Постанова № 36484471, 29.08.2013, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

133 м. м. Миргород Миргородський район Полтавська область Україна 37600

Справа № 541/2296/13-а

№ провадження 2-а/541/73/2013

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2013 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Гриб М.В.

при секретарі Калініченко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради Полтавської області про зобовязання встановити статус інваліда війни та видати посвідчення інваліда війни, стягнення матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив зобовязати відповідача встановити йому статус інваліда війни та видати відповідне посвідчення, посилаючись на те, що він в період з 28 квітня по 03 травня1986 року у складі невоєнізованого формування служби торгівлі і харчування ЦО Київської області від Чорнобильського автопідприємства Київської облспоживспілки приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС . В 1997 році йому в установленому порядку було надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серії А та видане відповідне посвідчення № НОМЕР_1. 31.07.2012 року йому була повторно встановлена друга група інвалідності безстроково та встановлено причинний зв»язок його захворювання з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

6 лютого 2013 року він звернувся до відповідача із заявою про встановлення йому статусу інваліда війни з видачею відповідного посвідчення, керуючись вимогами п.9 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», але 01 березня 2013 року відповідачем йому було в цьому відмовлено.

Вважав, що в результаті неправомірної відмови відповідача йому завдано матеріальної шкоди у вигляді не отриманого підвищення пенсії за період з 6 лютого 2013 року по 6 серпня 2013 року в сумі 2145,6 грн., яку просив стягнути з відповідача.

В судовому засіданні представник позивача, ОСОБА_2, позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просив їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнала, посилаючись на те, що позивачем не було надано достатніх документів, підтверджуючих залучення його до складу формувань цивільної оборони під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. В звязку з цим вважала, що підстави для встановлення позивачу статусу інваліда війни та стягнення з управління на його користь матеріальної шкоди відсутні. Тому просила суд відмовити в задоволенні його позову.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, та дослідивши письмові матеріали справи, вважає за необхідне позов задовольнити частково, виходячи із наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є інвалідом 2 групи, захворювання якого пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується довідкою МСЕК серії 10 ААА №018141 від 31.07.2012 року, експертним висновком Полтавської регіональної міжвідомчої експертної ради по встановленню причинного зв'язку хвороб з роботою по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС №9 від 05.09.1996 року та посвідченням постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії НОМЕР_1 (а.с.5,6,12).

Відповідно до довідок Головного управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації № 01-04/453/334, від 15 березня 2013 року, Київського автопідприємства облспоживспілки, Чорнобильського автопідприємства Київської ОСС, а також схеми робочого маршруту при роботі по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, ОСОБА_1 приймав участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у складі невоєнізованого формування служби торгівлі і харчування цивільної оборони Київської області від Чорнобильського автопідприємства Київської облспоживспілки в період з 28 квітня по 03 травня 1986 року.(а.с.7-11,15).

Таким чином, суд вважає встановленим: факт залучення позивача до складу формувань Цивільної оборони; настання інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи; наявності у відповідача достатньо документів для надання позивачу статусу інваліда війни. Враховуючи викладене, позивач має право на встановлення статусу інваліда війни і на отримання документа, що підтверджує зазначений статус, згідно з пунктом 9 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

06 лютого 2013 року позивач звернувся до відповідача з заявою про встановлення йому статусу інваліда війни та видачу посвідчення інваліда війни (а.с.13) на яку 01.03.2013 року йому було направлено відповідь про те, що поданих ним документів недостатньо для встановлення йому статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення, з посиланням на роз'яснення Міністерства праці та соціальної політики України № 01-9979 від 19.11.2007 року (а.с.14).

Відповідно до п. 9 ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до інвалідів війни належать особи, залучені до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи. При цьому, положення цього Закону не містять обмежень щодо принципів створення та підпорядкування вказаних формувань.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту визначаються виключно законами, а ст. 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада.

Конституція не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - своїми нормативно-правовими чи іншими актами змінювати положення законів.

Тому суд не приймає до уваги посилання відповідача на листи Міністерства праці та соціальної політики України, якими вимагається для підтвердження залучення особи до формувань Цивільної оборони надання органам соціального захисту населення, крім довідки управління з питань надзвичайних ситуацій, додаткових документів, а саме: довідки, що містить інформацію про наказ чи розпорядження про залучення особи до формувань Цивільної оборони, займану посаду та документів про роботу, яку виконував громадянин під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Ці листи-роз'яснення носять інформаційний характер, не мають ознак нормативно-правового акту, а тому не можуть бути використані, як правова підстава, що врегульовує порядок для прийняття рішення про встановлення статусу інваліда війни.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду від 29 січня 2013 року у справі № К/9991/10119/12.

Оскільки відповідно до пункту 7 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни від 12 травня 1994 року № 302 «посвідчення інваліда війни» видаються органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина, суд вважає необхідним зобов`язати відповідача встановити позивачу статус інваліда війни та видати йому відповідне посвідчення, задовольнивши таким чином його позовні вимоги в цій частині.

Щодо вимоги про відшкодування шкоди у вигляді не отриманого підвищення пенсії за період з 06 лютого 2013 року по 06 серпня 2013 року, то суд вважає, що вона не підлягає до задоволення, тому що вказане підвищення нараховується та виплачується Управлінням Пенсійного фонду України в місті Миргороді та Миргородському районі, а позивачем не наведено доказів його звернення до цього органу у встановленому законом порядку для призначення підвищення та відмови цим органом у його виплаті з причин, пов'язаних з діями або бездіяльністю відповідача.

Згідно вимог ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. У відповідності з ст.ст. 87, 90 КАС України до судових витрат належать витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором. Ці витрати позивача підтверджується квитанціями від 07.08.2013 року та від 16.08.2013 року, приєднаними до матеріалів справи.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог суд вважає необхідним стягнути з місцевого бюджету Миргородської міської ради Полтавської області на користь ОСОБА_1 500 (п'ятсот ) гривень у відшкодування судових витрат.

Керуючись ст.ст. 75, 92 Конституції України, ст.ст. 4, 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", п.п. 7, 10 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою КМ України від 12.05.1994 року № 302, ст.ст.6, 9, 11, 12, 17, 71, 89, 94, 158-163, КАС України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобовязати Управління праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради Полтавської області встановити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю с. Терехи Чорнобильського району Київської області, статус інваліда війни та видати відповідне посвідчення, що підтверджує даний статус.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з місцевого бюджету Миргородської міської ради Полтавської області на користь ОСОБА_1 500 (п'ятсот ) гривень у відшкодування судових витрат.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя М. В. Гриб