Рішення № 36490764, 26.12.2013, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/1455/13-ц

Провадження 2/190/546/13

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26 грудня 2013 року П'ятихатський районний суд

Дніпропетровської області

в складі головуючого-судді Легкошерст Ю.В.,

при секретарі Гук С.Р.,

за участю прокурора Романової К.С.,

представника відповідача ОСОБА_1,

представника П'ятихатської РДА Жукової Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. П'ятихатки цивільну справу за позовною заявою прокурора П'ятихатського району Дніпропетровської області в інтересах Лихівської селищної ради П'ятихатського району Дніпропетровської області до ОСОБА_3, треті особи Державна інспекція сільського господарства в Дніпропетровській області, П'ятихатська районна державна адміністрація Дніпропетровської області про стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям землі,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор П'ятихатського району пред'явив до суду позов в інтересах Лихівської селищної ради П'ятихатського району Дніпропетровської області до ОСОБА_3 про стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям землі

В обґрунтовання заявлених вимог зазначив, що на території Лихівської селищної ради П'ятихатського району розташована земельна ділянка площею 2.49 га. Державним інспектором сільського господарства в Дніпропетровській області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства на території Лихівської селищної ради, якою встановлено, що земельна ділянка із земель запасу Лихівської селищної ради П'ятихатського району Дніпрпетровської області, загальною площею 2.49 га, самовільно зайнята відповідачем, який не має на вказану ділянку будь-яких документів, які дозволяють її використання, що є порушенням вимог ст. 125 ЗК України.

За таких обставин, державним інспектором винесено припис про усунення виявлених порушень та складено протокол про адміністративне правопорушення на відповідача і винесено постанову про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП з накладенням стягення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

Таким чином, оскільки земельна ділянка була зайнята та використовується ОСОБА_3 самовільно, без відповідних документів, просять стягнути з відповідача шкоду, завдану самовільним зайняттям землі в розмірі 2 423,03 грн.

В судовому засіданні прокурор Романова К.С. позовні вимоги підтримала в повному обсязі і на підствах викладених в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_1 позов не визнав і пояснив, що ОСОБА_3 дійсно без правовстановлюючих документів була зайнята земельна ділянка площею 2,49 га, що розташована на території Лихівської селищної ради П'ятихатського району Дніпропетровської області, даний факт ними не оспорюється. Проте, вважають, що діями ОСОБА_3 будь-якої шкоди вказаній земельній ділянці не завдано, в зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення матеріальної шкоди є безпідставними та не підлягають задоволенню. Крім того, земельна ділянка, яка була засіяна ОСОБА_3 кукурудзою навпаки відповідачем була приведена в придатний стан, на вказаній земельній ділянці було багато сміття та каміння, яке останній вивіз, в зв'язку з чим наймав робітників та витрачав власні кошти. Також вважають, що в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують наявність завдання ним будь-якої шкоди внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки відповідачем.

Представник Лихівської селищної ради П'ятихатського району Дніпропетровської області Ванда М.А. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та пояснив, що він працює спеціалістом 2-ї категорі Лихівської селищної ради П'ятихатського району Дніпропетровської області. На території їх селищної ради розташована земельна ділянка площею 2,49 га, яка використовувалась ОСОБА_3 без відповідних правовстановлюючих документів, а саме була розпахана та засіяна кукурудзою, хоча вказана земельна ділянка має інше сільськогосподарське призначення. На вказаній земельній ділянці дійсно було багато каміння, яке ОСОБА_3 прибрав, проте він не мав права її використовувати та розпахувати. Яку саме шкоду ОСОБА_3 завдав земельній ділянці сказати не може, так як не є спеціалістом в даній галузі.

Представник П'ятихатської РДА Жукова Я.О. позовні вимоги підтримала та пояснила, що ОСОБА_3 на його прохання, розпорядженням П'ятихатської РДА було надано дозвіл на розроблення проекту землеутрою на вказану земельну ділянку, що розташована на території Лихівської селищної ради, але договір оренди земельної ділянки з ним не укладений по теперішній час. Дана земельна ділянка призначалась для випасання худоби та відносилась до категорії земель «іншого сільськогосподарського призначення» тобто не є рілля. Проте ОСОБА_3 використовував її не за цільовим призначенням, розпахав, що є безповоротнім процесом та засіяв кукурудзою, тим самим спричинив шкоду вказаній земельній ділянці. Крім того, ОСОБА_3 використовував дану земельну ділянку без будь-яких правовстановлюючих документів, кошти за користування земельною діялнкою Лихівській селищній раді не сплачував, тим самим завдав Лихівський селищній раді матеріальну шкоду.

Третя особа Державна інспекція сільського господарства в Дніпропетровській області свого представника до суду не направили, надіслали листа з проханням справу слухати у відсутності їх представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що на території Лихівської селищної ради П'ятихатського району Дніпропетровської області розташована земельна ділянка площею 2,49 га, віднесена до земель сільськогосподарського призначення та належить до державної власності.

Згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 20.06.2013 року № 230/24, що складений державним інспектором сільського господарства у Дніпропетровській області, встановлено факт самовільного зайняття ОСОБА_3 земельної ділянки сільськогосподарського призначення, державної форми власності, загальною площею 2.49 га., а саме вказана земельна ділянка фактично використовується для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_3 без відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання в користування (оренду), земельна ділянка на момент перевірки засіяна кукурудзою. ОСОБА_3 самовільно використовує земельну ділянку за рахунок земель, не наданих у власність чи користування. З актом ОСОБА_3 погодився, підписав його і претензій до складання акту не висловив /а.с.12-15/

Крім того, 20.06.2013 р. головним спеціалістом вказаного відділу Усенко Т.М. складено акт обстеження земельної ділянки № 39/24 (а.с. 16), з якого слідує, що земельна ділянка площею 2.49 га фактично самовільно використовується ОСОБА_3 за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади. Акт погоджений та підписаний відповідачем без зауважень.

На підставі викладеного, державним інспектором сільського господарства Дніпропетровської області видано припис № 185/24 від 20.06.2013 року про усунення вказаних вище порушень (а.с.19), а також 20.06.2013 року складено щодо ОСОБА_3 протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП/а.с.20/, який складений у присутності відповідача та вручений останньому, що підтверджується його особистими підписами.

На підставі протоколу про вичнення адміністративного правопорушення першим заступником начальника Державної інспекції сільського господарства винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за вказане правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. (а.с.21).

Згідно рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 18.09.2013 року позовні вимоги прокурора П'ятихатського району Дніпропетровської області в інтересах Головного управління Держземагенства Дніпропетровської області до ОСОБА_3 задоволені, ОСОБА_3 зобов'язано повернути Головному управлінню Держземагенства Дніпропетровської області самовільно зайняту земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель запасу площею 2,49 га, розташовану на території Лихівської селищної ради П'ятихатського району Дніпропетровської області /а.с.59/ Вказане рішення набрало законної сили та відповідачем не оскаржувалось.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Положеннями ст. 125 ЗК України передбачено, що право власності або право постійного користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності або право користування земельною ділянкою та його державної реєстрації, а право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та його державної реєстрації, забороняється.

Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення тощо.

Приписами ст. 211 ч. 1 п. «б» ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Частиною 3 статті 152 ЗК України встановлено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюються шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчинення дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсним рішення органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до вимог ст. 1166 ч.1 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно пункту 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" у випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до статей 211, 212 ЗК України, статей 22, 623, 1166, 1172, 1192 ЦК України особами, що її заподіяли.

Матеріали справи свідчать, що державним інспектором сільського господарства Дніпропетровської області здійснено розрахунок розміру шкоди, яку заподіяно внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, загальною площею 2.49 га. із земель запасу Лихівської селищної ради П'ятихатського району Дніпропетровської області, яка складає 2423,03 грн./а.с.18/

Розрахунок розміру шкоди проведено уповноваженою особою відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, яку затверджено Постановою КМУ № 963 від 25.07.2007 року.

Відповідачем та представником відповідача суду не надано жодних доказів, які спростовують розрахунок, а тому позовні вимоги про стягнення шкоди є законними та обгрунтованими, що і дає підстави для задоволення позову.

На підставі ст.ст. 125, 211, 152 ЗК України, ст. 1166 ЦК України, ст.ст. 1, 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" та керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов прокурора П'ятихатського району Дніпропетровської області в інтересах Лихівської селищної ради П'ятихатського району Дніпропетровської області до ОСОБА_3, треті особи Державна інспекція сільського господарства в Дніпропетровській області, П'ятихатська районна державна адміністрація Дніпропетровської області про стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям землі - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Лихівка Пятихатського району Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь держави в особі Лихівської селищної ради П'ятихатського району Дніпропетровської області (р/р 33116331700264 в Головному управлінні державного казначейства України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 23929862, МФО 805012, код порушення 24062100) - 2 423 (дві тисячі чотириста двадцять три гривні) 03 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої самовільним зайняттям землі.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Лихівка Пятихатського району Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в дохід держави 229,40 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 27.12. 2013 р.

Головуючий-суддя