Постанова № 36471310, 11.12.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2013 р. Справа№ 910/12234/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Лобаня О.І.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання Марчуку О.Л.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: представник за довіреністю Яхнівська Г.С.;

від третьої особи: представник за довіреністю Твердохліб С.М.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги

державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»

на рішення господарського суду міста Києва від 13.09.2013 року

у справі №910/12234/13 (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Донбас»

до державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - публічне акціонерне товариство «Центренерго» Трипільська ТЕС

про стягнення 121 585,82 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.09.2013 року у справі №910/12234/13 позов задоволено частково. Вирішено стягнути з ДТГО «Південно-Західна залізниця» на користь ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» 121 585,82 грн. вартості нестачі вантажу. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 13.09.2013 року у справі №910/12234/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2013 року апеляційну скаргу ДТГО «Південно-Західна залізниця» прийнято до провадження та призначено її до розгляду в судовому засіданні 20.11.2013 року за участю уповноважених представників сторін.

Представник відповідача у судовому засіданні 11.12.2013 року надав пояснення, якими підтримав доводи викладені в скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити; представник третьої особи у судовому засіданні 11.12.2013 року надав пояснення, якими заперечив проти доводів викладених в скарзі та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Представник позивача у судове засідання 11.12.2013 року не з'явився, про причини неявки колегію суддів апеляційної інстанції не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З врахуванням викладеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 27.12.2012 року між ПАТ «Центренерго» (далі - покупець) та ТОВ «Укрвостокснабжение» (далі - постачальник) було укладено договір поставки вугілля №111/11 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник поставить у власність покупцю вугільну продукцію, а покупець приймає та оплачує її вартість відповідно до умов договору (п.п. 1.1.-1.2. договору).

Відповідно до п. 2.3. договору вугілля постачається на умовах DDP (залізнична станція призначення) згідно з міжнародних правилами тлумачення термінів «Інкотермс» в редакції 2000 pоку.

Згідно з п. 5.6. договору передбачено, що фактична кількість та якість вугілля, яке надійшло від постачальника та прийняте покупцем на умовах цього договору, відображається в актах звіряння вугілля по кількості і якості та актах прийому-передачі вугілля.

Пунктом 3.2.2. договору постачальник має право доручити виконання зобов'язань по поставці вугілля за договором третій особі.

На виконання умов договору на адресу ПАТ «Центренерго» Трипільска ТЕС вантажовідправник - ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» протягом грудня 2012 року-січня 2013 року зі станції Нижньокринка Донецької залізниці відпустив вугілля згідно з залізничними накладними.

26.12.2012 року за накладними №51019370, №51036853, №51090751, №51090702, №51088672, №51357549, №51339927, №51380079, №51883189, №51946614, №51971273, №52005949, №52042751, №52042710, №52507530 зі станції відправлення Нижньокринка Донецької залізниці ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» (далі - відправник) на станцію призначення Трипілля-Дніпровське Південно-Західної залізниці для ПАТ «Центренерго» Трипільська ТЕС (одержувач) відправлено групи вагонів з вугіллям кам'яним.

29.12.2012 року на проміжній станції Знам'янка Одеської залізниці, у зв'язку з виявленням під час огляду вантажу в вагонах воронкоподібного заглиблення було здійснено переважування вантажу та складено комерційні акти, якими встановлено нестачу вантажу.

Зокрема, нестача вантажу також підтверджується наступними актами:

- відповідно до акта №УВС-142 від 14.01.2013 року звірення по кількості та якості, складеного між ПАТ «Центренерго» Трипільська ТЕС (одержувач) «Укрвостокснабжение» (власником вантажу), вугілля, відвантажене за накладною №51019370 в вагоні №65293169 прийнято одержувачем з вагою 61 864 кг; нестача вантажу складає 7 136 кг, а вугілля, відвантажене в вагоні №67675231 прийнято одержувачем з вагою 60 364 кг, нестача вантажу складає 8 636 кг;

- відповідно до акта №УВС-142 від 14.01.2013 року вугілля, відвантажене за накладною №51036853 в вагоні №65735177 прийнято одержувачем з вагою 59 864 кг; нестача вантажу складає 9 136 кг, а вугілля, відвантажене в вагоні №60639168 прийнято одержувачем з вагою 63 764 кг, нестача вантажу складає 5 236 кг;

- відповідно до акта №УВС-142 від 14.01.2013 року вугілля, відвантажене за накладною №51090751 в вагоні №64596133 було прийнято одержувачем з вагою 59 314 кг; нестача вантажу складає 9 686кг, а вугілля, відвантажене в вагоні №65298028 було прийнято одержувачем з вагою 44 714 кг, нестача вантажу складає 24 286 кг;

- відповідно до акту №УВС-142 від 14.01.2013 року вугілля, відвантажене за накладною №51090702 в вагоні №65287468 було прийнято одержувачем з вагою 46 314 кг, нестача вантаж) складає 22 686 кг;

- відповідно до акта №УВС-142 від 14.01.2013 року вугілля, відвантажене за накладною №51088672 в вагоні №66243015 було прийнято одержувачем з вагою 57 964 кг, нестача вантажу складає 11 036 кг;

- відповідно до акту №УВС-1 від 16.01.2013 року вугілля, відвантажене за накладною №51357549 в вагоні №667681379 було прийнято одержувачем з вагою 62 364 кг, нестача вантажу складає 6 636 кг;

- відповідно до акту №УВС-1 від 16.01.2013 року вугілля, відвантажене за накладною №51339927 в вагоні №67671180 прийнято одержувачем з вагою 64 564 кг, нестача вантажу складає 4 436 кг;

- відповідно до акта №УВС-2 від 22.01.2013 року вугілля, відвантажене за накладною №51380079 в вагоні №65253734 було прийнято одержувачем з вагою 60 764 кг, нестача вантажу складає 8 236 кг;

- відповідно до акта №УВС-6 від 29.01.2013 року вугілля, відвантажене за накладною №51883189 в вагоні №67665372 було прийнято одержувачем з вагою 57 414 кг, нестача вантажу складає 11 586 кг;

- відповідно до акта №УВС-б від 29.01.2013 року вугілля, відвантажене за накладною №51946614 в вагоні №67894212 було прийнято одержувачем і вагою 66 126 кг, нестача вантажу складає 4 874 кг;

- відповідно до акта №УВС-6 від 29.01.2013 року вугілля, відвантажене за накладною №51971273 в вагоні №65767477 було прийнято одержувачем з вагою 59 864 кг, нестача вантажу складає 9 136 кг;

- відповідно до акту №УВС-8 від 31.01.2013 року вугілля, відвантажене за накладною №52005949 в вагоні №65298044 було прийнято одержувачем з вагою 57 464 кг, нестача вантажу складає 11 536 кг;

- відповідно до акта №УВС-6 від 29.01.2013 року вугілля, відвантажене за накладною №52042751 в вагоні №65949471 було прийнято одержувачем з вагою 60 526 кг, нестача вантажу складає 10 474 кг, а вугілля, відвантажене в вагоні №65942542 було прийнято одержувачем з вагою 51 514 кг, нестача вантажу складає 17 486 кг;

- відповідно до акта №УВС-6 від 29.01.2013 року вугілля, відвантажене за накладною №52042710 в вагоні №67916239 було прийнято одержувачем з вагою 65 976 кг, нестача вантаж) складає 5 024 кг;

- відповідно до акта №УВС-9 від 14.02.2013 року вугілля, відвантажене за накладною №52507530 в вагоні №65699662 було прийнято одержувачем з вагою 55 264 кг, нестача вантажу складає 13 736 кг;

Тобто, із наведеного слідує, що під час перевезення було встановлено втрату вугілля.

Відповідно до ст.ст. 130, 133 Статуту залізниць України та п. 2 Правил заявлення та розгляду претензій (ст. 130-137 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року №334, заявлення до розгляду претензій, а саме - право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів мають: у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу: одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу; передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажоодержувачем або вантажовідправником вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені

Як правильно встановлено судом першої інстанції, третя особа, як вантажоодержувачем та особа, яка має право на пред'явлення позову, шляхом вчинення переустопного напису на накладних правомірно передала позивачу право пред'явлення позову до відповідача.

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача 124 069,22 грн. вартості нестачі вантажу, яка була встановлена під час його перевезення.

Відповідно до ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ст. 924 Цивільного Кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 Цивільного Кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про залізничний транспорт» залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

Згідно з ст. 23 Закону України «Про залізничний транспорт» передбачено, що перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України.

Також, частиною 2 названої статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Стаття 110 Статуту передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно із ст. 113 Статуту за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з незалежних від перевізника причин.

Як слідує із письмових доказів в матеріалах справи, кількість і вартість відправленого вугілля підтверджується засвідченими належним чином копіями: акта приймання-передачі вугільної продукції від 31.12.2012 року, коригуючого акта від 14.01.2013 року, актів приймання-передачі вугільної продукції від 16.01.2013 року, 22.01.2013 року, 29.01.2013 року, 31.01.2013 року, 31.01.2013 року, коригуючого акта від 14.02.2013 року, посвідчень про якість рядового вугілля №№535, 536 від 26.12.2012 року, №537 від 27.12.2012 року, №№1, 2 від 02.01.2013 року, №3 від 03.01.2013 року, №17 від 14.01.2013 року, №19 від 16.01.2013 року, №20 від 17.01.2013 року, №21 від 18.01.2013 року, №30 від 27.01.2013 року, актів звірення по кількості та якості №УВС-142 від 14.01.2013 року, №УВС-1 від 16.01.2013 року, №УВС-2 від 22.01.2013 року, №УВС-6 від 29.01.2013 року, №УВС-8 від 31.01.2013 року, №УВС-9 від 14.02.2013 року; розрахунками знижок/надбавок, ціни та вартості вугілля.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з обгрунтованим розрахунком суми недостачі з урахуванням норми недостачі (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто), яка складає 121 585,82 грн. із розрахунку: 196 975 кг (нестача вантажу з урахуванням норми недостачі 2,0%, переведена у суху вагу) х вартість 1 т вугілля кам'яного, марки П-пісне 0-200, згідно зі специфікаціями до договору постачання вугілля №32 від 28.12.2012 року та №55 від 11.04.2012 року, укладеними між позивачем та ТОВ «Майнінг груп».

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що місцевим господарським судом вірно встановлено наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення нестачі вантажу на суму 121 585,82 грн.

Доводи скаржника про те, що нестача вантажу виникла не з вини перевізника, стверджуючи при цьому, що саме вантажовідправник повинен був перевірити до відправки придатність вагонів, колегією суддів відхиляються, виходячи з наступного.

Як вже зазначалось, чинними нормами законодавства, зокрема, ст. 110 Статуту залізниці передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Тобто, законодавством прямо передбачено відповідальність перевізника за нестачу вантажу, яка виявлена під час його перевезення, а матеріалами справи, зокрема комерційними актами підтверджується нестача вугілля на проміжній станції Знам'янка Одеської залізниці.

Відповідно до п. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли:

- вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення;

- недостача, псування або пошкодження сталися внаслідок дії природних причин, пов'язаних з перевезенням вантажу на відкритому рухомому складі; вантаж перевозився у супроводі провідника відправника чи одержувача;

- недостача вантажу не перевищує норм природної втрати і граничного розходження визначення маси; зіпсований швидкопсувний вантаж, виявлений у вагоні, прибув без порушення встановленого режиму перевезень (охолодження, опалення, вентиляція), і термін перебування вантажу в дорозі не перевищив граничного терміну перевезень, встановленого Правилами;

- втрата, псування або пошкодження вантажу відбулися внаслідок:

1. таких недоліків тари, упаковки, які неможливо було виявити під час приймання вантажу до перевезення;

2. завантаження вантажу відправником у непідготовлений, неочищений або несправний вагон (контейнер), який перед тим був вивантажений цим же відправником (здвоєна операція);

3. здачі вантажу до перевезення без зазначення в накладній особливих його властивостей, що потребують особливих умов або запобіжних засобів для забезпечення його збереження під час перевезення;

4. стихійного лиха та інших обставин, які залізниця не могла передбачити і усунення яких від неї не залежало.

Проте, доказів, які підтверджували б відсутність вини скаржника за нестачу вантажу суду не надано.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доводи скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду міста Києва від 13.09.2013 року у справі №910/12234/13 відповідає обставинам справи, є законним та обгрунтованим, а тому не підлягає скасуванню. У зв'язку з цим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» на рішення господарського суду міста Києва від 13.09.2013 року у справі №910/12234/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 13.09.2013 року у справі №910/12234/13 залишити без змін.

3. Справу №910/12234/13 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Р.В. Федорчук

Судді О.І. Лобань

А.Г. Майданевич