Постанова № 36501605, 27.12.2013, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/5764/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2013 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мартишева Т. О.

при секретарі Круговій Ю.С.,

за участю

позивача

представника відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов*язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах,-

ВСТАНОВИВ:

6 серпня 2013 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідача - УПФУ в м.Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області, в якому зазначила, що 25 лютого 2013 року у зв*язку з досягненням пенсійного віку вона звернулась до відповідача по справі із заявою про призначення пільгої пенсії з 11 жовтня 2012 року. 10 травня 2013 року Комісією при ГУПФУ в Донецькій області з питань підтвердження стажу роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах було відмовлено у зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи з 25 липня 1978 року по 21 червня 1986 року в якості машиніста електромостового крану сталепроволочного цеху в Одеському сталепрокатному заводі ім. Джержинського. Рішенням відповідача від 23 травня 2013 року відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком 2 у зв*язку з відсутністю документів, що підверджують зайнятість у травильних, термічних та волочильних відділеннях, до пільгового стажу не зараховано період роботи з 25 липня 1978 року по 21 червня 1986 року в Одеському сталепрокатному заводі ім. Джержинського (після реорганізації - ЗАТ "Стальметиз") на посаді машиніста електромостового крану сталепроволочного цеху. Позивач вважає таке рішення незаконним, оскільки, на її думку, пільговий характер виконуваної нею роботи підтверждується трудовою книжкою, оригінал якої було нею надано відповідачу. Просила визнати неправомірним рішення комісії про відмову у зарахуванні вказаного періоду роботи та скасувати його; визнати неправомірним та скасувати рішення відповідача щодо відмови в призначенні їй пільгової пенсії за Списком " від 23 травня 2013 року; зобов*язати відповідача зарахувати до її пільгового стажу за Списком 2 період роботи з 25 липня 1978 року по 21 червня 1986 року в Одеському сталепрокатному заводі ім. Джержинського (після реорганізації - ЗАТ "Стальметиз") на посаді машиніста електромостового крану сталепроволочного цеху; зобов*язати відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком 2 з 11 жовтня 2012 року, тобто, з моменту досягнення пенсійного віку.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з*явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, підтримує заявлені позовні вимоги (а.с. 28).

Представник відповідача - УПФУ в м.Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області, у судове засідання не з*явився, надав письмові заперечення проти позову, посилаючись на відсутність з позивачки ОСОБА_1 документів, що підтверджують її зайнятість у травильних, термічних і волочильних відділеннях, що передбачено Списком №2 Розділом VІІ "Виробництво метизів", п "а", затвердженим ОСОБА_2 Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173. Зазначив, що в архівній довідці №Ш-61а ід 14 січня 2005 року архіву Одеської обласної державної адміністрації, наданої позивачкою із заявою про призначення пільгової пенсії, лише підтверджено її стаж роботи з 25 липня 1978 року по 21 червня 1986 року в якості машиніста крану цеху сталевого дроту на Одеському сталепрокатному заводі ім. Дзержинського (ЗАТ "Стальметиз"). За таких умов відповідач вважає, що ОСОБА_1 не має пільгового стажу за Списком №2.

З*ясувавши позицію сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6-7), згідно копії трудової книжки БТ-1 №1457859 від 2 червня 1977 року на ім*я ОСОБА_3 (а.с. 9-16) з 25 липня 1978 року по 21 червня 1986 року працювала машиністом електромостового крану 3 розряду сталепроволочного цеху на Одеському сталепрокатному заводі ім. Дзержинського. Підстава прийняття на роботу - наказ 72 від 26 липня 1978 року, підстава звільнення - наказ 76 від 24 червня 1986 року.

Згідно архивної довідки № Ш-61 від 14 січня 2005 року архіву Одеської обласної державної адміністрації (а.с. 20), Одеський сталепрокатний завод ім. Дзержинського у 1994 році переіменовано у зв*язку з перетворенням в Одеське закрите акціонерне товариство "Стальметиз" ім. Дзержинського, у 2004 році - ліквідовано, що також вбачається з витягу з ЄДРПОУ Головного управління статистики в Одеській області (а.с. 18), архівної довідки Державного архиву Одеської області № У-1866а вд 18 жовтня 2013 року (а.с. 54), історичної довідки до фонду №Р-1947 ЗАТ "Стальметиз" ім. Дзержинського (а.с. 55-59).

Відповідно до довідки № Ш-61 від 14 січня 2005 року архіву Одеської обласної державної адміністрації (а.с. 19), за документами Державного архіву Одеської області встановлено, що в архівному фонді Одеський сталепрокатний завод ім. Дзержинського значиться ОСОБА_3 на посаді машиніста крану, наявні відомості про розмір її заробітку у 1978-1983р.р.

Згідно довідки архіву Одеської обласної державної адміністрації № Ш-61а від 14 січня 2005 року (а.с. 17), за документами Державного архіву Одеської області встановлено, що ОСОБА_1 працювала машиністом карну цеху стального дроту Одеського сталепрокатного заводу ім. Дзержинського з 25 липня 1978 року по 21 чрвня 1986 року (відомості взяті з особових рахунків по заробітній платі); згідно примітки, у наказах по особовому складу за 1978-1983р.р. відомостей про прийом та зарахування ОСОБА_1 не виявлено.

Як вбачається з повідомлення Головного управління Державної санітарно-епідеміологічної служби України в Одеській області № 0212207 від 5 липня 2013 року (а.с. 21) ОСОБА_1 сповіщено, що згідно наказу МОЗ України №614 від 13 грудня 2004 року санітарно-гігієнічна характеристика умов праці складається при підозрі у працівника професійного захворювання на запит спеціалізованого лікувального закладу. Питання про належність сталепроволочного цеху до волочильного виробництва вирішується адміністрацією підприємства. Також, такі відомості можуть бути надані органами Државної експертизи праці, що вбачається з повідомлення Головного управління Державної санітарно-епідеміологічної служби України в Одеській області № 0213832 від 16 жовтня 2013 року (а.с. 52).

Рішенням УПФУ в м.Костянтинівці та Костянтинівському районі в Донецькій області від 23 травня 2013 року (а.с. 8) ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно 13 п. "б" Закону України "Про пенсійне забезпечення" у зв*язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи за Списком 32. Як зазначено у рішенні, страховий стаж ОСОБА_4 складає 33 роки 07 місяців 16 днів (а.с. 8 зворот).

Згідно довідок Департаменту соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації № 05-12-494318125 від 30 жовтня 2013 року, № 05-05-5286/8418 від 8 листопада 2013 року (а.с. 68, 71, 75) матеріали атестації робочого місця за умовами праці машиніста електромостового крану стале-дротового цеху Одеського сталепрокатного заводу ім. Дзержинського на проведення експертизи з умов праці не надавалися інформації про її проведення у Державного експерта з умов праці немає.

Відповідно до архівної довідки Державного архіву Одеської області № С-2328 від 19 грудня 2013 року (а.с. 86), в особових рахунках з нарахування заробітної плати Одеського сталепрокатного заводу ім. Дзержинського значиться, що ОСОБА_1 з 25 липня 1978 року по 21 червня 1986 року працювала машиністом крану 3 розряду ЧМ-1 сталепроволочного цеху. Відомості про підтвердження зайнятості ОСОБА_1 у травильних, термічних і волочильних відділеннях не надані.

Згідно ст. 13 п. "б" Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці, - за списком 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

В силу ст. 100 п. "а" Закону України "Про пенсійне забезпечення" особам, які працювали до введення в дію цього закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.

Судом встановлено, що на момент трудової діяльності позивачки ОСОБА_1 в Одеському сталепрокатному заводі ім. Дзержинського згідно Списку № 2 виробництв та професій, затвердженого ОСОБА_2 Міністрів СРСР №1173 від 22 серпня 1956 року «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільговому розмірі», розділом VІІ - "Виробництво метизів", пунктом 1 - "Виробництво проволоки та каліброваного металу", підпунктом "а" було передбачено посаду - крановщики і тельферисти травильних, термічних та волочильних відділень. В той же час, згідно трудової книжки позивачки вона у період часу з 25 липня 1978 року по 21 червня 1986 року на Одеському сталепрокатному заводі ім. Дзержинського працювала в якості машиніста електромостового крану 3 розряду сталепроволочного цеху, тобто, запис у трудовій книжці не містить вказівки на її зайнятість у травильних, термічних і волочильних відділеннях.

В силу ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ОСОБА_2 КМУ від 12 серпня 1993 року №637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Як вбачається з матеріалів справи, архівні довідки, видані Державним архівом Одеської області, в тому числі на запит суду, підтвердили стаж роботи позивачки ОСОБА_1 з 25 липня 1978 року по 21 червня 1986 року в якості машиніста крану цеху сталевого дроту на Одеському сталепрокатному заводі ім. Дзержинського (ЗАТ "Стальметиз"); відомостей у підтвердження пільгового характеру роботи позивачки, даних атестації робочого місця суду не надано.

В силу ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб*єкта владних повноважень обов*язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що при розгляді заяви ОСОБА_1 від 25 лютого 2013 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 у відповідача не було передбачених законом підстав для її задоволення і доводи відповідача не були спростовані позивачем у ході судового розгляду, тому суд вважає за необхідне в задоволенні даного позову відмовити.

На підставі ст.ст. 13, 62, 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, ОСОБА_2 КМУ від 12 серпня 1993 року №637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", керуючись ст. 6, 71, 86, 94, КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов*язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах відмовити.

ОСОБА_2 може бути оскаржена в апеляційному порядку Донецького Апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя