Рішення № 36478379, 26.12.2013, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/4775/13-ц Провадження № 22-ц/773/1636/13 Головуючий у 1 інстанції: Івасюта Л.В. Категорія: 24 Доповідач: Завидовської-Марчук О. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2013 року місто Луцьк Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Завидовської-Марчук О. Г.,

суддів - Федонюк С.Ю., Подолюка В.А. ,

при секретарі Перебойчуку Р.В. ,

за участю: представника позивача Тимейчук Ю. Л.,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТзОВ) «М.Ж.К.» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті послуг за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, зустрічним позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «М.Ж.К.» про перерахунок заборгованості за надані послуги за апеляційною скаргою відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 жовтня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

В березні 2013 року ТзОВ «М.Ж.К.» звернулось з позовом до ОСОБА_2, в якому просило стягнути з нього заборгованість за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території в сумі 1753,70 грн., покликаючись на те, що відповідачем, як споживачем даних послуг за місцем його проживання у АДРЕСА_1, не проводиться їх оплата.

03.06.2013 р.ОСОБА_2 подав зустрічний позов до ТзОВ «М.Ж.К.» про перерахунок заборгованості за надані послуги, мотивучи його тим, що послуги по утриманню будинку та прибудинкової території, які надаються ТзОВ «М.Ж.К.», неналежної якості, а деякі взагалі не надавались і не повинні надаватись.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 29 серпня 2013 року до участі в даній справі в якості співвідповідача залучено ОСОБА_3 - власника квартири АДРЕСА_1.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 жовтня 2013 року позов ТзОВ «М.Ж.К.» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті послуг за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 в користь ТзОВ «М.Ж.К» заборгованість по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в сумі 1753, 70 грн. та 229, 40 грн. судового збору, по 114, 70 грн. з кожного.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ТзОВ «М.Ж.К.» про перерахунок заборгованості за надані послуги відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу в якій, покликаючись на його незаконність та необґрунтованість, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просили скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким зобов'язати позивача провести перерахунок заборгованості.

Колегія суддів, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Задовольняючи позов ТзОВ «М.Ж.К.» про стягнення заборгованості за надані послуги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі, будучи споживачами наданих їм послуг з утримання будинку та прибудинкової території, на порушення вимог ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 901 ЦК України, оплату цих послуг не проводили, а тому сума заборгованості за надані послуги підлягає стягненню з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в солідарному порядку.

Вказаний висновок суду є правильним та повністю відповідає обставинам справи.

Судом першої інстанції встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_3

Вказаний будинок АДРЕСА_1 переданий на баланс товариству з обмеженою відповідальністю «М.Ж.К.», яке надає послуги з утримання будинку та прибудинкової території. В квартирі НОМЕР_1 даного будинку проживають власник квартири - ОСОБА_3 та її чоловік - ОСОБА_2, який зареєстрований в даній квартирі.

Як вбачається з розрахунку заборгованості у відповідачів станом на 01.01.2013 року існує заборгованість перед позивачем за надані послуги по утриманню будинку та прибудинкової території в розмірі 1753 грн. 70 коп. (а.с.4). Структура та вартість зазначених послуг визначена рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради № 254 від 27.04.2010 року, яким також, відповідно до Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05. 2009 року № 529, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування», встановлено тариф на утримання будинку по АДРЕСА_1 в розмірі 1, 1065 грн/кв. м.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Договір про надання житлово-комунальних послуг між сторонами спору в письмовій формі не укладався, проте сам факт надання послуг ТзОВ «М.Ж.К.» з утримання будинку та прибудинкової території будинку АДРЕСА_1 відповідачами не заперечується, хоча й зазначається, що надані послуги надаються не в повній мірі та неналежної якості.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону, споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Як пояснив в даному судовому засіданні відповідач, він з дружиною перебуває в зареєстрованому шлюбі і квартира, в якій вони проживають придбана ними за спільні кошти - вони брали участь у пайовому будівництві житла.

На підтвердження своїх доводів відповідач надав копію договору про участь у пайовому будівництві 25 А/4 від 29.11.2004 року та копію свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 від 13. 04.1978 року.

За обставин проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_1 та отримання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, що надаються ТзОВ «М.Ж.К.», з врахуванням положень ст. 60 СК України, відповідно до яких відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками вказаної квартири, суд дійшов до правильного висновку про те, що вони несуть солідарну відповідальність за оплату вищевказаних послуг.

Оскільки тягар утримання майна, згідно ст. 322 ЦК України несе власник майна, то судове рішення в частині солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за надані послуги за утримання будинку та прибудинкової території ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в цій частині колегія суддів не вбачає.

Разом з тим, колегія суддів не може повністю погодитись з рішенням суду першої інстанції в частині розміру стягуваної з відповідачів заборгованості з огляду на наступне.

Рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 21.08.2008 року № 561 -1 було закріплено прибудинкові території за житловими будинками, що обслуговуються ТзОВ «М.Ж.К.». У Додатку 9 вказаного рішення зазначено, що за житловим будинком АДРЕСА_1 закріплена прибудинкова територія, загальною площею 2387 кв.м.

Відповідно до Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 року № 529 та ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» товариством «М.Ж.К.» було здійснено розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг.

Однак, при проведені вищевказаних розрахунків ТзОВ «М.Ж.К.» було помилково взято для здійснення розрахунку загальну приведену прибудинкову територію за житловим будинком АДРЕСА_1, що становила 3044, 4 кв.м. Вказану обставину в судовому засіданні визнав представник ТзОВ «М.Ж.К.» та пояснив, що у зв'язку з виявленими неточностями при здійсненні розрахунку товариством 25 грудня 2013 року було проведено перерахунок помилково нарахованих коштів за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за житловим будинком АДРЕСА_1, за період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2012 року, в результаті якого з квартири НОМЕР_1 вказаного житлового будинку, в якій проживають відповідачі, було знято вартість помилково нарахованих коштів за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що становить 159 грн. 60 коп., внаслідок чого загальна заборгованість за надані послуги у відповідачів перед товариством становить 1594, 10 грн.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку що рішення суду першої інстанції в частині розміру заборгованості за надані послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, що підлягає стягненню з відповідачів, необхідно змінити та стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість в розмірі 1594, 10 грн.

Щодо вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про перерахунок заборгованості за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території слід зазначити наступне.

Ухвалюючи рішення про відмову в позові в цій частині, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачами не доведено тієї обставини, що ТзОВ «М.Ж.К.» не виконуються взяті на себе зобов'язання та завищені місячні нарахування за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по будинку АДРЕСА_1, а тому позов в цій частині є безпідставним.

Відповідно до ст. 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг.

В своїй апеляційній скарзі відповідачі зазначають, що вони припинили оплачувати послуги по утриманню будинку та прибудинкової території, в зв'язку з тим, що дані послуги є неякісними, а деякі взагалі позивачем не надаються, а суд першої інстанції при стягненні заборгованості за надані послуги на дані обставини уваги не звернув. Проте дані твердження, всупереч вимогам ст. ст.10, 60 ЦПК України, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи і, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги відповідачами не надано.

Так, покликання відповідачів на те, що судом безпідставно не взято до уваги акт - претензію від 20.10.2010 року про неналежне надання або ненадання послуг не заслуговують на увагу суду з огляду на те, що відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» позивач має право викликати представника організації, що надає житлово-комунальні послуги, для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Наданий відповідачем, в якості доказу, акт-претензія від 20.10.2010 року представником позивача не підписаний, а доказів про те, що представник ТзОВ «М.Ж.К.» викликався для його складання та підписання відповідачі суду не подали.

Навпаки, позивачем на спростування таких доводів відповідачів були надані відповідні докази щодо кількості та різновиду наданих послуг по обслуговуванню житлового будинку АДРЕСА_1. Зокрема, це підтверджується інформацією про виконані роботи в будинку за адресою: АДРЕСА_1, за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, в якій міститься перелік наданих ТзОВ «М.Ж.К.» послуг, їх кількість та вартість (а.с. 56-57), копії нарядів про виконані роботи (а.с.58-68). Дані докази відповідачами не спростовані.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи позивачем, на підставі звернення мешканців будинку АДРЕСА_1, було виключено з переліку послуг певні послуги, і плата за ці послуги не нараховувалась.

Так, судом встановлено, що на основі звернень мешканців будинку АДРЕСА_1 позивачем було виключено із переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій послуги: прибирання сходових кліток, підвалів та технічних поверхів, в зв'язку з чим тариф на утримання будинків і споруд та прибудинкової території зменшився до 1,0219 грн/кв.м., внаслідок чого місячна плата за дані послуги склала 85, 33 грн.

Також, судом встановлено, що на підставі звернення мешканців будинку АДРЕСА_1 ТзОВ «М.Ж.К.» було виключено послугу з поточного ремонту, ремонту конструктивних елементів, починаючи з 01.12.2010 року, внаслідок чого вартість послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території зменшилась до 0,6834 грн/кв.м., що в сумі становить 57,06 грн. місячних нарахувань.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про перерахунок заборгованості за надані послуги ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи є необґрунтованими та правильність висновків суду не спростовують, тому підстави для скасування оскаржуваного рішення в цій частині відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 жовтня 2013 року змінити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 в користь товариства з обмеженою відповідальністю «М.Ж.К.» заборгованість по оплаті послуг за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в сумі 1594 грн. 10 коп.( тисячу п'ятсот дев'яносто чотири гривні десять копійок).

В решті рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: