Рішення № 36474592, 24.12.2013, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" грудня 2013 р.

Справа № 924/1425/13

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., розглянувши матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фідленс-Україна" м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський фінансовий дім" с. Криничани, Дунаєвецький р-н, Хмельницька область

про стягнення 21695,89 грн. заборгованості

Представники сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

Рішення виноситься 24.12.13р. після оголошеної в судовому засіданні 17.12.13р. перерви.

В судовому засіданні відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся із позовом до суду про стягнення з відповідача 21 695,89грн. заборгованості в т.ч. 15 251,40грн. боргу за отриманий відповідно до умов договору № 122-КП від 20.03.13р. товар, 2675,12грн. пені та 3 769,37грн. 20% річних.

Позивач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив. 23.12.13р. на адресу суду від позивача надійшла телеграма про розгляд справи без участі представника.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує та зазначає, що позивач, порушивши умови п.п.5.1 п.5 договору поставки від 20.03.2013р. ТОВ "Фідленс - Україна" поставило ТОВ "Подільський фінансовий дім" замість заявлених згідно рахунку фактури від 07.05.2013р. №2412 білкових вітамінно - мінеральних добавок (БВМД)-ПігПротСтартер в кількості 250 кг, по ціні 8,71 грн. за один кг, на суму 2177,50 грн., білкових вітамінно - мінеральних добавок (БВМД)- СовПротПрегна в кількості 1500 кг, по ціні 7,47 грн. за один кг, на суму 11205,00 грн., комбікорму - Feedex ПЛЮС в кількості 250 кг, по ціні 9,46 грн. за один кг, на суму 2365,00 грн., разом на суму 15747,50 грн., ПДВ на суму 3149,50 грн., усього на суму 18897,00 грн. - товар на суму 17928,00 грн., в т.ч. ПДВ 2988,00 грн., а саме білково вітамінні - мінеральні добавки (БВМД)- СовПротПрегна в кількості 2000 кг, по ціні 7,47 грн. за один кг, на суму 14940,00 грн. Тобто, як вказує відповідач, доставлений товар не відповідає заявці по кількості, ціні та асортименту та на 969,00 грн. менше заявки у загальній сумі. При цьому, наголошує, що ТОВ "Подільський фінансовий дім" погасив існуючу заборгованість у сумі 15251,40 грн. згідно платіжного доручення №35 від 15 листопада 2013 року. Звертає увагу суду, що на момент подачі позовної заяви ТОВ "Фідленс - Україна" не надало відповідачу сертифікати якості, специфікації та ветеринарні свідоцтва на поставлений товар, чим порушило п.п.2.1 п.2, п.п.4.1, п.п.5.1, 5.2, 5.13 договору поставки від 20.03.13р. Враховуючи те, що відповідно п.п.12.4 рахунки-фактури, специфікації та інші додатки є невід'ємними частинами договору, позивач не виконав умов зазначеного договору поставки, тому він, на думку відповідача, не вправі нараховувати пеню та інші штрафні санкції. У позові просять відмовити.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

20.03.13р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фідленс-Україна" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Подільський фінансовий дім" (покупець) уклали договір поставки Д-2 на умовах відстрочки платежу № 122 КП відповідно до п.1.1 постачальник продає, а покупець купує на умовах даного договору Товар, в кількості, асортименті, цінах та умовах поставки ("ІНКОТЕРМС 2010"), що обумовлюються в додатках або в специфікаціях або видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього договору. Товаром згідно з цим договором є кормові добавки, білкові вітамінно-мінеральні добавки, комбікорми, замінники цільного молока, ветеринарні препарати, спеціальні добавки, елементи обладнання, які постачаються покупцю для використання в його господарській діяльності.

Згідно п.2 договору ціни на Товар наведені у специфікаціях та/або рахунках-фактурах та включають вартість доставки Товару покупцю. Загальна вартість (ціна) договору визначається сумарною ціною всього товару, поставленого постачальником на виконання умов цього договору. Валюта платежу та валюта договору - гривня.

Оплата вартості Товару (партії Товару) проводиться покупцем відповідно до умов цього пункту договору, якщо інші умови оплати не будуть передбачені у специфікації до договору. Частину вартості Товару в розмірі 20 %, покупець оплачує до моменту відвантаження Товару зі складу постачальника. Друга частина вартості Товару в розмірі 80% оплачується покупцем на умовах відстрочення кінцевого розрахунку: протягом 5 (п'яти) календарних днів з дня відвантаження Товару зі складу постачальника, (дата зазначена у видатковій накладній). Датою оплати є день зарахування коштів на рахунок постачальника в банківській установі. (п.п.3.1 договору).

Не пізніше ніж за п'ять днів до моменту відвантаження товару, покупець надсилає постачальнику заявку-замовлення на партію товару, в якій вказує найменування товару та його кількість, а також базис поставки. Постачальник розглядає заявку і у разі її погодження надсилає покупцю рахунок-фактуру та специфікацію. Рахунок-фактура підлягає оплаті відповідно до умов розділу 3 договору. Постачальник здійснює поставку товару на протязі п'яти банківських днів (якщо інший строк не зазначений в специфікації до договору) з моменту надходження від покупця замовлення на товар. (п.п.5.1, 5.2). Дата поставки : дата отримання Товару покупцем (підписання товарної накладної його представником).

Приймання товару по кількості та якості проводиться з дотримання умов цього договору, відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо - технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю № П-6 від 15.06.1965 р. зі змінами та доповненнями, інструкції про порядок приймання продукції технічного призначення і товарів народного споживання за якістю № П-7 від 25.04.1966 р. зі змінами та у відповідності до стандартів і технічних умов товару, якщо інше не визначене договором. Приймання товару здійснюється на складі покупця по кількості згідно товаротранспортних та видаткових накладних, а по якості згідно сертифікату якості постачальника.

Покупець зобов'язаний перевірити в день поставки товару кількість товару, його вагу, комплектність, цілісність тари, пломб на ній (при їх наявності), а також відсутність ознак пошкодження або псування товару. При виявлені невідповідності кількості, якості, комплектності, маркуванню продукції, що поступила, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам) договору або даним, вказаним в маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції, покупець припиняє подальше приймання Товару і складає акт, в якому вказує кількість оглянутого Товару і характер виявлених при прийманні дефектів. Цей комерційний акт покупець зобов'язується протягом одного робочого дня направити за допомогою факсу або електронної пошти постачальнику. Крім того покупець направляє клопотання про направлення представника постачальника для продовження приймання товару. Покупець зобов'язаний забезпечити зберігання Товару неналежної якості в умовах, що запобігають погіршення якісних характеристик товару. Здійснення подальшого приймання Товару здійснюється покупцем лише за участю уповноваженого представника постачальника. За результатами такого приймання складається двосторонній акт приймання - передачі кількості, в якому відображаються виявлені недоліки Товару. (п.п. 5.5 - 5.9. договору).

Позивачем відповідно до видаткових накладних №№ ФИД00002585 від 25.04.13р., ФИД00002474 від 19.04.13р., ФИД00002583 від 25.04.13р., ФИД00002474 від 19.04.13р. було поставлено, а відповідачем згідно довіреностей від 19.04.13р. серія ААГ №213426 отримано товар на загальну суму 90 896грн.

На день звернення із позовом до суду заборгованість за отриманий товар становила 15 251,40грн.

21.11.13р. від позивача на адресу суду надійшла заява в якій останній повідомив про погашення відповідачем суми боргу в розмірі 15251,40грн. В доказ зазначеного надано банківську виписку від 18.04.13р.

Пунктом 9.3 договору сторони передбачили, що у разі порушення покупцем строків оплати товару, він сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка існувала в період прострочення, за кожен день прострочення платежу. Неустойка нараховується по день остаточного проведення розрахунку покупцем.

Згідно п.9.4 договору у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті вартості товару, покупець сплачує на користь постачальника проценти за неправомірне користування грошовими коштами в розмірі 20% річних з простроченої суми за весь час прострочення.

Сторони відповідно до ст.ст. 256, 259 ЦК України домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення неустойки збільшується до трьох років. (п.9.6 договору).

На підставі зазначених пунктів договору позивачем нараховані та заявлені до стягнення пеня за прострочку оплати отриманого товару по видатковій накладній № ФИД00002585 від 25.04.13р. за період з 01.05.13р. по 28.10.13р. в розмірі 2675,12грн. та 20 % річних за вказаний період у розмірі 3769,37грн.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не сплатив заборгованість позивач звернувся із позовом до суду.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги таке:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст.11 та ст.509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов’язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов’язання боржник зобов’язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку, тобто сплати боргу.

Згідно ст.712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст.526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до вимог ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами 20.03.13р. було укладено договір поставки Д-2 на умовах відстрочки платежу № 122 КП, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов’язання вчасно проводити розрахунки за отриманий товар, проте в повному обсязі не виконав взятих на себе зобов’язань, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 15 251,40 грн.

Зважаючи на заяву позивача про погашення відповідачем даного боргу 15.11.13р., тобто після звернення із позовом до суду (04.11.13р.) провадження в цій частині підлягає припиненню відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України

Як слідує із матеріалів справи, позивачем заявлено до стягнення, крім основного боргу, також 2 675,12 грн. пені та 3769,37грн. 20% відсотків річних, нарахованих згідно поданого розрахунку та у відповідності до п.9.3, п.9.4 договору. При вирішенні питання щодо цих сум, судом враховується наступне.

Статтею 230 ГК України передбачено обов’язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Виходячи із змісту ст.ст.546, 548, Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов’язання.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно вимог ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано

Відповідно до ст.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 9.3 договору сторони передбачили, що у разі порушення покупцем строків оплати товару, він сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка існувала в період прострочення, за кожен день прострочення платежу. Неустойка нараховується по день остаточного проведення розрахунку покупцем.

Із наявного в матеріалах справи розрахунку пені вбачається, що позивачем пеня нарахована в сумі 2675,12 грн. за період з 01.05.13р. по 28.10.13р. із врахуванням часткової сплати заборгованості.

Судом проведено перерахування пені за відповідний період із врахуванням обмеження, встановленого ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” - у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки сума пені, обрахована судом становить 2674,95грн., а не 2675,12грн., як помилково визначено позивачем, тому в задоволені позову щодо стягнення 0,17 грн. необхідно відмовити, оскільки позовні вимоги в цій частині є безпідставними та не узгоджуються з вимогами чинного законодавства.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.9.4 договору у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті вартості товару, покупець сплачує на користь постачальника проценти за неправомірне користування грошовими коштами в розмірі 20% річних з простроченої суми за весь час прострочення.

Позивач просить стягнути з відповідача 20% річних в сумі 3769,37грн. за період з 01.01.13р. по 28.10.13р.

Аналізуючи наданий позивачем розрахунок, враховуючи вищенаведені норми, вимоги п.9.4 договору, суд вважає, що правомірним є нарахування річних в розмірі 3768,97грн. В частині стягнення 0,40грн. річних належить відмовити.

Виходячи зі змісту ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов’язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. (ст.34 ГПК України).

Доводи викладені відповідачем у відзиві на позов судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються матеріалами справи. Крім того, судом береться до уваги, що відповідачем незважаючи на поставку товару, який не відповідав, як він вказав, заявці по кількості, ціні та асортименту, був ним прийнятий та оплачений. Поряд із цим, як встановлено судом, пунктом 5.8. договору сторони передбачили, що покупець зобов'язаний перевірити в день поставки товару кількість товару, його вагу, комплектність, цілісність тари, пломб на ній (при їх наявності), а також відсутність ознак пошкодження або псування товару. При виявлені невідповідності кількості, якості, комплектності, маркуванню продукції, що поступила, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам) договору або даним, вказаним в маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції, покупець припиняє подальше приймання Товару і складає акт, в якому вказує кількість оглянутого Товару і характер виявлених при прийманні дефектів. Цей комерційний акт покупець зобов'язується протягом одного робочого дня направити за допомогою факсу або електронної пошти постачальнику. Доказів щодо складення зазначеного акту відповідачу не надано, позовні вимоги не спростовано.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача правомірними та такими, що підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 2674,95грн. пені, 3768,97грн. 20% річних. У позові про стягнення 0,17 грн. пені та 0,40грн. 20% річних належить відмовити.

Згідно вимог ст.ст.44,49 ГПК України судові витрати по справі підлягають покладенню на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.1, 2, 45, 12, 33, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фідленс-Україна" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський фінансовий дім" с. Криничани, Дунаєвецький р-н, Хмельницька область про стягнення 21695,89 грн. заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський фінансовий дім" ( вул. Першотравнева, 5/2, с. Криничани, Дунаєвецький р-н, Хмельницька область код ЄДРПОУ 33709668) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фідленс-Україна" (м. Київ вул. Лінійна, 17, Солом'янський р-н, код ЄДРПОУ 36426518 ) - 2674,95грн. (дві тисячі шістсот сімдесят чотири гривні 95коп.) пені, 3 768,97грн. (три тисячі сімсот шістдесят вісім гривень 97 коп.) 20% річних та 1720,45грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень 45 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Провадження у справі в частині стягнення 15 251,40грн. боргу припинити згідно п.1-1 ст.80 ГПК України.

У позові про стягнення 0,17грн. пені та 0,40грн. 20% річних відмовити.

Повний текст рішення складено 27.12.2013р.

Суддя М.Є. Муха

Віддрук. 3 прим. : 1 - до справи, 2 - позивачу (03038, вул. Лінійна, 17, Солом'янський р-н, м. Київ), 3 - відповідачу (32423, вул. Першотравнева, 5/2, с. Криничани, Дунаєвецький р-н, Хмельницька область).