Ухвала суду № 36470420, 16.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2013 року м. Київ К/800/30284/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції в Кам'янка-Бузькому районі Львівської області Державної податкової служби

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.09.2012 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2013

у справі №169017/12/9104

за позовом Приватного підприємства «Львів-ПАК»

до Державної податкової інспекції в Кам'янка-Бузькому районі Львівської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень , -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25.09.2012, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2013, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Кам?янка-Бузькому районі Львівської області ДПС №0000792301, №0000782301 та №000812301 від 06.07.2012.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав невірного застосування норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведена позапланова виїзна документальна перевірка з питань дотримання позивачем вимог податкового,валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.03.2012, за результатами якої складено акт перевірки від 22.06.2012 №201/22-00/34489981.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.138.2 ст.138, пп.139.1.6 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 254838 грн.; п.186.1 ст.186, п.198.1, п.198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 55823 грн. та зменшено від?ємне значення різниці між сумою податкового зобов?язання та сумою податкового кредиту за березень 2012 року в сумі 16220 грн.; п.199.1, 199.2 ст.199 Податкового кодексу України в результат чого завищено податок на додану вартість в сумі 11849 грн., п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України в частині не включення відомостей про суми доходів, нарахованих на користь фізичних осіб.

На підставі акта перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 06.07.2012: №0000782301, яким збільшено суму грошового зобов?язання за платежем - податок на додану вартість в сумі 68921 грн., у т.ч. за основним платежем 55823 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 13098 грн., №0000812301, яким зменшено розмір від?ємного значення суми податку на додану вартість, що призвело до накладення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4055 грн., №0000792301, яким збільшено суму грошового зобов?язання за платежем податок на прибуток в сумі 272337 грн., у т.ч. за основним платежем 254838 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 17499грн.

За висновками акта перевірки позивачем безпідставно сформовано валові витрати та віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ПП «МКМ-Сервіс», ПП «Галичторг», ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ», так як вищезазначені правочини є нікчемними, оскільки не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а з ПП «СМУ-600» у зв?язку з їх безтоварністю.

Податковим органом встановлено отримання позивачем у 1-му кварталі 2011 року від ПП «МКМ-Сервіс» дошки необрізної в кількості 6,9 куб.м. на загальну суму 4036,50 грн., у т.ч. ПДВ 672,75 грн., а також наявність у нього відповідних первинних документів на підтвердження зазначеної операції та сплату грошових коштів.

Підставою для висновків про нікчемність зазначеної господарської операції, та відсутність у позивача бази та об?єкта оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток, став акт ДПІ у Галицькому районі м.Львова складений за результатами перевірки ПП «МКМ-Сервіс» з питань правильності обчислення та своєчасності сплати податків та обов?язкових платежів за період з 01.04.2008 по 16.06.2011, згідно якого у ПП «МКМ-Сервіс» відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що за висновками відповідача вказує на неможливість фактичного здійснення ним господарської діяльності.

У червні та серпні 2011 року позивачем отримано від ПП «Галичторг» брус необрізний, агентські послуги по трелівці, складуванню продукції, очистки на площі пиломатеріалів на загальну суму 547344,43 грн., у т.ч. ПДВ 91224,43 грн., що підтверджено належними первинними документами, оплата проведена у повному обсязі.

Підставою для висновку про нікчемність зазначених господарських операцій, що унеможливлює формування витрат, відповідач зазначає акт перевірки ДПІ у Сихівському районі м.Львова від 02.02.2013 №76/23-209/36545438 складеного за результатами позапланової виїзної перевірки ПП «Галичторг», згідно якого його основним постачальником було ПП «Промекспо» у якого відсутні виробничі потужності, основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби, та в достатній кількості штатні працівники, що стало підставою для висновку про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між даними підприємствами, а також порушення кримінальної справи щодо ПП «Галичторг».

У вересні 2011 року ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ» виконано для позивача вантажні роботи за допомогою крана на загальну суму 271500 грн., у т.ч. ПДВ 45250 грн., що підтверджується належними первинними документами.

Нікчемність зазначеної господарської операції обґрунтовується відповідачем посиланням на акт перевірки №178/23-209/37741019 від 10.02.2012 складений ДПІ у Сихівському районі м.Львова за наслідками позапланової виїзної перевірки ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ», згідно якого основним постачальником ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ» було ПП «Промекспо», у якого відсутні виробничі потужності, основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби, та в достатній кількості штатні працівники, що стало підставою для висновку про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між даними підприємствами.

У січні 2012 року позивачем отримано від ПП «СМУ-600» палетну заготовку на загальну суму 399960 грн., у т.ч. ПДВ 66660,00 грн., що підтверджується відповідними первинними документами, оплата проведена в повному обсязі.

Однак, на думку відповідача, зазначені господарські операції оформлені формально, їх реальність позивачем не доведена, оскільки надані до перевірки товарно-транспортні накладні не містять даних щодо фактичного місцезнаходження товарів на момент їх постачання, а тому позивач не має права на витрати в сумі 333300,00 грн.

Відповідно до пп.14.1.27. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). До складу витрат підприємства включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Не належать до складу витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку (пп.139.1.9. п.139.1 ст.139 Кодексу).

Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.198.1, п.198.3 ст.198 цього Кодексу, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.201.10 ст.201 цього Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, для підтвердження наявності підстав для включення витрат на оплату виконаних робіт до складу валових витрат підприємства, а також для підтвердження включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за виконані роботи до складу податкового кредиту, необхідні первинні документи (платіжні доручення, податкові накладні, акти виконаних робіт тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідач, заперечуючи право позивача на формування податкового кредиту та витрат за операціями з вищезазначеними контрагентами, обґрунтовував свої доводи нікчемністю укладених позивачем з ТОВ «МКМ-Сервіс», ПП «Галичторг», ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ» договорів.

Однак, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили доводи контролюючого органу про нікчемність спірних договорів, оскільки, висновки щодо завідомої суперечності правочину інтересам держави та суспільства контролюючі органи можуть робити виключно в аспекті того, чи суперечить відповідний правочин фіскальним інтересам держави, забезпечення яких покладається на контролюючі органи. В іншому разі здійснення аналізу дотримання чинного законодавства при укладенні та/або виконанні правочинів, у тому числі на предмет порушення інтересів держави, не належить до компетенції контролюючих органів. Можливе недотримання вимог інших галузей законодавства при укладенні правочинів, якими опосередковані спірні господарські операції, не свідчить про спрямованість відповідних правочинів на ухилення від оподаткування.

Наявність у позивача належно оформлених первинних документів на підтвердження понесених витрат та податкового кредиту, які були належним чином відображені ним у податковому обліку, відповідачем не заперечується, жодних свідчень того, що спірні договори та/або їх виконання спричинило заниження чи приховування об'єктів оподаткування у відповідних господарських операціях з боку їх учасників, судами не встановлено.

Крім того, судами досліджувались обставини добросовісності позивача, при вчиненні згаданих господарських операцій з вищеназваними контрагентами, перед укладенням договорів з метою запобігання укладенню правочинів з недобросовісним суб'єктом господарювання. На час укладення та виконання договорів контрагенти позивача були зареєстровані в ЄДРПОУ, тобто були юридичними особами, наділеними цивільною правоздатністю і дієздатністю.

Не можуть бути підставою для інших висновків і доводи відповідача, що операції позивача з ПП «СМУ-600» не мали реального товарного характеру, з підстав відсутності у товарно-транспортних накладних відомостей щодо фактичного місцезнаходження товарів на момент їх постачання, оскільки товарно-транспортні накладні та подорожні листи є основними документами на перевезення вантажів, тобто є обов'язковими для перевізників, однак не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей, а тому недоліки в їх заповненні не спростовують товарного характеру операції.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій, бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Кам'янка-Бузькому районі Львівської області Державної податкової служби відхилити, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.09.2012 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2013 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун