили на підлогу на матрац. В іншому будинку умови були подібні. Він проживав в кімнаті розміром 2 х 3 м., в кімнаті було ліжко, матрац, з ним було двоє людей в масці, один без, та був ще один чоловік віком близько 34 років, полюбляв вживати спиртні напої на ім'я ОСОБА_9, який інколи приходив. Десь через 5 днів, чоловік що був без пов'язки, зібрався й кудись поїхав, коли потерпілий залишився сам в кімнаті, двоє чоловік в пов'язці та ОСОБА_9 щось святкували. Його запросили також. Він випивши вина, сказав що буде йти спати, і тікати нікуди не буде. Після цього він пішов до кімнати. Насправді він гадав, що коли вони заснуть, то він зможе втекти. Він ліг на ліжко й в цей час до кімнати забіг чоловік без пов'язки в коричневій куртці та почав кричати на інших людей. Після цього потерпілому дали випити горілки з снодійним, після чого він заснув. Прокинувся він вже в сараї, на матраці, на ліжку, й до самого кінця залишався в сараї, руки були зв'язані ременем. Здається 22 листопада 2009 року до нього підійшов чоловік в коричневій куртці. В його в руках був кишеньковий персональний комп'ютер. Він пояснив, що необхідно записати голос ОСОБА_11, для того щоб його в подальшому показати брату ОСОБА_10, й пересвідчити його, що він живий. Даний чоловік дав кпк та потерпілий вголос розповів про родичів. Після чого він дав йому листок паперу із зошита в клітинку та сказав щоб той написав текст про родичів. Потім даний чоловік забрав все та невдовзі кудись поїхав, так як потерпілий його не бачив, та залишився лише один чоловік, що був в спортивному. Попередньо, до ременя, який постійно був у нього на ногах, прив'язали ще одну мотузку, край якої прив'язали до ліжка, щоб він нікуди не пішов. Через два дні, 24 листопада 2009 року, коли він лежав на ліжку приїхали працівники міліції та визволили його ( т. 2 а. с. 57 - 59 );

по епізоду відкритого викрадення майна ОСОБА_11 ОСОБА_6 :

- показами потерпілого ОСОБА_11, який в судовому засіданні підтримав свої покази, дані на досудовому слідстві;

- показами потерпілого ОСОБА_11, оголошеними в судовому засіданні, що приблизно в кінці жовтня 2009 року, коли він зайшов до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_15», по АДРЕСА_22, то зустрів директора магазину ОСОБА_17, яка пояснила, що кілька днів назад приходив незнайомий чоловік та просив передати йому листа. Коли він прочитав листа, в ньому йшла мова про комерційну пропозицію: зокрема пропонувалося купити сік та цукор недорого. Він, прочитавши листа, сказав ОСОБА_17, що його це не стосується, так як він на даній роботі вже не працює та віддав листа ОСОБА_17, після чого пішов в особистих справах. Після того, не пам'ятає якого саме числа, близько 18 години, коли він знаходився вдома, то до хати прийшов невідомий чоловік невисокого росту, близько 165 см. Даний чоловік попросив перетелефонувати чоловікові, якого назвав по імені (однак на даний час він його не пам'ятає) та підтвердити те, що він отримав листа з комерційною пропозицією. Що за то був за чоловік він не знає і про нього не розпитував. Після чого незнайомий чоловік дав йому номер телефону та потерпілий зі свого телефону (так як у незнайомця не було телефону) зателефонував. Під час розмови він пояснив, що листа з пропозицією отримав, однак цим не займається після чого незнайомий чоловік пішов. Після цього, почались незрозумілі дзвінки, номеру телефону з яких надходили дзвінки - він не пам'ятає, і в нього він не зберігся. Телефонував чоловік, який розповідав, що він працює на фірмі та на вигідних умовах може продати сік та цукор. ОСОБА_11 пояснив, що це не до нього, щоб він йшов до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_15» та показував їм комерційні пропозиції. Після того даний чоловік ще кілька разів телефонував зі своєю комерційною пропозицією, при чому при кожній розмові даний чоловік пропонував зустрітися увечері в кафе та поговорити про пропозицію. Потерпілий говорив, що в нього не виходить та й наміру в нього зустрічатися з ним не було. В подальшому вказаний чоловік телефонував щодня, кілька разів на день, говорив, що в магазині „ІНФОРМАЦІЯ_15" його пропозицією не зацікавились та наполягав на зустрічі. Такі дзвінки тривали десь на протязі трьох тижнів. Так, 04 листопада 2009 року він як і завжди перебував на робочому місці, після 17 годин, він закінчив роботу та вирішив їхати додому. До речі, цього дня незнайомий чоловік, про якого він говорив раніше, вже телефонував 2-3 рази та наполягав на зустрічі, щоб при зустрічі обговорити пропозицію так як в нього дуже дешево, й щоб потерпілий підійшов до директора магазину „ІНФОРМАЦІЯ_15" з такою пропозицією. Під час такої розмови ОСОБА_11 пояснив, що може зустрітися близько 17 години 30 хвилин. Незнайомець пояснив, що його офіс знаходиться в районі 1-ї міської лікарні в м.Черкаси, та щоб потерпілий під'їхав до парку ім.50 р. Перемоги. Під час розмови він говорив, що буде на автомобілі ВАЗ 2102 білого кольору. Близько 17 години 30 хв. чи можливо й пізніше, він приїхав до вказаного парку та зупинився на стоянці. В цей час він помітив як позаду його автомобіля, з правої сторони, підійшло двоє незнайомих йому чоловік, віком близько 35 років, один з яких був невисокого росту, інший - вищого росту. Вони підійшли до автомобіля та невисокого зросту чоловік відкрив задню праву дверцята та запитав, чи він з приводу пропозиції. ОСОБА_11 відповів, що так, після чого даний чоловік хотів сісти до автомобіля. В цей час потерпілий, відкривши свої дверцята, хотів встати, однак даний чоловік схватив його за шию та потягнув назад до салону, утримуючи ОСОБА_11 в сидінні. В цей час інший чоловік, вищий на зріст, відкрив передні праві дверцята та залізши до салону тримав ноги. Чоловік нижчого росту сильно давив потерпілого за шию, так, що останній навіть не міг дихати, від чого він підняв руки. Після цього, чоловік, що вищого зросту, зв'язав його руки позаду з допомогою гумового джгута, який до речі знаходився на передньому правому сидінні. Коли невідомі зв'язали йому руки, то він тоді вже переліз на заднє сидіння. Потім він помітив, як до автомобіля підійшов третій чоловік, середнього росту, нібито волосся в нього було кучерявим, який сів за кермо автомобіля. Коли руки потерпілому зв'язали, то здається чоловік вищого росту почав його обшукувати, після чого з баретки, що була в нього на плечі, він дістав його телефон «Нокіа» 3310, придбаний близько 5-ти років назад, в якому знаходилась сім - картка «Лайф», на рахунку якої були кошти в сумі 30 гривень. Крім телефону в барсетці був паспорт на його ім'я, посвідчення водія, довіреність, технічний паспорт на автомобіль ВАЗ-2102, медична довідка. Після цього, здається чоловік вищого росту, примусово заставляв потерпілого випити рідину, яка за смаком та запахом подібна до горілки. Потім хтось засунув йому до рота дві таблетки круглої форми темного кольору, після чого він дані таблетки непомітно для всіх виплюнув під куртку. Потім, один чоловік, хто саме - сказати не зміг, так як його тоді поклали обличчям до сидіння, вийшов з автомобіля та через декілька хвилин повернувся й вони поїхали у невідомому напрямку. Під час руху він почув розмову, що рухатися автомобілем необхідно зі швидкістю 60 - 65 км. на год., розмова була нібито з телефону. В подальшому, через певний проміжок часу, автомобіль зупинився, та він вийшов з автомобіля. В цей час один з чоловіків сказав іншому: «ти знаєш що робити», після чого його взяли за плечі, так як руки були зв'язані, та за ноги та почали нести в невідомому напрямку. В цей час він почав кричати та кликати на допомогу, а тому ноги йому відпустили та один з чоловіків почав його бити кулаком в район грудної клітки та ребер з правої та лівої сторін. Удари наносив один чоловік, кількість ударів близько 5. Під час нанесення ударів його тримали за плечі, скільки чоловік тримало - він не знає. Потім коли він замовчав, його перестали бити, однак коли він віддихався, почав знову кричати та кликати на допомогу й його хтось почав знову бити в грудну клітку, кількість ударів була близько 5. На його думку удари наносив той самий чоловік, так як сила та точність була подібною. Потім його завели в двоповерховий будинок, на другий поверх. Будинок він не бачив, так як у нього постійно на голові була накрита, в кімнаті його зупинили й розв'язали йому руки, поклали на підлогу, обличчям до низу та один чоловік за вказівкою іншого почав його обшукувати. Хто обшукував та хто говорив - він не бачив. У нього в джинсах, в задній правій кишені, знаходились гроші в сумі 3 300 гривень. Чоловік, що його обшукував дані гроші витягнув з кишені. Гроші у нього були різними купюрами: 100 грн., 50 грн., 10 грн. та інші. Коли він лежав на підлозі, руки в нього були витягнуті до гори, таким чином йому широкими капроновими ременями зв'язали зап'ястя рук та ноги, при чому ремені вони заклепали металевими заклепками. Зв'язавши руки та ноги з нього зняли капюшон та посадили на ліжко. В кімнаті знаходилось два ліжка, стіл, три стільці, обігрівач електричний. В кімнаті він помітив трьох чоловік, двоє з яких на обличчі були медичні марлеві пов'язки, які на половину закривали їх обличчя, один чоловік був без пов'язки. Чоловік з пов'язкою був в спортивному костюмі чорного кольору, чоловік без пов'язки в куртці коричневого кольору, в що був одягнутий третій чоловік він не пам'ятає. Чоловік, що без пов'язки розповів, щоб він не кричав, не рухався, взагалі нічого не робив, вів себе добре, й від нього нічого не залежить. Ще говорив, що їм втрачати нічого. В той день він відчув біль в районі ребер з лівої сторони. На протязі трьох днів за ним постійно наглядали, їсти давали один - два рази вдень, в кімнаті знаходилось відро, тому фізіологічні потреби він справляти ходив до нього. Інколи, за його проханням, давали пити воду та чай. Одного разу, здається, це було наступного дня після приїзду, йому вдалося витягнути одну руку, однак в цей час забіг чоловік без пов'язки, а за ним ще один чоловік - його він не пам'ятає й почали його бити по обличчю, нирках, печінці. Він знаходився лежачи на ліжку, обличчям до низу. Потім чоловік без пов'язки почав говорити, щоб він нічого такого не робив, й вони його не будуть чіпати. Біля потерпілого постійно знаходився один чоловік й мінялись вони десь через 3 години. Щовечора, на протязі вказаного часу, йому давали таблетки, на думку потерпілого - клофелін, та кололи йому шприцем прозору рідину, що знаходилась в ампулах, після чого він засинав на час близько 5-8 годин. Одного разу він проспав навіть близько 14 годин. Після сну він відчував «в'ялість» всього організму, сонливість. Шприцем кололи в м'язи ноги, колов чоловік, що був в пов'язці. На третій день його перебування у даному будинку, руки йому розв'язали, ноги залишили зв'язаними й у вечері, чоловік без пов'язки пояснив, що йому необхідно вколоти снодійне та дали таблетки з горілкою. Як йому пояснили, що вони будуть кудись переїздити. Під вечір, на нього наділи капюшон та посадили до автомобіля, тому марки й кольору він не бачив. Потім вони поїхали в невідомому напрямку. Про те скільки було чоловік в автомобілі він сказати не зміг, бо на голові постійно в нього був капюшон. Він знаходився в положенні лежачи, голову йому нахилили до колін та постійно говорили щоб він не чинив опір. Тоді ноги були в нього зв'язані, а руки йому розв'язали. В автомобілі ніхто не розмовляв, слухали радіо, по дорозі один раз зупинились десь на 2-3 хв. після чого знову ж таки поїхали. Невдовзі автомобіль зупинився, він вийшов з автомобіля та його завели до будинку, посадили на підлогу на матрац. В іншому будинку умови були подібні. Він проживав в кімнаті розміром 2 х 3 м., в кімнаті було ліжко, матрац, з ним було двоє людей в масці, один без, та був ще один чоловік віком близько 34 років, полюбляв вживати спиртні напої на ім'я ОСОБА_9, який інколи приходив. Десь через 5 днів, чоловік що був без пов'язки, зібрався й кудись поїхав, коли потерпілий залишився сам в кімнаті, двоє чоловік в пов'язці та ОСОБА_9 щось святкували. Його запросили також. Він випивши вина, сказав що буде йти спати, і тікати нікуди не буде. Після цього він пішов до кімнати. Насправді він гадав, що коли вони заснуть, то він зможе втекти. Він ліг на ліжко й в цей час до кімнати забіг чоловік без пов'язки в коричневій куртці та почав кричати на інших людей. Після цього потерпілому дали випити горілки з снодійним, після чого він заснув. Прокинувся він вже в сараї, на матраці, на ліжку, й до самого кінця залишався в сараї, руки були зв'язані ременем. Здається 22 листопада 2009 року до нього підійшов чоловік в коричневій куртці. В його в руках був кишеньковий персональний комп'ютер. Він пояснив, що необхідно записати голос ОСОБА_11, для того щоб його в подальшому показати брату ОСОБА_10, й пересвідчити його, що він живий. Даний чоловік дав кпк та потерпілий вголос розповів про родичів. Після чого він дав йому листок паперу із зошита в клітинку та сказав щоб той написав текст про родичів. Потім даний чоловік забрав все та невдовзі кудись поїхав, так як потерпілий його не бачив, та залишився лише один чоловік, що був в спортивному. Попередньо, до ременя, який постійно був у нього на ногах, прив'язали ще одну мотузку, край якої прив'язали до ліжка, щоб він нікуди не пішов. Через два дні, 24 листопада 2009 року, коли він лежав на ліжку приїхали працівники міліції та визволили його ( т. 2 а. с. 57 - 59 ).

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, в результаті повного, всебічного і об'єктивного їх дослідження в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що пред'явлене підсудним обвинувачення доведене.

Невизнання або часткове визнання вини підсудними по ряду епізодів злочинної діяльності суд оцінює, як обраний спосіб захисту, переслідуючи мету уникнення відповідальності. Доводи підсудних повністю спростовуються сукупністю зібраних по справі доказів. При цьому суд також враховує визнавальні покази по справі, які підсудні давали на досудовому слідстві ( в тому числі і під час проведення з ними відтворень обстановки та обставин події ). Мотиви зміни даних показів в судовому засіданні є непереконливими.

Заяви підсудних про начебто допущені процесуальні порушення під час розслідування даної кримінальної справи спростовуються наявними у справі доказами.

Так, відповідно до постанови слідчого від 24.11.2009 року ( т. 1 а. с. 89 ), затвердженої прокурором Черкаської області, на підставі ст. 177 ч. 6 КПК України у зв'язку з невідкладним випадком, пов'язаним з врятуванням людини, у квартирі ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 співробітниками міліції в присутності понятих був проведений обшук. За результатами проведення обшуку було складено протокол ( т. 1 а. с. 90 ), де слідчим Гончаренком Г.Г. поряд з іншими речами зазначено, що вилучено шматки паперу.

В подальшому вказані аркуші паперу були детально оглянуті слідчим, їх перераховано та встановлено точну кількість - п'ятдесят ( т. 3 а. с. 127 ).

В ході судового розгляду встановлено, що оглянути зазначені порвані клаптики паперу не представляється можливим в зв'язку з їх відсутністю та неможливістю встановити їх дійсне місцезнаходження.

Однак, під час досудового слідства по справі проводились дві експертизи ( т. 3 а. с. 137 - 139, т. 4 а. с. 140 - 143 ), в ході яких вказані клаптики досліджувалися. При цьому судові експерти були попереджені про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України, у відповідних висновках експертиз детально описали клаптики паперу та сфотографували їх, що дає змогу суду ознайомитись з ними та прочитати рукописний текст. Вказане дозволяє оцінити вказані предмети як речові докази, що доводять вину підсудних ( в т. ч. і ОСОБА_4 ) у вчиненні інкримінованих їм злочинів.

Причетність підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_8 до вчинення злочинів підтверджується доказами, дослідженими в судовому засіданні, а саме :

- даними явки з повинною від 24.11.2009 року, написаної ОСОБА_8, в якій останній повідомив, що ОСОБА_4 залучив його до участі у злочинах ( т. 1 а. с. 162 - 164 );

- даними протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_8 від 25.11.2009 року, що його залучив до участі у злочинній діяльності ОСОБА_4 та розповів про деталі вчинення злочинів ( т. 1 а. с. 179 - 181 );

- даними явки з повинною ОСОБА_5 від 25.11.2009 року, в якій останній зізнався у вчиненні злочинів та повідомив, що організатором злочинної діяльності був ОСОБА_4 ( т. 1 а. с. 217 - 221 );

- даними протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 25.11.2009 року, що організатором викрадення потерпілого ОСОБА_11 є ОСОБА_4 та розповів про детальні обставини вчинення злочинів та склад учасників групи ( т. 1 а. с. 236 - 238 );

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю підозрюваного ОСОБА_5 від 26.11.2009 року, в ході якого останній зазначив, що організатором та керівником групи був ОСОБА_4 ( т. 2 а. с. 87 - 97 ).

Визнавальні покази з викриттям організатора злочинів ОСОБА_4 та обставини їх вчинення, діяльності організованої групи, вказані підсудні надали при проведенні додаткового допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 26.11.2009 року ( т. 2 а. с. 102 ), додаткового допиту підозрюваного ОСОБА_8 від 28.11.2009 року ( т. 2 а. с. 163 - 166 ); допиті обвинуваченого ОСОБА_8 від 03.12.2009 року ( т. 2 а. с. 234 - 239 ); допиті обвинуваченого ОСОБА_5 від 03.12.2009 року ( т. 3 а. с. 5).

Про причетність ОСОБА_8 та ОСОБА_4 до вчинення злочинів також на досудовому слідстві повідомляли інші підсудні, ОСОБА_7 та ОСОБА_6, під час їх допитів в якості обвинувачених ( т. 5 а. с. 226 - 230, т. 6 а. с. 42 - 47 ).

Вказані покази підсудних на досудовому слідстві в деталях узгоджуються між собою та з іншими матеріалами кримінальної справи, дослідженими в судовому засіданні, а тому суд приймає їх до уваги та враховує при прийнятті рішення по справі.

Також суд враховує, що під час проведення очної ставки 23.03.2010 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 за участі їх захисників, на запитання слідчого чи застосовувались відносно них з боку працівників міліції заходи впливу, останні від дачі відповіді, на підставі ст. 63 Конституції України, відмовились ( т. 4 а. с. 230 - 237 ).

Твердження підсудних щодо застосування до них фізичного та психологічного тиску з боку співробітників органів внутрішніх справ, в результаті чого вони були змушені оговорити себе та один одного у вчиненні ряду злочинів, об'єктивного підтвердження в судовому засіданні не знайшли і спростовуються матеріалами перевірок за даними фактами, які проводилися співробітниками прокуратури Черкаської області, за результатами якої винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі ст. 6 п. 2 КПК України. Відповідні матеріали були досліджені в судовому засіданні.

Інші підсудні, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 з приводу застосування до них незаконних методів дізнання до органів прокуратури із скаргами не зверталися та їх захист не ініціював проведення відповідних перевірок.

Дії підсудних суд кваліфікує :

1. ОСОБА_4 :

- за ч. 3 ст. 146 КК України як незаконне викрадення людини і позбавлення волі вчинене з корисливих мотивів, здійснюване протягом тривалого часу, вчинене організованою групою осіб;

- за ч. 2 ст. 147 КК України як захоплення і тримання особи як заручника з метою спонукання родича затриманого до вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника, вчинені організованою групою;

- за ч. 5 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна ( грабіж ), вчинений повторно, організованою групою;

- за ч. 4 ст. 189 КК України як вимога передачі чужого майна (вимагання), вчинене повторно, з погрозою вбивства, вчинене організованою групою;

- за ч. 3 ст. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом з будь - якою метою, вчинене повторно, поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя або здоров'я потерпілого, вчинене організованою групою;

2. ОСОБА_5 :

- за ч. 1 ст. 122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я;

- за ч. 3 ст. 146 КК України як незаконне викрадення людини і позбавлення волі вчинене з корисливих мотивів, здійснюване протягом тривалого часу, вчинене організованою групою осіб;

- за ч. 2 ст. 147 КК України як захоплення і тримання особи як заручника з метою спонукання родича затриманого до вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника, вчинені організованою групою;

- за ч. 5 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, організованою групою;

- за ч. 4 ст. 189 КК України як вимога передачі чужого майна (вимагання), вчинене повторно, з погрозою вбивства, вчинене організованою групою;

- за ч. 3 ст. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом з будь - якою метою, вчинене повторно, поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя або здоров'я потерпілого, вчинене організованою групою;

3. ОСОБА_6 :

- за ч. 1 ст. 122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я;

- за ч. 3 ст. 146 КК України як незаконне викрадення людини і позбавлення волі вчинене з корисливих мотивів, здійснюване протягом тривалого часу, вчинене організованою групою осіб;

- за ч. 2 ст. 147 КК України як захоплення і тримання особи як заручника з метою спонукання родича затриманого до вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника, вчинені організованою групою ;

- за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого та з погрозою застосування такого насильства;

- за ч. 5 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, організованою групою;

- за ч. 4 ст. 189 КК України як вимога передачі чужого майна (вимагання), вчинене повторно, з погрозою вбивства, вчинене організованою групою;

- за ч. 3 ст. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом з будь - якою метою, вчинене повторно, поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя або здоров'я потерпілого, вчинене організованою групою;

4. ОСОБА_7 :

- за ч. 1 ст. 122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я;

- за ч. 3 ст. 146 КК України як незаконне викрадення людини і позбавлення волі вчинене з корисливих мотивів, здійснюване протягом тривалого часу, вчинене організованою групою осіб;

- за ч. 2 ст. 147 КК України як захоплення і тримання особи як заручника з метою спонукання родича затриманого до вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника, вчинені організованою групою;

- за ч. 5 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, організованою групою;

- за ч. 4 ст. 189 КК України як вимога передачі чужого майна (вимагання), вчинене повторно, з погрозою вбивства, вчинене організованою групою;

- за ч. 3 ст. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом з будь - якою метою, вчинене повторно, поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя або здоров'я потерпілого, вчинене організованою групою;

5. ОСОБА_8 :

- за ч. 3 ст. 146 КК України як незаконне викрадення людини і позбавлення волі вчинене з корисливих мотивів, здійснюване протягом тривалого часу, вчинене організованою групою осіб;

- за ч. 4 ст. 189 КК України як вимога передачі чужого майна (вимагання), вчинене повторно, з погрозою вбивства, вчинене організованою групою;

- за ч. 2 ст. 147 КК України як захоплення і тримання особи як заручника з метою спонукання родича затриманого до вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника, вчинені організованою групою;

- за ч. 3 ст. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом з будь - якою метою, вчинене повторно, поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя або здоров'я потерпілого, вчинене організованою групою;

6. ОСОБА_9 :

- за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 147 КК України як пособництво у триманні особи як заручника з метою спонукань родичів затриманого до вчинення будь яких дій як умови звільнення заручника.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості злочинів, особу підсудних :

1. ОСОБА_4 :

- який не працює, по місцю проживання характеризується позитивно ( т. 5 а. с. 202 ), на обліках в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває ( т. 5 а. с. 208, 210 ), раніше судимий ( т. 5 а. с. 204 - 206 ); має незадовільний стан здоров'я ( т. 8 а. с. 33 - 34 );

2. ОСОБА_5 :

- який не працює, по місцю проживання характеризується позитивно ( т. 6 а. с. 24 ), на обліках в лікарів нарколога та психіатра не перебуває ( т. 6 а. с. 27 ), раніше судимий ( т. 6 а. с. 21 - 23, 54 - 63 ); має на утриманні матір похилого віку ( т. 6 а. с. 25 );

3. ОСОБА_6 :

- який не працює, по місцю проживання характеризується позитивно ( т. 6 а. с. 64, 78 ), на обліках в лікарів нарколога та психіатра не перебуває ( т. 6 а. с. 72, 74 ), раніше судимий ( т. 6 а. с. 50 - 52, 54 - 63 ); має на утриманні батьків похилого віку ( т. 6 а. с. 77 ); проживав в цивільному шлюбі та мав на утриманні неповнолітню дитину - інваліда;

4. ОСОБА_7 :

- який не працює, по місцю проживання характеризується позитивно ( т. 5 а. с. 237, 239, т. 8 а. с. 125 - 126 ), на обліках в лікарів нарколога та психіатра не перебуває ( т. 5 а. с. 241 ), раніше не судимий ( т. 5 а. с. 234 - 235 ); одружений, має на утриманні неповнолітню дитину ( т. 5 а. с. 236, 238, 242, 243 ); має на утриманні матір - інваліда 2-ї групи ( т. 5 а. с. 244 - 246, т. 8 а. с. 122.124 ); має незадовільний стан здоров'я ( т. 8 а. с. 115 - 117 );

5. ОСОБА_8 :

- який не працює, по місцю проживання характеризується позитивно ( т. 6 а. с. 101, 102, т. 7 а. с. 13 ), на обліках в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває ( т. 6 а. с. 106, 108, 112 - 113 ), раніше притягувався до кримінальної відповідальності, однак в силу ст. 89 КК України вважається раніше не судимим ( т. 6 а. с. 99 - 100 ); є особою перед пенсійного віку; має незадовільний стан здоров'я ( т. 7 а. с. 12 );

6. ОСОБА_9 :

- який не працює, по місцю проживання характеризується позитивно ( т. 5 а. с. 176, 180 ), на обліках в лікарів нарколога та психіатра не перебуває ( т. 5 а. с. 183 ), раніше притягувався до кримінальної відповідальності, однак в силу ст. 89 КК України вважається раніше не судимим ( т. 5 а. с. 173 - 174 ).

Обставин, які пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_4, судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_4, судом не встановлено.

Обставин, які пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_5, судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_5, судом не встановлено.

Обставин, які пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_6, судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_6, судом не встановлено.

Обставин, які пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_7, судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_7, судом не встановлено.

Обставинами, які пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_8, - судом у відповідності до положень ч. 2 ст. 66 КК України, визнаються позивні характеризуючі дані, незадовільний стан здоров'я.

Обставин, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_8, судом не встановлено.

Обставина, яка пом'якшує покарання підсудного ОСОБА_9 : щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_9, судом не встановлено.

При вирішенні зазначеного питання, суд також враховує роль кожного із підсудних під час вчинення злочинів, зокрема що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 приймали наймеш активну участь у вчиненні злочинів.

При вирішенні питання щодо заявленого по справі потерпілим ОСОБА_11 цивільного позову суд враховує вимоги ст. ст. 23, 1167, 1168 ЦК України, роз'яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року « Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди », та вважає необхідним повністю задоволити позовні вимоги потерпілого, стягнувши солідарно з підсудних в рахунок відшкодування моральної шкоди 1000 000 грн., оскільки на думку суду саме ця задоволена до стягнення сума являється справедливою та співрозмірною з перенесеними потерпілим моральними стражданнями, а також стягнути солідарно з підсудних в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 3 655 грн. 00 коп..

Судові витрати по справі складають 5 186 грн. 40 коп. за проведення експертиз і підлягають стягненню з підсудних.

Долю речових доказів по справі суд вирішує у відповідності до вимог ст. 81 КПК України (1960 року ).

На підставі викладеного та враховуючи наведені обставини, які на думку суду є винятковими та такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, суд вважає необхідним при призначенні покарання застосувати до підсудного ОСОБА_8 вимоги ст. 69 КК України, призначивши йому покарання нижче найнижчої межі, передбаченої санкціями ч. 2 ст. 147, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України, за якими він притягується до кримінальної відповідальності.

Враховуючи обставини справи, ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи винних, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9 можливе лише при призначенні покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна, а ОСОБА_8 - у вигляді позбавлення волі, без реального відбування призначеного покарання із застосуванням іспитового строку, та, на підставі ст. 77 КК України без конфіскації майна.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України ( 1960 року ), суд, -

З А С У Д И В :

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 147, ч. 5 ст. 186, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України.

Призначити покарання засудженому ОСОБА_4:

- за ч. 3 ст. 146 КК України у вигляді 7 ( семи ) років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 147 КК України у вигляді 9 ( дев'яти ) років позбавлення волі;

- за ч. 5 ст. 186 КК України у вигляді 8 ( восьми ) років 6 ( шести ) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;

- за ч. 4 ст. 189 КК України у вигляді 10 ( десяти ) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;

- за ч. 3 ст. 289 КК України у вигляді 9 ( дев'яти ) років 6 ( шести ) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 10 ( десяти ) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з 30.12.2013 року, зарахувавши в термін відбутого покарання термін попереднього ув'язнення з 24.11.2009 року по 23.06.2012 року та з 22.01.2013 року по 29.12.2013 року.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_4 до набуття вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою.

Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 147, ч. 5 ст. 186, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України.

Призначити покарання засудженому ОСОБА_5 :

- за ч. 1 ст. 122 КК України у вигляді 1 ( одного ) року позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 146 КК України у вигляді 7 ( семи ) років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 147 КК України у вигляді 9 ( дев'яти ) років позбавлення волі;

- за ч. 5 ст. 186 КК України у вигляді 8 ( восьми ) років 6 ( шести ) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;

- за ч. 4 ст. 189 КК України у вигляді 10 ( десяти ) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;

- за ч. 3 ст. 289 КК України у вигляді 9 ( дев'яти ) років 6 ( шести ) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді 10 ( десяти ) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_5 рахувати з 30.12.2013 року, зарахувавши в термін відбутого покарання термін попереднього ув'язнення з 25.11.2009 року по 29.12.2013 року.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_5 до набуття вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою.

Визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 147, ч. 2 ст. 186, ч. 5 ст. 186, ч. 3 ст. 289, ч. 4 ст. 189 КК України.

Призначити покарання засудженому ОСОБА_6 :

- за ч. 1 ст. 122 КК України у вигляді 1 ( одного ) року позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 146 КК України у вигляді 7 ( семи ) років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 147 КК України у вигляді 9 ( дев'яти ) років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 186 КК України у вигляді 4 ( чотирьох ) років позбавлення волі;

- за ч. 5 ст. 186 КК України у вигляді 8 ( восьми ) років 6 ( шести ) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;

- за ч. 4 ст. 189 КК України у вигляді 10 ( десяти ) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;

- за ч. 3 ст. 289 КК України у вигляді 9 ( дев'яти ) років 6 ( шести ) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_6 покарання у вигляді 10 ( десяти ) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_6 рахувати з 30.12.2013 року, зарахувавши в термін відбутого покарання термін попереднього ув'язнення з 24.11.2009 року по 29.12.2013 року.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_6 до набуття вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою.

Визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 147, ч. 5 ст. 186, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України.

Призначити покарання засудженому ОСОБА_7 :

- за ч. 1 ст. 122 КК України у вигляді 1 ( одного ) року позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 146 КК України у вигляді 7 ( семи ) років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 147 КК України у вигляді 9 ( дев'яти ) років позбавлення волі;

- за ч. 5 ст. 186 КК України у вигляді 8 ( восьми ) років 6 ( шести ) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;

- за ч. 4 ст. 189 КК України у вигляді 10 ( десяти ) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;

- за ч. 3 ст. 289 КК України у вигляді 9 ( дев'яти ) років 6 ( шести ) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_7 покарання у вигляді 10 ( десяти ) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_7 рахувати з 30.12.2013 року, зарахувавши в термін відбутого покарання термін попереднього ув'язнення з 25.11.2009 року по 29.12.2013 року.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_7 до набуття вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою.

Визнати ОСОБА_8 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 147, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України.

Призначити покарання засудженому ОСОБА_8 :

- за ч. 3 ст. 146 КК України у вигляді 5 ( п'яти ) років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 147 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у вигляді 4 ( чотирьох ) років 9 ( дев'яти ) місяців позбавлення волі;

- за ч. 4 ст. 189 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у вигляді 4 ( чотирьох ) років 6 ( шести ) місяців позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 289 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у вигляді 4 ( чотирьох ) років 8 ( восьми ) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_8 до відбування покарання у вигляді 5 ( п'яти ) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 3 ( трьох ) років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_8 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу КВС; повідомляти зазначені органи про зміну місця проживання, роботи, навчання та періодично з'являтися для реєстрації в ОКВС.

Зарахувати засудженому ОСОБА_8 в термін відбутого покарання термін попереднього ув'язнення з 25.11.2009 року по 23.06.2012 року.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_8 до набуття вироком законної сили залишити без змін - підписку про невиїзд.

Визнати ОСОБА_9 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 147 КК України.

Призначити покарання засудженому ОСОБА_9 :

- за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 147 КК України у вигляді 5 ( п'яти ) років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_9 рахувати з 30.12.2013 року, зарахувавши в термін відбутого покарання термін попереднього ув'язнення з 25.11.2009 року по 29.12.2013 року.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_9 до набуття вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою.

Стягнути із засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 солідарно на користь ОСОБА_11, в якості відшкодування шкоди, завданої злочином, грошові кошти в сумі 1 003 655 грн. 00 коп..

Судові витрати в сумі 5 186 грн. 40 коп. за проведення експертиз підлягають до стягнення з підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в рівних долях по 864 грн. 40 коп. з кожного. Кошти перерахувати на рахунок : одержувач: НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області, код 25574009, р/р 31254272210063, банк одержувача: ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, призначення платежу: за експертні роботи.

Речові докази по справі, а саме:

- паперовий конверт та аркуш паперу білого кольору з друкованим текстом (погрозою), виконаним барвником чорного кольору - здані на збереження в камеру схову Соснівського РВ ГУМВС України в Черкаській області ( т. 1 а. с. 15 ) - знищити;

- легковий автомобіль ВАЗ 2102 д.н.НОМЕР_7 - переданий під зберігальну розписку власнику ОСОБА_11 ( т. 1 а. с. 43, 45 ) - залишити за належністю;

- три сліди пальців рук, виявлені та вилучені під час огляду дачного домоволодіння НОМЕР_17 кооперативу „Кристал" - приєднані до матеріалів кримінальної справи ( т. 3 а. с. 124 ) - залишити при справі;

- п'ять ампул з написом „Димедрол-Дарниця" та дві пластинки з таблетками з написом „Клофелін-Дарниця", виявлені і вилучені 25.11.2009 року під час огляду будинку ОСОБА_9 - здані на зберігання в камеру схову Соснівського РВ ГУМВС України в Черкаській області ( т. 3 а. с. 164 ) - знищити;

- пластинку з таблетками з написом „Клофелін-Дарниця", виявлену і вилучену 25.11.2009 року під час огляду дачного домоволодіння НОМЕР_17 кооперативу „Кристал" - здану на зберігання в камеру схову Соснівського РВ ГУМВС України в Черкаській області ( т. 3 а. с. 213 ) - знищити;

- два зарядні пристрої, гребінець, три мотузки, телефонна картка «Укртелеком», дві пластмасові коробки, фіскальний чек, упаковка с/п «МТС», упаковка с/п «Лайф», відрізок металу, мобільний телефон «LG», моб.телефон «Алькател», дві флеш-картки, ніж розкладний, зв»язка ключів, мобільний телефон «Нокіа 6500», телефонна карточка «Укртелеком», перчатка резинова, дві перчатки зі шкіри, мобільний телефон «Сіменс», квиток на потяг, упаковка с/п «МТС», два троса, відрізок лінолеума з слідом взуття, куртка чоловіча, полімерна пляшка, мікрочастки, картридж, дві скляні пляшки - здані на зберігання в камеру схову Соснівського РВ ГУМВС України в Черкаській області ( т. 4 а. с. 79 ) - стягнути в дохід держави;

- чотири аркуші формату А-4 з текстом - інструкцією , які було оглянуто 25 лютого 2010 року - приєднані до матеріалів кримінальної справи ( т. 4 а. с. 79, 81 ) - залишити при справі;

- садові перчатки, мотузку синтетична, білого кольору; скляний флакон з прозорою рідиною; КПК з зарядним пристроєм; два відрізки стрічки з синтетичного (капронового) матеріалу чорного кольору з заклепками, відрізок стрічки з синтетичного матеріалу чорного кольору; мобільний телефон «Нокіа 1202-2» з сім-карткою «МТС»; п'ять ампул з димедролом; дві упаковки таблеток «клафелін», які було виявлено та вилучено під час ОМП від 25.11.2009 року по місцю проживання гр. ОСОБА_9 в АДРЕСА_21 - здано на зберігання в камеру схову Соснівського РВ ГУМВС України в Черкаській області ( т. 2 а. с. 17 ) - знищити;

- мобільний телефон «Нокіа 1202-2» з сім-карткою «МТС», які було виявлено та вилучено під час ОМП від 25.11.2009 року по місцю проживання гр. ОСОБА_9 в АДРЕСА_21 - здано на зберігання в камеру схову Соснівського РВ ГУМВС України в Черкаській області ( т. 2 а. с. 17 ) - стягнути в дохід держави;

- п'ятдесят фрагментів паперу із зошиту в клітинку, які було вилучено 24.11.2009 року під час обшуку у домоволодінні ОСОБА_4 АДРЕСА_1 - які згідно даних матеріалів кримінальної справи здані на зберігання в камеру схову Соснівського РВ ГУМВС України в Черкаській області ( т. 4 а. с. 150 ), але фактично втрачені;

- паперову упаковку до стартового пакету «Київстар», записну книжку, які було виявлено та вилучено 24.11.2009 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою : АДРЕСА_1 - які здано на зберігання в камеру схову Соснівського РВ ГУМВС України в Черкаській області ( т. 1 а. с. 114 ) - знищити;

- сумку з ноутбуком, шнурами та маніпулятором «мишкою», географічну мапу м. Черкаси, які було виявлено та вилучено 24.11.2009 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою : АДРЕСА_1 - які здано на зберігання в камеру схову Соснівського РВ ГУМВС України в Черкаській області ( т. 1 а. с. 114 ) - звернути в дохід держави;

- гарантійний талон на радіомодем з квитанцією, які 24.11.2009 року було виявлено та вилучено під час обшуку за місцем проживання гр. ОСОБА_8 за адресою : АДРЕСА_2, - які здано на зберігання в камеру схову Соснівського РВ ГУМВС України в Черкаській області ( т. 1 а. с. 114 ) - знищити;

- системний блок та лазерний принтер, які було виявлено та вилучено під час обшуку приміщення офісу ТОВ „ЛУІ ДРЕЙФУС КОМУНІТІЗ УКРАЇНА ЛТД" за адресою : м. Черкаси, вул. Ватутіна, 12/7 від 25.11.2009 року -- які здано на зберігання в камеру схову Соснівського РВ ГУМВС України в Черкаській області ( т. 1 а. с. 114 ) - повернути за належністю;

- автомобіль марки „Саманд" д. н. НОМЕР_6, який поміщено на зберігання на штрафний майданчик ДАІ ГУМВС України в Черкаській області ( т. 2 а. с. 70 ) - повернути за належністю ОСОБА_8;

- шкіряну куртку, яка була вилучена під час огляду домоволодіння НОМЕР_17 кооперативу „Кристал" - повернуто власнику ОСОБА_11 під зберігальну розписку ( т. 4 а. с. 175, 176) - залишити йому за належністю;

- мікрочастки, які було вилучено під час огляду домоволодіння НОМЕР_17 кооперативу „Кристал" і мікрочастки, які було вилучено з спинки сидіння автомобіля „Саманд" - здано на зберігання в камеру схову Соснівського РВ ГУМВС України в Черкаській області ( т. 4 а. с. 175 ) - знищити;

- оптичний носій інформації із зафіксованим на ньому відеозаписом руху обвинуваченого ОСОБА_5 за допомогою камери зовнішнього спостереження магазину ЧВ „ Київського ювелірного заводу " - приєднано до матеріалів кримінальної справи ( т. 5 а. с. 96 ) - залишити при справі.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області на протязі 15 діб з моменту його проголошення, а засудженими ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9 - з моменту вручення копії вироку.

Головуючий: В.В. Орленко