Рішення № 36471521, 24.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18817/13 24.12.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрАгроКом" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські газові ресурси" про стягнення 300 499,38 грн. Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Копань О.М. (дов. № 318-юр/2013 від 24.07.2013 року)від відповідача не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 24 грудня 2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрАгроКом" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські газові ресурси" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 282 571,80 грн., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 31.08.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "УкрАгроКом" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські газові ресурси" укладено Договір № 12-91 на постачання природного газу, Договір № П/12-91 про надання послуг по забезпеченню постачання природного газу та Договір про відступлення права вимоги № 118/11-ВП.

У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за вказаними договорами позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 275 926,88 грн. основного боргу та 6 644,92 грн. 3 % річних

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2013 року порушено провадження у справі № 910/18817/13, слухання справи призначено на 25.10.2013 року.

25.10.2012 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на часткове виконання вимог ухвали суду від 30.09.2013 року та заява про уточнення позовних вимог. Відповідно до поданої заяви про уточнення позовних вимог, представник позивача просить стягнути з відповідача 275 926,88 грн. основного боргу, 7 347,97 грн. 3 % річних, та 35 094,39 грн. пені.

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до положень пункту 3.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 Господарським процесуальним кодексом України, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

Суд розглянувши подану заяву, приходить до висновку, що вона є заявою про збільшення розміру позовних вимог та підлягає прийняттю до розгляду.

Представник позивача у судове засідання 25.10.2013 року не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник відповідача також в судове засідання 25.10.2013 року не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2013 року розгляд справи було відкладено на 31.10.2013 року, у зв'язку з неявкою сторін та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 31.10.2013 року справу № 910/18817/13 передано для розгляду судді Гулевець О.В., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2013 року суддя Гулевець О.В. прийняла справу № 910/18817/13 до свого провадження, розгляд справи призначено на 26.11.2013 року.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 26.11.2013 року справу № 910/18817/13 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2013 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 910/18817/13 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 31.10.2013 року.

У судовому засіданні 26.11.2013 року представник позивача надав документи на часткове виконання вимог ухвали суду та письмові пояснення по справі, відповідно до яких просив задовольнити заявлені позовні вимоги.

Також представник позивача в судовому засіданні подав заяву про уточнення позовних вимог. Відповідно до поданої заяви, представник позивача просить стягнути з відповідача 275 926,88 грн. основного боргу, 4 114,42 грн. 3 % річних, та 20 458,08 грн. пені.

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Суд розглянувши подану заяву, приходить до висновку, що вона є заявою про зменшення розміру позовних вимог та підлягає прийняттю до розгляду.

Представник відповідача в судове засідання 26.11.2013 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 31.10.2013 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2013 року розгляд справи було відкладено на 24.12.2013 року, у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

В судове засідання 24.12.2013 року з'явився представник позивача та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 24.12.2013 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01004, м. Київ, вул. Басейна, буд. 9, к. 3, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з ЄДРПОУ та вказана в позові.

У відповідності з положеннями пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

В С Т А Н О В И В:

31.08.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "УкрАгроКом" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські газові ресурси" (новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги № 118/11-ВП (надалі по тексту - Договір № 118/11-ВП).

Відповідно до пункту 1.1. Договору № 118/11-ВП первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові і стає кредитором за договором № 118/11 від 17.03.2011 року в сумі 95 181,85 грн., у тому числі ПДВ - 15 863,64 грн. та за Договором № П-118/11 від 20.12.2011 року в сумі 2 152,40 грн., у тому числі ПДВ - 358,73 грн., (основні договори), укладеними між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газ - енерго".

Пунктом 1.2 Договору № 118/11-ВП визначено, що за Договорами новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника виконання всіх зобов'язань за Основними договорами, а саме, сплати грошових коштів в сумі 97 334,25 грн., у томі числі ПДВ - 16 222,37 грн. Новий кредитор та боржник мають право встановити інший порядок розрахунків за договором.

Право вимоги, що відступається за цими договорами, оцінене сторонами в сумі 97 334,25 грн., у томі числі ПДВ - 16 222,37 грн. (пункт 2.1. Договору 118/11-ВП).

Згідно з пунктом 2.2. Договору № 118/11-ВП суми, визначені у пункті 1.1. Договору, право вимоги на які передаються за цим договором, з дати укладання цього договору зараховуються новим кредитором у якості оплати первісного кредитора за постачання природного газу за Договором на постачання природного газу № 12-91 від 31.08.2012 року в сумі 95 181,85 грн., у тому числі ПДВ - 15 863,64 грн., та у якості оплати за послуги по забезпеченню постачання природного газу за договором про надання послуг по забезпеченню постачання природного газу № П/12-91 від 31.08.2012 року в сумі 2 152,40 грн., у тому числі ПДВ - 358,73 грн.

Таким чином, станом на 31.08.2012 року відповідач отримав від позивача в якості попередньої оплати за поставку природного газу - 95 181,85 грн., за послуги по забезпеченню постачання природного газу - 358,73 грн.

На виконання умов Договору № 12-91 від 31.08.2012 року позивач в період з 01 вересня 2012 року по 30 вересня 2012 року отримав 22,161 тис.куб.м. природного газу вартістю 95 181,85 грн., що підтверджується актом приймання - передачі природного газу від 30.09.2012 року, погодженим з газорозподільною організацією - Відкритим акціонерним товариством "Кіровоградгаз".

Вартість послуг за Договором № П/12-91 у вересні 2012 року становила 1 273,81 грн., що підтверджується актом приймання - передачі послуг від 30.09.2012 року, який підписаний уповноваженими особами та скріплений печатками сторін.

Окрім того, згідно рахунку відповідача № 12-91/89 від 04.10.2012 року позивачем була здійснена попередня оплата поставки газу у жовтні 2012 року у сумі 264 143,48 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 44645 від 08.10.2012 року та рахунку відповідача № 12-91/п/84 від 04.10.2012 року попередня оплата за послуги по забезпеченню природним газом у жовтні 2012 року у сумі 10 904,81 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 44644 від 08.10.2012 року.

За твердженням позивача, поставок газу у жовтні 2012 року відповідачем здійснено не було.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором № 12-91 щодо обсягів поставки оплаченого позивачем природного газу та за Договором № П/12-91 щодо надання послуг по забезпеченню постачання природного газу, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 275 926,88 грн., з яких 264 143,48 грн. заборгованість за постачання природного газу за Договором № 12-91, 10 904,81 грн. заборгованість за надання послуг по забезпеченню постачання природного газу за Договором № П/12-91, 878,59 грн. за Договором про відступлення права вимоги № 118/11-ВП.

Позивачем направлено на адресу відповідача претензію № б/н від 16.11.2012 року з вимогою повернути кошти у розмірі 275 926,88 грн.

Проте, вищевказану претензію відповідач залишив без розгляду та задоволення, станом на день розгляду даної справи, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські газові ресурси" перед позивачем не погашена.

Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 275 926,88 грн. основного боргу, 4 114,42 грн. 3 % річних, та 20 458,08 грн. пені.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

За твердженням позивача, 31.08.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські газові ресурси" та Товариством з обмеженою відповідальністю "УкрАгроКом" було укладено Договір № 12-91 на постачання природного газу.

Згідно з частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів до нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до пункту 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання щодо оплати товару, водночас, відповідач, не виконав свої зобов'язання щодо обсягів поставки оплаченого позивачем природного газу.

Вищевказані обставини підтверджуються копією платіжного доручення № 44645 від 04.10.2012 року, актом приймання - передачі природного газу від 30.09.2012 року, погодженим з газорозподільною організацією - Відкритим акціонерним товариством "Кіровоградгаз".

За твердженнями позивача, 31.08.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські газові ресурси" та Товариством з обмеженою відповідальністю "УкрАгроКом" було укладено Договір № П/12-91 про надання послуг по забезпеченню постачання природного газу.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець), зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання щодо оплати послуг, що підтверджується копією платіжного доручення № 44644 від 08.10.2012 року, актом приймання - передачі послуг від 30.09.2012 року.

Окрім того, 31.08.2012 року між сторонами у справі було укладено договір про відступлення права вимоги № 118/11-ВП за умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв на себе право вимоги, що належить позивачеві і стає кредитором за договором № 118/11 від 17.03.2011 року в сумі 95 181,85 грн., у тому числі ПДВ - 15 863,64 грн. та за Договором № П-118/11 від 20.12.2011 року в сумі 2 152,40 грн., у тому числі ПДВ - 358,73 грн., (основні договори), укладеними між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газ - енерго".

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у розмірі 275 926,88 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем, в порядку статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростований, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрАгроКом" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські газові ресурси" 275 926,88 грн. підлягають задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 20 458,08 грн. пені та 4 114,42 грн. 3 % річних, нарахованих за період з 18.12.2012 року по 17.06.2013 року.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Згідно зі статтею 216 Господарського процесуального кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (стаття 230 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У зв'язку з тим, що встановити чи передбачено нарахування пені за Договором № 12-91 від 31.08.2012 року та Договором № П/12-91 від 31.08.2012 року не вбачається за можливе, суд відмовляє у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача 20 458,08 грн. пені.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищенаведене, суд, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку розміру трьох відсотків річних, прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 4 114,42 грн. трьох процентів річних, за період з 18.12.2012 року по 17.06.2013 року, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України).

Зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрАгроКом" є обґрунтованими, проте, підлягають частковому задоволенню.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам, визначеному чинним законодавством.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські газові ресурси" (01004, м. Київ, вул. Басейна, буд. 9, к. 3, код ЄДРПОУ 37101703) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрАгроКом" (28043, Кіровоградська обл., Олександрійський р-н, с. Горлівка, вул. Жовтнева, буд. 1 , код ЄДРПОУ 30327425) 275 926 (двісті сімдесят п'ять тисяч дев'ятсот двадцять шість) грн. 88 коп. основного боргу, 4 114 (чотири тисячі сто чотирнадцять) грн. 42 коп. 3% річних, 5 600 (п'ять тисяч шістсот) грн. 83 коп. судового збору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрАгроКом" (28043, Кіровоградська обл., Олександрійський р-н, с. Горлівка, вул. Жовтнева, буд. 1, код ЄДРПОУ 30327425) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем в доход Державного бюджету України недоплачений судовий збір в розмірі 358 (триста п'ятдесят вісім) грн. 55 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.12.2013 року

Суддя С.В. Стасюк