Ухвала суду № 36470476, 16.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" грудня 2013 р. м. Київ К/800/18858/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області

на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.03.2013

та постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 06.02.2013

у справі № 2а/0270/5504/12

за позовом Державного підприємства «Тростянецький спиртовий завод»

до Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області

за участю третьої особи - Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби у Вінницькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Тростянецький спиртовий завод» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області № 000042320 від 09.08.2011, № 0000122320 від 27.10.2011, № 0000032320 від 16.01.2012.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 06.02.3013, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.03.2013, позов задоволено; визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки ДП «Тростянецький спиртовий завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 31.03.2011, складено акт № 356/23-05459157 від 26.07.2011, в якому зафіксовані порушення: пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого занижено грошове зобов'язання з податку на прибуток всього на суму 623 219 грн., в тому числі на суму 7 733 грн. за IV квартал 2009 року, на суму 23 212 грн. за I квартал 2010 року, на суму 31 540 грн. за II квартал 2010 року, на суму 4 335 грн. за III квартал 2010 року, на суму 464 767 грн. за IV квартал 2010 року та на суму 91 632 грн. за I квартал 2010 року; п. п. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. ст. 228, 626, 629, 650, 655, 658, 662 Цивільного кодексу України, пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 201.6 ст. 201 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 1 155 985 грн., в тому числі на 12 340 грн. за грудень 2009 року, на 23 333 грн. за березень 2010 року, на 32 000 грн. за жовтень 2010 року, на 95 802 грн. за листопад 2010 року, на 953 843 грн. за грудень 2010 року, на 8 000 грн. за лютий 2011 року та на 30 667 грн. за березень 2011 року; ст. 13 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: незабезпечення виходу спирту відповідно до затвердженої норми в загальній кількості 7 632,42 дал, у зв'язку з цим, на думку податкового органу, підприємством занижено податкове зобов'язання з акцизного збору в сумі 3 007 173,48 грн., в тому числі за жовтень 2010 року в сумі 1 154 711,56 грн., за листопад 2010 року в сумі 515 765,70 грн. та за грудень 2010 року в сумі 1 336 696,22 грн., виходячи зі ставки такого збору на спирт етиловий у розмірі 39,4 грн. за 1 л спирту.

На підставі результатів вказаної перевірки та процедури адміністративного оскарження, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 000042320 від 09.08.2011 про збільшення суми грошового зобов'язання з акцизного збору в розмірі 3 758 968 грн., в т.ч.: 3 007 174 грн. основного платежу та 751 794 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0000122320 від 27.10.2011 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 756 117 грн., в т.ч.: 623 219 грн. основного платежу та 132 898 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0000032320 від 16.01.2012 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 503 066 грн., в т.ч.: 410 185 грн. основного платежу та 92 881 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Також матеріалами справи встановлено, що у звітний період ДП «Тростянецький спиртовий завод» перебувало в господарських відносинах з ТОВ «Бетта», у зв'язку з придбанням в цього контрагента автотранспортних послуг з перевезення виробленого підприємством спирту.

В акті перевірки податковий орган дійшов висновку про недійсність правочинів на перевезення вантажу через порушення контрагентом тендерних процедур, та господарські операції з контрагентом ТОВ «Бетта» і понесені в зв'язку з цим витрати не пов'язані з веденням господарської діяльності позивача.

Актом перевірки встановлено, що позивачем задекларовано скориговані валові витрати в сумі 49 445 948 грн., при цьому їх завищення становить 2 045 757 грн., в т.ч.: за ІV квартал 2010 року на суму 1 679 228 грн. та за І квартал 2011 року на суму 366 529 грн.

На думку відповідача, позивачем необґрунтовано зараховано до складу валових витрат витрати на оплату транспортних послуг в сумі 160 000 грн. за жовтень 2010 року, в сумі 479 012,08 грн. за листопад 2010 року, в сумі 1 040 216,76 грн. за грудень 2010 року, в сумі 40 000 грн. за лютий 2011 року та в сумі 153 333,33 грн. за березень 2011 року, які були придбані у ТОВ «Бетта» на підставі нікчемного правочину, укладеного без мети настання реальних наслідків та з істотними порушеннями вимог ст. ст. 203, 215, 216 ЦК України.

Крім того, в спірному періоді між позивачем та ДП «Нафтогазмережі» були господарські відносини з надання послуг щодо транспортування газу та з ТОВ «Уніксервісторг» з поставки товару (меляси).

ДП «Тростянецький спиртовий завод» задекларувало в спірному періоді податковий кредит за податковими накладними, отриманими від постачальників ДП «Нафтогазмережі» і ТОВ «Уніксервісторг».

За результатами господарської діяльності ДП «Тростянецький спиртовий завод» у жовтні 2010 року, внаслідок дефектності меляси, що перероблялася, фактичний вихід спирту був нижчий від нормативного, у зв'язку з чим, 01.11.2010 створеною на підприємстві комісією, до складу якої ввійшов, зокрема, завідувач сектором акцизного збору відділу оподаткування юридичних осіб Тростянецької ОДПІ Вдова О.О., було відібрано середні проби меляси від загальної кількості переробленої меляси у 3 212 960 кг, яка поступила на виробництво в жовтні 2010 року.

Відповідно до протоколу випробувань УкрНДІспиртбіопрод № 6822 від 10.11.2010 за наслідками перевірки фізико-хімічних та мікробіологічних показників зроблено висновок, що зразок меляси не відповідає вимогам ДСТУ 3696-98 «Меляса бурякова» за мікробіологічними показниками. Така меляса вважається дефектною для виробництва етилового спирту. Вихід спирту з 1 т умовного крохмалю даної меляси становить 64,14 дал для кількості 3 212 960 кг, яка поступила на виробництво у жовтні 2010 року. Меляса не дає нормативного виходу спирту за рахунок наявності у ній токсичних речовин, які негативно впливають на бродильну активність дріжджів. Цей висновок підтверджується значною кількістю незброджених цукрів, які залишаються в бражці та не споживаються дріжджами. Крім того, меляса сильно інфікована спороутворювальними бактеріями, що приводить до підвищення кислотності у дозрілій бражці та негативно впливає на життєдіяльність дріжджів.

Донараховуючи позивачу акцизний збір відповідач виходив з того, що у жовтні-грудні 2010 року позивачем не забезпечено нормативного виходу спирту в загальній кількості 7 783,63 дал умовного спирту.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що правовідносини ДП «Тростянецький спиртовий завод» з зазначеними контрагентами підтверджені податковими накладними, які містять всі необхідні реквізити, передбачені Податковим кодексом України; на момент здійснення господарських операцій позивач знаходився на податковому обліку як платник ПДВ, його свідоцтво про державну реєстрацію платника ПДВ на час здійснення цих господарських операцій не було анульоване; первинні бухгалтерські та податкові документи не визнані у встановленому чинним законодавством України порядку недійсними; виявлення органом державної податкової служби порушень тендерного законодавства при здійсненні закупівель товарів (послуг) за державні кошти не може бути підставою для неврахування понесених платником податків витрат при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток; основною діяльністю позивача є виробництво етилового спирту та подальша його реалізація покупцям, а тому транспортування (перевезення) виробленого спирту є невід'ємною складовою господарської діяльності позивача; з урахуванням дефективності меляси, що перероблялася у жовтні та грудні 2010 року, нормативним виходом спирту для підприємства в ці місяці слід вважати вихід спирту на рівні відповідно 64,14/63,52 дал з 1 т умовного крохмалю, а не 66,5 дал, які відповідачем взяті до уваги як норма.

Однак, висновки судів попередніх інстанцій є передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення вказаним вимогам не відповідають.

Слід зазначити, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій посилались на докази, які є обов'язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій (купівлі-продажу товарів, надання послуг), а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивача.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Із матеріалів справи вбачається, що на підтвердження своїх доводів щодо неправомірності формування податкового кредиту позивача, податковий орган вказував, що операції між позивачем та вищезазначеними контрагентами були нікчемними.

В даному випадку, судами попередніх інстанцій не досліджено обставин, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій між позивачем та ДП «Нафтогазмережі», ТОВ «Уніксервісторг», ТОВ «Бетта», а саме: можливостей контрагентів позивача щодо виконання укладених з позивачем договорів, зокрема, наявності технічних та технологічних можливостей; питання щодо фактичної оплати позивачем податку на додану вартість в ціні отриманих товару та послуг, не досліджено руху активів у процесі здійснення господарських операцій, з відповідним документальним підтвердженням.

Також судами попередніх інстанцій не досліджувалось питання щодо правомірності формування валових витрат позивача в спірному періоді в розрізі із понесеними витратами на виконання господарських операцій із ТОВ «Бетта».

Крім того, при встановленні неправомірності визначення відповідачем акцизного збору за жовтень-грудень 2010 року ДП «Тростянецький спиртовий завод», судами обох інстанцій не враховано, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань, суд може призначити експертизу.

Згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області задовольнити.

Ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.03.2013 та постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 06.02.2013 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 6 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний