Постанова № 36475669, 25.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

25 грудня 2013 року 15:03 справа №826/17157/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

3">за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Панасонік Україна ЛТД”

до

Інспекції з питань захисту прав споживачів у місті Києві

третя особа

Державне підприємство “Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів”

про

визнання протиправними дій, наказу та скасування рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Панасонік Україна ЛТД” (далі по тексту – позивач, ТОВ “Панасонік Україна ЛТД”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у місті Києві (далі по тексту – відповідач), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить: 1) визнати протиправними дії відповідача щодо проведення перевірки на підставі направлення на проведення перевірки від 23 травня 2013 року №00012; 2) визнати протиправним наказ від 22 лютого 2013 року №105 про проведення позапланових перевірок в частині, а саме щодо проведення перевірки ТОВ “Панасонік Україна ЛТД”; 3) скасувати рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 10 червня 2013 року №000031, як таке, що є протиправним; 4) скасувати постанову про накладення штрафних санкцій від 10 червня 2013 року №000043.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/17157/13-а, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 12 грудня 2013 року позивач позовні вимоги підтримав, відповідач свого представника не направив.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представника відповідача та положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 12 грудня 2013 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до наказу Інспекції з питань захисту прав споживачів у місті Києві про проведення позапланових перевірок від 22 лютого 2013 року №105 на підставі статті 11 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” та листа Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів від 13 лютого 2013 року №658-3-7/6 наказано відділу ринкового нагляду здійснити позапланову виїзну перевірку суб’єкта господарювання - ТОВ “Панасонік Україна ЛТД”.

Інспекцією з питань захисту прав споживачів у місті Києві на підставі наказу про проведення позапланових перевірок від 22 лютого 2013 року №105 та направлення на проведення перевірки від 08 травня 2013 року №000112 проведено позапланову невиїзну перевірку з питань відповідності електричного та електронного обладнання, що вводиться в обіг ТОВ “Панасонік Україна ЛТД” (м. Київ, пров. Охтирський, 7) на відповідність вимогам технічним регламентам, які розповсюджуються на зазначену продукцію та Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції”, за результатами якої складено відповідний акт перевірки характеристик продукції від 04 червня 2013 року №000105 (далі по тексту – акт перевірки).

В акті перевірки встановлено порушення: Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції”, Правил застосування національного знаку відповідності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 року №1599), Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2009 року №1149, Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2009 року №785.

Зазначені порушення в акті перевірки обґрунтовані наступним: не надано повного складу технічної документації, яка повинна надавати можливість оцінити відповідність електрообладнання вимогам Технічного регламенту та включати процес проектування, виробництва та функціонування електрообладнання, наявність яких передбачена Технічним регламентом безпеки низьковольтного електричного обладнання та Технічним регламентом з електромагнітної сумісності обладнання; наданий в межах перевірки протокол від 12 вересня 2012 року №35/12 не є документом, який зазначений у декларації; продукція, яка введена в обіг не відповідає встановленим вимогам; надані документи та матеріали викладені іноземною мовою та не переведені на мову діловодства та документації державних органів, в обсязі необхідному для здійснення ринкового нагляду, у зв’язку з чим, до уваги не приймались.

За наслідками перевірки прийняте рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, яким обмежено надання продукції на ринок, а саме: телевізору LCD TX-LR32X3 ТМ Panasonic, апарату телефонного KX-TS2350 ТМ Panasonic, шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами.

За результатами розгляду Акта перевірки відповідачем прийнято постанову про накладення штрафних санкцій від 10 червня 2013 року №000043, згідно якої встановлено, що ТОВ “Панасонік Україна ЛТД” порушило вимоги пункту 2 частини другої статті 44 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції”, та постановлено сплатити штраф у розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 25 500,00 грн.

Позивач вважає дії відповідача щодо проведення перевірки та наказ від 22 лютого 2013 року №105 про проведення позапланових перевірок в частині щодо проведення перевірки ТОВ “Панасонік Україна ЛТД” протиправними, а прийняті рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та постанову про накладення штрафних санкцій такими, що підлягають скасуванню, мотивуючи позовні вимоги наступним: наказ на проведення перевірки видано за відсутності належних підстав, відповідно перевірку проведено всупереч вимогам чинного законодавства; позивач має всі необхідні документи, у тому числі сертифікати на всі види продукції, які дають можливість оцінити відповідність продукції вимогам технічних регламентів; відповідач не вимагав забезпечити переклад документації та матеріалів мовою діловодства та документації державних органів.

Відповідач у письмовому запереченні проти позову зауважував на відповідності оскаржуваних дій, рішення та постанови вимогам чинного законодавства.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред’явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов’язки та відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.

Частиною першою статті 6 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” передбачено, що підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб’єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов’язкової звітності, поданих суб’єктом господарювання; перевірка виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб’єктом господарювання документів обов’язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов’язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Згідно частини другої статті 6 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Частиною першою статті 7 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” встановлено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб’єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Як свідчить зміст спірного наказу, предметом перевірки ТОВ “Панасонік Україна ЛТД” є перевірка характеристик продукції, яка ним реалізується.

Згідно частини третьої статті 23 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.

Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові, - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Відповідно до частини шостої статті 23 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки.

Частиною першою статті 25 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” передбачено, що органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її виробників: 1) якщо за результатами перевірки характеристик продукції у її розповсюджувача є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності виробника такої продукції; 2) за зверненнями споживачів (користувачів) відповідної продукції, а також органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, правоохоронних органів, громадських організацій споживачів (об’єднань споживачів), у яких міститься інформація про введення в обіг продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам чи має недоліки, які можуть завдати такої шкоди (із зазначенням суб’єкта введення в обіг такої продукції, документального підтвердження завдання такої шкоди, опису відповідного недоліку тощо), а також інформація, за якою виробника такої продукції може бути ідентифіковано; 3) у разі одержання за допомогою системи оперативного взаємного сповіщення про продукцію, що становить серйозний ризик, або в інший спосіб від уповноважених органів інших держав інформації про продукцію, що становить серйозний ризик, якщо її виробник ідентифікований та є резидентом України.

Судом на підставі направлення на проведення перевірки від 08 травня 2013 року №000112 встановлено, що підставою для проведення перевірки є стаття 11 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” та лист Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів від 13 лютого 2013 року №6583-3-7/6.

Відповідач у письмовому запереченні, як на підставу для проведення перевірки позивача, посилається на положення статті 24 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції”, якою встановлено, що органи ринкового нагляду проводять позапланові перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів за зверненнями споживачів (користувачів) відповідної продукції, а також органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, правоохоронних органів, громадських організацій споживачів (об’єднань споживачів), у яких міститься інформація про розповсюдження продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам чи має недоліки, що можуть завдати такої шкоди, і відсутня інформація, за якою виробника такої продукції може бути ідентифіковано, але міститься інформація, за якою може бути встановлено розповсюджувача, у якого було придбано (виявлено) таку продукцію.

При цьому суд звертає увагу на те, що лист Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів від 13 лютого 2013 року №6583-3-7/6 не містить ні інформації про розповсюдження продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам чи має недоліки, що можуть завдати такої шкоди, ні інформації, за якою може бути встановлено розповсюджувача, у якого було придбано (виявлено) таку продукцію, а тому, на думку суду, вказаний лист не може вважатись зверненням органу виконавчої влади, який може бути підставою для проведення перевірки.

Крім того, як зазначено в акті перевірки, Інспекцією з питань захисту прав споживачів у місті Києві проведено позапланову невиїзну перевірку, а наказ про проведення позапланових перевірок від 22 лютого 2013 року №105, на підставі якого проведено перевірку, видано на проведення позапланової виїзної перевірки.

З огляду на викладене, судом не встановлено наявності підстав для проведення позапланової перевірки позивача, а тому суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо проведення перевірки ТОВ “Панасонік Україна ЛТД” є протиправними, а спірний наказ в частині щодо проведення перевірки позивача прийнято з порушенням вимог чинного законодавства та підлягає скасуванню.

В частині позовних вимог про скасування рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 10 червня 2013 року №000031, суд звертає увагу на наступне.

Як встановлено судом, вжиття обмежувальних заходів відносно ТОВ “Панасонік Україна ЛТД” та накладення штрафу відбулось у зв’язку з введенням в обіг продукції, яка не відповідає Технічним регламентам, а саме не надано повного складу технічної документації, яка повинна надавати можливість оцінити відповідність продукції, а тому суду належить встановити факт наявності у позивача технічної документації, яка дає можливість оцінити відповідність продукції Технічним регламентам.

Частиною 7 статті 23 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” встановлено, що під час невиїзної перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація: 1) декларація про відповідність; 2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією); 3) загальний опис продукції та схема (креслення) конструкції виробу, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом; 4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю; 5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції; 6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо); 7) документи і матеріали щодо стану виконання суб’єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб’єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання; 8) повідомлення та інша інформація, надана суб’єктами господарювання, органами доходів і зборів, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України “Про загальну безпечність нехарчової продукції”; 9) інші документи та матеріали, звернення, одержані органами ринкового нагляду відповідно до положень цього Закону та Закону України “Про загальну безпечність нехарчової продукції”.

Судом встановлено, що супровідним листом від 04 червня 2013 року позивачем надано до перевірки документацію, частина якої викладена іноземною мовою.

При цьому в акті перевірки зазначено, що позивачем надано ряд документів та матеріалів іноземною мовою, у зв’язку з чим такі документи до уваги не приймались, посилаючись при цьому на положення статті 15 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції”, якими передбачено, що посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право вимагати від суб’єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, одержувати копії таких документів і матеріалів. У разі якщо оригінали таких документів і матеріалів складені іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, на вимогу органів ринкового нагляду суб’єкти господарювання зобов’язані за власний рахунок забезпечити їх переклад мовою діловодства та документації державних органів в обсязі, необхідному для здійснення ринкового нагляду.

У свою чергу позивач зазначає, що вимоги про здійснення перекладу документів і матеріалів мовою діловодства та документації державних органів чи надання додаткових документів позивач не отримував.

Доказів на спростування зазначеного, а саме доказів того, що відповідач вимагав здійснити переклад документів і матеріалів мовою діловодства та документації державних органів, матеріали справи не містять, а тому відповідачем неправомірно не враховано документи та матеріали, які надані іноземною мовою.

На підтвердження відповідності продукції вимогам Технічних регламентів позивачем надано в матеріали справи копії протоколів випробувань з метою сертифікації, сертифікатів відповідності та декларацій про відповідність продукції вимогам технічних регламентів.

За визначенням статті 1 Закону України “Про підтвердження відповідності” сертифікат відповідності - документ, який підтверджує, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи екологічного управління, персонал відповідає встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством.

Статтею 11 Закону України “Про підтвердження відповідності” передбачено, що сертифікація в законодавчо регульованій сфері провадиться згідно з вимогами технічних регламентів.

За результатами проведення сертифікації у разі позитивного рішення призначеного органу з оцінки відповідності заявникові видається сертифікат відповідності, зразок якого затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері оцінки відповідності.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що факт наявності у позивача сертифікатів відповідності, виданих акредитованим органом з оцінки відповідності свідчить про відповідність перевіреної продукції вимогами технічних регламентів.

Таким чином, висновки Акта перевірки про невідповідність перевіреної продукції, а саме: телевізора LCD TX-LR32X3 ТМ Panasonic та апарату телефонного KX-TS2350 ТМ Panasonic технічним регламентам документально не підтверджуються та є помилковими.

Згідно частини першої статті 30 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль не харчової продукції” обмеження надання продукції на ринку здійснюються шляхом: 1) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (згідно з частинами першою і третьою статті 29 цього Закону); 2) тимчасової заборони надання продукції на ринку.

Частина друга статті 30 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль не харчової продукції” встановлює, що обмеження надання продукції на ринку, визначені у пункті 1 частини першої цієї статті, застосовуються органами ринкового нагляду у випадках, передбачених цим Законом, якщо існує можливість приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами. Зазначені обмеження можуть застосовуватися до продукції, що надається на ринку, у тому числі тієї, що зберігається на складах виробників (імпортерів), та/або продукції, що перебуває у споживачів (користувачів).

Відповідно до частини п’ятої статті 30 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль не харчової продукції” тимчасова заборона надання продукції на ринку застосовується органами ринкового нагляду у разі прийняття ними рішення про: 1) відбір зразків продукції для проведення їх експертизи (випробування) - на строк проведення експертизи (випробування); 2) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами - на строк дії відповідного обмеження. Тимчасова заборона надання продукції на ринку запроваджується одночасно з прийняттям рішень, зазначених у цій частині.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 44 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль не харчової продукції” передбачено, що до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п’ятисот до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зі змісту наведених норм Закону вбачається, що обмежувальні заходи у вигляді приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами та тимчасової заборони надання продукції на ринку можуть вживатись у відношенні до продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, у тому числі якщо порушено вимоги щодо застосування та нанесення Національного знака відповідності, а штрафні санкції можуть бути засновані до особи за введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам технічних регламентів, та за розповсюдження продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції.

Однак, як встановлено вище, висновки Інспекції про невідповідність перевіреної продукції, технічним регламентам документально не підтверджуються, відповідних доказів відповідачем не надано, а порушення вимог щодо застосування та нанесення Національного знака відповідності стосовно продукції ТОВ “Панасонік Україна ЛТД”, яка перевірялась не встановлено.

За таких підстав суд приходить до висновку, що вжиття відносно ТОВ “Панасонік Україна ЛТД” обмежувальних (коригувальних) заходів на підставі рішення інспекції про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 10 червня 2013 року №000031 і застосування штрафних санкцій на підставі постанови про накладення штрафних санкцій від 10 червня 2013 року №000043 є протиправним, а зазначені рішення та постанова підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Інспекцією з питань захисту прав споживачів у місті Києві не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваних дій, рішення та постанови з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ “Панасонік Україна ЛТД” підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Панасонік Україна ЛТД” задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним наказ Інспекції з питань захисту прав споживачів у місті Києві від 22 лютого 2013 року №105 “Про проведення позапланових перевірок” щодо проведення позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Панасонік Україна ЛТД”.

3. Визнати протиправними дії Інспекції з питань захисту прав споживачів у місті Києві щодо проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Панасонік Україна ЛТД” на підставі направлення на проведення перевірки від 23 травня 2013 року №00012.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів у місті Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 10 червня 2013 року №000031.

5. Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у місті Києві про накладення штрафних санкцій від 10 червня 2013 року №000043.

6. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Панасонік Україна ЛТД” понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 240,87 грн. (двісті сорок гривень вісімдесят сім копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко