Постанова № 36475751, 21.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

Іменем України

м. Київ

21 листопада 2013 року 16:14 год. №826/16521/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Левченко І.В.,

представників: позивача - ОСОБА_1, відповідача: Безручко В.В., Білоцької Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів м.Києва (далі - ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.02.2013 №202/17-20, № 203/17-20 та від 31.05.2013 №868/17-20, №865/17-20,

в с т а н о в и в:

Позовні вимоги обґрунтовано відсутністю порушень, зазначених в акті перевірки, результати якої не відповідають нормам ПК, які визначають порядок формування валових витрат і податкового кредиту з ПДВ, та наданим до перевірки первинним документам, що підтверджують правильність ведення податкового обліку.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав позов з цих підстав.

Представник відповідача не визнали позов, надали письмові заперечення, в яких просять відмовити в його задоволенні з огляду на результати перевірки.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дій-шов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що відповідачем проведено документальну планову виїзну пере-вірку дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2011, за результатами якої складено акт перевірки від 21.12.2012 №2290/17-20/НОМЕР_1 та винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 06.02.2013 №202/17-20, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 46668,75 грн. (у т.ч.: 37335 грн. - основний платіж, 9334,75 грн. - штрафні санкції);

- від 06.02.2013 №203/17-20, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДФО на 49801,80 грн. (у т.ч.: 33201,20 грн. - основний платіж, 16600,60 грн. - штрафні санкції).

Рішенням ДПС у м. Києві від 25.04.2013 №616/Г/12-3-03 про результати розгляду скарги, залишеним без змін рішенням Міндоходів від 25.06.2013 №2324/Г/99-99-10-01-03-14 про результати розгляду скарги, податкове повідомлення-рішення від 06.02.2013 №203/17-20 було скасовано в частині застосованих штрафних санкцій у розмірі 8300,30 грн.; залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 06.02.2013 №202/17-20, а також збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 2283грн. основного платежу.

На підставі вказаного рішення ДПС у м. Києві відповідачем винесено наступні подат-кові повідомлення-рішення:

- від 31.05.2013 №865/17-20, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДФО на 41501,50 грн. (у т.ч.: 33201,20 грн. - основний платіж, 8300,30 грн. - штрафні санкції);

- від 31.05.2013 №868/17-20, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 2283 грн. основного платежу.

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів та стосуються правомірності податкового повідомлення-рішення.

1. Згідно з пп. 60.1.3 п. 60.1 ст. 60 ПК податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення. У цьому випадку, згідно з п. 60.4 ст. 60 ПК, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошово-го зобов'язання.

Як вбачається, податкове повідомлення-рішення від 31.05.2013 №865/17-20 містить меншу суму грошового зобов'язання з ПДФО у розмірі 41501,50 грн., порівняно з раніше прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 06.02.2013 №203/17-20, тому раніше прийняте податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним і не може бути скасо-вано судом, що є підставою для відмови в задоволення позову в цій частині.

2. Спірне грошове нарахування здійснено відповідачем у зв'язку з порушенням пози-вачем п. 177.2 ст. 177 ПК і завищенням валових витрат у 2011р. на 198090 грн., що призвело до заниження оподатковуваного доходу за 2011р. на 198090 грн., внаслідок чого відповіда-чем донараховано 33201,20 грн., а також у зв'язку з порушенням п.п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК і завищенням податкового кредиту з ПДВ на 39618 грн., що призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ на таку ж суму.

Згідно з актом зміст порушень полягає в тому, що позивач неправомірно включив витрати на придбання товарів та послуг у ТОВ "Імексгруп Менеджмент", ТОВ "Стартекс", ТОВ "Союзмаштех" до складу валових витрат, а суму нарахованого в ціні товарів і послуг ПДВ - до складу податкового кредиту з ПДВ, оскільки вказані контрагенти мають ознаки фіктивності, тому правочини із названими контрагентами є недійсними і нікчемними, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Пунктом 177.2 ст. 177 ПК встановлено, що об'єктом оподаткування є чистий оподат-ковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошо-вій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з госпо-дарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Під податковим кредитом відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК розуміється сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податково-го) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здій-нення операцій з придбання товарів та послуг (пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК).

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату това-рів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податко-вою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахо-ваних (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Ко-дексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткову-ваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Законом України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність (ч.2 ст.3). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій визначено первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч.1 ст.9) та які повинні містити обов'язкові реквізити первинних документів, визначені у ч.2 ст.9.

Отже, формування валових витрат і податкового кредиту з ПДВ обумовлено прид-банням платником податків товарів (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності у платника належно оформлених підтерджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Як вірно встановлено перевіркою і не заперечується позивачем, останнім відображено в податковому обліку результати фінансово-господарських відносин з ТОВ "Імексгруп Мене-джмент", ТОВ "Стартекс", ТОВ "Союзмаштех" і включено до валових витрат суму витрат на придбання товарів (послуг) та до податкового кредиту з ПДВ суму нарахованого податку.

При цьому, як вбачається зі змісту акта перевірки (с. 42-44, 48-51) і не заперечувалося представником відповідача, до перевірки позивачем були надані необхідні первинні доку-менти (рахунки-фактури, видаткові накладні, акти здачі-приймання виконаних робіт, подат-кові накладні), підтверджуючі проведення господарських операцій між позивачем і названи-ми контрагентами та на підставі яких позивачем відображено відповідні суми в податковому обліку.

Перевіркою встановлено і зазначено в акті (с. 48) лише про не надання позивачем до перевірки податкової накладної ТОВ "Імексгруп Менеджмент" від 16.02.2011 №60 на суму ПДВ 416,67 грн., копія якої, проте, була надана до суду.

Відсутність інших документів первинного бухгалтерського і податкового обліку, необхідних для підтвердження задекларованих показників валових витрат і податкового кредиту з ПДВ, обов'язок ведення і зберігання яких покладено на позивача, перевіркою не встановлено. Також перевіркою не встановлено порушень в оформленні наданих фінансово-господарських документів вимогам чинного законодавства.

Водночас судом встановлено, що господарські зобов'язання недійсними (фіктивними) в судовому порядку не визнавався, зміст господарських зобов'язань з поставки товарів (пос-луг) не суперечить вимогам національного законодавства, а складені на їх виконання фінан-сово-господарські документи містять необхідні дані, що підтверджують факти господарсь-ких операцій та дозволяють ідентифікувати господарські операції, не містять розбіжностей та відповідають вимогам ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1 ст. 201 ПК.

Дійсність вказаних первинних документів підтверджується також тим, що ТОВ "Імексгруп Менеджмент", ТОВ "Стартекс", ТОВ "Союзмаштех" в установленому порядку були зареєстрованими суб'єктами господарювання, платниками ПДВ.

Таким чином, надані позивачем до перевірки та до суду документи є належними і допустимими доказами по справі, які не були спростованими відповідачем та відповідно до вимог п. 177.2 ст. 177, п. 198 ст. 198, ст. 201 ПК є прямим і достатнім документальним підт-вердженням придбання товарів (послуг) та підставою для подальшого віднесення витрат на їх придбання до складу валових, а нарахованого (сплаченого) ПДВ - до складу податкового кредиту відповідного звітного податкового періоду.

В ході розгляду справи відповідач не спростував належність, допустимість і достат-ність наданих позивачем доказів, тому в суду немає достатніх підстав для їх відхилення.

Суд не бере до уваги надані відповідачем до суду копії акта ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 05.04.2011 №68/22-40/37268953 про неможливість проведення перевірки ТОВ "Союзмаштех" і акта ДПІ у Дніпровському районі м.Києва ДПС від 16.02.2012 №549/23-522/37202798 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Стартекс", оскільки неможливість органів ДПС провести перевірку чи зустрічну звірку не є достатнім доказом відсутності фінансово-господарських відносин між позивачем і ТОВ "Союзмаштех" і ТОВ "Стартекс" та не спростовує правове значення складених за такими операціями первинних документів, а тому не є підставою для неврахування відповідачем наданих до перевірки первинних документів.

До того ж, вказані "транзитні" акти складено про неможливість проведення перевірки та зустрічної звірки, водночас їх зміст і висновки вказують на те, що в порушення вимог ст.ст. 73, 75, 77, 78, 79 ПК всупереч встановленому законом порядку і способу здійснення податкового контролю органом ДПС фактично вчинялися дії на проведення позапланових невиїзних перевірок зазначених суб'єктів господарювання.

Суд не бере до уваги надану до суду копію акта ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 08.08.2011 №1037/23-6/37100500 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Імексгруп Менеджмент", в якому зазначено, що підписи від імені ОСОБА_5 в звітних документах ТОВ "Імексгруп Менеджмент" (декларації з податку на прибуток за 2010р., 3 кв. 2010р.; декларації з ПДВ за червень-грудень 2010р.) виконані іншою особою, оскільки дана обставина не стосується звітних періодів фінансово-господарських взаємовідносин між позивачем і ТОВ "Імексгруп Менеджмент" та складених між ними первинних документів, які на дослідження не передавалися.

Окрім цього, вказані "транзитні" акти є недопустимим доказом по справі в частині визначення органом ДПС правомірності правочинів і оцінки дійсності господарських зобо-в'язань ТОВ "Союзмаштех", ТОВ "Стартекс", ТОВ "Імексгруп Менеджмент" та визнання їх недійсними і нікчемними, оскільки за відсутності відповідних правових і фактичних підстав та без належного документального підтвердження органами ДПС зроблено суб'єктивні висновки щодо результатів господарської діяльності платників податків.

Посилання відповідача на недійсність і нікчемність правочинів в порушення п. 83.1 ст. 83 ПК зроблені без належних і достатніх матеріалів, які достовірно підтверджували відповідні юридичні факти і могли бути підставою для висновків про недійсність або нікчемність правочину, а також не відповідають вимогам ст.ст. 204, 215, 216, 228, 234 ЦК і ст.ст. 207, 208 ГК, тому відхиляються судом. Відповідачем не надано конкретних доказів порушення публічного порядку, а саме спрямованості правочинів на заволодіння коштами (майном) держави. Надходження до ДПІ "актів нікчемності" інших органів ДПС не є підставою визнання правочинів недійсними або нікчемними, оскільки цивільний закон таких підстав не встановлює.

Посилання на відсутність контрагентів за своїм місцезнаходженням не береться судом до уваги, оскільки не впливає на порядок відображення позивачем в податковому обліку господарських операцій, не спростовують можливість здійснення господарських операцій у попередніх періодах і не спростовує правове значення виданих за такими операціями первинних документів.

Суд не бере до уваги посилання відповідача в акті перевірки на наявність в Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі кон-трагентів на рівні ДПС України розбіжностей між податковим кредитом позивача і податко-вими зобов'язаннями контрагентів, оскільки дана обставина не віднесена ПК до підстав формування покупцем товарів, робіт (послуг) податкового кредиту з ПДВ, тому не впливає на право позивача на податковий кредит.

Судження відповідача про відсутність достатніх ресурсів для провадження ТОВ "Союзмаштех", ТОВ "Стартекс", ТОВ "Імексгруп Менеджмент" господарської діяльності є необґрунтованими і не беруться судом до уваги, оскільки в даному випадку вони не підтвер-джені належними доказами, а ґрунтуються виключно на припущеннях. При цьому транзитні акти органів ДПС або службові записки підрозділів податкової міліції, які містять суб'єктив-ні висновки непідтверджені відповідними доказами, не є належними доказами цим фактам.

Таким чином, результати перевірки та заперечення відповідача про заниження позива-чем ПДФО і ПДВ є необ'єктивними, нормативно необґрунтованими і документально не підтвердженими. Недостатність доказів і недоведеність відповідачем, на якого КАС покладає тягар доказування правомірності прийнятих рішень, тих обставин, які стали підставою для їх прийняття, та невірне застосування відповідачем норм цивільного та податкового законодав-ства, вказують на неправомірність спірного грошового нарахування, що є підставою для визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень в цій частині .

3. Згідно з п. 44.6 ст. 44 ПК у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому п. 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності (абзац 1).

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контро-люючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення (абзац 2).

Як чітко зазначено в акті (с.48), до перевірки позивачем не було надано податкової накладної ТОВ "Імексгруп Менеджмент" від 16.02.2011 №60 на суму ПДВ 416,67 грн.

Водночас позивач не зазначив і не надав суду доказів надання відповідачу до пере-вірки або у період після завершення перевірки та до прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення податкової накладної ТОВ "Імексгруп Менеджмент" від 16.02.2011 №60 на суму ПДВ 416,67 грн., зазначеної в акті як відсутня, а відтак позивач не спростував всіх зазначених в акті обставин, якими обґрунтовано висновок відповідача про порушення п. 198.6 ст. 198 ПК.

Таким чином, згідно з п. 44.6 ст. 44 ПК вважається, що вказана податкова накладна була відсутня на час складення податкової декларації з ПДВ за лютий 2011р., що підтвер-джує порушення позивачем п. 198.6 ст. 198 ПК. Подальше надання позивачем цієї податкової накладної до суду не спростовує дане порушення.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з правильністю висновку відповідача щодо заниження позивачем 416,67 грн. податкового зобов'язання з ПДВ за лютий 2011р., а тому донарахування цієї суми та застосування штрафних санкцій у розмірі 1 грн. суд вважає правомірним.

Як вбачається з розрахунків фінансових санкцій та зі змісту рішень ДПС у м. Києві від 25.04.2013 №616/Г/12-3-03 і Міндоходів від 25.06.2013 №2324/Г/99-99-10-01-03-14 про результати розгляду скарг, донарахування податкових зобов'язань з ПДВ за лютий 2011р., включно з 416,67 грн., здійснено податковим повідомленням-рішенням від 31.05.2013 №868/17-20, а нарахування штрафної санкції в розмірі 1 грн. здійснено податковим повідомленням-рішенням від 06.02.2013 №202/17-20.

Враховуючи правомірність здійснення цього грошового нарахування, то суд не вбачає підстав для визнання протиправними і скасування в цій частині вищевказаних податкових повідомлень-рішень, тому в цій частині слід відмовити в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 70, 71, 76, 79, 86, 128, 138, 158- 163, 167 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

1. Задовольнити частково адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби від 31.05.2013 №865/17-20 у повному обсязі.

3. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби від 06.02.2013 №202/17-20 у частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 46667,75 грн., у тому числі: 37335 грн. - основний платіж; 9333,75 грн. - штраф.

4. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби від 31.05.2013 №868/17-20 у частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1866,33 грн. основного платежу.

5. Відмовити Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 в задоволе-нні адміністративного позову в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби від 06.02.2013 №202/17-20 у частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 грн. штрафу.

6. Відмовити Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 в задоволе-нні адміністративного позову в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби від 31.05.2013 №868/17-20 у частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 416,67 грн. основного платежу.

7. Відмовити Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 в задоволе-нні адміністративного позову в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби від 06.02.2013 №203/17-20.

8. Присудити на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 900,42 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів м. Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 10 днів з дня отримання копії її повного тексту.

Суддя Д.А. Костенко