Рішення № 36522012, 05.12.2013, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/17252/13-ц

пр. № 2/759/6531/13

05 грудня 2013 року Святошинський районний суд м.Києва

у складі головуючого судді Кохановської З.С.

при секретарі Копчук Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Столиця» про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача 30.10.2013 року звернувся до суду з позовом, яким просить визнати за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно, окреме місце для паркування автомобіля (машиномісце) НОМЕР_1 загальною площею 17,3 кв.м. у паркінгу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, посилаючись на те, що 08 квітня 2004 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Столиця» укладено договір № М40-1-2/79 про участь в інвестуванні паркінга, відповідно до якого позивач зобов'язався сплатити відповідачу суму грошових коштів в розмірі 68000,00 грн., а відповідач взяв на себе обов'язок передати позивачу у власність окреме місце для паркування автомобіля (машиномісце) в паркінгу, що буде збудований за будівельною адресою: АДРЕСА_1. Свої зобов'язання за договором позивач виконав, сплатив 68000,00 грн. на розрахунковий рахунок відповідача. Проте, відповідач не виконує свої зобов'язання щодо передачі об'єкту у власність позивачу та видачі свідоцтва про право власності на об'єкт.

Позивач в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позов, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає можливим розглянути дану справу у відсутності представника відповідача і ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, про що представник позивача не заперечує, яким задовольнити заявлені вимоги частково, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 08 квітня 2004 року між ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Столиця» та ОСОБА_1 укладено договір № М40-1-2/79 про участь в інвестуванні паркінга, предметом якого окреме місце для паркування автомобіля (машиномісце) в паркінгу за НОМЕР_1, що буде збудований за будівельною адресою: АДРЕСА_1, вартістю 68000,00 грн. (а.с. 6-8).

Відповідно до п. 2.2 договору № М40-1-2/79 про участь в інвестуванні паркінга від 08 квітня 2004 року, сторона-2 може отримати у власність об'єкт лише за умови сплати стороні-1 коштів за основним договором, що вказані в п. 1.1 договору, в повному обсязі.

Відповідно до п. 2.3 договору № М40-1-2/79 про участь в інвестуванні паркінга від 08 квітня 2004 року, об'єкт буде передано у власність стороні-2 з оформленням акту прийому-передачі не пізніше 70 робочих днів після завершення будівництва паркінгу і введення його в експлуатацію.

Відповідно до довідки ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Столиця» про сплату повної вартості об'єкту нерухомості № 2394 від 07 листопада 2012 року (а.с. 13), ОСОБА_1 здійснено оплату за машиномісце НОМЕР_1 в паркінгу за адресою: АДРЕСА_1 в сумі 68000,00 грн.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися сторонами належним чином.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 22.12.2006 року затвердженого Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією 25.12.2007 року за № 2280 (а.с. 9-12) будинок по вул. Верховинній, 35 у Святошинському районі м. Києва (підземний паркінг, друга черга) прийнятий та введений в експлуатацію.

Відповідно до ст. 876 ЦК України власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно із п. 5 ст. 7 Закону України "Про інвестиційну діяльність" інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій.

Частиною 1 пункту 1 статті 18 зазначеного Закону встановлено, що держава гарантує стабільність умов здійснення інвестиційної діяльності, додержання прав та законних інтересів її суб'єктів.

Статтею 19 п.1 Закону України "Про інвестиційну діяльність" передбачено, що захист інвестицій це комплекс організаційних, технічних та правових заходів, спрямованих на створення умов, які сприяють збереженню інвестицій, досягненню цілі внесення інвестицій, ефективній діяльності об'єктів інвестування та реінвестування, захисту законних прав та інтересів інвесторів, у тому числі права на отримання прибутку (доходу) інвестицій.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем виконані умови договору інвестування будівництва машиномісця по сплаті 100% інвестиційних зобов'язань, а ТОВ « Інвестиційно-будівельна компанія «Столиця» безпідставно не виконано договірних зобов'язань щодо видачі свідоцтва про право власності на об'єкт інвестування.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання права власності на окреме місце для паркінгу автомобіля (машиномісце) НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, оскільки позивачем виконані умови інвестиційного договору у повному обсязі, а відповідачем не виконуються договірні зобов'язання передбачені п.2.3 договору щодо передачі позивачу у власність об'єкту інвестування, а в частині визнання права власності на вказане машиномісце загальною площею 17,3 кв.м. відмовити, оскільки договором № М40-1-2/79 від 08 квітня 2004 року не передбачено площу машиномісця.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 680,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 328, 392, 526, 527, 876 ЦК України, Законом України "Про інвестиційну діяльність", ст.ст. 10, 57-61, 88, 130, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, право власності на окреме місце для паркінгу автомобіля (машиномісце) НОМЕР_1, у паркінгу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Столиця», місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 12-А, код ЄДРПОУ 32597262, на користь ОСОБА_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, 470,00 грн. судового збору.

В іншій частині заявлених вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянути судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

С У Д Д Я