Рішення № 36518920, 17.12.2013, Харківський районний суд Харківської області

Справа 635/9361/13-ц

Провадження 2/635/4266/2013

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

Головуючий суддя Бобко Т.В.,

Секретар судового засідання Щербак Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с. Покотилівка Харківського району Харківської області у порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, яким просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором «Автопакет» № 6/4/26/2007/980-К/349 від 10.10.2007 року у розмірі 50729,59 гривень, а також судовий збір в розмірі 507,30 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 10 жовтня 2007 року між ВАТ Комерційний банк «Надра», правонаступником якого є ПАТ «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 був укладений зазначений кредитний договір «Автопакет», за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти у сумі 32350 гривень з кінцевим терміном повернення кредиту 09 жовтня 2012 року, зі сплатою за користування кредитом процентів у розмірі 19,4% річних, з цільовим використанням кредиту на придбання автотранспортного засобу та витрати, повязані з його реєстрацією у МРЕВ при УДАІ УМВС України. З метою забезпечення виконання зобовязання за вказаним кредитним договором, до нього були внесені умови щодо застави автотранспортного засобу вартістю 32350 гривень, який належить позичальнику на праві приватної власності та поруки, відповідно до якої ОСОБА_2 зобовязалася відповідати перед банком за належне виконання ОСОБА_1 прийнятих на себе зобовязань у тому ж обсязі, що і останній. Свої зобовязання за договором банк виконав у повному обсязі, в свою чергу, відповідач ОСОБА_1 свої зобовязання не виконує, у звязку з чим, за відповідачем станом на 12.09.2013 року утворилася заборгованість у розмірі 50729,59 гривень і складається з заборгованості за кредитом у сумі 24687,99 гривень, заборгованості за відсотками 16975,46 гривень, заборгованості за пенею 583,14 гривень та штрафу 3235 гривень. У звязку з невиконання відповідачем ОСОБА_1 своїх зобовязань за кредитним договором, позивач просить стягнути вказану суму заборгованості солідарно з відповідачів.

Представник позивача ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності, у судове засідання не зявилася, надала суду заяву, якою підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить розглянути справу у її відсутність, а у разі неявки у судове засідання відповідача ухвалити рішення у заочному порядку.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не зявився, про день та час слухання справи повідомлялася своєчасно і належним чином, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання відповідно до відомостей Адресно-довідкового Бюро ГУМВС України в Харківській області, отриманих судом у порядку ч.3. ст.. 122 ЦПК України, причини неявки суду не повідомила, заяв про розгляд справи за її відсутності суду не надала.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не зявився по невідомим суду причинам, про день та час слухання справи повідомлявся своєчасно і належним чином відповідно до вимог ч. 9 ст. 74 ЦПК України, заяв про відкладення розгляду справу або про розгляд справи за його відсутності не надавав.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України суд за згодою позивача вважає можливим ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

10 жовтня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» в особі начальника відділення №33 ОСОБА_4 та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 6/4/33/2007/980-К/349 відповідно до умов якого Банк зобовязався надати Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 32350 гривень зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 19,40% річних зі строком повернення до 09 жовтня 2012 року з цільовим призначенням на придбання автотранспортного засобу тв. на витрати, повязані з державною реєстрацією автотранспортного засобу в МРЕВ при УДАІ УМВСУкраїни, щомісячна сума мінімально необхідного платежу складає 856,22 гривень, позивальник, в свою чергу, зобовязався сплачувати платежі у розмірі та порядку, передбаченими договором, а у випадку порушення виконання зобовязань, сплатити банку штрафні санкції. Відповідач був ознайомлений та згодний з усіма умовами договору, про що міститься його підпис в зазначеними договорі, який свідчить про погодження відповідача з умовами договору.

Банк виконав своє зобовязання щодо надання кредитних коштів, що підтверджується заявою про видачу готівки №1 від 10жовтня 2007 року, відповідно до якої ОСОБА_1 отримав кредитні кошти у розмірі 32350 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

З метою забезпечення виконання ОСОБА_1 грошового зобовязання за зазначеним кредитним договором між ВАТ комерційний банк «Надра» та ОСОБА_5 був укладений договір поруки, умови якого викладені в кредитному договорі № 6/4/26/2007/980-К/349 від 10.10.2007 року у п.п.3.2, згідно його умов, ОСОБА_5 безспірно зобовязалася відповідати перед банком за належне виконання позичальником взятих на себе зобовязань, що витікають із кредитного договору у тому ж обсязі, що і позичальник, при цьому відповідальність поручителя виникає як у випадку невиконання позичальником будь-якої частини зобовязання, так і невиконання зобовязань в цілому, позичальник і поручитель відповідають перед Банком як солідарні боржники. Відповідач ОСОБА_5 була ознайомлена та згодна з усіма умовами договору, про що міститься її підпис в зазначеними договорі.

Відповідно до п.п. 2.2.1, 2.2.3 кредитного договору, позичальник повертає кредит та сплачує Банку передбачені договором відсотки безготівковим перерахуванням або внесення готівкових коштів на поточний рахунок №78825699 у порядку, передбаченому Договором, шляхом сплати суми мінімально необхідного платежу, розмір якого складає 856,22 гривень. Позичальник вносить чергові платежі по кредиту щомісячно до 18 числа поточного місяця, а Банк здійснює списання з поточного рахунку на рахунок погашення заборгованості до 20 числа поточного місяця, у випадку, коли Позичальник до 18 числа поточного місяця не вніс (повністю або частково) суми платежів, внаслідок чого станом на 20 число поточного місяця не була погашена поточна заборгованість Позичальника, Банк, починаючи з 21 числа поточного місяця застосовує до Позичальника штрафні санкції, передбачені Договором.

Згідно п.1.3.1., відсотки за користування кредитом розраховуються банком на підставі відсоткової ставки у розмірі 19,40% річних, нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів у періоді на залишок заборгованості.

Судом встановлено, що відповідачем не в повному обсязі сплачувалися сума кредиту та проценти за користування кредитом, у звязку з чим станом на 12.09.2013 року утворилася заборгованість за кредитом у розмірі 24687,99гривень та заборгованість за процентами у розмірі 16975,46 гривень.

Таким чином, відповідачем були порушені умови договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором платежів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 5.1., у разі прострочення Позичальником строку сплати мінімальних необхідних платежів по погашенню кредиту, Позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України,що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором № 6/4/33/2007/980-К/349 від 10 жовтня 2007 року, здійсненого позивачем, за відповідачем станом на 12.09.2013 року утворилася також заборгованість за пенею у розмірі 5831,14 гривень.

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобовязання, відповідно до ст.. 617 ЦК України.

Таким чином, загальна сума заборгованості за вищевказаним кредитним договором складає 47494,59 гривень, яка підлягає стягненню на користь ПАТ КБ «Надра», яке є правонаступником всіх прав та обовязків ВАТ КБ «Надра» (статут Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», затверджений наказом Тимчасового адміністратора ВАТ КБ «Надра» №52 від 26.01.2011року, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №794080 від 04.02.2011 року).

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми штрафу, суд зазначає наступне.

Згідно п.5.2 умов зазначеного кредитного договору, у разі порушення позичальником вимог п.п. 4.3.1, 4.3.2, 4.3.7, 4.3.9, 4.3.10 договору, Позичальник зобовязаний сплатити банку штраф у розмірі 10% відсотків від суми кредиту, визначеної у п.1.1 договору, за кожен випадок. Тобто зазначеним пунктом договору визначений вичерпний перелік підставі для застосування штрафу. Однак в підтвердження зазначеної вимоги позивач не зазначив, які саме порушення допустив відповідач ОСОБА_1, крім того не надав доказів, що підтверджують ці обставини.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Крім того, відповідно до ч.1,2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Як вбачається з умов договору поруки, в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору про його дію до повного виконання зобовязань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями,днями або годинами, а термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Ці обставини в договорі поруки не визначені.

Як вбачається із кредитного договору № 6/4/26/2007/980-К/349 від 10.10.2007 року кінцевим терміном погашення основного боргу за ним є 09 жовтня 2012 року.

Згідно п. 3.2.5 кредитного договору, банк набуває право вимагати від Поручителя виконання зобовязання, що витікає з договору за умови, якщо в установлений Договором строк виконання Позичальником зобовязання в цілому чи в будь-якій його частині, вони не будуть виконані, а також при умові обовязкового направлення Поручителю повідомлення з вимогою виконати Зобовязання Позичальника в цілому (або в тій чи іншій частині).

Позивачем в ході судового розгляду не надано суду доказів на підтвердження того, що він звертався до ОСОБА_5 із вимогою про виконання зобовязання за кредитним договором.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з даним позовом 08 жовтня 2013 року, тобто після спливу шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання, а тому в задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителя ОСОБА_2 необхідно відмовити.

Згідно меморіального ордеру №1 (0410009) від 24 вересня 2013 року позивачем при предявленні позову до суду були понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 507,30 гривень.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.

Питання про розподіл понесених позивачем судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, а саме позивачу суд присуджує з відповідача понесені ним і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Загальна сума заявлених позовних вимог складає 50729,59 гривень, загальна сума задоволених позовних вимог складає 47494,59 гривень, що складає 93,62 % ціни позову.

При таких обставинах з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» стягуються судові витрати у сумі 474,93 гривень.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 529, 610, 611, 617, 1054 ЦК України, ст.ст. 11, 79, 88, 197, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (Україна, 04053, м. Київ, вул. Артема 15 на розрахунковий рахунок № 29098126670042 у відділенні ПАТ КБ «Надра» Харківське РУ, МФО 380764, код ЄДРПОУ 20025456) заборгованість за кредитним договором 6/4/33/2007/980-К/349 від 10 жовтня 2007 року у сумі 47494 (сорок сім тисяч чотириста девяносто чотири) гривень 59 (пятдесят девять) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (Україна, 04053, м. Київ, вул. Артема 15 на розрахунковий рахунок № 29098126670042 у відділенні ПАТ КБ «Надра» Харківське РУ, МФО 380764, код ЄДРПОУ 20025456) судовий збір у сумі 474 (чотириста сімдесят чотири) гривень 93 (девяносто три) копійки.

Відповідачем, який не приймав участі у розгляді справи, протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення, відповідно до вимог ст. 229 ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене іншими особами, які брали участь у розгляді справи до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Іншими особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: