Рішення № 36477193, 23.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/484 23.12.13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Публічного акціонерного товариства «Київ-Лада»

про стягнення 80 977,42 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судовому засіданні брали участь представники учасників судового процесу:

від позивача: Гаркавенко С.В. - дов. № 91/2013/01/28-3 від 28.11.13 р.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" до Закритого акціонерного товариства "Київ-Лада" про стягнення 69 812,67 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, 5 672,63 грн. пені, 4 783,04 грн. інфляційної складової боргу та 709,08 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 810338 від 19.09.2005 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді за період з 01.01.2009 р. до 01.06.2009 р.

Ухвалою суду від 31.07.09 р. було порушено провадження у справі № 37/484 та призначено її розгляд на 02.09.09 року, зобов'язано сторін надати певні документи.

У судовому засіданні 02.09.09 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, надав суду документи на виконання вимог ухвали від 31.07.09 р.

Представник відповідача пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Через службу діловодства господарського суду м. Києва 20.08.09 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні 02.09.09 р. було оголошено перерву до 16.09.09 р. та зобов'язано сторін надати суду обґрунтований розрахунок основного боргу, починаючи з січня 2008 р., та провести звірку взаєморозрахунків, акт якої надати суду.

У судовому засіданні 16.09.09 р. було оголошено перерву до 23.09.09 р. з метою витребування додаткових доказів у справі.

Ухвалою суду від 23.09.09 р., керуючись ст. ст. 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, зупинив провадження у справі № 37/484 до вирішення іншої пов'язаної з нею справи № 8/131; зобов'язав сторін повідомити суду про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі.

З Єдиного державного реєстру судових рішень стало відомо, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.2008 року визнано протиправними та скасовано розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.05.2007 р. N 640, від 30.05.2007 р. N 641, від 30.05.2007 р. N 642, від 30.05.2007 р. N 643.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.01.09 р. у справі № 22-а-14381/08 вищевказану постанову Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.2008 р. було залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України № К-2608/09 від 02.07.09 р. касаційні скарги Київської міської державної адміністрації та АЕК "Київенерго" задоволено частково; касаційну скаргу ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "ДАРтеплоцентраль" задоволено; постанову Окружного адміністративного суду м. Києва № 8/131 від 24.01.08 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду № 22-а-14381/08 від 09.01.09 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.10 р. у справі № 2а-673/2010 провадження у справі за адміністративним позовом ОСББ "Престиж" до Київської міської державної адміністрації,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору АЕК "Київенерго" про визнання протиправними та скасування розпоряджень КМДА закрито.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.10.10 р. у справі № 2а-673/10 апеляційні скарги ЖБК "Буревісник-3", ЖБК "Ремонтник", ЖБК "Суднобудівник-18", ЖБК "Алмазний", ОСББ "Мотор", ВАТ "Універсам № 14", ОСОБА-13 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.10 р. у справі № 2а-673/2010 задоволено частково; ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.10 р. у справі № 2а-673/2010 скасовано як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлено справу для продовження розгляду.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.04.11 р. у справі № 2а-376/2011 залишено без розгляду адміністративний позов ОСББ "Престиж" до Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору АЕК "Київенерго", про визнання протиправними та скасування розпоряджень.

У зв'язку з тим, що підстави, які зумовили зупинення провадження у даній справі відпали, господарський суд ухвалою від 11.11.2013 р. поновив провадження у даній справі та призначив її до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін на 23.12.2013 р., зобов'язав учасників судового процесу надати певні документи.

У судовому засіданні 23.12.2013 р. представник позивача надав заяву про зміну найменування сторони позивача на ПАТ "Київенерго" з підтверджуючими документами, довідку про надходження коштів від відповідача за спожиту теплову енергію, які долучено до матеріалів справи; позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, вимог ухвали суду не виконав.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

У судовому засіданні 23.12.2013 р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", яка була перейменована на Публічне акціонерне товариство "Київенерго", (енергопостачальна організація) та Закритим акціонерним товариством «Київ-Лада», яке було перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Київ-Лада», (абонент) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 810338 від 19.09.2005 р., предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на умовах, передбачених цим договором.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Пунктом 2.1 договору № 810338 від 19.09.2005 р. визначено, що при виконанні умов даного договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією (КМДА), Положенням про Держенергоспоживнагляд, правилами користування тепловою енергією, правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Згідно з п. 2.2.1 договору № 810338 від 19.09.2005 р., енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року, в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1 до цього договору.

Відповідно до п. 2.3.1 вищезазначеного договору, абонент зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Пунктом 1. додатку № 3 до договору № 810338 від 19.09.2005 р. визначено, що розрахунки з абонентом за відпущену теплову енергію проводяться згідно з тарифами, встановленими постачальнику Управлінням цінової політики Київської міської державної адміністрації (КМДА), затвердженими розпорядженням КМДА від 10.12.2004 р. № 2249, за кожну відпущену гігакалорію (1Гкал/грн.) без урахування ПДВ 80,00 грн. - для опалення, 80,00 грн. - для гарячого водопостачання, 80.00 грн. - для вентиляції.

Пунктом 2 додатку №4 до договору № 810338 від 19.09.2005 р. передбачено, що абонент до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна, згідно ЗУ «Про заставу», як засіб гарантії сплати споживаємої теплової енергії.

Згідно п. 3 додатку № 4 договору № 810338 від 19.09.2005 р., у разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця, у випадку, якщо фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, сальдо розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.

П. 4 додатку № 4 до договору № 810338 від 19.09.2005 р. передбачено, що абонентом, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою абонентом тепловою енергією сплачується ним самостійно, не пізніше 15 числа слідуючого за розрахунковим.

П. 5 додатку № 4 договору № 810338 від 19.09.2005 р. передбачено, що абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі тепло збуту №4 за адресою: м. Київ, вул. Строкача, 9 табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду.

Згідно до п. 6 додатку № 4 договору № 810338 від 19.09.2005 р., у разі порушення терміну сплати за поточне споживання чи наявності боргу на початок кожного розрахункового періоду, енергопостачальна організація має право припинити безоплатний відпуск теплової енергії.

Відповідно до п. 7 додатку № 4 до договору № 810338 від 19.09.2005 р., абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду енергопостачальна організація нараховує пеня в розмірі 0,5% за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду належним чином завірені копії облікових карток відповідача за період з січня 2009 р. по квітень 2009 р. (включно), розрахунок основного боргу за теплову енергію по договору № 810338 від 19.09.2005 р. за період з грудня 2008 р. по травень 2009 р.

З розрахунку основного боргу за теплову енергію по договору № 810338 від 19.09.2005 р. вбачається, що за спірний період, з 01.01.2009 р. по 01.06.2009 р., загальна сума спожитої відповідачем теплової енергії становила 82 937,29 грн.

Позивач пояснив суду, що ним були належним чином виконані зобов'язання за договором № 810338 від 19.09.2005 р., тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати за спожиту теплову енергію виконав частково на суму 7 699,52 грн., у зв'язку з чим станом на 01.06.2009 р. у нього виникла заборгованість у розмірі 69 812,67 грн.

За таких обставин ПАТ "Київенерго" звернулось до господарського суду м. Києва з даним позовом до Публічного акціонерного товариства «Київ-Лада» про стягнення 69 812,67 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, 5 672,63 грн. пені, 4 783,04 грн. інфляційної складової боргу та 709,08 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 810338 від 19.09.2005 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді за період з 01.01.2009 р. до 01.06.2009 р. та додатків до нього.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 810338 від 19.09.2005 р. та додатками до нього строк оплату за спожиту теплову енергію здійснив не повністю.

Також господарський суд відзначає, що за спірний період, у відповідності до письмових пояснень Київської міської адміністрації, розрахунок вартості спожитої теплової енергії розрахований позивачем за чинними тарифами, встановленими нормативно-правовими актами (розпорядженнями) КМДА та НКРЕ.

Відповідно до вимог частини 6 статті 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

У зв'язку з вирішенням судовими інстанціями питання щодо чинності тарифів, за якими нараховувалась відповідачу вартість спожитої теплової енергії, провадження у справі № 37/484 зупинялось.

На теперішній час не надано суду жодного процесуального судового документу, згідно з яким визнано вищевказані тарифи нечинними.

Крім того, постановою Верховного Суду України від 28.11.11 р. не встановлено нечинність тарифів.

Таким чином, на сьогодні, відсутні підстави визнавати, що позивачем для розрахунку заборгованості відповідача за спожиту теплову енергію застосовувались нечинні тарифи.

У судовому засіданні 23.12.2013 р. представник позивача надав суду довідку про надходження коштів за спожиту теплоенергію Публічного акціонерного товариства «Київ-Лада», з якої вбачається що станом на день розгляду справи в суді у відповідача існує заборгованість за договором № 810338 від 19.09.2005 р. в розмірі 69 812,67 грн.

Враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 69 812,67 грн. основного боргу, а відповідач жодних спростувань не навів, то позов Публічного акціонерного товариства "Київенерго" щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства «Київ-Лада» суми основного боргу за договором № 810338 від 19.09.2005 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді за період з 01.01.2009 р. до 01.06.2009 р. та додатками до нього у розмірі 69 812,67 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" просить суд також стягнути з відповідача 4 783,04 грн. інфляційної складової боргу та 709,08 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 810338 від 19.09.2005 р. за період з лютого 2009 р. по травень 2009 р. (включно).

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця - червня.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www. ukrstat.gov.ua).

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Враховуючи наведене, вірним є період нарахування інфляційних збитків за період з лютого 2009 р. по травень 2009 р. (включно) без виключення місяців, у яких індекс інфляції менший одиниці.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № 810338 від 19.09.2005 р. станом на 01.06.09 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню 4 783,04 інфляційної складової боргу та 709,08 грн. трьох відсотків річних за період з лютого 2009 р. по травень 2009 р. (включно).

Що стосується позовних вимог про стягнення 5 672,63 грн. пені, то перевіривши розрахунок позивача та зважаючи на пункт 7 додатку № 4 до договору № 810338 від 19.09.2005 р., господарський суд визнає розрахунок позивача вірним.

Враховуючи вищенаведене, позов Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Публічного акціонерного товариства «Київ-Лада» підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судових витрат, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 614, 625, 626, 628, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київ-Лада» (03134, м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 17, код ЄДРПОУ 00233030) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 69 812 (шістдесят дев'ять тисяч вісімсот дванадцять) грн. 67 коп. основного боргу, 5 672 (п'ять тисяч шістсот сімдесят дві) грн. 63 коп. пені, 4 783 (чотири тисячі сімсот вісімдесят три) грн. 04 коп. інфляційної складової боргу, 709 (сімсот дев'ять) грн. 08 коп. трьох відсотків річних, 809 (вісімсот дев'ять) грн. 78 коп. державного мита та 315 (триста п'ятнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 26.12.2013 р.

Суддя Гавриловська І.О.