Рішення № 36513949, 23.12.2013, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/732/13- ц

пр.№ 2/464/560/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.12.2013 рокуСихівський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Шашуріної Г.О.,

за участю секретаря Причини О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради, Львівське комунальне підприємство «Дністер» про усунення перешкод в користуванні горищем,-

в с т а н о в и в:

позивачі звернулись до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є власниками квартири АДРЕСА_1. Право власності в порядку приватизації вони набули в 2009 році. ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 є власниками квартири № 3 в цьому ж будинку. Право власності в порядку приватизації вони набули в 2002 році. Будинок, в якому вони проживають є триквартирним. Власником квартири № 1 є відповідачі ОСОБА_7 і ОСОБА_8 Всі квартири розташовані на першому поверсі будинку. В будинку також є горище, котре складається із коридорів (під літ. III і IV) а також двох приміщень (під літ. 4-1 і 5-1). Вхід на горище здійснюється з окремої сходової клітки (під літ. II), котра веде на вулицю. ОСОБА_9 сходова клітка відповідно до листа Сихівської РА ЛМР від 21.12.2012 року знаходиться в спільному користуванні мешканців їх будинку. Вказували, що до 90-х років на горищі також розташовувались ще дві квартири. Однак у зв'язку з аварійним станом будинку, мешканців даних квартир було відселено. Проте після відселення капітальний ремонт будинку так і не проводився, а тому будинок на сьогодні залишається в незадовільному технічному стані. Після відселення мешканців з другого поверху, відповідачі без будь-яких підстав зайняли горище і використовують його одноосібно як житлове приміщення. Вони перекрили позивачам доступ до нього, оскільки утримують в себе ключі від дверей сходової клітки, котра веде на горище. На горищі вони утримують домашні речі (меблі, одяг) та домашню тварину. Стверджували, що внаслідок експлуатації горища в квартирі № 3 в приміщенні під літ. 3-2 прогнулась стеля і на ній утворились тріщини. В квартирі № 2 в приміщенні кухні під літ. 2-3 також з'явились тріщини. Крім того, капітального ремонту потребує покрівля. Зазначали, що з приватизацією квартир, вони набули право спільної власності на горище. Тому перешкоджання в користуванні даними приміщеннями порушує їх право власності. Тим більше, що експлуатація приміщень другого поверху як житлових приміщень створює загрозу для цілісності будинку. З урахуванням наведеного, просили суд зобов'язати відповідачів не чинити їм перешкод в користуванні горищем будинку по вул. Бузковій, 5 в м. Львові та звільнити приміщення горища будинку від належного їм майна і домашніх тварин.

В судовому засіданні представник позивачів позов підтримав з підстав, наведених у заяві, просив вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_7 та його представники в судовому засіданні позов не визнали. Зазначали, що будинок № 5 по вулиці є одноповерховий із мансардою. На першому поверсі розташовуються три квартири, а на другому поверсімансарді житлові приміщення квартир №5 та № 6. Після відселення мешканців квартир другого поверху, ОСОБА_9 та її внук і спадкоємець ОСОБА_7 на протязі більше 23 років користувалися і володіли приміщеннями мансарди будинку № 5 по вулиці Бузковій, а саме: житловим приміщенням площею 16,70 кв.м., позначеним літ. « 5-1»; житловим приміщенням площею 26,0 кв.м., позначеним літ. « 6-1»; сходовою кліткою площею 2,70 кв.м., позначеною літ. «II»; коридором площею 6,60 кв.м., позначеним літ. «III»; коридором площею 5,0 кв.м., позначеним літ. «IV»; сходовою кліткою-коридором площею 5,30 кв.м., позначеною літ. «І». Стверджували, що сходова клітка площею 2,70 кв.м. та сходова клітка-коридор площею 5,30 кв.м. є внутрішньоквартирними сходами та внутрішньоквартирним коридором, й не належать до категорії допоміжних приміщень будинку (загальнобудинкових сходових кліток, загальнобудинкових коридорів, холів тощо). Згідно з викопіровкою з поверхового плану АДРЕСА_2 від 10.11.2005 року, посвідченою ЛКП «Дністер» Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, що визначає поверховий план квартири АДРЕСА_3, квартира складається із приміщень, розташованих на першому поверсі (коридору площею 5,30 кв.м. під літ. « 1» і приміщень площею 13,00 кв.м. під літ. « 1-1», площею 25,30 кв.м. під літ. « 1-2», площею 8,00 кв.м. під літ. « 1-3», площею 1,10 кв.м. під літ. « 1-4») та приміщень мезоніну. При цьому, зазначений коридор пронумерований арабською цифрою, тобто у відповідності до приписів Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна його визначено як внутрішньоквартирний. Вказували, що ділянки горища другого ярусу будинку відносяться до аварійних, не придатних до нормальної експлуатації] тому вказані ділянки горища, як простір між поверхнею покриття (даху), зовнішніми стінами і перекриттям верхнього поверху, не можуть забезпечувати експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (себто свого функціонального призначення), відтак не належать до допоміжних приміщень житлового будинку № 5 по вулиці Бузковій у м. Львові. Просили в задоволенні позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_8 в судове засідання не зявилася, про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Треті особи явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили.

З урахуванням наведеного, суд вважає за можливе на підставі ст. 169 ЦПК України проводити розгляд справи за відсутності сторін, що не зявилися.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, зясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є власниками квартири АДРЕСА_4, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 17.03.2009 року № 22181790. ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 є власниками квартири АДРЕСА_5, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав від 04.10.2010 року № 27523535. Власником квартири АДРЕСА_6 є відповідач ОСОБА_7 згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 31.01.2007 року № 13411936.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 Цивільного Кодексу України власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Відповідно до ч. 1 ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Згідно ч. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитках є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку. Допоміжні приміщення передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Конституційний суд України в п.п.1 рішення № 4-рп від 02.03.2004 року надав офіційне тлумачення положень ч. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», де зазначив, що допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні тощо) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.

Згідно з рішенням Конституційного суду України №14-п/2011 від 09.11.2011 року власники квартир дво -або багатоквартирних житлових будинків та житлових приміщень у гуртожитках незалежно від підстав набуття права власності на такі приміщення, є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.

Відповідно до листа Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради від 24.12.2012 року № 34-2328 будинок по вул. Бузковій, 5 складається з трьох приватизованих квартир, які знаходяться на першому поверсі. Інформація про ліквідацію квартир № 4 та № 5 з відселенням мешканців в інвентаризаційних справах відсутня. На другому поверсі знаходиться горище без житлових приміщень. Коридор із сходовою кліткою площею 7,0 кв.м. призначений для входу на горище і перебуває у загальному користуванні всіх мешканців будинку.

Згідно з листом Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради від 19.08.2013 року № 34-1634 розпорядження голови районної адміністрації від 19.08.2013 року № 377 ОСОБА_7 зобовязано в термін до 15.09.2013 року демонтувати самочинно встановлені двері, які обмежують доступ до місць загального користування мансардного поверху будинку по вул. Бузковій, 5 у м. Львові.

Із матеріалів технічної інвентаризації вбачається, що будинок № 5 по вулиці Бузковій (раніше - будинок по вулиці Мещанской, 141 та по вулиці Захарова, 5) - 1900 року побудови, одноповерховий із мансардою. Згідно з технічним паспортом 1900 року вказаний будинок складався із 5 однокімнатних квартир та 2 кухонь. Від часу побудови будинок був фактично двоповерховий: перший поверх та поверх мезоніну/мансарди. Відповідно до інвентаризаційної справи, наявність мезоніну/мансарди зазначено станом на: 1900 рік, 1948 рік.

Відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 року № 127 та п. 1 Збірника укрупнених показників вартості відтворення функціональних об'єктів-аналогів для оцінки малоповерхових будинків, будівель та споруд, який є додатком до п. 2 до наказу Фонду державного майна України та Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 23.12.2004 року № 2929/227, мезонін - надбудова над спільним дахом житлового будинку, площа якої є меншою, ніж площа розташованого нижче поверху.

Згідно п. 1.2 Положення про порядок підготовки, погодження документів для оформлення дозволів на проведення переобладнання горищ на мансардні поверхи або надбудов у житлових будинках з метою ремонту дахів та збільшення житлової площі будинків на території м. Львова, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 06.07.2007 року № 442, мансарда - горищне приміщення, розміщене у габаритах даху будинку яке використовують як житло, так і для господарських потреб та яке забезпечене зовнішніми утепленими огороджуючими конструкціями; мезонін - житлова надбудова над частиною житлового будинку яка поєднана архітектурно і конструктивно з дахом будинку.

Із поверхового плану, складеного Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації 06.12.1952 року, вбачається, що будинок складався з 2 поверхів. На першому поверсі розташовувалися:

-квартира № 1 (включала: кухню площею 13,00 кв.м., позначену літ. « 1-1»; житлове приміщення площею 25,30 кв.м., позначене літ. « 1-2»; кладову площею 8,00 кв.м., позначену літ. « 1-3»; кладову площею 1.10 кв.м., позначену літ. « 1-4») сходова клітка площею 5,30 кв.м., позначена літ. «І»);

-квартира № 2 (включала: тамбур площею 5,40 кв.м., позначений літ. « 2-1»; кладову площею 2,60 кв.м., позначену літ. « 2-2»; кухню площею 16,80/18,10 кв.м., позначену літ. « 2-3»; житлове приміщення площею 23,20 кв.м., позначене літ. « 2-4»)

-квартира №3 (включала: тамбур площею 3,00 кв.м., позначений літ. « 3-1»; житлове приміщення площею 24,50/24,30 кв. м., позначене літ. « 3-2»).

Згідно з поверховим планом будинку кожна із розташованих на першому поверсі квартир мала окремий вихід у двір: квартира № 1 - із коридору під літ. «І»; квартира № 2 - із приміщення під літ. « 2-1»; квартира № 3 - із приміщення під літ. « 3-1».

На другому поверсі (мансарді) зазначеного будинку розташовувалися дві інші квартири: квартира № 5 (житлове приміщення площею 16,70 кв.м., позначене літ. « 5-1») і квартира № 6 (житлове приміщення площею 26,0 м. кв., позначене літ. « 6-1»); сходова клітка площею 2,70 м. кв., позначена літ. «II»; два коридори: площею 6,60 кв. м., позначений літ. «ІІІ», і площею 5,0 кв.м., позначений літ. «IV», та простір горища. Міжповерхова сходова клітка (сходовий марш) під літ. «II» площею 2,70 кв. м. слугувала мешканцям квартир № 5 і № 6 для спуску на рівень першого поверху. Сходова клітка - коридор під літ. «І» слугував мешканцям квартир № 1, 5, 6 для виходу у двір.

Відтак, у відповідності до норм Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, зазначений коридор був коридором спільного користування мешканців квартир № 1, 5, 6 та не належав до загальнобудинкових коридорів.

З наведеного вбачається, що згідно з матеріалами технічної інвентаризації на другому поверсі (мезоніні/мансарді) будинку № 5 по вулиці Бузковій розташовані житлові приміщення. Зазначене спростовує твердження, викладені у листі Сихівської районної адміністрації від 21.12.2012 року № 34-2328 щодо знаходження на другому поверсі будинку горища без житлових приміщень. Крім того, вказаний висновок районної адміністрації суперечить наведеним у цьому ж листі твердженням, що інформація про ліквідацію квартир № 4 і № 5 з відселенням мешканців в інвентаризаційних справах відсутня.

Окрім того, в будинковій книзі будинку № 5 по вул. Бузковій (Мещанской, Захарова) у м. Львові є покликання на рішення виконавчого комітету Ленінської ОСОБА_10 народних депутатів від 29.05.1978 року № 370 «Про затвердження списку наявності підвальних квартир та ветхих будинків на території Ленінського району», відповідно до якого було вирішено затвердити списки підвальних квартир та ветхих будинків, що знаходилися на балансі місцевих ОСОБА_10 станом на 01.05.1978 року та райжитлоуправлінню разом з житлово-експлуатаційними конторами, квартирно-житловим сектором здійснювати контроль за відселенням сімей із ветхих будинків згідно списку.

При цьому, з Списку ветхих будинків на території Ленінського району станом на 01.05.1978 року, який є додатком № 2 до рішення виконкому Ленінської ОСОБА_10 народних депутатів від 29.05.1978 року № 370, вбачається, що будинок по вул. Захарова, 5 було включено до зазначеної категорії ветхих будинків.

Судом встановлено, що після відселення мешканців квартир другого поверху, ОСОБА_9, яка померла 08.03.1997 року, та її внук і спадкоємець ОСОБА_7 на протязі тривалого періоду часу, більше 23 років, користувалися і володіли приміщеннями мезоніну/мансарди будинку № 5 по вулиці Бузковій, а саме: житловим приміщенням площею 16,70 кв.м., позначеним літ. « 5-1»; житловим приміщенням площею 26,0 кв.м., позначеним літ. « 6-1»; сходовою кліткою площею 2,70 кв.м., позначеною літ. «II»; коридором площею 6,60 кв.м., позначеним літ. «III»; коридором площею 5,0 кв.м., позначеним літ. «IV»; сходовою кліткою-коридором площею 5,30 кв.м., позначеною літ. «І».

Із матеріалів технічної інвентаризації, а саме інвентаризаційної справи по споруді за адресою: м. Львів, вулиця Бузкова, № 5, складеної Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», вбачається, що мешканці інших квартир будинку, зокрема, квартир № 2 та № 3, на протязі зазначеного періоду не користувалися приміщеннями мезоніну/мансарди, не мали до них вільного доступу, оскільки вихід на рівень мансарди здійснювався (та здійснюється) із коридору квартири № 1, яка належить відповідачу.

У відповідності до приписів Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, сходова клітка площею 2,70 кв.м. та сходова клітка-коридор площею 5,30 кв.м. є внутрішньоквартирними сходами та внутрішньоквартирним коридором, й не належать до категорії допоміжних приміщень будинку (загальнобудинкових сходових кліток, загальнобудинкових коридорів, холів тощо).

Згідно з додатком 10 до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, квартира - сукупність житлових та допоміжних приміщень, які мають окремий вихід на сходову клітку, коридор або в двір; житлова кімната - частина квартири, відокремлена від інших приміщень (кімнат) перегородками (внутрішніми стінами), призначена для проживання, відпочинку тощо.

Відповідно Додатку Б (обов'язковому) до Державних будівельних норм України ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення», квартира - комплекс взаємопов'язаних приміщень, використовуваних для проживання однієї сім'ї різного чисельного складу або однієї людини, який включає (як мінімум): житлову (житлові) кімнату, кухню, ванну кімнату (душову), вбиральню (або суміщенийсанвузол), передпокій, комору чи вбудовану шафу; квартира у двох рівнях - квартира, житлові та підсобні приміщення якої розміщені на двох суміжних поверхах і об'єднані внутрішньоквартирними сходами.

В силу п. 2.22 зазначених ДБН В.2.2-15-2005, у квартирах повинні бути передбачені такі приміщення: житлові кімнати і підсобні (/допоміжні) приміщення - кухня, передпокій, санвузли, внутрішньоквартирні коридори, вбудовані комори, антресолі, літні приміщення тощо.

Відповідно до п. 6.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, площі допоміжних приміщень будинку (сходових кліток, загальнобудинкових коридорів, холів тощо) до площ квартир не включаються.

Водночас, із даних Розрахункової книжки по оплаті за квартиру та комунальні послуги на 2001-2002 роки (квартиронаймач ОСОБА_11); договору про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території від 14.08.2002 року між ЛКП «Дністер» та ОСОБА_7, укладеного на строк до 14.08.2007 року; оплачених квитанцій про внесення комунальних послуг: № 133 від 13.02.2003 року, № 4 від 02.04.2003 року, № 54 від 04.09.2003 року, № 80 від 15.09.2003 року та ін.; договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 19.03.2008 року між ЛКП «Дністер» та ОСОБА_11; листа ЛКП «Дністер» від 18.03.2013 року № 94 слідує, що нарахування послуги з утримання будинків та прибудинкових територій за адресою: АДРЕСА_7 в період з 2001 року по 30.11.2012 року проводилося за розрахунковою площею 52,7 м. кв., тобто загальна площа вказаної квартири 47,4 кв.м. (згідно з технічним паспортом на приватизовану квартиру, складеного 16.03.1995 року Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації) включала 5,3 кв.м. сходової клітки-коридору. Таким чином, ЛКП «Дністер» на протязі вказаного періоду визначало зазначений коридор як внутрішньоквартирний.

Наведене підтверджується викопіровкою з поверхового плану АДРЕСА_2 від 10.11.2005 року, посвідченою ЛКП «Дністер», що визначає поверховий план квартири АДРЕСА_3. Згідно з вказаним поверховим планом, квартира складається із приміщень, розташованих на першому поверсі (коридору площею 5,30 кв.м. під літ. « 1» і приміщень площею 13,00 кв.м. під літ. « 1-1», площею 25,30 кв.м. під літ. « 1-2», площею 8,00 кв.м. під літ. « 1-3», площею 1,10 кв.м. під літ. « 1-4») та приміщень мезоніну. При цьому, зазначений коридор пронумерований арабською цифрою, тобто у відповідності до приписів Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна його визначено як внутрішньоквартирний, оскільки п. 8 Інструкції встановлює, що нумерація житлових і допоміжних приміщень квартири виконується арабськими цифрами окремо по кожній квартирі (приміщенню) у порядку руху за годинниковою стрілкою, починаючи від входу.

Крім того, наявні у матеріалах справи письмові докази дають підстави стверджувати, що ділянки горища другого ярусу будинку відносяться до аварійних, не придатних до нормальної експлуатації, тому вказані ділянки горища, як простір між поверхнею покриття (даху), зовнішніми стінами і перекриттям верхнього поверху, не можуть забезпечувати експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (тобто свого функціонального призначення), відтак не належать до допоміжних приміщень житлового будинку № 5 по вулиці Бузковій у м. Львові. Зазначене обґрунтовується наступним.

Із підпункту 1.3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 4-рп/2004 від 02.03.2004 року у справі за конституційним зверненням ОСОБА_12 та інших громадян про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1, 10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) вбачається, що питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.

У мотивувальній частині Ухвали Конституційного Суду України № 46-у/2004 від 12.05.2004 року про відмову у задоволенні клопотання народного депутата України ОСОБА_13 про роз'яснення Рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 року встановлено, що предметом розгляду КСУ були питання, що стосуються набуття громадянами права спільної власності на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків при приватизації квартир (кімнат у квартирах). Саме в цьому аспекті КСУ дано офіційне тлумачення відповідних положень Закону. Питання про тлумачення терміну «допоміжні приміщення» Конституційний Суд України не вирішував, оскільки в конституційних поданні і зверненні воно не порушувалося. Тому наведений у підпункті 1.1 резолютивної частини Рішення перелік допоміжних приміщень «підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін» не є офіційним тлумаченням терміна «допоміжні приміщення» та інших термінів, що вживаються у законах, які згадані у клопотанні народного депутата України ОСОБА_13

Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» не визначено вичерпного переліку допоміжних приміщень, переліку приміщень, які слід відносити до допоміжних, критеріїв віднесення тих чи інших приміщень до допоміжних, а горища взагалі не включені до наведеного переліку.

На думку Конституційного Суду України, правова характеристика спільного майна власників квартир конкретизована у Законі України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (абзац другий підпункту 4.3 пункту 4 мотивувальної частини зазначеного Рішення КСУ від 02.03.2004 року № 4-рп/2004).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими Наказом Державного комітету України з питань житлово- комунального господарства від 17.05.2005 року № 76, Додатком Б до Державних будівельних норм України ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення» (в редакції Зміни № 1 ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення», затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 23.07.2008 року № 339, та чинної на момент виникнення спірних правовідносин) допоміжними приміщеннями багатоквартирного будинку є приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку.

Тому, в кожному конкретному випадку слід оцінювати цільове призначення приміщення для експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку, що є визначальним критерієм для віднесення вказаного приміщення до допоміжного. Таким чином, з наведеного вбачається, що Законом встановлено визначальний критерій для віднесення приміщень до допоміжних, а саме - цільове призначення цих приміщень для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку.

Наведене узгоджується з позицією Конституційного Суду України, визначеною у Рішенні Конституційного Суду України № 14-рп/2011 від 09.11.2011 року у справі № 1-22/2011 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_14 щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». Відповідно до п. 4 мотивувальної частини вказаного рішення, за законодавством України допоміжне приміщення у дво- або багатоквартирному будинку гуртожитку має своє функціональне призначення, яке полягає у забезпеченні експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців. Принагідно слід зазначити, що в силу ст. 69 Закону України «Про Конституційний Суд України», рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання на всій території України.

Аварійний стан даху в спірному будинку стверджується наявними в матеріалах належними та допустимими доказами: технічним паспортом на будівлю по вул. Захарова, 5, літ. А1, складеним 19.11.1969 року; допоміжною таблицею визначення зносу будівель по технічному стану конструктивних елементів; інвентаризаційною справою будівлі по вул. Бузковій, 5; технічним описом и визначенням зносу Допоміжної таблиці № 1 для визначення зносу будівель по технічному стану конструктивних елементів та переоцінці (оцінці) від 26.07.1971 року; актом загального огляду житлового будинку № 5 по вул. Захарова станом на 20.09.1981 року; довідкою про належність та технічний стан житлового будинку та площі земельної ділянки на 20.10.1984 року; рішенням виконавчого комітету Ленінської ОСОБА_10 народних депутатів від 29.05.1978 року № 370 «Про затвердження списку наявності підвальних квартир та ветхих будинків на території Ленінського району»; рішенням виконавчого комітету Ленінської ОСОБА_10 народних депутатів від 11.02.1986 року № 122 «Про технічний стан будинків»; актом огляду технічного стану покрівлі житлового будинку по вул. Бузкова, 5 від 24.10.2012 року, складеним ЛКП «Дністер»; листом Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради від 15.03.2013 року № 34-471.

Визнається вказаний факт і сторонами, а тому в силу положень ч. 1 ст. 61 ЦПК України не підлягає доказуванню.

Таким чином суд приходить до висновку, що технічний стан окремих ділянок конструкцій даху і покрівлі (покриття даху, дахових конструкцій) та горищного перекриття ділянок горища другого ярусу будинку - аварійний, непридатний до нормальної експлуатації; несуча здатність окремих ділянок конструктивних елементів даху недостатня для подальшої експлуатації елементів споруди, вказані конструкції потребують повної заміни.

Відповідно до підпункту 4.13 Правил обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації будівель і споруд, затверджених Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України та Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27.11.1997 року № 32/288, ознаками не придатного для експлуатації стану конструкції є: конструкція перевантажена або мають місце дефекти та пошкодження, які свідчать про зниження її несучої здатності; ознаки аварійного стану конструкції наступні: те саме, що і за станом конструкції не придатним для експлуатації, але на основі перевірних розрахунків та аналізу дефектів і пошкоджень неможливо гарантувати цілісність конструкцій на період підсилення, особливо якщо можливий «крихкий» характер руйнування; необхідно вивести людей із зони можливого обвалення, виконати негайне розвантаження, вжити інших заходів безпеки.

Згідно з таблицею 5.1 Стандарту житлово-комунального господарства України «Житлові будинки. Правила визначення фізичного зносу житлових будинків. СОУ ЖКГ 75.11-35077234.0015:2009», затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 03.02.2009 року № 21, при фізичному зносі 81-100% й оцінці технічного стану «непридатний» загальна характеристика технічного стану наступна: елементи будинку знаходяться у зруйнованому стані, при зносі 100% залишки елемента повністю ліквідовані. Відповідно до таблиць фізичного зносу конструкцій і елементів житлових будинків вказаного Стандарту, при фізичному зносі більше 61% конструкцій дерев'яних перекриттів (таблиці 6.5.1, 6.5.2), дахів, покрівель (таблиці 6.8, 6.9) обсяг відновлювальних робіт передбачає повну заміну відповідно перекриття, конструкцій даху, покрівлі.

Відповідно до додатку Б Державних будівельних норм України В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення», горище - це простір між поверхнею покриття (даху), зовнішніми стінами і перекриттям верхнього поверху.

За таких обставин, з огляду на наявні в матеріалах справи письмові докази, ділянки горища другого ярусу будинку відносилися до аварійних, не придатних до нормальної експлуатації, враховуючи невідповідність технічного стану покриття даху, дахових конструкцій, горищного перекриття, а також беручи до уваги те, що простір між поверхнею покриття (даху), зовнішніми стінами і перекриттям верхнього поверху (горище) не може забезпечувати експлуатацію будинку та побутове обслуговування мешканців, даний простір ділянок горища другого ярусу будинку не може бути віднесений до категорії допоміжних приміщень.

Тобто, з огляду на аварійний, не придатний до нормальної експлуатації стан покриття даху, дахових конструкцій, горищного перекриття, вбачається, що простір між поверхнею покриття (даху), зовнішніми стінами і перекриттям верхнього поверху (горище/ділянки горища другого ярусу будинку) не може забезпечувати експлуатацію будинку та побутове обслуговування мешканців, а відтак даний простір не може бути віднесений до категорії допоміжних приміщень. Ділянки горища, що перебувають у стані аварійному, не придатному до нормальної експлуатації, не можуть використовуватись згідно із призначенням, не можуть забезпечувати належне функціонування й експлуатацію жилого будинку та побутове обслуговування мешканців. Такі ділянки горища не можуть виконувати цільового призначення по забезпеченні експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців.

Відтак, відповідно до ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, ДБН України, нормативних документів з оцінки технічного стану, паспортизації, безпечної та надійної експлуатації будівель і споруд, Стандарту житлово-комунального господарства України «Житлові будинки. Правила визначення фізичного зносу житлових будинків. СОУ ЖКГ 75.11-35077234.0015:2009», такі ділянки горища, як простір між поверхнею покриття, зовнішніми стінами і перекриттям верхнього поверху, за своїм цільовим призначенням не забезпечують експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців, не носять характеру й не можуть вважатися допоміжними приміщеннями, приміщеннями загального користування. За таких обставин, застосування положень ст.ст. 1, 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», Рішення Конституційного Суду України № 4-рп/2004 від 02.03.2004 року на спірні правовідносини не поширюється, оскільки ділянки горища, як простору між поверхнею покриття, зовнішніми стінами і перекриттям верхнього поверху, що перебувають в аварійному стані, не відносяться до допоміжних приміщень житлового будинку.

Не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та не обґрунтовані належними та допустимими доказами й твердження позивачів, що внаслідок експлуатації горища в квартирі № 3 в приміщенні під літ. 3-2 прогнулась стеля і на ній утворились тріщини; в квартирі № 2 в приміщенні кухні під літ. 2-3 також з'явились тріщини; що експлуатація приміщень другого поверху як житлових приміщень створює загрозу для цілісності будинку; а також, що саме експлуатацією приміщень другого поверху як житлових приміщень створюється загроза для цілісності будинку.

З огляду на наведене, вимоги позивачів про усунення перешкод у користуванні горищем задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 382, 386 Цивільного Кодексу України, ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», рішенням Конституційного суду України №14-п/2011 від 09.11.2011 року, рішенням Конституційного суду України № 4-рп від 02.03.2004 року, Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 року № 127, ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення», Стандартом житлово-комунального господарства України «Житлові будинки. Правила визначення фізичного зносу житлових будинків. СОУ ЖКГ 75.11-35077234.0015:2009», ст.ст. 10, 60, 88, 169, 208, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

в задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради, Львівське комунальне підприємство «Дністер» про усунення перешкод в користуванні горищем - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м. Львова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення або отримання його копії.

Суддя: