Ухвала суду № 36470725, 05.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" грудня 2013 р. м. Київ К/800/57593/13

№ К/800/57593/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В.,

при секретарі: Луцак А.В.,

розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2010

у справі № 2а-12345/09/2570 Чернігівського окружного адміністративного суду

за позовом Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області

до Закритого акціонерного товариства (ЗАТ) «Маслозавод «Прилуки»»

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.01.2010 позов задоволено: стягнуто з ЗАТ «Маслозавод» Прилуки»» податковий борг з податку на додану вартість у сумі 213962,00 грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2010, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.03.2013, постанову суду першої інстанції скасовано та відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Верховного Суду України від 08.10.2013 ухвалу Вищого адміністративного суду України від 25.03.2013 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Прилуцька ОДПІ у касаційній скарзі просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР), та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

У результаті проведеної Прилуцькою ОДПІ документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2009 року, за наслідками якої складений акт від 09.11.2009 року № 1374/15-30713561, встановлено, що відповідачем як переробним підприємством у вересні 2009 року не перераховано на не- бюджетні рахунки суми податку на додану вартість, які підлягали подальшому перерахуванню як дотації сільськогосподарським товаровиробникам у сумі 213 962,84 грн.

Вказані обставини стали підставою для звернення ОДПІ до суду з позовом про стягнення цих сум як використаних не за цільовим призначенням.

Згідно з пунктом 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР) сума ПДВ, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі. Порядок обліку зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 5 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1999 р. № 805 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2007 р. № 596, далі Порядок № 805) передбачено, що перерахування коштів сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними молоко та м'ясо в живій вазі здійснюється за платіжними дорученнями з поточного рахунку переробного підприємства за цінами відповідно до укладених договорів, а сум дотацій - з його небюджетного рахунку, відкритого в територіальному органі Державного казначейства України (далі - небюджетний рахунок), на окремі рахунки сільськогосподарських товаровиробників, які вони повинні відкрити в обслуговуючих банках протягом одного звітного періоду.

Відповідно до Порядку № 805 перерахування суми коштів на небюджетний рахунок, визначеного абзацом третім цього пункту, переробні підприємства у кінці кожного робочого тижня перераховують половину зарахованої їм на поточний рахунок суми ПДВ, нарахованого на обсяги поставленої ними готової продукції. Остаточний розрахунок належної до перерахування на небюджетний рахунок суми ПДВ проводиться щомісяця відповідно до окремої податкової декларації.

Наведене свідчить, що джерелом формування коштів на небюджетному рахунку переробних підприємств, які в подальшому перераховуються на окремий рахунок сільськогосподарським товаровиробникам у вигляді дотацій, є частина ПДВ, обов'язок сплати якого до державного бюджету для платників податку встановлений законом. Отже, положеннями пункту 11.21 статті 11 Закону № 168/97-ВР та Порядку № 805 законодавець визначив для переробних підприємств особливості справляння ПДВ, нарахованого на обсяги поставленої готової продукції, виготовленої з поставлених сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі.

Саме тому згідно з абзацом четвертим пункту 5 Порядку № 805 визначено правові наслідки інших варіантів перерахування, а саме - перераховані безпосередньо з поточних рахунків переробних підприємств без зарахування на небюджетні рахунки суми коштів за рахунок сум ПДВ, що розраховуються переробними підприємствами за окремою податковою декларацією, не враховуються як дотації.

На користь цієї позиції свідчить і визначена Порядком № 805 супроводжувальна податкова документація щодо руху цих коштів (окрема податкова декларація, реєстр платіжних доручень на фактично зараховані на небюджетний рахунок кошти, виписка територіальних органів Державного казначейства України з небюджетного рахунку), а також закріплення у ньому за органами державної податкової служби контролюючої функції щодо правильності визначення такими підприємствами сум ПДВ та їх перерахування за платіжними дорученнями на небюджетні рахунки.

Не перераховані на бюджетні рахунки суми ПДВ та виплати сум коштів, здійснені з небюджетних рахунків за призначенням з порушенням цього Порядку, відповідно до абзацу п'ятого пункту 5 Порядку № 805 вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету. Згідно з абзацом третім пункту 7 цього Порядку не перераховані переробними підприємствами на окремі рахунки сільськогосподарських товаровиробників суми дотацій у строки, встановлені законодавством для сплати ПДВ до бюджету, вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету.

Вказані правові норми свідчать про те, що перерахування переробними підприємствами на окремі рахунки сільськогосподарських товаровиробників дотацій згідно з пунктом 11.21 статті 11 Закону № 168/97-ВР у розмірі, у строки та в установленому порядку є податковим зобов'язанням, невиконання якого тягне наслідки, передбачені цим Законом та прийнятим на підставі нього нормативно-правовим актом Кабінету Міністрів України.

Відповідальність за додержання законів про оподаткування відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про систему оподаткування» несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України. Фінансові санкції за наслідками документальних перевірок згідно з частиною другою цієї статті, які здійснюються органами державної податкової служби України та іншими уповноваженими державними органами, застосовуються у розмірах, передбачених законодавчими актами, чинними на день завершення таких перевірок або ревізій (частина друга зазначеної статті).

Суд першої інстанції, на відміну від апеляційного суду, правильно застосував вказані правові норми та зробив правильний висновок про обґрунтованість позовних вимог ОДПІ щодо стягнення з відповідача сум податку на додану вартість, які використані не за цільовим призначенням.

При цьому, доводи відповідача про те, що рішенням Конституційного Суду України від 24.11.2009 р. № 29-рп/2009 визнано неконституційними зміни, внесені Законом України від 04.02.2009 р. № 922-VI, не відповідають нормі частини 2 ст. 152 Конституції України, якою передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, оскільки ОДПІ провела документальну перевірку відповідача 09.11.2009, тобто до прийняття відповідного рішення № 29-рп/2009.

Відповідно до статті 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області задовольнити, скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2010, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.01.2010 - залишити в силі

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська М.В. Сірош