Ухвала суду № 36497029, 20.12.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 129/2342/13-ц Провадження № 22-ц/772/4179/2013Головуючий в суді першої інстанції:Кравець В. І.Категорія: 5Доповідач: Оніщук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Оніщука В.В.

суддів: Чорного В.І., Чуприни В.О.,

при секретарі: Богацькій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 14.11.2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

в с т а н о в и л а :

У липні 2013 року позивач звернувся в суд із зазначеним позовом, посилаючись на те, що він є власником автомобіля «ОПЕЛЬ ВІВАРО», 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 і 19.08.2011 року між ним та відповідачами було досягнуто згоди на укладення договору купівлі-продажу вказаного автомобіля, при цьому він отримав від відповідачів кошти в сумі 2 000 доларів США, передав автомобіль та надав їм нотаріально посвідчену довіреність на розпорядження автомобілем строком до 19.08.2016 року. Однак, відповідачі не виконують взяті на себе зобов'язання щодо сплати залишку коштів в сумі 10 500 доларів США та відмовляються повернути автомобіль і 17.05.2013 року за його заявою нотаріусом була скасована раніше видана довіреність, а тому з посиланням на ст.ст. 316, 387 ЦК України, просив зобов'язати відповідачів повернути належний йому автомобіль.

Рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області від 14.11.2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

При цьому робиться посилання на неповноту з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права.

В судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник апеляційну скаргу підтримали з посиланням на викладені в ній обставини.

ОСОБА_3, ОСОБА_4 та їх представник в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували, вказавши на її безпідставність та законність і обґрунтованість рішення суду.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Вимогами ст. 308 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи в задоволенні позову, районний суд виходив з того, що позивачем не доведено факт незаконного заволодіння відповідачами його майном, які вказаний автомобіль отримали на підставі виданої їм довіреності, під час дії якої та в межах наданих повноважень розпорядились автомобілем і відповідно обраний позивачем спосіб захисту не відповідає змісту порушеного права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_2 згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 від 14.07.2011 року, виданого Гайсинським МРЕВ УДАІ у Вінницькій області, є власником автомобіля «ОПЕЛЬ ВІВАРО», 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Зі змісту заявленого позову видно, що 19.08.2011 року між сторонами було досягнуто згоди на укладення договору купівлі-продажу вказаного автомобіля, на виконання якої позивач отримав від ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кошти в сумі 2 000 доларів США, передав автомобіль та надав їм нотаріально посвідчену довіреність на розпорядження автомобілем строком до 19.08.2016 року.

Звернувшись в суд з позовом, ОСОБА_2 з посиланням на те, що відповідачі не виконують зобов'язання щодо сплати залишку коштів в сумі 10 500 доларів США та відмовляються повернути автомобіль, заявлено вимогу про витребування із чужого незаконного володіння належний йому автомобіль.

У своїх запереченнях на позов, відповідачі стверджують, що вони повністю розрахувались за придбаний у ОСОБА_2 автомобіль і під час дії виданої їм довіреності розпорядились вказаним транспортним засобом, відчуживши його сторонній особі.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до посвідченої нотаріусом довіреності від 19.08.2011 року, зареєстрованої в реєстрі за № 1554, визначено, що позивач на виконання договору доручення, укладеного в усній формі, уповноважує ОСОБА_3 та ОСОБА_4 незалежно один від одного розпоряджатись (продати, обміняти, передати в заставу) автомобілем «ОПЕЛЬ ВІВАРО», 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_1 для чого надає право, зокрема, керувати автомобілем, укладати та підписувати будь-які договори цивільно-правового характеру щодо користування та розпорядження автомобілем, в усіх випадках на власний розсуд визначати ціни та інші умови.

Дія вказаної довіреності припинена 17.05.2013 року на підставі заяви ОСОБА_2 та внесеного приватним нотаріусом реєстраційного запису.

Таким чином встановлено, що спірний автомобіль був переданий відповідачам на підставі довіреності, останнім було надано право на використання та розпорядження даним транспортним засобом і під час дії довіреності та в межах наданих повноважень, відповідачами було здійснено відчуження автомобіля.

З матеріалів справи видно, що позивачем не надано належних доказів, які б свідчили про те, що спірний транспортний засіб на час припинення дії довіреності перебував у користуванні відповідачів, тоді як згідно вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

На підставі наведеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Викладені в апеляційній скарзі твердження щодо порушення права власності ОСОБА_2 на належний йому автомобіль, є безпідставними, оскільки в даному випадку позивачем не доведено факт перебування автомобіля у відповідачів, тобто не доведено, що саме останніми порушено право власності позивача, а також не заслуговують на увагу посилання на порушення відповідачами порядку відчуження транспортного засобу, оскільки дане питання може ставитись лише при зміні власника автомобіля та його реєстрації.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, тобто ухвалене рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 14.11.2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/ В.В. Оніщук

Судді: /підпис/ В.І. Чорний

/підпис/ В.О. Чуприна

З оригіналом вірно: