Постанова № 36471756, 27.12.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2013 року справа № 823/3563/13-а

9 год. 40 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Руденко А.В.,

при секретарі - Чемерин О.В.,

за участю:

представника позивачів - ОСОБА_1 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції та державного реєстратора прав на нерухоме майно Слуцької Лесі Володимирівни про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції, державного реєстратора Слуцької Лесі Володимирівни, в якому просять: визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 09.10.2013р. № 6602677 Державного реєстратора на нерухоме майно Реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області Слуцької Лесі Володимирівни; зобов'язати Державного реєстратора на нерухоме майно Реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області розглянути заяву ОСОБА_1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 16.09.2013р. за № 6602677.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивачі зазначили, що 16.09.2013р. відповідачем прийнято та зареєстровано за реєстраційним номером 2968736 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про державну реєстрацію права власності на об'єкт, що знаходить за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку з його незначним переплануванням, яке не потребує погодження архітектури, та збільшенням загальної площі квартири з 42, 2 кв. м. на 53, 7 кв. м., у зв'язку з самовільним додаванням загального коридору площею 11, 7 кв. м. Разом із заявою для реєстрації позивачі надали необхідні документи, зокрема: свідоцтва про спадщину від 28.12.2010р., витяги про державну реєстрацію прав від №№ 29090979, 29091014 від 22.02.2011р., декларацію про початок виконання будівельних робіт № 083130910739 від 01.04.2013р., декларацію про готовність об'єкта до експлуатації № ЧК 143131350520 від 15.05.2013р., технічний паспорт на квартиру від 15.12.2010р., в якому вказано, що загальна площа квартири становить 53, 7 кв. м., витяг з протоколу загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирних будинків «Перемога-2» від 05.11.2012р. № 1, рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 25.12.2012р. № 1892 про дозвіл на реконструкцію квартири НОМЕР_1 у житловому будинку по АДРЕСА_1. Разом з тим, 09.10.2013р. відповідачем прийняте рішення про відмову позивачам у державній реєстрації прав та їх обтяжень на вищезазначену квартиру, в якому вказано, що подані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для реєстрації документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, а саме: відсутній документ, який підтверджує право власності на нежитлове приміщення в вищевказаному будинку, загальної площею 11.7 кв.м. Позивачі вважають, що вказане рішення відповідача про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 09.10.2013р. не містить конкретних правових підстав, передбачених п.п. 1-6 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у зв'язку з чим воно є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідачів у судовому засіданні, що відбулось 11.12.2013р. проти позову заперечили. В усних поясненнях та поданих до суду письмових запереченнях зазначили, що відповідно до пп.1 п. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. Представник відповідача зазначав, що подані документи для державної реєстрації прав на квартиру НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1, у зв'язку зі зміною її площі, не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, а саме: відсутній документ, який підтверджує право власності на нежитлове приміщення в вищевказаному будинку, загальної площею 11.7 кв.м.

Як наслідок, у відповідності до ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.п. 16 та 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державним реєстратором правомірно прийнято рішення про відмову у державній реєстрації права власності від 09.10.2013р.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази та оцінивши належність, допустимість достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що квартира НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями свідоцтв про спадщину від 28.12.2010р. та витягів про державну реєстрацію прав від 22.02.2011р. №№ 29090979, 29091014.

Відповідно до витягу з протоколу загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перемога-2» від 05.11.2012р. № 1 ОСОБА_3 звернулася з проханням до об'єднання надати згоду на перепланування існуючої двокімнатної квартири НОМЕР_1 зі збільшенням житлової площі (добудовою третьої кімнати) за рахунок переобладнання прилеглого до квартири нежитлового приміщення, що є загальним майном і перебуває у спільній частковій власності співвласників будинку.

Рішенням зборів членів ОСББ «Перемога-2» надано ОСОБА_3 згоду на перепланування та переобладнання нежитлового приміщення, що є загальним майном і перебуває у спільній частковій власності співвласників будинку за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян - членів ОСББ «Перемога-2», які проживають в даному будинку та дозволу місцевого самоврядування.

25.12.2012р. виконавчий комітет Черкаської міської ради своїм рішенням № 1892 на підставі заяви позивачів, проектної пропозиції, розробленої підприємцем ОСОБА_4 враховуючи витяг з протоколу зборів ОСББ «Перемога-2» від 05.11.2012р. № 1, вирішив дозволити позивачам реконструкцію квартири НОМЕР_1 у житловому будинку АДРЕСА_1 а саме: влаштування ванної кімнати за рахунок частини коридору (літ. 1), душової (літ. 5) та вбиральні (літ. 6), туалету за рахунок комори (літ. 7), житлової кімнати за рахунок комори (літ. ХІІ), дверних прорізів з їх посиленням між житловою кімнатою (літ. 3) і кухнею (літ. 4) і коморою (літ. ХІІ); зобов'язано позивачів: укласти договір зі спеціалізованим підприємством на вивезення будівельних відходів; виконати роботи з реконструкції квартири НОМЕР_1 у житловому будинку АДРЕСА_1 після отримання зареєстрованої в ІДАБК у Черкаській області декларації про початок виконання будівельних робіт та протягом 7 календарних днів з дня ведення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта письмово проінформувати виконавчий комітет про готовність об'єкта до експлуатації; звернутися до комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» для внесення відповідних змін до плану квартири НОМЕР_1 у житловому будинку по АДРЕСА_1.

На виконання вимог вказаного рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради позивачами отримано зареєстровану в ІДАБК у Черкаській області декларацію про початок виконання будівельних робіт, видану 01.04.2013р. за № ЧК 083130910739 та, зареєстровано в ІДАБК у Черкаській області декларацію про готовність об'єкта до експлуатації № ЧК 143131350520 від 15.05.2013р. Згідно вказаних декларацій відбулася реконструкція квартири НОМЕР_1 зі збільшенням житлової площі квартири за рахунок комори по вул. АДРЕСА_1 внаслідок чого загальна площа квартири становить 53, 7 кв. м.

16.09.2013р. відповідачем прийнято та зареєстровано за реєстраційним номером 2968736 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно заяву від уповноваженої особи позивачів ОСОБА_1 про державну реєстрацію права власності на об'єкт, що знаходить за адресою: АДРЕСА_1.

09.10.2013р. держаним реєстратором прав на нерухоме майно Слуцькою Л.В. прийнято рішення від 09.10.2013р. № 6602677 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень на вищезазначену квартиру, у зв'язку з тим, що подані позивачами документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав, документам, що їх підтверджують, а саме: відсутній документ, який підтверджує право власності на самовільну добавлену за рахунок загального коридору житлову кімнату приміщення НОМЕР_2 площею 11,7 кв. м.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав та їх обтяжень на нерухоме майно, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004р. №1952-1У (у подальшому - Закон №1952).

Відповідно до статті 2 Закону №1952 державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно є офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 3 Закону №1952 передбачено, що державна реєстрація прав є обов'язковою; інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав; права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до статті 4 Закону №1952 обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно; податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Статтею 5 Закону №1952 визначено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Відтак, право власності на нерухоме майно підлягає обов'язковій державній реєстрації та виникає з моменту його державної реєстрації у Державному реєстрі прав.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону №1952 систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Відповідно до статті 8 Закону №1952 проведення державної реєстрації прав та обтяжень віднесено до компетенції органів державної реєстрації прав.

Указом Президента України від 06.04.2011р. №401/2011 затверджено Положення про Державну реєстраційну службу України, відповідно до пункту 1 якого Державна реєстраційна служба України (Укрдержреєстр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України та входить до системи органів виконавчої влади. Укрдержреєстр є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 7 Положення Укрдержреєстр здійснює свої повноваження безпосередньо та через структурні підрозділи головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, а також районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру.

Таким чином, належним відповідачем у справі є Реєстраційна служба Черкаського міського управління юстиції.

Статтею 10 Закону №1952 повноваження щодо встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону, прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; відкриття і закриття розділів Державного реєстру прав та внесення до них відповідних записів здійснює державний реєстратор.

Статтею 15 Закону №1952 визначено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 24 Закону №1952 у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Згідно з частиною другою вказаної статті за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

П. 46 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.2011р. № 703 про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно передбачає, що для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з набуттям права власності на новозбудовані чи реконструйовані об'єкти нерухомого майна заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 28, 29 і 31 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав документ, що зазначений у пункті 27 цього Порядку та підтверджує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці.

Зокрема, пп. 16 ст. 27 вказаної Постанови КМУ визначено, що документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону № 1952 рішенням відповідача від 09.10.2013р. №6602677 позивачам було відмолено у державній реєстрації права власності на квартиру НОМЕР_1 у АДРЕСА_1 у зв'язку з відсутністю документу, який підтверджує право власності на самовільну добавлену за рахунок комори житлову кімнату приміщення НОМЕР_2 площею 11,7 кв. м.

Судом встановлено, що у будинку АДРЕСА_1 створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перемога-2».

Закон України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» 29.11.2001р. № 2866-III (далі - Закон № 2866) визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.

В статті 1 Закону № 2866 визначено, що загальним майном є частина допоміжних приміщень житлового комплексу, що можуть використовуватися згідно з їх призначенням на умовах, визначених у статуті об'єднання (кладові, гаражі, в тому числі підземні, майстерні тощо).

Абз. 3, 4 ст. 19 Закону № 2866 визначено, що загальне майно перебуває у спільній частковій власності співвласників багатоквартирного будинку. Власники приміщень володіють, користуються і у встановлених цим Законом та цивільним законодавством межах розпоряджаються спільним майном.

Судом встановлено, що нежитлове приміщення, загальною площею 11, 7 кв. м. за рахунок якого позивачі збільшили розмір своєї квартири НОМЕР_1 у буд. АДРЕСА_1 є загальним майном-коморою(відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації) і перебуває у спільній частковій власності співвласників будинку.

У ст. 10 Закону № 2866 визначено, що вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх членів об'єднання. До виключної компетенції загальних зборів членів об'єднання відноситься питання про використання об'єктів, що перебувають у спільній власності членів об'єднання.

Згідно з витягом з протоколу загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перемога-2» від 05.11.2012р. № 1 надано ОСОБА_3 згоду на перепланування та переобладнання нежитлового приміщення, що є загальним майном і перебуває у спільній частковій власності співвласників будинку.

В рішенні Конституційного суду України від 02.03.2004р. № 4-рп/2004 визначено, що допоміжні приміщення, відповідно до пункту 2 статті 10 Закону № 2866, стають об'єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з приватизацією громадянами квартир, що засвідчується єдиним документом - свідоцтвом про право власності на квартиру. Для підтвердження набутого в такий спосіб права не потребується вчинення будь-яких інших додаткових юридичних дій. Власникам квартир немає необхідності створювати з цією метою об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Набуте громадянами право на квартири державного житлового фонду та належні до них допоміжні приміщення є непорушним (стаття 41 Конституції України), забезпечується державою і захищається судом (стаття 55 Конституції України). Відповідно до Конституції України всі суб'єкти права власності рівні перед законом. У багатоквартирних будинках, де не всі квартири приватизовані чи приватизовані повністю, власник (власники) неприватизованих квартир (їх правонаступники) і власники приватизованих квартир багатоквартирного будинку є рівноправними співвласниками допоміжних приміщень. Вони є рівними у праві володіти, користуватися і розпоряджатися допоміжними приміщеннями. Ніхто з власників квартир не має пріоритетного права користуватися та розпоряджатися цими приміщеннями, в тому числі і з питань улаштування мансард, надбудови поверхів і т. ін.

Також у рішенні Конституційного суду від 09.11.2011р. № 14-рп/2011 вказано, що на допоміжні приміщення багатоквартирного будинку поширюється правовий режим як спільної сумісної, так і спільної часткової власності, який передбачає особливий порядок здійснення правомочностей власника щодо володіння, користування і розпорядження. При цьому в законодавчому порядку не виокремлюються суб'єкти права спільної власності залежно від підстав набуття права власності на квартиру.

Правовим регулюванням відносин спільної сумісної власності в Україні визначаються особливості здійснення прав власників виходячи з її правового режиму. Ці особливості полягають у різних формах реалізації відповідного права: при спільній сумісній власності - шляхом взаємного волевиявлення усіх співвласників, при спільній частковій власності - лише за волею власника відповідної частки, виділеної в натурі з майна, що є у спільній сумісній власності.

Враховуючи вищезазначені положення, закріплені у рішеннях Конституційного суду України ту обставину, що члени ОСББ «Перемога-2», згідно наявного у матеріалах справи витягу з протоколу загальних зборів від 05.11.2012р. № 1 надали згоду позивачу ОСОБА_3 на перепланування та переобладнання нежитлового приміщення, що є загальним майном та перебуває у спільній частковій власності співвласників будинку, суд зазначає, що наявність будь-яких юридичних документів, що підтверджують право спільної часткової власності співвласників багатоквартирного будинку на допоміжні приміщення законодавством не передбачено, а тому у позивачів були наявні усі необхідні документи для державної реєстрації прав на квартиру, натомість у відповідача були відсутні підстави для прийняття рішення про відмову у державній реєстрації прав у зв'язку з відсутністю документу, який підтверджує право власності на самовільну добавлену за рахунок загального коридору житлову кімнату приміщення НОМЕР_2 площею 11,7 кв. м.

Як наслідок позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Слуцької Лесі Володимирівни №6602677 від 9 жовтня 2013 року про відмову у державній реєстрації права власності на квартиру НОМЕР_1 по вул. АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності з розміром частки Ѕ є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог стосовно зобов'язання Державного реєстратора на нерухоме майно Реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області розглянути заяву ОСОБА_1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 16.09.2013р. за № 6602677, суд зазначає, що усі необхідні документи для проведення реєстрації прав на власності на квартиру НОМЕР_1 по вул. АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності з розміром частки Ѕ були надані та знаходяться в реєстраційній службі Черкаського міського управління юстиції, з огляну на що суд у відповідності до ч. 2 ст. 11 КАС України для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Реєстраційну службу Черкаського міського управління юстиції здійснити реєстрацію права спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на квартиру НОМЕР_1 по вул. АДРЕСА_1 з розміром частки Ѕ кожного.

Згідно зі статтею 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує усі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Слуцької Лесі Володимирівни №6602677 від 9 жовтня 2013 року про відмову у державній реєстрації права власності на квартиру НОМЕР_1 по вул. АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності з розміром частки Ѕ.

Зобов'язати Реєстраційну службу Черкаського міського управління юстиції здійснити реєстрацію права спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на квартиру НОМЕР_1 по вул. АДРЕСА_1 з розміром частки Ѕ кожного.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судовий збір у сумі 68 гривень 82 копійки.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений 30 грудня 2013 року.

Суддя А.В. Руденко