Постанова № 36471296, 25.12.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" грудня 2013 р. справа № 809/3289/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі

судді Могили А.Б.

за участі:

секретаря судового засідання Житняк Л.М.

представника позивача Ковалюк Г.І.,

представника відповідача Хоминця Б.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до Приватного акціонерного товариства "Зелене господарство" про стягнення заборгованості в сумі 246320,30 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області звернулася в суд із позовом до Приватного акціонерного товариства "Зелене господарство" про стягнення заборгованості в сумі 246320,30 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України не виконав податкові зобов'язання із сплати самостійно задекларованих сум з податку на додану вартість в загальному розмірі 246320,30 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів викладених в адміністративному позові, просив стягнути з Приватного акціонерного товариства "Зелене господарство" заборгованості в сумі 246320,30 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, з підстав викладених в письмовому запереченні відповідача. Додатково суду пояснив, що протягом 2012-2013 років Товариством здійснювалися платежі самостійно задекларованих сум зі сплати податку на додану вартість, однак Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області сплачені суми протиправно зараховувалися в погашення податкового боргу (податкового зобов'язання і пені) в стягненні якого відмовлено судовими рішеннями.

Таким чином, зарахування податковим органом в рахунок минулої заборгованості, призвело до виникнення факту несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання та нарахування пені. Просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство "Зелене господарство" 28.08.1998 року зареєстроване державним реєстратором Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради юридичною особою, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №16562549 станом на 01.06.2013 року (а.с.24-25). Крім того, відповідач 04.11.1998 року Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську взятий на облік як платника податків і зборів (а.с.25).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно з пунктами 203.1, 203.2 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську подано декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року, липень 2012 року, серпень 2012 року, грудень 2012 року, січень 2013 року, за даними яких відповідач задекларував податку на додану вартість в сумі 169739 грн. (а.с.4-13,15-16).

З довідки позивача від 13.06.2013 року загальна сума заборгованості відповідача з податку на додану вартість станом на 12.06.2013 року складає 1132800,13 грн., з них: податкові зобов'язання - 880246,68 грн., штрафні санкції - 111109,70 грн., пеня - 141443,75 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.07.2010 року в справі №2а-321/10/0970, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2012 року, частково задоволено позов ДПІ в м. Івано-Франківську до ВАТ "Зелене господарство" про стягнення заборгованості в сумі 482297,66 грн., а саме стягнуто податкового боргу тільки в сумі 201818,35 грн. В задоволенні решти позову відмовлено.

Крім того, з постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.12.2012 року в справі №2а-3203/12/0970, яка оскаржена до суду апеляційної інстанції, вбачається, що ДПІ в м. Івано-Франківську зобов'язано внести зміни до картки особового рахунку платника податків ПрАТ "Зелене господарство" шляхом виключення з неї сум податкового боргу з ПДВ - 280479,31 грн., тобто сум у стягненні яких відмовлено судовим рішенням від 01.07.2010 року (справа №2а-321/10/0970).

В додатково поданих суду довідках позивача від 18.11.2013 року та від 10.12.2013 року сума заборгованості відповідача з податку на додану вартість складає 246320,30 грн., з яких: 169739 грн. - податкове зобов'язання, а 76581,30 грн. - пеня (а.с.42, 66).

За змістом пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

З огляду на вказане, самостійно визначені відповідачем зобов'язання з податку на додану вартість та несплачені ним у строки встановлені Кодексом, являються узгодженою заборгованістю відповідача.

Згідно вимог підпункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи податковим органом сформовано податкову вимогу форми "Ю1" за № 1/1915/29343/10-24-1-205 від 02.09.2004 року, згідно якою загальна сума податкового боргу платника податків за грошовими зобов'язаннями станом на 01.09.2004 року становила 15713,58 грн. Друга податкова вимога форми "Ю2" від 08.10.2004 року за № 2/2140/34457/10/24-1-205 сформована на суму податкового боргу 6512,33 грн. Вказані вимоги отримані відповідачем відповідно 07.09.2004 року та 14.10.2004 року, про що свідчать матеріали справи (а.с.17).

Перша та друга податкові вимоги згідно податкового законодавства формуються при виникненні заборгованості по сплаті податкових зобов'язань платників податків. Податкові вимоги, що направлялися відповідачу сформовані позивачем під час виникнення первинного податкового боргу, а їх дані щодо сум сплати податкових зобов'язань (в тому числі й пені) підлягають тільки зміні по мірі виникнення нових зобов'язань по податках, зборах (обов'язкових) платежах чи сплаті боргу.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

З поданих представником відповідача копій платіжних доручень, зареєстрованих у банківській установі, вбачається сплата відповідачем ПДВ за серпень 2012 року в сумі 5000 грн. (платіжне доручення №242 від 07.11.2012 року - а.с.80), за квітень 2012 року в сумі 12000 грн. (платіжні доручення №№102,133,160 від 22.06.2012 року та 27.07.2012 року - а.с.83-85), за січень 2013 року в сумі 40000 грн. (платіжне доручення №70 від 26.02.2013 року - а.с.94).

Факт поступлення зазначених коштів у загальній сумі 57000 грн. від відповідача до Державного бюджету України підтверджується даними картки особового рахунку платника податків ПрАТ "Зелене господарство" та не заперечувався в суді представником позивача. Дані кошти зараховані позивачем на погашення податкового боргу відповідача з ПДВ у порядку черговості його виникнення.

Однак, судом встановлено, що сплачені кошти в загальній сумі 57000 грн. зараховані позивачем у погашення податкової заборгованості з податку на додану вартість в стягненні якої судовим рішення відмовлено та зобов'язано виключити її з картки особового рахунку платника податків. На думку суду такі дії позивача є неправомірними.

Крім того, судом встановлено нарахування позивачем пені в картці особового рахунку відповідача починаючи з 02.06.2009 року, в тому числі й за період зазначений у судовому рішенні від 01.07.2010 року в справі №2а-321/10/0970.

У зв'язку з цим, а також із врахуванням неправильного зарахування суми 57000 грн. у погашення податкової заборгованості з податку на додану вартість, суд вважає, що нарахування пені на суму 76581,30 грн. здійснено податковим органом без урахування факту сплати відповідачем сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість та всіх обставин, що мають значення для вчинення дій. А оскільки суд не є органом, на якого покладено обов'язок контролю за сплатою до бюджету податків та обов'язкових платежів, визначення грошових зобов'язань по податках і зборах, а також нарахування штрафних санкцій та пені, то в стягненні з відповідача пені в загальній сумі 76581,30 грн. слід відмовити.

Таким чином суд вважає, що сума узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає стягненню з відповідача складає 112739 грн.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункт 95.3 статті 95 Кодексу).

В пункті 95.4 статті 95 Податкового кодексу України зазначено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

У відповідності до статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби є органи державної податкової служби.

Згідно з пунктом 41.5 статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

З врахуванням наведеного, суд вважає що адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до ПрАТ "Зелене господарство" є таким, що підлягає до часткового задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих приватне акціонерне товариство "Зелене господарство" та за рахунок готівки в дохід бюджету податковий борг в сумі 112739 (сто дванадцять тисяч сімсот тридцять дев'ять) грн.

В задоволенні решти позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.

Постанова складена в повному обсязі 30.12.2013 року.