Рішення № 36471965, 25.12.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" грудня 2013 р.Справа № 916/1754/13

За позовом: Сільськогосподарського кооперативного товариства „Vivai Cooperativi Rauscedo";

До відповідача: Приватного акціонерного товариства „ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНОРОБНИЙ ЗАВОД";

про стягнення

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: Волочнюк О.С. (за довіреністю).

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: 04.07.2013 року за вх. №2769/13 Сільськогосподарське кооперативне товариство „Vivai Cooperativi Rauscedo" (далі - позивач) звернулося з позовом до господарського суду Одеської області до Приватного акціонерного товариства „ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНОРОБНИЙ ЗАВОД" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за невиконання умов контракту.

12.08.2013 року за вх. №24469/13 Приватне акціонерне товариство „ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНОРОБНИЙ ЗАВОД" звернулося до суду із заявою щодо застосування строків позовної давності, у задоволенні якої судом було відмовлено у судовому засіданні від 12.08.2013 року через необґрунтованість.

12.08.2013 року за вх. №24462/13 Приватне акціонерне товариство „ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНОРОБНИЙ ЗАВОД" подало суду заяву в порядку ст. 22 ГПК України про припинення провадження по справі, у задоволенні якої судом було відмовлено у судовому засіданні від 14.08.2013 року через безпідставність.

14.08.2013 року та 25.12.2013 року за вх. №№ 24652/13 та 39599/13 відповідач заявив про клопотання призначити по справі судову експертизу, проте через необґрунтованість, суд залишив дані клопотання без задоволення у судових засіданнях від 14.08.2013 року та 25.12.2013 року відповідно.

09 вересня 2013 року до господарського суду Одеської області надійшла зустрічна позовна заява за вх. №3703/13 від Приватного акціонерного товариства „ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНОРОБНИЙ ЗАВОД" до Сільськогосподарського кооперативного товариства „Vivai Cooperativi Rauscedo" про визнання договору недійсним, яку на підставі пп. 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України судом було повернуто позивачу без розгляду ухвалою суду від 10.09.2013 року.

Приймаючи до уваги надходження до господарського суду Одеської області запиту про надсилання справи №916/1754/13 до Одеського апеляційного господарського суду у зв'язку із надходженням апеляційної скарги від Приватного акціонерного товариства „ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНОРОБНИЙ ЗАВОД" на ухвалу господарського суду Одеської області від 10.09.2013р., розгляд справи було зупинено ухвалою суду від 11.09.2013 року.

У зв'язку з поверненням справи №916/1754/13 до господарського суду Одеської області, провадження по справі було поновлено ухвалою суду від 28.10.2013 року.

У зв'язку із надходженням до Одеського апеляційного господарського суду касаційної скарги Приватного акціонерного товариства „ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНОРОБНИЙ ЗАВОД" та запиту про надсилання справи № 916/1754/13 до Одеського апеляційного господарського суду, господарським судом Одеської області було зупинено провадження по справі ухвалою суду від 05.11.2013 року.

У зв'язку з поверненням справи №916/1754/13 до господарського суду Одеської області, провадження по справі було поновлено ухвалою суду від 19.12.2013 року.

В судових засіданнях, в порядку ст. 77 ГПК України проголошувались перерви з 12.08.2013р. до 14.08.2013р., з 09.09.2013р. до 10.09.2013р. та з 10.09.2013 року до 13.09.2013 року.

Відповідно до положень норми ст. 69 ГПК України строк розгляду справи було продовжено до 19.09.2013 року Ухвалою суду від 28.08.2013 року.

Позивач на позовних вимогах наполягає, надаючи до суду письмові уточнення від 06.09.2013 року за вх. №26712/13.

Відповідач надав суду відзив 13.09.2013 року за вх. №27386/13 на позов в якому позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову, так як вважає вимоги необґрунтованими та безпідставними з підстав викладених у відзиві.

У судовому засіданні 25.12.2013р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

04 квітня 2008 року між Сільськогосподарським кооперативним товариством „Vivai Cooperativi Rauscedo" та Закритим акціонерним товариством „ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНЗАВОД" (на час розгляду справи Приватним акціонерним товариством „ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНОРОБНИЙ ЗАВОД") був укладений Контракт купівлі-продажу № 285, за яким позивач продає, а відповідач приймає привиті саджанці винограду відповідно до специфікації до Контракту.

Відповідно до Специфікації до Контракту № 285 саджанці поставляються у кількості 232 050 шт. по ціні 0,99 Євро за 1 шт. на загальну суму 217 997,50 Євро.

На виконання умов Контракту № 285 від 04.04.2008 року Сільськогосподарське кооперативне товариство „Vivai Cooperativi Rauscedo" 30.04.2008р. поставило Закритому акціонерному товариству „ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНЗАВОД" 113 000 шт. виноградних саджанців в асортименті на загальну суму 107 350,00 Євро.

Сільськогосподарське кооперативне товариство „Vivai Cooperativi Rauscedo" 30.04.2008р. поставило Закритому акціонерному товариству „ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНЗАВОД" 119 050 шт. виноградних саджанців в асортименті на загальну суму 110 647,50 Євро.

В порушення умов Контракту, відповідач до березня 2009 року сплатив лише 65 399,25 Євро.

20.03.2009 року сторони уклали Додаткову угоду до Контракту №285 від 04.04.2008 року, якою встановили, що борг покупця становить 152 598,25 Євро, та встановили графік сплати заборгованості.

Однак, відповідач порушуючи положення Додаткової угоди до Контракту №285 від 04.04.2008 року, сплатив позивачу лише 24 369,88 Євро.

Загальна сума несплаченої заборгованості складає 127 958,37 Євро, що по курсу НБУ на 21.06.2013 року складає 1 350 050,37 грн. Загальна сума процентів за невиконання умов Контракту покупцем складає 70 013,40 Євро, що по курсу НБУ на 21.06.2013р. складає 738 690,37 грн.

Враховуючи надані позивачем письмові уточнення від 06.09.2013 року за вх. №26712/13, перерахувавши проценти за невиконання умов Контракту, Сільськогосподарське кооперативне товариство „Vivai Cooperativi Rauscedo" просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства „ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНОРОБНИЙ ЗАВОД" основний борг у розмірі 1 350 050,37 грн. та проценти за за невиконання умов Контракту в розмірі 738 007,11 грн.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків:

Відносини, що виникли між сторонами на підставі вищезазначеного договору, є господарськими зобов'язаннями, тому згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватись відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбаченим Господарським кодексом України.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно з ч.2 ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами ч.1 ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до вимог ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вище встановлено господарським судом Одеської області, 04 квітня 2008 року між Сільськогосподарським кооперативним товариством „Vivai Cooperativi Rauscedo" (позивач - продавець) та Закритим акціонерним товариством „ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНЗАВОД" (Приватним акціонерним товариством „ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНОРОБНИЙ ЗАВОД") (відповідач - покупець) був укладений Контракт купівлі-продажу № 285, за яким позивач продає, а відповідач приймає привиті саджанці винограду відповідно до специфікації до Контракту.

Відповідно до Специфікації до Контракту № 285 саджанці поставляються у кількості 232 050 шт. по ціні 0,99 Євро за 1 шт. на загальну суму 217 997,50 Євро.

П. 2.1. Контракту встановлено, що Товар поставляється на заводі продавця на умовах DDU, Україна, м. Ізмаїл, відповідно до правил ІНКОТЕРМС-2000.

Відповідно до Правил ІНКОТЕРМС-2000 термін „поставка без сплати мита" означає, що продавець здійснює поставку покупцю товару без проведення його митного очищення для імпорту та без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до цього місця, за винятком (у відповідних випадках) будь-яких "мит" (під словом "мито" тут розуміється відповідальність за виконання та ризики виконання дій з проходження митних процедур, а також оплата витрат митного очищення, податків, митних і інших зборів) на імпорт до країни призначення. Обов'язки щодо такого "мита" покладаються на покупця, так само як будь-які витрати і ризики, що виникнуть у зв'язку з тим, що він не здійснить своєчасно митного очищення товару для імпорту.

На виконання умов Контракту № 285 від 04.04.2008 року Сільськогосподарське кооперативне товариство „Vivai Cooperativi Rauscedo" 30.04.2008р., що підтверджується підписом ЗАТ „ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНЗАВОД" на СМR, поставило ЗАТ „ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНЗАВОД" 113 000 шт. виноградних саджанців в асортименті на загальну суму 107 350,00 Євро, відповідно до специфікації, рахунку-фактури № 427 від 23.04.2008р., упаковочного листа, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) № 5291856, ВМД.

Сільськогосподарське кооперативне товариство „Vivai Cooperativi Rauscedo" 30.04.2008р., що підтверджується підписом ЗАТ „ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНЗАВОД" на СМR, поставило ЗАТ „ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНЗАВОД" 119 050 шт. виноградних саджанців в асортименті на загальну суму 110 647,50 Євро, відповідно до специфікації, рахунку-фактури № 428 від 24.04.2008р., упаковочного листа, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) № 5291855, ВМД.

Суд зазначає, що відповідач у своєму відзиві не заперечує самого факту поставки.

П. п. 6.1., 6.2. Контракту № 285 встановлено, що валютою Контракту, платежі та ціна продукції встановлюється в ЄВРО.

Розрахунки за товар, що поставляється по Контракту здійснюються шляхом банківського переказу в наступному порядку: 10% від суми Контракту - на протязі 5 банківських днів з дати підписання контракту; 20% від суми контракту - до відвантаження товару; 20% від суми контракту - через 90 календарних днів після поставки; 20% від суми контракту - через 120 календарних днів після поставки; 20% від суми контракту - через 150 календарних днів після поставки; 10% від суми контракту - через 180 календарних днів після поставки.

Однак в порушення умов Контракту, відповідач до березня 2009р. сплатив лише 65 399,25 Євро.

20 березня 2009р. сторони уклали Додаткову угоду до Контракту № 285 від 04.04.2008 року, якою встановили, що борг покупця складає 152 598,25 Євро та встановили (п. 2), що платіж буде здійснюватись покупцем згідно наступного графіку: на протязі 8 місяців починаючи з травня 2009р. по 31.12.2009р. рівними долями в сумі 19 074,78 Євро щомісячно.

Однак в порушення умов Контракту та Додаткової угоди до нього, покупець здійснив оплату 17.05.2010р. в сумі 20 000,00 Євро та 06.06.2010р. 4 639,88 Євро.

Таким чином, сума заборгованості складає 127 958,37 Євро, що по курсу НБУ на 26.06.2013р. (1 Євро = 10,5507 грн.) складає 1 350 050,37 грн.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновків про наявність порушень умов договору щодо оплати за поставлений товар з боку відповідача.

Станом на день розгляду справи, відповідач борг не сплатив, документів, спростовуючих позовні вимоги не представив.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновків про наявність порушень умов Контракту, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1 350 050,37 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

П. 7 Додаткової угоди до Контракту № 285 встановлено, що у випадку порушення строків оплати, продавець має право стягнути з покупця проценти за несвоєчасну оплату. Проценти обчислюються з суми прострочки і начисляються за період прострочки. Проценти визначаються виходячи з річної ставки рефінансування НБУ плюс 9 пунктів.

06 вересня 2013 р. позивач надав суду уточнення до позовної заяви, якими уточнив вимоги стосовно нарахування процентів з врахуванням ст. 4 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.

Відповідно до ст. 4 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань або за затримку грошових надходжень на рахунок клієнта банку - одержувача грошових коштів, яку нараховано та не сплачено на день набрання чинності цим Законом, за згодою сторін може бути перерахована за період дії терміну позовної давності, але розмір її не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалась пеня. При цьому ст. 8 Конвенції про позовну давність в міжнародній купівлі-продажу товарів не встановлено винятків для строку позовної давності стосовно вимог про стягнення штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання умов договорів купівлі-продажу, чим спростовуються доводи відповідача стосовно порушення позивачем ст. 258 ЦК, відповідно до якої щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

Наданий позивачем розрахунок процентів, на думку суду, здійснений належним чином, тому судом підлягає задоволенню, у розмірі 738 007,11 грн.

Ст. 123 ГПК України встановлено, що іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 124 ГПК підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 76 Закону України від 23.06.2005. р. № 2709 - IV "Про міжнародне приватне право" (далі - Закон про міжнародну частку праві) суди можуть приймати у своє виробництво і розглядати які-небудь справи з іноземним елементом у випадках: - якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, окрім випадків, визначених в ст. 77 цього Закону; - якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме або нерухоме майно, на яке може бути обернене стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача; - у справах про відшкодування шкоди, якщо він був нанесений на території України; - якщо у справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства позивач має місце проживання в Україні; - якщо у справі про відшкодування шкоди позивач - фізична особа має місце проживання в Україні або юридична особа - відповідач - місцезнаходження в Україні; - якщо у справі про спадок спадкодавець у момент смерті був громадянином України або мав в Україні останнє місце проживання; - дія або подія, яка стала основою для подання позову, мала місце на території України; - якщо у справі про визнання безвісті відсутнім або оголошенні померлим особа мала останнє відоме місце проживання на території України; - якщо справа окремого провадження стосується особистого статусу або дієздатності громадянина України; - якщо справа проти громадянина України, який за кордоном діє як дипломатичний агент або по інших підставах має імунітет від місцевої юрисдикції, відповідно до міжнародного договору не може бути збуджено за кордоном; - в інших випадках, визначених законом України і міжнародним договором України.

У п. 1 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України (далі - ВГСУ) від 31.05.2002р. № 04-5/608 "Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій" визначено, що відповідно до ст. 123 ГПК України іноземні підприємства і організації мають право звернення до господарських судів відповідно до встановленої підвідомчості і підсудності господарських спорів за захистом своїх порушених прав, та інтересів, що охороняються законом. Згідно зі змістом ст. 41, 12 - 17, 123 ГПК України для іноземних суб'єктів господарської діяльності передбачений національний режим судового процесу для розгляду справ, підвідомчих господарським судам. Оскільки в ГПК України відсутній інститут договірної осудності, зацікавлена сторона може звернутися до місцевого господарського суду лише відповідно до вимог ст. 13 - 16 ГПК України про територіальну і виняткову підсудність справ, які підлягають розгляду в першій інстанції. Місцеві господарські суди мають право вирішувати спори і в тих випадках, коли міжнародним договором передбачена можливість укладення письмового пророгаційного договору між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України і іноземним суб'єктом господарської діяльності (угода про договірну підсудність).

Враховуючи, що Приватне акціонерне товариство „ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНОРОБНИЙ ЗАВОД" зареєстроване та знаходиться за адресою - 68640, Одеська обл., Ізмаїльський район, смт. Суворове, вул. Лиманська, будинок 18, то даний спір підсудний господарському суду Одеської області.

З цих підстав відхилена заява відповідача, якою він просив припинити провадження у справі з тих мотивів, що Контрактом передбачена передача спорів, які виникають з Контракту купівлі-продажу № 285 до суду за місцем знаходження позивача.

У відзиві відповідач вказує, що йому в порушення умов контракту не було надано свідоцтво про сертифікацію, а відповідно відсутні підстави для стягнення грошових коштів за товар.

Однак суд пояснює, що відповідач не надав доказів того, що звертався з проханням надати свідоцтво про сертифікацію, як того вимагає ст. 666 ЦК України.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

При вказаних обставинах, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, документально обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства „ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНОРОБНИЙ ЗАВОД" (68640, Одеська обл., Ізмаїльський район, смт. Суворове, вул. Лиманська, будинок 18, код ЄДРПОУ 00412033) на користь Сільськогосподарського кооперативного товариства „Vivai Cooperativi Rauscedo" (Вія Удіне, 39 - 33090 Раушедо, Італія, код 00072080930) основний борг в розмірі 1 350 050,37 грн., проценти за невиконання умов Контракту в розмірі 738 007,11 грн.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства „ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНОРОБНИЙ ЗАВОД" (68640, Одеська обл., Ізмаїльський район, смт. Суворове, вул. Лиманська, будинок 18, код ЄДРПОУ 00412033) на користь Сільськогосподарського кооперативного товариства „Vivai Cooperativi Rauscedo" (Вія Удіне, 39 - 33090 Раушедо, Італія, код 00072080930) витрати по сплаті судового збору у розмірі 41 761,14 гривень.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 30 грудня 2013 року.

Суддя Меденцев П.А.