Постанова № 36518951, 16.12.2013, Корабельний районний суд м. Миколаєва

Справа № 488/5026/13-а

Провадження № 2-а/488/206/2013 р.

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 грудня 2013 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва

в складі: головуючого у справі - судді Безпрозванного В.В.,

при секретарі Харитоновій І.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представників відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Миколаєві, в залі суду, адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника ОСОБА_4 гарнізону, ОСОБА_4 обласного військового комісаріату, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

04 жовтня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність начальника ОСОБА_4 гарнізону, ОСОБА_4 обласного військового комісаріату та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва щодо незадоволення задоволення заяви про звернення до виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради з клопотанням про виключення з числа службових однокімнатної квартири житловою площею 22,5 кв.м. АДРЕСА_1; зобовязати начальника ОСОБА_4 гарнізону, ОСОБА_4 військовий комісаріат та квартирно-експлуатаційний відділ м. Миколаєва прийняти рішення щодо подання до виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради клопотання про виключення з числа службових вказаної однокімнатної квартири.

В обґрунтування адміністративного позову ОСОБА_1 вказував, що він є капітаном юстиції запасу, на даний час працює на посаді старшого прокурора Миколаївської прокуратури з нагляду за додержання законів у воєнній сфері Південного регіону України ОСОБА_4 прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері.

Позивачу у складі сімї двох осіб для поліпшення житлових умов на підставі рішенням виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради Миколаївської області № 964 від 24.04.2008 року надано службову однокімнатну квартиру АДРЕСА_2, житловою площею 22,5 кв.м.

Враховуючи норми діючого законодавства, позивач має право на позачергове отримання житла, в звязку із чим звернувся до відповідачів із заявами про зміну статусу квартири «службова». Однак ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні його заяви щодо зміни статусу квартири, в звязку із чим позивач вважає дії відповідачів неправомірними та звернувся до суду за захистом своїх прав.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 адміністративний позов підтримав, просив задовольнити.

Представники відповідача ОСОБА_4 обласного військового комісаріату ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засідання заперечували проти задоволення адміністративного позову, вказували на безпідставність заявлених вимог.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд знаходить адміністративний позов таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 6 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субєкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Однак у порушення частини 1 статті 71 КАС України позивачем не доведено підстав, на які він посилається.

Судом встановлено, що згідно витягу з протоколу житлової комісії військової прокуратури ОСОБА_4 гарнізону № 39 від 10.10.2007 року ОСОБА_1 зараховано у чергу потребуючих поліпшення житлових умов (а.с.16).

Витягом із протоколу цього ж органу № 40 від 24.12.2007 року ОСОБА_1 розподілено службову однокімнатну квартиру АДРЕСА_3, житловою площею 22,5 кв.м., без виключення останнього зі списків безквартирних військовослужбовців військової прокуратури ОСОБА_4 гарнізону (а.с.17,18).

19 січня 2008 року позивач уклав з ОСОБА_5 шлюб, що зареєстрований Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_4 міського управління юстиції за № 27 (а.с.19).

На підставі рішення виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради від 24.04.2008 року № 964 ОСОБА_1 у складі сімї двох осіб отримав ордер № 143, серія 000539, на службове жиле приміщення однокімнатну квартиру АДРЕСА_2, житловою площею 22,5 кв.м. (а.с.20).

12 грудня 2011 року у позивача народилася дитина ОСОБА_6, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про народження серією І-ФП № 155732 від 20.12.2011р.(а.с.21).

Надалі позивач був звільнений з військової служби у запас, у звязку з реформуванням Збройних Сил України (Наказ Міністра оборони України від 26.07.2012 року № 599).

Наказом прокурора Південного регіону України з нагляду за додержання законів у воєнній сфері від 14.08.2012 року № 67 ОСОБА_1 призначений з 15.08.2012 року старшим прокурором Миколаївської прокуратури з нагляду за додержання законів у воєнній сфері Південного регіону України, звільнений з посади старшого помічника військового прокурора Миколаївського гарнізону Південного регіону України, 14.08.2012 року виключений із списків особового складу військової прокуратури ОСОБА_4 гарнізону та усіх видів забезпечення і направлений на військовий облік до Корабельного РВК м. Миколаєва (а.с.13).

14 серпня 2012 року ОСОБА_1 звернувся із рапортом до голови житлової комісії військової прокуратури ОСОБА_4 гарнізону, в якому просив включити його із складом сімї 3 особи до списків, які мають позачергове право на одержання житлових приміщень, в звязку із чим ОСОБА_1 зараховано до списку осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень, що підтверджено протоколом № 51 від 14.08.2012 року (а.с. 24; 25-27).

23 квітня 2013 року позивач подав голові житлової комісії ОСОБА_4 гарнізону заяву щодо зміни статусу «службова» вказаної однокімнатної квартири, заяву було погоджено 25 квітня 2013 року (витяг з протоколу № 3 засідання житлової комісії ОСОБА_4 гарнізону від 25.04.2013 року) (а.с.28;29).

27 травня 2013 року ОСОБА_1 звернувся із заявами до начальника ОСОБА_4 гарнізону, ОСОБА_4 обласного військового комісаріату та до Начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва із заявами щодо подання вказаними органами клопотань до виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради про виключення належної позивачу службової квартири з числа службових. Однак ОСОБА_1 у задоволенні вказаних заяв було відмовлено.

Посилання позивача на неправомірність вказаних дій відповідачів, на переконання суду, є необґрунтованими та спростовується наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 3 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 р. №1081 (далі-Порядок), передбачено, що забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання проводиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження.

Пунктом 8 Порядку передбачено, що житлове приміщення включається до числа службового згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини, погодженого з квартирно-експлуатаційним органом.

Те, що квартира № 38 по вул. Тернопільській в м. Миколаєві, наймачем якої є ОСОБА_7, включена до числа службового житла, сторонами не заперечується, тому це не викликає сумнівів щодо достовірності зазначених обставин та можуть не доказуватися згідно ч. 3 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п. 10 Порядку оперативний облік службових житлових приміщень ведеться у військовій частині та квартирно-експлуатаційному органі.

За п. 11 Порядку житлове приміщення виключається з числа службового, якщо відпала потреба в його використанні, а також якщо в установленому порядку його виключено з числа житлових приміщень. Виключення житлового приміщення з числа службового провадиться згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини та квартирно-експлуатаційного органу.

Частиною 2 пункту 1.3. Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої Наказом Міністра оборони України від 30.11.2011 року № 737 (далі - Інструкція), передбачено, що забезпечення жилими приміщеннями здійснюється шляхом надання для постійного проживання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб військовослужбовцям та особам, звільненим з військової служби, які перебувають на квартирному обліку за останнім місцем проходження військової служби.

Пунктом 3.5. Інструкції службові жилі приміщення не підлягають обміну, розподілу, бронюванню і здачі в оренду, найм (піднайм), виключенню з числа службових, крім випадків, коли його виключено з числа службових приміщень.

Згідно п. 2.2 Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом Міністра оборони України від 6 жовтня 2006 р. №577 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2006 р. за №1171/13045), яка діяла до 06.02.2012 року, у Міністерстві оборони України всі рішення щодо включення (виключення) житлового приміщення до (із) числа службового приймаються Міністром оборони України. У подальшому житлове приміщення включається (виключається) до (із) числа службового за рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням:

- у місті Києві - начальника гарнізону міста Києва, командира військової частини, погодженим з начальником Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України;

- у інших населених пунктах - начальника гарнізону, командира військової частини, погодженим з начальниками відповідних територіальних квартирно-експлуатаційних управлінь.

Відповідно до п. 3.4 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої Наказом Міністерства оборони України 30.11.2011 року №737 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 січня 2012 р. за №24/20337), яка чинна з 06.02.2012 року, жиле приміщення включається (виключається) до (із) числа службового на підставі рішення Міністра оборони України виконавчим органом сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад або районною державною адміністрацією за клопотанням:

- у місті Києві - начальника гарнізону міста Києва, погодженим з начальником ГКЕУ ЗС України, або начальника ГКЕУ ЗС України, погодженим з головою житлової комісії гарнізону;

- в інших населених пунктах - начальника гарнізону, погодженим з начальниками ТКЕУ та головою житлової комісії гарнізону.

Крім того, статтею 43 Житлового кодексу Української РСР встановлено, що громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень). А відтак, відповідачі не позбавили позивача права на житло; ні з загальної, ні з позачергової черги отримання житла його виключено не було.

Оскільки у відповідача не відпала потреба у використанні службового житлового приміщення та враховуючи, що виключення житлового приміщення з числа службового є правом, а не обов'язком власника, суд дійшов до висновку про відсутність ознак неправомірності у діях відповідачів та про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Таким чином, суд вважає, що відмовляючи у задоволенні клопотань про виключення із числа службових квартири АДРЕСА_2, наймачем якої є ОСОБА_1, відповідачі діяли в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та чинним законодавством, в звязку із чим вважає позовні вимоги необґрунтованими.

Керуючись ст. 162, 165, 267 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до начальника ОСОБА_4 гарнізону, ОСОБА_4 обласного військового комісаріату, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Корабельний районний суд м. Миколаєва. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя:В. В. Безпрозванний