Рішення № 36471641, 27.12.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 19/23/13-27/76/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2013 Справа № 908/999/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Арні 2010" (69054 м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, 8, кв. 32)

до Приватного акціонерного товариства "Новополтавський кар'єр" (71214 Запорізька область, Чернігівський район, с. Новополтавка)

про стягнення 144 962 грн. 67 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Ємельянова О.О., дов. № 359 від 18.03.2013р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Арні 2010" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Новополтавський кар'єр" 45 590 грн. 00 коп. основного боргу, 4 953 грн. 28 коп. пені, 16 069 грн. 50 коп. штрафу, 77 138 грн. 15 коп. збитків (упущеної вигоди), 1 211 грн. 74 коп. 3 % річних.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.06.2013 р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.08.2013 р. позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Новополтавський кар'єр" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арні 2010" 45 590 грн. 00 коп. основного боргу, 4 953 грн. 28 коп. пені, 16 069 грн. 50 коп. штрафу, 77 138 грн. 15 коп. збитків (упущеної вигоди), 1 211 грн. 74 коп. 3 % річних та 2 899,25 грн. судового збору.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, Приватне акціонерне товариство "Новополтавський кар'єр" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.10.2013 р. касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Новополтавський кар'єр" задоволено частково. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.08.2013 р. у справі № 908/999/13 та рішення господарського суду Запорізької області від 04.06.2013 р. скасовано. Справу передано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 р., протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 04.11.2013 р., справу № 908/999/13 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 05.11.2013 р. справу № 908/999/13 прийнято до розгляду, присвоєно справі номер провадження 19/23/13-27/76/13 та призначено судове засідання на 02.12.2013 р.

Ухвалами суду від 02.12.2013р. та 17.12.2013р. розгляд справи відкладався, на підставі ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою в засідання суду представників позивача та відповідача, а також необхідністю витребування від сторін додаткових доказів і пояснень, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду справи.

27.12.2013р. продовжено розгляд справи № 908/999/13.

До початку розгляду справи представник позивача заявив клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представнику позивача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

Представник позивача у судове засідання 27.12.2013 р. не з'явився, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Клопотань про розгляд справи без позивача та відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Відповідач проти позову заперечив, на підставах, викладених у письмовому відзиві, наданому до канцелярії суду 26.12.2013р. (приєднаний до матеріалів справи). Просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, заслухавши представника відповідача, оцінивши надані докази, суд вважає вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне. Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.

Позов - це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Згідно з господарським процесуальним законодавством предмет позову це матеріально - правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріально-правова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.

Згідно з ст.20 ГК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється суб'єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Господарським судом встановлено, що 13.04.2012р. між ТОВ "Дизель Груп" (постачальник) та ПАТ "Новополтавський кар'єр" (покупець) укладено договір поставки № 13041П.

Відповідно до п. 1.1 договору передбачено, що постачальник зобов'язується передати в строки, визначені цим договором, а покупець прийняти та сплатити продукти у наступному асортименті: дизельне пальне, бензин А-76 (А-80), бензин А-92, бензин А-95.

Згідно п. 3.1 договору поставка товару здійснюється партіями протягом строку дії цього договору. Строком поставки товару є два календарних дні з дня, наступного за отриманням постачальником заявки.

Відповідно до п. 4.1 договору оплата за отриману партію товару здійснюється, шляхом перерахування покупцем 100 % грошових коштів в національній валюті України на банківський рахунок постачальника.

21.05.12. між ТОВ "Дизель Груп" (постачальник) та ПАТ "Новополтавський кар'єр" (покупець) укладено договір поставки № 21051.

Відповідно до п. 1.1 договору поставки постачальник зобов'язується передати в строки, визначені цим договором, а покупець прийняти та сплатити продукти у наступному асортименті: дизельне пальне, бензин А-76 (А-80), бензин А-92, бензин А-95.

Згідно п. 2 договору кількість та ціна товару, дані про включення вартості ПДВ вказуються в накладних та рахунках-фактурах.

Відповідно до п. 4.1 договору оплата за поставлену партію товару здійснюється шляхом перерахування покупцем 100 % грошових коштів в національній валюті України на банківський рахунок постачальника за кожну партію поставленого товару не більше 4-ох банківських днів з дня поставки, але не пізніше 30-го числа кожного місяця. Днем поставки товару вважається дата отримання товару представником покупця, проставлена в накладній (або товаротранспортній накладній). Оплата, здійснена протягом вказаного строку, вважається своєчасною.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 21.05.2012р. по 27.06.2012р. за договором № 21051 ТОВ "Дизель Групп" ПАТ "Новополтавський кар'єр" було поставлено нафтопродуктів на загальну суму 341390,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000445 від 21.05.12. на суму 70000,00 грн., № РН-0000457 від 24.05.12. на суму 70000,00 грн., № РН-0000483 від 05.06.12. на суму 67900,00 грн., №РН-0000531 від 18.06.12. на суму 67900,00 грн., № РН-0000550 від 27.06.12. на суму 65590,00 грн.

Поставлений товар згідно накладної № РН-0000189 від 21.05.2012р. відповідачем було сплачено 24.05.2012р., згідно накладної № РН-0000202 від 24.05.2012р. - 31.05.2012р. та 01.06.2012р., згідно накладної № РН-0000229 від 05.06.2012р. - 05.06.2012р., 14.06.2012р., 15.06.2012р. Згідно накладних № РН-0000276 від 18.06.12. та № РН-0000297 від 27.06.12. товар з боку відповідача було оплачено частково.

28.01.13р. між ТОВ "Дизель Групп" (продавець) та ТОВ "Арні 2010" (покупець) укладено договір купівлі-продажу права вимоги по зобов'язанням (цесії) № 4.

Відповідно до п. 1.1 договору цесії передбачено, що продавець (цедент) зобов'язується передати покупцю (цессіонарію), а покупець (цессіонарій) прийняти та оплатити право вимоги по зобов'язанням боржника продавця (цедента) в розмірі 67 750 грн. 00 коп., що витікає з договору поставки № 21051 від 21.05.2012р.

Згідно п. 2.1 договору цесії передбачено, що покупець (цессіонарій) зобов'язаний в строк до 01.02.13р. сплатити продавцю (цеденту) загальну суму договору, встановлену в пункті 1.1 договору цесії.

Загальна сума цього договору складає 67 750 грн. 00 коп. (п. 2.2 договору цесії).

Відповідно до п. 2.3 договору цесії визначено, що всі права на вимоги, які є предметом цього договору, переходять до покупця (цессіонарія) з моменту укладення цього договору.

29.01.2013р. між ТОВ "Дизель групп" та ТОВ "Арни 2010" укладено додаткову угоду до договору купівлі-продажу права вимоги по зобов'язанням (цесії) № 4 від 28.01.2013р., відповідно до якої пункт 1.1 договору купівлі-продажу права вимоги по зобов'язанням (цесії) № 4 від 28.01.2013р. викладено в наступній редакції: «Продавець (Цедент) зобов'язується передати Покупцю (Цессіонарію), а Покупець (Цессіонарій) прийняти та оплатити право вимоги по зобов'язанням боржника Продавця (Цедента) в розмірі 67750,00 грн., що витікає з Договору № 13041 від 13.04.2012р. та № 21051 від 21.05.2012р.».

З матеріалів справи вбачається, що листом б/н, б/д ТОВ "Арні 2010" повідомило відповідача про укладення договору купівлі-продажу права вимоги по зобов'язанням (цесії) № 4 від 28.01.2013р., придбання у ТОВ "Дизель Групп" право вимоги виконання ПАТ "Новополтавський кар'єр" грошових зобов'язань в розмірі 67 750 грн. 00 коп. за поставлені нафтопродукти, що виникли у ПАТ "Новополтавський кар'єр", згідно з договором поставки № 21051 від 21.05.2012р. та просило здійснити оплату за реквізитами позивача.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Згідно з частиною 2 статті 604 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонам (новація). Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.

За приписами статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. (частина 1 статті 513 Кодексу). Статтею 514 Кодексу унормовано, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі заміни кредитора у зобов'язанні первісний кредитор повністю або у визначеній частині вибуває із зобов'язання, а на його місце приходить новий кредитор. При цьому зміст зобов'язання, тобто обсяг прав та обов'язків його сторін залишається незмінним. Таким чином, виходячи із загальних правил та положень цієї статті, до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора. Обсяг цих прав (наприклад, сума заборгованості, права на стягнення відсотків, штрафних санкцій тощо) та умови (наприклад, боржник може виконати зобов'язання тільки за умови надання певної інформації) визначаються на момент переходу цих прав до нового кредитора.

Згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 02 жовтня 2012 року.

Господарським судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що рішення господарського суду № 908/2806/13 від 21.10.2013р. позовні вимоги ПАТ "Новополтавський кар'єр" с. Новополтавка до ТОВ "ГЛОРІЯ ОІЛ", м. Ужгород (ТОВ "Дизель груп") та до ТОВ "Арні 2010" м. Запоріжжя задоволені. Визнано недійсним договір купівлі-продажу права вимоги по зобов'язанням (цесії) № 4 від 28 січня 2013 року та додаткову угоду до нього від 29.01.2013р. укладені між ТОВ "ГЛОРІЯ ОІЛ", м. Ужгород (ТОВ "Дизель груп") та ТОВ "Арні 2010".

Не погоджуючись з рішенням господарського суду від 21.10.2013р. ТОВ "Арні 2010" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 21.10.2013 року у справі № 908/2806/13 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.12.2013р. апеляційну скаргу ТОВ "Арні 2010", м. Запоріжжя залишено без задоволення. Рішення господарського суду Запорізької області від 21.10.2013р. у справі № 908/2806/13 залишено без змін.

Відповідно до статті 35 ГПК України - підстави звільнення від доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Постанова Донецького апеляційного господарського суду від 17.12.2013р. у справі № 908/2806/13 до теперішнього часу не скасовано, є чинним та є обов'язковим для виконання, тому господарський суд Запорізької області не знаходить правових підстав для задоволення позовних вимог позивача про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Новополтавський кар'єр" 45 590 грн. 00 коп. основного боргу, 4 953 грн. 28 коп. пені, 16 069 грн. 50 коп. штрафу, 77 138 грн. 15 коп. збитків (упущеної вигоди), 1 211 грн. 74 коп. 3 % річних.

Згідно статті 85 ГПК України - рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Позивач документально не довів суду обставин, якими він мав обґрунтувати позов в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Новополтавський кар'єр" 45 590 грн. 00 коп. основного боргу, 4 953 грн. 28 коп. пені, 16 069 грн. 50 коп. штрафу, 77 138 грн. 15 коп. збитків (упущеної вигоди), 1 211 грн. 74 коп. 3 % річних на загальну суму 144 962,67грн.

Таким чином, рішенням господарського суду Запорізької області від 21.10.213р. у справі № 908/2806/13, яке набрало законної сили, було встановлено той факт, що сторонами у п. 7.1 договорів поставки узгоджено, що права по цим договорам не можуть бути передані третім особам без згоди іншої сторони.

Матеріали справи свідчать, що така згода з боку ПАТ "Новополтавський кар'єр" ТОВ "ГЛОРІЯ ОІЛ", м. Ужгород (ТОВ "Дизель груп") не надавалась.

14.03.2012 року на адресу ПАТ "Новополтавський кар'єр" від ТОВ "Арні 2010" надійшло повідомлення про уступку права вимоги.

Тобто, уклавши договір купівлі-продажу права вимоги по зобов'язанням (цесії) № 4 від 28.01.2013 р. та додаткову угоду до нього від 29.01.2013р. Товариством з обмеженою відповідальністю "ГЛОРІЯ ОІЛ", м. Ужгород (ТОВ "Дизель груп") порушені умови договору поставки №21051 від 21.05.2012 року ( п. 7.1)

За приписами частини 3 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Враховуючи наведені вище обставини, приймаючи до уваги той факт, що ТОВ "ГЛОРІЯ ОІЛ", м. Ужгород (ТОВ "Дизель груп") не мало права без згоди з ПАТ "Новополтавський кар'єр" укладати договір купівлі-продажу права вимоги по зобов'язанням (цесії) № 4 від 28.01.2013р. та додаткову угоду до нього від 29.01.2013р., судом встановлено, що при укладанні договору відступлення права вимоги були порушені умови договору, ч. 3 ст. 512 ЦК України, що є підставою для визнання договору відступлення права вимоги недійсним.

Статтею 203 Цивільного Кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, враховуючи, що з боку позивача не надавалась згода ТОВ "Глорія ОІЛ" щодо передачі права по договору поставки нафтопродуктів № 21051 від 21.05.2012 року третім особам суд встановив, що зміст договору № 4 від 28.01.2013 року суперечить вимогам чинного законодавства, що і було підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу права вимоги по зобов'язанням (цесії) № 4 від 28.01.2013 року та додаткової угоди до нього від 29.01.2013 року.

Відповідно до вимог ст.ст. 22, 33 ГПК України сторони зобов'язані вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

Позивач не надав необхідних доказів в обґрунтування позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні 27.12.2013р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Згідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на позивача при відмові в позові.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 35, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Арні 2010", м. Запоріжжя до Приватного акціонерного товариства "Новополтавський кар'єр", Запорізька область, Чернігівський район, с. Новополтавка відмовити.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 30.12.2013р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.