Рішення № 36518610, 30.12.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22-ц/790/795313 Головуючий 1 інстанції

Справа № 2023/4685/2012 Коваленко О.А.

Категорія: відшкодування шкоди Доповідач- Гальянова І.Г.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2013 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого-судді: Гальянової І.Г.

суддів: Колтунової А.І.

Костенко Т.М.

при секретарі: Сватенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Куп»янського міськрайонного Харківської області від 23 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА :

09 жовтня 2012 року позивач звернулась у суд з позовом в якому просила стягнути з відповідача на її користь 1750 грн. коштів, отриманих нею за договором найму, 1249, 50 грн. коштів, витрачених нею на ремонт найманої квартири, 187, 15 коп. витрат, пов»язаних з лікуванням , а також моральну шкоду, розмір якої визначає у 3000 грн. .

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 11.08.2012 року між нею та відповідачем було укладено договір найму належного їй житла, а саме: однокімнатної квартири АДРЕСА_1 строком з 11.08.2013 року по 11.02.2013 року та за домовленістю на виконання цього договору вона передала відповідачу 2100 грн. як плату за шість місяців проживання у цій квартирі, про що відповідач надала розписку.

Позивач також зазначає на те, що відповідач наполягала на проведенні ремонту в цій квартирі, у зв»язку з чим вона переклеїла шпалери ,змінила розетки та вимкачі , на що витратила 1249, 50 грн. .

Як на підставу своїх вимог позивач зазначає, що 08.09.2012 року в присутності її родичів відповідач безпідставно посварилась з нею і безпідставно позбавила її можливості в подальшому користуватись найманим житлом, після чого вона вимушена була переїхати на інше місце проживання та фактично проживала в найманій квартирі з 11.08. 2012 року по 09.09.2012 року.

Позивач також зазначає, що внаслідок перенесеного стресу вона проходила лікування на що витратила 187, 15 грн. та вказаними діями відповідача їй спричинено моральну шкоду.

В судовому засіданні суду першої інстанції позивач та її представник підтримали вказані позовні вимоги та просила їх задовольнити, при цьому пояснили, що грошові кошти в сумі 2100 грн. відповідач отримала за шість місяців проживання в найманій квартирі з розрахунку 350 грн. на місяць.

Відповідач в судовому засіданні суду першої інстанції позовні вимоги позивача не визнала вважаючи їх необґрунтованими. Свої заперечення обґрунтовувала тим, що не просила позивача здійснювати ремонт в квартирі та цей ремонт остання провела без погодження з нею, а також тим, що позивач сама запропонувала їх гроші на погашення боргів за квартиру, а взамін вона надала їй в користування побутову техніку та посуд.

Відповідач також зазначила, що позивач її запросила 08.09.2013 року для сплати коштів за місяць коли і вияснилась пропажа її майна, у зв»язку з чим між ними виникла сварка та що сало підставою для її звернення до міліції.

Рішенням Куп»янського міськрайонного суду Харківської області від 23 жовтня 2013 року позовні вимоги позивача задоволені частково. Суд стягнув з відповідача на її користь матеріальну шкоду в сумі 2999, 50 грн. та судові витрати у справі в сумі 214 грн. 60 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове рішення. яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невідповідністю висновків суду обставинам справи та наявним у справі доказам. Відповідач зазначає, що не згодна з висновком суду про те, що в момент укладення договору нею від позивача були отримані гроші за проживання в зазначеній квартирі та зазначає, що ці кошти були отримані на погашення боргів за квартиру, а вона на цю суму надала їй в користування належні їй побутову техніку, посуд .Апелянт також зазначає, що суд не встановив яким способом вона виселила позивача з найманого житла та вказує, що позивач сама вивезла речі без її участі та нею в судовому засіданні було запропоновано позивачу повернути її майно, а вона їй поверне грошові кошти.

Заслухавши доповідь судді, пояснення відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку,що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 1750 грн. коштів, отриманих нею за договором найму, 1249, 50 грн. коштів, витрачених нею на ремонт найманої квартири суд виходив з їх доведеності.

Однак повністю погодитись з такими висновками суду не можна.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що 11 серпня 2012 року між сторонами було укладено письмовий договір найму зазначеної квартири строком на шість місяців з 11.08.2012 року по 11.02.2013 року. Відповідно до умов договору позивач зобов»язувалась сплачувати комунальні платежі та слідкувати за придатністю житла , яке знаходиться у придатному стані ( а.с.4).

Матеріали справи також свідчать про те, що відповідач є власницею зазначеної квартири ( а.с. 51).

Як свідчить розписка , ОСОБА_4 отримала від позивача в день укладення вказаного договору найму 2100 грн. ( а.с.49).

Згідно до вимог ч.1 ст. 810 ЦК України, за договором найму житла одна сторона- власник житла ( наймодавець) передає або зобов»язується передати другій стороні ( наймачеві ) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Вказані обставини справи та вимоги зазначеної норми матеріального права свідчать про те, що між сторонами виникли договірні правовідносини, пов»язані з наймом житла.

Частина 3 ст. 815 ЦК України передбачає зобов»язання наймача своєчасно вносити плату за житло .

В ч.1 ст. 825 ЦК України встановлено право наймача у будь-який час відмовитись від договору найму, письмово попередивши про це наймодавця за три місяці. Якщо наймач звільнив помешкання без попередження, наймодавець має право вимагати від нього плату за користування житлом за три місяці, якщо доведе, що він не міг укласти договір найму житла на таких самих умовах з іншою особою.

Матеріали справи свідчать про те, що підставою для дострокового розірвання зазначеного вище договору найму слугував виниклий між сторонами конфлікт та ініціаторами розірвання такого договору були позивач та відповідач , тобто сторони договору .

За таких обставин судова колегія погоджується з висновком суду щодо стягнення з відповідача на користь позивача зайво отримані за цим договором кошти в сумі 1750 грн.

При цьому судова колегія не приймає до уваги доводи відповідача, щодо сплату позивачем таких коштів в рахунок погашення виниклої на час укладання договору найму заборгованості за комунальні послуги, оскільки виплата такої заборгованості позивачем- договором не була передбачена, як і не передбачені інші сплати позивачем за наймане нею житлове приміщення, крім комунальних платежів. Доказів, які б свідчили, що між сторонами виникли інші, ніж передбачені зазначеним договором правовідносини , відповідач суду не надала, як і не спростувала доводи позивача щодо сплати нею таких коштів за весь час дії договору - за шість місяців з розрахунку 350 грн. на місяць .

Між тим, судова колегія не може погодитись з висновком суду щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат, пов»язаних з проведенням нею поточного ремонту в зазначеному житловому приміщенні, як відшкодування спричиненої відповідачем позивачу матеріальної шкоди, оскільки судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що між сторонами виникли саме договірні правовідносини, пов»язані з наймом житла .

Частина 1 ст. 819 ЦК України передбачає обо»язок наймача здійснювати поточний ремонт житла . При цьому позивач не надала суду доказів, які б свідчили про необхідність проведення такого ремонту, оскільки відповідно до умов вказаного договору, наймане приміщення передавалось позивачу в належному для проживання стані.

За таких обставин, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 1249, 50 грн. коштів, витрачених нею на ремонт найманої квартири, відсутні.

За таких обставин рішення суду в цій частині підлягає скасуванню як таке, що ухвалено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального права та невідповідності висновків суду обставинам справи та наявним у справі доказам, з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог в цій частині з зазначених вище підстав.

В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню його без змін.

Керуючись ст.ст.303,309, 316, 319, 218 ЦПК України, судова колегія ,-

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Змінити рішення Куп»янського міськрайонного Харківської області від 23 жовтня 2013 року, скасувавши його в частині стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 матеріальної шкоди в сумі 2999, 50 грн..

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 зайво отримані кошти за договором найму в сумі 1750 грн. .

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_4 матеріальної шкоди в сумі 1249, 50 грн. , ОСОБА_5 відмовити

Зменшити загальний розмір стягнутих з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 грошових коштів до 1964 грн. 60 коп.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий, суддя:

Судді :