Ухвала суду № 36474689, 18.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2013 року м. Київ К/9991/37384/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.,розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргу Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01.03.2011 р.

та постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.06.2011 р.

у справі №2а-28661/10/0570

за позовом Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»

до Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області

про визнання недійсними повідомлень про розподіл сплаченої суми податку та нарахування пені,

ВСТАНОВИВ :

Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області (далі - відповідач) про визнання недійсними повідомлень про розподіл сплаченої суми податку та нарахування пені.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01.03.2011 р., позовні вимоги задоволено: визнано недійсними повідомлення про розподіл сплаченої суми податку та нарахування пені від 10.09.2010 р. №105281007474053, від 29.10.2010 р. №105290007594036, від 10.09.2010 р. №105280007577050, від 26.08.2010 р. №105280007461676, від 30.07.2010 р. №105280007543692, від 30.06.2010 р. №105280007541580, зобов'язано відповідача внести зміни до картки особового обліку платника податків з поверненням утриманих сум по перерахунку в оплату податку за землю та стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. судового збору.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.06.2011 р. скасовано рішення суду першої інстанції, позовні вимоги задоволено частково: визнано неправомірними дії податкового органу по перерозподілу в погашення податкового боргу минулих періодів сплачених позивачем сум земельного податку за січень-жовтень 2010 р. та зобов'язано внести зміни до облікової картки позивача шляхом відображення сплачених сум земельного податку за січень-жовтень 2010 р. з урахуванням призначення платежу. У частині позовних вимог про визнання недійсними повідомлень від 10.09.2010 р. №105281007474053, від 29.10.2010 р. №105290007594036, від 10.09.2010 р. №105280007577050, від 26.08.2010 р. №105280007461676, від 30.07.2010 р. №105280007543692, від 30.06.2010 р. №105280007541580 ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.06.2011 р. провадження у справі закрито.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача до суду касаційної інстанції не надіслав.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Позивач зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 02.09.2004 р., включений до ЄДРПОУ за № 33161769, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 304081.

Відокремлений підрозділ «Шахта імені Єгора Тимофійовича Абакумова» є філією (іншим відокремленим підрозділом) позивача без права юридичної особи, що підтверджується довідкою Управління статистики у Донецькій області серії АБ № 031582.

Позивачем до податкового органу було подано податкову декларацію з земельного податку на 2010 рік із зазначенням про щомісячну сплату на протязі року по 2869,02 грн. земельного податку.

Платіжними дорученнями від 24.02.2010 р. № 3194, від 25.03.2010 р. № 3583, від 26.04.2010 р. № 4024, від 30.06.2010 р. № 4870, від 30.07.2010 р. № 184, від 26.08.2010 р. № 677, від 30.09.2010 р. № 3665, від 29.10.2010 р. № 4737, від 30.06.2010 р. № 6414 позивачем сплачено земельний податок у вказаній сумі із зазначенням у графі призначення платежу - «земельний податок за відповідний період 2010 р.».

При цьому, перераховані позивачем кошти в рахунок погашення податкового зобов'язання з земельного податку відповідач повідомленнями від 30.11.2010 р. № 105281007474053, від 29.10.2010 р. № 105290007594036, від 30.09.2010 р. № 105280007577050, від 26.08.2010 р. № 105280007461767, від 30.07.2010 р. №105280007543692, від 30.06.2010 р. № 105280007541580 зарахував за інший податковий період та нарахував пеню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач щомісяця сплачував поточний платіж за поданою декларацією, чітко визначивши призначення платежу.

При цьому, перераховані позивачем кошти в рахунок погашення податкового зобов'язання з земельного податку відповідач зарахував за інший податковий період, у зв'язку з чим у платника податку виникла затримка сплати поточного платежу.

Правовою підставою прийняття повідомлень про перерозподіл сплачених сум земельного податку відповідач визначив норми абзацу першого п.п. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яким визначено, що при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про протиправність таких дій податкового органу та вважає за необхідне зазначити, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України, належить виключно платнику податків, тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документу із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Виходячи із змісту п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, та зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Таким чином, платник податку, самостійно визначивши та перерахувавши до бюджету суми з податку на додану вартість, виконує своє зобов'язання зі сплати цього податку за визначений ним період.

Пунктом 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначена рівність бюджетних інтересів. З цією метою визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Утім, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу, передбаченого п.п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, і серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Враховуючи, що у податкового органу не було правових підстав направляти у рахунок погашення податкового боргу сплачені платником податків суми за інші періоди, ніж визначені таким платником, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про неправомірність таких дій відповідача та наявності підстав для внесення податковим органом змін до облікової картки позивача, шляхом відображення сплачених сум земельного податку за січень-жовтень 2010 р.

Також, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з правовою позицією суду апеляційної інстанції щодо закриття провадження у справі в частині визнання недійсними повідомлень про розподіл сплаченої суми податку та нарахування пені.

Так, обов'язковою ознакою нормативно-правового акту чи правового акту індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ним юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Оскаржувані повідомлення є фактично способом інформування платника податків про дії вчинені податковим органом на підставі п.п.16.3.3 п.16.3 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». При цьому, підставою для виникнення у платника податків додаткових обов'язків є саме дії податкового органу із самостійного розподілу сплачених платником сум.

Оскільки вказані повідомлення не впливають на права та обов'язки платника, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вони не є актами індивідуальної дії, у розумінні п.1 ч.1 ст.17 КАС України та не можуть бути предметом розгляду в адміністративній справі.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.06.2011 р. у справі №2а-28661/10/0570 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.