Вирок № 36501479, 13.12.2013, Центральний районний суд м. Сімферополя

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 124/10494/13-к

13.12.2013 року м. Сімферополя

Центральний районний суд міста Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді - Федоренко Е.Р.,

при секретарі - Червяковій Ю.Ю.,

за участю прокурорів - Ісаєва М.Р., Шевцової Г.В.,

потерпілої - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

захисника - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Владивосток РФ, росіянина, громадянина України, з базовою вищою освітою, офіційно не одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: вироком Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 24.05.1995 року за ч.2 ст.142 КК України до 10-ти років позбавлення волі, звільненого по відбуттю строку покарання 11.12.2004 року;

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2, 08.07.2013 року приблизно о 17 годині 50 хвилин, знаходячись у приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», який розташований за адресою: АДРЕСА_2, вступив у злочинну змову з ОСОБА_4, спрямовану на відкрите викрадення чужого майна, після чого, діючи спільно і узгоджено, за єдиним з ОСОБА_4 злочинним наміром, керуючись корисливими спонуканнями, по заздалегідь розподіленим ролям, ОСОБА_2 підійшов до прилавку магазину, правою рукою схопивши сувенірну статуетку «Жаба» вартістю 75 грн., поклав її під вдягнену на ньому футболку. В цей час ОСОБА_4 підійшов до прилавку та правою рукою схопив сувенірну статуетку «Будда» вартістю 15 грн., яку тримав в руках. Продовжуючи реалізовувати свої злочинні дії, діючи за єдиним умислом з ОСОБА_4, ОСОБА_2, не реагуючи на прохання потерпілої ОСОБА_1 покласти статуетку на місце, вийшов з приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» та зник у невідомому напрямку. В цей час ОСОБА_4, відволікаючи потерпілу ОСОБА_1, залишався у приміщенні магазину. Приблизно через декілька хвилин, переконавшись, що ОСОБА_2 залишив приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», ОСОБА_4, поклавши сувенірну статуетку «Будда» у кишеню одягнених на ньому шортів, вийшов з приміщення магазину. Таким чином ОСОБА_4 сумісно з ОСОБА_2 відкрито викрали майно, що належить потерпілій ОСОБА_1, чим заподіяли останній матеріальну шкоду на загальну суму 90 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 у повному обсязі визнав вину у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення та пояснив, що 08 липня 2013 року зустрівся з ОСОБА_4, який є його сусідом, зайшли з ним в кафе-бар та випили пива. Потім пішки пішли в центр міста, вирішили зайти в бар на вул. Пушкіна. Зайшовши у якесь приміщення, встав у прилавка, подумавши, що це барна стійка та побачив статуетку і машинально поклав її у кишеню. Потім повернувся і побачив потерпілу, у якої попросив налити їм по 100 г горілки. Вона відповіла, що десь не наливають та показала де знаходиться бар. Вийшов з приміщення магазину та пішов звідти. Як брав статуетку і навіщо вона йому була потрібна не пам'ятає. Розкаюється у скоєному, розуміє, що діяв неправомірно, заподіяну шкоду в повному обсязі відшкодував.

Крім визнання вини обвинуваченим в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, його вина підтверджується:

- показаннями потерпілої ОСОБА_1, яка показала у судовому засіданні, що 08 липня 2013 року, ввечері, коли вона вже збиралася закривати магазин, у приміщення магазину зайшли два чоловіка, як потім з'ясувалося, це були ОСОБА_2 і ОСОБА_4, які її не бачили, оскільки вона знаходилася в іншій кімнаті магазину, а вона їх бачила, стоячи позаду них. Ці чоловіки були у нетверезому стані. ОСОБА_2 схопив з прилавка статуетку «жаба», після чого повернувшись до неї, став вимагати налити їм по 100 г горілки. Вона відповіла їм, що десь не наливають, а ОСОБА_2 попросила повернути статуетку. На її прохання останній не відреагував і повернувшись, вийшов з магазину. Після цього ОСОБА_4 теж взяв з прилавку статуетку і теж покинув магазин. Вона зателефонувала сину, який викликав міліцію;

- показаннями допитаного у якості свідка ОСОБА_4, який показав, що 08 липня 2013 року зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_2, випили з ним пива, потім горілки, були у дуже нетверезому стані. Зайшли у якійсь магазин, потім з'ясувалося, що щось там взяли. Будучи у стані алкогольного сп'яніння, не пам'ятає всіх обставин, які там відбулися.

У зв'язку з тим, що обвинувачений у ході розгляду справи повністю визнав свою вину, та зважаючи на відсутність заперечень учасників судового провадження, суд у відповідності з частиною 3 статті 349 КК України визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Оцінивши вищенаведені докази, суд прийшов до висновку про винність обвинуваченого в інкримінованому кримінальному правопорушенні і правильності кваліфікації його дій за ч.2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Обговорюючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд згідно зі статтею 65 КК України призначає покарання у межах установлених у санкції статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховуючи характер і ступінь тяжкості злочину, його обставини і розмір заподіяної шкоди, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 вчинив злочин, який відноситься до категорії тяжкого злочину.

Характеризуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2, суд враховує те, що він у відповідності з вимогами статей 88, 89 КК України не судимий, отже всі кримінально-правові наслідки попереднього засудження анульовані; за місцем проживання характеризується з позитивного боку; має вищу базову освіту; перебуває у фактичних шлюбних відносинах та має на утриманні неповнолітню дитину; на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, має хронічне захворювання на парапроктит.

До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд відносить щире каяття та добровільне відшкодування шкоди.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, є скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Призначаючи покарання, суд вважає за необхідне прийняти до уваги, що вчинене кримінальне правопорушення не носить великої соціальної небезпеки, не потягло тяжких наслідків та не спричинило для потерпілої значної матеріальної шкоди, а також відсутність у неї будь-яких претензій, дані, що позитивно характеризують особу обвинуваченого, підвищення ним свого освітнього рівня - у 2012 році отримав базову вищу освіту, наявність хронічної хвороби, всі ці обставини у своїй сукупності дозволяють призначити обвинуваченому покарання у розмірі мінімальної санкції, передбаченої за вчинений злочин.

Крім того, встановлені обставини в їх сукупності суд вважає достатніми для можливості застосування положень ст. 75 КК України, без відбуття обвинуваченим покарання із застосуванням іспитового строку, вважаючи таке покарання достатнім для його виправлення та перевиховання.

Цивільний позов потерпілою ОСОБА_1 не заявлявся у зв'язку з добровільним відшкодуванням обвинуваченим заподіяної шкоди.

Захід забезпечення кримінального провадження до набрання вироком законної сили залишити у вигляді застави.

Керуючись ст. ст. 370, 371, 373, 374, 395 КПК України, суд, -

з а с у д и в :

Визнати ОСОБА_2, винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку в 2 (два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Захід забезпечення кримінального провадження ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді застави.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду АР Крим шляхом її подачі через Центральний районний суд м. Сімферополя АР Крим протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим у той же строк, з моменту вручення йому копії вироку суду.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: Е. Р. Федоренко