Рішення № 36474087, 18.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21515/13 18.12.13

За позовом Державної організації Комбінат "Прогрес"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю Ей Файненс"

Про стягнення 101 344,74 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від позивача Кравчук І.М. дов. №б/н від 03.04.2013р.

Від відповідача не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач - Державна організація Комбінат "Прогрес" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю Ей Файненс" про стягнення з останнього заборгованості за договором про надання платних послуг по зберіганню товарно-матеріальних цінностей №07/5 від 01.01.2013 у розмірі 101 344,74 грн., з яких 94 775,39 грн. - основного боргу, 429,77 грн. - штрафу, 6 139,58 грн. - пені, крім того просив судові витрати у розмірі 2 026,86 грн. також покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення плати згідно умов Договору про надання платних послуг по зберіганню товарно-матеріальних цінностей за №07/5 від 01.01.2013р. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2013 порушено провадження у справі №910/21515/13 та призначено розгляд справи на 02.12.2013.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.12.2013 розгляд справи було відкладено на 18.12.2013, відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні 18.12.2013 року надав пояснення по справі та повністю підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представники відповідача у судове засідання 18.12.2013 не з'явилися, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі №910/21515/13 від 11.11.2013 не виконали, про причини неявки суд не повідомили, заяв та клопотань не подали.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. №02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/21515/13.

В судовому засіданні 18.12.2013р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2013 року відповідно до Постанови КМУ від 23.04.2003 року №586 "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються організаціями системи державного резерву" між Державною Організацією Комбінат "Прогрес" (далі - Зберігач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ю Ей Файненс" (далі - Поклажодавець) був укладений Договір про надання платних послуг по зберіганню товарно-матеріальних цінностей за №07/5 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Зберігач зобов'язується прийняти в майбутньому товарно-матеріальні цінності Поклажодавця і повернути їх після закінчення терміну дії Договору, а Поклажодавець зобов'язується попередньо і щомісячно сплачувати Зберігачу кошти на умовах цього Договору.

Поклажодавець при переданні товарно-матеріальних цінностей на зберігання та протягом терміну дії Договору, на кожне перше число місяця надає Зберігачу найменування товарно - матеріальних цінностей, які знаходяться на зберіганні. Місце зберігання: м. Київ, вул. Автотранспортна, 1 (п.п. 1.3., 1.4).

На виконання умов Договору Виконавцем були надані послуги Замовнику, відповідно до умов Договору, на загальну суму 94 775,39 грн.

Факт надання послуг підтверджується підписаними повноважними представниками сторін актами здачі-приймання послуг по зберіганню ТМЦ: №02 від 28.02.2013р. на загальну суму 13 095,00 грн., №03 від 31.03.2013р. на загальну суму 13 095,00 грн., №04 від 31.04.2013р. на загальну суму 13 095,00 грн., №05 від 31.05.2013р. на загальну суму 13 095,00 грн., №06 від 30.06.2013р. на загальну суму 13 095,00 грн., №07 від 31.07.2013р. на загальну суму 13 095,00 грн., №08 від 31.08.2012р. на загальну суму 13 095,00 (копії яких містяться в матеріалах справи).

Пунктами 3.1.,3.2. Договору Сторони дійшли згоди про те, що будуть вважати належним виконанням умов цього Договору з боку Поклажодавця, своєчасне перерахування до 10 числа кожного місяця передоплати щомісячної договірної ціни визначеної Додатком на поточний рахунок Зберігача, зазначений в Договорі, а також обов'язкове належне і своєчасне виконання всіх інших умов цього Договору. Поклажодавець проводить таку передоплату коштів на підставі одержаного платіжного документу за яким повинен звернутися до бухгалтерії Зберігача, а на дільницях зберігання №4,5 до начальника відповідної дільниці зберігання.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі слів Позивача Відповідач оплатив надані йому послуги лише частково, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за Договором у розмірі 94 775,39 грн.

З метою досудового врегулювання спору Позивач 17.09.2013 на адресу Відповідача направляв претензію №5 з вимогою про оплату наданих послуг у розмірі 94 775,39 грн. Однак, зазначена претензія була залишена Відповідачем без відповіді та належного реагування.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент винесення рішення Відповідач не виконав свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати за надані послуги, у зв'язку з чим у нього є заборгованість за Договором у розмірі 94 775,39 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 17.09.2013р, підписаним повноважним представниками сторін (копія міститься в матеріалах справи).

Факт невиконання відповідачем зобов'язання за Договором належним чином доведений, документально обґрунтований, відповідачем підтверджений.

Крім суми основної заборгованості, Позивач за невиконання договірних зобов'язань за Договором просить суд стягнути з Відповідача штраф у розмірі 429,77 грн., пеню у розмірі 6 139,58 грн.

Щодо стягнення штрафних санкцій, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, між іншим, регулюється Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Однак, суд звертає увагу на той факт, що відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Згідно п. 3.3. Договору сторони погодили, що за порушення строків виконання зобов'язань, Зберігач має право, за кожен день прострочення платежу, стягувати пеню від суми заборгованості у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачується штраф у розмірі 7% вказаної вартості. Вразі подальшого невиконання Поклажодавцем зобов'язань Зберігач залишає за собою право обмежити доступ Поклажодавця до його товарно-матеріальних цінностей.

Оскільки, відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України пеня і штраф є різновидами неустойки, то стягнення з відповідача одночасно пені та штрафу за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, як це передбачено п. 3.3 Договору, суперечить Конституції України та загальним засадам цивільного законодавства, а тому вимога Позивача в частині стягнення штрафу згідно п. 3.3. Договору задоволенню не підлягає.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, між іншим, регулюється Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Відповідно до ст. 1 зазначеного закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином зазначеним законом встановлений граничний розмір саме договірної неустойки, який не може бути збільшений сторонами, а не загальний (фіксований) розмір неустойки, що встановлена законом.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" №01-8/344 від 11.04.2005р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Судом здійснено перерахунок заявленого позивачем розміру пені за Договором, який підлягає стягненню з відповідача, та встановлено, що зазначена сума пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю у сумі 6 139,58 грн.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю Ей Файненс" (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 23, кв. 17, код ЄДРПОУ 36002380) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Державної організації Комбінат "Прогрес" (03126, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, 24, код ЄДРПОУ 14373207) заборгованість за договором про надання платних послуг по зберіганню товарно-матеріальних цінностей за №07/5 від 01.01.2013р. у розмірі 100 914,97 грн., з яких 94 775,39 00 грн. - основного боргу, 6 139,58 грн. - пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю Ей Файненс" (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 23, кв. 17, код ЄДРПОУ 36002380) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Державної організації Комбінат "Прогрес" (03126, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, 24, код ЄДРПОУ 14373207) 2 018,14 грн. - судового збору.

4. В інші частині у позові відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

7. Дата складання повного рішення 23.12.2013р.

Суддя А.В.Митрохіна