Ухвала суду № 36483392, 26.12.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 363/4316/13-ц Головуючий у І інстанції Чірков Г.Є.Провадження № 22-ц/780/7199/13 Доповідач у 2 інстанції Мережко М.В.Категорія 26.12.2013

УХВАЛА

Іменем України

19 грудня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого судді: Мережко М.В.,

Суддів: Суханової Є.М., Данілова О.М.,

при секретарі: Франюк Т.В.

Розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Комунального підприємства житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради на ухвалу судді Вишгородського районного суду Київської області від 04 листопада 2013 року по справі за заявою Комунального підприємства житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради до ОСОБА_2 про видачу судового наказу.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою судді Вишгородського районного суду Київської області від 04 листопада 2013 року заява повернута Комунальному підприємству житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради на підставі ст. 97,100 ЦПК України.

Комунальне підприємство житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради не погоджуючись з ухвалою судді, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, посилаючись на її незаконність та передати справу на новий судовий розгляд.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 97 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ст. 100 ЦПК України суддя повертає заяву про видачу судового наказу, у разі якщо:

1) заявник у встановлений судом строк не усунув недоліки заяви про видачу судового наказу;

2) до моменту відкриття наказного провадження надійшло звернення заявника про повернення заяви про видачу судового наказу;

3) наявні обставини, зазначені у пунктах 2-4 частини третьої статті 121 цього Кодексу.

2. Про повернення заяви про видачу судового наказу суддя постановляє ухвалу.

3. Суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, у разі якщо:

1) заявлено вимогу, не передбачену статтею 96 цього Кодексу;

2) із заяви і поданих документів вбачається спір про право;

3) наявні обставини, зазначені у пунктах 2-5 частини другої статті 122 цього Кодексу.

4. Про відмову у прийнятті заяви суддя постановляє ухвалу.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

3. Крім цього, заява повертається у випадках, коли:

1) позивач до відкриття провадження у справі подав заяву про повернення йому позову;

2) заяву подано недієздатною особою;

3) заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;

4) справа не підсудна цьому суду;

Відповідно до ч.8 ст. 110 ЦПК України позови, що виникають з договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.

Відповідно до п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ N 3, від 01 березня 2013 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК України). Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Як видно із матеріалів справи, заявник просить стягнути із боржника заборгованість за надані послуги по утриманню будинків і споруд, прибудинкової території. Будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Крім того, як зазначає заявник, між сторонами існують зобов'язання з надання та отримання послуг та їх оплати.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Враховуючи наведене, ухвала судді від 04 листопада 2013 року не може вважатися законною і обгунтованою підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради - задовольнити.

Ухвалу судді Вишгородського районного суду Київської області від 04 листопада 2013 року - скасувати, питання передати на новий розгляд до суду першої ін станції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і відповідно до п.2 ч.1 ст. 324 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: