Рішення № 36483099, 26.12.2013, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/415/13

2/382/974/13

РІШЕННЯ

іменем України

26 грудня 2013 року

Яготинський районний суд

Київської області, в складі;

Головуючого судді Карпович В.Д.

При секретарі Шипота Я.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготині, справу за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації садівниче товариство «Супій», Закритого акціонерного товариства «Київобленерго», про визнання недійсними договорів про постачання електроенергії,

Встановив:

В позові до суду позивачка вказала, що 18 квітня 2007 року їй було подаровано земельні ділянки НОМЕР_1 та НОМЕР_2 в Садівничому товаристві „Супій", які знаходяться на території Райківщинської сільської ради Яготинського району Київської області, про що є відповідні документи дарування (від 18 квітня 2007 року) та акти на право власності на землю (від 19 серпня 2009 року). З того ж часу, вона є членом громадської організації Садівниче товариство „Супій", підтвердженням чого є членська книжка.

В 2009 році між Закритим акціонерним товариством „А.Е.С. Київобленерго" в особі заступника начальника з комерційних питань Яготинського районного підрозділу ЗАТ „А.Е.С. Київобленерго" Дорошенко Т.В. з одного боку, та громадською організацією садівниче товариство „Супій" в особі керівника ОСОБА_4 з другого боку, було укладено договір про постачання електроенергії №0384 К/С № 220035812 від 03.07.2009 року, з 10 кВт лінії електропередачі, що пролягає поруч з територією СТ „Супій", через трансформатор та лінію електропередачі, до кінцевих споживачів електроенергії СТ „Супій", які в кількості 27 (в тому числі і їхня сім'я) за власні кошти придбали та встановили трансформатор і лінію електропередачі (всього в СТ „Супій" нараховується більше 500 членів).

Договором про постачання електроенергії № 0384К-С № 220035812 від 03.07.2009 р. для громадської організації "Садівниче1 товариство '„Супій"1 було' встановлено тариф на відпуск електроенергії у розмірі;

18,15 коп за 1 кВт/год в період січень-лютий 2011 року;

23,60 коп за 1 кВт/год в період березень-квітень 2011 року;

28,10 коп за 1 кВт/год в період квітень-травень 2011 року;

30,40 коп за 1 кВт/год в період травень 2011 по січень 2012 року і по сьогоднішній день (без ПДВ).

Вважає, що даний договір підлягає визнанню недійсним у судовому порядку як такий, що не відповідає вимогам закону та порушує її права як споживача електроенергії, що постачається на його підставі.

Так, відповідно до статті 203 ЦК України, серед загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, є наступне:

зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;

особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. З ст. 215 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з тексту оспорюваного договору, його з боку громадської організації Садівниче товариство „Супій" підписано головою (керівником) товариства ОСОБА_4 Проте, дана особа ніколи не обиралася головою товариства, а отже ОСОБА_4 підписав договір від імені товариства без будь-яких на те повноважень, що є підставою для визнання цього договору недійсним.

Крім того, однією з умов укладення оспорюваного договору було забезпечення товариством надійного та безаварійного енергопостачання шляхом призначення відповідальної за електрогосподарство особи з достатньою кваліфікацією. Однак, заявлена у договорі особа, а саме ОСОБА_5, не є реальною особою. Єдиною офіційно працевлаштованою особою у товаристві є ОСОБА_6, яка працює на посаді бухгалтера, про що свідчить відповідь Яґотинської МДПІ Київської області від 07.02.2012 року.

Таким чином, при укладенні договору з боку СТ „Супій" мав місце обман щодо обставин, які мають істотне значення, а саме щодо обов'язків сторін правочину, зокрема, стосовно можливості належного виконання товариством своїх обов'язків, що також є підставою для визнання такого правочину недійсним, як це передбачено ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Зазначені порушення закону при укладенні оспорюваного договору призвели до самовільного включення та відключення сторонніми особами електричних установок ( трансформатора), неузгодженого підключення до електромереж сторонніх осіб, відсутності контролю крадіжок електроенергії поза особистими лічильниками обліку, що порушує її права як члена СТ „Супій" та споживача електроенергії, що постачається за згаданим договором. Окрім того, відсутнє будь-яке протипожежне та електромонтажне обладнання на випадок виникнення непередбачуваних ситуацій. Громадська організація садівниче товариство „Супій" з порушеннями продовжує експлуатацію трансформатора і ліній електропередачі відповідно виданих технічних умов на приєднання електричних установок та мереж енергопостачальних (електропередавальних) організацій, оскільки функціонуюча лінія електропередач не відповідає тим, які були заявлені та затверджені технічними умовами в договорі.

Просила:

Визнати недійсним договір про постачання електроенергії № 0384К-С № 220035812 від 03.07.2009 р., укладений між ЗАТ „А.Е.С. Київобленерго" та громадською організацією садівниче товариство „Супій".

В судовому засіданні представник позивачки підтримав позовні вимоги позивача. Представники відповідачів позов не визнали.

Із пояснення представника позивача видно наступне:

В 2007 році його дружина / позивачка / на підставі договору дарування придбала дві земельні ділянки в садівничому товаристві « Супій» Заяви про прийняття в члени товариства, його дружина не писала, а тому і рішення про її прийняття в члени товариства, не приймалось.

20.12. 2011 року, його дружина сплатила до товариства членські внески починаючи із 2007 року, і їй була видана членська книжка садівника, а тому вважає, що його дружина є членом товариства з 2007 року.

Договір про постачання електричної енергії укладений 03.07. 2009 року між садівничим товариством «Супій» та ЗАТ « АЕС Київобленерго», з боку садівничого товариства підписаний нелегітимною особою- ОСОБА_4 який не був на той час головою товариства, так як збори колективу садового товариства «Супій « від 16.05. 2007 року яким було обрано ОСОБА_4 виконуючим обов»язки голови, є нелегітимні, так як із 550 членів товариства на зборах були присутні тільки 178 членів.

Із пояснення представника відповідача садівничого товариства « Супій» видно, що підстави для визнання договору недійсним, є надуманими. Позивачка не є членом садівничого товариства. Так як рішення зборами членів товариства про це не приймалось, і заяви про прийняття в члени товариства позивача не подавала. За несплату коштів за користування електричною енергією, земельні ділянки позивачки відключені. Жоден із 27 членів садівничого товариства / крім позивачки / не звертались з проханням про розірвання договору електропостачання укладеного між садівничим товариством та ЗАТ « Київобленерго». Для того щоб ставити питання про розірвання даного договору, необхідно залучити до участі в справі в якості відповідачів решту членів садівничого товариства, так як питання розірвання договору стосується всіх членів даного товариства. Договір на постачання електроенергії між товариством та ЗАТ « Київобленерго» укладено в 2009 році, і всі члени садівничого товариства користуються електричною енергією вже на протязі чотирьох років, і жоден із них / крім позивачки / не має заборгованості.

Із пояснення представника відповідача- ЗАТ « Київобленерго» видно, що відповідно до договору про постачання електричної енергії укладеного 03.07. 2009 року між ними та Громадською організацією Садівниче товариство « Супій», вони продають електричну енергію садівничому товариству для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 80 кВт/100 кВА/, а споживач оплачує їм вартість використаної ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього Договору. Даний договір від імені садівничого товариства підписав голова товариства ОСОБА_4, який і в подальшому представляв інтереси садівничого товариства. Закон України« Про електричну енергію» надає право всім 27 членам садівничого товариства укласти з ними договір про постачання електричної енергії. Позивачка, як один із членів товариства не має право одноособово ставити питання про розірвання даного договору.

В судовому засіданні встановлено наступне:

Відповідно до договорів дарування земельних ділянок від 18 квітня 2007 року, позивачка ОСОБА_1 є власником земельних ділянок за НОМЕР_1 площею 0,0600 га, та земельної ділянки за № НОМЕР_2 площею 0,0601 га, які надані для садівництва та розташовані на території Райківщинської сільської Ради Яготинського району Київської області, садове товариство « Супій»./ а.с. 7-9 /.

Із довідки Яготинського садівничого товариства «Супій» від 05.06. 2013 року за №6 видно, наступне:

Садівниче товариство « Супій створено в 1990 році шляхом кооперування підприємств та жителів м. Яготина та працівників Чорнобильської АЕС. Земельні ділянки були розподілені профспілковими організаціями своїм співробітникам. Всього нараховувалось 550 ділянок.

В 2007 році ОСОБА_1 придбала дві ділянки за НОМЕР_1 та НОМЕР_2, і до грудня 2011 року користувалась землею без відома товариства не сплачуючи вступних та членських внесків або податку на землю в Яготинському МДПІ. Тільки через п'ять років, а саме; 20 грудня 2011 року нею були проплачені членські внески / фактично податок на землю, штраф і пеня які сплатила СТ « Супій»/, і лише тоді нею подана заява про вступ до товариства. 20 грудня 2011 року, їй була виписана членська книжка та квитанція. Вступні внески Сенчиками за дві земельні ділянки не проплачувалися. Фактично ОСОБА_1 не є членом садівничого товариства Супій» через те, що нею не сплачені вступні внески, та не має рішення правління про її прийняття.

Із членської книжки садівника виписаної на ім'я ОСОБА_1 20.12.2011 року видно, що 20.12. 2011 року нею сплачена сума в розмірі 360 грн, яка зарахована по 2011 рік включно. / а.с. 10 /.

Із пояснень представника позивача видно, що позивачка не подавала заяви про прийняття її в члени товариства, а тому і рішення про прийняття її в члени Громадської організації садівниче товариства «Супій» не приймалось. Проте вважає, що позивачка є членом даного товариства починаючи з 2007 року, так як вона сплатила 20.12. 2011 року членські внески в сумі 360 гривен, із врахуванням сплати членських внесків з 2007 року.

Із пояснень представника відповідача Громадської організації садівниче товариство « Супій» видно, що не дивлячись на те, що позивачці ОСОБА_1 20.12. 2011 року була видана членська книжка, проте вона не є членом товариства, так як про її прийняття в члени товариства рішення не приймалось.

03.07. 2009 році між Закритим акціонерним товариством „А.Е.С. Київобленерго" в особі заступника начальника з комерційних питань Яготинського районного підрозділу ЗАТ „А.Е.С. Київобленерго" Дорошенко Т.В. з одного боку, та громадською організацією садівниче товариство „Супій" в особі керівника ОСОБА_4 з другого боку, було укладено договір про постачання електроенергії №0384 К/С № 220035812 від 03.07.2009 року з 10 кВт лінії електропередачі, що пролягає поруч з територією СТ „Супій", через трансформатор та лінію електропередачі, до кінцевих споживачів електроенергії СТ „Супій", які в кількості 27 (в тому числі і позивачка ) за власні кошти придбали а Яготинський районний підрозділ « Київобленерго» встановили трансформатор і лінію електропередачі.

Договором про постачання електроенергії № 0384К-С № 220035812 від 03.07.2009 р. для громадської організації "Садівниче товариство „Супій" було встановлено тариф на відпуск електроенергії у розмірі;

18,15 коп за 1 кВт/год в період січень-лютий 2011 року;

23,60 коп за 1 кВт/год в період березень-квітень 2011 року;

28,10 коп за 1 кВт/год в період квітень-травень 2011 року;

30,40 коп за 1 кВт/год в період травень 2011 по січень 2012 року і по сьогоднішній день (без ПДВ).

Позивачка в позовній заяві а її представник в судовому засіданні просили визнати даний договір недійсним, мотивуючи тим, що ОСОБА_4 який підписав даний договір від імені товариства, ніколи не обирався головою товариства, а тому уклав цей договір від імені товариства без будь-яких на те повноважень, що є підставою для визнання цього договору недійсним.

Крім того, однією з умов укладення оспорюваного договору було забезпечення товариством надійного та безаварійного енергопостачання шляхом призначення відповідальної за електрогосподарство особи з достатньою кваліфікацією . Однак, заявлена у договорі особа, а саме ОСОБА_5, не є реальною особою.

Проте з даною позицією позивача та її представника, суд погодитись не може.

Як видно з протоколу зборів колективу Садоовго Товариства « Супій» від 16.05. 2007 року, тимчасово виконуючим обов'язки голови товариства « Супій», одноголосно обрано ОСОБА_4 / а.с. 59 /. Наказом голови ТОВ « Супій» від 26.05. 2009 року, відповідальною особою по електробезпеці за трансформатор КТП № 453 10/04 100 кВа, призначено ОСОБА_5, згідно протоколу № 1612 від 26.11. 2008 року, з групою допуску У до 10000 В./ а.с. 60 /

В зв»язку з несплатою коштів за користування електричною енергією за жовтень, листопад, грудень 2012 року та січень, лютий 2013 року, комісія СТ « Супій» винесла рішення про припинення електропостачання до ОСОБА_1 /а.с. 142,144 /.

В судовому засіданні представник позивача просив визнати недійсним договір про

постачання електроенергії укладений 03.07. 2009 року між садівничим товариством « Супій» та ЗАТ « Київобленерго» мотивуючи тим, що ОСОБА_4 який підписав та уклав договір від імені садівничого товариства не мав повноважень та це, так як не був головою даного товариства, Тобто, на його думку договір є незаконний в момент його укладення.

Виходячи з позиції представника позивача, суд приходить до думки, що договір як вважає представник позивача є нікчемним правочином. Проте в судовому засіданні він просив визнати недійсним договір, вважаючи його оспорюваним правочином.

В силу ст.. 203 ЦК України,зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В силу ст.. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною / сторонами / вимог, які встановлені статтею 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом / нікчемний правочин /. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним /оспорюваний правочин /.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України за № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

Відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Відповідно до п.3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

В судовому засіданні представником позивача не було доведено обставин, на підставі яких позов підлягав би до задоволення.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що вимоги позивача не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а тому в їх задоволенні необхідно відмовити.

Керуючись

ст.. ст.. 10, 60, 209, 212-215 ЦПК України, 203, 215, 230 ЦК України, суд-

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до Громадської організації садівниче товариство «Супій», Закритого акціонерного товариства «Київобленерго», про визнання недійсними договорів про постачання електроенергії, відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області, протягом 10 днів, з дня його проголошення.

Суддя Карпович В.Д.