Рішення № 36481768, 15.11.2013, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/7425/13-ц

Провадження №2/359/2636/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2013 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Борця Є.О.,

при секретарі судового засідання Петровій Я.А.,

за участю представника позивача Великородного А.О.,

за участю відповідача ОСОБА_2,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» до ОСОБА_2 про стяг-нення витрат на виплату страхового відшкодування,

встановив:

В липні 2013 року ПАТ «УСК «Гарант-Авто» звернулось до суду з вказаним позовом та обґрунтовує його тим, що є правонаступником ВАТ «УСК «Дженералі Гарант». В червні 2009 року ОСОБА_2 уклав з ВАТ «УСК «Дженералі гарант» договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. За цим договором відпо-відач застрахував свою цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну іншій особі в процесу експлуатації автомобіля марки «БАЗ», номерний знак НОМЕР_1. 4 лютого 2010 року о 21 годині 15 хвилин ОСОБА_2, керуючи цим автомобілем, рухався по вул. Нова-ІІ в м. Бориспіль. Відповідач не був уважним, не врахував дорожні умови, тому допустив занос автомобіля та зіткнення його з автомобілем марки «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілям були спричине-ні механічні пошкодження. Їх ремонт потребував грошових коштів. Тому ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» виплатило страхове відшкодування у розмірі 7761 гривні 76 копійок. Відповідач не повідомив про страховий випадок протягом трьох днів, тому у нього виникло зобов'язання відшкодувати витрати на виплату страхового відшкодування. ОСОБА_2 відмовляється добровільно виконати це грошове зобов'язання. Тому ПАТ «УСК «Гарант-Авто» просить суд стягнути з відповідача витрати на виплату страхового відшкодування у розмірі 7761 гривні 76 копійок.

У судовому засіданні представник позивача Великородний А.О. підтримує позов та просить суд задовольнити його.

ОСОБА_2 не визнає позов та заперечує проти його задоволення. В обґрунтування власних заперечень він посилається на те, що одразу після дорожньо-транспортної пригоди він зателефонував співробітнику ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» ОСОБА_4 та повідомив про страховий випадок. Тому у відповідача не виникло зобов'язання відшкодувати витрати на виплату страхового відшкодування. На цій підставі ОСОБА_2 просить суд відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши пояснення учасників цивільного процесу, допитавши свідка ОСОБА_4 та дослідивши пись-мові докази, суд дійшов до висновку, що у задоволенні позову належить відмовити з таких підстав.

Встановлено, що позивач є правонаступником ВАТ «УСК «Дженералі Гарант». Ця обставина підтверджується копією статуту ПАТ «УСК «Гарант-Авто» (а.с.58-71).

5 червня 2009 року ОСОБА_2 уклав з ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (а.с.5). За цим договором відповідач застрахував свою цивільно-правову відпо-відальність за шкоду, заподіяну іншій особі в процесу експлуатації автомобіля марки «БАЗ», номерний знак НОМЕР_1.

З копії постанови Бориспільського міськрайонного суду від 11 лютого 2010 року (а.с.9) вбачається, що 4 лю-того 2010 року о 21 годині 15 хвилин ОСОБА_2, керуючи цим автомобілем, рухався по вул. Нова-ІІ в м. Борис-піль. Відповідач не був уважним, не врахував дорожні умови, тому допустив занос автомобіля та зіткнення його з автомобілем марки «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 Внаслідок до-рожньо-транспортної пригоди автомобілям були спричиненні механічні пошкодження.

1 грудня 2010 року ПАТ «УСК «Дженералі Гарант» виплатило страхове відшкодування у розмірі 7761 гривні 76 копійок на ремонт іншого автомобіля. Це підтверджується копією платіжного доручення (а.с.40).

Відповідно до п.33.1.2 ст.33.1 та пп. «ґ» п.38.1.1 ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції, яка була чинною на той час, страхо-вик після виплати страхового відшкодування мав право подати регресний позов, якщо страхувальник не пізніше трьох робочих днів не повідомив страховика, з яким був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з ч.1 ст.60 ЦПК України відповідач зобов'язаний довести ті обставини, на які він посилається як на під-ставу своїх заперечень.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показав, що раніше він працював в ПАТ «УСК «Джене-ралі Гарант». Він приймав повідомлення про страхові випадки. На початку лютого 2010 року приблизно о 21 годині 00 хвилин до нього зателефонував ОСОБА_2 та повідомив про те, що він вчинив дорожньо-транспортну пригоду. В штаті Бориспільського відділення ПАТ «УСК «Дженералі Гарант» була відсутня посада аварійного комісару. Тому свідок ОСОБА_4 роз'яснив відповідачу, що він повинен викликати співробітників ДАІ.

Суд вважає доведеним той факт, що ОСОБА_2 у встановленому порядку повідомив страховика про дорож-ньо-транспортну пригоду.

Тому підстави для стягнення з нього на користь позивача витрат на виплату страхового відшкодування відсут-ні.

Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.208, ч.1-ч.3 ст.209, ст.ст.213-215, 218 ЦПК України, суд

вирішив:

У задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» до ОСОБА_2 про стягнення витрат на виплату страхового відшкодування відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скар-ги протягом 10 днів з дня його оголошення.

Суддя

Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець