Рішення № 36473500, 26.12.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" грудня 2013 р.Справа № 916/2536/13

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Воробйова А.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: Гуляєва А.А. за довіреністю № 24-05/62 від 25.09.2013р.

Від відповідача: Варчук Т.М. за довіреністю № 02 від 27.09.2013р.

Від третьої особи: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Гласспак" до акціонерного товариства закритого типу „Комбінат", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - приватного акціонерного товариства „Галіція Дистилері", про стягнення 983 047,54 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Гласспак" (далі по тексту - ТОВ „Гласспак") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до акціонерного товариства закритого типу „Комбінат" (далі по тексту - АТЗТ „Комбінат") про стягнення заборгованості в загальному розмірі 1 068 932,67 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 983 047,54 грн. та трьох відсотків річних в сумі 85 885,13 грн. Позовні вимоги були обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу № 0106-СВ від 01.06.2009р. щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості придбаної продукції.

Під час розгляду даної справи відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, посилався на той факт, що договір купівлі-продажу № 0106-СВ від 01.06.2009р., невиконання зобов'язань відповідача за яким покладені ТОВ „Гласспак" в обґрунтування пред'явленого позову, директором АТЗТ „Комбінат" Тер-Мінасовим Андрієм Михайловичем не підписувався. У зв'язку з викладеним, господарським судом згідно з ухвалою від 21.10.2013р. на підставі ст. 41 ГПК України було призначено по даній справі судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої було поставлене наступне питання: визначити, чи виконаний підпис у розділі „Юридичні адреси сторін" договору купівлі-продажу № 0106-СВ від 01.06.2009р. особисто директором АТЗТ „Комбінат" Тер-Мінасовим Андрієм Михайловичем або іншою особою.

З метою забезпечення можливості якнайскорішого проведення судової експертизи судом було зобов'язано відповідача надати документи із зразками вільних та умовно-вільних підписів директора АТЗТ „Комбінат" Тер-Мінасова А.М., а позивача в строк до 30.10.2013р. - оригінал договору купівлі-продажу № 0106-СВ від 01.06.2009р., оскільки під час розгляду даної справи відповідач наголошував на відсутності у нього цього документу. До відома сторін було доведено, що матеріали справи № 916/2536/13 будуть надіслані на адресу Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз лише після надання сторонами витребуваних судом документів та отримання зразків експериментальних підписів.

Проте. позивачем не було надано суду оригіналу договору купівлі-продажу № 0106-СВ від 01.06.2009р., що унеможливило проведення судової експертизи, призначеної згідно з ухвалою суду від 21.10.2013р. З огляду на викладені обставини, господарським судом на підставі ч. 3 ст. 79 ГПК України було поновлено провадження у справі, про що було постановлено ухвалу від 27.11.2013р.

Після поновлення провадження у даній справі, згідно із заявою від 27.11.2013р. позивачем було зменшено розмір заявлених позовних вимог до суми 983 047,54 грн., а також змінено підстави поданого позову, в результаті чого ТОВ „Гласспак" просить суд стягнути з АТЗТ „Комбінат" заборгованість за поставлений на підставі видаткових накладних № РН-0000388 від 20.09.2010р., № РН-0000402 від 23.09.2010р., № РН-0000390 від 23.09.2010р., № РН-0000392 від 23.09.2010р., № РН-0000394 від 23.09.2010р., № РН-0000396 від 23.09.2010р., № РН-0000398 від 30.09.2010р., № РН-0000405 від 01.10.2013р., № РН-0000407 від 01.10.2010р., № РН-0000409 від 01.10.2010р., № РН-0000411 від 02.10.2010р., № РН-0000413 від 02.10.2010р., № РН-0000415 від 02.10.2010р., № РН-0000417 від 02.10.2010р., № РН-0000419 від 03.10.2010р., № РН-0000421 від 03.10.2010р., № РН-0000423 від 03.10.2010р., № РН-0000425 від 05.10.2010р., № РН-0000429 від 05.10.2010р., № РН-0000427 від 05.10.2010р. товар в сумі 983 047,54 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Приймаючи до уваги, що розгляд даної справи по суті було розпочато судом 23.12.2013р., що відображено у протоколі судового засідання, а також враховуючи, що позивачем було змінено підставу пред'явленого позову 27.11.2013р., тобто до початку розгляду справи по суті, господарським судом було прийнято до розгляду позовні вимоги, викладені у заяві про уточнення позовних вимог від 27.11.2013р.

В подальшому, ТОВ „Гласспак" було двічі подано заяви про уточнення позовних вимог, які були направлені на виправлення технічних помилок, допущених у заяві від 27.11.2013р., без зміни підстав та предмету позову.

Ухвалою від 05.12.2013р. господарським судом на підставі ст. 27 ГПК України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача було залучено приватне акціонерне товариство „Галіція Дистилері" (далі по тексту - ПрАТ „Галіція Дистилері").

Відповідач повністю заперечує проти позову, наголошуючи на безпідставності та необґрунтованості вимог ТОВ „Гласспак". Правова позиція АТЗТ „Комбінат" була заснована на твердженнях щодо недоведеності факту продажу позивачем товару, заборгованість за який заявлена до стягнення, а також на невідповідності вищезазначених накладних вимогам, які встановлюються законом до первинних бухгалтерських документів.

Третьою особою власної правової позиції щодо заявлених позовних вимог під час розгляду даної справи висловлено не було.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

На підставі видаткових накладних № РН-0000388 від 20.09.2010р., № РН-0000402 від 23.09.2010р., № РН-0000390 від 23.09.2010р., № РН-0000392 від 23.09.2010р., № РН-0000394 від 23.09.2010р., № РН-0000396 від 23.09.2010р., № РН-0000398 від 30.09.2010р., № РН-0000405 від 01.10.2013р., № РН-0000407 від 01.10.2010р., № РН-0000409 від 01.10.2010р., № РН-0000411 від 02.10.2010р., № РН-0000413 від 02.10.2010р., № РН-0000415 від 02.10.2010р., № РН-0000417 від 02.10.2010р., № РН-0000419 від 03.10.2010р., № РН-0000421 від 03.10.2010р., № РН-0000423 від 03.10.2010р., № РН-0000425 від 05.10.2010р., № РН-0000429 від 05.10.2010р., № РН-0000427 від 05.10.2010р. ТОВ „Гласспак" було передано відповідачу товар - пляшку „Чабайс 0,25л" у кількості 247 896 шт.; пляшку „Чабайс 0,5л" у кількості 495 264 шт.; пляшку „Гран Прі 0,5л" у кількості 43 680 шт. Про прийняття даного товару відповідачем свідчать підпис його представника, а також проставлення печатки АТЗТ „Комбінат" на вказаних первинних бухгалтерських документах.

Статтею 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно зі ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). При цьому, правочини між юридичними особами належить обов'язково вчиняти у письмовій формі (п.1 ч. 1 ст. 208 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

В силу положень ч. 2 ст. 640 ЦК України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відповідно до ст.ст. 1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У п. 1 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 р. N 01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" наголошено, що підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Проаналізувавши вищенаведені приписи чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку, що між сторонами по справі було укладено договір купівлі-продажу товару, вчинення якого посвідчується зазначеними вище по тексту рішення видатковими накладними як первинними бухгалтерськими документами, в яких відображено зміст відповідної господарської операції.

В силу приписів ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Статтею 664 ЦК України встановлено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Однак, приймаючи до уваги висловлену відповідачем під час розгляду даної справи правову позицію щодо неотримання товару за вищезазначеними видатковими накладними, а також щодо невідповідності даних накладних встановленим до первинних бухгалтерських документів вимогам, господарський суд при вирішенні даного спору вважає за необхідне зупинитись на дослідженні питання реальності виконання сторонами по справі укладеного між ними у спрощений спосіб договору купівлі-продажу.

Так, відповідно до наявного у матеріалах справи договору № 048/04 від 06.08.2009р., укладеного між ВАТ „Рокитнівський скляний завод" (Постачальник) та ТОВ „Гласспак" (Покупець), Постачальник зобов'язався виготовити, поставити (передати) у власність Покупця, а Покупець - прийняти та оплатити на умовах даного договору непродовольчу продукцію - склопляшку типу „Чабайс", ємністю 0,25л. (колір скла прозорий) та склопляшку типу „Чабайс", ємністю 0,5л. (колір скла прозорий). Поставка склопляшки здійснюється в транспортних пакетах автомобільним та залізничним транспортом за рахунок Покупця на умовах EXW - Рокитне, склад Постачальника, Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів „Інкотермс" в редакції 2000 року. Пункт поставки - вул. Пролетарська, 18, смт. Рокитне, Рокитнівський район, Рівненська область, Україна, 34200.

На підстави низки додаткових угод ВАТ „Рокитнівський скляний завод" та ТОВ „Гласспак" доповнили асортимент товару пляшкою типу „Пляшка-0,5" ємністю 0,5л (колір скла прозорий) та пляшкою „Бучач" ємністю 0,61л (колір скла прозорий), а також змінювали вартість товару, який є предметом договору № 048/04 від 06.08.2009р.

Крім того, згідно з договором № 061/04 від 27.07.2010р., укладеним між ВАТ „Рокитнівський скляний завод" (Постачальник) та ТОВ „Гласспак" (Покупець), Постачальник зобов'язався виготовити, поставити (передати) у власність Покупця, а Покупець - прийняти та оплатити на умовах даного договору непродовольчу продукцію - склопляшку типу „Шустов Гран При" ємністю 0,5 л. (колір скла прозорий). Умови поставки товару за даним договором повністю відповідають аналогічним умовам, закріпленим у договорі № 048/04 від 06.08.2009р., зміст яких наведено вище по тексту рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі видаткових накладних № SZ-0005477 від 20.09.2010р., № SZ-0005572 від 23.09.2010р., № SZ-0005573 від 23.09.2010р., № SZ-0005605 від 23.09.2010р., № SZ-0005606 від 23.09.2010р., № SZ-0005577 від 30.09.2010р., № SZ-0005745 від 01.10.2010р., № SZ-0005746 від 01.10.2010р., № SZ-0005747 від 01.10.2010р., № SZ-0005748 від 02.10.2010р., № SZ-0005749 від 02.10.2010р., № SZ-0005750 від 02.10.2010р., № SZ-0005751 від 02.10.2010р., № SZ-0005752 від 03.10.2010р., № SZ-0005753 від 03.10.2010р., № SZ-0005754 від 03.10.2010р., № SZ-0005830 від 05.10.2010р., № SZ-0005849 від 05.10.2010р., № SZ-0005850 від 05.10.2010р. позивачем було прийнято від ВАТ „Рокитнівський скляний завод" наступний товар: пляшку „Чабайс 0,25л" у кількості 247 896 шт.; пляшку „Чабайс 0,5л" у кількості 495 264 шт.; пляшку „Гран Прі 0,5л" у кількості 43 680 шт.

Як свідчать наявні у матеріалах справи копії товарно-транспортних накладних № 507154 від 20.09.2010р., № 507044 від 23.09.2010р., № 507045 від 23.09.2010р., № 507046 від 23.09.2010р., № 507043 від 23.09.2010р., № 507041 від 23.09.2010р., № 507437 від 30.09.2010р., № 507401 від 01.10.2010р., № 507443 від 01.10.2010р., № 507442 від 01.10.2010р., № 507135 від 02.10.2010р., № 507138 від 02.10.2010р., № 507139 від 02.10.2010р., № 507140 від 02.10.2010р., № 507145 від 03.10.2010р., № 507144 від 03.10.2010р., № 507143 від 03.10.2010р., № 507359 від 05.10.2010р., № 507334 від 05.10.2010р., № 507335 від 05.10.2010р., переданий за вищезазначеними видатковими накладними товар був доставлений із території ВАТ „Рокитнівський скляний завод" на адресу позивача та за рахунок останнього із використанням автомобільного вантажного транспорту із наступними державними реєстраційними номерами: ВС2841ВВ, ВС0409АІ, АА3341АХ, ВС2713АР, 14128ІВ, ВК5117АО, АМ8366АТ, ВС2713АР, ВС0409АХ, ВС4845ХХ, 032-26МС, ВО4526АК, АО8481АС, ВС6078АІ, АС4130АН, ВС2713АР, ВО6015АК, ВО0823АО, ВС2713АР, ВО7355АН.

Відповідно до пояснень, наданих представником позивача під час розгляду даної справи, після доставки скляної пляшки від ВАТ „Рокитнівський скляний завод" та її прийняття з боку ТОВ „Гласспак", даний товар був переданий у власність АТЗТ „Комбінат" згідно із видатковими накладними № РН-0000388 від 20.09.2010р., № РН-0000402 від 23.09.2010р., № РН-0000390 від 23.09.2010р., № РН-0000392 від 23.09.2010р., № РН-0000394 від 23.09.2010р., № РН-0000396 від 23.09.2010р., № РН-0000398 від 30.09.2010р., № РН-0000405 від 01.10.2013р., № РН-0000407 від 01.10.2010р., № РН-0000409 від 01.10.2010р., № РН-0000411 від 02.10.2010р., № РН-0000413 від 02.10.2010р., № РН-0000415 від 02.10.2010р., № РН-0000417 від 02.10.2010р., № РН-0000419 від 03.10.2010р., № РН-0000421 від 03.10.2010р., № РН-0000423 від 03.10.2010р., № РН-0000425 від 05.10.2010р., № РН-0000429 від 05.10.2010р., № РН-0000427 від 05.10.2010р. Слід зазначити, що кількість та асортимент товару, придбаного позивачем у ВАТ „Рокитнівський скляний завод" є ідентичним із кількістю та асортиментом скляної пляшки, прийнятої АТЗТ „Комбінат" за вищезазначеними видатковими накладними від ТОВ „Гласспак". При цьому, за поясненнями представника ТОВ „Гласспак", вказаний товар фактично не розвантажувався із автомобільного транспорту, яким здійснювалось його транспортування, оскільки проводилось виключно переоформлення права власності на вказаний товар за відповідачем.

В свою чергу, 01.06.2009р між ЗАТ „Галспирт", правонаступником якого є ПрАТ „Галіція Дистилері" відповідно до нової редакції статуту останнього /т. 3, а.с. 220 - 221/, (Покупець) та АТЗТ „Комбінат" (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу № 2406-СВ, у відповідності до умов якого, з урахуванням додаткових угод № 1 від 01.02.2010р. та № 2 від 16.08.2010р., Продавець зобов'язався продати, а Покупець - прийняти та оплатити наступний товар: скляну пляшку із прозорого скла ємністю 0,5л. типу „Чабайс" у кількості 1 000 000 шт.; скляну пляшку із прозорого скла ємністю 0,25л. типу „Чабайс" у кількості 1 000 000 шт.; скляну пляшку із прозорого скла ємністю 0,61л. типу „Бучач" у кількості 500 000 шт. Продавець продає товар Покупцю на умовах DDP: Тернопільська область, м. Бучач, вул. Бариська, 8а, склад ЗАТ „Галспирт".

На виконання умов даного договору купівлі-продажу № 2406-СВ відповідачем було передано у власність ПрАТ „Галіція Дистилері" шляхом доставки до передбаченого умовами договору базису поставки наступний товар: пляшку „Чабайс 0,25л" у кількості 247 896 шт.; пляшку „Чабайс 0,5л" у кількості 495 264 шт., що підтверджується видатковими накладними № РН-0003865 від 20.09.2010р., № РН-0003965 від 23.09.2010р., № РН-0003968 від 30.09.2010р., № РН-0004039 від 01.10.2010р., № РН-0004041 від 02.10.2010р., № РН-0004043 від 03.10.2010р., № РН-0004047 від 05.10.2010р., товарно-транспортними накладними № 010096 від 20.09.2010р., № 010097 від 23.09.2010р., № 010098 від 23.09.2010р., № 011051 від 23.09.2010р., № 011052 від 23.09.2010р., № 011053 від 30.09.2010р., № 011054 від 30.09.2010р., № 011055 від 01.10.2010р., № 011057 від 01.10.2010р., № 011058 від 02.10.2010р., № 011059 від 02.10.2010р., № 011060 від 02.10.2010р., № 011061 від 02.10.2010р., № 011062 від 02.10.2010р., № 011063 від 02.10.2010р., № 011064 від 05.10.2010р., № 011066 від 06.10.2010р., № 011067 від 06.10.2010р. При цьому, як свідчить зміст вказаних документів, доставка товару здійснювалась із використанням саме тих транспортних засобів, якими вказану скляну пляшку було вивезено із території її виробника - ВАТ „Рокитнівський скляний завод". Викладене, в свою чергу, з урахуванням ідентичності кількості та асортименту доставленого на користь ПрАТ „Галіція Дистилері" товару, дозволяє зробити висновок про те, що у власність останнього відповідачем було передано пляшку „Чабайс 0,25л" у кількості 247 896 шт.; пляшку „Чабайс 0,5л" у кількості 495 264 шт., яка раніше була придбана у ТОВ „Гласспак".

Також заслуговує на увагу той факт, що відповідно до довідки ПрАТ „Рокитнівський скляний завод" від 23.12.2013р. за № 3932 /т. 3, а.с. 255/ скляні пляшки типу „Чабайс" ємністю 0,25л. та типу „Чабайс" ємністю 0,5л. протягом 2010 року виготовлювались для ЗАТ „Галспирт" (у довідці помилково вказано, що організаційно-правовою формою даної юридичної особи є „товариство з обмеженою відповідальністю") та реалізовувались виключно на користь двох контрагентів - ТОВ „Гласспак" та ТОВ „Оболонь". Протягом періоду вересня-жовтня 2010р. на користь ТОВ „Гласспак" було відпущено наступну кількість скляних пляшок: типу „Чабайс" ємністю 0,25л - 247 896 шт.; типу „Чабайс" ємністю 0,5л - 975 744 шт. Слід зазначити, що саме вказана кількість скляної пляшки вказаних типів та ємності і була продана позивачем на користь АТЗТ „Комбінат" та одразу ж перепродана останнім на користь ПрАТ „Галіція Дистилері" протягом вказаного періоду, що підтверджується відповідними первинними бухгалтерськими документами та документами щодо транспортування товару, наявними у матеріалах справи /т.1, а.с. 175 - 194, а.с. 208 - 226, т.2, а.с. 60 - 77, т.3, а.с. 157 - 217/.

Крім того, як свідчать матеріали справи, 02.03.2009р. між АТЗТ „Комбінат" (Постачальник) та ЗАТ „Одеський коньячний завод" (Покупець) було укладено договір № 26-01-СВ, за умовами якого Постачальник зобов'язався виготовити, поставити та передати у власність Покупця, а Покупець - прийняти та оплатити на умовах даного договору непродовольчу продукцію - склопляшку типу „Шампанська" ємністю 0,75л (колір скла зелений). На підставі специфікації № 1 від 25.05.2010р. сторони погодили, що на виконання умов договору № 26-01-СВ від 02.03.2009р. АТЗТ „Комбінат" зобов'язується поставити у власність ЗАТ „Одеський коньячний завод" наступний товар: пляшку типу „Шустов Гран Прі Париж", ємністю 0,5л, виробництва ВАТ „РСЗ", з прозорого скла, кількістю 250 000 шт., умов поставки DDU - Одеса, Інкотермс 2000.

На виконання умов договору № 26-01-СВ від 02.03.2009р. відповідачем було передано у власність ЗАТ „Одеський коньячний завод" скляну пляшку „Гран Прі", ємністю 0,5л, загальною кількістю 43 680 шт., що підтверджується видатковою накладною № РН-0003867 від 24.09.2010р., тобто той самий товар, що і був придбаний відповідачем у ТОВ „Гласспак" за видатковою накладною № РН-0000402 від 23.09.2010р.

При цьому, всупереч положенням ст.ст. 32, 33 ГПК України відповідачем не було доведено суду факту придбання протягом періоду вересня-жовтня 2010р. скляної пляшки типу „Чабайс 0,25л" у кількості 247 896 шт.; скляної пляшки типу „Чабайс 0,5л" у кількості 495 264 шт. та скляної пляшки типу „Гран Прі 0,5л" у кількості 43 680 шт., яка була реалізована з боку АТЗТ „Комбінат" на користь власних контрагентів, у будь-якої особи, відмінної від ТОВ „Гласспак", так само як і продажу на користь третьої особи товару, придбаного у позивача за минулі періоди поставки.

Згідно зі ст. 32, 33, 36 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються зокрема на підставі письмових і речових доказів, висновків судових експертів. Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

У відповідності до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Таким чином, сукупний аналіз вищенаведених документів та доказів, досліджених господарським судом, дозволяє дійти висновку, що скляна пляшка типу „Чабайс 0,25л" у кількості 247 896 шт.; скляна пляшка типу „Чабайс 0,5л" у кількості 495 264 шт. та скляна пляшка типу „Гран Прі 0,5л" у кількості 43 680 шт., яка була реалізована відповідачем на користь ПрАТ „Галіція Дистилері" та ЗАТ „Одеський коньячний завод" протягом вересня-жовтня 2010р., була придбана саме у ТОВ „Гласспак".

Викладене, в свою чергу, свідчить про повне документальне підтвердження факту наявності в розпорядженні ТОВ „Гласспак" скляної пляшки, яка протягом спірного періоду була продана позивачем на користь АТЗТ „Комбінат" та в подальшому була продана останнім своїм контрагентам, та, відповідно, про фактичну передачу позивачем у власність АТЗТ „Комбінат" товару, зазначеного у видаткових накладних № РН-0000388 від 20.09.2010р., № РН-0000402 від 23.09.2010р., № РН-0000390 від 23.09.2010р., № РН-0000392 від 23.09.2010р., № РН-0000394 від 23.09.2010р., № РН-0000396 від 23.09.2010р., № РН-0000398 від 30.09.2010р., № РН-0000405 від 01.10.2013р., № РН-0000407 від 01.10.2010р., № РН-0000409 від 01.10.2010р., № РН-0000411 від 02.10.2010р., № РН-0000413 від 02.10.2010р., № РН-0000415 від 02.10.2010р., № РН-0000417 від 02.10.2010р., № РН-0000419 від 03.10.2010р., № РН-0000421 від 03.10.2010р., № РН-0000423 від 03.10.2010р., № РН-0000425 від 05.10.2010р., № РН-0000429 від 05.10.2010р., № РН-0000427 від 05.10.2010р., заборгованість за який заявлена до стягнення в межах даної справи. Таким чином, доводи відповідача щодо неотримання ним товару, зазначеного у вищезазначених накладних, слід визнати декларативними та необґрунтованими.

Щодо тверджень АТЗТ „Комбінат" про невідповідність вищезазначених накладних вимогам, які встановлюються для первинних бухгалтерських документів, суд зазначає наступне.

Як було зазначено вище по тексту рішення, згідно зі ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як стверджує відповідач, особа, підпис якої проставлений на вищезазначених видаткових накладних, не мала будь-яких повноважень на прийняття товару від ТОВ „Гласспак", оскільки вказаній особі не видавалась довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей, як того вимагають положення Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 р. № 99 (з наступними змінами та доповненнями).

Відповідно до заяви Баранова Андрія Григоровича, підпис на якій було посвідчено нотаріально /т. 4, а.с. 1/, видаткові накладні № РН-0000388 від 20.09.2010р., № РН-0000402 від 23.09.2010р., № РН-0000390 від 23.09.2010р., № РН-0000392 від 23.09.2010р., № РН-0000394 від 23.09.2010р., № РН-0000396 від 23.09.2010р., № РН-0000398 від 30.09.2010р., № РН-0000405 від 01.10.2013р., № РН-0000407 від 01.10.2010р., № РН-0000409 від 01.10.2010р., № РН-0000411 від 02.10.2010р., № РН-0000413 від 02.10.2010р., № РН-0000415 від 02.10.2010р., № РН-0000417 від 02.10.2010р., № РН-0000419 від 03.10.2010р., № РН-0000421 від 03.10.2010р., № РН-0000423 від 03.10.2010р., № РН-0000425 від 05.10.2010р., № РН-0000429 від 05.10.2010р., № РН-0000427 від 05.10.2010р. від імені АТЗТ „Комбінат" були підписані саме вказаною фізичною особою, який на той час працював менеджером АТЗТ „Комбінат". Факт перебування Баранова Андрія Григоровича у трудових відносинах із відповідачем та зайняття даною фізичною особою посади менеджера цього підприємства підтверджений наявною у матеріалах справи копією трудової книжки Баранова А.Г.

Слід зазначити, що правовідносини між ТОВ „Гласспак" та АТЗТ „Комбінат" з приводу поставки на підставі видаткових накладних скляної пляшки існували протягом значного проміжку часу до моменту виникнення спірних правовідносин. При цьому, всі без виключення поставки товару попередніх періодів здійснювались як без оформлення товарно-транспортних накладних, так і без видачі відповідачем довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей. Єдиним документом, яким посвідчувались поставки товару попередніх періодів, були відповідні видаткові накладні, підписані тією ж особою, що і накладні спірного періоду, а також скріплені печаткою АТЗТ „Комбінат", при цьому останнім факт прийняття товару за цими накладними не заперечувався та визнавався.

Окремо суд зазначає, що кожна із видаткових накладних спірного періоду, а також періоду попередніх поставок на підтвердження факту одержання товару скріплені печаткою АТЗТ „Комбінат", автентичність якої не заперечувалась останнім.

Статтею 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно зі ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

За переконанням суду, скріплення будь-якого правочину, вчиненого юридичною особою, печаткою останньої є істотною обставиною для фіксації реального волевиявлення даного учасника цивільного обігу на набуття, зміну, припинення власних прав та обов'язків шляхом вчинення саме даного правочину. Викладене кореспондується із положеннями п. 3.4.1 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затвердженої наказом МВС України від 11 січня 1999 р. N 17, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28 квітня 1999 р. за N 264/3557 (з наступними змінами та доповненнями, яка була чинна на час передачі відповідачу товару за спірними накладними), згідно із якими контроль за використанням печатки підприємства покладається на його керівника.

З огляду на вказаний висновок суду, факт скріплення спірних видаткових накладних печаткою АТЗТ „Комбінат", контроль за використанням якої покладався саме на керівника даного товариства, тобто особи, яка має вчиняти будь-які дії від імені останнього без довіреності, свідчить про вчинення цього правочину особою, яка була наділена реальними повноваженнями на вчинення такого роду юридично значимих дій.

Правова позиція суду з цього питання підтверджується і судовою практикою, що знайшло своє відображення зокрема у постанові Вищого господарського суду України від 21.02.2012р. по справі № 16 - 10 - 31 / 98 - 08 - 3988.

Крім того, суд зазначає, що правові наслідки правочину, вчиненого представником із перевищенням наданих йому повноважень, визначаються ст. 241 ЦК України. Так, згідно із названою законодавчою нормою правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

У п. 3.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 11 „Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" наголошено, що наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, який не мав належних повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Як вбачається із матеріалів справи, сторони по справі є платниками податку на додану вартість. Приймаючи до уваги системний зміст положень Закону України „Про податок на додану вартість", який був чинним на момент виникнення відповідних спірних правовідносин, господарський суд дійшов висновку, що за результатами проведеної операції купівлі-продажу товару за видатковими накладними № РН-0000388 від 20.09.2010р., № РН-0000402 від 23.09.2010р., № РН-0000390 від 23.09.2010р., № РН-0000392 від 23.09.2010р., № РН-0000394 від 23.09.2010р., № РН-0000396 від 23.09.2010р., № РН-0000398 від 30.09.2010р., № РН-0000405 від 01.10.2013р., № РН-0000407 від 01.10.2010р., № РН-0000409 від 01.10.2010р., № РН-0000411 від 02.10.2010р., № РН-0000413 від 02.10.2010р., № РН-0000415 від 02.10.2010р., № РН-0000417 від 02.10.2010р., № РН-0000419 від 03.10.2010р., № РН-0000421 від 03.10.2010р., № РН-0000423 від 03.10.2010р., № РН-0000425 від 05.10.2010р., № РН-0000429 від 05.10.2010р., № РН-0000427 від 05.10.2010р. позивач був зобов'язаний включити суму податку на додану вартість до ціни проданого товару та відобразити інформацію про власні податкові зобов'язання із вказаного податку у деклараціях відповідного звітного періоду (вересня-жовтня 2010р.), а відповідач був наділений правом віднести відповідну суму податку до складу податкового кредиту, на який була зменшена сума податкових зобов'язань АТЗТ „Комбінат" із податку на додану вартість протягом вказаного звітного періоду.

Як свідчить зміст податкових декларацій АТЗТ „Комбінат" за вересень та жовтень 2010р. з додатками, які підписані уповноваженими на те особами, до складу суми податкового кредиту відповідачем було включено зокрема суму податку на додану вартість в загальному розмірі 292 952,71 грн., який був нарахований на суму поставки (без урахування ПДВ) в розмірі 1 464 763,55 грн. (загалом з урахуванням ПДВ - 1 757 716,26 грн., що є більшим за загальні обсяги проданого позивачем товару протягом вказаного періоду), у зв'язку із придбанням товару у постачальника ТОВ „Гласспак" (індивідуальний податковий номер 333125715534). Слід зазначити, в порушення вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України відповідачем не було доведено суду жодними доказами, що АТЗТ „Комбінат" набуло право на вказаний податковий кредит за результатами придбання у позивача будь-яких інших товарів/послуг протягом спірного періоду (за вересень-жовтень 2010р.), незважаючи на неодноразові твердження з цього приводу, висловлені представником АТЗТ „Комбінат" під час розгляду даної справи.

За переконанням суду, факт включення відповідачем результатів проведеної господарської операції із придбання у позивача товарів за спірними накладними для отримання сприятливих для себе наслідків у сфері оподаткування у вигляді віднесення суми податку на додану вартість, який включений до вартості проданого позивачем товару, до складу податкового кредиту, слід визнати наступним схваленням з боку АТЗТ „Комбінат" правочину із придбання товару за спірними накладними в розумінні положень ст. 241 ЦК України.

Крім того, наступним та безумовним схваленням спірних господарських операцій з боку відповідача слід визнати і факт наступного продажу товару, придбаного ним у ТОВ „Гласспак", на користь ПрАТ „Галіція Дистилері" та ЗАТ „Одеський коньячний завод".

Суд зазначає, що саме подальше схвалення відповідачем юридичних наслідків спірних правочинів має вирішальне значення для вирішення даного спору.

Підсумовуючи всі вищевикладені обставини, господарський суд дійшов висновку, що правочин із прийняття товару за видатковими накладними № РН-0000388 від 20.09.2010р., № РН-0000402 від 23.09.2010р., № РН-0000390 від 23.09.2010р., № РН-0000392 від 23.09.2010р., № РН-0000394 від 23.09.2010р., № РН-0000396 від 23.09.2010р., № РН-0000398 від 30.09.2010р., № РН-0000405 від 01.10.2013р., № РН-0000407 від 01.10.2010р., № РН-0000409 від 01.10.2010р., № РН-0000411 від 02.10.2010р., № РН-0000413 від 02.10.2010р., № РН-0000415 від 02.10.2010р., № РН-0000417 від 02.10.2010р., № РН-0000419 від 03.10.2010р., № РН-0000421 від 03.10.2010р., № РН-0000423 від 03.10.2010р., № РН-0000425 від 05.10.2010р., № РН-0000429 від 05.10.2010р., № РН-0000427 від 05.10.2010р. був вчинений від імені АТЗТ „Комбінат" особою, яка була наділена реальними повноваженнями на прийняття товару за вказаними документами, що підтверджується проставленням автентичної печатки на даних первинних бухгалтерських документах. Крім того, наступні дії відповідача, пов'язані із використанням результатів спірної господарської операцій у власних цілях, як-то формування податкового кредиту та продаж придбаного у позивача товару власним контрагентам, є доказом безумовного схвалення спірних правочинів з боку АТЗТ „Комбінат". Таким чином, протилежні доводи відповідача судом оцінюються критично, як декларативні та необґрунтовані.

Отже, підсумовуючи всі вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що вищезазначені видаткові накладні є належними та допустимими доказами на підтвердження факту передачі ТОВ „Гласспак" у власність АТЗТ „Комбінат" товару загальною вартістю 1 025 988,24 грн. Таким чином, зазначені первинні бухгалтерські документи підтверджують належне виконання позивачем як продавцем власних зобов'язань у правовідносинах, які виникли у зв'язку із вчиненням між сторонами по справі договору купівлі-продажу у спрощеній письмовій формі.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). В свою чергу, положеннями ст.ст. 251, 252 ЦК України передбачено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

При вирішенні питання щодо строків оплати товару у правовідносинах купівлі - продажу слід обов'язково застосовувати приписи ст. 692 ЦК України та мати на увазі той факт, що вказаною законодавчої нормою закріплено спеціальне для даних відносин правило щодо визначення порядку перебігу строку виконання грошового зобов'язання покупця з оплати вартості придбаної продукції, яке виникло на підставі відповідного договору купівлі-продажу. Так, строк виконання зобов'язання з оплати вартості придбаного товару починається для покупця з моменту прийняття ним товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо інший строк оплати вартості товару не визначено угодою сторін або актами цивільного законодавства. У випадку, якщо угодою сторін не визначено строку виконання покупцем вказаного грошового зобов'язання, у суду відсутні правові підстави для застосування положень частини другої статті 530 названого Кодексу, якою врегульовано порядок виконання зобов'язань, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Аналогічної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України, що знайшло своє відображення у постанові від 28.02.2012р. № 5002-8/481-2011.

Так, при укладенні у спрощений спосіб договору купівлі-продажу, факт вчинення якого підтверджується наявними у матеріалах справи накладними, складеними протягом спірного періоду, сторонами по справі не було визначено строку виконання АТЗТ „Комбінат" грошового зобов'язання з оплати проданого позивачем товару, оскільки документи, якими посвідчувалось вчинення названої угоди, не містять застережень про зворотне. У зв'язку з викладеним, керуючись приписами ст. 692 ЦК України, порядок застосування якої відображено по тексту рішення вище, суд дійшов висновку, що відповідач мав оплатити вартість придбаного у ТОВ „Гласспак" товару у наступні строки:

- за товар, прийнятий за видатковою накладною № РН-0000388 на суму 45 165,12 грн. - в строк до 20.09.2010р. включно;

- за товар, прийнятий за видатковими накладними №№ РН-0000402, РН-0000390, РН-0000392, РН-0000394, РН-0000396 на загальну суму 276 299,52 грн. - в строк до 23.09.2010р. включно;

- за товар, прийнятий за видатковою накладною № РН-0000398, на суму 45 165,12 грн. - в строк до 30.09.2010р. включно;

- за товар, прийнятий за видатковими накладними №№ РН-0000405, РН-0000407, РН-0000409, в загальній сумі 145 918,08 грн. - в строк до 01.10.2010р. включно;

- за товар, прийнятий за видатковими накладними №№ РН-0000411, РН-0000413, РН-0000415, РН-0000417, на загальну суму 187 608,96 грн. - в строк до 02.10.2010р. включно;

- за товар, прийнятий за видатковими накладними №№ РН-0000419, РН-0000421, РН-0000423, на загальну суму 145 855,84 грн. - в строк до 03.10.2010р. включно;

- за товар, прийнятий за видатковими накладними №№ РН-0000425, РН-0000429, РН-0000427, на загальну суму 179 975,60 грн. - в строк до 05.10.2010р. включно.

При цьому, суд зазначає, що звертаючись до суду із заявою про уточнення позовних вимог, позивач неправильно пов'язував момент виникнення у відповідача обов'язку здійснити оплату вартості придбаного товару із моментом пред'явлення ТОВ „Гласспак" вимоги відповідно до положень ч. 2 ст. 530 ЦК України, оскільки положення вказаної законодавчої норми щодо визначення моменту виникнення у відповідача даного обов'язку до спірних правовідносин не підлягають застосуванню з обставин, які наведені вище по тексту рішення.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, відповідачем прийняті на себе грошові зобов'язання з оплати вартості придбаного товару в загальній сумі 1 025 988,24 грн. в порушення вимог ст. 692 ЦК України є такими, що виконані частково на суму 42 940,70 грн., в результаті чого на момент вирішення спору у АТЗТ „Комбінат" наявна заборгованість перед ТОВ „Гласспак" в сумі 983 047,54 грн.

За таких обставин, враховуючи нездійснення з боку відповідача повної оплати вартості придбаного за видатковими накладними № РН-0000388 від 20.09.2010р., № РН-0000402 від 23.09.2010р., № РН-0000390 від 23.09.2010р., № РН-0000392 від 23.09.2010р., № РН-0000394 від 23.09.2010р., № РН-0000396 від 23.09.2010р., № РН-0000398 від 30.09.2010р., № РН-0000405 від 01.10.2013р., № РН-0000407 від 01.10.2010р., № РН-0000409 від 01.10.2010р., № РН-0000411 від 02.10.2010р., № РН-0000413 від 02.10.2010р., № РН-0000415 від 02.10.2010р., № РН-0000417 від 02.10.2010р., № РН-0000419 від 03.10.2010р., № РН-0000421 від 03.10.2010р., № РН-0000423 від 03.10.2010р., № РН-0000425 від 05.10.2010р., № РН-0000429 від 05.10.2010р., № РН-0000427 від 05.10.2010р. товару після його прийняття, керуючись положеннями ст. 525, 526, 530, 692 ЦК України, господарський суд дійшов висновку щодо обґрунтованості та доведеності позовних вимог ТОВ „Гласспак" про стягнення з відповідача заборгованості за проданий товар в сумі 983 047,54 грн. та, відповідно, про наявність всіх правових підстав для їх задоволення у повному обсязі.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості АТЗТ „Комбінат" перед ТОВ „Гласспак" за придбаний на підставі вищезазначених видаткових накладних товар в загальній сумі 983 047,54 грн. витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Будь-яких доказів, спростовуючих викладене, відповідачем суду надано не було, незважаючи на надання останньому достатнього часу для їх виявлення та надання суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі шляхом присудження до стягнення із АТЗТ „Комбінат" на користь ТОВ „Гласспак" суми основного боргу в розмірі 983 047,54 грн. відповідно до ст.ст. 11, 202, 207, 241, 251, 252, 509, 525, 526, 530, 610, 617, 625, 629, 640, 655, 662, 664, 692 ЦК України, ст.ст. 181, 193 ГК України, ст.ст. 1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 202, 207, 241, 251, 252, 509, 525, 526, 530, 610, 617, 625, 629, 640, 655, 662, 664, 692 ЦК України, ст.ст. 181, 193 ГК України, ст.ст. 1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з акціонерного товариства закритого типу „Комбінат" /65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, 1, код ЄДРПОУ 01564236, п/р 26004144093 в АБ „Укргазбанк", м. Київ, МФО 320478/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Гласспак" /65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, 1, код ЄДРПОУ 33312579, п/р 26003145071 в АБ „Укргазбанк", м. Київ, МФО 320478/ суму основного боргу в розмірі 983 047 грн. 54 коп. /дев'ятсот вісімдесят три тисячі сорок сім грн. 54 коп./, судовий збір в сумі 19 660 грн. 95 коп. /дев'ятнадцять тисячі шістсот шістдесят грн. 95 коп./ Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 31.12.2013р.

Суддя С.П. Желєзна